Виставка домашнього промислу в Коломиї (погляд крізь століття)

Описується виставка домашнього промислу, що була організована в Коломиї 1912 р. і стала важливою подією в культурному та суспільному житті Галичини. Каталог і фотоілюстративний матеріал з експозиції виставки, а також значна кількість творів, що експонувалися на ній, зберігається у фондах Національ...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Молинь, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут народознавства НАН України 2014
Schriftenreihe:	Народознавчі зошити
Schlagworte:	Статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94404
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Виставка домашнього промислу в Коломиї (погляд крізь століття) / В. Молинь // Народознавчі зошити. — 2014. — № 1 (115). — С. 130-136. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-94404
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-944042016-02-27T21:57:11Z Виставка домашнього промислу в Коломиї (погляд крізь століття) Молинь, В. Статті Описується виставка домашнього промислу, що була організована в Коломиї 1912 р. і стала важливою подією в культурному та суспільному житті Галичини. Каталог і фотоілюстративний матеріал з експозиції виставки, а також значна кількість творів, що експонувалися на ній, зберігається у фондах Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського у Коломиї. In the article has been presented various data as for exhibition of home crafts, that took part in Kolomyia at 1912. This exhibition had been quite important event in socio-cultural life of Galicia. Catalogue and photographic illustrative materials of exhibited artifacts as well as numerous exhibits shown then to publicity still have been carefully kept in the treasuries of Kobrynsky National Museum of Hutzul and Pokutian Folk Art in Kolomyia. Описывается выставка домашнего промысла, организованная в Коломыи в 1912 г. и которая стала важнейшим событием в культурной и общественной жизни Галичины. Каталог и фотоиллюстрации ее экспозиций, а также значительное количество изделий, которые экспонировались на ней, хранятся в фондах Национального музея народного искусства Гуцульщины и Покутья им. И. Кобринского в Коломые. 2014 Article Виставка домашнього промислу в Коломиї (погляд крізь століття) / В. Молинь // Народознавчі зошити. — 2014. — № 1 (115). — С. 130-136. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94404 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Молинь, В. Виставка домашнього промислу в Коломиї (погляд крізь століття) Народознавчі зошити
description	Описується виставка домашнього промислу, що була організована в Коломиї 1912 р. і стала важливою подією в культурному та суспільному житті Галичини. Каталог і фотоілюстративний матеріал з експозиції виставки, а також значна кількість творів, що експонувалися на ній, зберігається у фондах Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського у Коломиї.
format	Article
author	Молинь, В.
author_facet	Молинь, В.
author_sort	Молинь, В.
title	Виставка домашнього промислу в Коломиї (погляд крізь століття)
title_short	Виставка домашнього промислу в Коломиї (погляд крізь століття)
title_full	Виставка домашнього промислу в Коломиї (погляд крізь століття)
title_fullStr	Виставка домашнього промислу в Коломиї (погляд крізь століття)
title_full_unstemmed	Виставка домашнього промислу в Коломиї (погляд крізь століття)
title_sort	виставка домашнього промислу в коломиї (погляд крізь століття)
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94404
citation_txt	Виставка домашнього промислу в Коломиї (погляд крізь століття) / В. Молинь // Народознавчі зошити. — 2014. — № 1 (115). — С. 130-136. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.
series	Народознавчі зошити
work_keys_str_mv	AT molinʹv vistavkadomašnʹogopromisluvkolomiípoglâdkrízʹstolíttâ
first_indexed	2025-07-07T00:46:33Z
last_indexed	2025-07-07T00:46:33Z
_version_	1836947020024119296
fulltext	ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (115), 2014 Важливою подією в культурному та суспільно- му житті Галичини стала виставка домашньо- го промислу у Коломиї 1912 року, організована зу- силлями низки українських товариств: коломийських («Родина», «Просвіта», «Сільський господар»), львівських («Жіноча громада», «Труд»), буковин- ського («Школа деревного промислу у Вижниці») та підросійської України («Полтавське земство») [4]. Виставка відбулася під протекторатом архі- князя Кароля Франца Йосифа і архікнягині Зіти. До виставкового комітету входили доктор Зено- вій Левицький (президент), доктор Іван Ганкевич (голова комітету), Іван Петришин (секретар), Те- одор Примак, Іван Чернявський та Роман Ду- динський. Членами почесної президії обрані Во- лодислав Федорович, коломийський адвокат Тео- філ Дембіцький, голова «Союзу українських послів» Євген Олесницький та голова клубу «Бу- ковинських послів» Микола Василько [8, с. 130]. Виставка мала великий успіх серед населення, на ній побували понад 20 000 відвідувачів, у тому числі високі урядовці та священнослужителі, ар- хікнязь Австро-Угорщини Макс, всі українські «князі церкви» з митрополитом А. Шептицьким, міністри Тронка і Длугош, галицькі і буковинські посли, відомі дослідники народної культури Хве- дір Вовк та Іван Раковський. Виставка діяла з 21 вересня до 6 жовтня [5]. Широкомасштабна експозиція виставки містила- ся у просторих приміщеннях 18 павільйонів загаль- ною площею понад півтори тисячі квадратних метрів. Експонати розміщувалися за відділами: «Галичина», «Буковина», «Полтавське земство». Демонструва- лися твори понад 260 авторів з Гуцульщини, Покут- тя, Буковини, майстрів коломийських, львівських та чернівецьких фірм, Полтавського земства. Вистав- ковий комітет приймав для експонування тільки ви- сокохудожні твори [4]. Виставка вражала своїм розмахом — від спору- дження гуцульської хати з повною обставою до дій- сно талановитих творів народних майстрів. Тогочас- на преса називала виставку артистичною, оскільки представлені на ній вироби мали високу мистецьку вартість [5; 6; 7]. Організаційний комітет виділив окреме місце в експозиції для розміщення збірки професора В. Шухевича, відомого своїми дослідженнями про Гуцульщину [15]. На ім’я вченого натрапляємо се- ред організаторів численних виставок, зокрема у © В. МОЛИНЬ, 2014 Валентина МОЛИНЬ ВИСТАВКА ДОМАШНЬОГО ПРОМИСЛУ В КОЛОМИЇ (ПОГЛЯД КРІЗЬ СТОЛІТТЯ) Описується виставка домашнього промислу, що була орга- нізована в Коломиї 1912 р. і стала важливою подією в культурному та суспільному житті Галичини. Каталог і фо- тоілюстративний матеріал з експозиції виставки, а також значна кількість творів, що експонувалися на ній, зберіга- ється у фондах Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського у Коломиї. Ключові слова: Галичина, Гуцульщина, Покуття, Коло- мия, виставка домашнього промислу, народні майстри, мистецькі твори. 131виставка домашнього промислу в коломиї (погляд крізь століття) ISSN 1028-5091. Серія історична. № 1 (115), 2014 Тернополі (1887), Львові (1894). Він сприяв та- кож заснуванню музеїв у Галичині [9], формував власну колекцію зразків народного мистецтва [1]. В. Шухевич представив великі фотографії типів людей з різних місцевостей Галичини, фотографії гуцульської церкви, каплички, інтер’єру гуцуль- ської хати. Дев’ять скриньок з різьбленими рамка- ми, у яких експонувалися писанки з різних сторін Галичини, ґердани з Тишківців поблизу Городенки, виставлені в спеціальній вітрині, одинадцять за- склених рамок містили взори паперових витинанок. Крім того, В. Шухевич представив вісім книжок- досліджень, присвячених Гуцульщині [4]. Показ збірки Володимира Шухевича на виставці надала останній неабиякого резонансу [7]. Особливістю виставки було те, що в її експози- цію органічно вписалися твори українських худож- ників Івана Труша, Ярослава Пстрака, Йосипа Куриласа. Цей факт засвідчив серйозне і шано- бливе ставлення художників до народного мисте- цтва, готовність підтримувати його. Зокрема, жи- вописні твори Я. Пстрака експонувалися у різь- блених рамках М. Девдюка [4, с. 10]. Твори Й. Куриласа «Козак на коні», «Похорон Шев- ченка» та акварельні аркуші виставила львівська фірма «Достава». Учасників виставки було відзначено нагородами. Зокрема, 10 авторів отримали золоті, 15 — срібні, 32 — бронзові медалі, 32 — дипломи. Виставко- вий комітет видав 5 почесних дипломів, зокрема Полтавському земству за вишивки і килими, профе- сорові Володимиру Шухевичу за збірку експонатів з Гуцульщини, Володиславу Федоровичу за кили- ми, Вижницькій школі за вироби з дерева, фабриці професора Івана Левинського зі Львова за керамі- ку [8, с. 130]. На згадку про цю виставку львівські та коломийські видавництва видрукували листівки із зображеннями нагороджених експонентів та окре- мих оригінальних творів народного мистецтва. У Львові над випуском таких листівок працював відо- мий художник Іван Труш, а в Коломиї їх видав Яків Оренштайн. Все це сприяло пробудженню інтересу до народного мистецтва, формуванню національної свідомості, зацікавленню історією краю. Великий плакат виставки виконав український художник В’ячеслав Розвадовський (1878—1943), який час- то бував у Коломиї у свого тестя В. Дудкевича, осо- бисто зібрав значну колекцію робіт гуцульських різь- бярів та популяризував їх. Впродовж 1905—1908 рр. В. Розвадовський очолював художньо-промислову школу у Кам’янець-Подільському [14]. Каталог виставки домашнього промислу у Коломиї. 1912 р. КМНМГП Пстрак Ярослав. Портрет гуцула. Полотно, олійний жи- вопис. 1912 р. КМНМГП, інв. 2547 валентина МОлИНЬ132 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (115), 2014 Каталог і багатий фотоілюстративний матеріал з експозиції виставки домашнього промислу у Коло- миї (1912) зберігається у фондах Національного му- зею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського у Коломиї. Найцікавішими були різьблені гуцульські виро- би. «Визначаються передовсім ніжні взористі ро- боти Миколи Шкрібляка, а також Василя Шкрі- бляка з Яворова та характерні ся старанним викін- ченням до найменшої дрібнички роботи Івана Семенюка з Печеніжина. Далі заслуговують на увагу роботи Василя Девдюка зі Старого Косова, Марка Мегединюка з Річки, Ол. Шкром’юка з Шешор» [4, с. 8]. На виставці експонувалися та- рілки, скриньки, свічник-трійця і різьблена ложка М. Шкрібляка. За свідченням сучасників, увагу відвідувачів найбільш привертали різьблені таріл- ки М. Шкрібляка, скриньки і барильця В. Шкрі- бляка, його ж ліхтарики, різноманітні за формою та оздобленням. Василь Шкрібляк (1856—1928) виготовляв мисники і полички, хрести і свічники, тарелі, ба- рильця, рахви, портретні рамки. Доказом того, як «високо дійшов Шкрібляк у своїм артизмі», було виставлене ним барильце (зі збірки Гукевича), мис- ник (зі збірки Лукіяновича) і шафка, виставлена вижницькою різьбярською школою. Але «незви- чайно ніжну роботу дрібною різьбою і цятками» виконав Шкрібляк на митрополичім жезлі для ми- трополита Шептицького і на миснику для профе- сора Грушевського. Окремі роботи В. Шкрібляка були закуплені з коломийської виставки. Зокрема, рахву з грушевого дерева, багато декоровану ін- крустацією і жируванням металом, закупив міністр Длугош, а настільний хрест придбав посол Василь- ко [7, с. 6]. У всіх роботах В. Шкрібляка можна впізнати «певну легку різьбярську руку, дуже до- кладний рисунок і ніжно чисте виконання. Тими прикметами при великій пильності вибився Шкрі- бляк на першого артиста-різьбяра на всю галицьку і буковинську Україну. Тепер він на вершку своєї творчості, але не став ще на мірі, ані не чує утоми й охоти покинути працю, ані не повторяється у сво- їх творах» [7, с. 6]. Миколі Шкрібляку, як зазначає оглядач вистав- ки, чудово удається «дрібонька коронкова різьба на грушевім дереві, скомбінована з білими і синіми ця- точками». Виконана в такий спосіб рамка обрамля- ла портрет Тараса Шевченка на коломийській ви- ставці. Три тарелі М. Шкрібляка, надіслані профе- сором М. Грушевським, «підтримали Николаєву славу сентиментального кольориста на коронковій різьбі» [7, с. 6]. Золотою медаллю за експоновані на цій виставці стіл, шафу, портретні рами, топірці і лускоріхи був нагороджений Василь Девдюк. В експозиції були показані і різьблені рамки його сина Миколи [4]. В Розвадовський В. Афіша виставки домашнього промислу в Коломиї. 1912 р. КМНМГП, інв. ДМ 76 Фрагмент експозиції виставки домашнього промислу в Коло- миї 1912 року. Фотографія. КМНМГП, інв. Ф. 1680/42 133виставка домашнього промислу в коломиї (погляд крізь століття) ISSN 1028-5091. Серія історична. № 1 (115), 2014 окремих рамках Миколи Девдюка експонувалися живописні твори Ярослава Пстрака. Мистецтвознавець О. Соломченко вказує, що на виставці експонувалися скринька, хрест, таріл- ка, топірці, трійці і палиці М. Мегединюка, які належать до того періоду його життя, коли він пра- цював у Вижницькій школі разом з В. Шкрібля- ком та В. Девдюком [12, с. 11]. Дослідник А. Бу- дзан долічує до названих експонованих робіт ще й барильце, яке разом зі скринькою є «найкращи- ми зразками художніх виробів Марка Мегединю- ка, які збереглися до наших днів» [3, с. 36]. Оче- видно, йдеться про скриньку і барильце М. Ме- гединюка з фондів музею Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львів- ської національної академії мистецтв (інв. 49, 50). Це надзвичайно цінні експонати, неповторні ше- деври у мистецтві різьблення по дереву не тільки на Гуцульщині. Майстерно виконані, інкрустова- ні бісером різних кольорів і крученим мосяжним дротиком, вони вирізняються оригінальністю і ви- шуканістю форм, надзвичайно високим технічним рівнем виконання і особливим незвичним спосо- бом декорування. Дослідженню творчості М. Ме- гединюка присвячена стаття О. Соломченка [12], у якій значну увагу приділено мистецтвознавчому аналізу скриньки і барильця з фондів музею ін- ституту. Скринька нагадує міні-модель україн- ської традиційної скрині і щедро інкрустована різ- нокольоровим бісером. «Це ціла абетка знаків- символів, прочитавши які, можемо збагнути, яким глибоким змістом вони сповнені, як багато про що вони нам розповідають… Це символічна мова, ви- ражена мудрою людською фантазією, образотвор- чими засобами» [12, с. 11]. Як ілюстративний матеріал до статті Д. Лукія- новича про гуцульську різьбу на коломийській ви- ставці 1912 року у двох випусках «Неділі» вміще- ні фотографії тарілки і палиці М. Мегединюка [7, с. 4]. Характерною особливістю композиційного вирішення тарілки є зображення в центральній частині двораменного хреста, величина якого по вертикалі займає половину діаметра тарелі. У верхній частині і з боків його оточують п’ять мен- ших хрестиків. Під раменами хреста, у нижній частині, зображено два стилізованих деревця, а біля кожного з них по одному зображенню «Рай- ського деревця» з вмонтованим у кроні мотивом «Всевидячого ока». Основне поле тарелі має ши- роке обрамлення, укладене кількома рядами кон- центричних кіл. Декорована таріль інкрустацією дрібненьким кольоровим бісером. Палиця (келеф) з руків’ям у вигляді двосторонніх кінських голів, різьблена та інкрустована кольоровими пацьорка- ми, металом і рогом [7]. Виставка домашнього промислу у Коломиї 1912 року була останньою прижиттєвою вистав- кою, де експонувалися роботи М. Мегединюка. Саме на цій виставці майстер показав свої твори, що вирізнялися найвищим рівнем художньої і тех- нічної майстерності, в яких він вже не вперше утверджувався сформованим високопрофесійним митцем. Марко Мегединюк розвинув свій власний спосіб декорування без різьби, інкрустуючи виро- би бісером. Як зауважує Д. Лукіянович, майстер «послугується самими цятками, але не розсипає їх дрібно, або одною низкою, але накриває площину раз ґерданом, раз вишивкою. Він кольорист, а шу- кає тільки поважних красок і добуває їх з самих кораликів, які накладає густо, а все дає перевагу темним над ясними. Він і тла шукає темного» [7, с. 7]. Для своїх робіт майстер вибирав деревину грушки або сливи. Керамічні вироби фірми І. Левинського. Фрагмент експо- зиції виставки домашнього промислу в Коломиї 1912 року. Фотографія. КМНМГП, інв. Ф. 1680/47 валентина МОлИНЬ134 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (115), 2014 Талановитим учнем і послідовником Марка Ме- гединюка був Іван Семенюк (1870—1951) з Пе- ченіжина поблизу Коломиї [11, с. 3], роботи якого також були відзначені на виставці. Іван Семенюк був добрим столяром, токарем і різьбярем, а також працював учителем Коломийської школи деревно- го промислу від часу її заснування, а пізніше — у подібних школах Кам’янки-Бузької (з 1905) і За- копаного (1935—1939) [13, с. 168]. Технічне ви- конання різьби та інкрустації у виробах майстра є бездоганним [3]. Тонке відчуття матеріалу, чіткий ритм геометричного орнаменту, неперевантаженість площини — риси, що характерні для більшості ви- робів І. Семенюка. Одна з робіт І. Семенюка, що зберігається у На- ціональному музеї народного мистецтва Гуцульщи- ни та Покуття в Коломиї — папка з вітальною адре- сою адвокатові Теофілу Дембіцькому, який був по- чесним членом Товариства «Шкільна поміч» в Коломиї». Як ми уже згадували, Т. Дембіцький був обраний членом почесної президії виставки домаш- нього промислу. Декорована поверхня папки, вико- наної І. Семенюком, поділяється на кілька вираз- них орнаментальних стрічок, розміщених по пери- метру. Рамкою сприймається найширша з темної деревини сливи, декорована низкою укрупнених мо- тивів «гачки», вписаних у дугоподібні завершення. Композиційне вирішення відзначається чіткістю і симетрією, ритмічним укладом різьблених мотивів. У центральній частині видовженого по вертикалі прямокутника вміщено інкрустовану деревом моно- граму «ТД». Робота відзначається високими тех- нічними і художніми якостями, гармонійним поєд- нанням світлих і темних ділянок. Щодо творів Івана Семенюка, у рецензії на ви- ставку домашнього промислу в Коломиї (1912) за- уважується: «Понад повагу і тяжке багатство Шкрібляківської школи він перескочив. А хоч по- чав пізно робити і приглядався роботі Василя Шкрі- бляка, то до його школи він не належить… і мимо сильних широких впливів яворівської школи він стоїть самостійно» [7, с. 7]. Це засвідчує про ін- дивідуальну різьбярську манеру І. Семенюка, що вирізняється «старанним викінченням до наймен- шої дрібнички» [7, с. 8]. На виставці домашнього промислу у Коломиї 1912 року експонувались вишивки з різних пові- тів — Косівського, Снятинського, Станіславсько- го, Калуського та інших. Були представлені зразки вишивки зі збірок Національного музею у Львові, які вражали багатством орнаментальних мотивів, комбінацій, вишуканим колоритом. Вони засвідчи- ли значні успіхи, досягнуті українськими колекціо- нерами в збиранні та вивченні вишивки краю. По- чатком такої праці можна вважати виготовлені та- блиці зразків вишивки, зібраних у гуцульських селах Голови і Пістинь [8, с. 131]. За сучасним адміністра- тивним поділом село Голови — Верховинського ра- йону, а село Пістинь — Косівського району Івано- Франківської області. Килимарське мистецтво на коломийській вистав- ці найкраще було представлене килимами Полтав- ського земства, «витриманими у вишуканих, лагід- них півтонах». Поряд з ними привертали увагу гля- дачів килими зі збірки Володислава Федоровича. Вони гарні і велика їх вартість, бо «гарні десені і кольори... Килимарство у Вікні належить уже до історії, а килими п. Федоровича все лишаться пред- метом подиву і радості для знатоків» [7, с. 9]. Се- ред ткацьких виробів Дмитра Прухніцького з Ко- сова були великі, оригінальні килими, звичайні і ворсові, гуцульські верети, килими з гербом краю, скатертини і рушники, гуцульські запаски і крайки [4, с. 15]. За ткані вироби Д. Прухніцького від- значено золотою медаллю, а бронзову медаль отри- мала за килимові вироби Катерина Медведчук з Косова [10, с. 130]. Керамічні вироби на цій виставці експонували Іван Левинський зі Львова (108 предметів), гуцульський гончар Петро Кошак з Пістиня (119 предметів, у тому числі кахельна піч). З геометричною точністю і строгим розрахунком орнаментовані вироби фабри- ки І. Левинського. Основу орнаменту становить пе- ретин прямих або концентричних ліній, що утворю- ють графічну сітку, кожен елемент якої заповнював- ся окремою барвою. Домінуюче світле тло виробів надає їм характерної легкості. Це підтверджують збережені світлини експонованих творів. У цьому ж відділі експонувалися керамічні ви- роби з Пістиня і Косова із збірки професора В. Шухевича (34 предмети) [4]. В. Шухевич представив два церковні поставники «виробу по- кійного Бахмінського (Бехметюка) з Косова» [4, с. 19]. Поставники — це свічники на одну свічку 135виставка домашнього промислу в коломиї (погляд крізь століття) ISSN 1028-5091. Серія історична. № 1 (115), 2014 великого діаметру. Їх виготовляли на гончарному крузі. Вони мали досить ваговиту основу, що слу- гувала доброю опорою. Коли йдеться про Бахмін- ського, то «він мав лише три фарби: червень з гли- ни занечищеної залізом, жовту з дзиндри (відпад- ків зоксидованого заліза в кузни) і зелену з міди, але його фарби мають живий блиск до нині. Біль- ше ніж технікою і кольоритом вславився Бахмін- ський орнаментом» [7, с. 5]. Золотою медаллю був нагороджений Петро Ко- шак [2]. З його виробів експонувалися 1 «піч округла», окремо 19 кахель, 18 мисок, 19 ваз і «фляконів» різних розмірів, 8 збанків, 19 тарелів і 9 колачів. Крім цього, майстер представив свічники-трійці, хрест і ліхтарі [4, с. 20—21]. Як бачимо, перелік виробів цього майстра великий: кахлі, посуд і речі для церковного інтер’єру. П. Ко- шак як митець сформувався наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття [2] і став найбільш відо- мим серед представників пістинського осередку. Засвоєні ним художньо-технологічні засади архітектурно-декоративної кераміки в Коломий- ській гончарній школі сприяли формуванню май- стра, який згодом став відомим і єдиним майстром- кахлярем на Гуцульщині та Покутті після О. Бах- матюка та І. Баранюка. Якщо в сюжетних розписах П. Кошак поступається О. Бахматюкові, то в орнаментально-рослинних він досягає такого ж рів- ня, розвиваючи і збагачуючи спадщину свого сла- ветного попередника. У квітково-вазонкових схе- мах майстер виробив власний стиль художнього розпису. Окрім традиційних кольорів, Петро Ко- шак вводить синій колір, що підкреслює особли- вість декоративної багатобарвності виробів. Цьо- му майстрові також належить створення форм вази-колача і вази-плесканця. Зовсім не брала участі у виставці Коломийська гончарна школа, а місцева школа деревного про- мислу виставила лише кілька робіт у фотографіях та рисунках. Коломийській виставці домашнього промислу (1912) у часописі «Неділя» Д. Лукіянович присвя- тив три розділи, в яких розглянув гуцульську різь- бу, мосяжництво, вишивки, одяг і килими [7]. Ав- тор детально характеризує окремі роботи різьбярів: Юрія, Василя та Миколи Шкрібляків з Яворова, Марка Мегединюка з Річки, Василя Девдюка зі Старого Косова, Миколи Бабчука з Рівні, Онуфрія Копильчука з Шешор та інших гуцульських май- стрів, які репрезентували народне мистецтво Гуцуль- щини. Поряд з текстовою частиною вміщено кілька світлин робіт майстрів. Високу оцінку автор дав представленим на виставці приватним збіркам Со- роховського, Нівелінського, Гарматія. Як широкомасштабний захід, виставка у Коломиї репрезентувала крайовий промисел і народне мисте- цтво. Виставка мала великий успіх. А виявом глибо- кого зацікавлення народною творчістю стало й те, що значна кількість експонатів виставки були закуплені приватними особами та музеями. Багато з експонова- них творів на виставці домашнього промислу 1912 року нині зберігається у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття в Коломиї. 1. арсенич П. Володимир Шухевич / Петро Арсенич // Гуцульщина. Ілюстрований журнал всегуцульської єд- ности. — Торонто, 1996. — Ч. 45. — С. 13—17. 2. Баран Р. Петро Кошак / Романа Баран // Живото- ки: статті, есе, розвідки. — Коломия : Народний дім, 1994. — С. 28—33. 3. Будзан а.Ф. Різьба по дереву в західних областях України / Антін Будзан — К. : Видавництво Академії наук Української РСР, 1960. — 107 с. 4. Вистава домашнього промислу в Коломиї під про- текторатом їх ц. к. Високости Архикнязя Кароля Франца Йосифа і Архикнягині Зити в днях 21— 30 вересня 1912 року: Каталог. — Коломия : Накл. виставового комітету з друк. А.В. Кисилевського і С-ки, 1912. 5. З нагоди коломийської вистави // Станіславівські ві- сті. — 1912. — Ч. 40. — С. 2—4. 6. курцеба М. Виставка домашнього промислу в Коло- миї. Замітки і вражіння / М. Курцеба // Діло. — Львів, 1912. 7. лукіянович Д. Вистава домашнього промислу в Коло- миї / Денис Лукіянович // Неділя. — Львів, 1912. — Ч. 38—40. 8. Мельник л. Виставки / Леонід Мельник // Енци- клопедія Коломийщини. — Зшиток 3, літера В / за редагуванням Васильчука М., Савчука М. — Коло- мия : Вік, 2000. — С. 128—133. — (Довідкове ви- дання). 9. Музей етнографії та художнього промислу : путів- ник / відп. за вип. С. Павлюк, Р. Чмелик. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 1996. 10. Никорак О. Українська народна тканина ХІХ— ХХ ст.: Типологія, локалізація, художні особливості. Частина 1. Інтер’єрні тканини (за матеріалами захід- них областей України) : монографія / Олена Нико- рак. — Львів : Афіша, 2004. — 584 с. : іл. валентина МОлИНЬ136 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (115), 2014 11. Січинський в. Селянське виробництво в дереві / Воло- димир Січинський // Нова хата. — 1935. — Ч. 24. — 15 грудня. — С. 3. 12. Соломченко О.Г. Мистецький дивосвіт Марка Меге- динюка / Олексій Соломченко // Писанка. — Вер- ховина, 1997. — Ч. 1 (18). — С. 8—14. 13. Станкевич М.Є. Українське художнє дерево ХVІ— ХХ ст. / Михайло Станкевич. — Львів, 2002. — 480 с. 14. Шмагало Р. Мистецька освіта в Україні середини ХІХ — середини ХХ ст.: структурування, методоло- гія, художні позиції / Ростислав Шмагало. — Львів : Українські технології, 2005. — 572 с. 15. Шухевич в.О. Гуцульщина. Перша і друга частини. Репринтне відтворення видання 1899 року / Володи- мир Шухевич. — Верховина, 1997. — 352 c. valentyna Molyn ON KOLOMYIAN EXIBITION OF HOME CRAFTS (A LOOK ACROSS PAST CENTURY) In the article has been presented various data as for exhibition of home crafts, that took part in Kolomyia at 1912. This ex- hibition had been quite important event in socio-cultural life of Galicia. Catalogue and photographic illustrative materials of exhibited artifacts as well as numerous exhibits shown then to publicity still have been carefully kept in the treasuries of Kobrynsky National Museum of Hutzul and Pokutian Folk Art in Kolomyia. Keywords: Galicia, Hutzul land, Pokutia, Kolomyia, exhibi- tion of folk crafts, craftsmen, works of art. валентина Молынь ВЫСТАВКА ДОМАШНЕГО ПРОМЫСЛА В КОЛОМЫИ (ВЗГЛЯД СКВОЗЬ СТОЛЕТИЕ) Описывается выставка домашнего промысла, организо- ванная в Коломыи в 1912 г. и которая стала важнейшим событием в культурной и общественной жизни Галичины. Каталог и фотоиллюстрации ее экспозиций, а также зна- чительное количество изделий, которые экспонировались на ней, хранятся в фондах Национального музея народного искусства Гуцульщины и Покутья им. И. Кобринского в Коломые. Ключевые слова: Галичина, Гуцульщина, Покутье, Коло- мыя, выставка домашнего промысла, народные мастера, художественные изделия.

Виставка домашнього промислу в Коломиї (погляд крізь століття)

Institution

Ähnliche Einträge