Ладканкові типи весільних пісень Південної Волині (на матеріалі с. Липа Дубенського району Рівненської області)
Розглядається музично-стильова характеристика ладканкових пісень с. Липа Дубенського району Рівненської області (етнографічний район Південної Волині). Звертається увага на типологію ритмомелодичних зіставлень та способи їхньої рекультивації в сучасних умовах...
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2014
|
| Назва видання: | Народознавчі зошити |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94461 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ладканкові типи весільних пісень Південної Волині (на матеріалі с. Липа Дубенського району Рівненської області) / О. Смоляк // Народознавчі зошити. — 2014. — № 4 (118). — С. 721-725. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-94461 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-944612016-02-12T03:05:45Z Ладканкові типи весільних пісень Південної Волині (на матеріалі с. Липа Дубенського району Рівненської області) Смоляк, О. Статті Розглядається музично-стильова характеристика ладканкових пісень с. Липа Дубенського району Рівненської області (етнографічний район Південної Волині). Звертається увага на типологію ритмомелодичних зіставлень та способи їхньої рекультивації в сучасних умовах The article has presented musical and stylistic characteristics of ladkanka songs from the village of Lypa, Dubno district in Rivne region (ethnographical area of Southern Volhynia). Attention has been paid to the typology of rhythmic and melodic comparisons and the means of their recultivation under the present-day conditions. Рассматривается музыкально-стилевая характеристика ладканковых песен с. Липа Дубенского района Ровенской области (этнографический район Южной Волыни). Обращено внимание на типологию ритмо-мелодических сопоставлений и способы их рекультивации в современных условиях. 2014 Article Ладканкові типи весільних пісень Південної Волині (на матеріалі с. Липа Дубенського району Рівненської області) / О. Смоляк // Народознавчі зошити. — 2014. — № 4 (118). — С. 721-725. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94461 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Смоляк, О. Ладканкові типи весільних пісень Південної Волині (на матеріалі с. Липа Дубенського району Рівненської області) Народознавчі зошити |
| description |
Розглядається музично-стильова характеристика ладканкових пісень с. Липа Дубенського району Рівненської області (етнографічний район Південної Волині). Звертається увага на типологію ритмомелодичних зіставлень та способи їхньої рекультивації в сучасних умовах |
| format |
Article |
| author |
Смоляк, О. |
| author_facet |
Смоляк, О. |
| author_sort |
Смоляк, О. |
| title |
Ладканкові типи весільних пісень Південної Волині (на матеріалі с. Липа Дубенського району Рівненської області) |
| title_short |
Ладканкові типи весільних пісень Південної Волині (на матеріалі с. Липа Дубенського району Рівненської області) |
| title_full |
Ладканкові типи весільних пісень Південної Волині (на матеріалі с. Липа Дубенського району Рівненської області) |
| title_fullStr |
Ладканкові типи весільних пісень Південної Волині (на матеріалі с. Липа Дубенського району Рівненської області) |
| title_full_unstemmed |
Ладканкові типи весільних пісень Південної Волині (на матеріалі с. Липа Дубенського району Рівненської області) |
| title_sort |
ладканкові типи весільних пісень південної волині (на матеріалі с. липа дубенського району рівненської області) |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94461 |
| citation_txt |
Ладканкові типи весільних пісень Південної Волині (на матеріалі с. Липа Дубенського району Рівненської області) / О. Смоляк // Народознавчі зошити. — 2014. — № 4 (118). — С. 721-725. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT smolâko ladkankovítipivesílʹnihpísenʹpívdennoívolinínamateríalíslipadubensʹkogorajonurívnensʹkoíoblastí |
| first_indexed |
2025-07-07T00:54:22Z |
| last_indexed |
2025-07-07T00:54:22Z |
| _version_ |
1836947526839697408 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Серія філологічна. № 4 (118), 2014
У зв’язку з нівеляцією традиційної народної куль-
тури українські вчені-етномузикознавці все
більше звертають увагу на календарно-обрядові та
родинно-обрядові пісні. Якщо перші все ж ще більш-
менш функціонують у річному циклі великих свят,
то другі через уніфікацію родинних обрядів інтен-
сивно виходять з ужитку.
Весільна обрядовість протягом останнього сторіч-
чя привертала увагу українських фольклористів-
етномузикознавців. Серед них Ф. Колессу, С. Люд-
кевича, В. Гошовського, Б. Луканюка, М. Миша-
нича, Я. Бодака та ін., але вони розглядали цей жанр
в широкому аспекті, без деталізації якоїсь окремо
взятої співочої традиції.
Мета нашої статті — розглянути музично-
стильову характеристику ладканкових типів весіль-
них пісень Південної Волині на матеріалі одного села
Липа Дубенського району Рівненської області, вра-
ховуючи їхню частотність виконання в тому чи ін-
шому вузловому моменті обрядового дійства.
Серед значного розмаїття весільних пісень Пів-
денної Волині важливе місце займають ладканки.
На відміну від інших пісень, що виконуються на ве-
сіллі (віватів, застольних пісень, приспівок до коро-
ваю), ладканки є обов’язковими у весільному обря-
ді, без них не може реалізуватися обрядове дійство.
Вони, завдяки співові на одні і ті ж мелодії різних за
семантичним наповненням словесних текстів, тво-
рять групові (термін Ф. Колесси) мелодії, а за су-
часною науковою термінологією — ладканкові ти-
пи 1. Власне й ці ладканкові типи є основним «цемен-
туючим» засобом весільного обряду, зокрема
основних його вузлових компонентів.
У весільному обряді с. Липа Дубенського району
Рівненської області 2 побутує чотири типи ладкан-
кових пісень. Серед них найпоширенішим є тип А.
Тип А у весільному обряді с. Липа представле-
ний 14-ма пісенними зразками із відповідним до
його розгортання змістовим наповненням. Він зу-
стрічається в таких вузлових моментах липівського
весільного обряду, як: при випіканні короваю («Ой
у липі та на юлоньці», «Попід лісом, попід греч-
1 Термін «ладканковий тип» вперше у науковий обіг в укра-
їнському етномузикознавстві ввів український вчений-
етномузиколог Ф. Колесса [3].
2 170 весільних пісень в с. Липа Дубенського району Рів-
ненської області записав С.І. Турик від М.А. Островської
(з родини Дмитрук), домогосподарки, 1897 р. н., місце-
вої, освіта початкова.© О. СМОЛЯК, 2014
Олег СМОЛЯК
ЛАДКАНКОВІ ТИПИ
ВЕСІЛЬНИХ ПІСЕНЬ
ПІВДЕННОЇ ВОЛИНІ
(на матеріалі с. Липа Дубенського району
Рівненської області)
Розглядається музично-стильова характеристика ладкан-
кових пісень с. Липа Дубенського району Рівненської об-
ласті (етнографічний район Південної Волині). Звертаєть-
ся увага на типологію ритмомелодичних зіставлень та спо-
соби їхньої рекультивації в сучасних умовах.
Ключові слова: весільні ладканки, Південна Волинь, рит-
мічна форма вірша і мелодії, спосіб виконання.
Олег СМОлЯк722
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (118), 2014
кою»), при сидінні молодої на посазі («Ой батень-
ку та голубоньку», «Ой матінко та голубонько»),
під час поїздки бояр молодого до молодої («Вже со-
нечко поміж хмарами»), під час співу дружок сва-
там молодого («Чого ходиш, чого гаєшся?»), при
роздаванні короваю за столом («Чи я тобі, моя ма-
тінко», «Ой, матінко, жаль мені буде», «Зажури-
лась перепілонька», «Сядь, Ганусю, подумай собі»),
за другим столом при вечері («Сядьмо, мамо, по-
вечеряймо», «Чи я тобі, мій батеньку», «Плаче
мати, сумнівається»).
Треба зауважити, що тип А належить до старішої
фольклорної верстви у весільному обряді Дубенщи-
ни. Адже в його основі лежить модус, який ще не
повністю сформований на ладозвукорядному рівні.
Чи, скоріше всього, тут інтерферентно накладають-
ся два модуси — еолійський пентахорд із хромати-
зованим 4 ступенем, субсекундою та субквартою, і
еолійський хроматизований тетрахорд. Тут ще від-
чувається ладозвукорядна пливкість, що позбавле-
на чіткого кінцевого устою: друге повторення пер-
шого речення завершується звуком соль, а власне
друге речення має кінцевий звук ля.
Мелодія цього пісенного типу має спонукальний
характер і складається із трьох інтонаційних конту-
рів, кожен з яких висотно переплітається, маючи одні
і ті ж звукові перетини, зокрема четвертий ступінь,
що є свого роду крайнім основним.
На формотворчому рівні — це типова ладканко-
ва форма ААА, в основі якої лежить дворядкова
строфа зі структуротворчим повторенням першого
речення.
Ритмічна форма вірша цієї ладканки 4 + 5, що у
весільній обрядовості зустрічається рідко. На рід-
кість вживання цієї форми в українській пісенності
звертав увагу й Ф. Колесса: «Рідше можна зустрі-
ти дев’ятискладовий вірш із двох груп, що тільки од-
ним складом відрізняються від себе 5 + 4 або 4 + 5»
[2, с. 130].
У композиційному відношенні ця ладканка має за-
чин, хід та закінчення, кожен із цих елементів на се-
мантичному рівні монарний.
Поширеним в с. Липа Дубенського району Рів-
ненської області є й ладканковий тип Б. На відміну
від попереднього він використовується у весільному
обряді не від початку до кінця, а починаючи лише з
того часу, коли молоді повернуться зі шлюбу і чека-
ють на подачу випивки та закуски. Зокрема, лад-
канки «Де тая капуста росла», «Мілка капуста, міл-
ка», «Добра кухарочка», «Дружкові золотий дати»
виконуються під час чекання на подачу весільних
страв. Під час роздачі короваю у досліджуваному
селі співають ладканки «Світи, місяцю», «Староста
коровай крає». Ладканки «Рада свекруха, рада»,
«А вам, мамо, не журитися» свашки співають на возі
у той час, коли молода їде у дім молодого. Під час
перезви (приїзду батьків молодої до молодого) спі-
вають ладканку «Що то за варта стояла», а під час
перезви в молодого ладкають «Ой що ж то за село?»,
«Ти, зятю, не лякайся», «Розточи, свате, хату», «Ве-
демо тура в хату», «Зозуленька літає» та «Ой по-
дивіться, люди». Таким чином, ті чи інші ладканки
мають своє конкретне місце у весільному обряді і
їхнє використання не є спонтанним, а вивіреним ба-
гатовіковою традицією.
Ритмічна форма вірша у ладканковому типі Б —
нецезурований семискладник, хоча часто зустрі-
чається й цезурований восьмискладник 4 + 4.
Тобто вірші у цій строфі є мобільними через рит-
мічну невстабілізованість. Така ритмічна розхита-
ність віршів у ладканкових строфах — характер-
не явище для весільної пісенності, бо воно свід-
чить про те, що весільна пісенність позначена
варіативними елементами, які беруть свої почат-
ки із сивої давнини.
Якщо у ладканковому типі А строфа чітко ре-
гламентована (вона є дворядковою), то в типі Б
вона є шестирядковою. У деяких ладканках
(«Дружкові золотий дати», «Староста коровай
крає», «Світи місяцю з раю», «А вам, мамо, не
журитися», «Рада свекруха, рада», «Що то за вар-
та стояла», «Ой що ж то за село», «Розточи, сва-
те, хату», «Ведемо тура в хату», «Зозуленька лі-
тає») зустрічається чотирирядкова строфа із
структуротворчим повторенням першого вірша.
Через те їхня народнопісенна форма є п’ятирядковою
варіаційною ААААА із серіаційним способом ме-
лодичного розгортання.
Цікавою у ладканковому типі Б є й силабомело-
дична модель. Вона представляє поєднання спондея
з анапестом та двічі збільшеного спондея. Такого
роду ритмічна організація також зберігає старовин-
ний спосіб фольклорного мислення — коли рецита-
ція переростає в організовану ритмічну фігуру.
723ладканкові типи весільних пісень Південної волині…
ISSN 1028-5091. Серія філологічна. № 4 (118), 2014
Неординарним у ладканковому типі Б є й ком-
позиційне розгортання. Воно представляє монар-
ний зачин, квартнарний хід та монарну кінцівку.
Якщо кінцевий тон у ході й закінченні ідентичний,
то інтонаційний контур фігуративно дещо відмін-
ний: у ході він охоплює амбітус квінти, а в закінчен-
ні — амбітус кварти.
Мелодія у ладканковому типі Б представляє
спонукальну модальність, оскільки вона фігура-
тивно від квінтового верхнього устою «сповзає»
вниз, хоча у другому, третьому та четвертому по-
вторенні ходу вона трансформується у питальну
модальність. Якщо представити її номографічно,
то вона має дві інтонації сповзання вниз та чоти-
ри інтонації однієї хвилі.
Ладозвукорядна будова у ладканковому типі Б
представлена іонійським пентахордом, в якому
перша модальна ланка охоплює еолійський тетра-
хорд, а всі інші наступні — власне іонійський пен-
тахорд.
Лише дві ладканки, що виконуються у липівсько-
му весільному обряді («Ти, зятю, не лякайся» та «Ой
подивіться, люди»), представлені шестирядковою
строфою з двічі повтореним першим віршем. Незва-
жаючи на це, народнопісенна форма в ладканково-
му типі Б п’ятирядкова. Вона твориться від струк-
туротворчого повтору першого речення, чотирира-
зового повтору 2—5 віршів та контрастного
зіставлення 6 та 7 рядків. У цілому вона представ-
лена наступною індексацією АBCD. Як бачимо, у
ладканковому типі Б строфічний ряд знаходиться в
межах чотири—семирядкових віршів.
Одинадцятьма зразками у весільному обряді
с. Липа Дубенського району Рівненської області
представлений ладканковий тип В. На відміну від
попереднього (маємо на увазі типу Б), він також
охоплює церемонію весільного обряду від початку
до кінця (маючи лише більші проміжки). Зокрема,
пісні цього типу виконуються на початку весілля
(«Та Ганусин батенько», «Вилинули сірі воли»),
під час подачі випивки та закуски («Матінко-
голубонько», «Ой дружбонько-дядьку»), під час
сідання за вечерю («Ой матінко-вишня»), під час
від’їзду молодої до молодого на возі («Ой стукну-
лися сіни», «Як я буду сина женити»), під час при-
їзду перезви до зятевого села («Вийди, Ганнусю,
вийди», «Ой дивно нам, дивно», «Онде кіт на по-
лиці») та під час роздачі короваю на перезві («Ми
пшеницю пололи»).
В основі ладканкового типу В лежить нецезуро-
ваний семискладник з можливістю його розширен-
ня на одну складоноту (переходу на цезурований
восьмискладник). Строфа, як правило, дворядкова
з повторенням першого вірша. Це, без сумніву, одна
з найстаріших пісенних форм в українській народній
творчості, що виступає у багатьох обрядових піснях:
весільних, обжинкових, веснянках та ін. За словами
Ф. Колесси, «семискладовий вірш у строфових по-
єднаннях — це характерна типова форма весільних
пісень» [2, с. 123]. До речі, у цьому типі пошире-
ною є дворядкова строфа із повторенням першого
вірша, хоча й зустрічається чотирирядкова («Ой
дружбоньку-дядьку», «Ой стенуться стіни», «Ви-
йди, Ганнусю, вийди»), шестирядкова («Ой матінко-
вишня», «Ой дивно нам, дивно»), а дві ладканки
«Матінко-голубонько» та «Онде кіт на полиці»
представляють двострофну чотирирядкову побудо-
ву. Як бачимо, семантична шкала у цьому ладкан-
ковому типі є доволі мобільною.
Варіабельним у ладканковому типі В є й силабо-
мелодичний ритм. Тут він представлений двома фор-
мами: поєднанням дипіріхія з анапестом та дипірі-
хія із тримакром. Часто зустрічається дроблення
однієї із складонот, як правило, першої (це відбу-
вається у той час, коли модифікується ритмічна
форма вірша — замість семискладника виступає
восьмискладник.
Незважаючи на це, у ладканковому типі В на-
роднопісенна форма є стабільною — трирядко-
вою АА’В завдяки структуротворчому повторові
першого речення навіть у тих зразках, в яких семан-
тичне наповнення виходить за рамки дворядкової
побудови (тут серіаційно повторюється, як прави-
ло, другий рядок).
Доволі мобільну роль у цьому ладканковому
типі В виконує інтонаційне розгортання. Воно є
постійно змінним, тобто інтонаційна ланка кожної
іншої ладканки цього типу має невнормований
(пливкий) розвиток. Ладканки цього типу, на від-
міну від інших, майже не мають сталих мелодич-
них кальок, їх постійно пронизує серіаційно-
варіаційна розвитковість.
Мелодія ладканкового типу В за своїм становлен-
ням є питальною. Це дає підстави припускати, що
Олег СМОлЯк724
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (118), 2014
зразки цього типу дещо пізнішого походження, ніж
зразки попередніх типів, хоча мелодична спонукаль-
ність також бере свої початки у давнішій фольклор-
ній верстві. Найбільш варіабельними в інтонаційно-
му становленні зразків цього типу є кадансові зво-
роти. Вони, як правило, обігрують ІІ, VІІ та
V ступені і обов’язково замикаються першим. Влас-
не у цьому й полягає серіаційність розгортання ме-
лодій ладканкового типу В.
Ладозвукорядній будові ладканкового типу В
властивий іонійський або еолійський пентахорд із
субсекундою або з субквартою, чи з обома цими при-
ставними звуками (часто він представлений й у чи-
стому вигляді). Хоча відчутне у цьому типі інтерав-
тентичне поєднання іонійського або еолійського те-
трахорда із пентахордом. Власне такого роду
поєднання простежується завдяки завершенню пер-
шого речення на 2 ступені. Це створює плагальний
ефект поєднання двох модальних ланок.
Цікавими є ладканки типу В і з точки зору відтво-
рення. Вони виконуються гуртами свашок або дру-
жок в унісон. Характерною особливістю їхнього ви-
конання є розспівування окремих складів глісандую-
чим способом. Такий спосіб — характерне явище для
виконання весільних пісень, адже він позначений
«шуканням звука» на перших (наголошених) звуках,
а наступні ненаголошені (розспівувані) звуки глісан-
дуються 3. Такий виконавський спосіб К. Квітка на-
звав «cercare la nota». Його вчений вперше відчув під
час виконання традиційних колядок на Покутті.
Сімома зразками у липівському весільному об-
ряді, що на Дубенщині, представлений ладканко-
вий тип Г. Зразки цього типу використовуються не
у всьому обрядовому дійстві, а лише зустрічають-
ся з того часу, коли молоді йдуть до шлюбу («Ви-
йди, мати, з хати»). Опісля — під час очікування
на подачу випивки та закуски («Брязнули ложеч-
ками», «Їли свати, їли», «Випий, сватоньку, ви-
пий», «Ой дружечко-панно»), під час роздавання
короваю («Говорили на Ганнусю люди» та «По-
суньтеся, подоляночки»).
Ритмічна форма вірша у зразках ладканкового
типу Г охоплює нецезурований шести-семискладник.
3 Спосіб «шукання звука» К. Квітка назвав латинкою
«cercare la nota», який відчув під час співу колядок до-
християнського змісту на Снятинщині, що на Івано-
Франківщині.
Він розтягується та стягується за рахунок подріб-
нення або стягування окремих складонот, найчасті-
ше першої або другої. Такого роду варіабельність
ритмічної форми вказує на давність її походження,
а скоріше всього, на її невстабілізованість.
Більш унормованою у зразках ладканкового
типу Г є сама строфа. Тут вона чотирирядкова, із
повторенням першого вірша. Без сумніву, вона по-
ходить від аналогічної дворядкової. Відрізняється
від першої лише більшим семантичним наповненням.
Її музичний синтаксис аналогічний дворядковій.
Лише дещо відмінною від попередніх типів є мо-
дель силабомелодичного ритму. Вона переважно тво-
риться за рахунок поєднання дактиля та висхідного
йоніка. Хоча в цілому вона близька своєю структу-
рою до попередніх силабомелодичних моделей.
Народнопісенна форма у зразках ладканкового
типу Г — п’ятирядкова АВВВС. Такого роду по-
будова твориться за рахунок структуротворчого по-
вторення першого речення. Виходячи з цього ком-
позиція пісень ладканкового типу Г позначена зачи-
ном, чотириразовим повторенням ходу та кінцівкою:
ЗХХХХК. Як бачимо, структурне розширення на-
роднопісенної форми у ладканкових піснях творить-
ся завдяки повторенню одного із композиційних еле-
ментів, найчастіше — ходу.
Мелодія у зразках ладканкового типу Г спону-
кальна. Спонукальність твориться за рахунок по-
стійного «сповзання» мелодії зверху вниз.
Ладозвукорядна будова пісень ладканкового
типу Г обертається в межах іонійського пентахорда
без приставних звуків.
Отож, можна говорити про існування в липівській
весільній обрядовості чотирьох ладканкових мело-
дичних типів. Кожен із них має своє відповідне міс-
це у ході весільного обряду. Часто вони чергуються
між собою, а деколи використовуються лише із се-
редини весільного обрядового дійства. А в цілому
творять чотири весільні ладканкові модуси, завдяки
яким «цементується» весь весільний обряд, і таким
чином набирає неповторних і специфічних лише йому
виконавських характеристик. Завдяки їм можна ви-
значити особливості весільного обряду того чи іншо-
го етнографічного регіону.
1. квитка к. Песни украинских зимних обрядовых
празднеств / К. Квитка // Избранные труды : в
725ладканкові типи весільних пісень Південної волині…
ISSN 1028-5091. Серія філологічна. № 4 (118), 2014
2 т. / сост. и коммент. В.Л. Гошовского. — М. : Сов.
композитор, 1971. — С. 103—155.
2. колесса Ф. Ритміка українських народних пісень /
Ф. Колесса // Музикознавчі праці / підгот. до друку
С.Й. Грица. — К. : Наукова думка, 1970. — С. 21—
233.
3. колесса Ф. Старинні мелодії українських обрядових
пісень (весільних і колядок) на Закарпатті / Ф. Колес-
са // Музикознавчі праці / підгот. до друку С.Й. Гри-
ца. — К. : Наукова думка, 1970. — С. 368—397.
Oleh Smolyak
LADKANKA TYPES OF WEDDING SONGS
IN SOUTHERN VOLHYNIA
(after materials from the village of Lypa,
Dubno district, Rivne region)
The article has presented musical and stylistic characteristics of
ladkanka songs from the village of Lypa, Dubno district in
Rivne region (ethnographical area of Southern Volhynia). At-
tention has been paid to the typology of rhythmic and melodic
comparisons and the means of their recultivation under the
present-day conditions.
Keywords: wedding ladkankas in Southern Volhynia, rhyth-
mic form of poetry and melody, the way of presentation.
Олег Смоляк
ЛАДКАНКОВЫЕ ТИПЫ
СВАДЕБНЫХ ПЕСЕН ЮЖНОЙ ВОЛЫНИ
(на материале с. Липа Дубенского района
Ровенской области)
Рассматривается музыкально-стилевая характеристика
ладканковых песен с. Липа Дубенского района Ровенской
области (этнографический район Южной Волыни). Об-
ращено внимание на типологию ритмо-мелодических сопо-
ставлений и способы их рекультивации в современных
условиях.
Ключевые слова: свадебные ладканки, Южная Волынь,
ритмическая форма стиха и мелодии, способ исполнения.
|