Дерево як символ в образотворчості Тараса Шевченка
Аналізується зображення дерева як символу в живописних і графічних творах Т. Шевченка. Це спроба узагальнення семантики візуального образу «дерева» в контексті міфологічних та фольклорно-поетичних уявлень поета. Об’єктом аналізу були вибрані твори Т. Шевченка, в яких дерево із краєвидного ел...
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут народознавства НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Народознавчі зошити |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94481 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Дерево як символ в образотворчості Тараса Шевченка / М. Левицька // Народознавчі зошити. — 2014. — № 5 (119). — С. 832-836. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-94481 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-944812016-02-12T03:05:59Z Дерево як символ в образотворчості Тараса Шевченка Левицька, М. Статті Аналізується зображення дерева як символу в живописних і графічних творах Т. Шевченка. Це спроба узагальнення семантики візуального образу «дерева» в контексті міфологічних та фольклорно-поетичних уявлень поета. Об’єктом аналізу були вибрані твори Т. Шевченка, в яких дерево із краєвидного елементу перетворюється у глибокий символ. The article has brought analytical study as for the image of tree being polysemantic symbol in T. Shevchenko’s painting. Various semiotic levels of mythological and folklore significance dependent on painter’s conceptions have been considered in comparison of poetic and fine-artistic creations; especial selection of works depicting transformation of landscape tree into deep symbolic figure has been presented. Статья посвящена анализу изображений дерева как символа в живописных и графических произведениях Т. Шевченка. В статье сделана попытка обобщения семантики визуального образа «дерева» в контексте мифологических и фольклорнопоэтических представлений автора. Объектом анализа были избраны произведения Т. Шевченка, в которых дерево из элемента пейзажа превращается в глубокий символ. 2014 Article Дерево як символ в образотворчості Тараса Шевченка / М. Левицька // Народознавчі зошити. — 2014. — № 5 (119). — С. 832-836. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94481 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Левицька, М. Дерево як символ в образотворчості Тараса Шевченка Народознавчі зошити |
| description |
Аналізується зображення дерева як символу в живописних
і графічних творах Т. Шевченка. Це спроба узагальнення
семантики візуального образу «дерева» в контексті міфологічних та фольклорно-поетичних уявлень поета. Об’єктом
аналізу були вибрані твори Т. Шевченка, в яких дерево із
краєвидного елементу перетворюється у глибокий символ. |
| format |
Article |
| author |
Левицька, М. |
| author_facet |
Левицька, М. |
| author_sort |
Левицька, М. |
| title |
Дерево як символ в образотворчості Тараса Шевченка |
| title_short |
Дерево як символ в образотворчості Тараса Шевченка |
| title_full |
Дерево як символ в образотворчості Тараса Шевченка |
| title_fullStr |
Дерево як символ в образотворчості Тараса Шевченка |
| title_full_unstemmed |
Дерево як символ в образотворчості Тараса Шевченка |
| title_sort |
дерево як символ в образотворчості тараса шевченка |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94481 |
| citation_txt |
Дерево як символ в образотворчості Тараса Шевченка / М. Левицька // Народознавчі зошити. — 2014. — № 5 (119). — С. 832-836. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT levicʹkam derevoâksimvolvobrazotvorčostítarasaševčenka |
| first_indexed |
2025-07-07T00:56:33Z |
| last_indexed |
2025-07-07T00:56:33Z |
| _version_ |
1836947649708687360 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (119), 2014
Поетична та малярська спадщина Т. Шевчен-
ка, як складова європейських мистецьких над-
бань, викликає великий інтерес дослідників найріз-
номанітніших галузей гуманітарного знання. Із
уважним вивченням життєвого та творчого шляху
відкриваються невідомі факти біографії, змінюєть-
ся датування окремих творів, сучасне літературоз-
навство пропонує грунтовний, заглиблений до
філософсько-екзистенційних основ аналіз поетич-
них творів, у мистецтвознавстві з’являються нові
інтепретації малярської та графічної спадщини
Шевченка-художника.
Навіть побіжний огляд бібліографії творчості
Шевченка [1; 2; 3; 5; 6; 10; 14; 15] та, особливо, без-
посереднє знайомство із його мистецьким доробком
засвідчують своєрідність образного мислення
Шевченка-поета та вираження певних ідей засоба-
ми символічної образності у його живописній твор-
чості. Відхід від тематичного осмислення художніх
текстів намітився в дослідженнях Г. Грабовича,
Є. Нахліка [3; 10]. Водночас, живопис і графіка
Т. Шевченка аналізувалися переважно в контексті
видових, тематичних або стилістичних аспектів [15;
21]. Зміна парадигми у вивченні доробку Шевченка-
художника спостерігається у працях В. Яцюка,
Л. Генералюк, в яких дослідники особливу увагу при-
святили аналізу часто повторюваних образів і моти-
вів у спадщині митця [2; 22].
Органічна закоріненість всього образного ладу
Шевченкової поетики, його метафор та алегорій у
систему народного міфо-поетичного світогляду до-
водилася неодноразово. Безперечно, етноцентризм
Т. Шевченка має в основі християнську мораль та
українську народну етику, водночас митець глибо-
ко засвоював та невимушено інкорпорував до на-
ціональної парадигми здобутки світової культури
[2, c. 144].
Одним з таких образів, що часто виринає у пое-
тичній та малярській творчості митця, є образ дере-
ва (в реалістичному чи то алегоричному трактуван-
ні). Відтак, інтерес до такого архаїчного, змістовно
багаторівневого символу світової культури як дере-
во, втілений у Шевченковій образотворчості, вида-
ється цілком обґрунтованим. Про те, що дерево є
часто повторюваним мотивом, архетипним елемен-
том поезії Т. Шевченка. згадує Г. Грабович [3,
с. 29]. Тут варто нагадати широкий комплекс по-
нять, які втілює цей символ у світовій культурі та
українській народній традиції:© М. ЛЕВИЦЬКА, 2014
Мар’яна ЛЕВИЦЬКА
ДЕРЕВО ЯК СИМВОЛ
В ОБРАЗОТВОРЧОСТІ
ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Аналізується зображення дерева як символу в живописних
і графічних творах Т. Шевченка. Це спроба узагальнення
семантики візуального образу «дерева» в контексті міфо-
логічних та фольклорно-поетичних уявлень поета. Об’єктом
аналізу були вибрані твори Т. Шевченка, в яких дерево із
краєвидного елементу перетворюється у глибокий символ.
Ключові слова: Тарас Шевченко, символ, дерево, образ-
на домінанта.
833Дерево як символ в образотворчості Тараса Шевченка
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 5 (119), 2014
• концепція світового дерева, дерева життя (arbor
vitae); дерево як зв’язуюча ланка між рівнями по-
тойбічного/підземного — земного/білого світу та
світу небесного [8, с. 171];
• особливо містичним для древніх людей був
зв’язок дерева із вогнем (дерево як «таємнича істо-
та, що народжує і живить вогонь») [4, с. 396];
• дерево як символ циклічності світопорядку, уособ-
лення вмирання і воскресіння [4, с. 397];
• прадавня тотемічна функція дерева, із якою
пов’язаний символ «дерева роду», генеалогічного де-
рева; у зв’язку із християнською традицією — де-
рево Ієсея як зображення родоводу Христа [16,
c. 208, 260];
• дерево — як уособлення хреста і відкуплення на
ньому гріхів людства Ісусом [12, c. 174];
• у пісенному фолькльорі дерево часто стає пер-
соніфікованим образом людини;
• у системі календарних обрядів та звичаїв укра-
їнців із культом дерева пов’язані клечання на Трій-
цю, зелене дерево на вершечку новозбудованої хати
[7, c. 52—53; 229].
Отже, завдяки засвоєному ще у дитинстві досві-
ду: календарні обряди, невіддільні від повсякденної
практики, розмаїття пісень і балад, багатство народ-
ної орнаментики тощо, Шевченко у зрілій своїй твор-
чості стає художником, до певної міри унікальним.
Цю унікальність Шевченкової образотворчості до-
бре демонструє полотно «Катерина» (1842 р.,
НМТШ). Своєрідність образно-знакових кодів
цього полотна неодноразово інтерпретувалась дослід-
никами [11, c. 408]. Ця своєрідність полягає в тому,
що «...кожну постать, кожну складову компози-
ції автор перетворює на символ — засіб винятко-
вий у тогочасному професійному живопису, але
традиційний в українському образотворчому
фолькльорі» [22, c. 35]. Могутнє дерево (а саме
дуб — символ сили і довголіття) не випадкове у ком-
позиції цього твору (іл. 1). Адже Шевченко, добре
знаючи Біблію, наче переосмислює слова з книги про-
рока Ісайї: «...бо станете ви як той дуб, що лис-
тя всихає йому, і як сад, що не має води» [9,
с. 1—30]. Про пошуки графічної і смислової вираз-
ності свідчить і рисунковий етюд 1842 р. до цієї кар-
тини (іл. 2) [25, c. 71]. В етюді стовбур дерева ло-
гічно замикає ближній план, а графічно-виразний ри-
сунок гілля містить кілька емоційно-смислових
акцентів: суха гілка, спрямована на ківер Катерини-
ного кривдника, гілля, що нависає над головою геро-
їні, затінюючи частину її обличчя. Особливий наго-
лос тут має зелена галузка дуба, безжально відлама-
на і кинута на шлях. Вона (за принципом компо зиційної
аналогії) стає перегуком із трагічною долею героїні,
яка, порушивши звичаї та моральні приписи свого на-
роду, відірвалася від здорового життєдайного кореня
роду і змушена пропасти/загинути, як та відламана
гілка. Тобто у Шевченковому полотні «Катерина» ві-
добразився складний, насичений архетипними обра-
зами, і емоційно, і раціоналістично переосмислений
український світ митця. У цьому світі всі особи, речі
Іл. 1. «Катерина», 1842 р., п. о.
Іл. 2. «Гілка дуба», етюд, рисунок олівцем, 1842
Мар’яна лЕвИЦЬка834
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (119), 2014
і події, окрім реального, мають глибоко символічний
зміст. У цьому світі дерево із буденного елемента
крає виду волею художника «переростає» у симво-
лічну форму (іл. 3) [14, c. 408].
Тонке емоційне відчуття природи, у поєднанні із
вродженою здатністю до поетично-алегоричного тлу-
мачення її явищ по-особливому відобразилися у гра-
фічних творах Шевченка періоду заслання, в яких
мотив краєвиду із деревами зайняв одне із важливих
місць. В один із чарівних погожих днів червня 1857 р.
(під час перебування в Новопетровському укріплен-
ні) Шевченко нотує: «Ничего не может быть в
жизни слаще, очаровательнее уединения, особен-
но перед лицом улыбающейся, цветущей красавицы
матери Природы. Под ее сладким волшебным оба-
янием человек невольно погружается сам в себя и
видит Бога на земле, как говорит поэт...» [18,
c. 17]. Світ природи, з її божественним ладом, гар-
монією, силою і красою у шевченкових краєвидах пе-
ріоду заслання контрастує із моральним занепадом,
виродженням людського суспільства, де вершиною
поневолення людини стає принизлива армійська муш-
тра. Особливо пригнічував поета казахський крає-
вид: «...Пустыня, соврешеннейшая пустыня, без
всякой растительности, песок да камень... Смо-
тря на эту безжизненность такая тоска одоле-
ет, что сам не знешь что с собой делать, и если
б можно было мне рисовать, то, право, ничего не
нарисовал бы: так пусто» [19, c. 259].
І якщо характер світу/середовища, зображеного
в поезії Т. Шевченка, часто «не визначається ло-
кальними ознаками» [3, с. 72], то в живописі і в гра-
фіці присутні різні рівні трактування — від реаліс-
тичності документальних замальовок до алегоричної
образності краєвидних мотивів. Не випадково одним
із улюблених куточків стає для Шевченка т. зв. сад
Новопетровського укріплення (властиво, це був зви-
чайний город — кілька грядок з овочами та декіль-
ка молодих дерев), зображений на рисунку і на ак-
варелі 1854 р. (іл. 4). Акварель монохромна, вирі-
шена майже як сепія: серед однорідної жовтаво-сірої
степової пустки приємним оживляючим контрастом
виділяється соковита зелень молодих деревцят. Ху-
дожник відтворює не просто улюблений куточок, а
переосмислює його як мотив протиставлення мерт-
вотного пейзажу (пустка, безнадія, гнітючий відчай
незмінності) та схилених під різким поривом вітру
дерев (уособлення змін, надії на оновлення, перетво-
рення пустелі і життя в ній). Дерева, схилені вітром,
але не зламані, стають уособленням витривалості пе-
ред житейськими незгодами. В цьому непретензій-
ному зображенні видно, наскільки для Шевченка ха-
рактерне бачення універсального в конкретному.
Особливою глибиною символіко-алегоричного
узагальнення позначені такі твори Т. Шевченка як
сепія «Мангишлацький сад» (1852 р.) та акварель
«Дерева у Ханга-Баба» (1857 р., НМТШ). Зо-
Іл. 5. «Мангишлацький сад», сепія, 1852
Іл. 3. «Краєвид Києва», рисунок олівцем, 1843
Іл. 4. «Сад Новопетровського укріплення», рисунок олів-
цем, 1854
835Дерево як символ в образотворчості Тараса Шевченка
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 5 (119), 2014
крема, у сепії «Мангишлацький сад» у вигляді мо-
гутніх дерев-велетів, Т. Шевченка надихає не лише
їх життєстверджуюча краса, сила і витривалість,
здатність стояти наперекір обставинам, а й велич бо-
жественного творіння, якою позначена довколишня
природа (іл. 5). Взагалі хаотичне, на перший погляд,
нагромадження кам’яних брил, покручених стовбу-
рів, гілок з листям, що заповнюють увесь формат
єдиним планом, своєю первозданністю навіває алю-
зії перших днів створення світу.
Інший образно-емоційний лад має акварель із ку-
точком урочища Ханга-Баба. В одному з листів до
Бр. Залєського Шевченко ділиться споминами: «С
того времени как мы расстались с тобою, я два
раза был на Ханга-Бабе, пересмотрел и перещу-
пал все деревья и веточки, которыми мы с тобой
любовались, и, признаюся тебе, друже мой, запла-
кал. Не было с кем посмотреть на творение руки
божией — вот причина слез моих» [20, c. 272].
Урочище Ханга-баба, розташоване трохи віддалік
форту, було місцем поховань місцевих жителів-
кочовиків. Акварель Шевченка наділена надзвичай-
ною силою емоційного враження і потужним симво-
лічним зарядом, завдяки її композиційному вирішен-
ню. Обрана автором низька лінія горизонту робить
дерева на першому плані максимально масштабними,
монументальними, їх графічно чіткі, експресивні тем-
ні силуети різко виділяються на фоні похмурого неба.
Елемент контрасту вносить висвітлений пагорб злі-
ва — його врівноважена пірамідальна форма ще біль-
ше підкреслює динамічні лінії гілля, похилені, викру-
чені тіла-стовбури. Цікаво, що дослідник творчості
Шевченка В. Яцюк, який особисто побував у місцях
Шевченкового заслання, стверджував, що художник
не переносив фрагмент краєвиду безпосередньо на
папір, а на основі кількох мотивів синтезував потріб-
ний йому образ [23, c. 73].
В акварелі «Дерева в Ханга-Баба» Шевченко
дуже лаконічними засобами розкриває глибинні
теми — життя і смерті, тлінного і вічного; дерево
тут стає символом могутньої вітальної сили, і, разом
з тим, — безмовним свідком марноти людського
життя. Ця акварель Шевченка за глибиною узагаль-
нення та емоційним напруженням може бути зістав-
лена із творами експресіоністів ХХ ст. 1 [17]. Зви-
1 Тут цікаво порівняти зображення Шевченком природи у
серії «Живописна Україна», де автор передає гармонію
чайно, наведені зразки не вичерпують тему дерева
як символу в мистецтві Т. Шевченка, а лише окрес-
люють можливе поле глибшого дослідження. Але
навіть на основі цих творів можна переконливо ствер-
джувати, що трансформацію конкретних природних
форм у символи автор проводив цілеспрямовано.
Шевченко-художник виводить прості й буденні ві-
зуальні образи (як от дерева) на рівень символічно-
го універсалізму, виявляючи унікальну здатність до
творення складних багаторівневих символів-
концептів [2, с. 146].
1. антонович Д. Шевченко — маляр / Д. Антонович ;
вст. сл. А. Кальченка ; післям. Т. Андрущенко. —
К. : Україна, 2004. — 272 с.
2. Генералюк л. Універсалізм Шевченка: взаємодія літе-
ратури і мистецтва / Л. Генералюк. — К. : Наукова
думка, 2008. — 544 с.
3. Грабович Г. Поет як міфотворець. Семантика символів
у творчості Т. Шевченка / Г. Грабович. — К. : Кри-
тика, 1998. — 206 с.
4. Древо жизни // Мифы народов мира: Энциклопедия :
в 2 т. — М. : Советская энциклопедия, 1987. —
Т. 1. — С. 396—397.
5. Забужко О. Шевченків міф України: спроба філософ-
ського аналізу / О. Забужко. — К., 1997. — 187 с.
6. Зайцев П. Життя Тараса Шевченка / П. Зайцев ;
передм. В. Шевчука ; упоряд. Ю. Іванченко. — К. :
Мистецтво, 1994. — 352 с.
7. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування укра-
їнського народу / Митрополит Іларіон. — К. : Обере-
ги, 1992. — 424 с.
8. керлот Х.Э. Словарь символов / Х.Э. Керлот. —
[Б. м.] : Relf-book, 1994.— 342 с.
9. Книга пророка Ісайї, 1:30 / Святе письмо Старого і
Нового заповіту. — Рим, 1991.
10. Нахлік Є. Доля — Los — Судьба. Шевченко і поль-
ські та російські романтики / Є. Нахлік ; НАН Укра-
їни. Львівське відділення інституту літератури
ім. Т.Г. Шев ченка. — Львів, 2003. — 568 с.
11. Овсійчук в. Класицизм і романтизм в українському
мистецтві / В. Овсійчук. — К. : Дніпро, 2001. —
444 с.
12. Овчинников а. Символика христианского искусства /
А. Ов чинников. — М., 1999. — 396 с.
13. Офорти Тараса Шевченка / упоряд. В. Касіян. —
К. : Мистецтво, 1964. — 157 с. : іл.
14. Смаль-Стоцький С. Тарас Шевченко. Інтерпретації /
С. Смаль-Стоцький. — Черкаси : Брама, 2003. —
376 с.
і рівновагу між краєвидами та творінням людських рук,
підкреслює ліричну настроєвість, елегійну поетичність
краєвидів. — Див. [17, іл. 17, 18, 34, 43].
Мар’яна лЕвИЦЬка836
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (119), 2014
15. Тарахан-Береза З.П. Шевченко — поет і художник /
З.П. Тарахан-Береза. — К., 1985.— 359 c.
16. Холл Дж. Словарь сюжетов и символов в искусстве /
Дж. Холл. — М. : Крон-Пресс, 1996. — 467 с.
17. Шевченко Т. Живопис, графіка / упоряд. Д. Сте-
повик. — К. : Мистецтво, 1986. — 175 с. : іл. —
(Альбом).
18. Шевченко Т. Щоденник / Тарас Шевченко // Тарас
Шев ченко. Твори : у 5 т. — К. : Дніпро, 1985.—Т. 5. —
C. 17.
19. Шевченко Т. Вибрані листи / Тарас Шевченко // Тарас
Шевченко. Твори : у 5 т. — К. : Дніпро, 1985.— Т. 5. —
С. 259 (Лист до А.І. Лизогуба 16 липня 1852 р.).
20. Шевченко Т. Вибрані листи / Тарас Шевченко // Тарас
Шевченко. Твори : у 5 т. — К. : Дніпро, 1985. — Т. 5. —
С. 272. — (Лист до Бр. Залєського 6 січня 1854 р.).
21. Шевченко Т. Мистецька спадщина (Образотворчий
матеріал) : в 4 т. / Тарас Шевченко ; Ін-т мистецтвоз-
навства, фольклору та етнографії ; Держ. музей
Т.Г. Шевченка ; відп. ред. В. Касіян. — К. : Вид-во
Акад. наук УРСР, 1961.
22. Яцюк в. Малярство і графіка Тараса Шевченка: спо-
стереження, інтерпретації / В. Яцюк. — К. : Рада,
2003. — 237 c.
23. Яцюк в. Живопис — моя професія. Шевченкознавчі
етюди / В. Яцюк. — К. : Радянський письменник,
1989. — 301 c.
24. Яцюк в. Віч-на-віч із Шевченком: іконографія
1838—1861 років / В. Яцюк. — К. : Балтія Друк,
2004. — 112 с. : іл.
25. Яцюк в. «Катерина» відома і невідома / В. Яцюк //
Живопис — моя професія. Шевченкознавчі етюди. —
К., 1989. — С. 8—37.
Maryana lewytska
A TREE AS SYMBOL OF T. SHEVCHENKO’S
FINE ARTISTRY
The article has brought analytical study as for the image of tree
being polysemantic symbol in T. Shevchenko’s painting. Vari-
ous semiotic levels of mythological and folklore significance
dependent on painter’s conceptions have been considered in
comparison of poetic and fine-artistic creations; especial selec-
tion of works depicting transformation of landscape tree into
deep symbolic figure has been presented.
Keywords: Taras Shevchenko, symbol, tree, figurative dominant.
Марьяна левицка
ДЕРЕВО КАК СИМВОЛИЧЕСКИЙ ОБРАЗ
В ПОЭЗИИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКО
Статья посвящена анализу изображений дерева как символа
в живописных и графических произведениях Т. Шевченка.
В статье сделана попытка обобщения семантики визуального
образа «дерева» в контексте мифологических и фольклорно-
поэтических представлений автора. Объектом анализа були
избраны произведения Т. Шевченка, в которых дерево из
элемента пейзажа превращается в глубокий символ.
Ключевые слова: Тарас Шевченко, символ, дерево, до-
минирующий образ.
|