Відапелятивні найменування в гідронімії басейну Стрию
Серед зафіксованих понад 1300 назв у 120 населених пунктах Львівщини є окрема група гідронімів, в основу яких покладена загальновживана апелятивна лексика.
Збережено в:
| Дата: | 1999 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
1999
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94293 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Відапелятивні найменування в гідронімії басейну Стрию / М.Д. Матіїв, В.В. Деркач // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 8. — С. 140-142. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-94293 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-942932016-02-11T03:02:30Z Відапелятивні найменування в гідронімії басейну Стрию Матіїв, М.Д. Деркач, В.В. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Серед зафіксованих понад 1300 назв у 120 населених пунктах Львівщини є окрема група гідронімів, в основу яких покладена загальновживана апелятивна лексика. 1999 Article Відапелятивні найменування в гідронімії басейну Стрию / М.Д. Матіїв, В.В. Деркач // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 8. — С. 140-142. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94293 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Матіїв, М.Д. Деркач, В.В. Відапелятивні найменування в гідронімії басейну Стрию Культура народов Причерноморья |
| description |
Серед зафіксованих понад 1300 назв у 120 населених пунктах Львівщини є окрема група гідронімів, в основу яких покладена загальновживана апелятивна лексика. |
| format |
Article |
| author |
Матіїв, М.Д. Деркач, В.В. |
| author_facet |
Матіїв, М.Д. Деркач, В.В. |
| author_sort |
Матіїв, М.Д. |
| title |
Відапелятивні найменування в гідронімії басейну Стрию |
| title_short |
Відапелятивні найменування в гідронімії басейну Стрию |
| title_full |
Відапелятивні найменування в гідронімії басейну Стрию |
| title_fullStr |
Відапелятивні найменування в гідронімії басейну Стрию |
| title_full_unstemmed |
Відапелятивні найменування в гідронімії басейну Стрию |
| title_sort |
відапелятивні найменування в гідронімії басейну стрию |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
1999 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94293 |
| citation_txt |
Відапелятивні найменування в гідронімії басейну Стрию / М.Д. Матіїв, В.В. Деркач // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 8. — С. 140-142. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT matíívmd vídapelâtivnínajmenuvannâvgídronímííbasejnustriû AT derkačvv vídapelâtivnínajmenuvannâvgídronímííbasejnustriû |
| first_indexed |
2025-07-07T00:38:34Z |
| last_indexed |
2025-07-07T00:38:34Z |
| _version_ |
1836946524712468480 |
| fulltext |
Матіїв М.Д., Деркач В.В.
ВIДАПЕЛЯТИВНI НАЙМЕНУВАННЯ В ГІДРОНІМІЇ БАСЕЙНУ СТРИЮ
Серед зафіксованих понад 1300 назв у 120 населених пунктах Львівщини1 є окрема група гідронімів, в
основу яких покладена загальновживана апелятивна лексика. У цих найменуваннях відображені всі
особливості, які притаманні конкретним водотокам, а саме:
1. Глибина: Глибоке (1. л. С.; с. Комарники Турківськ. р-ну; 2. п. Східничанки л. С.; с. Новий Кро-
пивник Дрогобицьк. р-ну); Глибокий (1. л. Ясіночки л. Ясениці п. С.; с. Ясениця Турківськ. р-ну; 2. л.
Стинавки л. С.; с. Верхня Стинава Стрийськ. р-ну; 3. л. Ясіночки л. Ясениці п. С.; с. Ясенка-Стецьова
Турківськ. р-ну); Глибокий Потік (1. л. Опору п. С.; с. Лавочне Сколівськ. р-ну; 2. п. С.; с. Комарники
Турківськ. р-ну); Заглибоке (п. Сташківця л. Лугів л. Либохірки л. С.; с. Либохора Турківськ. р-ну).
2. Довжина: Довговець (л. Рожанки – д. Рожаночка – п. Опору п. С.; с. Нижня Рожанка Сколівськ.
р-ну); Довга Рубань (як п. Тростянця л. С.; с. Комарники Турківськ. р-ну). У с. Довжках Сколівськ. р-ну
витік річки має назву Довжка, інша частина течії іменується Довжик (п. Ріки л. Завадки п. С.). Можна
вважати, що назва села Довжки похідна від річки Довжка. Така особливість найменування зустрічається
в басейні Стрию. Назва с. Опорець мотивована від р. Опір. Початок ріки називається Опір, на території
названого села – Опорець, далі – знову Опір.
3. Ширина: Широкий (1. л. Сигли л. Бориньки л. С.; смт. Бориня Турківськ. р-ну; 2. п. Довгого Потоку
л. Либохірки л. С.; с. Либохора Турківськ. р-ну).
4. Конфігурація: Кривець (1. п. Потоку л. С.; с. Старий Кропивник Дрогобицьк. р-ну; 2. л. Шерені л.
Труханового п. С.; с. Труханів Сколівськ. р-ну; 3. л. С.; с. Підгородці Сколівськ. р-ну); Кривий (п.
Довжика п. Ріки л. Завадки п. С.; с. Довжки Сколівськ. р-ну); Кривий Потік (1. п. Рожанки – д. Рожа-
ночка – п. Опору п. С.; с. Нижня Рожанка Сколівськ. р-ну; 2. л. Стинавки л. С.; с. Верхня Стинава
Стрийськ. р-ну; 3. п. Завадки п. С.; с. Завадка Сколівськ. р-ну); Кривів (л. Потічка п. Східничанки л. С.;
смт. Східниця Дрогобицьк. р-ну); Криві Звори (д. Звір п. Сигли п. Опору п. С.; с. Либохора Сколівськ.
р-ну); Кривчик (л. Брешиці як л. Кам’янки п. Опору п. С.; с. Кам’янка Сколівськ. р-ну).
5. Загальна зовнішність: Великий Потік (п. Труханового п. С.; с. Труханів Сколівськ. р-ну); Мала (л.
Пограничного л. Бутивлі л. Оряви л. Опору п. С.; с. Коростів Сколівськ. р-ну); Крихайнянський (л. С.; с.
Матків Турківськ. р-ну); Криховець (п. Лану п. Верхнього л. Ботевки л. С.; с. Нижнє Турківськ. р-ну).
Останні два потоки – від криха “кроха”, “трохи, невелика кількість”2 .
6. Ступінь обводнення: Суха (1. п. Кам’янки п. Опору п. С.; с. Кам’янка Сколівськ. р-ну; 2. п. Мити –
д. Завадка – п. С.; с. Матків Турківськ. р-ну); Сухий Потік (1. л. Опору п. С.; с. Гребенів Сколівськ. р-ну;
2. л. Рибника п. С.; с. Рибник Дрогобицьк. р-ну); Суходіл (л. Погарської – д. Орява – л. Опору п. С.; с.
Погар Сколівськ. р-ну). Рівень води в потоках улітку часто знижується.
7. Якісна характеристика: Красич (1. л. Розтоки п. Бориньки л. С.; смт. Бориня Турківськ. р-ну; 2. л.
Зубриці л. Майдану – д. Рибник п. С.; с. Зубриця Турківськ. р-ну); Красний (л. Пограничного л. Бутивлі
л. Оряви п. С.; с. Коростів Сколівськ. р-ну). Тлумачимо від красний “гарний” з певним застереженням.
Можливо, що назви потоків пов’язані із ґрунтами червоного кольору, пор. красни “червоний”, красно-
ватий “червонуватий, червонястий”, красіти “червоніти”; р. красный, як і бр. (красный) “яскра-
во-червоний, пунцовий”, п. розм. krasny “червоний”, ч. ст. krasny “почервонілий, червоний”, є похідним
від краса; значення “червоний” вважається вторинним щодо “гарний, прекрасний”3.
8. Смак: Квасна Вода (п. С.; с. Івашківці Турківськ. р-ну).
На водотоки з лікувальними властивостями, що знаходяться в басейні джерельних вод м. Трускавця,
перенесена відома назва мінеральної води Нафтуся. Смак води досить неприємний: Нафтуся (1. п.
Довгого Потоку п. Стинавки л. С.; с. Орів Cколівськ. р-ну; 2. л. Зарубанки л. Завадки п. С.; с. Росохач
Сколівськ. р-ну; 3. л. Розсохи п. Уричанки л. С.; с. Урич Сколівськ. р-ну; 4. л. Шахти п. Уричанки л. С.; с.
Урич Сколівськ. р-ну; 5. л. Уричанки л. С.; с. Урич Сколівськ. р-ну).
Гідронім Ропа (п. Опору п. С.) у с. Гребенові Сколівськ. р-ну мотивований поняттям “солона ліку-
вальна вода”. Тут функціонував невеликий санаторій.
Сьогодні потік Солотвина (п. Сигли п. Опору п. С.) у с. Либохорі Сколівськ. р-ну не відповідає
значенню “солоний”, пор. *слатина (серб. слатина) “соляне джерело”, “солотвина (діал.)”4. Можливо,
що запаси солі закінчилися або вода мала якийсь особливий смак. Назв з коренем сол- у Карпатах
фіксується багато, які справедливо пов’язуються з псл. *soliti “солити”5 .
9. Запах: Сопух (п. Секульської п. Рожанки – д. Рожаночка – п. Опору п. С.; с. Верхня Рожанка
Сколівськ. р-ну). Назву можна було б виводити від дієслова сопіти у значенні “шум”, пор. ч. zopuch
“челюсті комина”, що пов’язано з сопіти6. Але місцеві жителі пояснюють, що від води йде неприємний
запах, пор. сопух “зловоніє, випаровування”7, “неприємний запах”, “повітря”8.
10. Колір: Чорнаня (л. Уричанки л. С.; с. Урич Сколівськ. р-ну); Чорний Потік (1. п. С.; с. Верхнячка
Сколівськ. р-ну.; 2. л. Перепростинського Потоку л. С.; с. Перепростиня Дрогобицьк. р-ну; 3. п. С.; с.
Івашківці Турківськ. р-ну; 4. п. С.; с. Крушельниця Сколівськ. р-ну; 5. л. Рожанки – д. Рожаночка – п.
Опору п. С.; с. Верхня Рожанка Сколівськ. р-ну); Чорні Розтічки (п. Сможанського п. С.; с. Матків
Турківськ. р-ну);
Золотий (1. л. Майдану – д. Рибник – п. С.; с. Майдан Дрогобицьк. р-ну; 2. п. С.; с. Верхнє Синьовидне
Сколівськ. р-ну). Золотий – у значенні “жовтий”;
Білі Поточини (п. З Кливи л. С.; с. Новий Кропивник Дрогобицьк. р-ну); Белізний (п. С.; с. Кру-
шельниця Сколівськ. р-ну), пор. білиця “земля з білою крейдою”9. Назви мотивовані від кольору ґрунтів,
які вимивають потоки.
Чисті глибинні водойми з природнім синім відтінком не залишені поза увагою спостерігачів: Синява
(л. Сможанки п. С.; с. Мохнате Турківськ. р-ну); Синяк (п. Потоку за Каменем л. Вадрусівки – д. Укерник
д. Головчанка д. Головечанка – л. Опору п. С.; с. Плаве Сколівськ. р-ну); Синій Вир (п. Рибника п. С.; с.
Рибник Дрогобицьк. р-ну).
11. Температура: Студена Вода (л. Бесідного л. Уричанки л. С.; с. Урич Сколівськ. р-ну); Студене (д.
Стубаровець л. Верхнього л. Ботевки л. С.; с. Нижнє Турківськ. р-ну); Студівка (л. Погарської – д. Орява
– л. Опору п. С.; с. Погар Сколівськ. р-ну); Студівки (л. Лазка л. С.; с. Комарники Сколівськ. р-ну);
Назву потоку Студілка, Студівка (п. С.; с. Явори Турківськ. р-ну) місцеві жителі пов’язують з ху-
тором, де багато дівчат – сто дівок. Такі утворення “відображають давні позначення певної кількості, а
не конкретне число (сто) об’єктів”10;
Теплиця (п. Першої Розтоки п. Побуку л. Труханового п. С.; с. Побук Сколівськ. р-ну); Тепличний
(п. Стинавки л. С.; с. Верхня Стинава Стрийськ. р-ну).
У селищі Славському Сколівськ. р-ну назва гідроніма змінюється відповідно до температури води:
взимку потік не замерзає – у цю пору його називають Теплиця (п. Опору п. С.), улітку водотік холод-
ніший від інших – у цей час його йменують Студений Потік. У Карпатах зустрічаються потоки, які
взимку тепліші від температури повітря, а влітку холодніші. Саме в літню пору виникли назви Студена
Вода, Студене, Студівки, а в зимову – Теплиця, Тепличний.
12. Шум: Шимонець (п. Зубриці л. Майдану – д. Рибник – п. С.; с. Зубриця Турківськ. р-ну); Шімінка
(л. Верхнього л. Ботевки л. С.; Верхнє Турківськ. р-ну), пов’язуються з шамати “шуршати”, шелестіти”;
шипот “шепот”, “струмінь води, що б’ється з гори вниз”, “поріг на ріці”11. Вода, що падає з порогів,
створює шум, який добре чути в гірських ущелинах.
У цьому контексті розглядаємо потоки Бушелівка (п. Безумінного (Менчака) п. Мити – д. Завадка – п.
С.; с. Росохач Сколівськ. р-ну); Бушмовець (1. л. Опору п. С.; смт. Славське Сколівськ. р-ну; 2. п. Ро-
жанки – д. Рожаночка – п. Опору п. С.; с. Нижня Рожанка Сколівськ. р-ну). Назви мотивовані дієсловом
бушувати. Пор. бушувати (бушувало) “буйний” – р. бушевать, бр. бушаваць, п. buszowac “пльондрувати,
гасати” (з укр.), слн. busiti “бухати (про вогонь)”12.
Від шуму потоку утворена назва Шарківець (п. Труханова п. С.; с. Труханів Сколівськ. р-ну), пор.
шаркнути “провести по косі бруском”13, шаркать “шуршать, скрести, тереть звучно”, “волочить,
шуршать”14.
13. Плинність. У гірській місцевості басейну Стрию швидкість течії визначається певною мірою термінами
поточина, потік, звір, які орієнтують на трьохступеневу плинність: поточина – перший ступінь (швидка
течія), потік – другий ступінь (швидша течія), звір – третій ступінь (найшвидша течія).
У басейні Стрию не зафіксовано жодної назви типу Бистра, Бистре, Бистрець, Бистрий, Бистрик,
Бистриця, Бистрина і под., які є в інших басейнах15. Непродуктивність лексеми бистрий у говірках
досліджуваного басейну очевидна. Гірські потоки характеризуються однотипністю, вони всі швидкі, а
тому немає вирізнення конкретного із маси речей. Два потоки Повзало (д. Сений л. Зубриці л. Майдану
– д. Рибник – п. С.; с. Зубриця Турківськ. р-ну) і Повзанці (п. Стинавки л. С.; с. Орів Сколівськ. р-ну)
збігаються з однойменними сінокісними полями, що на крутих схилах. Їх виникнення пов’язується з
повзти, що розуміється як “недоступна місцевість для ходьби”.
Назву гідроніма Кудрявий (п. Труханового п. С.) записано в с. Труханові Сколівськ. р-ну. Село
знаходиться на міжгірській рівнині. Особливість водотоку полягає в тому, що від повені вода з берегів не
виходить, а тече валом, буквально котиться кудрями, пор. кудрявий “пінистий”16. Місцевість має ту
площину, де після тривалих дощів не вистачає води, щоб вона вийшла з берегів, і забагато, щоб вода йшла
звичною течією.
Назви Поточина з-під Кудрявця (п. Магури п. Сигли п. Опору п. С.; с. Либохора Сколівськ. р-ну);
Кудричівський (п. Либохірки л. С.; с. Либохора Турківськ. р-ну) мотивовані від кудрявий. У
Сколівських Бескидах переважають хвойні ліси і тільки місцями серед цих дерев росте бук, дуб, граб та
ін. Весною, коли з’являється листя, люди починають городні роботи. Гірські жителі кажуть: “Закудря-
вилося у вирьхах, мож починати веснувати”. Листяні дерева, які розвинулися, є ознакою того, що зима
назад не повернеться.
Назва г. Кудрявець у с. Гребенові Сколівськ. р-ну може походити від рослини кудрявець Sisymbrium
sophia L. Слово фіксується у “Словнику бойківських говірок”17.
14. Особливість дна. Увага жителів зосереджена на каміння, яке вимивають потоки, оскільки цей
матеріал є добротним фундаментом для будівель. Записано такі назви гідронімів, які базуються на апе-
лятиві камінь: Кам’янка (п. С.; с. Явори Турківськ. р-ну); Камениста (1. л. Сухої п. Кам’янки п. Опору
п. С.; Кам’янка Сколівськ. р-ну; 2. л. Ясіночки л. Ясениці п. С.; Я-Ст.); Камінець (1. л. Верхнього л.
Ботевки л. С.; с. Верхнє Турківськ. р-ну; 2. л. Бориньки л. С.; с. Бориня Турківськ. р-ну); З-під Каменя (як
п. Закайлівця – д. Криві Звори д. Звір – п. Сигли п. Опору п. С.; с. Либохора Сколівськ. р-ну);
Назви Кремінь (п. Бутивлі л. Оряви л. Опору п. С.; с. Коростів Сколівськ. р-ну); Крем’янка (п. Се-
кульської п. Рожанки – д. Рожаночка – п. Опору п. С.; с. Верхня Рожанка Сколівськ. р-ну) похідні від
каміння, з якого викрешували іскру для вогню.
Водотік, у якому багато великого каміння, базується на апелятиві плита “брила”: Плитовачка (п.
Труханового п. С.; с. Труханів Сколівськ. р-ну). Потік, у якому мало каміння, має назву Гладинський (п.
С.; с. Матків Турківськ. р-ну).
Фіксуються гідроніми, в основі яких лежать апелятиви пісок, глина: Пісковатець (л. Лану л. С.; с.
Явори Турківськ. р-ну); Пісок (л. Ясіноночки л. Ясениці п. С.; с. Ясениця Турківськ. р-ну);
Глинний (п. Майдану – д. Рибник – п. С.; с. Майдан Дрогобицьк. р-ну); Глинища (л. Зубриці л.
Майдану – д. Рибник – п. С.; с. Зубриця Турківськ. р-ну); Надглинище (л. Зубриці л. Майдану – д. Рибник
– п. С.; с. Головеське Турківськ. р-ну).
У басейні Стрию найбільше відапелятивних найменувань, які використані для характеристики дна
(12), глибини (10), конфігурації (10), довжини (6), ступеня обводнення (5), кольору (13), температури
(7).
Список скорочень
д. – далі "назви водотоку в його різних частинах течії"
л. – ліва притока
п. – права притока
С. – ріка Стрий
як – потік, що зливається одночасно з іншим і утворює русло
Література
1Матіїв М.Д. Словник гідронімів басейну ріки Стрий. – К.; Сімферополь, 1999. – 96 с.
2 Грінченко Б.Д. Словарь украинского яз?ка: Репринт. вид. 1907 - 1909. – К.: Лексикон, 1996. – Т. ІІ. -
С. 307.
3 Етимологічний словник української мови: В 7 т. / За ред. О.С. Мельничука. – К.: Наук. думка, 1982 -
1989. – Т. ІІІ. – С. 77.
4 Словник староукраїнської мови ХІV - ХV ст. / Ред. Л.Л. Гумецька, І.М. Керницький. – К.: Наук.
думка, 1977 - 1978. – Т. ІІ. – С. 351.
5 Вербич С.О. Гідронімія як джерело вивчення історії мови // Східнослов’янські мови в їх історичному
розвитку: Збірник наук. праць, присвяч. пам’яті С.П. Самійленка. – Запоріжжя, 1996. – Ч. І. – С. 58 - 59.
6 Bruckcner A. Slownik etymologiczny jezyka polskiego. – Warszawa: Wiedza Powszechna, 1957. – S. 507.
7 Грінченко Б.Д. Словарь украинского яз?ка. Зазнач. праця. – ІV. – С. 168.
8 Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок. – К.: Наук. думка, 1984. – Ч. ІІ. – С. 237.
9 Желехівський Є., Недільський С. Малорусько-німецький словар. – Львів, 1886. – Т. І. – С. 29.
10 Шульгач В.П. Праслов’янський гідронімний фонд (фрагмент реконструкції). – К., 1998. – С. 274.
11 Грінченко Б.Д. Словарь украинского яз?ка. Зазнач. праця. – ІV. – С. 483, 485.
12 Етимологічний словник української мови. Зазнач. праця. – І. – С. 314.
13 Грінченко Б.Д. Словарь украинского яз?ка. Зазнач. праця. – ІV. – С. 486.
14 Преображенский А.Г. ?тимологический словарь русского яз?ка. – М.: ГИИНС, 1959. – Т. ІІ. – С. 83.
15 Словник гідронімів України. – К.: Наук. думка, 1979. – С. 48 - 51.
16 Грінченко Б.Д. Словарь украинского яз?ка. Зазнач. праця. – ІІ. – С. 319.
17 Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок. Зазнач. праця. – І. – С. 393.
|