Маловідомі портрети Феліціяна Лобеського

Висвітлюється творчість Феліціяна Лобеського, художника західноукраїнських земель першої половини — середини ХІХ ст. Розглянуто рисунки, які він виконав на підставі живописних мистецьких пам’яток попередніх століть. Висвітлено індивідуальний внесок митця у вирішення актуальних проблем часу....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Купчинська, Л.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут народознавства НАН України 2014
Schriftenreihe:	Народознавчі зошити
Schlagworte:	Статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94519
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Маловідомі портрети Феліціяна Лобеського / Л. Купчинська // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1328-1337. — Бібліогр.: 28 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-94519
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-945192016-02-12T03:06:03Z Маловідомі портрети Феліціяна Лобеського Купчинська, Л. Статті Висвітлюється творчість Феліціяна Лобеського, художника західноукраїнських земель першої половини — середини ХІХ ст. Розглянуто рисунки, які він виконав на підставі живописних мистецьких пам’яток попередніх століть. Висвітлено індивідуальний внесок митця у вирішення актуальних проблем часу. The article has presented some results of studies in creative works by Felicjan Lobesky, an artist of Western Ukrainian origin who lived and worked in Galicia, incl. Lviv during the first half of XX c. Under analysis have been put drawings performed on the basis of pictorial artistic monuments of previous centuries. The artworks have been considerd in the context of multidimensional program of studies in nation’s spiritual and material culture. Individual artist’s contributions to the solution of pressing needs of the time have been outlined. Статья посвящена творчеству Фелициана Лобеского, западноукраинского художника первой половины и середины ХІХ ст. Рассмотрены рисунки, выполненные автором на основании живописных художественных памятников предыдущих столетий. Аналитическое исследование произведений живописи проведено в контексте многоаспектной программы изучения духовной и материальной культуры народа. Определен индивидуальный вклад художника в решение актуальных проблем художественной жизни. 2014 Article Маловідомі портрети Феліціяна Лобеського / Л. Купчинська // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1328-1337. — Бібліогр.: 28 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94519 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Купчинська, Л. Маловідомі портрети Феліціяна Лобеського Народознавчі зошити
description	Висвітлюється творчість Феліціяна Лобеського, художника західноукраїнських земель першої половини — середини ХІХ ст. Розглянуто рисунки, які він виконав на підставі живописних мистецьких пам’яток попередніх століть. Висвітлено індивідуальний внесок митця у вирішення актуальних проблем часу.
format	Article
author	Купчинська, Л.
author_facet	Купчинська, Л.
author_sort	Купчинська, Л.
title	Маловідомі портрети Феліціяна Лобеського
title_short	Маловідомі портрети Феліціяна Лобеського
title_full	Маловідомі портрети Феліціяна Лобеського
title_fullStr	Маловідомі портрети Феліціяна Лобеського
title_full_unstemmed	Маловідомі портрети Феліціяна Лобеського
title_sort	маловідомі портрети феліціяна лобеського
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94519
citation_txt	Маловідомі портрети Феліціяна Лобеського / Л. Купчинська // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1328-1337. — Бібліогр.: 28 назв. — укp.
series	Народознавчі зошити
work_keys_str_mv	AT kupčinsʹkal malovídomíportretifelícíânalobesʹkogo
first_indexed	2025-07-07T00:59:24Z
last_indexed	2025-07-07T00:59:24Z
_version_	1836947828457340928
fulltext	ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014 Упродовж лютого-березня 1965 р. у приміщенні Львівської картинної галереї працювала вистав- ка «Львівський портрет XVI—XVIII ст.». До її відкриття Володимир Овсійчук підготував науковий каталог [7]. Кожен твір має розлогий музейний опис. Поява каталогу сприяла подальшому ґрунтовному вивченню багатьох із цих творів. У центрі уваги було і залишається питання автор- ства полотен з церкви Успіння Пресвятої Богороди- ці у Львові, портретів Костянтина Корнякта (бать- ка) і Костянина Корнякта (сина). [5]. У каталозі в числі інших згадані портрети, які походили з колек- ції бібліотеки Фундації В. Баворовських (портрети Сєкежинської (автор невідомий, друга пол. XVIІ ст.), Францішка Салези Потоцького, що сміється (автор невідомий, 1740-ві рр.), чоловіка в червоному (ав- тор невідомий, XVIII ст.) [7, c. 33, 46, 66], а також катедрального костелу у Львові (портрети Яна За- мойського (автор невідомий, 1614 р.), львівського доктора Яна Бжезицького (автор невідомий, 1619 р.), каштеляна Мартина Сєраковського (автор невідо- мий, 1620 р.), архієпископа Яна Анджея Прухниць- кого (автор невідомий, 1633 р.), Томаша Замойсько- го (автор невідомий, 1638 р.), невідомого єпископа герба «Сас І» (автор невідомий, 1640 р.), невідомо- го духовного (автор невідомий, 1640-ві рр.), Януш- ки, прозваного тлумачем (автор невідомий, перша пол. XVIІ ст.), Миколи Кросновського (автор неві- домий, 1653 р.), Павла Сераковського (автор неві- домий, 1685 р.), Сераковської (автор невідомий, кі- нець XVIІ ст.), Стефана Гумецького (автор невідо- мий, близько 1736 р.) [7, c. 22—27, 29, 31, 33, 42]. Рідко згадувані у науковій літературі ці портрети тіс- но зв’язані з творчістю львівського художника Фе- ліціяна Лобеського. Вони спричинилися до появи у його доробку низки рисунків, які з об’єктивних при- чин все ще залишаються поза науковим обігом і ви- магають свого дослідження. Інформацію про Ф. Лобеського можна почерпнути з довідкової літератури [16; 9]. Народився 1814 (1815) р. у м. Новий Вісьнич (Бохнянський пов. Малопольсько- го воєв.). За твердженням деяких науковців, навчався у гімназії у Новому Сончі (повітове місто Малополь- ського воєв.), за твердженням інших — у Перемишлі (повітове місто Підкарпатського воєв.). До 1835 р. від- відував заняття у Краківській школі образотворчого мистецтва під керівництвом Войцеха Корнелія Статт- лера. Був слухачем філософського відділу Львівсько- го університету. Завдяки фінансовій підтримці, яку ор-© Л. КУПЧИНСЬКА, 2014 Лариса КУПЧИНСЬКА МАЛОВІДОМІ ПОРТРЕТИ ФЕЛІЦІЯНА ЛОБЕСЬКОГО Висвітлюється творчість Феліціяна Лобеського, художни- ка західноукраїнських земель першої половини — середи- ни ХІХ ст. Розглянуто рисунки, які він виконав на підста- ві живописних мистецьких пам’яток попередніх століть. Висвітлено індивідуальний внесок митця у вирішення акту- альних проблем часу. Ключові слова: Феліціян Лобеський, художник, рисунки, мистецькі пам’ятки, портрети. 1329Маловідомі портрети Феліціяна лобеського ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014 ганізував Вінцент Поль, 1844 р. виїхав до Відня на на- вчання в Академії образотворчих мистецтв. До Львова повернувся через складне матеріальне стано- вище і важку легеневу хворобу. Відомо, що у Львові він був уже 1848 р. [11, s. 41]. Проте інші джерела зазначають, що посе- лився він у місті лише 1850 року. У 1851 р. (чи 1852 р.) розпочав свою діяльність в Інституті ім. Оссолінських. Багато часу приділяв реставрації картин у Музеї ім. Любомирських. Від середини 1853 р. упродовж року редагував часопис «Dziennik literacki» (Львів). Але скромний заробіток змусив його погодитися на посаду управляючого в домі кня- зя Калікста Понінського. Матеріальна скрута Ф. Лобеського, яка супро- воджувала його упродовж усього життя і яку дуже детально описав Валеріан Лозинський [16], вели- кою мірою вплинула на його творчість. До того ж слабке здоров’я художника не давало змоги йому малювати, і тому сьогодні фіксуємо досить скром- ну його мистецьку спадщину. Відомо, що Ф. Ло- беський лише один раз експонував свої твори: на- вчаючись у Кракові, був учасником виставки тво- рів учнів мистецької школи. Проблематика творів Ф. Лобеського, їх історико- культурне значення принесли славу художнику вже після його смерті 1859 року. Його твори були час- тиною експозиції різних тематичних виставок кін- ця XVIII—ХХ ст.: Виставка польського мисте- цтва 1764—1886 рр. (Львів, 1894) [10, s. 202], Виставка давніх львівських майстрів (Львів, 1925) [28, s. 16], Виставка пам’яті Ігнація Красіцького (Львів, 1835) [26, s. 39], виставка «Побутовий портрет у Львові в першій половині ХІХ століття» (Львів, 1988) [8, c. 12]. Науковий опис творів, по- даний у каталогах, розкриває походження тих чи інших творів. До Другої світової війни вони були частиною збірок Ґвальберта Павликовського і Му- зею ім. Любомирських у Львові. А сьогодні через різні історичні обставини зберігаються у фондах Львівської національної наукової бібліотеки Укра- їни імені В. Стефаника (далі — ЛННБ України імені В. Стефаника), Львівській національній га- лереї мистецтв, Національному закладі ім. Оссо- лінських у Вроцлаві, декілька — у Кракові. Утримувачем найбільшої частини творів Ф. Ло- беського є ЛННБ України імені В. Стефаника. Це переважно рисунки. Усі вони походять з колекції Ґ. Павликовського. Про них є коротка інформація у науковій літературі: «У збірці Павликовських зна- ходилося близько 40 рисунків пастеллю, із зобра- женням історичних постатей, виконаних Ф. Лобесь- ким у 1850—1852 рр.» [9, s. 172]. Таку думку на- уковці висловили на підставі інвентарів колекції, в яких, окрім назви твору, зазначено автора. Вони за- свідчують наявність у ній 37 рисунків Ф. Лобесь- кого: «Королева Польщі Ядвіга Анджуйська (1371 (1374)—1399)», «Єпископ Войцех Ігнацій Бар- дзінський (1648—1723)», «Канонік Юзеф Бар- щевський», «Львівський ратман Павло Єжи Боїм (1581—1641)?», «Вчений, філософ Войцех Брудзевcький (1445—1497)», «Каштелян, вчений Ян Гербурт (1524—1576)?», «Єпископ Станіслав Юзеф Гозюш (1674—1738)», «Єпископ Єжи Ґе- дзинський (1663—1690)», «Канонік Адам Ґрабян- ка», «Єпископ Ян Ґрот (пом. 1347 р.)», «Єпископ Микола Дембовський (1680—1757)», «Вчений Ва- леріан Вікторин Дідушицький (1754—1832)», «Маріанна Дроздовська» 1, «Єпископ Станіслав 1 У фондах Львівської національної галереї мистецтв збері- гається живописний «Портрет Маріанни Сераковської» (1747 р.), з якого Ф. Лобеський виконав копію. Лобеський Ф. Вчений, астроном Микола Коперник. (То- нований папір, вугілля, білило; 1850 р.) лариса кУПЧИНСЬка1330 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014 Раймонд Єзерський (1698—1782)», «Художник Францішек Жиґлінський (1816—1849)», «Єпис- коп Лукаш Калинський (1565—1633)», «Св. Ян Канти (1390—1473)», «Єпископ, ректор Львів- ського університету Каетан Ігнацій Кіцький (1740— 1812)», «Великий коронний гетьман Станіслав Ко- нєцпольський (1592—1646)», «Вчений, астроном Микола Коперник (1473—1543)», «Архієпископ Ігнацій Красицький (1735—1801)», «Архієпископ Костянтин Самуель Ліпський (1622—1698)», «Іг- націй Лось (пом. 1850)», «Єпископ Казимир Лу- бенський (1642—1719)», «Архієпископ Матвій Лубенський (1572—1652)», «Єпископ Станіслав Лубенський (1573—1640)», «Титулярний архієпис- коп Єжи Ієронім Марія Войцех Ляскарис (1706— 1795)», «Професор Краківського університету Ян Львовчик (Леополіта) (1482—1536)», «Вчений, професор Краківського університету Матвій Мехо- віта (1457—1523)», «Петрус Мілевський», «Князь, великий гетьман литовський Костянтин Острозький (1460—1530)», «Каштелян Павло Ян Сераков- ський (пом. 1711 р.)», «Каштелян Ян Сераковський (пом. до 1684 р)», «Композитор, музичний критик Юзеф Сікорський (1813—1890)» (?), «Адам Дембно-Тимкович Чайковський (пом. 1620 р.)», «Канонік Ян Томаш Юзефович (1662—1728)», «Великий коронний гетьман Станіслав Ян Яблонов- ський (1634—1702)». Досліджуючи мистецькі фонди ЛННБ України імені В. Стефаника, ми виявили низку інших творів Ф. Лобеського, часто лише аналізуючи індивідуаль- ну манеру художника. Разом із згаданими їх є 63, не включаючи дереворитів і літографій, виконаних на підставі творів Ф. Лобеського. Це портрети, на- мальовані на білому або бежевому цупкому папері в основному вугіллям і білилами. На лицевій стороні кожен із них має напис, який здебільшого склада- ється із двох частин: перша — під зображенням, де обов’язково вказано ім’я портретованого, а також, хоч і не завжди, коротку інформацію про нього; ха- рактер тексту і мова його написання часто свідчать про те, що художник перемальовував його з більш давнього зразка; друга — примітка графітним олів- цем або чорнилом у правому нижньому куті арку- ша, в якій подано місцезнаходження або автора тво- ру, на підставі якого виконано рисунок, а також за- значено прізвище Ф. Лобеського і дата появи рисунка: 1850 р. або 1851 рік. З огляду на це може- мо стверджувати, що переважна більшість творів Ф. Лобеського є копіями. З мистецької спадщини Ф. Лобеського з фондів ЛННБ України імені В. Стефаника ми виділили дві групи рисунків. Визначальним критерієм для цього є їх джерельна база. Перша (більша) група налічує 26 одиниць, зо- крема зображення св. Яна Канти (1390—1473), портрети королеви Ядвіги Анджуйської (1373 (1374) —1399), архієпископа Матвія Лубенсько- го (1572—1652), єпископів Яна Ґрота (пом. 1347 р.), Станіслава Лубенського (1573— 1640), Павла Пясецького (1579—1649), Казими- ра Лубенського (1642—1719), Анджея Хризосто- ма Залуського (1650—1711) та Ігнація Красиць- кого (1735—1801). Доволі велику частину в цій групі займають портрети суспільно-політичних ді- ячів, зокрема Костянтин Острозький (1460— 1530), Ян Гербурт (1524—1576)?, Ян Замойський (1541—1605), Микола Зебжидовський (1553— 1630), Станіслав Конєцпольський (1592—1646), Павло Ян Сапіга (1609—1665), Ярема-Михайло Вишневецький (1612—1651), Януш Радзивілл (1612—1655), Станіслав Ян Яблоновський (634— Лобеський Ф. Князь, великий гетьман литовський Кос- тянтин Острозький. (Тонований папір, вугілля; 1850 р.) 1331Маловідомі портрети Феліціяна лобеського ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014 1702). Їх доповнюють портрети вчених: Войцеха Брудзевського (1445—1497), Матвія Меховіти (1457—1523), Миколи Коперника (1473—1543), Яна Львовчика (Леополіта) (1482—1536), Ста- ніслава Соколовського (1537—1593), Себастьяна Петрици (1554—1626), Шимона Старовольсько- го (1588—1656), Стефана Чернецького (1599— 1665). Усі вони були намальовані у 1850 р. на під- ставі збірки графа Казимира Стадницького, юрис- та, історика, публіциста. Це переконливо доводять написи у правому нижньому куті кожного рисунка: «Ze Zbioru Kazimierza Hr. Stadnickiego» або «Ze Zbioru Kazimierza Hr. Stadnickiego». За словами дослідників, збірка К. Стадницького була багатою на родинні пам’ятки і різні мистецькі твори, доповнені польсько-французькою бібліоте- кою різного змісту [12, s. 428]. Докладнішу інфор- мацію про неї ми черпаємо з опосередкованих дже- рел. Відомо, що у 1854 р. Інститут ім. Оссолінських закупив у К. Стадницького «Портрет мужчини з гвоздикою» 1674 р. [4, ark. 17, № 326], знаний у літературі під назвою «Невідомий з гвоздикою у руці» [17, s. 74]. Упродовж багатьох десятиліть його розглядали як автопортрет венеціанського художни- ка кінця XVI — першої половини XVII ст. Томма- за Долабелла [17, s. 74]. 27 березня 1862 р. через фінансову скруту К. Стадницький продав Віктору Баворовському 53 історичні портрети за 1400 золо- тих ринських [3]. Ставши окрасою двох великих за- лів Палацу Баворовських (тепер приміщення Інсти- туту дослідження бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України імені В. Стефаника): Баворовсько- го (головного) [2, ark. 1—8] і Стадницького (пор- третів) [2, ark. 9—14], вони відразу привернули ува- гу дослідників мистецтва, зокрема Зиґмунда Батов- ського, який у 1897—1915 рр. одночасно працював у бібліотеках Львівського університету і Фундації В. Баворовського у Львові. Серед інших він висло- вив думку, що портрети зі збірки К. Стадницького не мають високої мистецької вартості [1, ark. 2]. Її він обґрунтовував тим, що твори у переважній біль- шості є копіями давніх зразків. Це підтверджують сім портретів родини польського короля Яна ІІІ Со- беського, які намалював один художник між 1700— 1720 роками. На це вказують й інші портрети відо- мих громадських діячів, 40 з яких об’єднані образно- художнім і композиційним вирішенням. Усі вони мають натуральну величину і вписані в овал (у ме- жах 40 х 32 см). Виконуючи їх, художник спирався на мистецькі твори попередніх століть, переважно гравюри XVII—XVIII століть. Прикладом може бути «Портрет короля Польщі Владислава IV Вази (1595—1648)». Його основу творить мідьорит «Ко- роль Польщі Владислав IV Ваза», який 1624 р. ви- конав фламандський гравер Пауль Понтіус на осно- ві відомого живописного портрета Пітера Пауля Ру- бенса, датованого 1624 роком. При написанні «Портрета Яна Кароля Ходкевича (1560—1621)» художник використав мідьорит «Ян Кароль Ходке- вич» (1648?) іншого фламандського гравера першої половини XVII ст. Вільгельма Гондіуса. «Портрет Павла Яна Сапіги (1609—1665)» був намальова- ний з урахуванням естампа «Павло Ян Сапіга» (до 1701 р.) французького майстра другої половини XVII ст. П’єра Ляндрі. Дослідники цієї групи пор- третів схиляються до думки, що родина Стадниць- ких замовила їх у придворного художника польсько- го короля Станіслава ІІ Августа Понятовського, іта- лійця за походженням Марчелло Бачареллі [1, ark. 143], відомого автора історичних портретів для видання «Recueil d’Estampes d’après les plus célèbres Tableaux de la Galerie Royal de Dresden» (Дрезден, Лобеський Ф. Єпископ і ректор Львівського університету Каетан Ігнацій Кіцький. (Тонований папір, вугілля; 1851 р.) лариса кУПЧИНСЬка1332 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014 1753—1757). Цьому твердженню суперечать де- кілька фактів, зокрема, «Портрет короля Польщі Станіслава ІІ Августа Понятовського (1732— 1798)» створений на основі мідьориту «Станіслав Август Понятовський» (1778) венеціанського ху- дожника другої половини XVIII ст. Бартоломія де Фолліна. Відомо, що гравер відштовхувався від жи- вописного полотна М. Бачареллі, який неодноразо- во малював короля. Не менш показовим у цьому плані є інший момент. Один із згаданих 40 портре- тів — «Портрет Миколи Зебжидовського (1553— 1630)» — намалював львівський художник Юзеф Райхан [1, ark. 134], який, як відомо, приїхав до Львова з Варшави, де, вірогідно, навчався у М. Ба- чареллі. Авторство митця підтверджує його підпис на тильному боці полотна. Цей факт дає змогу зро- бити припущення, що автором усіх інших робіт міг бути Ю. Райхан, а не М. Бачареллі. Цю думку може підтвердити творчий шлях митця, зокрема ви- конання на початку ХІХ ст. портретів чотирьох ді- тей Антонія Стадницького, батька Казимира [27, s. 304]. Інші портрети, які походили зі збірки К. Стадницького, також були копіями, за винятком хіба що «Портрета князя Станіслава Яблоновсько- го», діда К. Стадницького. Його намалював неві- домий німецький художник XVIII століття. Зацікавлення Ф. Лобеського збіркою К. Стад- ницького могло мати різні причини. Одна з них — давня дружба митця з Ґ. Павликовським. Відомо, що той неодноразово фінансово підтримував бага- тьох художників, доручаючи їм виконання тих чи ін- ших мистецьких творів. Він також був протектором Ф. Лобеського, який намалював декілька ікон для костелу в с. Медика (Перемишльський пов. Під- карпатського воєв.). Але найчастіше Ґ. Павликов- ський звертався до художників із проханням вико- нати копії мистецьких пам’яток, які зберігалися у різ- них куточках краю. У цьому напрямі багато працював художник першої половини ХІХ ст. Каетан-Вавринець Келісінський. Саме його рисун- ки й акварелі помітно доповнили збірку колекціоне- ра. Ґ. Павликовський також міг просити Ф. Лобесь- кого виконати копії окремих творів, які знаходили- ся у домі К. Стадницького. Підтвердженням цієї версії є те, що більшість із них є єдиним у збірці пор- третним зображенням того чи іншого діяча: Я. Ґро- та, К. Лубенського, Я. Львовчика, М. Меховіти, Ш. Старовольського та ін. Інша версія звернення Ф. Лобеського до збірки К. Стадницького вибудовується на записах у ката- лозі картин бібліотеки Фундації В. Баворовського. У примітках до портретів зазначено, що в середині ХІХ ст. той чи інший твір відчищали, відновлюва- ли, домальовували тощо. У нижній частині кожного твору (за винятком портрета князя Станіслава Ябло- новського) дописували білою фарбою ім’я портре- тованого. Реставрацію міг, найвірогідніше, викону- вати Ф. Лобеський, який тільки приїхав до Львова і не мав роботи. Саме тоді, у 1850 р., він зробив ко- пії на підставі багатьох живописних полотен. А вже 1851 р. художник долучився до реставрації мистець- ких пам’яток Музею ім. Любомирських. На цю по- саду митця з великим досвідом міг рекомендувати К. Стадницький, який з квітня 1851 р. працював урядовим контролером Інституту ім. Оссолінських, а потім керував комісією з підготовки списків кни- гозбірні й музикалій інституції [13, s. 403]. Копії творів, які виконав Ф. Лобеський на під- ставі збірки К. Стадницького, з одного боку, засвід- чують тісний зв’язок художника з провідними дія- чами, виповнюють його творчу біографію, а з ін- шої — увиразнюють вивчення ним мистецьких пам’яток у контексті програми дослідницьких захо- Лобеський Ф. Маріанна Сераковська-Дроздовська. (То- нований папір, вугілля, білило; [1851 р.]) 1333Маловідомі портрети Феліціяна лобеського ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014 дів, які відбувалися на західноукраїнських землях у першій половині — в середині ХІХ століття. Яскра- вим прикладом цього є рисунок «Вчений, астроном Микола Коперник (1473—1543)». Відомо, що жи- вописний твір, який лежить в його основі, був вико- наний на підставі мідьориту 1597 р. фламандського картографа і гравера другої половини XVI ст. Тео- дора де Бри. Це спонукало нас звернутися до стат- ті Ф. Лобеського «Mikołaja Kopernika portrety i wizerunki» [18]. Причиною її появи є створення дан- ським скульптором кінця XVIII — першої полови- ни ХІХ ст. Бертелем Торвальдсеном пам’ятника М. Копернику (1830) для Варшави, у якому ідеалі- зовано образ науковця. Відповідаючи вимогам часу, її автор поставив перед собою завдання знайти най- більш автентичні портретні зображення вченого. Він не оминув увагою один із найдавніших портретів М. Коперника, яким є дереворит у книжці німець- кого вченого-правознавця XVI ст. Миколи фон Ре- уснера «Icones sive Imagines Virorum Literis Illustrium» (Страсбург, 1587). Ф. Лобеський проаналізував та- кож праці своїх сучасників: Даніеля Ходовецького, Антонія Олещинського та ін. Критерієм оцінки пор- третів М. Коперника незалежно від часу їх створен- ня була джерельна база, яку використовував той чи інший художник. На підставі проведеного дослі- дження Ф. Лобеський зазначив, що найбільш прав- доподібним є портрет, який виконав Т. де Бри [18, 2 grud. — (№ 48), s. 378—379]. Поставши після смерті М. Коперника, він повністю відповідає пор- третним описам вченого у науковій літературі, що дало змогу зробити припущення про використання гравером у своїй роботі прижиттєвого олійного пор- трета вченого. На думку Ф. Лобеського, мідьорит Т. де Бри може бути кращим зразком для насліду- вання. З цього огляду важливо зазначити, що він та- кож констатував дуже малу кількість мідьоритів у мистецьких збірках західноукраїнських земель пер- шої половини ХІХ століття. Рисунок-копія «Вчений, астроном Микола Ко- перник (1473—1543)» не був випадковим у твор- чості Ф. Лобеського. Його появу забезпечило кри- тичне вивчення збірки в цілому і живописного пор- трета зокрема із залученням найрізноманітніших образотворчих зразків, а також рукописних, архів- них і літературних джерел. Відійшовши від аналізу, сконцентрованого на окремих пам’ятках, художник стояв на позиції узагальненого і порівняльного до- слідження різних пам’яток, апелював до формуван- ня ґрунту для появи мистецьких цінностей, які б на- вічно увійшли в духовну скарбницю краю і світу. Він долучився до окреслення нових шляхів розвитку об- разотворчої культури західноукраїнських земель на- ступного періоду, а саме історизму. Вивчаючи твори Ф. Лобеського з фондів ЛННБ України імені В. Стефаника, ми виділили ще одну групу творів художника. Її формують копії пам’яток, які зберігалися у латинському катедральному собо- рі у Львові. 16 творів містять у написі під зображен- ням інформацію: «Ze Skarbca Archikatedry Lwowskiej», «Z obrazu Kapituły Lwowskiej» тощо. Вони виконані у 1850—1851 роках. До них нале- жать зображення духовних осіб: єпископа Войцеха Ігнатія Бардзінського (1648—1723), каноніка Юзе- фа Барщевського, єпископа Миколи Дембовського (1680—1757), єпископа Станіслава Юзефа Гозю- ша (1674—1738), єпископа Єжи Ґєдзинського (1663—1690), каноніка Адама Ґрабянки, єписко- па і ректора Львівського університету Каетана Ігна- ція Кіцького (1740—1812), титулярного архієпис- копа Єжи Ієроніма Марії Войцеха Ляскариса (1706—1795), Петруса Мілевського, а також де- Лобеський Ф. Каштелян Павло Ян Сераковський (Тоно- ваний папір, вугілля; 1850 р.) лариса кУПЧИНСЬка1334 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014 кількох світських осіб: львівського ратмана Павла Єжи Боїма (1581—1641), Маріанни Дроздовської, великого коронного канцлера Томаша Замойського (1594—1638), каштеляна Павла Яна Сераковсько- го (пом. 1711 р.), каштеляна Яна Сераковського (пом. до 1684 р.), каноніка Кароля Чолганського, а також невстановленої особи. Доповненням цього ряду є виконані тоді ж портрети каноніка Мартина Велінського (пом. 1739 р.), архієпископа Миколи Вижицького (пом. 1757 р.), єпископа Станіслава Раймонда Єзерського (1698—1782), єпископа Лу- каша Калинського (1565—1633), архієпископа Костянтина Самуеля Ліпського (1622—1698), ар- хідиякона Адама Пясковського, каштеляна Марти- на Сераковського, єпископа Яна Скарбека (1661— 1733), Адама Дембно-Тимковича Чайковського (пом. 1620 р.), єпископа Феліціяна Шаньовського (1668—1732), архієпископа Станіслава Шембека (1650—1721), а також каноніка Яна Томаша Юзе- фовича (1662—1728), — ідентифіковані шляхом вивчення наукової літератури. Причину появи названих портретів розкриває науковий доробок Ф. Лобеського, передусім відо- ма його стаття «Opisy obrazów znajdujących się w kościo łach miasta Lwowa». У вступі автор уточнив мету її написання. Він зазначив, що у середині ХІХ ст. на західноукраїнських землях вже є чима- ло описів архітектури багатьох храмів, монастирів, а також бібліотек, які функціонують при них тощо. Але немає опису ікон й інших живописних і графіч- них творів, які там зберігаються [22]. У результа- ті своїм завданням Ф. Лобеський вважав дати опис ікон та інших станкових творів, які знаходяться у вівтарях, захристіях, на коридорах монастирів; від- творити при наявності підписи, зафіксувати дату їх появи або іншу історичну ознаку. Вирішуючи його, автор виробив чітку систему викладу матеріалу. Мистецькі твори він описував відповідно до їх роз- ташування у храмі: вівтарна частина, центральна частина храму, хори, захристіє, коридори монасти- рів тощо. Притому слід зазначити, що спочатку він писав про ікони, а лиш потім про портрети фунда- торів, ктиторів тощо. Стаття Ф. Лобеського є од- ним із перших письмових свідчень зацікавленості художників першої половини — середини ХІХ ст. загальнонаціональною багатоаспектною програмою дослідження духовної і матеріальної спадщини на- роду, яка передбачала облік і всебічне вивчення тих чи інших пам’яток. Частина статті, присвячена латинському кате- дральному собору у Львові [21], є підставовою у ви- вченні творчої концепції Ф. Лобеського. У ній окре- ме місце відведено портретам, які там зберігалися. Автор поділив їх на чотири групи: портрети королів; портрети львівських архієпископів; портрети єпис- копів, вікарних єпископів, каноніків та інших духо- вних осіб; портрети світських людей [21, 11 grud. (№ 52), s. 208; 18 grud. (№ 53), s. 210—211]. На- зиваючи той чи інший твір, Ф. Лобеський відтворив написи під зображеннями, завдяки яким нам зна- чною мірою вдалося визначити місце знаходження оригіналу у 1850-ті роки. До окремих портретів по- дав описи облич портретованих, їх характерні риси, жести, одяг, а також атрибути. Незважаючи на те, що дослідники портретів XVI—XVIII ст. вказують на неточності, які Ф. Лобеський допустив у бага- тьох із них [17, s. 10], сьогодні їх порівняння із ри- сунками дає підставу стверджувати, що у більшості випадків художник вивчав мистецьку пам’ятку по- вністю, як окремий об’єкт своєї епохи, зразок пев- ного стилю, школи, творчості того чи іншого худож- ника. Копіюючи її, художник обов’язково зберігав особливості оригіналу, намагався відтворити техні- ку, індивідуальну манеру автора. Не опускав жод- них деталей в образно-художньому рішенні. Водно- час опис твору, поданий у статті, дав можливість ви- явити в окремих випадках розбіжності з оригіналом. Концентруючи увагу на обличчі, він, наприклад, уни- кав відображення окремих деталей композиції, пе- редусім другого плану. Останнє свідчить про те, що художник намагався вивчати деякі мистецькі пам’ятки для розкриття галузевої проблеми. Осо- бливу увагу він зосередив на історичному портреті. Ряд напрямів, які задекларував Ф. Лобеський під час вивчення пам’яток латинського катедрального собору у Львові, відображають певне продовження мистецьких традицій, що панували на західноукра- їнських землях у першій половині ХІХ століття. Не оминув його уваги ідейний досвід провідних громад- ських діячів і митців, які в обов’язковому порядку копіювали ті чи інші пам’ятки. Тут потрібно згадати Зоріяна Доленгу-Ходаковського (Адам Чарноць- кий), членів «Руської трійці»: Маркіяна Шашкеви- ча, Івана Вагилевича і Якова Головацького, відомих 1335Маловідомі портрети Феліціяна лобеського ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014 художників Юрія (Єжи) Ґлоґовського і Каетана- Вавринця Келісінського. Розвідка Ф. Лобеського «Opisy obrazów znajdu- jących się w kościołach miasta Lwowa» інформує та- кож про те, що портретів у катедральному храмі було значно більше, ніж нам вдалося виявити копій, а саме 51. Це додатково підтверджує і перелік пор- третів, вміщений у виданні «Lwowianin» [25]. У ньо- му подано 55 творів. На окрему увагу заслуговує ґрунтовна праця Мавриція Дідушицького «Kościoł katedralny lwowski obrządku łacińskiego pod wezwaniem Wniebowzięcia Najśw. Panny» (Львів, 1872). У ній згадано 61 портрет [14, s. 90—92], два з яких до- слідник, на жаль, не ідентифікував. Вони охаракте- ризовані як такі, що намальовані в 1640 р. і 1679 році. Невелика кількість копій, які виконав Ф. Лобесь- кий, частково пояснює те, що вже в 1837 р. деякі портрети були у дуже поганому стані. Про неналеж- не збереження багатьох з них писав і Ф. Лобеський. Він зазначив, що у соборі знаходиться ще декілька портретів, а, точніше, їх фрагментів, як духовних, так і світських осіб. Деякі з них не мають написів, на інших вони не прочитуються, бо твори дуже зни- щені [21, 18 grud. (№ 53), s. 211]. Але, правдопо- дібно, що для появи лише 22 копій була ще одна при- чина. На думку художника, збірка була цінною і з історичної, і з мистецької точки зору [21, 11 grud. (№ 52), s. 207]. Усі портрети, окрім деяких, при- життєві, і їх малювали кращі майстри краю. Серед них Ф. Лобеський згадував ім’я польського худож- ника першої половини XVIII ст. Луки Орловсько- го. У творчій спадщині Ф. Лобеського зберігають- ся копії двох портретів (Адама Дембно-Тимковича Чайковського і Маріанни Дроздовської), які вико- нав його попередник. Усе вказує на те, що художник апелював у своїй творчості до найвагоміших у різ- них аспектах пам’яток. Працюючи у цьому напрямі, він кожному артефакту давав об’єктивну оцінку з огляду на його історико-культурне значення. Створення Ф. Лобеським візуального ряду нау- ково опрацьованої мистецької спадщини краю співз- вучне зі словами Маркіяна Шашкевича: «Старина є то величний образ, є то дзеркало як вода, чисте, в котрім незмущенне являєся лице століть. Там тобі внуче глянути, а вздриш, як твої діди жили, що ді- яли, що їх веселило, радувало, а що печалило, яке сонце межи ними сіяло, як думали, яким духом об- німали природу, окресності, світ цілий, з ким ся сти- рали і як се на них ділало, який їх світ внутренній, а який зверхній, що їх наділяло до сильного діяння, а що їм сили віднимало, який їх язик, яка бесіда, яка їх душа, яке серце — словом, якими хотіли перед тобою явитися і що по тобі ждати» [6, c. 163]. Ви- конання копій живописних портретів, які зберігали- ся у латинському катедральному соборі у Львові, конкретизувало напрям подальшої праці Ф. Ло- беського. У наступні роки художник планував ви- конати копії інших портретів, підготувати галерею образів історичних осіб з різних храмів Львова та інших міст. Про це дізнаємося з некролога, поміще- ного у львівському виданні: він планував описати твори з храмів інших містечок поблизу Львова: у Дрогобичі (райцентр Львів. обл.), Самборі (рай- центр Львів. обл.), Фельштині (тепер Скелівка, село Старосамбірського р-ну Львів. обл.), Новому Місті (Старосамбірський р-н Львів. обл.), а також у Перемишлі (повітове місто Підкарпатського воєв.) [15]. Але, очевидно, через погане здоров’я не зміг цього зробити. Наприкінці життя він по пів- року лежав у ліжку. Щовесни їхав на Самбірщину, природа якої додавала йому життєвих сил. Неза- довго до смерті були опубліковані його праці «Monaster OO. Bazylianów nad Dobromilem w obwodzie Sanockim» [19] і «Monaster OO. Bazylianów w Ławrowie w obwodzie Samborskim» [20], а після смерті, за сприяння друзів, — «Staro żytny kościół w Fulsztynie w obwodzie Samborskim» [23]. Отже, вивчення рисунків Феліціяна Лобеського з фондів ЛННБ України імені В. Стефаника свід- чить, що художник здійснив велику роботу для уві- чнення мистецької спадщини минулих сторіч. Детер- мінована тісними взаєминами митця з відомими ді- ячами західноукраїнських земель, серед яких Ґ. Па вли ковський, К. Стадницький та ін., вона ві- дображає його причетність до загальнонаціональної багатоаспектної програми дослідження духовної і ма- теріальної спадщини народу. Водночас численні ко- пії живописних творів, які виконав Феліціян Лобеський, ілюструють індивідуальний підхід ху- дожника до вирішення актуальних проблем першої половини — середини ХІХ століття. Вони увираз- нюють його критичний підхід до аналізу мистецьких пам’яток, апелювання до узагальненого і порівняль- ного їх дослідження, основу якого творять найрізно- лариса кУПЧИНСЬка1336 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014 манітніші образотворчі зразки у поєднанні з вивчен- ням рукописних і літературних джерел, засвідчують тяжіння митця до створення історично достовірної іконографічної бази мистецтва нового часу. Феліціян Лобеський належить до тих художни- ків, хто разом із багатьма провідними діячами захід- ноукраїнських земель працював у напрямі визначен- ня нових шляхів розвитку образотворчого мистецтва, створення місцевої мистецької школи з яскравими самобутніми рисами. 1. ЛННБ України ім. В. Стефаника. Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів. Zygmund Batowski. Katalog obrazów Biblioteki fund. Wiktora hr. Bawo row- skiego we Lwowie. 1906. — 284 ark. 2. ЛННБ України ім. В. Стефаника. Інститут дослі- джень бібліотечних мистецьких ресурсів. Inwentarz za- bytków muzealnych Biblioteki fund. Wiktora hr. Bawo- rowskiego we Lwowie. — 160 ark. 3. ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукопи- сів. — Ф. 204. — Оп. 1. — Спр. 1. — Арк. 71— 72 зв. Kazimierz Hrabia Stadnicki. Spis portretów oleyną farbą malowanych, Kazimierza Hrab. Stadnickiego własnością będących, które pod wiadomemi warunkami z dniem 27go Marca r. 1862 przechodzą na własność Wiktora Hrabiego Baworowskiego. 4. Zakład Narodowy im. Ossolińskich we Wrocławiu. Dział Rękopisów. Inwentarz obrazów. Muzeum Im. Ks. Lubo- mirskich we Lwowie. — 1906—1929. — № 1—1308. — Sygn. 17093. — 68 ark. 5. Демків Р. Портрети родини Корняктів : до проблеми дослідження / Роман Демків // Народознавчі зоши- ти. — Львів, 2009. — Зош. 3/4. — С. 396—400 : іл. 6. купчинський О.а. Археографія та основні напрями дослідження і використання писемних джерел / О.А. Купчинський, В. І. Горинь, Ф. І. Стеблій // «Руська Трійця» в історії суспільно-політичного руху і культури України. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 160—177. 7. Львівський портрет XVI—XVIII ст. : каталог вистав- ки лютий-березень 1965 р. / автор вступної статті та упоряд. В.А. Овсійчук. — К. : Мистецтво, 1967. — 69 с. : іл. 8. Побутовий портрет у Львові в першій половині ХІХ століття : каталог виставки із збірок Львівської картинної галереї, Львівського історичного музею, Львівського музею українського мистецтва / упоряд. Світлана Андріївна Стець. — Львів : Облполіграфви- дав, 1988. — 36 с. : іл. 9. Białynicka-Birula F. Łobeski Felician Antoni / F. Biały- nicka-Birula // Słownik artystów polskich i obcych w Polsce działających (zmarłych przed 1966 r.). Malarze, rzeźbiarze, graficy. — Warszawa : Wyd-wo KRĄG, 1993. — T. V: Le-M. — S. 172—173. 10. Bołoz antoniewicz J. Katalog wystawy sztuki polskiej od roku 1764—1886 z 75 illustracyami / wydał Dr. Jan Bołoz Antoniewicz. — Lwów : nakładem dyrekcyi powszechnej wystawy krajowej, 1894. — XXIV s. — 384 s. : il. 11. Charewiczowa Ł. Historiografia i miłośnictwo Lwowa. Z 52 ilustracjami / Ł. Charewiczowa. — Lwów, 1938. — 290 s. : il. 12. Chwalewik E. Zbiory polskie. Archiwa, bibljoteki, gabinety, galerje, muzea i inne zbiory pamiątek przeszłości w ojczyźnie i na obczyznie w porządku alfabetycznym według miejscowości ułożone : w 2 t. / Edward Chwalewik. — Warszawa ; Kraków : Wyd-wo J. Mortkowicza, 1926. — T. I: A-M. — 490 s. 13. Dziadzio a. Stadnicki Kazimierz Piotr Hieronim / Andrzej Dziadzio // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa ; Kraków, 2002. — T. XLI/3. — Z. 170: Stachoń Roman — Stahr Jan. — S. 403—405. 14. Dzieduszyck M. Kościoł katedralny lwowski obrządku łacińskiego pod wezwaniem Wniebowzięcia Najśw. Pan- ny / przez Maurycego hr. Dzieduszyckiego. — Lwów : z drukarni Karola Budweisera, 1872. — 96 s. : il. 15. Felicjan Łobeski : nekrolog // Dziennik literacki (Lwów). — 1859. — 24 czerw. — № 50. — S. 603. 16. Felicyan Łobeski // Łoziński W. Pisma pomniejsze (Z życiorysem autora) Walerego Łozińskiego. — Lwów : nakładem Karola Wilda, 1865. — S. 113—149. 17. Gębarowicz M. Portret XVI—XVIII wieku we Lwowie / Mieczysław Gębarowicz. — Wrocław ; Warszawa ; Kraków : Wyd-wo PAN, 1969. — 142 s. : 85 il. 18. Łobeski F. Mikołaja Kopernika portrety i wizerunki / przez Felicyana Łobeskiego // Rozmaitości: pismo do- datkowe do Gazety Lwowskiej (Lwów). — 1857. — 22 lip. — № 29. — S. 225—227 ; 29 lip. — № 30. — S. 233—236 ; 5 sierp. — № 31. — S. 241—245 ; 12 sierp. — № 32. — S. 249—252 ; 19 sierp. — № 33. — S. 257—259 ; 26 sierp. — № 34. — S. 265—268 ; 16 wrześ. — № 37. — S. 289—292 ; 23 wrześ. — № 38. — S. 297—300 ; 18 list. — № 46. — S. 361—364 ; 25 list. — № 47. — S. 369— 371 ; 2 grud. — № 48. — S. 377—380 ; 9 grud. — № 49. — S. 385—388 ; 16 grud. — № 50. — S. 393—396 ; 23 grud. — № 51. — S. 401—404 ; 30 grud. — № 52. — S. 409—412. 19. Łobeski F. Monaster OO. Bazylianów nad Dobromilem w obwodzie Sanockim / przez Felicyana Łobeskiego // Rozmaitości: pismo dodatkowe do Gazety Lwowskiej (Lwów). — 1858. — 17 list. — № 46. — S. 361— 363 ; 24 list. — № 47. — S. 369—371. 20. Łobeski F. Monaster OO. Bazylianów w Ławrowie w obwodzie Samborskim / przez Felicyana Łobeskiego // Rozmaitości: pismo dodatkowe do Gazety Lwowskiej (Lwów). — 1859. — 5 stycz. — № 1. — S. 1—4. 21. Łobeski F. Opisy obrazów znajdujących się w kościołach miasta Lwowa. Kościół archikatedralny / przez Felicyana Łobeskiego // Dodatek Tygodniowy przy Gazecie Lwow- skiej (Lwów). — 1852. — 20 list. — № 49. — 1337Маловідомі портрети Феліціяна лобеського ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014 S. 195—196 ; 27 list. — № 50. — S. 199—200 ; 4 grud. — № 51. — S. 203 ; 11 grud. — № 52. — S. 207—208 ; 18 grud. — № 53. — S. 210—211. 22. Łobeski F. Opisy obrazów znajdujących się w kościołach miasta Lwowa. Wstęp / przez Felicyana Łobeskiego // Dodatek Tygodniowy przy Gazecie Lwowskiej (Lwów). — 1852. — 19 czerw. — № 27. — S. 106—107. 23. Łobeski F. Starożytny kościół w Fulsztynie w obwodzie Samborskim. Z pism pośmiertnych Felicyana Łobeskie- go / F. Łobeski // Dodatek Tygodniowy do Gazety Lwow- skiej (Lwów). — 1868. — 8 sierp. — № 32. — S. 167 ; 15 sierp. — № 33. — S. 173. 24. Łobeski Felician. Biographisches Lex con des Kaiserthums Oesterreich : in 60 b. / Łobeski Felician ; Dr. Constant von Wurzbach. — Wien : Druk und Verlag der k. k. Hof und Staatsdruckerei, 1866. — B. XV : Leon ; Lomeni. — S. 304—307. 25. Obrazy znajdujące się w zakrystyi i nad zakrystyją przy archikatedrze lwowskiej obr. łacińskiego / Lwowianin czyli Zbiór potrzebnych i użytecznych wiadomości ; Wydany przez Ludwika Bielińskiego. — Lwów : Czcią ki i Litografia Piotra Pillera, 1837. — T. II. — S. 68—69. 26. Pamiątki po Ignacym Krasickim na tle epoki : katalog wystawy urządzonej przez Zakład narodowy im. Osso- lińskich w dniach 8—30 czerwca 1935. — Lwów : z drukarni Zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1935. — 47 s. 27. Polanowska J. Rejchan Józef / J. Polanowska // Słownik artystów polskich i obcych w Posce działających (zmarłych przed 1966 r.). Malarze, rzeźbiarze, graficy. — War- szawa : in-t Sztuki Polskiej Akademii Nauk, 2007. — T. VIII: Pó-Ri. — S. 303—305. 28. Zarewic S. Katalog wystawy starych mistrzów lwowskich. Z 15 tablicami i indeksami / wydał Dr. Stanisław Za re- wicz. — Lwów : nakładem Związku artystów plastyków Małopolski wschodniej, 1925. — IX s., 38 s. : il. larysa kupchynska ON LESS-KNOWN PORTRAITURE WORKS BY FELICJAN LOBESKY The article has presented some results of studies in creative works by Felicjan Lobesky, an artist of Western Ukrainian ori- gin who lived and worked in Galicia, incl. Lviv during the first half of XX c. Under analysis have been put drawings per- formed on the basis of pictorial artistic monuments of previous centuries. The artworks have been considerd in the context of multidimensional program of studies in nation’s spiritual and material culture. Individual artist’s contributions to the solution of pressing needs of the time have been outlined. Keywords: Felicjan Lobesky, artist, drawings, artistic monu- ments, portraits, action program. ларыса купчынска МАЛОИЗВЕСТНЫЕ ПОРТРЕТЫ ФЕЛИЦИАНА ЛОБЕСКОГО Статья посвящена творчеству Фелициана Лобеского, за- падноукраинского художника первой половины и середины ХІХ ст. Рассмотрены рисунки, выполненные автором на основании живописных художественных памятников преды- дущих столетий. Аналитическое исследование произведений живописи проведено в контексте многоаспектной програм- мы изучения духовной и материальной культуры народа. Определен индивидуальный вклад художника в решение актуальных проблем художественной жизни. Ключевые слова: Фелициан Лобеский, художник, ри- сунки, художественные памятники, портреты, программа деятельности.

Маловідомі портрети Феліціяна Лобеського

Institution

Ähnliche Einträge