Етнографічна тематика у науковій практиці Данила Фіґоля
Стаття присвячена маловідомій постаті української етнології — Данилу Івановичу Фіґолю, етнологу, музейнику, фотографу та правознавцю, доля якого пов’язана з Галичиною. Висвітлюється формування світогляду й становленні особистості, етнографічна та музейна діяльність. Розкрито роль Данила Фіґоля у с...
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2014
|
| Назва видання: | Народознавчі зошити |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94426 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Етнографічна тематика у науковій практиці Данила Фіґоля / М. Волошин // Народознавчі зошити. — 2014. — № 2 (116). — С. 350-360. — Бібліогр.: 63 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-94426 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-944262016-02-12T03:05:46Z Етнографічна тематика у науковій практиці Данила Фіґоля Волошин, М. Статті Стаття присвячена маловідомій постаті української етнології — Данилу Івановичу Фіґолю, етнологу, музейнику, фотографу та правознавцю, доля якого пов’язана з Галичиною. Висвітлюється формування світогляду й становленні особистості, етнографічна та музейна діяльність. Розкрито роль Данила Фіґоля у становленні народознавчих студій в 40— 60-х рр. ХХ ст. у Львові. В дослідженні здійснений аналіз основних наукових праць етнолога. На основі опрацювання широкої джерельної бази доведено, що науковий доробок вченого важливий для поступу української етнології ХХ ст. The article has been devoted to less-known figure of Ukrainian ethnology —Danylo Ivanovych Figol, ethnologist, museum employee, photographer and lawyer, whose fate was narrowly linked with Galicia. Light has been thrown upon the researcher’s worldview formation and personal development as well as his ethnographic and museum activities. Especial attention has been paid to Danylo Figol’s role in the progress of ethnographic studies of 1940s—1950s in Lviv. Analytical review of the scholar’s main concepts exposed in his publications and manuscripts has made this person more understandable to the present-day readers. The study carried out analysis of key scientific works ethnologist. Source base of Danylo Figol’s works has convinced Ukrainian scientific community in high value and importance of his notions, conceptions and conclusions for science of XX c. Статья посвящена малоизвестной фигуре украинской этнологии — Даниилу Ивановичу Фиголю, этнологу, музейщику, фотографу и правоведу, судьба которого связана с Галицией. Освещается формирование мировоззрения и становления личности ученого, его этнографическая и музейная деятельность. Раскрыта роль Д. Фиголя в развитии народоведческих исследований 1940—1960 гг. во Львове. В исследовании осуществлен анализ основных научных работ исследователя. На основе обзора широкой источниковедческой базы разработок Д. Фиголя доказано, что научный потенциал ученого был важным для развития украинской этнологии ХХ века. 2014 Article Етнографічна тематика у науковій практиці Данила Фіґоля / М. Волошин // Народознавчі зошити. — 2014. — № 2 (116). — С. 350-360. — Бібліогр.: 63 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94426 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Волошин, М. Етнографічна тематика у науковій практиці Данила Фіґоля Народознавчі зошити |
| description |
Стаття присвячена маловідомій постаті української етнології — Данилу Івановичу Фіґолю, етнологу, музейнику, фотографу та правознавцю, доля якого пов’язана з Галичиною.
Висвітлюється формування світогляду й становленні особистості, етнографічна та музейна діяльність. Розкрито роль
Данила Фіґоля у становленні народознавчих студій в 40—
60-х рр. ХХ ст. у Львові. В дослідженні здійснений аналіз
основних наукових праць етнолога. На основі опрацювання
широкої джерельної бази доведено, що науковий доробок
вченого важливий для поступу української етнології ХХ ст. |
| format |
Article |
| author |
Волошин, М. |
| author_facet |
Волошин, М. |
| author_sort |
Волошин, М. |
| title |
Етнографічна тематика у науковій практиці Данила Фіґоля |
| title_short |
Етнографічна тематика у науковій практиці Данила Фіґоля |
| title_full |
Етнографічна тематика у науковій практиці Данила Фіґоля |
| title_fullStr |
Етнографічна тематика у науковій практиці Данила Фіґоля |
| title_full_unstemmed |
Етнографічна тематика у науковій практиці Данила Фіґоля |
| title_sort |
етнографічна тематика у науковій практиці данила фіґоля |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94426 |
| citation_txt |
Етнографічна тематика у науковій практиці Данила Фіґоля / М. Волошин // Народознавчі зошити. — 2014. — № 2 (116). — С. 350-360. — Бібліогр.: 63 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT vološinm etnografíčnatematikaunaukovíjprakticídanilafígolâ |
| first_indexed |
2025-07-07T00:47:56Z |
| last_indexed |
2025-07-07T00:47:56Z |
| _version_ |
1836947108033200128 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (116), 2014
Данило Фіґоль (1907—1967) належить як до
когорти видатних музейників, так і до плеяди
тих науковців, які почали досліджувати народну
культуру в умовах ідеологічного тиску на гуманітар-
ну науку та репресій проти українських вчених з боку
радянської влади. Не дивлячись на його доробки в
дослідженні матеріальної та духовної культури, сьо-
годні ім’я дослідника несправедливо призабуте.
Короткі відомості про життя та наукову діяль-
ність містяться в небагатьох публікаціях. Однією
із перших є публікація сина — Романа. Статті про
вченого надруковані у збірнику «Мистецтвознав-
ство» [62], «Личаківському некрополі» [18] та в
літературно-громадському альманасі «Євшан-
зілля» [38]. У публікаціях сина подані стислі біо-
графічні дані про наукову діяльність батька як ет-
нографа, мистецтвознавця, музейника, фотографа
[62], та складений бібліографічний покажчик праць
Данила Фіґоля [62, c. 144—148]. Загальні відо-
мості про вченого викладено в Енциклопедії укра-
їнознавства [16], фундатором якої був брат Дани-
ла Івановича — Атанас Фіґоль. Професор С. Ма-
карчук охарактеризував дослідження Данила
Фіґоля про побут робітників Львова [20]. Корот-
ку інформацію про Данила Фіґоля як етнографа ми
зустрічаємо у публікаціях про Романа Гарасимчу-
ка [9; 21], Савину Сидорович [12], Катерину Ма-
тейко [11; 13; 22; 24; 25], Любов Суху [7], Мус-
тафу Козакевича [10].
Огляд наявних джерел засвідчив, що вони носять
переважно загально-ознайомчий характер із постат-
тю вченого. В них відсутні дослідження, які стосу-
ються його праці в радянський час, в умовах ідеоло-
гічного тиску на науку. Сьогодні назріла потреба ви-
вчити наукову спадщину цього видатного діяча
української науки та культури середини — третьої
чверті ХХ ст.
Народився Данило Іванович 1 січня 1907 року в
м. Коломиї Станіславівської області (УРСР) 1 в ро-
дині педагога-катехита, теолога о. Івана Фіґоля 2 та
1 Тепер Івано-Франківська область.
2 Іван Фіґоль — український католицький священик, пе-
дагог, церковно-громадський діяч, доктор теології. Пра-
цював кетахитом у Станіславівській та Коломийській
гімназіях, де викладав катехизм, грецьку та латинську
мови, а також гомілетику — мистецтво проповіді. Інколи
у свята та неділі відправляв у церковці монастиря оо. Ре-
демптористів. У 1929 р. переїхав до Львова, де він пра-
цював отцем-кетахитом в українській чоловічій гімназії,
викладаючи теологію моралі та гомілетику.© М. ВОЛОШИН, 2014
Мар’яна ВОЛОШИН
ЕТНОГРАФІЧНА ТЕМАТИКА
У НАУКОВІЙ ПРАКТИЦІ
ДАНИЛА ФІҐОЛЯ
Стаття присвячена маловідомій постаті української етноло-
гії — Данилу Івановичу Фіґолю, етнологу, музейнику, фо-
тографу та правознавцю, доля якого пов’язана з Галичиною.
Висвітлюється формування світогляду й становленні особис-
тості, етнографічна та музейна діяльність. Розкрито роль
Данила Фіґоля у становленні народознавчих студій в 40—
60-х рр. ХХ ст. у Львові. В дослідженні здійснений аналіз
основних наукових праць етнолога. На основі опрацювання
широкої джерельної бази доведено, що науковий доробок
вченого важливий для поступу української етнології ХХ ст.
Ключові слова: Данило Фіґоль, Державний Етнографічний
музей АН УРСР, Відділ етнографії Інституту Українського
фольклору АН УРСР, етнологія, Галичина, УФОТО.
351Етнографічна тематика у науковій практиці Данила Фіґоля
ISSN 1028-5091. Серія історична. № 2 (116), 2014
Стефанії, з роду Галущинських 3. У родині було
п’ятеро дітей 4, серед них Данило був найстаршим.
Родина Данила Фіґоля відносилась до стану греко-
католицького духовенства, що вплинуло на форму-
вання світогляду молодого Данила. Початкову осві-
ту здобув в рідному місті, де навчався в народній
школі. У 1917 році вступив до гімназії в м. Станіс-
лавові (Івано-Франківськ), яку закінчив у 1925 році
[5, арк. 39]. Хвороба не дозволила йому у 1925 році
відбувати військову служби та скласти іспити для
вступу в Львівський університет ім. Яна Казими-
ра. У 1926 році Данило реалізував свою мету і став
студентом юридичного факультету [5, арк. 67]. Па-
ралельно із вивченням права юнак відвідував лек-
ції художньої та науково-прикладної фотографії, які
проводив у професор Юзеф Світковський 5. Про-
тягом двох років проходив безкоштовну юридичну
практику, але, попри це, студент продовжував ви-
вчати фотографію у Львівському художньо-
промисловому училищі [5, арк. 69].
В період навчання в Університеті Яна Казими-
ра майбутній юрист вивчав народне, звичаєве пра-
во. Результатом студентських зацікавлень стало
те, що Данило Фіґоль підготував магістерську ро-
боту на тему «Литовські статути XVI—XVII ст.»,
в якій висвітлив відображення звичаєвого права в
Литовських статутах. У 1930 році закінчив юри-
дичний факультет та здобув диплом магістра пра-
вознавчих наук [5, арк. 41]. Після закінчення Уні-
верситету Яна Казимира Данило Фіголь прагнув
створити приватну нотаріальну установу. Ідею за-
снування приватної юридичної канцелярії підтри-
мали в колі сім’ї Данила. Реалізувати цей задум
перешкодили смерть батька й низький матеріаль-
ний рівень життя родини Фіґолів.
Життєві обставини змусили Данила Івановича
Фіґоля в 1933 році піти працювати юристом в нота-
ріальну контору в м. Щирець. Згодом у Камянку-
Струмилову на посаді нотаря (нотаріуса. — М. в.)
3 Стефанія Фіголь (Галущинська) — дочка пароха Ми-
коли Галущинського із Звиняча Чортківського повіту,
народилась та виховувалась в сім’ї українського духовен-
ства.
4 Данило, Атанас, Володимир, Марія та Дарія.
5 Юзеф Світковський — професор фотографії, лектор,
видатний львівський фотохудожник міжвоєнного періо-
ду, майстер фотографії.
[5, арк. 39] в правознавця Володимира Курилови-
ча, де пропрацював до вересня 1939 року.
Роботу в нотаріальній установі Данило Фіґоль
поєднував із фотографією. На початку 30-х років
ХХ ст. він працював редактором періодичного ви-
дання Українського фотографічного товариства у
Львові (УФОТО) «Світло й тінь» [5, арк. 64].
Журнал виходив у Львові протягом 1933—1939 рр.,
у якому Данило Іванович періодично друкував свої
праці з художньої фотографії [41; 43—45].
УФОТО було засноване у Львові в 1930 році з
ініціативи Олекси Балицького та Степана Дмохов-
ського. Данило Іванович Фіґоль один із організато-
рів Українського фотографічного товариства 6. У
1933 році, «в час невимовно прикрої господарської
кризи», — зазначалось у передмові від редакції жур-
налу, — УФОТО розпочало видавати перший укра-
їнський фотографічний журнал на Західній Україні
«Світло й тінь» [29, с. 1]. Данило Фіґоль був од-
ним із його редакторів.
Товариство регулярно проводило виставки укра-
їнської художньої фотографії в Галичині та закордо-
ном. Данило Іванович брав участь в усіх виставках
УФОТО [6; 8; 15; 23; 27; 28; 31; 32; 63]. Важли-
вою для молодого фотографа стала виставка, прове-
дена у Львові 18 квітня 1937 року в залах Природ-
ничого музею Наукового товариства ім. Т. Шевчен-
ка. Це була широкомасштабна виставка Української
мистецької фотографії, на якій були присутні пред-
ставники Польського фотографічного товариства й
преси. Вона зробила помітне враження на зібраних
гостях, преса присвятила їй доволі багато місця в пе-
ріодичних видання [23, c. 811]. На виставці Фіґоль
Данило продемонстрував аудиторії чотири свої світ-
лини «Сирітка Зелі», «Відвідини тіней», «Кізі й Ці-
вуня» та «Осінь». Характерним жанром світлин
було відображення селянського побуту того часу
(30-х років ХХ ст.). Олесь Мох з цього приводу
6 Українське фотографічне товариство — спілка україн-
ських фотоаматорів Західної України, створена у Львові
в 1930 році з метою об’єднати українських фотографів та
пропагувати мистецтво і техніку фотографії серед україн-
ського населення. Існувало до 1939 р. Іноді вживаються
скорочені назви УФОТО, УФТ, UFT тощо. Установчі
збори Українського фотографічного товариства відбулися
у приміщені «Народної гостиниці» у Львові. Ініціатора-
ми створення УФОТО були професор Олекса Балиць-
кий та доктор Степан Дмоховський.
Мар’яна вОлОШИН352
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (116), 2014
констатував: «Фіголь, як і раніше, любується у
штучних вишуканих мотивах…. — це його давній
жанр, якого він тепер не покидає. Можна б мати за-
вваги тільки щодо технічного виконання його деко-
трих образів….» [23, c. 813]. В періодичних видан-
нях [14; 26] того часу було висвітлено майже всі ас-
пекти проведення виставки, автори яких виклали свої
рецензії на кожного учасника VII Виставки Україн-
ської мистецької фотографії. Стосовно Данила Іва-
новича зазначалось: ««Осінь» Д. Фіґоля прегар-
на… дуже багато серця видно з малих котиків «Кізі
й Цівуня» (модерно унятих)… Досить еміґматичні,
загадкові «Відвідини тіней»… » [23, c. 816]. За його
участю, закордоном пройшло близько трьох виста-
вок. Данило Фіґоль взяв участь в міжнародній фо-
товиставці в Лос-Анжелосі 1932 р., де за фото
«Юдин гріш» отримав відзначення — гран-прі [62,
c. 143]. Він учасник Першої Всеслов’янської вистав-
ки мистецької фотографії в Загребі 1935 року та Чи-
каго — 1933 року.
Бачення життя та природи через призму худож-
ньої фотографії стало важливим чинником у форму-
ванні його світогляду, як знаного фотографа. Діяль-
ність упродовж складних історичних 30-х років
ХХ ст. та виховання в сім’ї греко-католицького свя-
щеника сформувало майбутнє світобачення та
науково-дослідну практику в галузі українського
народознавства.
У 1939 р. Данило Фіґоль переїжджає до Льво-
ва. Час його прибуття збігся з «організаційним пе-
ріодом», коли у місті проходили вибори депутатів у
Національні збори західних областей УРСР, де він
почав працювати агітатором виборчої дільниці [5,
арк. 64]. Коли закінчились вибори, знайшов працю
в головному поштамті Львова, де виконував обов’язки
завідувача передплатним відділом Міськсоюздруку
[5, арк. 69]. У Львові він зустрів своє кохання та
одружився з Ярославою Проців 7, яка була вчитель-
кою середньої школи м. Перемишля 8.
На період німецької окупації Львова (1941—
1943 рр.) припала педагогічна діяльність Данило Фі-
ґоль. Він вчителював у львівський Художньо-
промисловій школі. Фах педагога не приносив до-
статньо коштів, щоб прогодувати молоду сім’ю в
кризових тогочасних умовах, тому Данило Іванович
змушений додатково працювати продавцем у крам-
ниці, торгуючи різноманітними фотоматеріалами. Пе-
дагогічна діяльність у 1943—1944 рр. була перерва-
на і Данило залишився без роботи. Пояснюється це
перебігом подій Другої світової війни на території За-
хідної України. У 1943 р. він покидає Львів і пере-
їжджає до дружини в Перемишль. Після звільнен-
ня міста від німецьких окупантів працював виклада-
чем у Торговельно-економічній гімназії [5, арк. 39].
Державний договір, підписаний в 1945 р. між уря-
дом СРСР та Польським Комітетом Народного Ви-
зволення, передбачав нові зміни в державному роз-
межування. Згідно з цим договором м. Перемишль
залишалось під протекторатом польської влади. Це
змусило Данила Фіґоля разом із дружиною та дітьми
переїхати до Львова, де вони проживали на вулиці
Семена Палія 3/3 все своє життя [5, арк. 39].
1 березня 1945 р. Данило Фіґоль почав працю-
вати у Відділі етнографії Інституту Українського
7 Анна уродженка 10 квітня 1909 року м. Станіславова.
Навчалась в Університеті Яна Казимира на математично-
природничому факультеті, захистила магістерську робо-
ту «Сільськогосподарські взаємини Південно-Східної
Польщі у висвітленій літературі» у 1938 році. В сім’ї Да-
нила та Ярослови Фіґолів було п’ятеро дітей — Роман,
Марія, Володимир, Іванна та Любов. До 1945 року сім’я
проживала в Перемишлі.
8 В той час найменувалась як повносередня школа
ім. Й.В. Сталіна.
Данило Фіголь. Фото 1947 року (Архів Інституту народо-
знавства НАН України. — Ф. 1. — Оп. 3. — Спр. 61.
Особова справа Данила Фіголя. — Арк. 36)
353Етнографічна тематика у науковій практиці Данила Фіґоля
ISSN 1028-5091. Серія історична. № 2 (116), 2014
фольклору АН УРСР м. Львова та Державному
Етнографічному музеї АН УРСР на посаді лабо-
ранта [5, арк. 76]. В Лабораторії науково-прикладної
фотографії Академії наук УРСР вчений розпочав
дослідження на тему «Фототехніка як дослідниць-
кий метод в етнографії та краєзнавстві» 9. На жаль,
автору не вдалось завершити роботу над цим до-
слідженням, яке на сьогодні залишається не опублі-
кованим [5, арк. 43].
Сумлінна праця на посаді лаборанта була оціне-
на директором музею та його співробітниками, тому
1 квітня 1946 р. Данила Фіґоля за підписом ака-
деміка Філарета Колесси призначено на посаду за-
відувача відділом експозиції [5, арк. 44]. Ентузі-
азм і наполегливість у роботі спричинили те, що в
червні 1946 р. Данило Іванович приступив до пра-
ці бібліотекаря у музеї. Через місяць його вже за-
твердили на посаді молодшого наукового співробіт-
ника, а із січня 1947 р. він тимчасово виконував
обов’язки завідувача директора бібліотеки Держав-
ного Етнографічного музею АН УРСР. За час ро-
боти у цьому відділі вчений брав участь в етногра-
фічних експедиціях та займався науковою роботою
[5, арк. 56]. Дослідницькі інтереси Данила Фіґо-
ля сягали різних ділянок української традиційної
культури. Стрижнем були його захоплення мисте-
цтвом, зокрема фотографією та етнографією. Він
формувався як вчений, співпрацюючи з відомим
львівськими вченими — Філаретом Колессою,
Оленою Кульчицькою, Степаном Щуратом, Іри-
ною Гургулою, Савиною Сидорович, Іваном
Крип’якевичем, Романом Гарасимчуком, Михай-
лом Скориком, Василем Пастущинем, Катериною
Матейко, Любов’ю Сухою.
В Державному Етнографічному музеї АН УРСР
він працював над темами «Народні форми транспор-
ту та комунікації» й «Сплав лісу» [5, арк. 43]. Його
дослідження повинно було увійти розділом до ко-
лективної теми «Атлас матеріальної культури захід-
них областей УРСР» [5, арк. 43], яку виконували
працівники Львівського Відділу етнографії Інститу-
ту Українського фольклору АН УРСР та Держав-
ного Етнографічного музею Академії наук УРСР.
Наукова робота над «Атласом матеріальної культу-
9 На основі опрацювання архівних матеріалів виявлено, що
ця праця має ще іншу назву «Краєзнавчо-етнографічна
фотографія в музейно-науковій роботі» 1947.
ри західних областей УРСР» була розпочата в
1940 р., але через початок Другої світової війни ро-
боту над нею відклали [30, c. 158]. Цей проект за-
лишився незавершеним, оскільки у дослідженні: не
була висвітлена теза про єдність трьох братніх наро-
дів; недостатня методологічна чіткість й відсутня
критика праць «буржуазних» авторів та низький іде-
ологічний рівень [1, арк. 61—62].
Під тиском радянської ідеології, яка визначала
потрібні й не потрібні теми, вчений змушений був
обрати іншу тему дослідження і працював над кан-
дидатською дисертацією «Культура і побут колгосп-
ного селянства українського Полісся» [5, арк. 61].
На жаль, вченому не вдалось завершити та захис-
тити дисертаційне дослідження. З цієї теми він на-
писав низку статей, що були опубліковані. Можна
припустити, що причина, яка завадила написанню
та захисту дисертації, пов’язана з вибраною темою
та поглядами Данила Фіґоля, які він не поділяв з
владою. Матеріли, ним зібрані, не підтверджували
постулати, які треба було задекларувати згідно з ра-
дянською ідеологією, яка вважала, що селянство —
це «загроза», та виявляла в ньому довговічний вплив
«неправильних» настанов буржуазної етнографії, яка
твердила, що носієм «етносу», традицій національ-
ної культури є лише селянство [19, c. 158].
Автобіографія. 1953 р. (Архів Інституту народознавства
НАН України. — Ф. 1. — Оп. 3. — Спр. 61. Особова
справа Данила Фіголя. — Арк. 72)
Мар’яна вОлОШИН354
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (116), 2014
Перші кроки реалізації наукового плану в етно-
графічних дослідженнях вченого були здійснені в
кінці 40-х рр. ХХ ст. У 1949 р. Данило Фіголь взяв
участь у польовій експедиції на Полісся. На основі
польових матеріалів в 1950 р. надрукував статтю
«Культура и быт колхозников Львовской области»
[33]. У цьому дослідженні етнолог, незважаючи на
задекларовану тематику дослідження, надав пере-
вагу висвітленню матеріальної культури Полісся з
її складовими житлом, одягом, та духовною з тра-
диційною сімейною та календарною обрядовістю
[33, с. 137—149].
Етнографічні дослідження Данила Фіґоля 50—
60-х рр. ХХ ст. присвячені вивченню громадсько-
го та сімейного побуту робітників Західної України
дорадянського періоду. Зміна тематики наукових
студій того періоду для науковців регламентувалась
низкою чинників. Одним із важливих була І Респу-
бліканська нарада з питань етнографії, проведена у
Львові 23—27 лютого 1954 року. Згідно з нею у
50-х рр. ХХ ст. етнографи СРСР, в тому числі й
УРСР, повинні працювати над дослідженням «про-
блеми соціалістичних перетворень культури та побу-
ту народів СРСР» [19, c. 158]. Не менш вагомим
фактором була ідеологія марксизму-ленінізму, що
домінувала над всіма гуманітарними науками. Твор-
ча й наукова думка вчених радянського періоду не
була вільною. Наукове вивчення робітничого стану
та колгоспного селянства схвалювалось та заохочу-
валось владними державно-політичними органами.
Тематика досліджень диктувалася радянською іде-
ологією і була направлена на висвітлення «покра-
щення» умов життя українців в період будівництва
соціалізму та показ всього негативного, що було до
радянської влади.
У 1953 р. Данило Фіголь взяв участь у польовій
експедиції на Полісся, в ході якої науковці Україн-
ського музею етнографії та художнього промислу
АН УРСР відвідали північні райони Рівненської та
Волинської областей (Рокитно, Сарни, Дубровиця,
Любешів, Камінь-Каширський). Експедиція трива-
ла 20 днів, впродовж яких етнографи досліджували
особливості побуту та промисли. Згідно з тематич-
ним планом це дослідження повинно було продовжу-
ватись в наступні роки [36, c. 48]. Результати по-
льової експедиції Данило Іванович висвітлив у нау-
ковій статті «Деякі особливості сучасного побуту
українців Полісся» [36]. У публікації, незважаючи
на вказівки І Республіканської наради, він звернув
увагу на традиційну культури поліщуків: поселення
та садибу, народний одяг, звичаї та обряди, госпо-
дарські заняття, знаряддя обробітку ґрунту, промис-
ли, ремесла, та виділив локальні особливості й регі-
ональну специфіку.
У 1957 р. етнолог надрукував статтю «Етногра-
фічне дослідження в Рокитнянському районі на По-
ліссі в 1954 році» [42], в якій наголосив на сімейно-
му побуті українського села на Поліссі; описав чин-
ники, що вплинули на формування нового сімейного
побуту, та зміни в характері основних занять полі-
щуків; детально зупинився на висвітленні весільної
обрядовості поліщуків; зауважив: «хлопці одружу-
ються, а дівчата виходять заміж по своїй волі, при-
мусу батьків, який базується на матеріальній виго-
ді, зараз немає» [42, с. 28]. У висновках також за-
декларував, що «під впливом нових умов життя
поступово змінюється і побут» [42, с. 29]. Автор
змушений був зробити такі висновки, згідно з ра-
дянською ідеологією.
У статті «До історії робітників Львова в кінці
ХІХ — на початку ХХ ст.» [48] вчений подав ха-
рактеристику побуту робітників Львова дорадян-
ського періоду; охарактеризував житло робітників:
«Будинки споруджували за зразком традиційного
селянського житла…. В основному трикамерні
Перелік наукових праць Д. Фіголя (Архів Інституту на-
родознавства НАН України. — Ф. 1. — Оп. 3. —
Спр. 61. Особова справа Данила Фіголя. — Арк. 68)
355Етнографічна тематика у науковій практиці Данила Фіґоля
ISSN 1028-5091. Серія історична. № 2 (116), 2014
(хата + сіни + хата) або чотирикамерні
(хата+сіни+хата+комора)» [48, c. 18] та одяг (чо-
ловічий, жіночий, дитячий; святковий, буденний),
який зберіг чимало традиційних рис [48, c. 19—20];
узагальнив і нові явища у суспільному житті міста:
сімейні свята робітників, пов’язані із народженням і
хрещенням дитини; весільну й похоронну обрядо-
вість та дозвілля робітників [48, c. 22].
Поряд із науковими дослідженнями у 1953 р. ет-
нограф взяв участь у польовій етнографічній експе-
диції на Полісся [3], про яку йшлося попередньо. В
архіві Інституту народознавства НАН України збе-
рігаються його польові щоденники з цієї експедиції,
матеріали яких — важливе джерело для вивчення
традиційного землеробства поліщуків. Це підтвер-
джують наступні записи в польових журналах нау-
ковця: «Працювали прадідівськими знаряддям —
сохою та дерев’яною бороною. Перший плуг на По-
ліссі з’явився в 1912 році. Його виготовив місцевий
коваль (чех за походженням), який бачив такі «за-
лізні сохи» в польському маєтку. Але таке знаряд-
дя праці спочатку мало використовувалось, оскіль-
ки селяни надавали перевагу сохі, адже вважали її
найкращою» [2, арк. 57—81]. Із польових щоден-
ників Данила Фіґоля можемо дізнатися про техніку
виготовлення сохи: «Соху виготовляли самі селяни.
Звичайно із берези. Викорчовували дерево, два роз-
виляні корчі — залишали на ручку — так звані роги,
а до стовбура, що звався рогач — прикріпляли під
гострим кутом два патики, зачіплені залізними со-
шниками. На кінці рогача вміщували ярмо, за допо-
могою якого воли тягли соху. Ярмо будовою не від-
різнялось від звичайного (при возі), лише було в два
рази довше за нього» [3, арк. 81].
В центрі наукових зацікавлень Данила Фіґоля та-
кож були допоміжні господарські заняття поліщу-
ків. Це засвідчують польові матеріали народознав-
ця. «Допоміжним видом занять було бджільництво.
Колоди зберігали, за панщини, в лісі на дереві, але
коли ввели данину на кожну колоду і бортю, тоді па-
січники почали переносити колоди біля хат, а від бор-
тей відмовились. Таким чином бортей зникає із
вжитку і залишається лише колода, яку тримали, за
звичкою, на дереві поблизу хати або близько села»
[3, арк. 81, 83].
Із польових щоденників також можна почерпнути
інформацію про весільну обрядовість українців По-
лісся. «Весілля на Поліссі тривало кілька днів, роз-
починалось воно свачинами: 3—5 сватів бадали, чи
буде згода, і щойно перевіривши справу йшли офі-
ційно. Потім змовини, тобто договорювались, коли
має бути весілля і що молода отримає на придане. Ді-
вчина отримувала «бодню» або «кухар», який заби-
рала із собою на нове господарство. На саме весілля
вбирала дівчина часто «велін» та багате біле плаття,
а молодий костюм. Весілля розпочиналось в молодої,
а потім переїздили до молодого» [3, арк. 84]. Також
вчений описав досить цікавий звичай, пов’язаний із
обрядовою дією, яка визначала порядність нарече-
ної. «Був звичай, що, приїжджаючи на подвір’я мо-
лодого, молода скакала з фіри на діжку (коли була
чесна), а ні, якщо таке траплялось, обходила сторо-
ною діжку» [3, арк. 85]. Польові матеріали Данила
Фіґоля заслуговують окремого наукового досліджен-
ня, тому в даній публікації не подаються.
У 1951 р. за постановою Ради Міністрів УРСР у
Львові відбулось об’єднання Музею художньої про-
мисловості і Музею етнографії НТШ в єдиний Му-
зей етнографії та художнього промислу АН УРСР.
Зосереджувалась велика кількість експонатів, по-
над 60 тисяч, які були розподілені на окремі фонди,
а відповідальними за їх збереження призначали на-
укових співробітників.
Виступаючи за береження української культурної
спадщини Данило Фіґоль у 1952 р. остаточно зосе-
редився на роботі в Музеї етнографії та художнього
промислу АН УРСР. Тоді ж відбулось ще більше
розширення спектру наукових зацікавлень ученого.
Досліднику доручили завідувати фондом іграшок,
яким він опікувався до 1964 року. Свідченням його
фаховості у музейній справі є статті й доповіді, які
присвячені музейному аспекту практики Данила Фі-
ґоля [34; 35; 50; 56; 57; 58; 59; 61]. Основний ма-
сив роботи на цій посаді зводився до відповідальнос-
ті й упорядкування ілюстраційних фондів музею, по-
будові експозиції та культурно-освітній роботі [5,
арк. 43]. Робота в цьому руслі спричинила появу у
1956 р. публікації «Українська народна дитяча іграш-
ка» [56]. В цій статті автор висвітлює функції, ґене-
зу та українські школи виготовлення народної дитя-
чої іграшки; описав музейну збірку народної дитячої
іграшки Державного музею етнографії та художньо-
го промислу АН УРСР та традиції її творення в різ-
них етнографічних районах Західної України; зробив
Мар’яна вОлОШИН356
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (116), 2014
акцент на матеріалі виготовлення дитячої забавки,
виділивши два види: дерев’яні та глиняні; виокремив
основні три групи (образні й сюжетні; музично-
шумові; механічні) та підгрупи української народної
дитячої іграшки [56, c. 74—78]; детально зупинив-
ся на Яворівській школі народної іграшки; наголосив
на використанні та значенні іграшки для формуван-
ня світогляду дитини. На основі проведеного дослі-
дження автор закликає активніше використовувати
представлені зразки народної іграшки для вихован-
ня дітей [56, c. 77].
У 1957 р. вчений у співавторстві із М. Козакеви-
чем та В. Рожанківським опублікував наукову стат-
тю музеєзнавчого характеру «Поповнення фондів
Українського державного музею етнографії та ху-
дожнього промислу АН УРСР» [61]. В ній висвіт-
лив оновлення музейної збірки у 1954 р. на основі
експонатів Полісся; зазначив доповнення музейних
фондів новими знаряддями праці, речами з полісь-
кої селянської хати та народним одягом, поряд із екс-
понатами народного мистецтва та художнього про-
мислу. У 1959 р. зусиллями вченого побачила світ
стаття «Новонабуті експонати музею» [37]. Вона
присвячена поповненню фондів Українського дер-
жавного музею етнографії та художнього промислу
АН УРСР новими збірками.
Його заслуги та досвід у діяльності на ниві укра-
їнської етнографії та музейництва були високо оці-
нені. У 1960 р. вченого призначили головним охо-
ронцем фондів Музею етнографії та художнього про-
мислу АН УРСР. Ця посада сприяла написанню
путівника «Львівський державний музей етнографії
та художнього промислу АН УРСР» [45]. В ній ав-
тор висвітлив історію створення музею; означив іс-
торичний принцип побудови його експозиції; описав
фонди музею, їх поповнення, науково-дослідну та
збирацьку роботу працівників Українського держав-
ного музею етнографії та художнього промислу АН
УРСР [50, с. 9—10].
У 1964 р. Данило Іванович у співавторстві з
В.А. Маланчуком опублікували статтю «Вишивка
в сучасному побуті» [58], в якій висвітлюється зна-
чення народної художньої вишивки для української
культури; автори виділили виховну функцію україн-
ської народної вишивки та закликали до її збережен-
ня. У висновку вчені вималювали майбутні перспек-
тиви розвитку художньої вишивки [58, с. 45].
Наукова практика Данило Фіґоль як етнографа й
музейника виявлялась в активній участі у наукових
конференціях. Помітною для етнографічної науки Га-
личини 50-х рр. ХХ ст. була виїзна конференція, ор-
ганізована Музеєм етнографії та художнього промис-
лу АН УРСР спільно з Бориславським Міським Ко-
мітетом КП(б)У. Конференція проходила протягом
2—5 грудня 1960 р. в м. Бориславі у приміщені Па-
лацу Культури нафтовиків на тему: «Здобутки народ-
ної культури — в сучасний побут» [2, арк. 1]. У цій
конференції вз’яли участь та виступили з доповідями
науковці відділу етнографії Музею етнографії та ху-
дожнього промислу АН УРСР — К.І. Матейко,
Д.І. Фіголь, Р.П. Гарасимчук, М.П. Ковальський,
С.А. Макарчук, В.П. Васьків і У.Л. Рудницька [2,
арк. 2]. Публікація «Здобутки народної культури —
в сучасний побут» [59] написана у співавторстві з до-
слідницею українського народного одягу Катериною
Матейко на основі матеріалів конференції [2, арк. 2]
та опублікована в 1962 році. Дослідники довели акту-
альність та значимість виїзних наукових конференцій
для поступу української етнологічної науки у ХХ ст.
[59, с. 234—235]. Незважаючи на значимість цієї
конференції вчені висвітлили зміст доповідей лише де-
яких її учасників: Р. Гарасимчука, Д. Фіголя, В. Вась-
ківа, К. Матейко й С. Макарчука [59, c. 234]. Про-
ведені конференції впродовж 1960—1961 рр. мали ве-
лике значення для розвитку етнографічної науки.
Протягом 7—8 грудня 1964 р. у Львові прохо-
дила наукова конференція, присвячена 25-й річниці
возз’єднання Західноукраїнських земель з УРСР.
Темою конференції була «Народна культура захід-
них областей України за роки радянської влади»
[57]. Вчений взяв у ній участь та виступив з допо-
віддю «Український державний музей етнографії та
художнього промислу АН УРСР — важливий
центр дослідження та популяризації культури і по-
буту українського народу» [57, с. 40]. У доповіді
науковець подав історію створення музею [2, арк. 1];
зупинився на науково-дослідній роботі музею в умо-
вах різних історичних періодів (Австро-угорського
та польського панування, Першої та Другої світо-
вих воєн, радянського режиму); наголосив, що в «пе-
ріод австро-угорського та панського, себто поль-
ського панування, двом музеям було важко вести
будь-яку роботу; висвітлив позитивні сторони
науково-дослідної роботи, відзначивши внесок
357Етнографічна тематика у науковій практиці Данила Фіґоля
ISSN 1028-5091. Серія історична. № 2 (116), 2014
І. Франка та В. Гнатюка» [2, арк. 1], збільшення му-
зейних збірок, встановлення нових контактів із му-
зеями не тільки УРСР, а й з іншими республіками
СРСР та початок систематичної науково-дослідної
роботи над збірками; задекларував негативний вплив
на роботу музею Першої світової війни; висвітлив
головні теми наукової роботи працівників Музею ет-
нографії та художнього промислу АН УРСР в
1950-х рр.: «дослідження матеріальної й духовної
культури українського народу та вивчення промис-
ловості України» [2, арк. 3]; наголосив на колектив-
ній роботі львівських вчених над етнографічним на-
рисом «Українці», «Історико-етнографічним Атла-
сом» та «Нарисом з історії українського народного
та прикладного мистецтва» [2, арк. 8—10].
Паралельно із науковою Данило Фіґоль був залу-
чений до консультативної роботи, яка спрямовувалась
на допомогу промисловим підприємствам і творчим
організаціям. Завдяки цьому він взяв участь у VІІ між-
народному конгресі антропологічних та етнографіч-
них наук [17], організованому вченими Москви, Ле-
нінграда, Києва та Львова в 1964 році. На ній етно-
лог виголосив доповідь про «Методику наукової
пропаганди в культурно-масовій та науково-освітній
роботі музеїв» [17, c. 102], яка отримала схвальну
оцінку та була опублікована в Москві [34].
Попри наукову діяльність дружня й плідна спів-
праця поєднували Данила Фіґоля із видатною львів-
ською художницею та мистецтвознавцем Оленою
Кульчицькою. Це засвідчує низка публікацій, які
присвячені життю й творчій діяльності Олени Куль-
чицької та спогади про художницю [47; 49; 52; 53;
55; 60]. То ж не дивно, що вчений із 1945 р. був не-
змінним особистим секретарем та помічником Оле-
ни Львівни. Данило Іванович ініціатор створення
Художньо-меморіального музею О.Л. Кульчицької,
в Львівській середній школі № 87 [62, c. 143].
Окрім того, учений один із виконавців останньої волі
художниці та автор її заповіту. Олена Кульчицька
доручила Данилові Фіґолю передати всю її творчу
спадщину в дар народу в особі Львівського музею
українського мистецтва 10.
Вчений у співавторстві із І. Сенівом видали дру-
ком в 1953 р. каталог виставки «О.Л. Кульчицька
як художник-етнограф» [60]. В статті «Скарб Оле-
10 Сьогодні Національний музей у Львові імені Андрея
Шептицького.
ни Кульчицької» [53] автор висвітлює вагомість
Олени Кульчицької для розвитку українського мис-
тецтвознавства; проаналізував громадсько-політичну,
наукову й творчу практику художниці протягом
1939—1967 рр.; наголосив на етнографічному ас-
пекті наукової діяльності, що підтвердив працями:
«Західноукраїнський народний одяг», «Народне бу-
дівництво», «Весілля на склі», «Демонологія Гуцуль-
щини» [53, c. 18—19]; спричинився до видання
«Каталогу міжобласної художньої виставки», яка
була присвячена 25-й річниці возз’єднання україн-
ського народу в єдиній Українській Радянській Со-
ціалістичній Республіці. Виданий каталог виставки
повністю не продався і в 1972 р. залишки тиражу в
кількості 800 примірників були списані й знищені.
Сьогодні праця — мистецтвознавча цінність та бі-
бліографічна рідкість [49].
На шістдесятому році життя Данило Іванович Фі-
ґоль відійшов у вічність. Похований на Личаківсько-
му кладовищі, поле № 75, неподалік від свого бать-
ка та матері Івана та Стефаніїї Фіґолів. Стараннями
дітей у 1970 р. було поставлено пам’ятник з марму-
рової крихти [18, с. 416].
Данило Іванович Фіґоль за час роботи в Музеї
етнографії та художнього промислу АН УРСР опу-
блікував сам або у співавторстві понад двадцять
праць і науково-популярних статей з питань україн-
ської етнографії.
Наукова практика Данила Фіґоля проходила в
три етапи: реалізація професійних навичок роботи з
фотоапаратом (30—40-ві рр. ХХ ст.); становлен-
ня його як дослідника української етнографічної на-
Похорон Д.І. Фіголя, 1967 рік (Криса Л., Фіголь Р.Д.
Личаківський некрополь: путівник / Любомир Криса, Ро-
ман Фіголь. — Львів, 2006. — С. 416.)
Мар’яна вОлОШИН358
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (116), 2014
уки (1945—1951 рр.); праця у сфері музеєзнавства
(1951—1964 рр.).
На особистість Данила Фіґоля та його етногра-
фічну практику вплинула ідеологія марксизму-
ленінізму. На початку своєї наукової діяльності вче-
ний не корився їй, але партійно-державна цензура
виявилась сильнішою. Це призвело до зміни тема-
тики етнографічних досліджень етнолога. Аналіз на-
укової спадщини вченого продемонстрував, що вся
творчість Данила Івановича підтверджує складність
існування галицького інтелігента в умовах радянської
дійсності, в якій йому доводилось роздвоюватись,
показувати правдиві, об’єктивні реалії українського
життя, традицій та, з іншого боку, знаходити нере-
альні факти, що вимагала радянська ідеологія, й ви-
світлювати їх. Та, незважаючи на складні обставини
наукової етнографічної діяльності,
Окрім опублікованих наукових досліджень чима-
ло праць ученого неопубліковані та зберігаються в
архівах України, зокрема архіві Інституту народо-
знавства НАН України. Все це засвідчує, що наро-
дознавець здійснив вагомий внесок в розвиток укра-
їнської етнографічної науки воєнного і повоєнного
часу, а рукописна спадщина вченого-етнолога вима-
гає окремого монографічного вивчення.
1. Архів Інституту народознавства НАН України. —
Ф. 1. Державний етнографічний музей Академії наук
УРСР. — Оп. 1. Документи постійного зберігання за
1939—1940, 1944—1951 рр. — Од. зб. 7. Плани
науково-дослідної роботи музею на 1945—1949 рр. —
127 арк.
2. Архів Інституту народознавства НАН України. —
Ф. 1. — Оп. 2. — Спр. 146. — (Фіголь Д.І. Україн-
ський державний музей етнографії та художнього про-
мислу АН УРСР — важливий центр дослідження та
популяризації культури і побуту українського наро-
ду). — 10 арк.
3. Архів Інституту народознавства НАН України. —
Ф. 1. — Оп. 2 (Науково-дослідна документація за
1951—2000). — Спр. 21. Фіголь Д.І. Матеріали ет-
нографічної експедиції у Полісся. Польові журнали
(ч. 1, 2, 3). 1953 р. — 261 с.
4. Архів Інституту народознавства НАН України. —
Ф. 1. — Оп. 2. — Спр. 90. — (Фіголь Д.І., Матей-
ко К. І. Здобутки народної культури в сучасний по-
бут). — 10 арк.
5. Архів Інституту народознавства НАН України. —
Ф. 1. — Оп. 3. — Спр. 61 (Особова справа Данила
Фіголя). — Арк. 36—81.
6. Виставка «Наша Батьківщина на світлині». Ката-
лог. — Львів, 1935. — Листопад. — І. Мистецький
краєзнавчий відділ: п’ять фото за № 52—56; ІІ. До-
кументальний краєзнавчий відділ: дванадцять фото за
№ 351—362.
волошин М.М. Любов Суха — дослідниця народних
промислів українців Східних Карпат (до 25-ліття з
дня смерті) / Мар’яна Волошин // Народознавчі зо-
шити. — 2013. — № 3. — С. 509—518.
8. Восьма вистава української мистецької фотографії. —
Львів, 1938. — 3—30 квітня. — № 105, 106. — С. 7.
9. Гарасимчук Р. Народні танці Карпат / упоряд., вступ-
на стаття Р.Ф. Кирчів, С.П. Павлюк, В. Яблонська.
«Унікальне дослідження і його автор». — Львів : Ін-
ститут народознавства НАН України, 2008. —
Кн. 1. — С. 5—28.
10. Гілевич І. Мустафа Козакевич — дослідник тради-
ційної культури українців Полісся та Волині / Ігор
Гілевич // Народознавчі зошити. — 2008. —
№ 3—4. — С. 215—227.
11. Горинь Г. Катерина Матейко: штрих до творчого пор-
трета на відстані часу / Г. Горинь, О. Никорак // На-
родознавчі зошити. — 2000. — № 6. — С. 1102—
1113.
12. Грицюк І. Життєвий шлях і наукова діяльність Савини
Сидорович / І. Грицюк // Народознавчі зошити. —
1999. — № 6. — С. 911—920.
13. Гудак в. Незабутні враження / Василь Гудак // Наро-
дознавчі зошити. — 2011. — № 4. — С. 608—609.
14. Діло. — 1937. — 20 квітня.
15. Друга виставка української фотографіки. Каталог. —
Львів, 1931. — Грудень. — С. 9—10. — Фото № 166—
174.
16. Енциклопедія українознавства : у 10-х т. / головний
редактор Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-
Йорк : Молоде життя, 1954—1989. — Т. 10.
17. Зінич в.Т. Українські вчені на VІІ міжнародному кон-
гресі антропологічних та етнографічних наук / В. Зі-
нич // Народна творчість та етнографія. — № 1. —
1964. — С. 101—103.
18. криса л. Личаківський некрополь : путівник / Любо-
мир Криса, Роман Фіголь. — Львів, 2006. — С. 416.
19. куницький О.С. Робота відділу етнографії в 1954—
1956 рр. / О.С. Куницький // Українська етногра-
фія / за ред. К.Г. Гуслистого, Г.Ю. Стельмах. — К. :
АН УРСР. Наукові записки Інституту ІМФЕ АН
УРСР, 1959. — С. 158—162.
20. Макарчук С.а. Етнографічні дослідження побуту ро-
бітників України в 50—60-х рр. ХХ ст. / Степан Ма-
карчук // Вісник Львівського університету. — 2012. —
Вип. 47. — С. 17—29. — (Серія історична.)
21. Маковецька Х. Той, хто «працював з серцем» /
Х. Маковецька // Народознавчі зошити. — 2000. —
№ 6. — С. 1117—1127.
22. Моздир М. Такою її пам’ятаю / Микола Модзир //
Народознавчі зошити. — 2011. — № 4. — С. 605.
359Етнографічна тематика у науковій практиці Данила Фіґоля
ISSN 1028-5091. Серія історична. № 2 (116), 2014
23. Мох О. VII Виставка Української мистецької фото-
графії / О. Мох // Світло й тінь. — 1937. — Ч. 4. —
С. 811—813.
24. Никорак О. Наукова спадщина Катерини Матейко в
українському народознавстві (до 100-ліття від дня на-
родження) / Олена Никорак // Народознавчі зоши-
ти. — 2011. — № 4. — С. 583.
25. Никорак О. Науковий доробок Катерини Матейко /
О. Никорак // Народознавчі зошити. — 1996. —
№ 4. — С. 217—221.
26. Нова Зоря. — 1937. — 25 квітня.
27. П’ята вистава української фотографіки у Львові. —
1934. — Травень-червень. — 4 фото.
28. Перша виставка української аматорської фотографіки.
Каталог. — Львів, 1930. — 7—14 грудня. — С. 14:
ХХV. Фіґоль Данило. — 7 фото. — № 203—209.
29. Світло й тінь. — Львів, 1933. — Ч. 1—2.
30. Скорик М.М. Работа Львовского отдела Института
искусствоведения, фольклора и этнографии АН УРСР
в 1947 г. / М.М. Скорик // Советская этнография. —
№ 3. — 1947. — С. 158—159.
31. Сьома вистава української мистецької фотографії. —
Львів, 1937. — 18 квітня — 9 травня. — С. 6. —
5 фото за № 142—146.
32. Третя виставка УФОТО. Львів у світлині. — 1932. —
Листопад. — С. 17—18, XIX. Фіґоль Данило. —
Львів. — 30 фото. — № 311— 340.
33. Фиґоль Д.И. Культура и быт колхозников Львовской
области (По материалам колхоза им. Молотова Ново-
милятинского района) / Д.И. Фиґоль // Советская
этнография. — № 4. — 1950. — С. 133—149.
34. Фиґоль Д.И. Методика научной пропаганды в
культурно-массовой и научно-просветительной работе
музеев (на опыте Украинского государственного музея
этнографии и художественного промысла во Льво-
ве) / Д.И. Фиґоль. — М., 1964.
35. Фиґоль Д.И. Украинский государственный музей
этнографии и художественного промысла АН УССР /
Д.И. Фиґоль. — Львов ; Брно : Этнография І,
1959. — С. 236—238.
36. Фіґоль Д.І. Деякі особливості сучасного побуту укра-
їнців Полісся (за матеріалами експедиції 1953 р.) /
Д.І. Фіґоль, Л.М. Суха, М.З. Козакевич та ін. //
Матеріали з етнографії та художнього промислу. —
К., 1956. — Вип. ІІ. — С. 48—59.
37. Фіґоль Д.І. Новонабуті експонати музею / Данило
Фіголь // Матеріали з етнографії та мистецтвознав-
ства. — К., 1959. — Вип. IV. — С. 140—141.
38. Фіґоль Р.Д. Данило Фіголь (до 80-річчя від дня наро-
дження і 20-річчя від дня смерті) / Роман Фіголь //
Аромат Євшан-зілля: до 20-ліття національної революції
1988—1991. — К. : Стилос, 2008. — С. 247—248.
39. Фіґоль Д.І. Український державний музей етнографії та
художнього промислу / Д.І. Фіґоль // Людвик Кунз.
Этнографические музеи в государствах Средней и Вос-
точной Европы. Каталог. — Брно, 1958. — С. 211.
40. Фіґоль Д.І. Мистецтво китайських друзів / Данило
Фіґоль, В. Васьків // Радянська культура. —
1959. — 12 листопада. — С. 4.
41. Фіґоль Д.І. Відвідини тіней / Данило Фіґоль //
Світло й тінь. — 1937 — Ч. 2. — С. 771.
42. Фіґоль Д.І. Етнографічне дослідження в Рокитнян-
ському районі на Поліссі у 1954 році / Д.І. Фіґоль //
Матеріали з етнографії та художнього промислу. —
К., 1957. — Вип. ІІІ. — С. 22—29.
43. Фіґоль Д.І. Освітлення передовсім / Данило Фіґоль //
Світло й тінь. — 1933. — Ч. 7—8. — С. 53—54.
44. Фіґоль Д.І. Фотографічний екслібрис / Данило Фіґоль
// Світло й тінь. — 1933. — Ч. 3—4. — С. 28 — 29.
45. Фіґоль Д.І. Юдин гріш / Данило Фіґоль // Світло і
тінь. — 1936. — Ч. 6. — С. 592.
46. Фіґоль Д.І. // Світло і тінь. — 1935. — Ч. 4. —
7 фото.
47. Фіґоль Д.І. Дихання її мистецтва (до 90-річчя з дня
народження української художниці О.Л. Куль чиць-
кої) / Данило Фіґоль // Літературна Україна. —
1967. — № 73. — С. 2.
48. Фіґоль Д.І. До історії побуту робітників Львова в кін-
ці ХІХ — на початку ХХ ст. / Данило Фіґоль //
Мате ріали з етнографії та мистецтвознавства. — К.,
1959. — Вип. IV. — С. 13—23.
49. Фіґоль Д.І. Каталог міжобласної художньої виставки,
присвяченої 25-річчю возз’єднання українського на-
роду в єдиній Українській Радянській Державі / Да-
нило Фіґоль. — Львів, 1967. — 156 с.
50. Фіґоль Д.І. Львівський музей етнографії та худож-
нього промислу АН УРСР : Путівник (на укр., рос. і
англ. мовах) / Данило Фіґоль. — Львів : Каменяр,
1968. — 22 с.
51. Фіґоль Д.І. Не можна забути / Данило Фіґоль //
Наша культура. — Варшава, 1967. — № 9 (113). —
С. 1—2.
52. Фіґоль Д.І. Олена Кульчицька. Незабутнє: літера-
турний запис Данила Фіґоля спогадів Олени Куль-
чицької про Василя Стефаника / Данило Фіголь //
Василь Стефаник у критиці та спогадах. — К. : Дні-
про, 1970. — 484 с.
53. Фіґоль Д.І. Скарб Олени Кульчицької (до 90-річчя від
дня народження) / Данило Фіґоль // Народна твор-
чість та етнографія. — 1967. — № 4. — С. 13—19.
54. Фіґоль Д.І. Сучасний шлюб і весілля у робітників Льво-
ва / Данило Фіґоль // Збірник : Матеріали з етнографії
і художнього промислу. — К., 1960. — Вип. V.
55. Фіґоль Д.І. Творчість народних художників УРСР /
Данило Фіґоль // Альбом : офорти / вступна стаття
О.Л. Кульчицької. — Курськ, 1960.
56. Фіґоль Д.І. Українська народна дитяча іграшка / Да-
нило Фіґоль // Довідник по фондах Українського
державного музею етнографії та художнього промислу
АН УРСР. — К., 1956. — Вип. І. — С. 48—59.
57. Фіґоль Д.І. Український державний музей етнографії
та художнього промислу — важливий центр дослі-
Мар’яна вОлОШИН360
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (116), 2014
дження та популяризації культури й побуту україн-
ського народу / Данило Фіґоль // Тези доповідей
наукової конференції, присвяченої 25-й річниці
возз’єднання Західноукраїнських земель з УРСР:
«Народна культура західних областей України за роки
радянської влади» (7—8 грудня 1964 р.). — Львів,
1964. — С. 40.
58. Фіґоль Д.І. Вишивка в сучасному побуті / Данило
Фіґоль, В. Маланчук // Народна творчість та етно-
графія. — К., 1964. — № 3. — С. 43—45.
59. Фіґоль Д.І. Здобутки народної культури — в сучас-
ний побут / Данило Фіґоль, Катерина Матейко //
Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. — К.,
1962. — Вип. VII—VIII. — С. 233—235.
60. Фіґоль Д.І. О.Л. Кульчицька як художник-етнограф.
Каталог виставки / Д. Фіґоль, І. Сенів. — Львів,
1953. — 15 с. + іл.
61. Фіґоль Д.І. Поповнення фондів Українського дер-
жавного музею етнографії та художнього промислу
АН УРСР / Данило Фіґоль, Мустафа Козакевич //
Матеріали з етнографії та художнього промислу. —
К., 1957. — Вип. ІІІ. — С. 177—178.
62. Фіґоль Р.Д. Данило Фіґоль (до 100-ліття з дня наро-
дження) / Роман Фіґоль // Мистецтвознавство’07. —
Львів. — № 2. — С. 143—148.
63. Четверта вистава української фотографіки / Фіґоль
Данило // Світло й тінь. — Львів, 1933. — Травень-
червень. — С. 15—16. — 7 фото № 188—194.
Marianna voloshyn
ON ETHNOGRAPHIC THEMATICS
IN DANYLO FIGOL’S SCIENTIFIC PRACTICES
The article has been devoted to less-known figure of Ukrainian
ethnology —Danylo Ivanovych Figol, ethnologist, museum
employee, photographer and lawyer, whose fate was narrowly
linked with Galicia. Light has been thrown upon the resear-
cher’s worldview formation and personal development as well as
his ethnographic and museum activities. Especial attention has
been paid to Danylo Figol’s role in the progress of ethnogra-
phic studies of 1940s—1950s in Lviv. Analytical review of the
scholar’s main concepts exposed in his publications and manu-
scripts has made this person more understandable to the pre-
sent-day readers. The study carried out analysis of key scien-
tific works ethnologist. Source base of Danylo Figol’s works
has convinced Ukrainian scientific community in high value
and importance of his notions, conceptions and conclusions for
science of XX c.
Keywords: Danylo Figol, State Museum of Ethnography of
USSR Academy of Sciences, Ethnography Department of In-
stitute of Ukrainian folklore of USSR Academy of Sciences,
ethnology, Galicia, UFOTO.
Марьяна волошин
ЭТНОГРАФИЧЕСКАЯ ТЕМАТИКА
В НАУЧНОЙ ПРАКТИКЕ ДАНИИЛА ФИҐОЛЯ
Статья посвящена малоизвестной фигуре украинской эт-
нологии — Даниилу Ивановичу Фиголю, этнологу, му-
зейщику, фотографу и правоведу, судьба которого связана
с Галицией. Освещается формирование мировоззрения и
становления личности ученого, его этнографическая и му-
зейная деятельность. Раскрыта роль Д. Фиголя в разви-
тии народоведческих исследований 1940—1960 гг. во
Львове. В исследовании осуществлен анализ основных на-
учных работ исследователя. На основе обзора широкой ис-
точниковедческой базы разработок Д. Фиголя доказано,
что научный потенциал ученого был важным для развития
украинской этнологии ХХ века.
Ключевые слова: Даниил Фиголь, Государственный Эт-
нографический музей АН УССР, Отдел этнографии Ин-
ститута украинского фольклора АН УССР, этнология,
Галичина, УФОТО.
|