Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років

Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2014
1. Verfasser: Горда-Цибко, О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 2014
Schriftenreihe:Княжа доба: історія і культура
Schlagworte:
Рецензії та огляди
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94024
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років / О. Горда-Цибко // Княжа доба: історія і культура. — 2014. — Вип. 8. — С. 389-395. — Бібліогр.: 51 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-94024
record_format dspace
spelling irk-123456789-940242016-02-06T03:02:09Z Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років Горда-Цибко, О. Рецензії та огляди 2014 Article Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років / О. Горда-Цибко // Княжа доба: історія і культура. — 2014. — Вип. 8. — С. 389-395. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. 2221-6294 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94024 uk Княжа доба: історія і культура Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії та огляди
Рецензії та огляди
spellingShingle Рецензії та огляди
Рецензії та огляди
Горда-Цибко, О.
Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років
Княжа доба: історія і культура
format Article
author Горда-Цибко, О.
author_facet Горда-Цибко, О.
author_sort Горда-Цибко, О.
title Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років
title_short Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років
title_full Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років
title_fullStr Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років
title_full_unstemmed Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років
title_sort пам’ятки княжої доби на археологічно-бібліографічній виставці ставропігійського інституту у львові 1888–1889 років
publisher Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
publishDate 2014
topic_facet Рецензії та огляди
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94024
citation_txt Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років / О. Горда-Цибко // Княжа доба: історія і культура. — 2014. — Вип. 8. — С. 389-395. — Бібліогр.: 51 назв. — укр.
series Княжа доба: історія і культура
work_keys_str_mv AT gordacibkoo pamâtkiknâžoídobinaarheologíčnobíblíografíčníjvistavcístavropígíjsʹkogoínstitutuulʹvoví18881889rokív
first_indexed 2025-07-07T00:02:33Z
last_indexed 2025-07-07T00:02:33Z
_version_ 1836944252249047040
fulltext Ольга ГОРДА-ЦИБКО ПАМ’ЯТКИ КНЯЖОЇ ДОБИ НА АРХЕОЛОГІЧНО- БІБЛІОГРАФІЧНІЙ ВИСТАВЦІ СТАВРОПІГІЙСЬКОГО ІНСТИТУТУ У ЛЬВОВІ 1888–1889 РОКІВ Наприкінці ХІХ ст. істотна роль у формуванні українського музейництва у Львові належала Ставропігійському інституту. Здійснюючи активну колекціо- нерську діяльність при відсутності офіційно відкритого музею, він цілеспрямо- вано комплектував власну збірку за принципом музейної колекції, починаючи вже від 1885 р. З того ж року сеньйор Інституту, професор Ісидор Шараневич запланував і розпочав підготовку майбутньої “археологічної” виставки1 – одно- го з важливих етапів програми святкування 300-літнього ювілею заснування братства*. Археологічно-бібліографічну виставку (10. Х. 1888–28. ІІ. 1889) від- крито в приміщенні Ставропігійського інституту на вул. Руській, 3, а її екс- позиція займала десять кімнат, куди увійшли понад 1200 пам’яток, переважно релігійного призначення. Основним завданням виставки стало висвітлення важливих етапів української історії від найдавніших часів. Закономірно, що, з огляду на хронологічну належність, основоположним став відділ археології. Ідентифікувати кожен експонат відділу археологічних знахідок вистав- ки неможливо, оскільки інформація про них, подана у каталогах чи стат- тях преси й наукових видань, зведена, переважно, до поверхового, узагаль- неного опису. З них можна довідатися лише про типологічну належність пам’ятки, практично немає докладних описів. Це зумовлено як чималою кількістю самих об’єктів, так і відсутністю точної інформації про їх при- значення чи час створення. Відповідно основні дані з історії таких знахідок обмежені короткими відомостями про місце віднайдення та епоху виготов- лення. Проте в даному разі найголовнішим залишається те, що для свого часу на актуальному етапі археологічної науки ці експонати стали унікаль- ними історичними відкриттями, які й понині продовжують залишатися важливими беззаперечними речовими свідками княжої доби. Відділ археології виставки мали можливість формувати на найвищому рівні, оскільки обидва провідні її організатори Ісидор Шараневич та о. Ан- тоній Петрушевич – основоположники археологічної науки в Галичині, що 1 Спеціальная археологическая выстав- ка // Слово. – Львовъ, 1885. – Ч. 92. – С. 3. * У 1886–1893 рр. у Ставропігійсько- му інституті тривав період святкування 300-літнього ювілею заснування Львів- ського братства. Археологічно-бібліогра- фічну виставку приурочено також іншим трьом датам: 900-літтю Хрещення Русі, 100-літтю прийняття надвірного декрету (7 вересня 1788 р.) цісаря Йосифа ІІ, яким підтверджено права братства, і 40-літтю правління цісаря Франца-Йосифа І. 390 Ольга ГОРДА-ЦИБКО активізувалася від 1848 р. з віднайденням знаного “Світовида” у р. Збруч2. Вони, зокрема, першими розпочали вивчення терену княжого Галича. Якіс- но новий рівень археологічних досліджень у Ставропігійському Інституті розпочато з 60-х років, але до кінця 70-х років вони не виходили за межі пе- реважно фрагментарних зусиль3. Щойно з 80-х років налагоджено досить планомірні пошуки, зосереджені на теренах Львова, Галича, Залукви в його околицях, Звенигорода, сіл Чехи та Висоцьке на Львівщині4. У 1882–1886 рр. під керівництвом І. Шараневича проводили розкопки в околицях Галича. Їх фінансував відомий український меценат Володислав Федорович5, який згодом надав кошти на видання фотоальбому виставки. До досліджень також приєднався настоятель церкви апостолів Петра і Пав- ла у Залукві Лев Лаврецький. Йому належать важливі відкриття в давньому Галичі та його околицях. Завдяки наполегливій праці він зібрав цінну колек- цію предметів археології, яка гідно доповнила експозицію Археологічно-бі- бліографічної виставки. У 1885 р. на прохання І. Шараневича до досліджень Галича долучився професор археології київського університету Володимир Антонович6. Він надав важливу допомогу в датуванні та систематизації пам’яток, а саме 23 предметів кам’яної доби і 17 – епохи заліза7. Чимала час- тина цієї колекції увійшла до складу експозиції Польсько-руської археоло- гічної виставки у Львові (9–30 вересня 1885 р.8), організованої з ініціативи Крайового Археологічного товариства. Після її закриття щодо подальшого місця збереження пам’яток виник конфлікт між Ісидором Шараневичем і о. Антоном Петрушевичем та Войцехом Дідушицьким, який вважав, що віднайдені під час розкопок артефакти повинні зберігатися в польських “крайових” музеях9. Справу залагоджено на користь Ставропігійського ін- ституту, куди в 1886 р. передано колекцію з розрахунком на її подальше екс- понування на майбутній Археологічно-бібліографічній виставці10. На момент відкриття виставки пам’ятки археології наповнювали колекції усіх провідних польських і українських музеїв Галичини. Часто вони ставали 2 Пастернак Я. Археологія України. Первісна, давня та середня історія Укра- їни за археологічними джерелами. – То- ронто, 1961. – С. 23–24. 3 Булик Н. Археологічні осередки Львова (1875–1914): науковнникі пошу- ки та польові здобутки // Археологічні дослідження Львівського університету. – Львів, 2008. – Вип. 11. – С. 217. 4 Там само. – С. 218. 5 Її ж. Формування української архе- ології в Галичині у ХІХ столітті: Ісидор Шараневич (1829–1901) // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2009. – Вип. 13. – С. 311. 6 Шараневич И. Памятники галицко- русской старины в изображениях // Лите- ратурный сборник Галицко-Русской ма- тицы за 1886 г. – Львовъ, 1886. – С. 119–127. 7 Его же. Три дня на древнихъ розвалинахъ // Слово. – Львовъ, 1885. – Ч. 82. – С. 1. 8 Датою закриття виставки прийнято вважати 24 вересня 1885 р. Однак, її було продовжено і зачинено 30 вересня того ж року: Obie wystawy na Рolitechnice // Gaze- ta Narodowa. – Lwów, 1885. – Nr 222. – S. 3. 9 Листування професора Ісидора Шараневича про розкопки в Галичі. 1883–1887 рр. // Центральний держав- ний історичний архів України, м. Львів (далі – ЦДІАЛ). – Ф. 146 (Галицьке на- місництво. 1448–1934 рр). – Оп. 51а. – Спр. 1030. – Арк. 120. 10 Булик Н. Археологічні осередки... – С. 220. 391ПАМ’ЯТКИ КНЯЖОЇ ДОБИ НА АРХЕОЛОГІЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНІЙ ВИСТАВЦІ… центральними позиціями музейних фондів. В основу археологічної збірки став- ропігійської виставки лягли колекції українських музеїв і приватних збирачів. Основний вклад у її формування належить Ставропігійському Інституту, На- родному Дому та збирачам Олександру Чоловському й о. Леву Лаврецькому. Колекція історичних і мистецьких пам’яток Народного Дому, найбіль- шою в якій була група археологічних знахідок, стала однією з найважли- віших (окрім ставропігійської збірки) серед усього зібрання Археологічно- бібліо графічної виставки. Проводячи спільно з Інститутом археологічні дослідження, Народний Дім зумів укомплектувати немалу й цікаву збірку артефактів, переважно з околиць Галича. Відповідно основну і найцікавішу частину колекції на умовах співорганізатора передано до експозиції. Описи археологічної її частини, опубліковані в каталогах виставки11, не дають мож- ливості повноцінно охарактеризувати цю колекцію. Але при зіставленні їх зі списками пам’яток, укладеними з метою передачі і повернення збірки (1888 і 1891)12, підсумовано, що кількість предметів сягала понад п’ятдесят одиниць. До 1894 р. колекція Народного Дому перебувала в Музеї Ставропі- гійського Інституту, де її експоновано у спеціально виготовленому ґабльоті з написом “Собственность Русского Народного Дома вь Львовѣ”13. Основу колекції археологічних знахідок Археологічно-бібліографічної ви- ставки склали предмети, знайдені під час проведених у 1882–1886 рр. дослі- джень в Галичі та його околицях. А унікальні пам’ятки з історичних земель давнього Галича стали провідними і досі посідають чільне місце у музейних збірках. До експозиції увійшли різні за видами і призначенням об’єкти: при- краси, елементи одягу, предмети побуту, пам’ятки церковного вжитку (літур- гійний посуд, хрести), елементи будівель, нумізматика, зброя тощо. Окрему статтю збірці археологічних пам’яток присвятив Анатоль Вахнянин у своєму циклі публікацій про Археологічно-бібліографічну виставку. Він особисто мав нагоду спостерігати за ходом археологічних розкопок у 1883 р., від чого отримав незабутні враження, підкреслюючи, що “нїмий камінь з фундаментів невеличкої церковці говорить на місци до чоловіка дуже виразно”14. Щодо пам’яток, то автор відзначив, що їх на 11 Шараневич И. Отчетъ изъ Археоло- гическо-библіографической выставки въ Ставропигійскомъ институтѣ открытой 28 сент. (10 окт.) 1888 г., закрытой 16 (28) фебр. 1889 г. и опись фотографически снятыхъ предметовъ изъ той же выстав- ки. – Львовъ, 1889. – С. 17–31; Tenże. Katalog archeologiczno-bibliografi cznej wystawy Instytutu Stauropigiańskiego we Lwowie, otwartej dnia 10. października r. 1888., a ma- jącej się zamknąć dnia 12. stycznia r. 1889. – Lwów, 1888. – S. 49–51, 115. 12 Матеріали розгляду прохання Став- ропігійського Інституту на влаштовані ним археологічні виставки, експонати му- зею Народного Дому (Заяви, постанови засідань керівної ради Народного Дому, розписки про отримання експонатів, листування інше) (1888–1894) // ЦДІАЛ. – Ф. 130. – Оп. 1. – Спр. 826. – Арк. 3; Лис- ти з приватними особами і товариством “Народний Дім” про пересилання на виставку книжок і музейних предметів. 1887–1895 рр. // ЦДІАЛ. – Ф. 129 (Став- ропігійський Інститут у Львові. 1378– 1944 рр.). – Оп. 2. – Спр. 742. – Арк. 21. 13 ЦДІАЛ. – Ф. 130. – Оп. 1. – Спр. 826. – Арк. 17. 14 Вахнянинъ Н. Археологична выстава Института Ставропигійского // Дѣло. – Львôвъ, 1888. – № 242. – С. 2. 392 Ольга ГОРДА-ЦИБКО виставці зібрано дуже значну кількість, але “то все треба видїти, бо опи- сувати трудно”15. На кінець ХІХ ст. проведено також ряд археологічних досліджень істо- ричних місцевостей неподалік Галича, предмети з яких так само поповнили експозицію. Як згадував Едвард Павлович, відділ археології пропонував не- велику, але цікаву збірку матеріалів з Галича16. Декотрі з них вперше опублі- ковано в альбомі виставки*. Зокрема, сюди увійшли пам’ятки найдавніших часів, що походять ще з кам’яної доби. Вони стали важливими свідченнями про перші поселення, які концентрувалися навколо сучасного Галича. Однак Іван Франко зауважив, що збірка пам’яток доісторичного періоду подана до- волі “скупо”, оскільки основну їх частину зосереджено в польських музеях17. Важливий внесок у розвиток археологічної науки здійснив о. Л. Лаврець- кий. Приєднавшись 1882 р. до досліджень Галича, він відкрив фундаменти семи будівель княжої доби, які згодом проаналізував і описав Йосиф Пелен- ський18. Чимало пам’яток на виставці було з першої вивченої ділянки – фун- даментів церкви Спаса в урочищі “Карпиця”. Їх вивчали у 1883 та 1886 рр. Тоді знайдено багато поховань з цінною групою пам’яток археології19. То- горічні розшуки коротко описали Юліан Захарієвич та Ісидор Шараневич. Вони впровадили до наукового вжитку значну частину пам’яток20. Знайдені тоді артефакти наповнили експозицію виставки. Серед них були раритетні зразки: кремінні долото і ніж, бронзовий медальйон з рельєфним зображен- ням медузи, олов’яні печатки, бронзова підвіска, глиняна матриця для при- крас, фрагменти позолоченої бляхи від покрівлі, панагія, металеві прикраси – частини декору предметів церковного вжитку, зокрема великий бронзовий хрест із зображеннями євангелістів, монета часів Владислава ІІ Ягайла, части- ни кам’яної плити із зеленого мармуру, елементи вуздечки, фрагменти вовня- ної та шовкової із золотим переплетенням тканин із саркофагу з могили не- подалік. Описуючи ці знахідки, І. Шараневич з-поміж фрагментів віконного скла, показаних на виставці, відзначив зразок зеленого кольору, сплавлений з срібно-золотим металом, що має назву “russisches Marienglas”21. Частина з 15 Вахнянинъ Н. Археологична выста- ва… – С. 2. 16 Pawłowicz E. Wystawa archeologicz- no-bibliografi czna Instytutu Stauropigij- skiego // Przewodnik naukowy i literacki. – Lwów, 1888. – S. 1043. * Найповніший екземпляр з п’яти ви- даних 1889 р. альбомів знаходиться у фо- тотеці Національного музею у Львові іме- ні [митрополита] Андрея Шептицького. 17 Franko I. Archeologiczno-bibliografi cz- na wystawa // Kurjer Lwowski. – Lwów, 1889. – Nr 46. – S. 2. 18 Pełeński J. Halicz w dziejach sztuki średniowiecznej. – Kraków, 1914. – 207 s. 19 Шараневичъ И. Извѣстіе о результатѣ изслѣдовательныхъ раскопокъ въ рубежахъ древлекняжеского города Гали- ча, предпринятыхъ в гг. 1886–1887 // Лите- ратурный сборникъ издаваемый Галицко- Русскою Матицею. – Львовъ, 1887. – С. 253. 20 Zachariewicz J. Wykopaliska w Załukwi nad Dniestrem. Opis do jesieni 1882 r. od- krytych fundamentów i wykopalisk // Dzwi- gnia. – Lwów, 1882. – Zesz. 9. – S. 139–140; Zesz. 10. – S. 152–153; Tenże. O rezultatach poszukiwań archeologicznych w okolicy Halicza w r. 1883 // Przegląd Archeologicz- ny. – Lwów, 1883. – Zesz. 3. – S. 3–9; Tenże. O rezultatach poszukiwań archeologicznych w okolicy Halicza w r. 1884–5 // Przegląd Archeologiczny. – Lwów, 1888. – Zesz. 4. – S. 3–90; Его же. Извѣстіе... – С. 253–259. 21 Его же. Извѣстіе... – С. 254. 393ПАМ’ЯТКИ КНЯЖОЇ ДОБИ НА АРХЕОЛОГІЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНІЙ ВИСТАВЦІ… тих пам’яток і на сьогодні є важливими джерелами, допомагають відтворити автентичний вигляд храму і його історію. Серед немалої збірки археологічних матеріалів з давнього Галича на виставці фігурували пам’ятки, віднайдені під час розкопок впродовж на- ступних років. Зокрема, відкрито фундаменти нових церков і поховання. Одним з наступних після церкви Спаса стало віднайдення монастирської церкви пророка Іллі в урочищі Прокаліїв сад на правому березі Мозолево- го потоку, де засвідчено й поховання22. З відкритих тут і показаних на ви- ставці ідентифікувати можна лише фрагменти скляного посуду з колекції Народного Дому23 і позолочений енколпіон, виявлений у 1885 р. в могилі покладеного при фундаменті церкви чоловіка24. Найцікавішими, на думку І. Шараневича, стали розкопки руїн церкви Благовіщення на полі “Церквиська” в Крилосі25. На місці вівтаря знайдено 42 елементи срібних прикрас заможної жінки, частину з яких експоновано на виставці26. У результаті досліджень виявлено і збагачено експозицію та- кож групою старовинних срібних монет з часів римських імператорів Окта- віана Августа, Траяна, Адріана, Коммода і Фаустина27. Вони є свідченням про торгівельну активність чи наявність торгових шляхів з Риму на Схід. А це ще раз підтвердило “важливість Галича і його околиць в історичні і доіс- торичні часи”28. З відкопаного кам’яного саркофага при фундаментах церк- ви збереглися й експоновані лише майстерно опрацьовані роги оленя і зуби зубра, які за традицією клали до могили померлого разом зі зброєю29. Се- ред інших пам’яток цієї місцевості організатори виставки також відзначили металевий перстень30, фрагмент бронзового посуду31 і бронзовий дзвоник32. Водночас у 1883 і 1885 рр. І. Шараневич разом з археологами Теодором Зєменцьким з Кракова та львівським дослідником Олександром Чоловським проводили розкопки у селі Вікторів неподалік від Крилоса при церкві свято- го Миколая і в печері33. З цієї групи вдалося ідентифікувати невелику части- ну предметів виставки, до яких належали давніші пам’ятки – сокири з кре- меню і міді та бронзова вудка, а також олов’яна печатка патріарха Феодосія з грецьким написом на звороті, знайдена на горі, розташованій над печерою34. До важливих археологічних об’єктів належить також урочище “Цвин- тариська”, де в 1884 р. відкрито частину фундаментів храму, який І. Шара- невич помилково ідентифікував як костел святої Анни35. На цьому місці віднайдено ряд цікавих артефактів, серед яких на виставці відзначили 22 Пастернак Я. Археологія... – С. 46. 23 Шараневич И. Отчетъ... – С. 20. – Табл. І, № 42, 47. 24 Его же. Извѣстіе... – С. 256. 25 Там же. 26 Там же. 27 Его же. Отчетъ... – С. 19. – Табл. І, № 21–25. 28 Его же. Извѣстіе... – С. 259. 29 Его же. Отчетъ... – С. 20. – Таб. І, № 38–40; Его же. Извѣстіе... – С. 258. 30 Его же. Отчетъ... – С. 27. – Табл. ІІ, № 33. 31 Там же. – С. 27. – Табл. ІІ, № 35. 32 Там же. – С. 21. – Табл. І, № 52. 33 Булик Н. З історії археологічних до- сліджень у Східній Галичині в ХІХ – на по- чатку XX ст. // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2006. – Вип. 10. – С. 307; Пастернак Я. Архе- ологія... – С. 49 34 Szaraniewicz I. Katalog... – S. 34, nr 134; Его же. Отчетъ... – С. 25. – Табл. ІІ, № 20. 35 Лукомський Ю. Архітектурна спадщи- на давнього Галича. – Галич, 1991. – С. 14. 394 Ольга ГОРДА-ЦИБКО р учний металевий дзвоник з арковою орнаментикою36, кам’яну капітель дорійського ордеру37 й однораменний хрестик, виготовлений з червоного т. зв. “вірменсько-араратного” мармуру38. До галицьких знахідок належить також знайдені в регіоні без зазначен- ня конкретного місця бронзовий чайник та залізний серп39. Проводячи археологічні дослідження Галича і його околиць, вчені ви- конали графічні креслення фундаментів розкритих будівель. Ці важливі іс- торичні джерела для вивчення архітектури княжої доби неодноразово пу- блікували у спеціалізованих виданнях, частину їх також репродуковано в альбомі виставки. Рисунки вміщено в експозиції поміж зразків малярства як частину продовження групи археології. Відомо, що начерки фундаментів церкви Спаса, церкви святого Кирила в урочищі “Під Бідуном”, оборонної вежі виконав Ю. Захарєвич, а креслення фундаментів церкви Благовіщення – о. Л. Лаврецький40. До креслень організатори додали рисунки фундаментів церкви св. Пантелеймона – єдиної частково вцілілої пам’ятки, вже дослід- женої раніше, які виконав Владислав Лущкевич41. Важливими експонатами стали додаткові пояснювальні таблиці (начерки фундаментів, частини архі- тектури, рисунки окремих предметів) та рельєфні карти місцевості, де про- водилися розкопки, які виготовили професор львівської політехніки Домі- нік Зброжек та його учень Северин Відт на кошти Галицько-Руської матиці42. Окремі найцікавіші з них опубліковано в журналі “Новый Галичанин”, втім малюнки руїн церкви Благовіщення43 та вибрані предмети з виставки44. Перші дослідники, відкривачі та колекціонери археологічних арте- фактів Галича і його околиць не лише зберегли ці приховані століттями пам’ятки. Їм належать також перші наукові розмірковування, які стали ба- зою для подальших наукових опрацювань. Від початків вивчення Галича актуальною та суперечливою залишалась проблема його планувальної структури. Першовідкривачі на основі отриманих джерел, співставляю- чи їх з літописними згадками, намагалися локалізувати терени давнього Галича45. Схиляючись до традиційної на той час ідеї, о. А. Петрушевич припускав його існування в межах сучасного міста, ідентифікуючи церкву Різдва Христового з літописним Успенським собором46. На думку І. Шара- невича, залишки давнього міста збереглись на залуківській височині між 36 Шараневич И. Отчетъ... – С. 28. – Табл. ІІ, № 38. 37 Там же. – С. 29. – Табл. ІІ, № 60. 38 Его же. Извѣстіе... – С. 255. 39 Tenże. Katalog... – S. 115, nr 137. 40 Его же. Отчетъ... – С. 30–31. 41 Łuszczkiewicz Wł. Kościół w Ś. Stanisła- wie pod Haliczem jako zabytek romański // Sprawozdania Komisyi do Badania Histo- ryi Sztuki w Polsce. – Kraków, 1880. – T. 2, zesz. 1. – S. 1–20. 42 Полянський П. Руины старинной церкви св. Благовѣщенія на Подгородью подъ Галичемъ // Новый Галичанин. – Львовъ, 1889. – Ч. 20. – С. 242–243. 43 Там же. – С. 245. 44 Там же. – Ч. 23. – С. 280 45 Ляска В. Планувальна структура Га- лича ХІ–ХІІІ ст.: історія досліджень // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2008. – Вип. 12. – С. 467. 46 Петрушевичъ А. Критико-историчес- кие рассуждения о надднестрянскомъ городе Галичъ и его достопамятностях // Льтопись Народного Дома. – Львовъ, 1882–1888. – С. 135. 395ПАМ’ЯТКИ КНЯЖОЇ ДОБИ НА АРХЕОЛОГІЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНІЙ ВИСТАВЦІ… р. Лімницею і Дністром, причому важливим аргументом стала наявність тут храмів святого Пантелеймона і Спаса47. І лише О. Чоловський, проана- лізувавши обидві думки, дійшов висновку про існування давнього Галича в межах теперішнього села Крилос48. Ця версія зустріла підтримку біль- шості тогочасних дослідників і, зрештою, підтвердилася при наступних археологічних роботах і залишається домінуючою49. На початковому ета- пі вивчення літописних, а згодом розкритих при археологічних розкопках речових свідчень історії давнього Галича їх інтерпретації мали доволі по- верховий, часто помилковий характер. Перші відкриття в Галичі і його око- лицях дали поштовх до наступних пошуків, що проводяться досі. А деякі роботи тогочасних дослідників, зокрема вивчення топографії і топоніміки, від яких збереглися карти місцевостей, є неоціненним джерелом з огляду на суттєві зміни у рельєфі цих теренів50. Досі актуальними залишалися чи- мало питань, що потребували уточнень в аналізі об’єктів монументального будівництва галицької архітектурної школи ХІІ–ХІІІ ст.51 Показані на Археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту знахідки належать до матеріальних свідчень, віднайдених при перших археологічних пошуках, що стали базовими для подальших від- криттів. Зібрані артефакти є німими доказами існування на цих теренах поселень починаючи від найдавніших часів. Вони дають можливість про- аналізувати побут, традиції чи соціальний рівень. З першими відкриттями вдалося частково відтворити планувальну структуру міст і поселень, рекон- струювати давні споруди. Важливо, що знайдені пам’ятки дбайливо збері- гались, експонувались, також більшість з них описано та впроваджено до наукового вжитку. Найважливіша частина цих матеріалів походила з Гали- ча, якому за часів князя Ярослава Осмомисла судилося стати першим “ве- ликим” історичним осередком регіону, який отримав свою назву від міста, необхідність планомірного дослідження якого надалі зберігає актуальність. Національний музей у Львові імені [митрополита] Андрея Шептицького 47 Шараневичь И. Стародавный Га- личь // “Зоря Галицкая” яко альбумъ на 1860. – Львовъ, 1860. – С. 295–335. 48 Czołowski A. O położeniu starego Ha- licza // Pamiętnik Drugiego zjazdu Histo- ryków Polskich. Referaty. – Lwów, 1890. – S. 1–23. 49 Ляска В. Планувальна структура… – С. 467–473. 50 Лукомський Ю., Петрик В. Нові мате- ріали до відтворення елементів містобу- дівельної структури Галича ХІІ–ХІІІ ст. // Галичина та Волинь у добу середньовіч- чя. До 800-річчя з дня народження Дани- ла Галицького (Історичні та культуроло- гічні студії. – Т. 3). – Львів, 2001. – С. 167. 51 Лукомський Ю. Архітектурно-плану- вальна структура хрестово-баневих цер- ков ХІІ–ХІІІ ст. давнього Галича // Авторе- ферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури: 18.00.01 – Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури. – Львів, 2005. – C. 3.

Ähnliche Einträge