Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.

На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2014
Автор: Гілевич, І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут народознавства НАН України 2014
Назва видання:Народознавчі зошити
Теми:
Статті
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94392
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр. / І. Гілевич // Народознавчі зошити. — 2014. — № 1 (115). — С. 38-47. — Бібліогр.: 73 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-94392
record_format dspace
spelling irk-123456789-943922016-02-12T03:05:13Z Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр. Гілевич, І. Статті На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атласа». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати. In the study based on a wide range of literary materials have been comprehensively characterised field research in Polisia of Ukraine, performed by Russian and Belarusian ethnologists during 1945—1980s as well as Moscow ethnolinguists and other researchers from ethnologic centres of Russia, Ukraine and Belarus in the course of realization of Ethnolinguistic Atlas of Polisia program. Particular attention has been paid to geography, methods, themes and research results of scientific projects. На основании широкого круга литературных материалов комплексно охарактеризировано полевые исследования территории Полесья Украины, проведенные в 1945—1980-х гг. сотрудниками российских и белорусских этнологических центров, а также московскими этнолингвистами и представителями других народоведческих центров России, Украины и Белоруссии в рамках реализации программы «Полесского этнолингвистического атласа». Особенное внимание уделено их географии, методике проведения, тематике и научным результатам. 2014 Article Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр. / І. Гілевич // Народознавчі зошити. — 2014. — № 1 (115). — С. 38-47. — Бібліогр.: 73 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94392 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Гілевич, І.
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
Народознавчі зошити
description На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атласа». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
format Article
author Гілевич, І.
author_facet Гілевич, І.
author_sort Гілевич, І.
title Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
title_short Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
title_full Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
title_fullStr Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
title_full_unstemmed Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
title_sort польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах полісся україни у 1945—1980-х рр.
publisher Інститут народознавства НАН України
publishDate 2014
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94392
citation_txt Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр. / І. Гілевич // Народознавчі зошити. — 2014. — № 1 (115). — С. 38-47. — Бібліогр.: 73 назв. — укp.
series Народознавчі зошити
work_keys_str_mv AT gílevičí polʹovídoslídžennârosíjsʹkihíbílorusʹkihetnologívtaetnolíngvístívnaterenahpolíssâukraíniu19451980hrr
first_indexed 2025-07-07T00:45:38Z
last_indexed 2025-07-07T00:45:38Z
_version_ 1836946963546767360
fulltext ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (115), 2014 Історично склалося, що значний внесок у дослі- дження традиційної культури українців зробили іноземні народознавці. Початок цьому поклали ще західноєвропейські та польські автори у давньорусь- кий та пізніші історичні періоди. Згодом наприкінці ХVІІІ — на початку ХХІ ст. на їхнє місце прихо- дили нові покоління аматорів та професійних вчених. Тож цілком закономірно, що комплексний аналіз на- укових здобутків іноземних дослідників на ниві укра- їнського народознавства є важливим завданням су- часної вітчизняної етнологічної науки. Серед спеціальної наукової літератури знаходи- мо узагальнюючі дослідження про внесок інозем- них народознавців та окремих осередків насамперед кінця ХVІІІ — 30-х рр. ХХ ст. [10; 17, с. 182— 195, 259—276, 367—369; 26, с. 10—36, 47— 50, 53—54, 57—61, 95—99, 121—128, 130—132; 36; 68 та ін.], а також численні розвідки, присвя- чені аналізу наукового доробку в ділянці українсько- го народознавства окремих представників зазначе- ного періоду (Домініка П’єра Де ля Фліза, Оска- ра Кольберга, Раймунда Кайндля, Адама Фішера та ін.) [9; 11; 25; 38; 39]. Натомість наукові студії іноземних етнологів та збирацька робота співробіт- ників народознавчих осередків з-поза меж УРСР у другій половині 40-х — у 80-х рр. ХХ ст. досі мало привертали увагу українських вчених [26, с. 152—154, 163—166 та ін.]. Метою нашої статті є частково заповнити цю про- галину. Стаття присвячена вивченню польових до- сліджень, що були проведені співробітниками про- відних етнологічних та етнолінгвістичних осередків Росії та Білорусії упродовж другої половини 40-х — у 80-х рр. ХХ ст. на теренах Полісся України. В її основу лягли численні опубліковані та частково ар- хівні матеріали про роботу цих народознавчих осе- редків та проведені їхніми представниками експеди- ційні дослідження на зазначених теренах. Після Другої світової війни через політичну си- туацію територія СРСР була майже недоступною для польових досліджень іноземних етнологів. Лише після процесу десталінізації у 1956 р. відбу- лися певні зрушення, та й то для представників окремих народознавчих осередків країн соцтабору, насамперед поляків, дозволили проводити окремі дослідження серед корінного населення Сибіру та середньоазійських республік. Натомість поліські терени у межах України, Білорусії, Росії та Литви були недоступними для етнологів з-поза меж СРСР © І. ГІЛЕВИЧ, 2014 Ігор ГІЛЕВИЧ ПОЛЬОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ РОСІЙСЬКИХ І БІЛОРУСЬКИХ ЕТНОЛОГІВ ТА ЕТНОЛІНГВІСТІВ НА ТЕРЕНАХ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ у 1945—1980-х рр. На великому літературному матеріалі комплексно охаракте- ризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації про- грами «Полесского этнолингвистического атла са». Осо- блива увага звернена на їхню географію, методику прове- дення, тематику та наукові результати. Ключові слова: етнологія, етнолінгвістика, Полісся Укра- їна, польові дослідження, методика, тематика. 39Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України… ISSN 1028-5091. Серія історична. № 1 (115), 2014 аж до 1991 р., коли польські етнологи розпочали спеціальні дослідження на теренах Білорусі та Лит- ви [31, с. 39; 72, s. 18—19], у зв’язку з цим із дру- гої половини 40-х і до кінця 80-х рр. ХХ ст. з-поміж неукраїнських етнологів польові дослі- дження на Поліссі України проводили лише росій- ські та білоруські народознавці. Провідним етнологічним центром у СРСР у дру- гій половині ХХ ст. був Інститут етнографії імені М.М. Миклухо-Маклая АН СРСР (нині Інститут етнології та антропології імені М.М. Ми клухо-Маклая РАН), основний осередок якого знаходився у Мо- скві, а в Ленінграді працював окремий відділ. При цьому інституті в 1943 р. було створено Східно- слов’янський сектор (з 1986 р. — відділ). До 1960-х рр. ленінградська група вчених цього сек- тору зосереджувала свою увагу на вивченні Росій- ської Півночі та Північного Заходу СРСР, нато- мість московську групу етнологів цікавила етногра- фія росіян у різних регіонах РРФСР і в деяких союзних республіках [13, с. 15; 47, с. 25]. Не за- лишилася поза увагою московських етнологів й Україна. Зокрема, в перші повоєнні роки було про- ведено декілька наукових експедицій, серед яких необхідно відзначити низку комплексних наукових мандрівок до Закарпатської області (1945— 1948 рр.) [50], збирацьку роботу серед переселен- ців з українських етнічних земель, що після Другої світової війни остаточно відійшли до Польщі (1945 р.) [51], та одну експедицію на Східне По- лісся. Кожна з цих наукових мандрівок мала різні цілі, проте всі вони становили частину широкого плану багаторічних польових досліджень, що мали охопити різні, переважно маловивчені області та райони УРСР. Остання зі зазначених експедицій у складі вось- ми студентів-етнологів старших курсів історичного факультету Московського державного університету імені М.В. Ломоносова (далі — МДУ ім. М.В. Ло- мо носова) під керівництвом співробітника інститу- ту Сергія Токарєва (1899—1985) працювала з 18 серпня до 17 вересня 1945 р. у Михайло-Коцю- бинському районі Чернігівської області (села Ве- дільці, Мньов, Навози та частково Кархівка). Ця територія викликала зацікавлення у науковців через побутування багатьох архаїчних елементів та розта- шування поблизу українсько-білоруського етногра- фічного кордону. Збирали відомості про будівни- цтво, а також про народний одяг, сімейний побут, пережитки давніх обрядів та вірувань [61]. На особливу увагу заслуговує застосований ними метод суцільного обстеження поселень з метою виявлення ступеня поширення окремих елементів і типів житла. Суть цього методу полягала в тому, що етнограф обходив усі двори в досліджуваному селі і фіксував певні елементи будівель, наносив їх на схематичні плани (без точних обмірів пам’яток) та робив зарисовки. Він був розроблений росій- ською дослідницею Наталією Лєбєдєвою (1894— 1978), яка за його допомогою в 1927 р. обстежи- ла житло і господарські будівлі району між Мози- рем і Слуцьком на території Білорусії [27]. А трохи пізніше у 1950-х рр. його також застосував львівський етнолог Мустафа Козакевич (1901— 1968) під час дослідження народного житла пра- вобережного Полісся [16, с. 220]. 19 лютого 1946 р. на засіданні Вченої ради Ін- ституту етнографії АН СРСР, що була присвяче- на обговоренню підсумків польових етнографічних досліджень упродовж попереднього року на тере- нах України (3 експедиції), було зачитано письмо- ву доповідь відсутнього професора С. Токарєва про цю експедицію, який тоді саме проводив польові дослідження на Балканах [22, с. 211; 70, с. 200]. За результатами експедиції 1945 р. на Східне По- лісся був опублікований докладний звіт [61]. Що- правда, в ньому детально представлені результати дослідження лише народного будівництва. Нато- мість про підсумки збирацької роботи з інших ді- лянок традиційної культури поліщуків тут знахо- димо лише фрагментарні згадки. До ленінградського відділу Інституту етнографії імені М.М. Миклухо-Маклая АН СРСР належав Музей етнографії народів СРСР (нині Російський етнографічний музей РАН). Він був утворений у 1948 р. на базі Ленінградського етнографічного му- зею, якому згідно з рішенням Ради Міністрів РСФРР було передано колекції Московського му- зею народів СРСР [35]. Багата колекція етногра- фічних експонатів з України, насамперед з Карпат та Полісся, у північній столиці колишньої Росій- ської імперії була зібрана на початку ХХ ст. завдя- ки наполегливій праці визначного подвижника укра- їнської етнологічної науки Федора Вовка (1846— Ігор ГІлЕвИЧ40 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (115), 2014 1917) та його молодших колег [21, с. 22; 69, с. 190—192, 196, 197]. Упродовж 20-х — першої половини 50-х рр. ХХ ст. співробітники ленінградського музею про- вели низку відряджень та експедицій у різні куточ- ки України задля поповнення музейних колекцій. Однак жодна з цих наукових мандрівок не проляга- ла теренами Полісся. Лише в 1957 р. завідувач від- ділу етнографії Білорусі, України, Молдови Опанас Бежкович та Н. Хазова відвідали Рівненську, Во- линську, Львівську і Закарпатську області. Було зі- брано 392 експонати (одяг, рядна, рушники, скатер- тини, взуття, килими, керамічні та різьблені вироби, сільськогосподарський інвентар) для нової експози- ції про традиційну культуру українців (відкрита в 1960 р.). Зібрана тоді колекція стала найбільшим поповненням українських фондів за попередні сорок років роботи музею [5]. У наступні десятиліття московські та ленінград- ські етнологи провели ще низку експедиційних до- сліджень у різні регіони України [70, с. 10—12], проте поза їхньою увагою залишилися терени По- лісся України. Наслідком цього став той факт, що у переважній більшості комплексних монографічних досліджень російських етнологів про окремі ділянки традиційної культури східних слов’ян (будівництво, ткацтво, одяг, календарна та будівельна обрядовість тощо), що були підготовлені в 50—80-х рр. ХХ ст., відчутно бракує польових етнографічних матеріалів з Полісся [4; 8; 28; 33; 59 та ін.]. Натомість значний внесок у дослідження тради- ційної духовної культури поліщуків зробили етно- лінгвісти Інституту слов’янознавства і балканістики АН СРСР (нині Інститут слав’янознавства РАН; далі — ІСБ АН СРСР / ІС РАН) під керівни- цтвом професора Нікіти Толстого (1923—1996), які з метою докладного дослідження дохристиян- ської культури слов’ян розпочали систематичний збір польових матеріалів. За місце збирацької роботи вче- ні обрали саме Полісся, через його віддаленість від балкано-слов’янської макрозони і деяких інших ар- хаїчних зон (кашубської, сербсько-лужицької), фізико-географічні особливості, проміжне місцезна- ходження у слов’янському етнодіалектному конти- нуумі і, нарешті, через його близькість до території слов’янської прабатьківщини чи, навіть, приналеж- ність до неї [67, с. 8]. Систематичне дослідження Полісся, точніше, міс- цевих говорів, московські етнолінгвісти розпочали згідно з рішенням першої всесоюзної координацій- ної наради з актуальних проблем слов’янознавства, яка пройшла в Москві в січні 1961 р. [7, с. 3—4]. У 1962—1965 рр. ІСБ АН СРСР разом з Інсти- тутом мовознавства АН БРСР організував серію експедицій на територію Полісся Білорусі [40], учасники яких збирали діалектологічні матеріали для словника поліських говорів [62, с. 19]. Цю роботу увінчала публікація кількох збірників [29; 30; 45]. Проте згодом сам Н. Толстой вказував на один з основних недоліків проведеної тоді збирацької ро- боти — поза увагою дослідників залишилися струк- турні та типологічні відмінності матеріальної куль- тури, номенклатура якої фіксувалася у спеціальних словниках і наукових працях [66, с. 21]. Новий етап дослідження мови і традиційної куль- тури Полісся в межах Білорусі, України та Росії розпочався в 1974 р. Саме відтоді ІСБ АН СРСР разом із МДУ ім. М.В. Ломоносова під керівни- цтвом Н. Толстого щорічно проводив комплексні експедиції, завданням яких був збір лексичних та фольклорно-етнографічних матеріалів, які відобра- жали б традиційну культуру поліщуків у всіх її фор- мах та проявах. Кінцевою метою вчені поставили підготовку «Полесского этнолингвистического ат- ласа» (далі — ПЭЛА) 1 та «Словаря славянских народных древностей». Картографування елемен- тів духовної культури, згідно із задумом автора концепції атласу Н. Толстого, повинно було вирі- шити три важливі завдання: 1) представити тери- торіальну проекцію всіх відомих на теренах Поліс- ся різновидів і форм культури й тим самим катало- гізувати матеріал та стати основою типології картографованих об’єктів, одночасно визначивши межі поширення конкретних явищ традиційної культури та їх різновидів; 2) показати внутрішнє членування Полісся, виявити пучки ізоглос, ізо- прагм та ізодокс, порівняти їх між собою, визначи- ти культурні ареали і зіставити їх з відповідними мовними, етнічними, археологічними, історичними 1 До речі, з пропозицією про створення «лінгвістично- етнографічного» атласу для іншої «ключової» слов’янської зони — Карпат — ще в 1970 р. виступив відомий укра- їнський діалектолог Йосип Дзендзелівський (1921— 2008) [19]. 41Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України… ISSN 1028-5091. Серія історична. № 1 (115), 2014 й іншими межами та ареалами; 3) зібрати матеріал для зовнішнього ареального зіставлення Полісько- го краю з іншими слов’янськими етнокультурними зонами [64, с. 48]. Учасники етнолінгвістичних експедицій запису- вали не лише лексику і фразеологію, але й фоль- клорні тексти, свідчення про звичаї, обряди, віру- вання, міфологію тощо [62, с. 19]. Як стверджує одна з їхніх учасниць Світлана Толстая, «Про ба- гато явищ, відомості про які було почуто та записа- но експедицією на теренах Полісся у другій поло- вині ХХ ст., ми знали лише із книг збирачів, які працювали за півстоліття або ж і довше до нас, про деякі речі не знали навіть з книг; для багатьох явищ знаходили паралелі та пояснення значно пізніше, коли в подальшому звертались до матеріалів інших слов’янських традицій» [62, с. 19]. Для збору по- льового матеріалу розробили 23 спеціальні програми- запитальники з різних ділянок духовної культури поліщуків [67, с. 12]. У 1978 р. в ІСБ АН СРСР було створено до- слідницьку групу етнолінгвістики і фольклору, на базі якої згодом виник окремий відділ. Крім співробіт- ників ІСБ АН СРСР, студентів та аспірантів МДУ ім. М.В. Ломоносова, в поліських експедиціях тере- нами Білорусі, України та Росії брали участь пред- ставники інших установ — лінгвісти, фольклорис- ти, музикознавці з Москви, Ленінграда, Томська (РСФРР), Мінська, Гомеля, Мозиря (БРСР), Житомира, Чернігова, Львова та Сум (УРСР) [62, с. 19; 67, с. 12]. Польові етнолінгвістичні дослідження розпоча- ли в 1974 р., але спершу на теренах Білорусі [18, с. 280]. Улітку 1975 р. студентська група Житомирсько- го педінституту під керівництвом Петра Романюка за згаданими програмами обстежила декілька сіл на Житомирщині [18, с. 281]. Наступного року студен- ти Чернігівського педінституту під керівництвом А. Берлюзова зібрали матеріали у 13 населених пунк- тах 10 районів Чернігівщини [65, с. 127]. У липні 1978 р. російські етнолінгвісти розпоча- ли широкомасштабне вивчення Полісся України. Три групи дослідників під керівництвом Людмили Виноградової, Олександра Гури та А. Архипова працювали у Рокитнівському і Дубровицькому ра- йонах Рівненської області. У січні 1979 р. Л. Ви- ноградова та О. Гура відвідали с. Озерськ Дубро- вицького району. Влітку цього ж року була органі- зована велика експедиція до Волинської області, де три групи науковців обстежили Ковельський, Рат- нівський та Камінь-Каширський райони [18, с. 282—283]. Досвід кількарічної збирацької роботи у різних районах Полісся дав можливість поставити завдан- ня створення ПЭЛА. У 1980 р. на основі окремих тематичних програм була створена зведена програ- ма атласу (233 питання з 21 теми) [48], головною відмінністю якої, порівняно з попередніми, було те, що для неї спеціально відібрали питання, які мають важливе значення для ареальної характеристики Полісся, а також питання, які показують зовнішні ареальні зв’язки Поліського краю з іншими сло- в’янськими етномовними зонами — паралелі, від- повідності чи протилежності. Причому основну увагу приділили фактам, які можна кваліфікувати як слов’янські «старожитності», а серед останніх тим, що найменше вивчені у загальнослов’янському плані, тобто атлас був орієнтований на архаїчний пласт поліської культури [67, с. 13]. За допомогою цієї програми планували зібрати матеріали у 148 се- лах, з яких майже половина (73 населені пункти) знаходяться на теренах Полісся України: Волин- ська область — 18 сіл, Рівненська — 12, Жито- мирська — 15, Київська — 3, Чернігівська — 17, Сумська — 8 [60]. Додатково до докладних пи- тальників і програми атласу ще було укладено ко- роткий питальник-анкету (65 питань), за яким пла- нували провести контрольні анкетування у більшій кількості населених пунктів Полісся, а також в ін- ших слов’янських зонах. Саме використання цих трьох видів питальників дало можливість отрима- ти високі результати [67, с. 12—14]. Найбільш інтенсивними польові дослідження були у 1980—1985 рр. Планомірний збір матеріа- лів за єдиною зведеною програмою розпочали в 1980 р. під час експедиції теренами Чернігівської області (Городнянський, Чернігівський та Ріпкин- ський р-ни). У липні 1981 р. організували експеди- цію на Житомирщину (Овруцький, Ємільчинський, Новоград-Волинський і Радомишльський р-ни) [18, с. 283—284]. 17—20 травня 1983 р. ІСБ АН СРСР разом з філологічним факультетом МДУ ім. М.В. Ло мо- Ігор ГІлЕвИЧ42 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (115), 2014 носова провели міжнародну конференцію «Полісся та етногенез слов’ян», участь у якій взяли представ- ники 30 наукових установ та навчальних закладів Москви, Ленінграда, Києва, Мінська, Львова, Жи- томира, Рівного, Гомеля та інших міст тодішнього СРСР. На восьми засіданнях було виголошено та обговорено 61 доповідь з археології, антропології, історичної географії, етнолінгвістики, діалектології, етнографії та фольклору Полісся [12; 14]. Це пер- ша наукова нарада такого рівня, що була присвяче- на виключно традиційній культурі цього регіону. Вона сприяла комплексному дослідженню Полісь- кого краю шляхом налагодження співпраці між представниками окремих наукових дисциплін, узго- дження результатів і висновків їхніх наукових сту- дій. Матеріали конференції були опубліковані окре- мим збірником [44]. Улітку 1984 р. на Житомирщині працював вели- кий експедиційний загін із московських дослідників та студентів Житомирського педінституту під керів- ництвом Миколи Никончука (1937—2001). Улітку 1985 р. українські, російські та білоруські народо- знавці збирали матеріали у Любешівському районі Волинської області, а взимку 1986 р. невелика екс- педиція відвідала Ратнівський район тієї ж області [2; 3, с. 386—388]. Після Чорнобильської катастрофи 1986 р. росій- ські дослідники повністю припинили польові дослі- дження на теренах Полісся. На той час із 148 насе- лених пунктів, внесених у мережу атласу, вдалося обстежити 114 сіл [62, с. 19; 64, с. 49—50]. Подальші обстеження тутешніх сіл, згідно з ме- режею пунктів ПЭЛА, проводили переважно ви- кладачі, студенти і співробітники Білоруського державного університету (територія Білорусі) та Львівського державного університету імені Івана Франка (керівник Валентина Харитонова, тери- торія України та Росії). Так, улітку 1986, 1987 та 1989 рр. львівські дослідники відвідали кіль- ка сіл Володимир-Волинського (с. Красностав) та Любомльського (села Забужжя та Грабово з хутором Адамчуки) районів Волинської області [3, с. 383, 388—391]. В останнє двадцятиліття співробітники ІС РАН зосередили основну увагу на дослідженні європей- ської півночі Росії та Українських Карпат [63], що- правда, в 2001 р. було проведено одну експедицію на теренах Полісся України (с. Річиця Ратнівсько- го р-ну Волинської обл.) [6]. Польові експедиційні матеріали та деякі інші за- писи, зроблені окремими науковцями чи ентузіаста- ми в різних куточках Полісся, а також матеріали з інших слов’янських регіонів — Карпат, Російської Півночі, східної Польщі, Македонії тощо, нині збе- рігають у Поліському архіві при секторі етнолінгвіс- тики та фольклору ІС РАН, який почав формувати- ся ще в 1974 р. [64, с. 50]. Тут зосереджено біля 150 тис. одиниць зберігання [42, с. 35]. Щоправда, необхідно зауважити, що рукописні матеріали цьо- го архіву використовуються насамперед російськи- ми вченими, натомість для українських народознав- ців вони є малодоступними. Починаючи з 1994 р. на основі матеріалів зазна- ченого архіву зусиллями співробітників та аспіран- тів ІС РАН створюється електронна база даних «Поліський архів» (БДПА), яка повинна зберег- ти та ввести у науковий обіг багатий етнодіалектний матеріал, вдосконалити методи роботи з ним та при- швидшити підготовку самого атласу. Станом на 2011 р. у БДПА вже було 90 тис. одиниць збері- гання з 73 сіл поліських районів України, Білорусі та Росії [42, с. 35—36]. Польові записи з Полісся стали важливою дже- рельною основою численних наукових праць діа- лектологів, етнолінгвістів, фольклористів, фоль- клористів, етнологів, істориків культури, опублі- кованих у формі монографій, словників та статей на сторінках періодичних і серійних видань (на- самперед «Славянский и балканский фольклор»), конференційних збірників, колективних дослі- джень тощо. На особливу увагу заслуговують збірники «Полесский этнолингвистический сбор- ник: материалы и исследования» (1983 р.) [43], «Славянский и балканский фольклор. Духовная культура Полесья на общеславянском фоне» (1986 р.) [57] та «Славянский и балканский фоль- клор. Этнолингвистическое изучение Полесья» (1995 р.) [58]. Багаторічну працю московських етнолінгвістів підсумувало фундаментальне видання «Славянские древности» [52—56], в якому саме поліські матері- али у багатьох випадках стали найважливішою лан- кою загальнослов’янських реконструкцій, а нерідко ключем для інтерпретації інослов’янських ритуаль- 43Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України… ISSN 1028-5091. Серія історична. № 1 (115), 2014 них, вербальних і ментальних форм культури [62, с. 19; 64, с. 48]. Характерною рисою наукових праць російських етнолінгвістів був погляд на Полісся як «на особли- ву зону слов’янського світу, складову прабатьківщи- ни слов’ян, де завдяки тривалій збереженості корін- ного населення і знаходженню на стику трьох східнослов’янських народів та східно-за хідно- слов’янському пограниччі» досі збереглося багато реліктів традиційної духовної і матеріальної культу- ри, архаїчних форм мови [23, с. 599]. А тому По- лісся вони часто розглядають як якийсь наднаціо- нальний ландшафт, що штучно абстрагований від ін- ших українських і білоруських етнічних земель. Іншими словами, як стверджує відомий львівський народознавець Роман Кирчів, досліджуючи говори, фольклор та інші явища тра диційної культури полі- щуків, вони аналізують та зіставляють їх у широко- му міжслов’янському і поза слов’янському контек- стах, але при цьому залишають поза увагою або лише епізодично трактується їх співвідношення, генетич- ний зв’язок із реа ліями культур українського та бі- лоруського етносів, до яких належать поліщуки [23, с. 599; 24, с. 309]. Яскравим прикладом цього є праці багатьох московських етнолінгвістів, як, на- приклад, стаття Нікіти та Світлани Толстих про ви- кликання дощу на Поліссі [65]. Окремі дослідження поліських районів у межах УРСР у другій половині ХХ ст. проводили і біло- руські етнологи, однак це були переважно експеди- ції, під час яких вивчали Полісся Білорусі і лише при- нагідно відвідували окремі населені пункти УРСР [34, с. 380]. Так, у 1953 р. співробітники сектору ет- нографії і народної творчості Інституту історії АН БРСР, єдиного на той час етнографічного осередку республіки, провели 40-денну експедицію у низці ра- йонів Гродненської, Брестської і Гомельської облас- тей, а також відвідали с. Самари Ратнівського райо- ну Волинської області. Білоруські народознавці ви- вчали традиційну матеріальну та духовну культуру місцевих мешканців, особливості їхньої говірки тощо [37, с. 89]. Згодом один з учасників цієї народознав- чої мандрівки А. Залесський коротко розповів про її перебіг та результати у своїй доповіді про тогочасні етнографічні дослідження на теренах Білорусі, що була виголошена на етнографічній нараді у Львові в лютому 1954 р. [1, арк. 89—90]. Ще одна комплексна експедиція співробітників сектору етнографії Інституту мистецтвознавства, етнографії та фольклору АН БРСР (інститут утво- рений у 1957 р. на основі сектору етнографії і на- родної творчості Інституту історії АН БРСР), яку очолювала Лідія Молчанова, з 25 липня до 8 ве- ресня 1963 р. вивчала сучасний побут і традиційну матеріальну культуру мешканців Кам’янецького, Брестського, Кобринського і Дрогичинського ра- йонів Брестської області та Любомльського (с. Пульмо; нині Шацького р-ну) і Камінь- Каширського (села Доманове, Дольськ; нині від- повідно Ратнівського та Любешівського р-нів) ра- йонів Волинської області, хоча побіжно збирали ма- теріали і в інших селах УРСР уздовж шляху експедиції. Згодом керівник наукової мандрівки опублікував звіт, у якому було підсумовано резуль- тати дослідження землеробських знарядь та одягу, а також висловлено заклик до українських та біло- руських етнографів у майбутньому об’єднати свої сили для комплексного планомірного вивчення всіх ділянок культури Полісся [32]. Дослідники дійшли цінного висновку, що «мате- ріальна культура обстежених районів Білоруського і Українського Полісся (його південно-західна час- тини) має одну основу», що вони пояснили загаль- нополіськими особливостями матеріальної культури [32, с. 184]. Насправді пояснення тут значно про- стіше — автохтонні мешканці всіх обстежених під час цієї експедиції населених пунктів є українцями, про що свідчать наукові студії мовознавців [20, с. 2173; 23, с. 599—600] та етнологів попередньо- го періоду [15, с. 126]. Спорадично маршрути експедицій білоруських ет- нологів частково охоплювали прикордонні села УРСР і в наступні роки. Зібрані тут матеріали вони вико- ристовували з порівняльною метою під час підготов- ки наукових праць про традиційну та сучасну куль- туру мешканців Полісся Білорусії чи білорусів. Потрібно відзначити ще одну особливість: якщо масштаби збирацької роботи українських етнологів на теренах Полісся України у другій половині 40— 80-х рр. ХХ ст. відчутно поступались деяким іншим регіонам (насамперед Карпатам), то білоруські ко- леги за весь повоєнний період з-поміж різних етно- графічних регіонів Білорусі найбільше уваги приді- лили саме Поліссю [37, с. 88—95]. Унаслідок цьо- Ігор ГІлЕвИЧ44 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (115), 2014 го, як справедливо стверджує професор Роман Кирчів, під час підготовки двотомного дослідження про поліщуків [41; 46] у 1980-х рр. білоруські ет- нологи значно випереджали українських колег, «го- ловно тому, що мали більше конкретних напрацю- вань з поліських теренів й авторський колектив кра- ще підготовлених науковців з різних питань цієї проблематики» [23, с. 598]. Розпад Радянського Союзу та відновлення неза- лежності України відчутно позначилися на зв’язках українських етнологів з іноземними партнерами, а заодно і на проведенні експедицій в Україні, зокре- ма й на теренах Полісся. З одного боку, відбулося значне послаблення наукових зв’язків з білоруськи- ми та російськими етнологічними та етнолінгвістич- ними установами, з іншого — відновлення збираць- кої роботи польських народознавців на цих теренах [31, с. 39—46; 49; 73]. Таким чином, упродовж другої половини 40-х — у 80-х рр. ХХ ст. через політичні обставини з чис- ла представників етнографічних та етнолінгвістич- них осередків з-поза меж УРСР польові досліджен- ня на теренах Полісся України проводили лише співробітники провідних академічних народознавчих центрів відповідного профілю Росії та Білорусі. Про- те збирацька робота російських і білоруських етно- логів на теренах Полісся України упродовж зазна- ченого періоду була спорадичною. Натомість сис- темністю та значною результативністю відзначалися польові дослідження московських етнолінгвістів та їхніх колег з інших народознавчих осередків Росії, Білорусі та України за програмою ПЭЛА упродовж другої половини 70-х — у 80-х рр. ХХ ст. 1. Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів Інсти- туту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України. — Ф. 14—2. Нау кові роботи співробітників ІМФЕ імені М.Т. Риль- ського НАН України. 1944—1991 рр. — Спр. 338. Стенограма республіканської наради з питань радян- ської етнографії, 23—26 липня 1954 р. — 383 + 3 арк. 2. агапкина Т.а. Коротко об экспедициях / Т.А. Агап- кина, А.Л. Топорков // Советская этнография (далі — СЭ). — 1986. — № 1. — С. 135. 3. антропов Н.И. Хроника полесских экспедиций / Н.И. Ан тропов, А.А. Плотникова // Славянский и балканский фольклор. Этнолингвистическое изучение Полесья / отв. ред. Н.И. Толстой. — М. : Индрик, 1995. — Вып. 8. — С. 383—391. 4. Байбурин а.к. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян / А.К. Байбурин. — Ленинград : Наука, Ленинградское отделение, 1983. — 188 с. 5. Бежкович О. Збирацька робота Державного музею ет- нографії народів СРСР на Україні за 40 років / О. Беж- кович // Народна творчість та етнографія (далі — НТЕ). — 1958. — № 3. — С. 153—154. 6. Белова О.в. Экспедиция в полесское село Речица / О.В. Белова, Г.И. Кабакова // Живая старина (далі — ЖС). — 2001. — № 3. — С. 41—44. 7. Бернштейн С.Б. Предисловие / С.Б. Бернштейн // Полесье (Лингвистика. Археология. Топонимика) / отв. ред. В.В. Мартынов, Н.И. Толстой. — М. : На- ука, 1968. — С. 3—4. 8. Бломквист Е.Э. Крестьянские постройки восточных русских, украинцев и белорусов (поселения, жилища и хозяйственные строения) / Е.Э. Бломквист // Вос- точнославянский этнографический сборник: очерки на- родной материальной культуры русских, украинцев и белорусов в ХІХ — начале ХХ в. — М. : Изд-во АН СРСР, 1956. — С. 3—458. — (Труды Института этнографии им. Н.Н. Миклухо-Маклая ; Новая се- рия ; т. ХХХІ). 9. Болтарович З. Оскар Кольберг і Україна / Зоряна Болтарович // Записки Наукового товариства імені Т. Шевченка. — Львів, 1992. — Т. ССХХІІІ: Пра- ці секції етнографії і фольклористики / ред. Р. Кирчів, О. Купчинський. — С. 219—230. 10. Болтарович З.Є. Україна в дослідженнях польських етнографів ХІХ ст. / З.Є. Болтарович. — К. : Нау- кова думка, 1976. — 139 с. 11. вальо М. Бальтазар Гакет (Аке): його подорожі та дослідження побуту і культури Західної України / Марія Вальо // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Львів, 1995. — Т. ССХХХ: Праці Секції етнографії і фольклористики / ред. Р. Кирчів, О. Купчинський. — С. 351—366. 12. виноградова л.Н. Конференция «Полесье и этногенез славян» / Л.Н. Виноградова // СЭ. — 1983. — № 6. — С. 122—124. 13. власова І. Народна культура в працях Відділу етноло- гії російського народу Інституту етнології та антропо- логії РАН 1960—2000-х років / Ірина Власова ; пер. Надії Федорович // НТЕ. — 2010. — № 2. — С. 15—20. 14. Гаврилюк Н.к. Конференція «Полісся та етногенез слов’ян» / Н.К. Гаврилюк // НТЕ. — 1983. — № 6. — С. 83—85. 15. Гілевич І. Маловідома праця Василя Пастущина про традиційну культуру поліщуків / Ігор Гілевич // Ми- нуле і сучасне Волині та Полісся. Народна культура і музеї : наук. зб. — Луцьк, 2013. — Вип. 44. Матеріали Четвертої Всеукраїнської науково-етно- графічної конференції, присвяченої 80-річчю від дня народження Олекси Ошуркевича (16—17 квітня 2013 р., м. Луцьк). — С. 123—128. 45Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України… ISSN 1028-5091. Серія історична. № 1 (115), 2014 16. Гілевич І. Мустафа Козакевич — дослідник тради- ційної архітектури українців Полісся та Волині / Ігор Гілевич // Народознавчі зошити (далі — НЗ). — 2008. — № 3—4. — С. 215—227. 17. Горленко в. Історія української етнографії (ХІІ — се- редина ХІХ ст.) / Володимир Горленко, Роман Кир- чів. — К. : ПоліграфКонсалтинг, 2005. — 400 с. 18. Гура а.в. Хроника полесских экспедиций / А.В. Гу- ра // Полесский этнолингвистический сборник : мате- риалы и исследования / отв. ред. Н.И. Толстой. — М. : Наука, 1983. — С. 280—285. 19. Дзендзелевский И.а. К вопросу о «Лингвистическо- этнографическом атласе культуры Карпат» (ЛЭАКК) / И.А. Дзендзелевский // Проблемы картографирова- ния в языкознании и этнографии. — Ленинград : Нау- ка, Ленинградское отделение, 1974. — С. 107—111. 20. Жарський Е. Полісся / Е. Жарський, В. Кубійович, І. Сидорук-Пауль // Енциклопедія українознавства / гол. ред. В. Кубійович. — Львів : НТШ, 1996. — Т. 6. — Перемишль ; Пряшівщина. — С. 2161—2182. 21. Зайченко в. Народне вбрання Чернігівщини кінця ХVІІІ — середини ХХ ст. / Віра Зайченко // НТЕ. — 1993. — № 3. — С. 18—27. 22. к. О. В Институте этнографии АН СССР / К. О. // СЭ. — 1946. — № 2. — С. 211—213. 23. кирчів Р. Етнокультурне пограниччя: контури пред- метного поля й методологічні засади його дослідження / Роман Кирчів // НЗ. — 2009. — № 5—6. — С. 594—607. 24. кирчів Р. Із фольклорних регіонів України : нариси й статті / Роман Кирчів. — Львів : ІН НАН України, 2002. — 351 с. 25. кирчів Р. Українська тема в народознавчій парадигмі Адама Фішера / Роман Кирчів // НЗ. — 2011. — № 4. — С. 561—575. 26. кирчів Р.Ф. Етнографічне дослідження Бойківщини / Р.Ф. Кирчів. — К. : Наукова думка, 1978. — 174 с. 27. лебедева Н.И. Жилище и хозяйственные постройки Бе- лорусской ССР / Н.И. Лебедева. — М., 1929. 28. лебедева Н.И. Прядение и ткачество восточных сла- вян / Н.И. Лебедева // Восточнославянский этногра- фи ческий сборник: очерки народной материальной куль- туры русских, украинцев и белорусов в ХІХ — начале ХХ в. — М. : Изд-во АН СРСР, 1956. — С. 459— 540. — (Труды Института этнографии им. Н.Н. Ми- клухо-Маклая / Новая серия ; т. ХХХІ). 29. Лексика Палесся ў просторы і часе / ред. В.У. Мар- тынаў. — Мінск, 1971. — 216 с. 30. Лексика Полесья. Материалы для полесского диалек- тного словаря / отв. ред. Н.И. Толстой. — М. : На- ука, 1968. — 476 с. 31. ліпінський в. Традиція польських етнографічних за- цікавлень Поліссям і сучасні дослідження Інституту Етнології та Культурної Антропології Варшавського університету на теренах північної Рівненщини / Вой- цех Ліпінський ; пер. з пол. О. Бойченка // Західне Полісся. Історія та культура. — Рівне : Видавець Зень О.М., 2006. — Вип. 2. Матеріали краєзнавчої конференції, присвяченої 60-літтю утворення Заріч- ненського району та 20-літтю аварії на Чорнобиль- ській АЕС. — С. 35—46. 32. Малчанова л.а. Некаторыя вынікі работы комплек- снай этнаграфічнай экспедыцыі 1963 г. па Беларуска- му і Украінскаму Палессю / Л.А. Малчанова // Весці Акадэміі навук БССР. Серыя грамадскіх навук. — 1964. — № 4. — С. 182—184. 33. Маслова Г.С. Народная одежда русских, украинцев и белорусов в ХІХ — начале ХХ в. / Г.С. Маслова // Восточнославянский этнографический сборник: очер- ки народной материальной культуры русских, украин- цев и белорусов в ХІХ — начале ХХ в. — М. : Изд- во АН СРСР, 1956. — С. 541—757. — (Труды Института этнографии им. Н.Н. Миклухо-Маклая. — (Новая серия ; т. ХХХІ). 34. Мілючэнкаў С.а. Палявыя этнаграфічныя даследа- ванні / С.А. Мілючэнкаў // Этнаграфія Беларусі: эн- цы клапедыя. — Мінск : «Беларуская савецкая эн цы- клапедыя» імя Петруся Броўкі, 1989. — С. 380—381. 35. Мильштейн Е.а. Государственный музей этнографии народов СССР / Е.А. Мильштейн // СЭ. — 1950. — № 1. — С. 195—197. 36. Мойсей а. Традиційна культура населення Буковини у наукових працях румунських дослідників другої поло- вини ХІХ — початку ХХ ст. / Антоній Мойсей. — Чернівці : Рута, 2005. — 303 с. 37. Молчанова л.а. Экспедиционные исследования ма- териальной культуры белорусов (1945—1965 гг.) / Л.А. Молчанова // Вопросы этнографии и фолькло- ристики / под ред. В.К. Бондарчика. — Минск : Наука и техника, 1979. — С. 88—96. 38. Мороз М. Етнографічна діяльність Раймунда Кайнд- ля / Мирослав Мороз // Записки Наукового товари- ства імені Т. Шевченка. — Львів, 1992. — Т. ССХХІІІ: Праці секції етнографії і фольклористики / ред. Р. Кир чів, О. Купчинський. — С. 197—205. 39. Наулко в. Творча спадщина Де ля Фліза / Всеволод Наулко, Володимир Горленко // Де ля Фліз Д. П. Альбом. — К., 1996. — Т. 1. — С. 7—18. — (Серія «Етнографічно-фольклорна»). 40. Никончук Н.в. Хроника полесских экспедиций / Н.В. Ни кончук // Полесье (Лингвистика. Археоло- гия. Топонимика) / отв. ред. В.В. Мартынов, Н.И. Тол- стой. — М. : Наука, 1968. — С. 300—302. 41. Общественный, семейный быт и духовная культура населения Полесья / под ред. В.К. Бондарчика. — Минск : Наука и техника, 1987. — 376 с. 42. Плотникова а.а. Полесский архив: база даных и ис- следования / А.А. Плотникова // ЖС. — 2012. — № 4. — С. 35—38. 43. Полесский этнолингвистический сборник: материалы и исследования / отв. ред. Н.И. Толстой. — М. : На- ука, 1983. — 288 с. Ігор ГІлЕвИЧ46 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (115), 2014 44. Полесье и этногенез славян : предварительные мате- риалы и тезисы конференции / отв. ред. Н.И. Тол- стой. — М. : Наука, 1983. — 156 с. 45. Полесье (Лингвистика. Археология. Топонимика) / отв. ред. В.В. Мартынов, Н.И. Толстой. — М. : На- ука, 1968. — 303 с. 46. Полесье. Материальная культура / под ред. В.К. Бон- дарчика, Р.Ф. Кирчива. — К. : Наукова думка, 1988. — 446 с. 47. Поліщук Н. З історії відділу етнології російського на- роду Інституту етнології та антропології РАН / Нінель Поліщук // НТЕ. — 2005. — № 4. — С. 23—30. 48. Программа полесского этнолингвистического атласа / сост. А.В. Гура, О.А. Терновская, С.М. Толстая // Полесский этнолингвистический сборник: материалы и исследования / отв. ред. Н.И. Толстой. — М. : На- ука, 1983. — С. 21—46. 49. Саєвич М. Етнолінгвістичний атлас Прибужжя / Мі- хал Саєвич // Полісся: етнікос, традиції, культу- ра. — Луцьк : Вежа, 1997. — С. 57—72. 50. Симоненко И.Ф. Быт населения Закарпатской области (по материалам экспедиций 1945—1947 гг.) / И.Ф. Си- моненко // СЭ. — 1948. — № 1. — С. 63—89. 51. Симоненко И.Ф. Экспедиция на Украину в 1945 г. / И.Ф. Симоненко // Краткие сообщения Института этнографии. — М., 1947. — Т. ІІ. — С. 43—47. 52. Славянские древности: этнолингвистический словарь : в 5-ти т. — Т. 1 (А-Г) / под ред. Н.И. Толстого. — М. : Международные отношения, 1995. — 584 с. 53. Славянские древности : этнолингвистический сло- варь : в 5-ти т. — Т. 2. Д — К (Крошки) / под ред. Н.И. Толстого. — М. : Международные отно- шения, 1999. — 697 с. 54. Славянские древности: этнолингвистический словарь : в 5-ти т. — Т. 3. К (Круг) — П (Перепелка) / под ред. Н.И. Толстого. — М. : Международные отноше- ния, 2004. — 704 с. 55. Славянские древности: этнолингвистический словарь : в 5-ти т. — Т. 4. — П (Переправа через воду) — С (Сито) / под ред. Н.И. Толстого. — М. : Между на- родные отношения, 2009. — 649 с. 56. Славянские древности: этнолингвистический словарь : в 5-ти т. / под общей ред. Н.И. Толстого. — Т. 5: С (Сказка) — Я (Ящерица). — М. : Международные отношения, 2012. — 730 с. 57. Славянский и балканский фольклор. Духовная культура Полесья на общеславянском фоне / отв. ред. Н.И. Тол- стой. — М. : Наука, 1986. — Вып. 5. — 288 с. 58. Славянский и балканский фольклор. Этнолингвис ти- чес кое изучение Полесья / отв. ред. Н.И. Толстой. — М. : Индрик, 1995. — Вып. 8. — 400 с. 59. Соколова в.к. Весенне-летние календарные обряды русских, украинцев и белорусов ХІХ — начало ХХ в. / В.К. Соколова. — М. : Наука, 1979. — 287 с. 60. Список населенных пунктов Полесского этнолингвис- тического атласа // Славянский и балканский фоль- клор. Этнолингвистическое изучение Полесья / отв. ред. Н.И. Тол стой. — М. : Индрик, 1995. — Вып. 8. — С. 392—397. 61. Токарев С.а. Северно-украинская экспедиция 1945 г. / С.А. Токарев // Краткие сообщения Института этно- графии. — М., 1947. — Т. ІІ. — С. 27—35. 62. Толстая С.М. Полесские экспедиции: взгляд через 50 лет / С.М. Толстая // ЖС. — 2012. — № 4. — С. 19—21. 63. Толстая С.М. Этнолингвистические экспедиции в украинские Карпаты / С.М. Толстая, С.П. Бушкевич, С.Л. Николаев // Славяноведение. — 1994. — № 3. — С. 62—83. 64. Толстая С. Этнолингвистическое изучение Полесья: состояние и перспективы / Светлана Толстая // По- лісся: мова, культура, історія : матеріали міжнародної конференції / відп. за вип. Скрипник Г.А. — К., 1996. — С. 47—54. 65. Толстой Н.И. Заметки по славянскому язичеству. 2. Вызывание дождя в Полесье / Н. И. и С.М. Толстые // Сла вянский и балканский фольклор: Генезис. Архаика. Тра диции. — М. : Наука, 1978. — С. 95—130. 66. Толстой Н.И. Некоторые вопросы соотношения лингво- и этнографических исследований / Н.И. Тол- стой // Проблемы картографирования в языкознании и этнографии. — Ленинград : Наука, Ленинградское отделение, 1974. — С. 16—33. 67. Толстой Н.И. О задачах этнолингвистического изу- чения Полесья / Н. И. и С.М. Толстые // Полесский этнолингвистический сборник: материалы и исследо- вания / отв. ред. Н.И. Толстой. — М. : Наука, 1983. — С. 3—20. 68. Українець а.М. Рівненщина в дослідженнях польських етнографів (20—30-ті рр. ХХ ст.) / А.М. Українець // Сло в’янський вісник. — 1998. — Вип. 1. — С. 81—84. 69. Франко О. Федір Вовк — вчений і громадський ді- яч / Оксана Франко. — К. : Вид-во Європейського універ ситету, 2001. — 378 с. 70. Чебоксаров Н. Кафедра этнографии исторического фа культета Московского ордена Ленина государствен- ного университета им. М.В. Ломоносова / Н. Чебок- саров // СЭ. — 1947. — № 1. — С. 198—201. 71. Чижикова л.Н. Русско-украинское пограничье. Ис- то рия и судьбы традиционно-бытовой культуры (ХІХ—ХХ века) / Л.Н. Чижикова. — М. : Наука, 1988. — 254 с. 72. Jasiewicz Z. Wschód a polska etnologia i antropologia społeczno-kulturowa. Doświadczenia i perspektywy / Zbig niew Jasiewicz // Wschód w polskich badaniach et- nologicznych i antropologicznych. Problematyka — ba- dacze — znaczenie / pod. red. Zbigniewa Jasiewicza. — Poznań, 2004. — S. 9—30. — (Prace Komitetu nauk etnologicznych Polskiej akademii nauk. — № 12). 73. lipiński W. Badania i materiały / Wojciech Lipiński // Dzisiejsze Polesie / pod. red. Wojciecha Lipińskiego. — Warszawa : DIG, 2013. — S. 9—16. 47Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України… ISSN 1028-5091. Серія історична. № 1 (115), 2014 Ihor Hilevych ON FIELD EXPLORATION OF RUSSIAN AND BELARUSIAN ETHNOLOGISTS AND ETNOLINGUISTS IN UKRAINIAN POLISIA 1945—1980s In the study based on a wide range of literary materials have been comprehensively characterised field research in Polisia of Ukraine, performed by Russian and Belarusian ethnolo- gists during 1945—1980s as well as Moscow ethnolinguists and other researchers from ethnologic centres of Russia, Ukraine and Belarus in the course of realization of Ethno- linguistic Atlas of Polisia program. Particular attention has been paid to geography, methods, themes and research re- sults of scientific projects. Keywords: ethnology, etnical linguistics, Ukrainian Polisia, field explorations, methods, themes. Игорь Гилевич ПОЛЕВЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ РОССИЙСКИХ И БЕЛОРУССКИХ ЭТНОЛОГОВ И ЭТНОЛИНГВИСТОВ НА ТЕРРИТОРИИ ПОЛЕСЬЯ УКРАИНЫ В 1945—1980-х гг. На основании широкого круга литературных материалов ком- плексно охарактеризировано полевые исследования тер ри то- рии Полесья Украины, проведенные в 1945—1980-х гг. со- трудниками российских и белорусских этнологических цен- тров, а также московскими этнолингвистами и представите- лями других народоведческих центров России, Украины и Бело- руссии в рамках реализации программы «Полесского этнолинг- вистического атласа». Особенное внимание уделено их геогра- фии, методике проведения, тематике и научным результатам. Ключевые слова: этнология, этнолингвистика, Полесье Украины, полевые исследования, методика, тематика.

Схожі ресурси