Родильна обрядовість волинян у публікаціях другої половини ХІХ — початку ХХІ ст.

Автор розглядає основні віхи фіксації і публікації етнографічних матеріалів про родильну обрядовість волинян, аналізує їх характер, види, терени походження. В статті йдеться також про прогалини в дослідженні родильної обрядовості українців історико-етнографічної Волині....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2014
1. Verfasser: Люта, І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут народознавства НАН України 2014
Schriftenreihe:Народознавчі зошити
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94423
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Родильна обрядовість волинян у публікаціях другої половини ХІХ — початку ХХІ ст. / І. Люта // Народознавчі зошити. — 2014. — № 2 (116). — С. 320-327. — Бібліогр.: 36 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-94423
record_format dspace
spelling irk-123456789-944232016-02-12T03:05:56Z Родильна обрядовість волинян у публікаціях другої половини ХІХ — початку ХХІ ст. Люта, І. Статті Автор розглядає основні віхи фіксації і публікації етнографічних матеріалів про родильну обрядовість волинян, аналізує їх характер, види, терени походження. В статті йдеться також про прогалини в дослідженні родильної обрядовості українців історико-етнографічної Волині. In the article have been considered some basic landmarks for fixing and publication of ethnographic materials on the maternity rites of Volhynia with analytical study in ritual elements, their kinds and territories of origin. The article has also raised a problem of gaps in studies of maternity rites of Ukrainian historio-ethnographic Volhynia. Автор рассматривает основные вехи фиксации и публикации этнографических материалов о родильной обрядовости украинцев Волыни, анализирует характер, виды, территорию происхождения обрядов. В статье также идет речь о пробелах в исследовании родильной обрядности историко-этнографической Волыни. 2014 Article Родильна обрядовість волинян у публікаціях другої половини ХІХ — початку ХХІ ст. / І. Люта // Народознавчі зошити. — 2014. — № 2 (116). — С. 320-327. — Бібліогр.: 36 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94423 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Люта, І.
Родильна обрядовість волинян у публікаціях другої половини ХІХ — початку ХХІ ст.
Народознавчі зошити
description Автор розглядає основні віхи фіксації і публікації етнографічних матеріалів про родильну обрядовість волинян, аналізує їх характер, види, терени походження. В статті йдеться також про прогалини в дослідженні родильної обрядовості українців історико-етнографічної Волині.
format Article
author Люта, І.
author_facet Люта, І.
author_sort Люта, І.
title Родильна обрядовість волинян у публікаціях другої половини ХІХ — початку ХХІ ст.
title_short Родильна обрядовість волинян у публікаціях другої половини ХІХ — початку ХХІ ст.
title_full Родильна обрядовість волинян у публікаціях другої половини ХІХ — початку ХХІ ст.
title_fullStr Родильна обрядовість волинян у публікаціях другої половини ХІХ — початку ХХІ ст.
title_full_unstemmed Родильна обрядовість волинян у публікаціях другої половини ХІХ — початку ХХІ ст.
title_sort родильна обрядовість волинян у публікаціях другої половини хіх — початку ххі ст.
publisher Інститут народознавства НАН України
publishDate 2014
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94423
citation_txt Родильна обрядовість волинян у публікаціях другої половини ХІХ — початку ХХІ ст. / І. Люта // Народознавчі зошити. — 2014. — № 2 (116). — С. 320-327. — Бібліогр.: 36 назв. — укp.
series Народознавчі зошити
work_keys_str_mv AT lûtaí rodilʹnaobrâdovístʹvolinânupublíkacíâhdrugoípolovinihíhpočatkuhhíst
first_indexed 2025-07-07T00:47:43Z
last_indexed 2025-07-07T00:47:43Z
_version_ 1836947094337748992
fulltext ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (116), 2014 Родильна обрядовість є важливою ланкою сімей- ної обрядовості, отже й духовної культури укра- їнців. Очевидно, що через це вона віддавна була об’єктом наукових студій українських та зарубіж- них етнологів. Однак і досі відчутні певні прогали- ни стосовно її дослідження, передусім мало відомо про регіональну специфіку родильних традицій українців. Особливо недостатньо висвітлена в нау- ковій літературі родильна обрядовість населення історико-етнографічної Волині, яка і є предметом нашої уваги у статті. З етнографічного погляду, північна межа Волині проходить по умовній лінії Володимир-Волинський — Луцьк — Рівне — Новоград-Волинський і далі в напрямку на Київ, а південна — приблизно по лінії Белз — Мости Великі — Буськ — Золочів — Збараж — Красилів — Хмільник — Калинівка — Тетеїв. Прийнято відносити до історико-етнографічної Волині також Чуднівський, Бердичівський, Жито- мирський райони, значні частини Черняхівського, Коростишівського, Радомишльського, Андрушів- ського та Ружівського районів Житомирської об- ласті [14, с. 112—116]. В історіографічних працях історії вивчення ро- дильної обрядовості волинян українські й зарубіжні (російські, польські) дослідники торкалися лише по- біжно. Це стосується і таких авторів, як Олек- сандр Пипін [26] та Микола Сумцов [27; 28]. Дещо більше про неї йдеться в розвідці «Этнографическое изучение Волыни и важнейшие вопросы ее этнографии в настоящее время» В’ячеслава Камін- ського, який досить докладно проаналізував наро- дознавчі праці, що стосуються Волині. Особливу увагу автор звернув на достовірність опублікованих етнографічних матеріалів [16, с. 86—100]. Стан вивчення звичаїв та обрядів сімейного ци- клу, зокрема і родильних, цікавив Зоряну Болта- рович, зокрема у праці «Україна в дослідженнях польських етнографів ХІХ ст.». Авторка звернула увагу як на умови фіксації польових матеріалів, їх достовірність, так і на зміст наукових студій попе- редників [2]. Більшість опублікованих матеріалів, які стосу- ються історико-етнографічної Волині, проаналізу- вала Ярослава Вернюк у кандидатській дисертації «Формування та становлення фольклористики Во- лині у ХІХ — поч. ХХ ст.». Щоправда, праці на- родознавців дослідниця простудіювала передусім на предмет вивчення фольклору, не оминаючи і де-© І. ЛЮТА, 2014 Іванна ЛЮТА РОДИЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ ВОЛИНЯН У ПУБЛІКАЦІЯХ другої половини ХІХ — початку ХХІ ст. Автор розглядає основні віхи фіксації і публікації етногра- фічних матеріалів про родильну обрядовість волинян, ана- лізує їх характер, види, терени походження. В статті йдеть- ся також про прогалини в дослідженні родильної обрядо- вості українців історико-етнографічної Волині. Ключові слова: етнологія, історико-етнографічна Волинь, родильна обрядовість, історіографія. 321Родильна обрядовість волинян у публікаціях другої половини ХІХ — початку ХХІ ст. ISSN 1028-5091. Серія історична. № 2 (116), 2014 яких проблемних питань з’ясування обрядів, зо- крема сімейних, які супроводжувалися фольклор- ними творами [8]. Інтерес вітчизняних і зарубіжних народознавців до сімейних звичаїв та обрядів, зокрема і родильних, з’явився ще в XVI ст. [2, с. 10]. Більш інтенсивні й докладніші студії почалися зі середини ХІХ ст. Однією з перших етнографічних праць, в якій йдеться про особливості родильної обрядовості на- селення історико-етнографічної Волині, є розвідка протоієрея Івана Морачевича «Село Кобылья Волынской губернии Новoград-Волынского уезда», опублікована в журналі «Этнографический сборник» у 1853 р. Праця відзначається описовим характе- ром, а її автор обмежився лише згадкою основних, притаманних зазначеній місцевості, звичаїв післяпо- логового періоду. І. Морачевич згадував, що, при- йнявши немовля, повитуха йшла до священика по молитву, а батько шукав кумів [24, с. 300]. Більше уваги приділено у цій праці хрестинам, на які сходи- лися переважно жінки. По закінченню хрестин баба- повитуха продавала присутнім «пучки зелені або кві- тів» [24, с. 301], однак саме поняття «квітка» від- сутнє. Відомості дослідника про родильну обрядовість жителів одного зі сіл Новоград-Волинського повіту є неповними, однак цінні вони тим, що автор звер- нув увагу на виразно волинські риси обрядовості, більшість з яких побутують і нині. Масштабні записи звичаїв, обрядів, повір'їв та фольклору, зокрема й мешканців Волині, зробили члени Південно-Західного відділу Російського гео- графічного товариства, зокрема, Павло Чубинський. Як відомо, проведені в 1869—1871 роках експеди- ції увінчались публікацією «Трудов этнографическо- статистической экспедиции в Западно-Русский край». Зважаючи на те, що значна частина цих дже- рел походить з території Київської, Подільської та Волинської губерній, названа праця містить цінний матеріал, який стосується етнографічної Волині. Саме через це Філарет Колесса свого часу назвав «Труды» одним із найбільших досягнень української етнографічної літератури 70-х років ХІХ ст. [21, с. 100]. Особливо високу оцінку цьому фундамен- тальному дослідженню дав свого часу В. Камін- ський, який наголошував, що без ознайомлення з цією роботою не може працювати жодний етнолог чи діалектолог [16, с. 89]. Окремий том «Трудов» присвячено сімейній об- рядовості, значну увагу в якому приділено родиль- ним обрядам [31, с. 1—51]. Йдеться тут про до- пологові звичаї та повір’я, обряди, пов’язані з на- родженням дитини та її хрещенням, що побутували в Заславльському й Острозькому повітах Волин- ської губернії. Опис хрестин доповнюють тексти пісень з Острозького повіту. Особливу увагу П. Чубинський приділив колисковим пісням, яких помістив більше п’ятдесяти зразків, частина яких походить з Волині. Важливий вклад у вивчення традиційної культу- ри України зробили також польські народознавці, які зібрані матеріали публікували на сторінках збір- ника «Zbiór wiadomości do antropologii krajowej» (1883—1889). Особливою увагою з їхнього боку користувались терени історико-етнографічної Воли- ні та Полісся. Серед етнографічного доробку, який зробили поль- ські дослідники у вивчення родильної обрядовості во- линян, на увагу заслуговує праця «Причинки до ет- нографії русинів на Волині», опублікована Ізидором Коперніцьким в одинадцятому томі згаданого часо- пису. Розвідка містить етнографічний матеріал, зі- браний Софією Рокоссовською в с. Юрковщина (знаходилось на теренах Новоград-Волинського по- віту Волинської губ.). Родильним звичаям та обря- дам присвячено окремий розділ, у якому докладно описано хрещення немовляти та хрестини, які допо- внені збіркою хрестинного фольклору [33, s. 132— 135]. Натомість про допологовий етап родильної об- рядовості будь-які згадки відсутні. У тринадцятому томі цього ж видання С. Рокос- совська опублікувала розвідку про рослинний світ мешканців Новоград-Волинського (Зв’ягельського) повіту, в якій наявні відомості про використання рос- лин в обрядах календарного циклу та сімейного ха- рактеру. Матеріали про родильну обрядовість ви- черпуються згадкою про використання житніх ріж- ків під час важких пологів, любистку, який додавали до дитячої купелі [35, s. 177, 181], а також про ви- готовлення на хрестини букетиків зі збіжжя та ка- лини [35, s. 195]. Цінним з фактологічного погляду є опис родин та хрестин Хрисанта Ящуржинського, поміщений у журналі «Киевская старина». Основою цієї публі- кації послугували відомості з Волинської губернії, Іванна люТа322 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (116), 2014 які автор намагався доповнити та порівняти з поділь- ським матеріалом. Стаття містить інформацію про всі етапи родильної обрядовості, зокрема і про повір’я допологового періоду [32, с. 75]. Особливу увагу Хр. Ящуржинський зосередив на постаті баби- повитухи, яка виконувала родопомічні функції. Предметом дослідження стали вимоги до повитухи, запрошення помічниці, її дії під час пологів [32, с. 76]. Не залишилися поза увагою дослідника і такі елементи обрядовості, як перша купіль, вибір кумів, хрещення немовляти та лікування дитячих захворю- вань [32, с. 76—78]. Чільне місце у вивченні культури і побутуї Воли- ні посідають дослідження Едварда Руліковського, який проживав на Київщині, добре знав мову та міс- цеві народні звичаї. Так, праця «Етнографічні запис- ки з України» містить цікаву, хоча і неповну, інфор- мацію про хрестини в Бердичівському повіті. Автор зауважив, що після народження немовляти баба- повитуха йшла до батюшки «по ім’я», а батько ви- бирав кумів. Церковне хрещення відбувалося на- ступного дня після народження і закінчувалося свят- ковою гостиною в домі батьків — хрестинами. На завершення застілля баба-повитуха з пляшкою го- рілки обходила гостей, яким за символічну платню дарувала букетики квітів [36, s. 120—121]. Етнографічні відомості про релігійні вірування, свята й обряди календарного та сімейного циклів, які походять з території історико-етнографічної Воли- ні, містяться у працях представників духовенства Во- линської єпархії. Особливо цінні їх дослідження з рогляду достовірності, позаяк автори були добре обі- знані з народною культурою. Щоправда, інколи в таких працях відзначаємо описи певних звичаїв з ви- разно негативною оцінкою, що пов’язано з відсут- ністю в них християнського підґрунтя. У 1867 р. у м. Кам’янці почав виходити журнал «Волынские епархиальные ведомости», в неофіцій- ній частині якого редакція вміщувала значну кіль- кість історичних, статистичних, археологічних та ет- нографічних матеріалів. До цієї роботи долучалися як знані дослідники, так і місцева інтелігенція, пере- важно вчителі та священики. Серед етнографічного доробку, опублікованого на сторінках згаданого часопису, на увагу заслуго- вує праця священика зі с. Глибочка (нині належить до Баранівського р-ну Житомирської обл.) Ан- дрія Левицкого «Церковно-приходскакя летопись села Глубочка, Житомирского уезда Волынской епархии» про особливості матеріальної та духовної культури. Окрему увагу автор приділив родинам і хрестинам. Зокрема, виявляємо в цій праці відомос- ті про народження немовляти та пов’язані з ним об- ряди. Дослідник наголосив на обов’язковій присут- ності баби-бранки, зазначив основні вимоги до неї та її функції. Особливо цінними для нас є записи так званих архаїчних варварських заходів, до яких зверталася повитуха під час важких пологів [22, с. 1002]. Водночас доцільно зауважити, що А. Ле- вицкий писав про повитуху з негативним відтінком, наголошуючи, що вона нічим особливим допомогти не могла, хоча її присутність під час народження ди- тини була обов’язковою. У розвідці багато уваги приділено хрещенню не- мовляти. Зокрема, з публікації довідуємось, що дитя хрестили не раніше, ніж через 5—15 днів після на- родження, переважно в неділю [22, с. 1003]. Най- докладніше описані обряди і звичаї хрестин. А. Ле- вицкий зазначив, що головним «церемоніймейсте- ром» є бабка, яка, проводячи перепій, збирала гроші дитині на мило. Автор описав також своєрідний об- ряд пошанування бранки, коли її везли на особливо- му транспорті (наприклад, у ночвах) у корчму, де вона всіх пригощала [22, с. 1004]. Не менше уваги приділено і таким обрядам, як зливки та опоясання дитини перший раз поясом. Водночас зауважимо, що А. Левицкий майже по- вністю обійшов увагою таку важливу частину ро- дильної обрядовості, як повір’я та прикмети. І все ж відсутність цієї інформації не зменшує пізнавально- го та наукового значення праці. Особливо важли- вою є та обставина, що автор описав обрядовість конкретно визначеного населеного пункту, яка має чітко виражені волинські риси. Важливу роль в етнографічному вивченні краю займає Губернський статистичний комітет, який ви- сунув ідею всебічного вивчення Волині і складання історико-статистичних описів церков та приходів. Втілена ця ідея була викладачем Волинської духо- вної семінарі ї Миколою Теодоровичем у п’ятитомному дослідженні «Волынь в описаниях го- родов, местечек и сел в церковно-историческом, ге- ографическом, этнографическом, археологическом и др[угих] отношениях». Праця почала виходити в 323Родильна обрядовість волинян у публікаціях другої половини ХІХ — початку ХХІ ст. ISSN 1028-5091. Серія історична. № 2 (116), 2014 світ у 1888 р., а її останній том був опублікований у 1898 р. Перший том монографічного досліджен- ня складався виключно з історичних та статистич- них матеріалів, на що свого часу звернули увагу і критики [16, с. 92]. Результатом зауважень чита- чів стало розширення автором завдання, для чого в 1892 р. було розроблено програму для опису при- ходів, яка значною мірою включала збір етногра- фічних матеріалів [16, с. 94]. Результатом прове- дення дослідження за новою програмою стало роз- ширення обсягу дослідження Теодоровича. Зокрема, вже у четвертому та п’ятому томах за- значеного дослідження серед іншого виявляємо ет- нографічні матеріали, які стосуються родильної об- рядовості. М. Теодорович подав матеріал про першу купіль немовляти, вибір кумів та хрещення дитини [29, с. 821, 878; 30, с. 136, 388]. Водночас автор оминув своєю увагою народження немовляти та повір’я допологового етапу родильної обрядовості. У 1893 р. музей ім. Дідушицьких у Львові ого- лосив конкурс на кращий опис одного з повітів Га- личини. За його підсумками в 1899 р. вийшла дру- ком монографція Броніслава Сокальського «Со- кальський повіт», яка містить відомості з географії, етнографії, історії та економіки краю [2, с. 20]. У дослідженні наявні відомості про звичаї й обряди, серед них і про народження та хрещення дитини, які автор помістив у декількох параграфах. Багато ува- ги автор приділив обрядам післяпологового циклу, зокрема, хрещенню немовляти та хрестинам [34, s. 85—93], а також подав зразки хрестинних пі- сень [34, s. 91—93]. Натомість у його праці від- сутня інформація про допологові уявлення та повір’я, а також про звичаї й обряди, які стосуються етапу народження дитини. Значне місце серед етнографічних джерел посідає публікація Івана Беньковського «Поверья и обряд- ности родин и крестин» на сторінках «Киевской старины». Дослідник подав доволі докладну інфор- мацію про першу купіль немовляти, догляд за дити- ною до охрещення [1, с. 1—2], згадав декілька до- пологових повір’їв [1, с. 3]. Натомість автор оминув увагою хрестини і лише коротко згадав про хрещен- ня. Треба зауважити і те, що етнографічні матеріали подані за територіальним принципом, у більшості ви- падків зазначено територію поширення того чи ін- шого звичаю або вірування. Значна кількість різнорідних фактичних даних, які стосуються історико-етнографічної Волині, зо- крема й з ділянки родильної обрядовості, містить- ся у матеріалах, надісланих до Російського геогра- фічного товариства протягом всього періоду його існування. Фольклорно-етнографічні матеріали а архіві Товариства тривалий період не системати- зувалися і рідко використовувались науковцями. Для широкого кола вони стали доступними після упорядкування за територіальним принципом ві- домим російським етнологом Дмитром Зеленіним. Підсумком роботи дослідника з архівом Товари- ства стала публікація «Описания рукописей Уче- ного архива Русского Географического общества», у першому томі якого вміщені матеріали з Волин- ської губернії [8, с. 7]. Серед іншого, в матеріалах виявляємо інформацію про хрестини та зливки, значно менше згадуються тут пологи та вимоги до повитухи [15, с. 293, 311]. Публікація значного обсягу етнографічних мате- ріалів, зокрема і з родильної обрядовості, належить члену Товариства дослідників Волині Василю Крав- ченку. Особливої уваги заслуговують опубліковані народознавцем «Звичаї в селі Забрідді та по деяких інших не далеких від цього села місцевостях Жито- мірського повіту на Волині», позаяк у них містить- ся значна кількість відомостей про допологові повір’я [18, с. 82—84], докладно описані пологи та після- пологові звичаї й обряди [18, с. 85—91], які побу- тували на території історико-етнографічної Волині. Етнографічні матеріали про пікну діжу, випічку та мак у народних звичаях, зокрема і в родильних [20, с. 91—100] населення північно-західних тере- нів Волинського краю, представлені у публікації «З побуту й обрядів північно-західної України». Автор використав матеріали, частина яких походить з історико-етнографічної Волині (йдеться про села, які нині належать до Бердичівського, Житомир- ського, Черняхівського та Чуднівського р-нів Жи- томирської обл.). Заслуговують на увагу також «Етнографічний на- рис (про Волинь)» [17] і «Зібрання творів та мате- ріали з архівної спадщини» [19], які вийшли друком після смерті народознавця і є особливо цінними з по- рівняльного погляду, позаяк містять матеріали, за- фіксовані В. Кравченком та його кореспондентами на теренах сусіднього Полісся. Іванна люТа324 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (116), 2014 Середина ХХ ст. для української етнографічної науки стала періодом застою, що було пов’язано із встановленням радянської влади та жорсткого контро лю над роботою інтелігенції. Однак, з акти- візацією народознавчих студій, зацікавлення укра- їнських етнографів проблеми сімейної, зокрема і ро- дильної обрядовості, посилювалось. Серед найзначніших праць ХХ ст. про родильну обрядовість доцільно назвати монографію Наталії Гаврилюк «Картографирование явлений духовной культуры (по материалам родильной обрядности украинцев)», у якій автор звернула увагу на звичаї допологового періоду, народження дитини та роль баби-повитухи, післяпологові обряди, серед них на вибір імені дитини, обряди очищення, хрещення та пострижини [9]. Дослідниця, використовуючи кар- тографічний метод, виділила локальні особливості родильної обрядовості різних регіонів України, при- чому значну увагу зосередила на обрядах власне ро- дильного та післяпологового етапів. Особливу цін- ність для нас праця становить завдяки використан- ню матеріалів, що походять з історико-етнографічної Волині (Луцький і Володимир-Волинський р-ни Во- линської обл., Новоград-Волинський р-н Житомир- ської обл., Рівненський і Дубнівський р-ни Рівнен- ської обл., Шумський р-н Тернопільської обл., Ізя- славський та Староконстянтинівський р-ни Хмельницької обл.). Доцільно зауважити, що у за- значеній роботі Н. Гаврилюк використала матеріали з усіх теренів України, винятком є лише декілька за- хідних областей (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська та Чернівецька), що спри- чинило відсутність етнографічних відомостей з дея- ких місцевостей історико-етнографічної Волині (пів- нічні райони Львівської обл., які належать до га- лицької частини Волині). Відтак дослідниця опублікувала низку статей, у яких звернула увагу на особливості побутування ар- хаїчних (переважно язичницьких) за походженням елементів у обрядах родильного циклу [11] та поши- рення так званих міфів про народження дітей [12]. У розвідці «Народження дитини» [10, с. 69—83] наявна інформація про звичаї допологового періоду, народження дитини та роль баби-повитухи, після- пологові обряди, зокрема, про особливості вибору імені дитини, обряди очищення, хрещення та постри- жини в українців. Наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. наукове зацікавлення родильною обрядовістю українців значно посилилося. Більшість етнографів зверну- ли увагу на територію Полісся, не залишаючи осто- ронь і Волинь. У цьому контексті доцільно відзна- чити розвідку «Родини та хрестини на півдні Во- лині» Ірини Несен, опубліковану в збірнику «Українська родина: Родинний і громадський по- бут». Дослідниця приділила увагу народженню ди- тини та обрядам післяпологового періоду. Особли- во добре описані хрещення немовляти та хрестини жителів Острозького району Рівненської області [15, с. 90—91]. Значно менше автор звернула ува- гу на повір’я, пов’язані з вагітністю, зокрема, з ви- ношуванням дитини [15, с. 88]. Інформацію про баби-повитухи у селянському житті галицької частини Волині, а також про її ста- тус, професійний рівень та родинні зв’язки з поро- діллею, виявляємо у статті Ігоря Гілевича «Баба- повитуха у селянському житті галицької Волині у ХІХ — першій половині ХХ ст. (За матеріалами зі с. Синькова та присілка Діброви Радехівського району)». Автор першим здійснив дослідження по- статі родопомічниці в історичному аспекті, викорис- тавши архівні матеріали [13, с. 247—265]. Чільне місце серед праць про традиційну родиль- ну обрядовість українців посідає монографія Оле- ни Боряк «Баба-повитуха в культурно-історичній традиції українців: між профанним і сакральним» [3]. Дослідниця докладно зупинилася на інституті баби-повитухи, проаналізувала його історичний роз- виток як у загальноукраїнському, так і в загально- європейському контекстах. Подавши всеохоплюю- чу характеристику повитухи, автор також описала функції, які вона виконувала, не зупиняючись лише на родопомічних діях. Ґрунтовність роботи засвід- чує широке залучення як архівних матеріалів, так і даних літератури. Також зауважимо, що у моногра- фії використані матеріали з теренів історико- етнографічної Волині (села Баранівського, Жито- мирського та Черняхівського р-нів Житомирської обл., Острозького р-ну Рівненської обл.) Заслуговує на увагу стаття О. Боряк «Баба, що пупа в’язала» у Волині: сторінка з повсякденного життя української еміграції в Канаді» [4], у якій опу- бліковано уривки з інтерв’ю з емігрантами з Воли- ні. Зауважимо, що праця охоплює весь спектр зви- 325Родильна обрядовість волинян у публікаціях другої половини ХІХ — початку ХХІ ст. ISSN 1028-5091. Серія історична. № 2 (116), 2014 чаїв та обрядів, пов’язаних з народженням немовля- ти. І все ж основна увага зосереджена на особі баби-повитухи, її функціях на різних етапах родиль- ної обрядовості. Особлива цінність цих матеріалів, як цілком слушно відзначила сама дослідниця, у збе- реженні українцями традиційних звичаїв у нових умовах [4, с. 112]. Вимоги до родопомічниці, її функції та статус у сім’ї і громаді стали предметом дослідження у низ- ці статей О. Боряк [6; 7; 5]. Кожна з них цінна для нас тому, що містить багатий порівняльний ет- нографічний матеріал, передусім з теренів сусід- нього Полісся. Серед етнографічного доробку останніх років ува- гу привертає дослідження Світлани Маховської «Дитина: родини, хрестини, перші кроки (родинно- обрядовий та дитячий фольклор Хмельниччини)». Зважаючи на те, що автор керувалася не історико- етнографічним, а адміністративним поділом, моногра- фія містить матеріали з Білогірського, Ізяславського, Славутського, Старокостянтинівського, Теофіполь- ського та Шепетівського районів Хмель ницької об- ласті, що належать до історико-етнографічної Воли- ні. Дослідниця звернула увагу на весь спектр звичаїв та обрядів, пов’язаних з вагітністю [123, с. 10—19], народженням немовляти (вимоги до родопомічниці, її дії під час пологів) [23, с. 20—27], першою ку- піллю [23, с. 27—32], хрещенням немовлятка [23, с. 37—59] та першим постригом [23, с. 60—63]. Опис звичаїв та обрядів доповнено текстами дитя- чого та родинного фольклору (хрестинні пісні, ко- лискові, дитячі пісеньки та віршики) [23, с. 73— 199] Важливо, що С. Маховська зробила спробу простежити особливості родильної обрядовості за історичним принципом. Зокрема, автор описує зви- чаї та обряди не лише в тому вигляді, як вони існу- вали наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. і збере- глися у пам’яті людей, а й особливості їхнього існу- вання в наш час. Отже, огляд публікацій другої половини ХІХ — по- чатку ХХІ ст. дає можливість зробити такі висновки: 1. Дослідження родильної обрядовості історико- етнографічної Волині в середині ХІХ ст. розвивало- ся завдяки ентузіазму аматорів, зацікавлення яких у цій ділянці духовної культури зводилось переважно до принагідної фіксації звичаїв й обрядів, пов’язаних з хрещенням немовляти та хрестинами. 2. У другій половині ХІХ ст. спостерігалася ак- тивізація народознавчих досліджень у зв’язку з ді- яльністю наукових товариств, які займались вивчен- ням народної культури. У науковий обіг були залу- чені результати дослідження звичаїв та обрядів, зокрема і родильних, які здійснили члени Російсько- го географічного товариства. 3. Подальша активізація досліджень у галузі ет- нографії пов’язана з іменами польських дослідників С. Рокоссовської, Е. Руліковського, І. Коперніць- кого, Б. Сокальського, а також когорти українських народознавців — А. Левицького, М. Теодоровича, В. Кравченка та ін. 4. В останній чверті ХХ ст. дослідження ро- дильної обрядовості сягнуло якісно нового рівня. Етнологи цього періоду не обмежуються лише фік- сацією матеріалу, а й намагаються осмислити пев- ні явища. Особливо важливою в цьому контексті є монографія Н. Гаврилюк, в якій міститься і кон- кретний етнографічний матеріал з теренів історико- етнографічної Волині. 5. Початок ХХІ ст. відзначається більшою дета- лізацією у вивченні родильної обрядовості. Дослід- ники звертають увагу передусім на постать баби- повитухи, її функції. Часто етнологи використовують історичний та порівняльний методи дослідження. 6. Отже, внаслідок діяльності українських та за- рубіжних дослідників протягом зазначеного періоду було нагромаджено та введено в науковий обіг зна- чну кількість матеріалів з родильної обрядовості во- линян, які можуть стати основою для подальших на- укових студій. 1. Беньковскій И. Поверя и обрядности родин и крестин / И. Беньковскій // Киевская старина. — 1904. — Т. LXXXVII. — Кн. 1 (Октябрь). — Отд. ІІ. — С. 1—3. 2. Болтарович З.Є. Україна в дослідженнях польських етнографів ХІХ ст. / З.Є. Болтарович. — К. : Нау- кова думка, 1976. — 139 с. 3. Боряк О.О. Баба-повитуха в культурно-історичній традиції українців: між профанним і сакральним / О.О. Боряк. — К. : Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — 400 с. 4. Боряк О.О. «Баба, що пупа в’язала» у Волині: сторін- ка з повсякденного життя української еміграції в Ка- наді / О.О. Боряк // Пам’ятки : археографічний що- річник. — 2007. — Т. 7. — С. 110—121. Іванна люТа326 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (116), 2014 5. Боряк О. Родильна та поховальна обрядовість мешканців Володимирецького району / Олена Бо- ряк // Західне Полісся: історія та культура / ред.- упоряд. Алла Українець. — Рівне : О. Зень, 2012. — Вип. IV: Володимирецький р-н Рівненської обл. — С. 121—136. 6. Боряк О. Сільська баба-повитуха в статусі родопоміч- ниці (Нові матеріали з історії народного акушерства в Україні) / Олена Боряк // Вісник Львівського універ- ситету: Серія історична. — Львів, 2000. — Вип. 35— 36. — С. 441—455. 7. Боряк О. Стан народного акушерства в ХІХ ст. / Олена Боряк // Український історичний журнал. — 2001. — № 2. — С. 49—61. 8. вернюк Я.С. Формування та становлення фолькло- ристики Волині у ХІХ — поч. ХХ ст. : автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.07 / Я.С. Вернюк. — К., 2003. — 20 с. 9. Гаврилюк Н.к. Картографирование явлений духовной культуры (по материалам родильной обрядности укра- инцев) / Н.К. Гаврилюк. — К. : Наукова думка, 1981. — 279 с. : карты. 10. Гаврилюк Н. Народження дитини / Наталя Гаври- люк // Українська родина: Родинний і громадський побут / упорядник Л. Орел. — К. : Вид-во ім. Олени Теліги, 2000. — С. 69—83. 11. Гаврилюк Н.к. Сліди давньоруських традицій в ро- дильній обрядовості українців кінця ХІХ — початку ХХ ст. / Н.К. Гаврилюк // Етнографія Києва і Київ- щини: Традиції і сучасність / відп. ред. Володимир Федорович Горленко. — К. : Наукова думка, 1986. — С. 211—231. 12. Гаврилюк Н. Формули-міфи про народження дітей / Н. Гаврилюк // Проблеми сучасної ареалогії. — К., 1994. — С. 332—334. 13. Гілевич І. Баба-повитуха у селянському житті галиць- кої Волині у ХІХ — першій половині ХХ ст. (За ма- теріалами зі с. Синькова ти присілка Діброви Радехів- ського району) / Ігор Гілевич // Етнічна культура українців. — Львів : Львівський національний універ- ситет імені Івана Франка, 2006. — С. 247—265. 14. Глушко М. Історико-етнографічна Волинь: локаліза- ція, межі (за матеріалами наукових досліджень другої половини ХХ — початку ХХІ ст.) / Михайло Глуш- ко // ІІІ Міжнародний науковий конгрес українських істориків «Українська історична наука на шляху твор- чого поступу». Луцьк, 17—19 травня 2006 р. : Допо- віді та повідомлення : в 3-х т. — Луцьк : Укр. іст. т-во Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки, 2007. — Т. І. — С. 111—119. 15. Зеленин Д. к. Описание рукописей Ученого архива Русского Географического общества / Д.К. Зеле нин. — Петроград, 1914. — Вып. 1. — 483 с. 16. каминский в. Этнографическое изученіе Волыни и важнейшіе вопросы ея этнографіи въ настоящее вре- мя / Вячеслав Каминский // Записки общества исто- ріи, филологіи и права при Императорскомъ Варшавскомъ университете. — Варшава : Типография Варшавскаго Учебнаго Округа, 1912. — С. 79—135. 17. кравченко в. Етнографічний нарис (про Волинь) / Василь Кравченко // Древляни: збірник статей і ма- теріалів з історії та культури Поліського краю. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 1996. — Вип. 1. — С. 257—278. 18. кравченко в. Звичаї в селі Забрідді та по деяких ін- ших не далеких від цього села місцевостях Житомір- ського повіту на Волині. Етнографічні матеріали зібра- ні Кравченком Васильом / В. Кравченко. — Жито- мир : Робітник, 1920. — 160 с. 19. кравченко в. Зібрання творів та матеріали з архівної спадщини / Василь Кравченко ; упоряд. О. Рубан. — К. : ІМФЕ, 2009. — Т. 2. — 640 с. 20. кравченко в. З побуту й обрядів північно-західної України / Василь Кравченко // Збірник Волинського науково-дослідчого музею. — Житомир, 1928. — Т. 1. — С. 67—114. 21. колесса Ф. Історія української етнографії / Ф. Ко- лесса. — К. : ІМФЕ, 2005. — 368 с. 22. левицкий а. Церковно-приходскакя летопись села Глубочка, Житомірскаго уезда Волынской епархіи / Андрей Левицкий // Волынские епархиальные ведо- мости. — 1898. — № 29. — С. 1002—1005. 23. Маховська С. Дитина: родини, хрестини, перші кроки (родинно-обрядовий та дитячий фольклор Хмельниччи- ни) : монографія / Світлана Маховська. — Кам’я нець- Подільський : Медобори-2006, 2013. — 216 с. : іл. 24. Морачевич І. Село Кобылья Волынской Губерніи Новoградволынскаго уезда / І. Морачевич // Этно- графический сборник, издаваемый Императорскимъ Русскимъ географическимъ обществомъ. — СПб., 1853. — Вып. 1. — С. 294—312. 25. Несен І. Родини та хрестини на півдні Волині / Ірина Несен // Українська родина: Родинний і громадський побут / упорядник Л. Орел. — К. : Видавництво іме- ні Олени Теліги, 2000. — С. 88—92. 26. Пыпин а.Н. История русской этнографии / А.Н. Пыпин. — СПб., 1891. — Т. ІІІ: Этнография малорусская. — 425 с. 27. Сумцов Н. Современная малорусская этнография (Малоруссы в современной польской этнографии) / Николай Сумцов // Киевская старина. —1896. — LІV. — Кн. 1—2 (Июль и августъ). — Отд. І. — С. 133—150. 28. Сумцов Н. Современная малорусская этнография (Малоруссы в современной польской этнографии) / Николай Сумцов // Киевская старина. — 1896. — LІV. — Кн. 3 (Сентябрь). — Отд. І. — С. 262— 274. 29. Теодорович Н.И. Волынь в описаниях городов, месте- чек и сел в церковно-историческом, географическом, этнографическом, археологическом и др. отношениях / Н.И. Теодорович // Историко-статистическое описа- 327Родильна обрядовість волинян у публікаціях другої половини ХІХ — початку ХХІ ст. ISSN 1028-5091. Серія історична. № 2 (116), 2014 ние церквей и приходов Волынской епархии. — Поча- ев : Типография Почаево-Успенской Лавры, 1899. — Т. ІV: Уезд Староконстантиновский. — 928 с. 30. Теодорович Н.И. Волынь в описаниях городов, месте- чек и сел в церковно-историческом, географическом, этнографическом, археологическом и др. отношени- ях / И. Теодорович // Историко-статистическое опи сание церквей и приходов Волынской епархии. — Почаев : Типография Почаево-Успенской Лавры, 1903. — Т. V: Ковельскій уезд. — 559 с. 31. Чубинский П.П. Труды этнографическо-статисти- ческой экспедиции в Западно-Русский край, снаря- женной Императорским Русским географическим об- ществом. Юго-Западный отдел. Материалы и иссле- дования, собранные П.П. Чубинским / П.П. Чубин- ский. — Санкт-Петербург : Типография В. Киршбау- ма, 1877. — Т. ІV: Обряды: родины, крестины, свадьба, похороны. — 713 с. 32. Ящуржинский Хр. Поверья и обрядности родин и крестин / Хр. Ящуржинский // Киевская старина. — 1893. — Т. ХLІІ. — Кн. 1 (Июль). — Отд. І. — С. 74—83. 33. kopernicki I. Przuczunek do etnografii ludu ruskiego na Wołyniu z materyjałów zebranych przez P. Zofiję Rokos- sowską we wsi Jurkowszczyżnie w pow. Zwiahelskim / Izydor Kopernicki // Zbiór wiadomości do antropologii krajowej wydawany Staraniem Komisyi antropologicznej akademii umiejetności w Krakowie. — Kraków : Drukar- nia uniwersytetu Jagiellońskiego, 1887. — S. 128—130. 34. Sokalski B. Powiat Sokalski pod względem geograficnym, etnograficnym, historycnym i ekonomicnym / Bronisław So kalski. — Lwów : Drukarnia Ludowa, 1899. — 496 s. 35. Rokossowska Z. O świecie roślinnym, wyobrażenia, wie- rzenia i podania ludu ruskiego na Wołyniu, we wsi Jur- kowszczyznie pow. Zwiahelskim / Zofija Rokossow- ska // Zbiór wiadomości do antropologii krajowej wyda- wany Staraniem Komisyi antropologicznej akademii umie- jetności w Krakowie. — Kraków : Drukarnia uniwersytetu Jagiellońskiego,1889. — T. XIII. — S. 163—199. 36. Rulikowski E. Zapiski etnograficzne z Ukrainy / Edward Rulikowski // Zbiór wiadomości do antropologii krajowej wydawany Staraniem Komisyi antropologicznej akademii umiejetności w Krakowie. — Kraków : Drukarnia uniwer- sytetu Jagiellońskiego, 1897. — S. 62—166. Ivanna luta MATERNITY RITUALISM BY VOLHYNIANS IN PUBLICATIONS of the second half XIX to the early XXI cc. In the article have been considered some basic landmarks for fixing and publication of ethnographic materials on the mater- nity rites of Volhynia with analytical study in ritual elements, their kinds and territories of origin. The article has also raised a problem of gaps in studies of maternity rites of Ukrainian his- torio-ethnographic Volhynia. Keywords: ethnology, historio-ethnographic Volhynia, mater- nity ritual, historiography. Иванна люта РОДИЛЬНАЯ ОБРЯДОВОСТЬ УКРАИНЦЕВ ВОЛЫНИ В ПУБЛИКАЦИЯХ второй половины ХІХ — начала ХХІ в. Автор рассматривает основные вехи фиксации и публика- ции этнографических материалов о родильной обрядовости украинцев Волыни, анализирует характер, виды, террито- рию происхождения обрядов. В статье также идет речь о пробелах в исследовании родильной обрядности историко- этнографической Волыни. Ключевые слова: этнология, историко-этнографическая Волынь, родильная обрядность, историография.