Мотивація вкладення заощаджень
Визначені деякі поняття щодо доцільності і корисності позиціювання сегментів фінансового ринку винятково в контексті економічного циклу суспільного відтворення. Розглянуті мотиви інвестиційних рішень бізнесу та населення, що зв'язані з вкладенням коштів (накопичень, заощаджень) в елементи вироб...
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94123 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Мотивація вкладення заощаджень / Л.В. Новошинська // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 240-241. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-94123 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-941232016-02-10T03:02:04Z Мотивація вкладення заощаджень Новошинська, Л.В. Проблеми финансов, бухгалтерского учета и аудита в современных условиях – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Визначені деякі поняття щодо доцільності і корисності позиціювання сегментів фінансового ринку винятково в контексті економічного циклу суспільного відтворення. Розглянуті мотиви інвестиційних рішень бізнесу та населення, що зв'язані з вкладенням коштів (накопичень, заощаджень) в елементи виробництва чи інші об'єкти в інтересах одержання прибутку. Описуються варіанти вкладень в різноманітні фінансові інструменти. Визначаються конкурентні переваги щодо встановлення доступних способів вкладень. Определены некоторые понятия относительно целесообразности позиционирования сегментов финансового рынка исключительно в контексте экономического цикла общественного воспроизводства. Рассмотрены мотивы инвестиционных решений бизнеса и населения, которые связаны с вложением средств (накоплений, сбережений) в элементы производства или другие объекты в интересах получения прибыли. Описываются варианты вложений в разнообразные финансовые инструменты. Определяются конкурентные преимущества относительно установления доступных способов вложений. The clues connected with positioning of financial market segments particularly in the contest of economic cycle of common reproduction are determined. Consideration is given to the motives of investment decisions in the sphere of business and population which dwell on input of means (savings and accumulations) into the elements of production and other objects interested in receiving profit.The variants of investments into different financial instruments are described.The competition advantages regarding to providing of available ways of investments are determined. 2007 Article Мотивація вкладення заощаджень / Л.В. Новошинська // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 240-241. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94123 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблеми финансов, бухгалтерского учета и аудита в современных условиях – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблеми финансов, бухгалтерского учета и аудита в современных условиях – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Проблеми финансов, бухгалтерского учета и аудита в современных условиях – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблеми финансов, бухгалтерского учета и аудита в современных условиях – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Новошинська, Л.В. Мотивація вкладення заощаджень Культура народов Причерноморья |
| description |
Визначені деякі поняття щодо доцільності і корисності позиціювання сегментів фінансового ринку винятково в контексті економічного циклу суспільного відтворення. Розглянуті мотиви інвестиційних рішень бізнесу та населення, що зв'язані з вкладенням коштів (накопичень, заощаджень) в елементи виробництва чи інші об'єкти в інтересах одержання прибутку. Описуються варіанти вкладень в різноманітні фінансові інструменти. Визначаються конкурентні переваги щодо встановлення доступних способів вкладень. |
| format |
Article |
| author |
Новошинська, Л.В. |
| author_facet |
Новошинська, Л.В. |
| author_sort |
Новошинська, Л.В. |
| title |
Мотивація вкладення заощаджень |
| title_short |
Мотивація вкладення заощаджень |
| title_full |
Мотивація вкладення заощаджень |
| title_fullStr |
Мотивація вкладення заощаджень |
| title_full_unstemmed |
Мотивація вкладення заощаджень |
| title_sort |
мотивація вкладення заощаджень |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Проблеми финансов, бухгалтерского учета и аудита в современных условиях – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94123 |
| citation_txt |
Мотивація вкладення заощаджень / Л.В. Новошинська // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 240-241. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT novošinsʹkalv motivacíâvkladennâzaoŝadženʹ |
| first_indexed |
2025-07-07T00:16:43Z |
| last_indexed |
2025-07-07T00:16:43Z |
| _version_ |
1836945166673379328 |
| fulltext |
Новошинська Л.В.
МОТИВАЦІЯ ВКЛАДЕННЯ ЗАОЩАДЖЕНЬ
240
Новошинська Л.В.
МОТИВАЦІЯ ВКЛАДЕННЯ ЗАОЩАДЖЕНЬ
Постановка проблеми. Поняття «інвестиція» і «інвестор» у свідомості активної (працездатної) части-
ни населення України, як і інших пострадянських держав, лише 15 років тому почали поступово відділятися
від традиційних «капітальних вкладень». У середині 90-х років в економіці, що реформується, входить в
обіг ринкова категорія «бізнес-план» - правонаступник архаїчного ТЕО - техніко-економічного обґрунту-
вання. Спочатку - як данина моді, а далі - як усвідомлена культура економічного мислення в умовах свобо-
ди підприємництва.
Ринок, як виявилося, досить чутливий до об'єктів вкладення коштів, а також до строків цих вкладень,
іменованих інвестиціями, і їхніх економічних наслідків. До речі, у зв'язку з інвестиціями поняття «капі-
тал», в одному з відомих тлумачень означає ніщо інше, як «вартість, що приносить прибавочну вартість». І
дотепер ця теза, якій більше півтора століть, ніким не була витребувана до спростування. Тому інвестиція,
як спосіб одержання доходів з певної суми грошових коштів - цілком ординарне ринкове явище.
Більше того, сучасна економіка має у своєму розпорядженні великий арсенал інструментів інвестуван-
ня. Безперечно, основним і базисним є інвестування безпосередньо в елементи виробництва - основу доб-
робуту суспільства. Однак, чим далі, тим більше, стають популярними інструменти, у тому числі і фінан-
сові активи, серед яких дорогоцінні метали, антикваріат, нерухомість, тощо - тобто спекулятивні способи
приросту грошових заощаджень.
В цих умовах постійно виникає проблема – які є доступні засоби вкладань власниками заощаджень при
можливих співвідношеннях доходностей та ризиків.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання обґрунтованості засобів вкладання заощаджень
як особистостей, так і інституціональних інвесторів постійно аналізуються у дослідженнях українських
професіоналів інвестиційного бізнесу: Є.М.Григоренка; С.А.Оксанича, А.А.Отченаша; С.О.Москвіна;
А.В.Федоренка, М.І.Ройка. Д.А.Леонова;. А.С. Дудка. Українська асоціація інвестиційного бізнесу у 2006
році провела соціологічні дослідження щодо визначення інвестиційних переваг вкладень особистих заоща-
джень. Результати такого дослідження виявили інвестиційні переваги щодо об’єктів нерухомості, банків-
ських депозитів та інших. При цьому вкладення в інструменти інституціональних інвесторів зайняли остан-
нє місце з 16 можливих [1, с.77].
Конкретні підходи авторів до розвитку інституціональних інвесторів (за українським законодавством
це – інвестиційні фонди, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди) зорієнтовані на представників сере-
днього класу, поява яких в суспільстві буде наслідком зростання його добробуту.
Просунута частина бізнесу вже давно розібралася, що інвестування сукупного капіталу є досить при-
вабливим механізмом і його розвиток буде все більше затребуваним суспільством по мірі зростання рівня
життя та згладжування його існуючої поляризації за рівнем доходу.
В цьому зв’язку доречно констатувати достатній простір для інвесторів щодо прийняття рішення - ку-
ди внести накоплені гроші.
Ціль статті. Метою дослідження є визначення критеріїв виділення привабливих сегментів інвестування
на вітчизняному фінансовому ринку, керуючись національним законодавством щодо цієї проблеми.
Виклад основного матеріалу. Не можна не помітити, що «інвестиційний ринок», «вільний капітал» і
ще деякі ключові категорії вводяться в «науковий оборот» як щось саме собою зрозуміле, аксіоматичне -
поза зв'язком з базисними поняттями «економіка», «бізнес», «суспільне відтворення», «валовий внутрішній
продукт», «державні фінанси», „фінансовий ринок”. Безперечно, не викликає сумніву правомірність вичле-
новування в будь-якій економіці (у будь-якому її укладі) безлічі всіляких ринків. У їхньому числі: товар-
ний, фінансовий, валютний, ринок цінних паперів, ринок спільного інвестування, тощо.
Разом з тим, такий достаток понять і категорій має головну причину свого походження – різні аспекти,
з позицій яких єдиний соціально-економічний організм розчленовується на відносно самостійні складові.
Однак будь-яке розчленовування завжди повинне забезпечувати досить чітка взаємна відповідність (а точ-
ніше, співвідношення виділених частин і відповідних їм понять), які вписуються в логіку, обумовлену об-
раним аспектом розчленовування. Ще простіше: сукупність складових, виділених за одною заданою озна-
кою, при їхньому об'єднанні завжди повинна давати вихідне ціле (яке розділили на складові).
За законами логіки кожний виділений ринок повинен бути зрозумілий своїм місцем і роллю в сформо-
ваній безлічі ринків (при обраному аспекті або ракурсі розчленовування).
Інакше кажучи, визнаючи економіку деякою системою, варто було б оперувати поняттями: субстрат,
властивості, відносини (тобто, системними параметрами).
Прийнявши як об'єкт дослідження «інвестиційний ринок», у суб'єкта виникає закономірне питання: у
контексті яких ринків (відносин і взаємозв'язків) необхідно розглядати досліджуваний об'єкт. Крім того, як
визначається аспект чи ракурс, згідно з яким розчленований економічний організм.
На такі міркування наводить докладне розкриття в спеціальній літературі поняття “інвестиційний ри-
нок” і його ролі в економічній системі країни, що реалізується через сім відповідних функцій [2, с. 128-
129]. За допомогою логічної сукупності цих функцій, описуються властивості визнаного в усьому світі
об'єктивною реальністю фінансового ринку при виборі своєрідного аспекту й ракурсу його розчленовуван-
ня.
Проблеми финансов,
бухгалтерского учета и аудита в современных условиях – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
241
Будь-яке розчленовування соціально-економічних процесів (систем) бачиться доцільним і корисним
винятково в контексті циклу суспільного відтворення: виробництво, обмін, розподіл, споживання товарів і
послуг, створених у суспільстві.
Колізія виникає в ситуації розгляду взаємної відповідності фінансового й інвестиційного ринків. Це що:
те ж саме, або щось є частиною іншого, і якось із ним співвідноситься?
Інвестиції - це не самоціль, а лише кошти суспільного відтворення в його різноманітних формах і про-
явах. Тому навколо інвестиційного ринку повинне існувати щось ще, що забезпечує повноту й заверше-
ність циклу суспільного відтворення.
Важлива особливість сучасності - найкоротші строки переміщення практично будь-яких грошових сум
у будь-яку населену точку планети, завдяки всесвітній мережі Інтернет. У кожному разі, в основі інвестицій
завжди лежать грошові заощадження, які або знецінюються під дією інфляції, перебуваючи в домашнім або
офісному зберіганні як скарбу, або витрачаються на споживчі товари й послуги як тривіальний засіб обліку
(платежу), або стають капіталом, якщо вводяться в оборот з метою одержання доходу - тобто беруть участь
в інвестиційному процесі.
Однієї з важливих складових інвестиційної діяльності є адекватна оцінка потенційних можливостей ін-
вестора щодо ефективних форм і об'єктів вкладення наявних у нього заощаджень. Статистичні дослідження
фахівців характеризують дані про пріоритети й раціональні напрямки вкладень вітчизняних інвесторів за
наступними рівнями наявних у них заощаджень (у тис. дол. США в діапазонах: від 200 до 2000; від 2000 до
10000; від 10000 до 100000; понад 100000) [3, с. 15]. Спостережувана при цьому загальна закономірність
показує, що з ростом суми заощаджень розширюється коло можливостей їхнього інвестування й відбува-
ється перехід від більше консервативних і менш ризикових форм застосування до більше ризикових, але,
разом з тим, і більше дохідних.
Проте, навіть на 16- му році триваючих в Україні ринкових перетворень, власники безлічі вітчизняних
компаній не підозрюють про існування джерел інвестиційних ресурсів за межами одержання банківських
кредитів і продажу корпоративних цінних паперів (акцій і облігацій) на фондовому ринку. Не краще вигля-
дає ситуація й у рядах головного зберігача - населення (домогосподарств) перед проблемою раціонального
вкладення заощаджень.
У цей же самий час в окремих галузях досить явно проглядаються компанії з темпами росту річного
обороту, які виміряються двозначними числами, при гострій нестачі в них інвестиційних ресурсів.
У цих умовах, в останні три-чотири роки, серед «консервативних» комерційних банків і страхових
компаній з неосяжними асортиментами різноманітних фінансових продуктів про себе встигли заявити кре-
дитні товариства (союзи), корпоративні й пайові інвестиційні фонди (ІСІ) (не плутати з «ваучерними»!), не-
державні пенсійні фонди.
ІСІ - це для українського фондового ринку відносно нова форма фінансових послуг. Їх відмітні конку-
рентні переваги можуть відображатися в їх альтернативності банківській системі. Альтернативність банків-
ській системі проявляється в наступному ракурсі. ІСІ дають можливість брати участь інвестиційному капі-
талу в більше ризикових, але й більше прибуткових вкладеннях. Депозитні внески, особливо VIP - клієнтів
банків, не задовольняють їх потреби у вкладаннях зі значно більшою прибутковістю.
Банки вже зараз починають створювати свої ІСІ - адже залучені через фонди гроші не резервуються (у
відмінності від банківських депозитів) і в такий спосіб можуть бути більш ефективно й з більшою віддачею
використані.
Крім того, при інвестуванні через ІСІ інвестор не несе істотних витрат і ризиків, оскільки він не здійс-
нює пошук об'єктів інвестування, не думає, куди і як варто вкласти свої кошти й не змушений постійно на-
далі стежити за своїми інвестиціями, за нього це роблять професіонали - менеджери компанії з управління
активами.
Висновки та перспективи. Позначився інтерес швидко зростаючих компаній до можливостей фондів
прямого інвестування. А в ринковий побут, не те, щоб увійшло, а просто ввірвалося таємниче - загрозливе
поняття «рейдер». Це корпорації або групи компаній - інвестори, зацікавлені в поглинанні підприємств, що
ними інвестуються. Вони прекрасно орієнтуються в «пробілах» вітчизняного корпоративного законодавства
й мають арсенал «схемних» рішень для досягнення своїх цілей.
У контексті цих подій і явищ на українському ринку капіталів розвивається середній рівень взаємодії
й взаємозалежності між іменитими й потужними стратегічними й промисловими інвесторами, з одного бо-
ку, і «бізнес-ангелами» (приватними інвесторами-індивідуалістами) - з іншого.
Спостерігаються прагнення з'єднання здатності концентратора капіталів, властивих фінансово-
промисловим групам, з мобільністю, колективним інтелектом і капіталом розрізнених «бізнес-ангелів».
Найбільш високими конкурентними перевагами характеризується венчурне інвестування. Так, частина
венчурних фондів перебуває в сфері «відкладеного » оподатковування за доходами від результатів венчур-
них вкладень. Висока дохідність характерна для венчурного обслуговування операцій з нерухомістю, в ос-
новному – у будівельних галузях, хоча темпи росту цього ринку знижуються.
Джерела та література
1. Участь населення в інститутах спільного інвестування // Ринок цінних паперів України.-2006.-№ 5-6.-
С. 77-80.
2. Бланк І.О., Гуляєва Н.М. Інвестиційний менеджмент. – К.: Київ.нац.торг.-екон. Ун-т, 2003.- 398 с.
3. 3.Н. Задерей. Веселые старты // Контракты.-2006.- № 15 (726).- С.14-17..
|