Польський історик Омелян Вішка: діяльність щодо дослідження історії України

Стаття присвячена відомому польському вченому українського походження, історику, географу, публіцисту, перекладачу, громадському діячу Омеляну Володимировичу Вішці. Людині, яка велику частину життя присвятила поверненню із забуття маловідомих прізвищ учасників національно-визвольних змагань ХХ столі...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автор:	Морозова, О.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2015
Назва видання:	Історичний архів. Наукові студії
Теми:	Джерелознавство, історіографія, методологія. Історія історичної науки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94110
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Польський історик Омелян Вішка: діяльність щодо дослідження історії України / О.С. Морозова // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2015. — Вип. 14. — С. 167-172. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-94110
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-941102016-02-09T03:02:22Z Польський історик Омелян Вішка: діяльність щодо дослідження історії України Морозова, О.С. Джерелознавство, історіографія, методологія. Історія історичної науки Стаття присвячена відомому польському вченому українського походження, історику, географу, публіцисту, перекладачу, громадському діячу Омеляну Володимировичу Вішці. Людині, яка велику частину життя присвятила поверненню із забуття маловідомих прізвищ учасників національно-визвольних змагань ХХ століття в Україні, вшануванню їх пам’яті, висвітленню об’єктивної картини подій минулого. Автор висвітлює життєвий шлях, становлення і розвиток наукової кар’єри вченого. Статья посвящена известному ученому украинского происхождения, историку, географу, публицисту, переводчику, общественному деятелю Омеляну Владимировичу Вишке. Человеку, который значительную часть жизни посвятил возврату к жизни малоизвестных фамилий участников национально-освободительной борьбы ХХ века в Украине, увековечивания их памяти, освещения объективной картины событий прошлого. Автор прослеживает жизненный путь, становление и развитие научной карьеры ученого. The article is devoted to the known Polish scientist of the Ukrainian origin, historian, geographer, publicist, translator, publicman Emilian Vishka. A man who has dedicated most of his life to return from oblivion lesser-known names of the national liberation movements of the XX-th century in Ukraine, honoring their memory, objective picture of the coverage of past events. The author lights up a vital way, becoming and development of scientific career of the scientist. The special attention is paid to the activity of the historian towards researching the problems of the Ukrainian prisoners of war and internee in Poland. The scientist says that the presence in Warsaw during the interwar period Ukrainian emigrant government agencies, large numbers of scientists, artists, journalists, generals, party and public figures, students created their organizations and communities – made the capital of Poland the most powerful center of social, cultural and scientific life of the Ukrainian political emigration. Much attention the scientist is devoted to the description of plight Ukrainian in the fight for the independence of their own country. Vishka gives argues that the existence of activism and political exile camp under the guidance Petliura allowed to maintain continuity Ukrainian government, contributed to the revival of independent Ukraine. According to the historian, Ukrainian emigration has created a certain value and for Poland, as its representatives together with the Poles was building, as their forces and abilities, the independent Poland. 2015 Article Польський історик Омелян Вішка: діяльність щодо дослідження історії України / О.С. Морозова // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2015. — Вип. 14. — С. 167-172. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1609-7742 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94110 94:001(438+477) uk Історичний архів. Наукові студії Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Джерелознавство, історіографія, методологія. Історія історичної науки Джерелознавство, історіографія, методологія. Історія історичної науки
spellingShingle	Джерелознавство, історіографія, методологія. Історія історичної науки Джерелознавство, історіографія, методологія. Історія історичної науки Морозова, О.С. Польський історик Омелян Вішка: діяльність щодо дослідження історії України Історичний архів. Наукові студії
description	Стаття присвячена відомому польському вченому українського походження, історику, географу, публіцисту, перекладачу, громадському діячу Омеляну Володимировичу Вішці. Людині, яка велику частину життя присвятила поверненню із забуття маловідомих прізвищ учасників національно-визвольних змагань ХХ століття в Україні, вшануванню їх пам’яті, висвітленню об’єктивної картини подій минулого. Автор висвітлює життєвий шлях, становлення і розвиток наукової кар’єри вченого.
format	Article
author	Морозова, О.С.
author_facet	Морозова, О.С.
author_sort	Морозова, О.С.
title	Польський історик Омелян Вішка: діяльність щодо дослідження історії України
title_short	Польський історик Омелян Вішка: діяльність щодо дослідження історії України
title_full	Польський історик Омелян Вішка: діяльність щодо дослідження історії України
title_fullStr	Польський історик Омелян Вішка: діяльність щодо дослідження історії України
title_full_unstemmed	Польський історик Омелян Вішка: діяльність щодо дослідження історії України
title_sort	польський історик омелян вішка: діяльність щодо дослідження історії україни
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Джерелознавство, історіографія, методологія. Історія історичної науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94110
citation_txt	Польський історик Омелян Вішка: діяльність щодо дослідження історії України / О.С. Морозова // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2015. — Вип. 14. — С. 167-172. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series	Історичний архів. Наукові студії
work_keys_str_mv	AT morozovaos polʹsʹkijístorikomelânvíškadíâlʹnístʹŝododoslídžennâístorííukraíni
first_indexed	2025-07-07T00:10:40Z
last_indexed	2025-07-07T00:10:40Z
_version_	1836944767504613376
fulltext	167 УДК 94:001(438+477) О. С. Морозова, кандидат історичних наук, доцент, докторант Інституту української археографії й джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, м. Київ, Україна ПОЛЬСЬКИЙ ІСТОРИК ОМЕЛЯН ВІШКА: ДІЯЛЬНІСТЬ ЩОДО ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Стаття присвячена відомому польському вченому українського походження, історику, географу, публіцисту, перекладачу, громадському діячу Омеляну Володимировичу Вішці. Людині, яка велику частину життя присвятила поверненню із забуття маловідомих прізвищ учасників національно-визвольних змагань ХХ століття в Україні, вшануванню їх пам’яті, висвітленню об’єктивної картини подій минулого. Автор висвітлює життєвий шлях, становлення і розвиток наукової кар’єри вченого. Ключові слова: Омелян Вішка, історик, Польща, історія України, українсько-польські відносини. Історія багата на події, явища, імена. Однак більшість із них стають відомими лише з плином часу. Стаття присвячена відомому польському вченому українського походження, історику, географу, публіцисту, перекладачу, громадському діячу Омеляну Володимировичу Вішці. Людині, яка велику частину життя присвятила поверненню із забуття маловідомих прізвищ учасників національно- визвольних змагань ХХ століття, вшану- ванню їх пам’яті, висвітленню об’єктивної картини подій минулого. Народився пан Омелян 1 грудня 1940 р. в селі Журавці Рава-Руського повіту, Львівсь- кої обл. (тепер Польща) у селянській родині Параскевії й Володимира Вішків. Перед початком війни, у 1941 році, батька Омеляна було мобілізовано до лав Червоної армії. У 1945 році Володимир Вішка загинув в Угорщині. У 1947 р. внаслідок акції «Вісла» разом із родиною – матір’ю, братом і сестрою – Омелян був виселений до Венго- жівського повіту Ольштинського воєводства. Науку пізнав із другого класу в 1949 році, коли була відкрита школа. Заради навчання хлопець долав близько 12 кілометрів щодня. По закінченню у 1955 р. початкової школи, вступив до загальноосвітнього ліцею, який закінчив у 1960 р. До речі, у 1958 році був виключений на 1 рік із навчального закладу з приводу суперечки з керівництвом щодо введення української мови до навчаль- них програм ліцею. По закінченню навчаль- ного закладу, в 1962 році, вступив до Вчитель- ської семінарії в Торуні. У 1968 році заочно завершив навчання у Вищій педагогічній школі в Ґданську та отримав ступінь магістра географії. У 1974-1976 рр. навчався в Інсти- туті організації та управління освітніми закладами у Каліші. У той же час здобув ліцензію туристичного перекладача й екскурсо- вода закордонних виїздів. У 1962-1998 рр. працював учителем та директором початкових і середніх шкіл. За досягнення на організа- ційній та педагогічній ниві, пов’язані з будовою нової школи, розвитком шкільного спорту й туризму, нагороджений Золотим хрестом заслуги та іншими медалями й почесними грамотами. На початку дев’яностих років виступив з ініціативою, а потім був співорганізатором акції відбудови військового цвинтаря воїнів Армії Української Народної Республіки, загиблих в 1920-1921 роках під час інтерну- вання в Александрові Куявському, неподалік Торуня та традиції вшанування їх пам’яті. 168 Урочисте відкриття цвинтаря, званого Козаць- кою Могилою, відбулося в 1993 р. за участю представників найвищих властей Польщі і України. Пошук інформації на вищезгадану тему відновив давню зацікавленість Омеляна Воло- димировича історією. Освітянин зосередився на проблематиці військовополонених й інтер- нованих, особливо їх преси. Зібрані дані послужили до підготовки проекту відбудови цвинтаря, а також обумовили низку науково- популярних публікацій, що були видані в Польщі й Україні та ознайомили з цією проблематикою широкі кола громадськості двох держав. Перші тексти на дану тему з’явилися в 1991 р., а в 1993 р. із нагоди відкриття оновленого цвинтаря – перша бро- шура [1]. З тих пір пан Омелян присвячував багато часу підготовці текстів, що популяри- зують історичні знання, особливості польсько- українських взаємин першої половини XX століття [2]. Дослідження в цій галузі стали розви- ватися завдяки співробітництву з доктором Збігнєвом Карпусом – передвісником дослід- жень, що стосуються військовополонених і інтернованих, який виступив із пропозицією підняття через Омеляна Володимировича систематичних наукових досліджень, написання кандидатської дисертації тощо. Предметом уваги історик вибрав українську еміграційну пресу, що є важливим науковим історичним джерелом. Другою сприяючою обставиною наукових починань педагога було відкриття в 1993 р. при Науковій Бібліотеці ім. В. Сте- фаника у Львові Науково-дослідного Центру з вивчення преси. Завдяки співробітництву з цим представництвом дослідник міг послуго- вуватися теоретичними розробками, що сто- суються преси, також щорічно демонстру- вати результати своїх досліджень на організовуваних Центром конференціях. У 2003 р. львівський Центр видав Омеляну Володимировичу диплом за багатолітнє співробітництво та в меморіальній книзі було вміщено бібліографічну замітку з перера- хунком його наукового доробку. Щодо продовження науково-педагогічної діяльності, то з середини 1990-х років почалася співпраця з Інститутом історії та архівістики, а згодом пан Омелян став спів- робітником Інституту міжнародних відносин Університету М. Коперника в Торуні (Польща). Тут же, у 2000 р., захистив кандидатську дисертацію на тему: «Преса української еміграції у Польщі 1920-1939», що була підготовлена під керівництвом З. Карпуса. У 2001 р. робота «Prasa emigracji ukraińskiej w Polsce 1920-1939» видана в Торуні [3], а у 2002 р. її українська версія у Львові [4]. У 2004 р. на основі праці «Emigracja ukraińska w Polsce 1920-1939» (Toрунь, 2004) [5] дослід- ник отримав звання доктора наук (doktor habilitowany) й надгороду квартальника «Przegląd Wschodni». Омелян Володимирович читав лекції з історії України, політичних систем України, суспільної та політичної геoграфії, а також з історії Східної Європи, проводив семінари, був науковим консультантом молодих докто- рантів, організовував Українські дні в універ- ситеті, які наближували студентів до історії та сучасних проблем України. З 2008 р. – працював на Факультеті політології і між- народних відносин того ж університету. Він є дослідником доби визвольних змагань українського народу 1917-1921 рр., побуту полонених та інтернованих у таборах в Польщі, зокрема табірної преси, а також долі української політичної еміграції у цій країні [6]. У своїй статті «Українська політична еміграція у Польщі (1920-1939)» автор описав важку долю українців на шляху боротьби за незалежність власної держави. За свідчен- нями О. Вішки, після програшу української сторони в українсько-російському протисто- янні початку ХХ ст., багато тисяч українців знайшли притулок на території свого союз- ника – Польщі. «В середині листопада 1920 р. на захід подалися члени уряду УНР, урядові службовці і голова держави Симон Петлюра, багато тисяч цивільної людності – всього близько 7 тис. осіб. Державні структури було розташовано здебільшого в Тарнові. Тиж- 169 день пізніше Збруч пересікло військо та було на території Польщі інтерноване в таборах у Ланцуті, Вадовицях, Каліші, Александрові Куявському, Ченстохові і Піотркові Трибу- нальському. За даними українського команду- вання наприкінці листопада 1920 року в Польщі опинилося близько 27 тис. вояків». Омелян Володимирович звернув увагу на те, що українська еміграція була диференційо- вана – вона різнилася за матеріальним та інтелектуальним станом, щодо поглядів на громадські справи і навіть політичні. Однак, як стверджує історик, ця розмаїтість серед емігрантів не виходила за межі однієї спільної ідеї – ідеї української державності, одного спільного прагнення – відновлення суверенної держави [7, c. 49]. На думку історика, на короткий час найважливішим осередком української полі- тичної еміграції в Польщі був Тарнів. У 1921 р. тут були створені численні організації, школи, видавництва, військово-історичний музей-архів, виходила українська преса. Тут було засновано Український Народний Університет (остаточно його локалізовано в Ланцуті) та приватну українську гімназію. Деякий час у Тарнові працював уряд УНР та покликаний на початку 1921 р. пара парламент – Рада Республіки [7, c. 50]. Однак, значення Тарнова впало разом з покликанням у Варшаві Українського Цент- рального Комітету (згодом – Товариство «Український Центральний Комітет у Польщі», що об’єднував переважну більшість українсь- ких політичних вихідців, що проживали в міжвоєнний період в Польщі. Важливим напрямком діяльності УЦК була і протидія пропаганді іншого полі- тичного противника українства – російської еміграції, чільні представники якої не визнавали українців окремим народом та заперечували їх право на державну неза- лежність. Для координування заходів такого роду українська наддніпрянська еміграція наприкінці 20-х рр. створила Головну Еміг- раційну Раду. Крім того у Польщі було засновано Клуб «Прометей», який об’єдну- вав вихідців з поневолених Росією країв [7, c. 55]. Вчений переконує, що після переїзду С. Пет- люри з Тарнова до Варшави, столиця Польщі в кінці 1921 року стала виконувати роль українського еміграційного державного центру, а згодом також і культурно-освітнього [7, c. 50]. Смерть С. Петлюри ще більше згуртувала українців навколо ідеї української державної незалежності. Як стверджує О. Вішка – «мертвий Петлюра з того часу уявляв собою набагато більшу небезпеку для більшо- вицького режиму аніж живий – для українсь- кої еміграції він став мучеником, символом боротьби за незалежність Батьківщини [7, c. 53]. Присутність у Варшаві у міжвоєнний період українських емігрантських державних структур, хоча скорочених та діючих неявно, зокрема присутність Ради та Головної управи Українського Центрального Комітету, присут- ність багатьох науковців, артистів, журна- лістів, генералітету, партійних і суспільних діячів, студентів та створених ними організацій і товариств – все це справило те, що столиця Польщі була у той час безперечно наймо- гутнішим центром суспільно-культурного та наукового життя української політичної еміграції. Науковець приходить до висновку, що значення петлюрівського політичного табору для України є незаперечним – він спричи- нився до створення суверенної Української Народної Республіки та вживав всіх заходів для утвердження її незалежності. Активна політична діяльність петлюрівців в еміграції дозволила зберегти безперервність української державної влади, аби у відповідний час передати символічні клейноди владі відродженої незалежної України. Українська еміграція створила певні вартості й для Польщі, бо її представники разом з поляками розбудо- вували, в міру своїх сил і здібностей, відроджену незалежну Польщу [7, c. 55]. Свої наукові висновки на тему України Омелян Вішка виклав у численних наукових працях. Він є автором опрацювань «Козацька могила на Куявах» (1993) [8], «Останній 170 шлях УГА» (співавтор; 1999) [9], «Тухоля. Полонені старшини Української Галицької Армії 1920-1922» (співавтор; 2003) [10]. У 2007 р. Омелян Володимирович видав підручник «Systemy polityczne Ukrainy» [11]. У 2010 р. вийшла книга «Brześć Litewski» та у співавторстві «Ukraińcy w Warszawie» [12]. У 2012 р. побачила світ монографія «Szósta Strzelecka. Szósta Siczowa Dywizja Strzelecka. Formowanie, szlak bojowy i nternowanie 1920- 1924» [13]. У цілому вчений є автором понад півтори сотні наукових та науково-популярних статей на історичну тематику, а також рецензій, звітів, біограм, опублікованих в журналах і неперіодичних видавництвах Польщі, України, Росії, Литви, Франції та Великобританії [14]. О. Вішка – співорганізатор та учасник багатьох наукових конференцій і конгресів у Польщі (в т. ч. у Торуні, Варшаві, Вроцлаві, Любліні, Ґданську, Зеленій Горі) і Україні (у Львові, Харкові, Одесі, Луцьку, Чернівцях, Києві, Чернігові) [15]. Історик є автором перекладів україно- та російськомовних статей і монографій науковців з України, Росії та Литви [16]. Він – співредактор кількох наукових збірників, а також спів- засновник і співредактор київсько-торунсь- кого журналу «Над Дніпром і Віслою» («Nad Wisłą i Dnieprem»). Отже, Омелян Володимирович Вішка – не лише знаний польський вчений, який зробив неоціненний внесок у дослідження історії України, українсько-польських відносин, розвиток польської й української науки, становлення наукових зв’язків між українськими і поль- ськими вченими, повернувши із забуття величезну кількість документальних фактів. Це людина, що велику частину свого життя присвятила розв’язанню довготривалого українсько-польського конфлікту, сприяла розвитку українсько-польських відносин у майбутньому. 24 листопада 2014 року у віці 73 роки життя Омеляна Вішки обірвалося. Це страшна втрата не лише для родини. Наукова польська і українська спільнота залишилась без талановитого вченого, свідомого історика, патріота, відкритої і щирої людини. ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА 1. Вішка О. Козацька могила на Куявах / О. Вішка. – Львів, 1993. – 12 с. 2. Вішка О. Українська студентська громада у Кракові (1924-1939) / О. Вішка // Між сусідами. – Краків. – 2000-2001. – С. 241–250; Wiszka E. Ukraińska prasa emigracyjna w Polsce w latach 1920-1939 (ogólna charakterystyka) / Е. Wiszka // W kręgu prasy. Przeszłość – teraźniejszość – przyszłość. – t. II. – Toruń 2001. – S. 67-102; Вішка О. Українська студентська громада у Варшаві (1921-1939) / О.Вішка // Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze, pod red. S. Kozaka. – Z. 13-14. – Warszawa. – 2002. – C. 171-186; Wiszka E. Status prawny ukraińskiej emigracji politycznej w Polsce (1920-1939) / Е. Wiszka // Над Віслою і Дніпрпом. – Київ, 2004-2005. – № 2-3. – С. 233- 254; Вішка О. Українські студентські організації у міжвоєнній Польщі (1921-1939) / О.Вішка // П’ятий конгрес україністів. Історія. – Ч. 3. – Чернівці. – 2005. – С. 179-187; Wiszka E. Kozacka Mogiła – Ukraiński Cmentarz Wojskowy w Aleksandrowie Kujawskim / Е. Wiszka // Mniejszości Narodowe w Europie Środkowo- Wschodniej po upadku komunizmu. – Zielona Góra. – 2006. – S. 157-174; Wiszka E. Ukraiński Komitet Centralny. Reprezentacja polityczna emigracji ukraińskiej w Polsce (1921-1939) / Е. Wiszka // Шостий Міжнародний Конгрес Україністів, Історія. Політологія. – Київ-Донецьк – 2005, Киїів – 2007. – Кн. 3. – Ч. 2. – С. 64-88; Wiszka E. Stanica Ukraińska w Kaliszu (1924-1939) / Е. Wiszka // Polska. Ukraina / Osadczuk, pod red. B. Berdychowskiej i Oli Hnatiuk. – Lublin, 2007; Від Руської Країни, через Підкарпатську Русь до Карпатської України (1918-1939) // Український Альманах. – 2008. – С. 160-169; Вішка О. Переселение украинцев в Западную Сибирь во второй половине XIX–XX в. / О.Вішка // Сибирская деревня: история, современное состояние, перспективы развтия. – Омск. – 2008. – Ч. І. – С. 24-33; Wiszka E. Biblioteki i wydawnictwa emigracji ukraińskiej w Polsce 1920-1939 / Е. Wiszka // Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze. – Warszawa. – 2008. – № 25-26. – С. 23-37; Вішка О. Українська еміграція на Холмщині та Підляшші у 1920– 1939 роках О.Вішка // Українці Холмщини і Підляшшя: Історична доля, духовна і матеріальна культура впродовж віків. – Луцьк. – 2008. – С. 87-118; Wiszka E. Czarnomorcy / Е. Wiszka // Stosunki polsko- ukraińskie. Historia i pamięć / pod red. J. Marszałek-Kawy i Z. Karpusa. – Toruń. – 2008. – S. 152-166. 171 3. Wiszka E. Prasa emigracji ukraińskiej w Polsce 1920-1939 / Е. Wiszka. – Toruń, 2001. – 324+38 s. 4. Вішка О. Преса української еміграції у Польщі 1920-1939 / О.Вішка. – Львів, 2002. – 480 c. 5. Wiszka E. Emigracja ukraińska w Polsce 1920–1939 / Е. Wiszka.. – Toruń, 2004. – 750 s. 6. Вішка О. Преса української еміграції у Польщі (1920-1939 рр.) / О.Вішка. // Українська періодика: історія і сучасність. – Львів. – 2002. – С. 132-138; Kawaleria w ukraińskich siłach zbrojnych 1917-1921 // Piotrków Trybunalski. – 1999. 7. Вішка О. Українська політична еміграція у Польщі (1920-1939) / О.Вішка // Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Історичні науки. – Вип. 11. – Острог: РВВ Національного університету «Острозька академія», 2008. – C.47-57. 8. Wiszka E. Kozacka mogiła na Kujawach / Е. Wiszka // Gazeta Aleksandrowska. – 1995. – № 11-12; 1996. – № 1. 9. Вішка О. Останній шлях УГА / О.Вішка. – Київ-Торунь. – 1999. – 48 с. (у співавторстві) 10. Вішка О. Тухоля. Полонені старшини Української Галицької Армії (1920-1922) / О. Вішка. – Київ-Торунь. – 2003. – 52 с. (współautor) 11. Wiszka E. Systemy polityczne Ukrainy / Е. Wiszka. – Toruń. – 2007. 12. Wiszka E. Brześć Litewski. Obozy jeńców i internowanych 1919-1921 / Е. Wiszka. – Toruń. – 2010 13. Wiszka E. Szósta Strzelecka. Formowanie, szlak bojowy i internowanie 6 Siczowej Dywizji Strzeleckiej (1920- 1924) / Е. Wiszka. – Toruń. – 2012. 14. Вішка О. Навколо одної відозви / О.Вішка // Інформаційний бюлетень. – Париж, 1999. – № 62. – С. 19-22; Вішка О. Нестор Махно у Польщі / О.Вішка // Український альманах. – 1997. – s. 380-383; Wiszka E. Skąd tryzuby na Kujawach / Е. Wiszka // Zdrój Ciechociński. – 1991. – № 11-12; 1992. – № 1, 7-8; Вішка О. Вшануймо пам’ять борців за волю України / О.Вішка // Наше слово. – 1993. – № 231; Вішка О. Табір полонених вояків УГА в Тухолі / О.Вішка // Сурмач. – Лондон. – 1996. – S. 34-36; Wiszka E. Droga na kraj świata / Е. Wiszka // Tydzień Węgorzewski. – 2011. – № 20-21, 26, 29-32, 34. 15. Участь у щорічних конференціях на тему преси у Науково-дослідницькому центрі журналістики у Львові (1994-2004); праці ІІІ Міжнародного конгресу україністів у Харкові (1996); ІV Міжнародного конгресу україністів в Одесі (1999); Міжнародній конференції «10 років незалежній Україні: минула й сучасна державотворчість» у Бердянську (травень, 2001); III Міжнародній конференції «Перемишль і Перемиська Земля протягом віків. Інституції» (Przemyśl i Ziemia Przemyska a przestrzeni dziejów). Львів (Перемишль, 11-13 квітня 2002); V Міжнародного конгресу україністів у Чернівцях (26-29 серпня 2002); Міжнародній науковій конференції «Od irredenty do współpracy. Stosunki polsko-ukraińskie w XX w.» (Вроцлав, 17-19 жовтня 2002); Міжнародній конференції «Galicja – Ziemia Wielu Kultur i Narodów» (варшава, 7-9 листопада 2002); VI Міжнародного конгресу україністів у Донецьку (29 червня – 1 липня 2005); ІІІ міжнародному конгресі у Клайпеді: «History and Kulture of Baltic Region» (8-10 червня, 2006); Міжнародній конференції «Над Дніпром, Віслою і Рейном. Німеччина, Польща і Україна в системі міжнародних та міжнаціональних відносин Центральної і Східної Європи (ХV-ХХ ст.)» в Києві (21-23 вересня 2006); Міжнародному конгресі «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті» (Львів, 18-20 червня 2008); ІІІ Міжнародній конференції «Українська діаспора: проблеми дослідження» (Остріг, 9-10 вересня 2008); Науковій конференції у Львові «Західно-Українська Народна Республіка» (30 жовтня – 1 листопада 2008); Науковій конференції «Polska – Ukraina. Dziedzictwo i współczesność» (Слупськ, 8-10 жовтня 2009); Науковій конференції з історії в Івано-Франківську (22-25 жовтня 2009); Науковій конференції «Stosunki ukraińsko-polskie dzisiaj: «reset» czy kontynuacja?»в Яремчі (24-26 жовтня 2010) тощо. 16. Makarczuk S., Ewakuacja Polaków ze Lwowa w latach 1944-1946 (з української мови на польську) // Klio. – 2001. – № 1. – S. 110-122; Tereszczenko J., Konserwatyzm galicyjski w kontekście stosunków ukraińsko-polskich w Austro-Węgrzech (druga połowa XIX – początek XX w.) (з української мови на польську); Karpus Z., Jeńcy i internowani rosyjscy i ukraińscy na terenie Polski w latach 1918-1924 (з польської мови на російську). – Toruń: Wyd. «Marszałek», 2001. – 239+XXII ss. О. С. Морозова, Институт украинской археографии и источниковедения им. М. С. Грушевского НАН Украины, г. Киев, Украина ПОЛЬСКИЙ ИСТОРИК ОМЕЛЯН ВИШКА: ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ПО ИССЛЕДОВАНИЮ ИСТОРИИ УКРАИНЫ Статья посвящена известному ученому украинского происхождения, историку, географу, публицисту, переводчику, общественному деятелю Омеляну Владимировичу Вишке. Человеку, который значительную часть 172 жизни посвятил возврату к жизни малоизвестных фамилий участников национально-освободительной борьбы ХХ века в Украине, увековечивания их памяти, освещения объективной картины событий прошлого. Автор прослеживает жизненный путь, становление и развитие научной карьеры ученого. Ключевые слова: Омелян Вишка, историк, Польша, история Украины, украинско-польские отношения O. Morozova, M. S. Hrushevsky Institute of Ukrainian Archaeography and Source Studies, The National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine POLISH HISTORIAN EMILIAN VISHKA: RESEARCH ACTIVITY TOWARDS HISTORY OF UKRAINE The article is devoted to the known Polish scientist of the Ukrainian origin, historian, geographer, publicist, translator, publicman Emilian Vishka. A man who has dedicated most of his life to return from oblivion lesser-known names of the national liberation movements of the XX-th century in Ukraine, honoring their memory, objective picture of the coverage of past events. The author lights up a vital way, becoming and development of scientific career of the scientist. The special attention is paid to the activity of the historian towards researching the problems of the Ukrainian prisoners of war and internee in Poland. The scientist says that the presence in Warsaw during the interwar period Ukrainian emigrant government agencies, large numbers of scientists, artists, journalists, generals, party and public figures, students created their organizations and communities – made the capital of Poland the most powerful center of social, cultural and scientific life of the Ukrainian political emigration. Much attention the scientist is devoted to the description of plight Ukrainian in the fight for the independence of their own country. Vishka gives argues that the existence of activism and political exile camp under the guidance Petliura allowed to maintain continuity Ukrainian government, contributed to the revival of independent Ukraine. According to the historian, Ukrainian emigration has created a certain value and for Poland, as its representatives together with the Poles was building, as their forces and abilities, the independent Poland. Keywords: Emilian Vishka, historian, Poland, history of Ukraine, Ukrainian-Polish attitudes. Рецензенти: Тригуб П. М., д-р іст. наук, проф.; Котляр Ю. В., д-р іст. наук, проф. © Морозова О. С., 2015 Дата надходження статті до редколегії 24.01.2015 http://www1.nas.gov.ua/en/Structure/dhpl/iuass/Pages/default.aspx

Польський історик Омелян Вішка: діяльність щодо дослідження історії України

Репозитарії

Схожі ресурси