Цінний каталог знахідок з археологічних досліджень літописного Червена

Рецензія на книгу: Czerwień – gród między Wschodem a Zachodem. Katalog wystawy / Červen’ – eine Burg zwischen Ost und West. Ausstellungskatalog / Červen’ – un castrum tra Oriente e Occidente. Catalogo della mostra / Червень – град між Сходом і Заходом. Каталог виставки. – Tomaszów Lubelski; Leipzig;...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2014
Автор: Петегирич, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 2014
Назва видання:Княжа доба: історія і культура
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94022
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Цінний каталог знахідок з археологічних досліджень літописного Червена / В. Петегирич // Княжа доба: історія і культура. — 2014. — Вип. 8. — С. 377-382. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-94022
record_format dspace
spelling irk-123456789-940222016-02-06T03:01:44Z Цінний каталог знахідок з археологічних досліджень літописного Червена Петегирич, В. Рецензії та огляди Рецензія на книгу: Czerwień – gród między Wschodem a Zachodem. Katalog wystawy / Červen’ – eine Burg zwischen Ost und West. Ausstellungskatalog / Červen’ – un castrum tra Oriente e Occidente. Catalogo della mostra / Червень – град між Сходом і Заходом. Каталог виставки. – Tomaszów Lubelski; Leipzig; Lublin; Rzeszów, 2012. – 449 s. + 43 tabl. 2014 Article Цінний каталог знахідок з археологічних досліджень літописного Червена / В. Петегирич // Княжа доба: історія і культура. — 2014. — Вип. 8. — С. 377-382. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2221-6294 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94022 uk Княжа доба: історія і культура Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії та огляди
Рецензії та огляди
spellingShingle Рецензії та огляди
Рецензії та огляди
Петегирич, В.
Цінний каталог знахідок з археологічних досліджень літописного Червена
Княжа доба: історія і культура
description Рецензія на книгу: Czerwień – gród między Wschodem a Zachodem. Katalog wystawy / Červen’ – eine Burg zwischen Ost und West. Ausstellungskatalog / Červen’ – un castrum tra Oriente e Occidente. Catalogo della mostra / Червень – град між Сходом і Заходом. Каталог виставки. – Tomaszów Lubelski; Leipzig; Lublin; Rzeszów, 2012. – 449 s. + 43 tabl.
format Article
author Петегирич, В.
author_facet Петегирич, В.
author_sort Петегирич, В.
title Цінний каталог знахідок з археологічних досліджень літописного Червена
title_short Цінний каталог знахідок з археологічних досліджень літописного Червена
title_full Цінний каталог знахідок з археологічних досліджень літописного Червена
title_fullStr Цінний каталог знахідок з археологічних досліджень літописного Червена
title_full_unstemmed Цінний каталог знахідок з археологічних досліджень літописного Червена
title_sort цінний каталог знахідок з археологічних досліджень літописного червена
publisher Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
publishDate 2014
topic_facet Рецензії та огляди
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94022
citation_txt Цінний каталог знахідок з археологічних досліджень літописного Червена / В. Петегирич // Княжа доба: історія і культура. — 2014. — Вип. 8. — С. 377-382. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series Княжа доба: історія і культура
work_keys_str_mv AT petegiričv cínnijkatalogznahídokzarheologíčnihdoslídženʹlítopisnogočervena
first_indexed 2025-07-07T00:02:24Z
last_indexed 2025-07-07T00:02:24Z
_version_ 1836944243177816064
fulltext Володимир ПЕТЕГИРИЧ ЦІННИЙ КАТАЛОГ ЗНАХІДОК З АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЛІТОПИСНОГО ЧЕРВЕНА Czerwień – gród między Wschodem a Zachodem. Katalog wystawy / Červen’ – eine Burg zwischen Ost und West. Ausstellungskatalog / Červen’ – un castrum tra Oriente e Occidente. Catalogo della mostra / Червень – град між Сходом і Заходом . Каталог виставки. – Tomaszów Lubelski; Leipzig; Lublin; Rzeszów, 2012. – 449 s. + 43 tabl. Інтерес до вивчення Червена і Червенських градів як однієї з найцікаві- ших та дискусійних сторінок ранньосередньовічної української, польської і європейської археології й історії не вщухає уже майже два століття. Остан- нім свідченням цього є доволі об’ємний каталог, який випустили за резуль- татами археологічних досліджень Червена 2010–2011 рр. польські науковці з Інститутів археології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Мар- цін Піотровскі), Жешівського університету (Марцін Волошин) та Регіональ- ного музею ім. Януша Петера у Томашові Любельському (Йоланта Багінська). Варто наголосити, що дослідницький проект отримав фінансову під- тримку у вигляді гранту Центру візантиністичних досліджень Думбартон Окс при Гарвардському університеті та Центру дослідження історії і культури країн Центрально-Східної Європи (GWZO) при Лейпцігському університеті, а також від археологічних осередків Любліна та Жешува, численних спонсорів, що й дало змогу провести як польові дослідження, лабораторні опрацювання, консервацію знахідок, організацію виставок, так і публікацію самого каталогу. Польові дослідження у Червені були викликані насамперед масштаб- ними пограбуваннями старожитностей цього ранньосередньовічного міс- та та всезростаючою активністю так званих чорних археологів. Цей фактор вплинув на терміновість проведення рятівних робіт на городищі та в його околиці, їх відносно короткий період та й саму методику археологічного вивчення. Для порятунку цінних об’єктів від грабіжників методом детек- торного зондування проведено детальну планіграфічну фіксацію на площі 10 га у межах городища та підгороддя, у результаті якої виявлено майже 2500 предметів. Серед них понад 400 так званих дорогичинських пломб, 20 свинцевих печаток, які пов’язують з волинськими і київськими князями (Давид Ігорович, Ярослав Святополкович, Рюрик Ростиславович та ін.), ен- колпіони, іконки, прикраси, ремісничі знаряддя, предмети побуту, зброя та ін. До найцікавіших знахідок на городищі треба зарахувати два скарби прикрас (срібні з позолотою браслети-наручні, колти, сережки, персні та 378 Володимир ПЕТЕГИРИЧ ін.), які могли належати жінкам з князівсько-боярського середовища1. Від- найдені у Червені браслети репрезентують не надто поширені знахідки з території Галицько-Волинської держави. У зіставленні з уже відомими ана- логічними виробами вони вирізняються технологічними і стилістичними рисами, що об’єднує їх в окрему серію, яку пов’язують з галицькою шко- лою золотарства2. Досі вони зафіксовані серед речей Молотівського і Со- кальського скарбів на Львівщині, у Галичі та на сусідніх теренах поза ме- жами України – у передмісті Каунаса Шанчаї (Литва), Войнешті (Ясси) на території Молдови і, можливо, з розкопок Вищинського замку у Білорусі3. До рідкісних червенських знахідок належить також мініатюрна свинцева іконка апостолів Петра і Павла (с. 249, рис. 1), фрагмент іконки-складня з гравійованими зображеннями святого Бориса і Косми (табл. ІІ. 6. 4), печат- ка із написом “ДЬНЪСЛОВО” (с. 216, рис. 8). Цікаво було б мати зведену планіграфію усіх знахідок за їх окремими категоріями (сподіваємося, що вона з’явиться при подальшому повному опрацюванні матеріалів досліджень). Наразі це виконано тільки для доро- гичинських пломб і печаток, але у дуже скромному варіанті. Однак і така спроба щодо, зокрема, пломб дала змогу зробити певні порівняння і вста- новити подібність їх просторового розміщення з Дорогичином, де голов- на кількість таких пломб виявлена не на городищі, а, як і в Червені, – на підгородді, тобто на тих дільницях міст, де могли функціонувати річкові порти (с. 258). Загальна картина просторового розміщення знахідок може привести до цікавих попередніх висновків, остаточне ж їх спростування чи підтвердження стане можливим тільки після проведення систематичних археологічних досліджень на місцевості. Хоча методика, яку застосовано під час вивчення Червена 2010–2011 рр., мала на меті врятувати безцінні скарби цього міста від аматорів та чорних археологів – і в цьому її беззаперечні плюси, такий спосіб проведення архе- ологічних пошуків має і недоліки, оскільки за таких підходів немає повного археологічного контексту (стратиграфія залягання, зв’язок знахідок з житло- вими, оборонними чи господарськими об’єктами, похованнями та ін.). 1 Корзухина Г. Ф. Русские клады. – Мо- сква; Ленинград, 1954. – С. 64. 2 Макарова Т. И. Черневое дело Древ- ней Руси. – Москва, 1986. – С. 87–90; Ба- грій Р. С., Петегирич В. М. Сокальський скарб і галицька школа художньої ме- талообробки // Проблеми історії та ар- хеології давнього населення Української РСР. Одеса, жовтень 1989. Тези допо- відей. – Київ, 1989. – С. 10; Їх же. Скарб срібних виробів княжої доби із Сокаля на Львівщині // Studia archaeologica. – 1993. – Вип. 1. – С. 42–44; Петегирич В. Дві рідкісні знахідки княжої доби із Сокаля на Львів- щині // Наукові студії: Збірник наукових праць / Історико-краєзнавчий музей м. Винники. – 2011. – Вип. 4. – С. 256–262. 3 Грушевський М. Молотовське срібло // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – 1898. – Т. 25. – С. 1–6; Пастер- нак Я. Старий Галич. Археологічно-істо- ричні досліди у 1850–1943 рр. – Краків; Львів, 1944. – Табл. ХV,2; Даркевич В. П., Соболева Н. А. О датировке литовських монет с надписью “печать” (по материа- лам Шанчайского клада) // Советская ар- хеология. – 1973. – № 1. – С. 83–95; Теодо- ру Д. Раннефеодальный клад украшений найденный в Войнешти (Яссы) // Dacia. – 1961. – V. 5. – S. 507–510; Загорульский Э. М. Вищинский замок ХІІ–ХІІІ вв. – Минск, 2004. – С. 138–139. 379ЦІННИЙ КАТАЛОГ ЗНАХІДОК З АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ… Каталог досить цікаво побудований і за структурою та змістом відріз- няється від традиційних видань такого жанру, які переважно включають вступну статтю та власне сам каталог. Рецензована праця чотиримовна (польська, німецька, італійська, українська), що, власне, анонсує сама її на- зва, й структурно розподілена на чотири розділи, кожен з яких має загаль- ну назву “Червен – град між Сходом і Заходом” та підзаголовки – “Вступ”, “Тематичні нариси”, “Від великої політики до щоденного життя (Інфор- маційні тексти)” і “Каталог старожитностей” у двох частинах: І: Скарби, печатки і пломби; ІІ: Інші пам’ятки. Не будемо зупинятися на вступному блоці, у якому керівники польських інституцій та їх закордонні партнери, залучені як до виконання польових досліджень, так і опрацювання матері- алів, лабораторних студій, реставрації й консервації знахідок, поінформу- вали про участь у цих роботах. Тематичні нариси репрезентують дві розвідки Марціна Волошина (друга у співавторстві з Марціном Піотровським) – “Червенські гради – між захопленням і забуттям”, “Чермно (Червень): дослідження 2010–2011 років”, Анджея Янечека “Городище в Чермні (Червені) на мапі Галичини (мапі Міґа) 1779–1783 років”, Марека Фльорека “Археологічні дослідження ран- ньосередньовічного поселенського комплексу в Чермні над Гучвою (до 2008 року)”, Єжи Кусьнєжа “Чермно (Червень): занепад граду в ХІІІ ст. у світлі археологічних даних”(ця розвідка частково публікувалася раніше4), Олек- сандра Мусіна “От вечного Рима к течению Буга: паломнические реликвии из Чермно (Червеня)” і “На путях понимания прошлого: дрогичинские пломбы как символ средневековых границ”. Очевидно випадає з темати- ки видання стаття Мірослава Пйотра Крука “Перші колекції і виставки пам’яток сакрального мистецтва Східної Церкви на колишніх землях Речі Посполитої (до 1914 року)”, хоча написана вона цікаво й професійно. У тематичному нарисі М. Волошина, який відкриває другий розділ пу- блікації, після тексту вміщено без очевидної на те потреби чотири іден- тичні карти чотирма мовами “Найважливіші ранньосередньовічні центри Східної Польщі близько 1000 року на європейському тлі”, на яких позначе- но міста Дорогичин, Холм, Волинь, Червен, Сутейськ, Перемишль і Тереп- ча (Сянок). На трьох з них, окрім українського варіанта, переплутано нуме- рацію у підписах, у зв’язку з чим Червен опинився на захід від Сутейська. До того ж, сама назва карти не зовсім докладна, адже близько 1000 р. пере- числені міста не тільки не були “ośrodkami Polski Wschodniej”, а й входили до складу Київської держави. Окремі з них, як, наприклад, Холм навряд чи на той час мали існувати взагалі – місто, як відомо з літописного переказу, з’явилося щойно в 1230-х роках, хоча й на давнішому поселенні5. 4 Kuśnierz J. Militaria z badań archeolo- gicznych latopisowego grodu Czerwienia // Археологія Тернопільщини. – Тернопіль, 2003. – С. 215–229; Ejusdem. Militaria z Czermna nad Huczwą. Próba rekonstrukcji sposobu ataku tatarów na gród (w 1240 r.) na podstawie dotychczasowych badań archeologicznych // Acta Militaria Mediaeva- lia. – Kraków; Sanok, 2005. – T. 1. – S. 115–132. 5 Александрович В. С. Архітектура і будів- ництво // Історія української культури: У 5 т. – Київ, 2001. – Т. 2: Українська культу- ра ХІІІ – першої половини ХVII століть. – С. 258; Баран О. Датування заснування 380 Володимир ПЕТЕГИРИЧ Українських дослідників серед авторів тематичних нарисів чи інфор- маційних текстів не виявилося, не дивлячись на те, що в українській істо- ріографії проблема Червена і Червенських градів має доволі обширну лі- тературу (див., наприклад, статті академіка Ярослава Ісаєвича). Хоча варто визнати, що ледь помітний “український слід” у книзі, все ж, присутній у вигляді перекладу текстів та підписів під фото і рисунками. Якби укладачі залучили хоча б одну з праць цього авторитетного вченого6, то, очевидно, в українських перекладах (Ярослав Погоральський) назва літописного міста не фігурувала б як “Червень”, а таки “Червен”. Серед недоліків україномовно- го перекладу треба згадати неточну передачу назви останнього четвертого розділу “Каталог старожитностей” (доречніше було б “Каталог знахідок”) та “Інші пам’ятки” (треба “Інші знахідки”), оскільки йдеться не про поселення, городища чи могильники, а різні категорії виробів, зібраних на поверхні або зафіксованих у культурному шарі Червена чи вилучених з нього. Інформаційні тексти, які запропонували головні автори Каталогу (Й. Ба- гінська, М. Піотровскі, М. Волошин), подають короткі замальовки з характе- ристикою міста в системі Червенських градів, його оборонного комплексу, пе- ребігу досліджень та різних сторінок міської історії, культури, господарства, побуту (всього 26 гасел). Завершує цей розділ хронологічна таблиця літопис- них згадок про Червен (уклав Є. Кусьнєж). Ці короткі розвідки далеко не рівно- цінні. Логічніше виглядало б, якби вони базувалися на археологічних джерелах з Червена. Однак багато з них носять надто узагальнений характер і, видається, здебільшого не мають безпосереднього стосунку до матеріалів самого міста. Окремі твердження, висловлені в інформаційних текстах, вимагають уточнень. Так, наприклад, у тексті про ткацтво сказано, що в Червені знай- дено не тільки готові пряслиця з рожевого овруцького шиферу (пірофілі- тового сланцю), “а й, очевидно, їхні напівфабрикати, які є першими знахід- ками такого типу на території Польщі” (с. 407). Таке судження не відповідає дійсності. Адже в фаховій літературі уже достатньо давно відомі вироби, які характеризують місцеве виготовлення шиферних пряслиць – біля Зам- кової гори у Дорогичині7 – відомому місті Волинської землі, яке тепер зна- ходиться на території Польщі. міста Холма в Галицько-Волинському літописі // Україна в Центрально-Схід- ній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.). – Київ, 2005. – Вип. 5. – С. 428–448; Александрович В. Мистецькі сюжети холм- ського літопису князя Данила Романови- ча: нотатки до відчитання, сприйняття та інтерпретації джерела // Український археографічний щорічник. Нова серія. – Київ, 2009. – Вип. 13–14. – С. 38–42. 6 Ісаєвич Я.Д. Територія і населення “Червенських градів” //Український істо- рико-географічний збірник. – Київ, 1971. – Вип. І. – С. 71–83; Его же. О древнейшей топонимии Прикарпаттья и верхнего Побужья // Славянские древності. – Киев, 1980. – С. 72–81; Его же. О происхождении названий Червен, Червенские города, Червонная Русь // Ярослав Ісаєвич. Украї- на давня і нова. Народ, релігія, культура. – Львів, 1996. – С. 75–80; Його ж. Червенські гради і Червона Русь: чи пов’язані ці то- поніми // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя: У 2 т. – Київ; Львів, 2004. – Т. 1. – С. 721–726. 7 Musianowicz K. Drohiczyn we wczesnym średniowieczu // Materiały wczesnośrednio- wieczne. – Wrocław; Warszawa; Kraków, 1969. – Т. 6. – S. 171. 381ЦІННИЙ КАТАЛОГ ЗНАХІДОК З АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ… 8 Stryż P. Ruske buławy “gwiaździste” z terenu Małopolski //Acta Militaria Media- evalia. – Tom I. – S. 107–114; Michalak A. Wpływy wschodnie czy południowe? Z badań nad pochodzeniem buław średnio- wiecznych na ziemiach polskich // Вісник Національного університету “Львів- ська політехніка”. – Львів, 2006. – № 571: Держава та армія. – С. 48–74. 9 Kłosińska E. Brązowy stylus z Topornicy, pow. Zamość // Acheologia Polski Środko- wo-Wschodniej. – 2005. – T. 7. – S. 235–240. 10 Петегирич В. Писемна культура еліти та “мовчазної більшості” у містах Над- бужанщини княжої доби // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – 2010. – Вип. 14. – С. 143. У розвідці про релігійний осередок (с. 381) не пояснено, чому один з лісів поблизу городища у Чермні, що носить назву “Гозьдзяк” (“Гвозьдзяк”), тре- ба пов’язувати неодмінно з релігійними осередками дохристиянського часу. Дискусійним у тексті про військове мистецтво видається твердження про те, що булави, кистені, нагайки потрапляли до Польщі “переважно окружним шляхом через Угорщину” (с. 377). Добре відомо, що такі вироби характерні для Середнього Подніпров’я, Наддністрянщини, Волині й саме з цими регі- онами необхідно пов’язувати їх найбільше поширення на українських етніч- них теренах на території нинішньої Польщі, які за княжої доби виступали невід’ємною інтегральною частиною галицько-волинських земель. Зрештою, про це вже неодноразово писали й окремі польські дослідники8. У тексті про писемність автори вказали бронзовий стилос, лопатка яко- го прикрашена хрестовидним прорізом (с. 389, табл. ІІ, 6, 5). Варто було б при цій нагоді згадати про віднайдене неподалік від Червена у Топорниці Замойського повіту однотипне з ним писало9. Топорницьку знахідку пе- редав для наукового опрацювання колекціонер, що завжди викликає пі- дозру щодо вірності вказаної географії знахідки. До того ж, це взагалі єдине писало, віднайдене поза міськими осередками. Можливо, його теж треба пов’язати з найближче розташованими літописним Волинем (Городок Надбужний) або Червеном. Спостерігається виразна концентрація таких інструментів для письма у межах Південно-Західної Русі, тому цілком ймо- вірно, що виготовлення стилосів з хрестовидним прорізом на лопаточці було налагоджено в одному з великих міст Галицько-Волинської держави10. В опублікованих у виданні укладених за хронологічним принципом від- значених згадках літописів про Червен, (с. 442–443), відсутній коментар про лі- тописні списки, з яких почерпнуті відповідні відомості. Якщо перші повідом- лення про місто та одноіменні гради (981, 1018, 1097) взято з Повісті минулих літ, то наступні запозичення з літописців (1121, 1157, 1163 та ін.) незрозуміло з якого джерела походять. Зокрема, до хронологічної таблиці внесено непев- ний переказ про взяття міста татарами у 1240 р., хоча з докладних свідчень Галицько-Волинського літопису відомо, що напад відбувся тільки наступного року, про Червен у відповідній частині літописного оповідання не згадано. Дуже цінним у рецензованій праці є сам Каталог з ілюстративними матеріалами у вигляді фотографій та рисунків, як уже згадувалося, розді- лений на дві частини. До першої з них увійшли скарби, печатки і плом- би, до другої – енколпіони, іконки, натільні хрестики, предмети, пов’язані з писемністю, торгівлею, озброєнням, а також прикраси, елементи одягу, 382 Володимир ПЕТЕГИРИЧ побутові предмети, знаряддя праці та ін. Усі рисунки у рецензованій пу- блікації виконані на доброму рівні, дивує тільки відсутність графічного зображення посудини, у якій знайдено скарб № І, оскільки питання його датування залишається дискусійним, а точний рисунок і докладний опис горщика могли б стати додатковими аргументами для його з’ясування. Від- значимо велику кількість фотографій, переважна частина яких виконана високопрофесійно, проте окремі з них надто затемнені, наприклад, фото- графії енколпіонів і натільних хрестиків (табл. ІІ.1; ІІ.3; ІІ.4; ІІ.5), що утруд- нює їх використання для порівняльного аналізу. Було б доцільно подати на фото дрібні знахідки у збільшеному масштабі, зокрема, прикраси і персте- ні із зображеннями на щитках та ін. (табл. ІІ.17; ІІ.19). Не дивлячись на окремі зауваження до цього об’ємного каталогу, тре- ба відзначити заслугу авторського колективу у швидкому й професійному опрацювання матеріалів із досліджень Червена 2010–2011 рр. Чудові зразки предметів мистецької культури, чимала збірка свинцевих печаток, якими скріплювали князівські документи, друга за чисельністю після Дорогичина колекція товарних пломб, що їх пов’язують із торговельною активністю, ба- гато інших предметів, належних до писемності, ремесла, побуту, військової справи характеризують Червен як важливий культурний, політичний та економічний центр Південно-Західної Русі, а не – відповідно до актуаль- ного його становища – пограничне місто чи периферійний пункт, як це інколи наголошується в окремих публікаціях. Сподіваємося, що публікація добре прислужиться археологам, істо- рикам, мистецтвознавцям багатьох країн і спричиниться до активізації на- укових студій однієї з цікавих сторінок східноєвропейського Середньовіччя. Вона особливо стане у пригоді українським дослідникам для висвітлення матеріальної культури самого міста та й Галицько-Волинської держави за- галом, передаючи як загальнодержавні тенденції у розвитку регіону, так і певні яскраві локальні особливості. Незамінним буде цей каталог також для пошуку аналогій при вивченні матеріалів археологічних досліджень інших міст. З нетерпінням чекатимемо повного опрацювання матеріалів археоло- гічного вивчення Червена не тільки останніх років, але й не менш цікавих результатів класичних розкопок міста з попередніх десятиліть. Та вже тепер можна констатувати, що опублікований Каталог документально й у чима- лому обсязі доповнює уже відоме з попередніх студій існування у Червені потужного пласту матеріальної культури старокиївської традиції, який спо- стерігається і в інших важливих центрах, що опинилися на території сучас- ної Польської держави. Ці історичні об’єкти галицько-волинської спадщини княжої доби відіграють свою важливу роль у формуванні єдиного цілісного культурно-історичного простору Галицько-Волинської держави та актуаль- ного комплексу уявлень про його своєрідне історичне обличчя. Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України