Поетичний вимір повстанських тюремних пісень

Cтаття присвячена вивченню специфіки поетикальної основи повстанських пісень тюремної тематики, виявленню її традиційної платформи та новаційних компонентів. Досліджено проблему своєрідності відображення та поєднання у таких піснях двох площин: історичних реалій та інтимних переживань ув’язнених....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2014
1. Verfasser: Кравцова, Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут народознавства НАН України 2014
Schriftenreihe:Народознавчі зошити
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94473
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Поетичний вимір повстанських тюремних пісень / Г. Кравцова // Народознавчі зошити. — 2014. — № 4 (118). — С. 754-759. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-94473
record_format dspace
spelling irk-123456789-944732016-02-12T03:05:03Z Поетичний вимір повстанських тюремних пісень Кравцова, Г. Статті Cтаття присвячена вивченню специфіки поетикальної основи повстанських пісень тюремної тематики, виявленню її традиційної платформи та новаційних компонентів. Досліджено проблему своєрідності відображення та поєднання у таких піснях двох площин: історичних реалій та інтимних переживань ув’язнених. Розкривається також питання побутування та ролі української повстанської тюремної пісні у сучасному суспільстві. The article has presented some results of studies in specifics of poetic base of insurgents’ prison songs as well as of observations in traditional platform and innovative components of creations. The problem of specified reflection and combination of levels in these songs - historical realities and prisoners’ individual feelings – have been exposed. It has also been dealt with the issue of existence and role of the Ukrainian insurgent prison songs in modern society. Статья посвящена изучению специфики поэтической основы повстанческих песен тюремной тематики, выявлению ее традиционной платформы и инновационных компонентов. Исследована проблема своеобразия отображения и сочетание в таких песнях двух плоскостей: исторических реалий и интимных переживаний заключенных. Раскрывается так же вопрос бытования и роли украинской повстанческой тюремной песни в современном обществе. 2014 Article Поетичний вимір повстанських тюремних пісень / Г. Кравцова // Народознавчі зошити. — 2014. — № 4 (118). — С. 754-759. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94473 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Кравцова, Г.
Поетичний вимір повстанських тюремних пісень
Народознавчі зошити
description Cтаття присвячена вивченню специфіки поетикальної основи повстанських пісень тюремної тематики, виявленню її традиційної платформи та новаційних компонентів. Досліджено проблему своєрідності відображення та поєднання у таких піснях двох площин: історичних реалій та інтимних переживань ув’язнених. Розкривається також питання побутування та ролі української повстанської тюремної пісні у сучасному суспільстві.
format Article
author Кравцова, Г.
author_facet Кравцова, Г.
author_sort Кравцова, Г.
title Поетичний вимір повстанських тюремних пісень
title_short Поетичний вимір повстанських тюремних пісень
title_full Поетичний вимір повстанських тюремних пісень
title_fullStr Поетичний вимір повстанських тюремних пісень
title_full_unstemmed Поетичний вимір повстанських тюремних пісень
title_sort поетичний вимір повстанських тюремних пісень
publisher Інститут народознавства НАН України
publishDate 2014
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94473
citation_txt Поетичний вимір повстанських тюремних пісень / Г. Кравцова // Народознавчі зошити. — 2014. — № 4 (118). — С. 754-759. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.
series Народознавчі зошити
work_keys_str_mv AT kravcovag poetičnijvimírpovstansʹkihtûremnihpísenʹ
first_indexed 2025-07-07T00:55:54Z
last_indexed 2025-07-07T00:55:54Z
_version_ 1836947609523060736
fulltext ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (118), 2014 Український повстанський фольклор загалом та повстанські тюремні пісні зокрема належать до маловивчених пластів уснопоетичної творчості. Пісні політв’язнів періоду ОУН і УПА поки що не стали об’єктом ґрунтовного дослідження і досі переважно лише побіжно розглядалися у контек- сті вивчення повстанської пісенності. Скажімо, такі принагідні згадки наявні у розвідках Петра Шимківа [14], Ростислава Крамара [5], Ольги Харчишин [13] тощо. Більш детальний аналіз аре- штантських творів цього періоду провів Г. Дем’ян у праці «Українські повстанські пісні 1940— 2000-х років» [3], де тюремним пісням присвяче- но окремий розділ. Попри деяке зацікавлення в останні роки цими народнопісенними зразками усної словесності у фольклористиці не розроблено їх класифікації, ску- по досліджена поетика. Більше того, немає одно- стайності щодо номінації. Так, Петро Шимків у статті про християнські образи у повстанському пісенному фольклорі використовує назву «табірні пісні». Григорій Дем’ян слушно зауважив, що така назва «звужуює сам зміст явища». У розвідці, по- даній у 2001 році в Записках наукового товари- ства ім. Шевченка, у статті, вміщеній у журналі «Визвольний шлях» (2002) та у монографії (2003) вчений паралельно вживає «тюремні політичні піс- ні», «національно-патріотичні тюремні пісні», «національно-політичні тюремні пісні». У словнику- довіднику «Українська фольклористика» згадуєть- ся про пісні тюремні, в’язничні, таборові, катор- жанські. Вважаємо, що найбільш влучним буде узагальнюючий термін «повстанські тюремні піс- ні», з огляду на те, що, з одного боку, тюремна пі- сенність входить до фольклорного масиву повстан- ського циклу, з іншого — тюремними цілком ви- правдано можуть називатись і пісні, створені репресованими, каторжанами у таборах, оскільки тюрма — це місце ув’язнення, «де перебувають особи, засуджені до позбавлення волі або які зна- ходяться під судовим слідством» [9, с. 335]. Зре- штою, і самі автори, носії та виконавці цих творів, нерідко означують їх як «тюремні пісні», або «по- встанські тюремні пісні». Підтверджує таку на- родну номінацію, зокрема, й пісня, яку написала у Воркуті (1953 р.) політв’язень Марія Потикевич- Заболотна: За старим дубовим столом Ми зійдемося, друзі, ще знов© Г. КРАВЦОВА, 2014 Галина КРАВЦОВА ПОЕТИЧНИЙ ВИМІР ПОВСТАНСЬКИХ ТЮРЕМНИХ ПІСЕНЬ Cтаття присвячена вивченню специфіки поетикальної основи повстанських пісень тюремної тематики, виявленню її традиційної платформи та новаційних компонентів. До- сліджено проблему своєрідності відображення та поєднан- ня у таких піснях двох площин: історичних реалій та інтим- них переживань ув’язнених. Розкривається також питання побутування та ролі української повстанської тюремної пісні у сучасному суспільстві. Ключові слова: фольклор, повстанські тюремні пісні, мо- тив, тема, традиція. 755Поетичний вимір повстанських тюремних пісень ISSN 1028-5091. Серія філологічна. № 4 (118), 2014 І тоді у гурті Пригадаєм тюремні пісні [8, с. 113]. За свідченнями колишніх репресованих, які пе- режили жахіття енкаведиських катівень і концта- борів, пісня для них у найскрутніші часи була роз- радою та підтримкою. «А все одно, прийдем з ро- боти і пісні хочем, співаєм… співаєм пісні, які вдома колись співали… кажда собі шось за себе нагадує… може кохала котра і була коханою… співали всі потихоньку», — згадує вісімдесятисе- милітня мешканка Дашави зв’язкова, політв’язень Марія Галій. Марія Матійків зі Стрия зауважує, що «співали такі пісні, напримір, «Люба матусю», «Лети, моя думо», отакі про маму, про батьків, про Україну. Так самі себе розраджували, бо таке було, бо такий був час, що ніхто не знав…нині жиєш, а на завтра і не знаєш, чи ше будеш на тім світі. Бо то було страхіття, страхіття, що вни ро- били» [1, арк. 458]. Як демонструють записи наративів від політв’язнів, для тюремної пісенності того періоду характерними є два способи творення: 1) колекти- вом; 2) одним автором. Цікавий спомин про пер- ший тип піснетворення нам вдалось записали від Марії Галій: «І ми, коли приходили в барак заму- чені, зажурені…а там були мудрі люди… та й піс- ню давай: одна скаже, а друга ше стрічку прило- жит, трета знов скаже, а потому ми підбираєм ме- лодию до тої пісні. І так є пісня. І так пісня родилася» [1, арк. 511]. Таким чином, пісня вже на першому етапі творення вбирала думки, мрії та сві- товідчуття багатьох людей. Про інший спосіб поя- ви повстанських тюремних пісень дуже цікаві згад- ки залишила учасниця збройної боротьби за Укра- їнську державу, зв’язкова, медсестра УПА, політв’язень із довголітнім стажем та поетка Ма- рія Потикевич-Заболотна: «Під завивання вітру у верхах ялин, який сніговицею б’є у шибки холод- ного бараку, насилялись докупи думки, підбира- лось до слова слово — народжувались вірші, ви- никали пісні… цілими днями я наспівувала якусь стару мелодію нашої пісні, але слова вставляла свої, і коли просила у литовок олівця, то записувала їх на папірчик, що вони мені давали. Часом увечері, щоб підтримати дух їм і собі, нишком співала, чи- тала свої вірші» [8, с. 34]. Задекларовані два типи творення повстанських тюремних пісень є показ- ником активного включення до народнопісенного фонду авторської поезії, яка базується на фоль- клорній традиції, створена у руслі усної словеснос- ті. «Творчий акт одиниці — це індивідуальний про- яв творчого духу колективу, народу» — писав Г. Нудьга [7, с. 80]. Вагомою в цьому контексті була функція обдарованих виконавців, які не лише підтримували уснопоетичну традицію, а й нерідко виступали у ролі її творців або співтворців. Отже, у циклі повстанських тюремних пісень проявляється взаємозв’язок категоріальних струк- тур: авторського й колективного, а також традиції та новацій. Варто зауважити, що під поняттям «традиція» розуміють головно сукупність культур- них надбань, витворених суспільством, сформова- ний уклад, що характеризується відносною стій- кістю. Традиційність уснопоетичної творчості ви- являється у релятивній незмінності вербального тексту, наспіву і манери виконання, переданні фольклорних зразків, як правило, без вагомих трансформацій від покоління до покоління, збере- женні сюжетів, мотивів, образів, виражальних за- собів. Погоджуємось з думкою В. Сокола, що «у сферу традиції входить не тільки сама фольклор- на «матерія», але й знання її, вміння передати усі здобутки наступним генераціям» [10, с. 246]. Усе ж традиційність не варто розглядати як щось ста- ле, незмінне, адже, як слушно зауважив С. Ми- шанич, «постійно відбувається розхитування тра- дицій, поповнення їх новими елементами, які зго- дом входять до традиції як її повноцінні складові» [6, с. 23]. Для сприйняття інновацій, що проника- ють у фольклорну традицію, потрібно, щоб вони ґрунтувались на здобутках попередніх поколінь, засвідчували тяглість із узвичаєними досягнення- ми, знаннями, уявленнями. Такими традиційно- інноваційними творами й стали повстанські тюрем- ні пісні періоду ОУН і УПА, адже вони є новіт- нім жанровим утворенням, яке постало на традиційному поетичному фундаменті (ідейне спрямування, тематика, мотивний фонд). Загалом, найбільш характерними традиційни- ми темами повстанських тюремних пісень є тема туги за Батьківщиною й ріднею, тема боротьби за свободу та тема жертовної смерті. Їх конкрет- не, новаційне вираження — мотивна система тво- рів. Ключовими у досліджуваних зразках висту- Галина кРавЦОва756 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (118), 2014 пають мотиви «політв’язні тужать за домівкою» («домівка» — у вузькому та широкому сенсі), «політв’язні підтримують повстанську боротьбу», «енкаведисти знущаються над політв’язнями», «мати приносить передачу в’язневі», «ув’язнений помирає на чужині». Так, у пісні «Куди вітер хмари гонить» розкрито почуття дівчини-політв’язня, яка мріє хоча б у снах побачити свою землю, дізнатися про долю найрідні- ших людей: І думками я літаю До села рідненького, І хотіла б я дізнатись, Що сталось новенького. Може, вдома вже руїни, І родини вже нема, Чи у тюрмах, чи в катовнях? Давно вісточки нема [1, арк. 180]. У твір вплетено мотив звертання дочки-ареш- тантки до матері. Вона просить «не тужити» і «не жалувати» за нею, бо «це все для України». Щира любов до України, глибокий патріотизм поневоле- ної, але нескореної і гордої українки проявляються у таких рядках: Україна нам єдина, Ми за неї терпимо, Ми за неї у каторгах літа свої тратимо [1, арк. 543]. Нерідко в місцевих тюремних піснях наголошу- ється на внутрішній прив’язаності до роду. Відірва- ність політв’язнів від дому, від свого коріння роз- риває його єдність. Репресовані українці та їхні ро- дини дуже важко переживали розлуку. Тому й тюремні пісні насичені мотивами жалю за найближ- чими людьми: Мені не жаль покинути цей світ, Мені не жаль, що волі я не бачу. Я за ріднею тільки плачу, Мені лиш мами жаль [1, арк. 863]. Типовим для повстанських тюремних пісень є об- раз матері. До неньки звертаються з проханням про молитву, до неї «линуть у снах», її «бачать в своїй уяві» і «голос чують її пісень». Характерними для таких творів є ретроспекції у «час веселий», коли ма- тінка «колисала в колисці», «пригортала до грудей», «чесала косу». Переплетення різночасових площин підкреслює трагізм моменту перебування у тюрмі. Ліричний герой пригадує своє дитинство, юність, проведені в любові та протиставляє це в’язничним поневірянням: Як пригадаю літа дівочі, Як жовту косу чесала ти, Тепер, матусю, як день, так ночі Цю жовту косу мичуть кати [1, арк. 633]. Властивим для тюремної пісенної традиції є мо- тив «арештант просить вибачення у матері» («Ти не плач, матусю, я прошу, пам’ятай, що я любив тебе, твою знімку весь час ношу, вибач, мамо, за усе мене»). У пісні «Люба матусе» (запис здій- снено на Стрийщині, с. Слобідка) ув’язнена дівчи- на перепрошує за те, що «замість радості прине- сла горе в літах на старості», що ненька «не поба- чить її в віночку» та що її ніколи «дружби до шлюбу не поведуть». Тут чітко прослідковуються ідеали українства, пов’язані з прагненням створен- ня сім’ї, продовження роду, передання нащадкам вартостей українського народу. Дівчина-невільниця закликає маму не журитись і гордитись жертов- ністю дочки заради України: Моя матусю, будь з того горда, Що я вмираю за нарід свій. Я не призналась тут до нічого, Хоч кат червоний мене все бив [1, арк. 880]. Власне констатація «мовчання на допитах» неда- ремно знайшла своє відображення у тюремних піс- нях, адже збереження таємниць партизанського руху було одним із головних постулатів повстансько- го світогляду. З цього приводу Михайло Мельник зазначав у своєму спомині: «І ще хочу сказати, що ми троє були молоденькі. Марія і Анна мали ще не повних сімнадцять років, а мені ще не було п’ятнадцяти літ. І ми поклялися одно одному: як би нас не тортували і не били, не видати тайни, не зра- дити одне одного, а відтак і України. Ми слово своє виповнили» [1, арк. 899]. Хронологічні межі сюжету тюремних пісень не- рідко розширені екскурсом у майбутнє. Так, мотиви «в’язень мріє про щасливе майбуття» та «в’язень втрачає надію на повернення» виступають художні- ми елементами, що представляють духовне перене- сення ліричного героя в прийдешній час, визначають розв’язку. У зв’язку з цим можливий двоякий роз- 757Поетичний вимір повстанських тюремних пісень ISSN 1028-5091. Серія філологічна. № 4 (118), 2014 виток подій: 1) ув’язнений повертається додому; 2) ув’язнений помирає на чужині. Варто зауважити, що навіть варіанти однієї пісні можуть мати протилежний настроєвий стрижень: у першому випадку позитивний, оптимістичний, жит- тєстверджуючий («Хай марно не тужить, хай мар- но не плаче, бо я ще повернусь колись», «Прийдут наші хлопці, відкриют нам двері і пустят на волю зо- всім»), у другому — песимістично-зневірницький, безнадійний («Ти не побачиш моєй могили, вінок терновий не покладеш»). Як ілюструє фольклорний матеріал, образ матері у тюремних піснях нерідко пов’язується із мотивом «мати приносить передачу в’язневі». Така вузлова складова сюжету на композиційному рівні переваж- но є кульмінацією твору. За свідченнями інформантів- політв’язнів, кожен із них з трепетом чекав передачі від рідних, від матері, адже це була не просто їжа — це була часточка волі, часточка материнського любля- чого серця. «Я в тім мішочку бачу усю свою рідню, зажурену матусю, заплакану, сумну», — співає Ма- рія Мельник з с. Колодниця і асоціює пісню з влас- ним минулим: «Мене дуже били. Я ослабла і пару днів не вставала. Потім мене відправили на кухню чисти- ти бульбу. Дівчата сказали, що через вентиляцію мож- на побачити, хто приносить передачу. А моя мама но- сила, але їй казали, що мене тут нема. Вона не вірила і все приходила. Одного разу я побачила її через вен- тиляцію і закричала: «Мамо, я тут!». Мама почула і стала плакати і дуже просити, щоб прийняли переда- чу. Передачу мені дали. Після цього мене відправи- ли етапом, і я вже ніколи не бачила мами» [1, арк. 897]. Отже, мотив «рідні приносять передачу в’язневі» має реальну підоснову, як, зрештою, і багато інших сю- жетотворчих елементів повстанських тюремних пі- сень, що власне показує своєрідність жанру. Варто зазначити, що у досліджуваних творах ак- центовано на сприйнятті української матері як пер- шооснови національної свідомості, адже саме вона прививає своїм дітям любов до Батьківщини, праг- нення свободи та готовності до боротьби: І горда будь, що ворог злий карає так твою дитину. Чи втямиш? вчила ти дітей Боротися за Україну [2, с. 49]. Одним із ключових у досліджуваних творах ви- ступає мотив «енкаведисти знущаються над політв’язнями». Окремі зразки насичені сценами ка- тування репресованих: Не раз твої діти голодні були: Ні хліба не їли, води не пили. Не раз твоїм дітям кололи спини, За нігті саджали гарячі голки, На цементі спали в одних сорочках, Недолі зазнали в московських руках. [1, арк. 222]. Досліджуваним пісням властива хронікальність викладу подій. Так, у збірнику «Фольклорні мате- ріали з отчого краю» наявна пісня «Сумні вечори, сумнії ранки», у якій досить детально, послідовно описано арешт та катування під час перебування у тюрмі: «Уже авто їде, сиґнал сиґнує», «Чотири тай- ні і два поліцаї — певно ж по мене молодого», «Авто над’їхало і мене забрали, назад ми руки ізв’язали», «Завезли мя у лісочок у темний куто- чок, там ся над мною знущали», «авто пд’їхало, протів тюрми стало, мене із авта кидають», «На двір мене не виводят. Лиш кождої ночи около пів- ночи на протоколи ня приводят», «Там мене пита- ют, чи служу Вкраїні, кого я з повстанців ще знаю. Я відповідаю: «нічого не знаю». Б’ют ня, що кров’ю ся вмиваю» [12, с. 448]. Інколи таким пісням притаманна деяка гіперболі- зація. Зокрема, у варіантах пісні «Нічка була тем- на» зі Стрийщини простежується градація міри по- карань. У творі з с. Стрілків співається: «Їм три рази денно води доносили, а шість разів на день нагаями били», із с. Довголука: «Там три рази на день воду доносили, а сім разів на день нагаями били», у зраз- ку, записаному в с. Колодниця: «Там три рази ден- но води доносили, а сто тисяч разів нагаями били». Варто зазначити, що в досліджуваних піснях своє місце знайшла й тема кохання. Серед арештантів було чимало молоді, тому в пісенному фольклорі тю- ремного циклу відображено тугу від розлуки із ко- ханими, жаль за втраченими почуттями. У піснях змальовано їхні сподівання на щасливе майбутнє, розкрито інтимні почування в’язнів: Очі повні ще ласк, в них вогонь не погас, Хоч німіє розмова. кличу, кличу. Явись Ти мені, мов колись. Прощавай, будь здорова [1, арк. 400]. Галина кРавЦОва758 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (118), 2014 У повстанських тюремних піснях з любовною те- матикою наявні мотиви, які є традиційними для українського пісенного фольклору соціально- побутового циклу: «хлопець прощається з милою», «дівчина тужить, плаче за коханим», «дівчина зу- стрічає милого, який повертається додому» («Я прощався з дівчинов свойов чорнобривов, думав, навіки ся прощаю», «Дівчина плаче, плаче й умлі- ває», «Я йду дорогою стрінувся з милою» [12, с. 448—449], «минає рочок, минає другий, милий з неволі вертає, вийшла дівчинонька та й за ворі- тонька, свого милого витає» [12, с. 450]). Особли- во чітко маркований новизною останній вказаний мотив. Новаційність цього сюжетотворчого елемен- ту виявляється у переважанні в ньому патріотично- го над любовним («Зразу про повстанців питаю», «Що нового чути, чи живут повстанці, котрі Вкра- їні присягали?», «Мила відповідає, слезов ся вми- ває: «Всіх їх піймали і розстріляли»). Отож поши- реними є мотиви, у яких відображено усвідомлення молоді, що боротьба за волю України є вищою за власне життя, а принесення в жертву особистого щастя заради народу є демонстрацією національної свідомості. Смерть заради великої ідеї, сприйняття її як необхідного явища на шляху до визволення сво- єї землі від окупантів, віра у незнищенність народу є одними з провідних ідейних блоків повстанської тюремної пісенності. Отже, тюремні пісні є вагомою складовою по- встанського пісенного фольклору. Такі твори у по- етичній формі засвідчують незламність патріотич- ного духу, ілюструють героїзм та самопожертву на- ціонально свідомих українців, віддзеркалюють витривалість учасників повстанського руху періоду ОУН і УПА. Народнопісенна творчість цього плас- ту правдиво та без пафосу подає картини тортур, вироків і страт вірних синів та дочок України. По- встанські тюремні пісні — оригінальна форма уві- чнення стійкості, високоморальності, релігійності, патріотизму та героїзму українського народу. Ра- зом з тим, у піснях тюремного циклу знайшли відо- браження ліричні переживання ув’язнених, їх туж- ливі мрії про вільне життя, жаль за понівечену юність. Такі твори несуть величезний виховний по- тенціал, є частиною алгоритму поєднання минуло- го з теперішнім. Надзвичайно актуальними вони є у наш час, в історичний момент, коли боротьба за Україну перейшла на новий етап, але ґрунтується на ідеях українського націоналізму, зародженого в по- передніх століттях. 1. Архів Інституту народознавства НАН України. — Ф. 1. — Оп. 2. — Од. зб. 516. — 854 арк. (Фоль- клорні записи Г. Магас зі Стрийського району Львів- ської області). 2. Відлуння лісу / упоряд. О.І. Голубченко. — К., 2000. — 197 с. 3. Дем’ян Г. Українські повстанські пісні 1940— 2000-х років (історико-фольклористичне досліджен- ня). — Львів : Галицька видавнича спілка ; К. : Укра- їнська видавнича спілка, 2003. — 581 с. 4. Золотий Дунай. Символіка української пісні / упоряд. Марія Чумарна. — Тернопіль, 2007. — 264 с. 5. крамар Р. Фольклор національно-визвольної бороть- би українського народу 1940—1950 рр. (за матеріалами Західного Поділля) : автореф. дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. — К., 1996. — С. 12. 6. Мишанич С. Талановиті творці і носії фольклору / С. Мишанич // Фольклористичні та літературознавчі праці. — Донецьк : Донецький національний ун-т, 2003. — Т. 1. — С. 109—124. 7. Нудьга Г. Пісні українських поетів та їх народні пере- робки / Г. Нудьга // Пісні та романси українських по- етів : в 2-х т. / упоряд., вступ. ст. і прим. Г.А. Нудьги. — К., 1941. — Т. 1. — С. 7—30. 8. Потикевич-Заболотна М.в. Нам дуже треба жити / М.В. Потикевич-Заболотна. — Тернопіль, 1996. — 136 с. 9. Словник української мови : в 11 т. — Т. 10. — 1979. — С. 335. 10. Сокіл в. Українські історико-героїчні перекази: струк- турно-семантичний та поетичний аспекти / В. Со- кіл. — Львів : Інститут народознавства НАН Украї- ни, 2003. — 320 с. 11. Фольклор національно-визвольної боротьби україн- ського народу 1940—1950 рр. (за матеріалами Захід- ного Поділля) : дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / Крамар Ростислав Зіновійович ; НАН України, Ін- ститут народознавства. — Львів, 1996. — 163 с. 12. Фольклорні матеріали з отчого краю / зібр. Василь Сокіл та Ганна Сокіл ; у ноти завела Л. Лукашен- ко. — Львів : Інститут народознавства НАН Украї- ни, 1998. — 614 с. 13. Харчишин О. Повстанські пісні з-під Звенигорода на Львівщині / О. Харчишин // Народознавчі зоши- ти. — Львів : Інститут народознавства НАН Украї- ни, 1999. — № 3. — С. 372—375. 14. Шимків П. Християнські образи у повстанських і та- бірних піснях / П. Шимків // Тернопілля 95: Регіо- нальний річник / упоряд. Б. Куневич, М. Конись- ків. — Тернопіль : Збруч, 1995. — С. 432—435. 759Поетичний вимір повстанських тюремних пісень ISSN 1028-5091. Серія філологічна. № 4 (118), 2014 Halyna kravtsova ON POETIC DIMENSION OF INSURGENT PRISON SONGS The article has presented some results of studies in specifics of poetic base of insurgents’ prison songs as well as of observa- tions in traditional platform and innovative components of cre- ations. The problem of specified reflection and combination of levels in these songs - historical realities and prisoners’ indi- vidual feelings – have been exposed. It has also been dealt with the issue of existence and role of the Ukrainian insurgent prison songs in modern society. Keywords: folklore, insurgent prison songs, motif, theme, tra- dition. Галина кравцова ПОЭТИЧЕСКОЕ ИЗМЕРЕНИЕ ПОВСТАНЧЕСКИХ ТЮРЕМНЫХ ПЕСЕН Статья посвящена изучению специфики поэтической осно- вы повстанческих песен тюремной тематики, выявлению ее традиционной платформы и инновационных компонентов. Исследована проблема своеобразия отображения и сочета- ние в таких песнях двух плоскостей: исторических реалий и интимных переживаний заключенных. Раскрывается так- же вопрос бытования и роли украинской повстанческой тюремной песни в современном обществе. Ключевые слова: фольклор, повстанческие тюремные песни, мотив, тема, традиция.