Жіночий рух в Галичині. Українські визначні жінки
Розглядаються жіночі рухи в Галичині, описані головні етапи їх становлення. Проаналізовані альманахи Кобринської як літературні збірники та перші спроби жіночої преси в Галичині....
Gespeichert in:
Datum: | 2014 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут народознавства НАН України
2014
|
Schriftenreihe: | Народознавчі зошити |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94421 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Жіночий рух в Галичині. Українські визначні жінки / М. Павлюх // Народознавчі зошити. — 2014. — № 2 (116). — С. 310-312. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-94421 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-944212016-02-12T03:06:20Z Жіночий рух в Галичині. Українські визначні жінки Павлюх, М. Статті Розглядаються жіночі рухи в Галичині, описані головні етапи їх становлення. Проаналізовані альманахи Кобринської як літературні збірники та перші спроби жіночої преси в Галичині. The article has presented some results of a research-work on Western Ukrainian feminine movement and its corrrelations with feminine movements of Europe. All principal stages of feminine movements have been described. Under analytic study have been put almanacs edited by N. Kobrynska as well as anthologies and first attempts of feminint press in Galicia. Descriptions and historical evidences of labours by eminent Ukrainian women has been exposed. В статье представлены результаты исследования женского движения в Галичине и его особенностей по сравнению с женскими движениями в Европе. Даны описания основных этапов женского движения. Проведен анализ альманахов Н. Кобринской как литературных сборников и первых попыток женской прессы в Галичине. Составлены описания трудов и исторические свидетельства деятельности выдающихся украинских женщин. 2014 Article Жіночий рух в Галичині. Українські визначні жінки / М. Павлюх // Народознавчі зошити. — 2014. — № 2 (116). — С. 310-312. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94421 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Статті Статті |
spellingShingle |
Статті Статті Павлюх, М. Жіночий рух в Галичині. Українські визначні жінки Народознавчі зошити |
description |
Розглядаються жіночі рухи в Галичині, описані головні етапи їх становлення. Проаналізовані альманахи Кобринської
як літературні збірники та перші спроби жіночої преси в
Галичині. |
format |
Article |
author |
Павлюх, М. |
author_facet |
Павлюх, М. |
author_sort |
Павлюх, М. |
title |
Жіночий рух в Галичині. Українські визначні жінки |
title_short |
Жіночий рух в Галичині. Українські визначні жінки |
title_full |
Жіночий рух в Галичині. Українські визначні жінки |
title_fullStr |
Жіночий рух в Галичині. Українські визначні жінки |
title_full_unstemmed |
Жіночий рух в Галичині. Українські визначні жінки |
title_sort |
жіночий рух в галичині. українські визначні жінки |
publisher |
Інститут народознавства НАН України |
publishDate |
2014 |
topic_facet |
Статті |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94421 |
citation_txt |
Жіночий рух в Галичині. Українські визначні жінки / М. Павлюх // Народознавчі зошити. — 2014. — № 2 (116). — С. 310-312. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
series |
Народознавчі зошити |
work_keys_str_mv |
AT pavlûhm žínočijruhvgaličiníukraínsʹkíviznačnížínki |
first_indexed |
2025-07-07T00:47:35Z |
last_indexed |
2025-07-07T00:47:35Z |
_version_ |
1836947085371375616 |
fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (116), 2014
В історії української державності вписано чимало
прізвищ жінок, які здійснювали жертовні подви-
ги задля незалежності нації. Христя Алчевська, Ма-
рія Грінченко, Олена Пчілка, Наталя Кобринська,
Софія Русова очолювали знамениті українські роди,
де чоловіки та жінки, батьки і діти пліч-о-пліч ішли
тернистими дорогами, виборюючи незалежність своєї
нації. Драгоманови, Косачі, Старицькі, Грінченки дали
Україні багатьох відомих діячів та діячок. Молоді ін-
телігентки, козачки і княгині, письменниці і поетеси,
об’єднавшись, служили національній ідеї. З середи-
ни ХІХ століття почали поширюватись на Україні
ідеї емансипації. Відомий байкар Леонід Глібов пи-
сав про недосконалість освіти для панянок, коли в
царській Росії влада дозволила дівчатам вступати до
університетів в Києві, Харкові, Одесі [2].
В Галичині Наталя Кобринська створила жіночий
гурток «Товариство руських жінок» і стала піонером
жіночого руху. А згодом разом з Оленою Пчілкою
упорядкувала літературний альманах «Перший ві-
нок», де були зібрані твори відомих митців: Климен-
тини Попович, Ольги Франко, Анни Павлик, Ми-
хайлини Рошкевич, деякі з їхніх творів зображали
українські звичаї. Юна Леся Українка, яка дебюту-
вала на сторінках альманаха, надрукувала дві поезії:
«Любка», «На зеленому горбочку». Сімнадцять
представниць та авторок альманаха звертались до
українок: «З’єднаймось, сестри!»
Альманах, укладений українками з двох імперій,
був одним із найбільших збірників, що виходили в
Галичині в той час. Михайло Павлик, Іван Фран-
ко, Михайло Драгоманов підтримували та сприяли
творчому розквітові літературних спроб жінок [7,
с. 107]. А «Зоря» накинулася на жіночий рух з ку-
лаками і критикою, на які Наталя Кобринська і Ми-
хайло Павлик в журналі «Народ» відповіли поле-
мічними рецензіями. Іван Франко високо цінував
рівень жіночого альманаха, відзначаючи його як
одне з «найкращих та найбільших за змістом видань
із того десятиліття» [6, с. 502]. Він одночасно на-
магався переконати жінок видавати не тільки аль-
манах, а й газету. Відома полеміка Лесі Українки,
де вона обстоює своє розуміння жіночої преси, та
Михайла Павлика, який мріяв, щоб радикальна пар-
тія і жіночий рух були нерозривні, який би займався
справами літературними, а не соціально-політичними.
Не зрозуміла Леся Українка намагання Наталі Ко-
бринської розпочати видання «Дрібної жіночої бі-
бліотеки», бо це здавалося їй дуже сумнівним. З © М. ПАВЛЮХ, 2014
Марія ПАВЛЮХ
ЖІНОЧИЙ РУХ В ГАЛИЧИНІ.
УКРАЇНСЬКІ ВИЗНАЧНІ ЖІНКИ
Розглядаються жіночі рухи в Галичині, описані головні ета-
пи їх становлення. Проаналізовані альманахи Кобринської
як літературні збірники та перші спроби жіночої преси в
Галичині.
Ключові слова: жіночий рух, емансипація, жіноча періодика.
311Жіночий рух в Галичині. Українські визначні жінки
ISSN 1028-5091. Серія історична. № 2 (116), 2014
розчаруванням про жіночий рух поетеса писала
Ользі Кобилянській.
Після першого альманаха Н. Кобринська видала
1893 року альманах «Жіноча доля», а з 1912 року
був започаткований альманах «Жіноча бібліотека».
На літературному небосхилі з’явились дві відомі по-
статі модерної літератури — Леся Українка та Оль-
га Кобилянська. Леся Українка статтею «Нові пер-
спективи і старі тіні» («Нова жінка» західноєвропей-
ської белетристики») започаткувала феміністичний
дискурс і виокремила постать жінки у світових літе-
ратурах, аналізуючи твори світових класиків. Вели-
ке здобуття у розвиток літератури зробила Грицько
Григоренко (Олександра Судовщикова — дружина
Михайла Косача) [1, с. 38].
Серед подвижного жіноцтва немало педагогів, ме-
диків, науковців: Христя Алчевська, Софія Русова,
Костянтина Галицька, яка редагувала дитячий жур-
нал «Дзвінок» (1906—1914), сприяла роботі гурт-
ка імені Ганни Барвінок, Ольга Ціпановська — про-
фесор жіночої учительської семінарії, Софія Олеськів-
Федорчакова, Олена Охрімович-Залізняк, Марія
Борковська, Олена Тесленко-Приходська, виклада-
чі та професори: Марія Омельченко (Кубань), Ма-
рія Грінченко (Загірня), Ольга Дорошенко — скром-
ний ряд жертовного жіноцтва, яке працювало на на-
ціональній ниві [4, с. 5].
У 80-х роках XIX століття жіноцтво почало
об’єднуватись в гуртки. Гуртківці вивчали традиції
і побут України. На Східній Україні у 1883—
1884 роках Олена Доброграєва створила гурток у
Києві. Вона розгорнула широку науково-культурно-
освітню працю серед народу. На власні кошти від-
крила школу на Холмщині. Та несподівана хвороба
призвела до смерті 25-річної діячки. Її справу про-
довжила П. Пашкевич, яка стала членом цього мо-
лодіжного гуртка. Гуртки часто мали спільну касу,
в яку складали кошти на допомогу політичним
в’язням, мали свою книгозбірню, де зберігалися за-
боронені журнали «Современник», «Слово», захід-
ноєвропейські видання. В книгозбірні була пред-
ставлена українська література.
На початку XX століття багато жінок розвинули
діяльність в політичній РУП-УСДРП: Ольга Ко-
сач, Ганна Чикаленко, Любов Комарівна, Ганна Су-
пруненко. Всі ці жінки брали участь у політичному
підпіллі. Всеросійська Спілка Рівноправності Жінок,
в яку входили українські жінки, на перше місце не
висувала національно-державних вимог, як україн-
ські жіночі організації. 1907—1911 роках у Києві за-
сновано Товариство захисту працюючих жінок з го-
ловуванням Довнар-Запольської. До справи націо-
нального відродження долучилась преса: «Село»,
«Засів», «Рідний край», «Рада», «Сніп», замітки
належали не лише публіцисткам, а й публіцистам: Си-
мону Петлюрі, Володимиру Дорошенку, Микиті
Шаповалу. Наприкінці 1908 року відбувся перший
жіночий Всеросійський з’їзд, під час якого чоловіки
та жінки могли привселюдно висловити власні дум-
ки. Але на порядок денний поставлені справи націо-
нальні. Однією з актуальних проблем на з’їзді стала
проблема торгівлі жінками і людьми, про що писав
часопис «Рідний край». Комерційне училище
ім. Л. Володкевич для своїх вихованок започаткува-
ло видання «Начало» (1906—1911), «Подснежник»
(1907—1910), «Зорька» (1910—1913).
У період Першої світової війни за ініціативи Люд-
мили Черняхівської-Старицької був організований
шпиталь для поранених, притулок для сиріт. До лав
війська почали вступати українські жінки. А на Неві
1917 року народилась організація «Українське жі-
ноче коло» на чолі з Єлизаветою Жук і Український
жіночий союз з часописом «Жіночий вістник», який
ставив за мету ліквідацію неграмотності населення.
На етапі визвольних змагань до парламенту Укра-
їнської Народної Республіки ввійшло 11 жінок, а до
Малої Ради дві жінки — Зінаїда Мірна та Люд-
мила Старицька.
В Галичині створилась організація Союз українок.
1922 року її друкованим органом став «Жіночий ві-
стник», згодом тематична сторінка «Громадського
вісника», редактором якого була Мілена Рудниць-
ка, авторами — О. Залізнякова, Н. Суровцева,
М. Струтинська. Жіночий кооператив «Українське
народне мистецтво» заснував журнал для «плекан-
ня домашньої культури» — «Нову хату». 1925 року
у Коломиї виходив часопис «Жіноча доля», а зго-
дом «Жіноча воля», «Світ молоді», «Жіночий го-
лос», «Українська господиня», «Жінка». Замість
закритою польської владою «Жінки» почав виходи-
ти двотижневик «Громадянка», місячник «Україн-
ка», «Світ українки».
Серед відомих імен жінок-журналісток Марта Бо-
гачевська називає Мілену Рудницьку, яка очолюва-
Марія ПавлюХ312
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (116), 2014
ла Союз українок протягом багатьох років. Немож-
ливо не згадати лікаря-гінеколога Софію Парфано-
вич, Іванну Блажкевич, Ірину Вільде, Ольгу
Дучимінську та Олену Кисілевську — сенаторку і
редакторку «Жіночої долі». Ірина Гургула, яка тіс-
но співпрацювала з редакцією «Нової хати», пропа-
гувала народне мистецтво, а також Софія Русова та
Костянтина Малицька — це кілька відомих громад-
ських діячок, які вели подвижницьку працю серед
сільського жіноцтва.
Жіночий рух у Галичині мав такі особливості:
• домінування національної ідеї як засадничої;
• подвижницька праця інтелігентних жінок;
• літературний рух як частина жіночої періодики;
• політичний характер преси;
• благочинний характер жіночої праці;
• формування політичної націоналістичної преси.
Жіночий рух тісно пов’язаний із вивченням і до-
слідженням жіночої періодики. Адже саме жіночий
рух на певному своєму етапі розвитку відчув потре-
бу у створенні власних друкованих органів для про-
паганди нового бачення жінки, жіночої ролі у сус-
пільстві. Але попри спільні риси із жіночими руха-
ми в країнах Європи український жіночий рух мав
свої, національні особливості, пов’язані з історич-
ною традицією українського суспільства, місцем жін-
ки в українському суспільстві та недержавністю
української нації.
1. возняк М. Як дійшло до першого жіночого альмана-
ху / М. Возняк. — Львів, 1908.
2. кость С.а. Нариси з історії західноукраїнської преси
першої половини ХХ століття / С.А. Кость. — Львів,
2002. — С. 167—168.
3. Пода О. Гендерні стратегії преси радянської України
20-их років ХХ століття / О. Пода // Збірник праць
Науково-дослідного центру періодики. — Львів,
2007. — Вип. 15. — С. 339.
4. Русова С. Наші визначні жінки: Літературні характерис-
тики і силуети / С. Русова. — Вінніпег, 1934. — 92 с.
5. Українські періодичні видання для жінок в Галичині
(1853—1939 рр.) : Анотований каталог / укл. В.А. Пе-
редирій. — Львів, 1996. — С. 3.
6. Франко І. З останніх десятиліть ХІХ віку / І. Фран-
ко // І. Франко. Зб. творів : у 50 т. — Т. 41. — К.,
1984.
7. Франко І. Українська альманахова література / І. Фран-
ко // І. Франко. Зб. творів : у 50 т. — Т. 27. — К.,
1984.
8. Франко І. Альманах чи газета / І. Франко // І. Фран-
ко. Зб. творів : у 50 т. — Т. 28. — К., 1984. —
С. 197.
Mariya Pavlukh
ON FEMININE MOVEMENT IN GALICIA
AND EMINENT UKRAINIAN WOMEN
The article has presented some results of a research-work on
Western Ukrainian feminine movement and its corrrelations
with feminine movements of Europe. All principal stages of
feminine movements have been described. Under analytic
study have been put almanacs edited by N. Kobrynska as well
as anthologies and first attempts of feminint press in Galicia.
Descriptions and historical evidences of labours by eminent
Ukrainian women has been exposed.
Keywords: feminine movement, emancipation, feminine
periodicals.
Мария Павлюх
ЖЕНСКОЕ ДВИЖЕНИЕ В ГАЛИЧИНЕ.
ВЫДАЮЩИЕСЯ УКРАИНСКИЕ ЖЕНЩИНЫ
В статье представлены результаты исследования женского
движения в Галичине и его особенностей по сравнению с
женскими движениями в Европе. Даны описания основ-
ных этапов женского движения. Проведен анализ альма-
нахов Н. Кобринской как литературных сборников и пер-
вых попыток женской прессы в Галичине. Составлены
описания трудов и исторические свидетельства деятельно-
сти выдающихся украинских женщин.
Ключевые слова: женское движение, эмансипация, жен-
ская периодика.
|