Художньо-естетичні особливості хусток західноукраїнського Полісся й Волині
Досліджено мистецьку особливість узорнотканих хусток західноукраїнського Полісся й Волині. Визначено основні схеми композицій, мотиви, колорит, охарактеризовано найважливіші засоби і прийоми художньої виразності виробів цих теренів....
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2014
|
| Назва видання: | Народознавчі зошити |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94534 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Художньо-естетичні особливості хусток західноукраїнського Полісся й Волині / О. Никорак // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1369-1379. — Бібліогр.: 55 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-94534 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-945342016-02-12T03:04:47Z Художньо-естетичні особливості хусток західноукраїнського Полісся й Волині Никорак, О. Статті Досліджено мистецьку особливість узорнотканих хусток західноукраїнського Полісся й Волині. Визначено основні схеми композицій, мотиви, колорит, охарактеризовано найважливіші засоби і прийоми художньої виразності виробів цих теренів. In the article have been studies some artistic features of patternwoven shawls produced in Western-Ukrainian regions of Polisia and Volhynia. In the course of research-work have been defined main schemes of compositions as well as motifs and coloring with characteristics of most important means and methods of artistic expressiveness in the products of mentioned territories. В статье приводятся результаты исследования художественных особенностей узорнотканых платков западноукраинского Полесья и Волыни. Определены основные схемы композиций, мотивы, колорит, даны характеристики наиболее важных средств и приёмов художественной виразительности в изделиях указанных территорий. 2014 Article Художньо-естетичні особливості хусток західноукраїнського Полісся й Волині / О. Никорак // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1369-1379. — Бібліогр.: 55 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94534 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Никорак, О. Художньо-естетичні особливості хусток західноукраїнського Полісся й Волині Народознавчі зошити |
| description |
Досліджено мистецьку особливість узорнотканих хусток
західноукраїнського Полісся й Волині. Визначено основні
схеми композицій, мотиви, колорит, охарактеризовано найважливіші засоби і прийоми художньої виразності виробів
цих теренів. |
| format |
Article |
| author |
Никорак, О. |
| author_facet |
Никорак, О. |
| author_sort |
Никорак, О. |
| title |
Художньо-естетичні особливості хусток західноукраїнського Полісся й Волині |
| title_short |
Художньо-естетичні особливості хусток західноукраїнського Полісся й Волині |
| title_full |
Художньо-естетичні особливості хусток західноукраїнського Полісся й Волині |
| title_fullStr |
Художньо-естетичні особливості хусток західноукраїнського Полісся й Волині |
| title_full_unstemmed |
Художньо-естетичні особливості хусток західноукраїнського Полісся й Волині |
| title_sort |
художньо-естетичні особливості хусток західноукраїнського полісся й волині |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94534 |
| citation_txt |
Художньо-естетичні особливості хусток західноукраїнського Полісся й Волині / О. Никорак // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1369-1379. — Бібліогр.: 55 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT nikorako hudožnʹoestetičníosoblivostíhustokzahídnoukraínsʹkogopolíssâjvoliní |
| first_indexed |
2025-07-07T01:00:23Z |
| last_indexed |
2025-07-07T01:00:23Z |
| _version_ |
1836947891538624512 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
Домоткані хустки — жіночі головні убори захід-
ноукраїнського Полісся й Волині — відомі як
хустини «плати», «платки», «пілки», «портовини»,
«старовіцькі хустки», «заткані хустки». За розмі-
рами (50, 60, 70-х 70, 75, 110 см), формою (у ви-
гляді ледь видовженого прямокутника), декором і
способами ношення вони зберегли архаїчні ознаки
глибокої традиції. Такого типу загальнослов’янські
вироби до початку — середини ХХ ст. поширені
були й на інших теренах України, де мали різні ло-
кальні назви: «хустиця», «хустка нав’язева», «фуст-
ка», «плат», «платина», «пулка», «півка», «запан-
ка», «заткачка», «задіганка», «заматанка», «гару-
сок», «літник» та ін.
Принагідні згадки, скупі фрагментарні відомос-
ті про хустки на досліджуваних, як і інших теренах
України, їхній декор, а найбільше — про способи
ношення й використання їх у традиційних звичаях
та обрядах знаходимо в працях таких вітчизняних
та зарубіжних учених, як Хв. Вовка [39, с. 133—
136], К.І. Матейко [44, с. 130—131], М.П. Сах-
ро [49, с. 55], С.Й. Сидорович [50, с. 71—72],
Г.Г. Стельмащук [51, с. 160, 167; 52, с. 131—135;
53, с. 149], Л.Н. Молчанової [45, с. 348],
Р.В. Захарчук-Чугай [52, с. 62], О.В. Олійник
[48, с. 18], О.Ю. Косміної [41, с. 52—53; 42,
с. 8—9, 13, 15], О.І. Никорак [46, с. 637—648;
47, с. 202], Н. Гатальської та Г. Івашків [3, табл. 3],
А. Українець [5, с. 21].
Зацікавлення сучасних художників-модельєрів,
текстильників, дизайнерів святкового одягу та сце-
нічних костюмів автентичними виробами, декор яких
слугує цінним джерелом творчої інспірації, спонука-
ло до написання цієї статті.
Основою для вивчення художньо-естетичних осо-
бливостей хусток західноукраїнського Полісся й Во-
лині були експонати, що зберігаються в колекціях
Рівненського краєзнавчого музею, Сарненського
історико-етнографічного музею, Волинського крає-
знавчого музею, Музею Івана Гончара, Музею ет-
нографії та художнього промислу, музейних кімна-
тах (чи кутках) при загальноосвітніх школах, ліце-
ях та сільських клубах чи бібліотеках, і польові
матеріали автора.
Традиційні хустки досліджуваних теренів виготов-
лені полотняним переплетенням переважно з високо-
якісної, тонко й рівномірно спряденої вручну відбі-
леної (іноді й не відбіленої «сирової») лляної (деко-
ли — конопляної) пряжі. Їх продовжували ткати до © О. НИКОРАК, 2014
Олена НИКОРАК
ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНІ
ОСОБЛИВОСТІ ХУСТОК
ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОГО
ПОЛІССЯ Й ВОЛИНІ
Досліджено мистецьку особливість узорнотканих хусток
західноукраїнського Полісся й Волині. Визначено основні
схеми композицій, мотиви, колорит, охарактеризовано най-
важливіші засоби і прийоми художньої виразності виробів
цих теренів.
Ключові слова: домоткані хустки, схеми композицій, мо-
тиви, колорит.
Олена НИкОРак 1370
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
1940—1950-х років 1. Такі полотняні хустки були
найчастіше з одного, іноді двох зшитих посередині
полотнищ (Маневицький, Турійський, Ковельський
р-ни Волинської обл.). Відповідно тло таких виробів
мало білі відтінки, або поєднання білих та сірих.
Головним декоративним акцентом хусток Волині
й Полісся були групи гладких смуг («жички», «пе-
ретички») переважно червоних відтінків, створених
бавовняною пряжею «горинь», «горінка» промисло-
вого виробництва. Вони характерні різноманітністю
схем розташування смуг: на поперечних вужчих кра-
ях, по периметру та по всьому полотнищу у вигляді
горизонтальних смуг чи клітки з виділенням двох по-
перечних або всіх чотирьох країв.
У більшості хусток, аналогічно наміткам (які по-
бутували на цих теренах майже до кінця ХХ ст.),
лише коротші поперечні сторони оздоблені (пере-
ткані) групами вужчих (до 5 см) або ширших (до
10—17 см) червоних смуг з незначним вкраплен-
ням чорного (або темно-синього), жовтого і білого
кольорів. Домінуючі червоні смуги згруповані зде-
більшого за три-, рідше дво-, чотири-, чи п’яти-
дільною схемою.
Зокрема, серед тридільних композицій ширшою
є переважно середня площина (с. Синове Старови-
жівського р-ну), тоді як бокові, симетрично розта-
шовані смуги завершені ззовні вузькими поверхни-
цями, здебільшого є вужчими [1]. Невеликі проміж-
ки білого тла між ними вносять свіжість у
сприйняття композиції і перегукуються з основним
полотнищем виробу. Завдяки техніці репсового пе-
реплетення (якою тчуть переважно лише в місцях
смуг) досягнуто насиченості й активності звучання
червоного кольору.
Часом у такого типу композиціях червоні смуги
розмежовані дещо ширшими й багатшими за факту-
рою стрічками зі скручених білої, червоної та голубої
ниток (с. Кукли Маневицького р-ну) [2]. Такі ме-
ланжеві стрічки рельєфно виступають над гладкою
поверхнею червоного тла домінуючих смуг, форму-
ють світло-тіньові переливи, дещо перегукуються з
центральним сріблясто-білим полотнищем хустки.
Менше поширені на досліджуваних теренах Во-
лині й Полісся хустки з дводільним симетричним
(с. Погулянка Маневицького р-ну, автор Чикалюк
1 ПМА. Записано 23.06.2012 р. у с. Хорохорин Луцько-
го р-ну, від Приходько Юлії Павлівни, 1927 р. н.
Хустка домоткана (фрагмент). Льон, бавовна «горінка»;
полотняне, репсове ткання, с. Кукли Маневицького р-ну
Волинської обл., 1920-ті рр.; ВКМ Д–950
Хустка домоткана (фрагмент). Льон, бавовна «горінка»;
полотняне, репсове ткання, с. Макаревичі Ківерцівсько-
го р-ну Волинської обл., поч. ХХ ст.; ВКМ Д–295
Хустка домоткана (фрагмент). Льон, бавовна «горінка»;
полотняне, репсове ткання, с. Ставок Костопільського р-ну
Рівненської обл., 1920—1930-ті рр.; РКМ Т–2472
1371Художньо-естетичні особливості хусток західноукраїнського Полісся й волині
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
Ніна Федорівна [3], с. Кричильськ Сарненсько-
го р-ну) [31] розташуванням основних червоних
смуг на поперечних краях. Естетичної виразності
цих виробів досягнуто мінімальними засобами. Зо-
крема, в таких симетричних дводільних композиці-
ях традиційно домінуючими є парні однакової ши-
рини червоні смуги. Вони розділені по середині вузь-
кою групою, утвореною тонесенькими білими і
червоними стрічками, які обрамляють центральну
чорну площину. Білі є акцентом композиції. Їх до-
повнюють і підтримують парні чорно-білі штрих-
пунктирні лінії з ледь помітними жовтими пасочка-
ми в центрі, які розташовані при обох бічних краях
домінуючих червоних смуг. Своєю мерехтливістю
вони вносять певний ліризм і пожвавлюють сприй-
няття декору хустки.
Варіантом цього типу композицій є ті, в яких чіт-
кіше виділена середня дрібновзориста смуга у вигля-
ді позмінно повторюваних поряд контрастних чорних
і білих мініатюрних квадратиків, утворених перети-
ком (с. Кричильськ) [32]. Завдяки симетричному
обрамленню цієї провідної смуги ширшими червони-
ми та вузенькими поодинокими червоними, чорними
та білими штрих-пунктирними стрічками ще більше
посилюється виразність композиції.
Більшою естетичною вишуканістю позначені
хустки з чотиридільною схемою розташування
вузьких чи широких червоних смуг лише на по-
перечних кінцях. Вони характерні тим, що між
цими домінуючими червоними смугами вміщені по-
одинокі вузькі чорні або червоні стрічки чи групи си-
метрично закомпонованих пасочків (в 1, 2, 3 нитки)
білої, жовтої та червоної барв. Такого типу хустки
поширені були в поліських селах (Кукли Маневиць-
кого [4], Макаревичі Ківерцівського [5] р-нів Во-
линської) та (с. Ставок Костопільського р-ну Рів-
ненської обл.) [19; 20] тощо.
Різноманітності й варіативності цього типу компо-
зицій народні майстри досягали також тим, що завдя-
ки поєднанню суцільних тоненьких чорних і білих та
жовтих і чорних (чи жовтих і червоних) штрих-
пунктирних ліній (останні мають вигляд мініатюрних
«гребінців») створювали ефект мерехтливості, що зба-
гачує загальне художнє вирішення твору (с. Полісь-
ке Старовижівського р-ну Волинської обл.) [6].
Для посилення декоративності твору та більшого
виділення центральної групи смуг іноді майстри за-
Мельничук Пріська Олексіївна (1880—1970 рр.) Хустка
домоткана (фрагмент). Льон, бавовна «горінка»; полотня-
не, репсове ткання, Ківерцівський р-н Волинської обл.,
поч. ХХ ст.; ВКМ Д–289
Хустка домоткана (фрагмент). Льон, бавовна «горінка»;
полотняне, репсове ткання, смт. Цумань Ківерцівсько-
го р-ну Волинської обл., поч. ХХ ст.; МІГ КТ–6566
Хустка домоткана (фрагмент). Льон, бавовна «горінка»;
полотняне, репсове ткання, с. Поліське Старовижівсько-
го р-ну Волинської обл., поч. ХХ ст.; ВКМ Д–1135
Олена НИкОРак 1372
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
стосовували також ефект меланжу. Цього досягали
скручуванням двох чи трьох ниток контрастних —
червоної і білої, червоної і жовтої, білої і чорної або
білої, чорної та червоної барв. Такі грубі тонально, не
однорідно скручені нитки, укладені паралельно впра-
во і вліво, створювали декор у вигляді колоска (ав-
тор Рощук Аксентія Степанівна 1911—1950 рр.,
с. Збуж Костопільського [7], смт. Колки Маневиць-
кого [11] р-нів). Вони рельєфно виступали над по-
верхнею тла й акцентували на собі увагу. Іншим спо-
собом підсилення декору були мініатюрні чорно-білі
штрих-пунктирні пасочки, які обрамляли ці та інші
групи вузеньких стрічок, розмежовуючи домінуючі
червоні смуги. Зовнішні краї основної групи смуг си-
метрично обрамлені або розділені переважно трьома
тонкими тридільними червоними смугами «поверх-
ницями». Іноді вони укладені лише від середини ви-
робу, а зовнішні краї завершені однією смужкою.
При складнішому, переважно п’ятидільному
розташуванні таких вузьких смуг, середня —
сформована тоненькими чорними (або темно-
синіми й білими), жовтими й червоними пасоч-
ками (с. Кричильськ) [33]. Центральна з них, у
вигляді штрих-пунктирної лінії, є акцентом компо-
зиції. Ці контрастні сполуки чорного та білого (іно-
ді чорного й жовтого) кольорів, які формують мо-
нотонну ритміку по горизонталі, створені технікою
перетику. Поодинокі суцільноткані чорні та білі то-
ненькі пасочки, які розмежовують дещо ширші чер-
воні, симетрично розташовані поперечні смуги, під-
креслюють вертикальну ритміку. Завершення зо-
внішніх країв таких груп смуг вузенькими
червоними стрічками «поверхницями» забезпечує
плавний перехід від насичених декором країв до ней-
трального білого тла хустки [33].
Дещо багатшими з мистецької точки зору є хуст-
ки, поперечні краї яких завершені групами широких
червоних смуг, та підпорядкованих їм вузеньких стрі-
чок, при наявністі більшої кількості поверхниць з од-
нієї чи обох сторін. Крім симетричних поширені та-
кож композиції з асиметричним розташуванням смуг.
Зокрема, до найпростіших за оздобленням належать
дводільні асиметричні композиції хусток, пошире-
них на Волинському Поліссі (с. Одеради Луцького
[7], м. Цумань Ківерцівського р-нів [8; 15] Волин-
ської обл.). У них основні, доволі широкі червоні
площини розташовані на незначній відстані від по-
перечного краю хустки, а вузькі групи стрічок «по-
верхниці» укладені лише з однієї внутрішньої сто-
рони. Завдяки такій композиційній схемі формуєть-
ся поступовий перехід від тонально соковитих
червоних країв до нейтральної однотонної — білої
середини виробу. Іноді звучання червоної барви ще
підсилене введенням тоненьких чорних (голубих або
темно-синіх чи білих) пасочків, симетрично укладе-
них при краях основної широкої площини або посе-
редині деяких вузеньких «поверхниць».
Хустка домоткана (фрагмент). Льон, бавовна «горінка»;
полотняне, репсове ткання, с. Одеради Луцького р-ну Во-
линської обл., поч. ХХ ст.; ВКМ Д–941
Хустка домоткана (фрагмент). Льон, бавовна «горінка»; по-
лотняне, репсове ткання. Полісся, поч. ХХ ст.; МІГ Т–741
1373Художньо-естетичні особливості хусток західноукраїнського Полісся й волині
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
Такого типу «переткані» домоткані хустки, в яких
декор зосереджений лише на двох поперечних кін-
цях, мали назву «плати», «платини», «на два кінці»
[38, табл. 3]. Вони поширені були на Волинському
(Ковельський, Старовижівський, Ратнівський, Ма-
невицький, Луцький) та Рівненському (Костопіль-
ський, Сарненський, Березнівський р-ни) Поліссі.
Однотипні хустки «плати» побутували й на інших
теренах Українського (зокрема, Житомирського та
Київського) Полісся [39, с. 62].
Інший тип композиції складають «пописані»
хустки, в яких не лише поперечні краї, а й серед-
ня площина заповнена поперечними червоними
смугами. Є два варіанти такого типу композицій.
Перший — характерний розрідженим розташуван-
ням спарених вузьких червоних стрічок по центру ви-
робу (рапорт сягає 2—2,5 см) та значно ширшими
групами смуг «заборами» (загальна ширина яких ся-
гає 7—8 см) три-, п’ятидільної будови, які завершу-
ють вужчі краї виробів (с. Кричильськ) [16; 33].
Для другого варіанту — типова перевага черво-
них смуг над білим фоном не лише при краях хуст-
ки, але й по всьому полотнищу (смт. Цумань, Ма-
каревичі Ківерцівського [17], с. Постайно Косто-
пільського [21] р-нів).
Центральна частина цих виробів заповнена гори-
зонтальними, щільно укладеними поряд вузькими
тридільними стрічками (спарені червоні, розділені
жовтою посередині) на нейтральному білому тлі.
Вони формують рівномірну монотонну ритміку по
вертикалі. Вагомою складовою композиції тради-
ційно є суцільна широка червона площина, в якій
тридільність підкреслена ледь помітними вузькими
чорними та жовтими стрічками. Останні — дещо
перегукуються з аналогічними (за схемою розташу-
вання) пасочками основної взористої площини і, ра-
зом з ними, творять цілість емоційно-насиченого де-
кору хустки. Традиційним способом акцентування
домінуючих груп червоних смуг є також розташу-
вання дрібновзористих фактурних стрічок у вигля-
ді колоска, створених скручуванням двох—трьох
ниток контрастних кольорів (білої та чорної або
жовтої та червоної). Вони найчастіше розташовані
посередині або біля країв таких смуг і творять ак-
цент композиції [21].
У загальних рисах за місцем розташування гори-
зонтальних смуг лише біля поперечних країв та по
Хустка домоткана. Льон, бавовна «горінка»; полотняне,
репсове ткання, смт. Цумань Ківерцівського р-ну Волин-
ської обл., поч. ХХ ст.; МІГ Т–642
Повх Олександра Антонівна. Хустка домоткана (фраг-
мент). Льон, бавовна «горінка»; полотняне, репсове ткан-
ня, с. Велимче Ратнівського р-ну Волинської обл.,
1930-ті рр.; ВКМ Д–77
Олена НИкОРак 1374
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
всьому полю домоткані поліські й волинські хустки
схожі з покутськими «старовіцькими» аналогами.
Однак останні вибагливіші й різноманітніші за схе-
мами й ритмікою смугастого декору та значно наси-
ченіші за колоритом [46].
Чи не найчисельнішу групу складають домот-
кані хустки, в яких різної ширини червоні смуги
обрамляють усі краї по периметру, а середина од-
нотонна, біла. До найпростіших за композицією на-
лежать ті вироби, в яких лише однією, часом доволі
широкою червоною площиною, «габою», завершені
повздовжні й поперечні краї [22]. Ширина таких
домінуючих червоних площин іноді займає дві тре-
тини виробу.
Найпоширенішими є хустки, в яких одна ширша
смуга (5—5,5 см) з вузенькими (0,2—0,3 см) по-
двійними чи потрійними поверхницями (загальна
ширина яких сягає 5—6 см) розташована на від-
стані 2—4 см від усіх країв виробу (сс. Великі
Межирічі Рівненського [18], Велимче Ратнівсько-
го [9; 10] р-нів).
Дещо складніші й вибагливіші за декором є хуст-
ки з подвійними, потрійними чи п’ятидільними до-
мінуючими чи потрійними смугами, розділеними од-
нією, двома чи трьома вузенькими стрічками «об-
мітками» на білому тлі (с. Переведь Млинівського
[23], Рястин, Дорогобуж Гощанського [24; 25] та
Корецького [26], с. Кричильськ, Тутовичі Сарнен-
ського [32; 35; 36] р-нів).
Варіативністю співвідношення ширших і вужчих
червоних стрічок досягнуто різноманітності декору
хусток. Задля увиразнення домінуючих та підпоряд-
кованих їм смуг іноді введено мінімальну кількість
чорного або темно-синього кольорів. Тоненькими (в
1—2 нитки) парними чи поодинокими стрічками цих
барв акцентують переважно середню частину смуг
(с. Вербче Сарненського р-ну [27]). Аналоги хус-
ток зі смугами, зосередженими лише біля попере-
чних і повздовжніх країв, побутували й на інших те-
ренах Центрального та Східного Полісся (с. Нова-
ки Коростенського р-ну Житомирської, с. Хухра
Охтирського р-ну Сумської обл.) [12; 13].
Окрему доволі чисельну групу складають кліт-
часті «засновані», «пописані», «у клєтку», «кар-
таті», «кратівки» домоткані хустки «плати», ти-
пові для досліджуваних теренів Волині й Полісся. У
них не лише всі краї, але й середина заповнена, «по-
писана» вздовж і впоперек вузькими смугами. Век-
тор варіативності таких дрібно, — чи крупнорапорт-
них композицій (у межах центральної площини ви-
робів), а також групування домінуючих площин біля
їхніх краї доволі широкий.
Характерною особливістю клітчастого декору та-
ких домотканих виробів є: симетричність розташу-
вання смуг різної ширини як по вертикалі, так і по
Хустка домоткана (фрагмент). Льон, бавовна «горінка»;
полотняне, репсове ткання, с. Межирічі Корецького р-ну
Рівненської обл., поч. ХХ ст.; МІГ КН–14322
Хустка домоткана. Льон, бавовна «горінка»; полотняне
ткання, с. Кричильськ Сарненського р-ну Рівненської обл.,
поч. ХХ ст.; СІЕМ Т–489
1375Художньо-естетичні особливості хусток західноукраїнського Полісся й волині
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
горизонталі; акцентування всіх (повздовжніх і попе-
речних) країв групами щільніше, ніж по центру укла-
дених широких смуг; розріджене розташування зна-
чно вужчих стрічок по середині полотнища хустки.
На основі залучених до аналізу клітчастих хус-
ток за схемами композиції можна умовно виокре-
мити два варіанти.
До першого залучаємо вироби з розрідженим
розташуванням поодиноких чи спарених тоненьких
повздовжніх смуг «заснівок» та поперечних «пере-
тичок», «перетиків». Спостерігається монотонне й
рівномірне повторення поодиноких вузьких (0,2—
0,5 см) стрічок на однаковій відстані (1,5—2 см) як
по вертикалі, так і по горизонталі [28]. Іноді рапорт
центральної площини виробу формують вузенькі
червоні спарені стрічки (с. Кричильськ Сарненсько-
го р-ну) [37], які дещо порушують одноманітність
декору середнього поля, збагачують ритміку попе-
речних і повздовжніх смуг, що взаємно пересікають-
ся, і увиразнюють загальну композицію виробу.
Більшої виразності картатому декору централь-
ної площини хусток додавали поодинокі червоні та
чорні пасочки, укладені на відстані 2—3, іноді
3—4 см від основних парних червоних стрічок. По-
змінне чергування чорного пасочка посередині од-
ного квадрата чи прямокутника, а червоного — в
центрі суміжного, сприяло урізноманітненню ритмі-
ки і збагаченню композиції [35].
Бокові краї таких хусток традиційно завершені ма-
сивними три-, іноді п’ятидільними групами смуг (за-
гальна ширина яких становить 10—15 см). Ці про-
відні червоні площини в основному зрівноважені з бі-
лими проміжками тла між ними й поодинокими
червоними стрічками. Домінуюча — центральна гру-
па смуг утворена переважно чотирма широкими
(1—1,2 см), щільно укладеними поряд поодинокими
смугами [28]. Обабіч цієї групи на відстані 1,5—2 см
розташовані спарені, такої ж ширини (1—1,2 см) сму-
ги, обрамлені подвійними вузенькими (в 1—2 нитки)
поверхницями. Ці найвужчі стрічки додають легкості
та вносять певний ліризм у сприйняття композиції.
Варто зазначити, що завдяки співмірності (однаковій
ширині) проміжків тла між домінуючою і симетрич-
но укладеними поряд вужчими групами смуг «обля-
мівками», ідентичній відстані тла між вузькими стріч-
ками центральної площини хустки, досягнуто гармо-
нійної злагодженості декору.
До другого варіанту клітчастих композицій хус-
ток відносимо ті, в яких середина щільніше заповне-
на дещо ширшими (0,1—2 см) червоними поодино-
кими спареними чи потрійними смугами, що взаємно
перетинаються на відстані 2—3 сантиметрів (сс. Ста-
рожуків Рівненського, Ставок Костопільського,
Кузьмівка Сарненського р-нів) [29; 30; 31; 14].
Системі декору цієї площини виробів типове спів-
відношення одного (ширини смуги) до півтора чи двох
(проміжку тла між ними). Навіть при такій несклад-
ній схемі розташування завдяки більшій ширині ці чер-
воні смуги значно активніші за звучанням кольору.
Насиченість оздоблення центральної площини ще
більше підсилена масивнішими, витканими червоною
«заполоччю» чи «горинню» облямівками. Останні ха-
рактерні щільністю розташування домінуючих черво-
них смуг та доповнюючих стрічок. Вони сформовані
найчастіше трьома основними (по 3—4 см) смугами,
Хустка домоткана (фрагмент). Льон, бавовна «горінка»;
полотняне ткання, с. Кричильськ Сарненського р-ну Рів-
ненської обл., поч. ХХ ст.; СІЕМ Т–489
Хустка домоткана. Льон, бавовна «горінка»; полотняне
ткання, с. Перевередів Млинівського р-ну Рівненської
обл., кін ХІХ — поч. ХХ ст.; РКМ Т–4257
Олена НИкОРак 1376
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
а проміжки білого тла між ними рівномірно заповне-
ні двома (спареними) вузькими червоними стрічка-
ми, які збагачували й урізноманітнювали їхню ритмі-
ку в межах групи облямівок «габи».
При густому клітчастому декорі середини виробу
біле тло переважає над червоними стрічками, які вза-
ємно перетинаються. У цих широких площинах «га-
бах» вузькі, ледь помітні (в 1—2 нитки) білі стріч-
ки, акцентують в основному дво- чи тридільну схе-
му їхнього розташування. Вони підкреслюють також
горизонтальну й вертикальну ритміку, полегшують
насичену за емоційною напругою червону групу до-
мінуючих смуг і певним чином перегукуються з бі-
лим фоном середини виробу.
При загальній подібності декору облямівок поміт-
ною закономірністю є виділення центральної части-
ни непарною кількістю (три—п’ять) вузьких білих
стрічок. Натомість укладені обабіч широкі червоні
площини, в свою чергу, розділені парними білими,
ледь помітними пасочками.
Загалом у клітчастих композиціях хусток повздов-
жні та поперечні чергування світлих і темних площин
неоднакової величини оживляють сприйняття їх гля-
дачем. Поодинокі, парні чи потрійні вузькі попере-
чні стрічки, як і широкі білі та червоні смуги основи
(заснівки), взаємно перетинаючись з відповідними
кольоровими стрічками піткання, створюють кліт-
частий візерунок червоно-рожевого колориту. В міс-
цях перетину червоних смуг формуються квадратні
чи прямокутні ділянки з найбільшою інтенсивністю
звучання цього кольору. Натомість при перехреще-
ні вертикальних і горизонтальних червоних ниток
основи (чи піткання) з білим пітканням (та основою)
утворюються значно м’якші світло-рожеві площи-
ни. Наявність таких різних за насиченістю червоних
та рожевих ділянок, розташованих на білому фоні,
за чіткою схемою творить багатство й різноманіт-
ність декору клітчастих хусток західної частини
Українського Полісся та Волині. У кожному локаль-
ному осередку є значна варіативність схем розташу-
вання широких смуг та вузьких стрічок (їх пропо-
рційних співвідношень) і вишукані тональні града-
ції теплого і холодного червоного кольорів на
нейтральному білому чи сіруватому тлі.
Важливою складовою оздоблення поліських і во-
линських домотканих, як і вишитих хусток «платів»,
є великі китиці, прив’язані до всіх кінців [37]. Най-
Хустка домоткана. Льон, бавовна «горінка»; полотняне
ткання, с. Рястин Гощанського р-ну Рівненської обл.,
поч. ХХ ст.; РКМ Т–4183
Хустка домоткана. Льон, бавовна «горінка»; полотняне
ткання. Полісся, кін. ХІХ ст.; РКМ Т–2453
1377Художньо-естетичні особливості хусток західноукраїнського Полісся й волині
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
частіше вони бувають червоними, червоно-білими та
білими, оскільки їх виготовляють з відходів ниток
тих же кольорів, якими ткали вироби 2. Цей старо-
винний спосіб оздоблення хусток китицями типовий
і для інших теренів України, зокрема Опілля (Яво-
рівщини) [52, с. 31].
Домоткані «плати» з різним ступенем інтенсив-
ності смугастого чи клітчастого декору використо-
вувалися в щоденному та святковому побуті місце-
вих мешканців в основному до 1920—1930-х років.
Згодом вони поступово стали виходити з ужитку,
були витіснені в основному «вибійчаними» хустка-
ми промислового виробництва.
Поодинокі зразки таких «платів» зберігаються ще
у старожилів досліджуваних теренів як релікт тра-
диційного вбрання, а частіше «на смерть» — для
того, щоб родичі постелили їм у труну під голову.
Отже, аналіз художньо-естетичних особливостей
домотканих хусток «пілок» досліджуваного ареалу
дає підстави стверджувати багатство і різноманіт-
ність схем композиції. Навіть при обмеженій кіль-
кості кольорів — домінуючого червоного та вкра-
пленням темносинього (або чорного) й жовтого до-
сягнуто значної виразності декору. За поєднанням
червоної та синьої барв можна дошукуватися спад-
коємності давньоукраїнської традиції оздоблення
одягу та інших виробів.
Неоднакова ширина основних білих площин фону
і червоних смужок чи клітин з різним темпом рит-
мічних повторень, переливів сріблясто-білих (чи сі-
руватих) та рожевих барв — запорука багатства та
різноманітності композицій. Польові матеріали за-
свідчують, що домоткані хустки західного регіону
Українського Полісся та Волині ткали як з відбіле-
них, так і «сирових» — невідбілених ниток. Худож-
ні особливості таких виробів залежать від виду та
якості сировини, технік ткання, схем розташування
смуг та звучання кольорів. Виткані вручну смугасті
та клітчасті хустки — унікальне мистецьке явище.
Вивчення фахової літератури з етнології і мисте-
цтвознавства та значної кількості пам’яток, збере-
жених у музеях, і польові матеріали автора, зібрані
під час експедицій дають підстави зробити наступ-
ні висновки:
2 ПМА. Записано 26.06.2012 р. у с. Поромів Іваничів-
ського р-ну Волинської обл., від Войтович Марії Мусіїв-
ни, 1924 р. н.
Для виготовлення домотканих хусток застосову-
вали переважно найвищої якості лляну (інколи ко-
нопляну) тонку й рівномірно спрядену вручну пря-
жу. Лише в місцях смуг ткали бавовняною пряжею
«горинь», «горінка» промислового виробництва.
Основне полотнище хусток виготовляли полотня-
Хустка домоткана. Льон, бавовна «горінка»; полотняне
ткання, с. Кричильськ Сарненського р-ну Рівненської обл.,
поч. ХХ ст.; СІЕМ Т–403
Хустка домоткана. Льон, бавовна «горінка»; полотняне
ткання. Полісся. кін. ХІХ ст.; РКМ Т–3287
Олена НИкОРак 1378
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
ним, лише поперечні смуги іноді перетикали репсо-
вим чи саржевим переплетенням задля чіткішого ви-
явлення декору.
Для різних осередків Українського Полісся й Во-
лині характерні домоткані хустки «плати», «плати-
ни»: зі смугастим розташуванням червоних смуг біля
поперечних країв, по всьому полотнищу, а також за-
снівчастих — з укладом їх по периметру та по цен-
тральному полю. Переважають три-, п’ятидільні си-
метричні, менше поширені — дво-, чотиридільні си-
метричні й асиметричні композиції з «поверхницями»,
розташованими біля внутрішньої частини виробу.
Останні сприяють плавному переходу від основних
взористих площин до безузорного білого тла. Коло-
рит хусток базується на стриманих гармонійних по-
єднаннях ахроматичних барв чорного, білого і від-
тінків сірого та домінуючих — червоного і вкраплен-
ні вохристо-жовтого й темно-синього кольорів.
Умовні скорочення
ВКМ — Волинський краєзнавчий музей.
МЕХП — Музей етнографії та художнього про-
мислу Інституту народознавства Національної ака-
демії наук України.
МІГ — Національний центр народної культури
«Музей Івана Гончара».
РКМ — Рівненський краєзнавчий музей.
СІЕМ — Сарненський історико-етнографічний музей.
1. ВКМ Д-961.
2. ВКМ Д-950.
3. ВКМ Д-1170.
4. ВКМ Д-670.
5. ВКМ Д-695.
6. ВКМ Д-1135.
7. ВКМ Д-941.
8. ВКМ Д-289.
9. ВКМ Д-77.
10. ВКМ Д-295.
11. МЕХП ЕП-21397.
12. МЕХП ЕП-78716.
13. МЕХП ЕП-79056.
14. МЕХП ЕП-77060.
15. МІГ КТ-6566.
16. МІГ Т-741.
17. МІГ КН-642.
18. МІГ КН-14322.
19. РКМ Т-2473.
20. РКМ Т-2472.
21. РКМ Т-3675.
22. РКМ Т-2453.
23. РКМ Т-4257.
24. РКМ Т-4183.
25. РКМ Т-4217.
26. РКМ Т-15706.
27. РКМ Т-3750.
28. РКМ Т-3287.
29. РКМ Т-4137.
30. РКМ Т-2470.
31. РКМ Т-497.
32. СІЕМ Т-1099.
33. СІЕМ Т-414.
34. СІЕМ Т-959.
Хустка домоткана. Льон, бавовна «горінка»; полотняне
ткання, с. Ставок Костопільського р-ну Рівненської обл.,
кін. ХІХ ст.; РКМ Т–2470
Хустка домоткана. Льон, бавовна «горінка»; полотняне
ткання, с. Ставок Костопільського р-ну Рівненської обл.,
кін. ХІХ ст.; РКМ Т–498
1379Художньо-естетичні особливості хусток західноукраїнського Полісся й волині
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
35. СІЕМ Т-403.
36. СІЕМ Т-489.
37. СІЕМ Т-492.
38. Білан М.С. Український стрій / М.С. Білан, Г.Г. Стель-
мащук. — Львів : Фенікс, 2000. — 325 с. : іл.
39. вовк Хв. Студії з української етнографії та антрополо-
гії / Хв. Вовк. — К. : Мистецтво, 1995. — 336 с. : іл.
40. Гатальська Н.Г. Поетика волинського вбрання:
науково-художня реконструкція / Н.Г. Гатальська,
Г.М. Івашків. — Луцьк : Ініціал, 2004. — 20 карток
з текстами.
41. Захарчук-Чугай Р.в. Народне декоративне мисте-
цтво Українського Полісся. Чорнобильщина /
Р.В. За харчук-Чугай. — Львів : Інститут народо-
знавства НАН України, 2007. — 334 с. : іл.
42. косміна О.ю. Традиційне вбрання українців. Т. 1.
Лісостеп. Степ / Оксана Косміна. — К. : Балтія-
друк, 2008. — 160 с. : іл.
43. косміна О.ю. Традиційне вбрання українців. Т. 2.
Полісся. Карпати / Оксана Косміна. — К. : Балтія-
друк, 2011. — 160 с. : іл.
44. Матейко к.І. Український народний одяг / К.І. Ма-
тейко. — К. : Наукова думка, 1977. — 222 с. : іл.
45. Молчанова л.Н. Одежда / Л.Н. Молчанова,
Г.Г. Стельмащук // Полесье. Материальная культу-
ра. — К. : Наукова думка, 1988. — С. 334—365.
46. Никорак О.І. Художня самобутність домотканих хус-
ток Покуття / О.І. Никорак // Народознавчі зоши-
ти. — Львів, 2013. — № 3. — С. 637—648.
47. Никорак О.І. Українські народні взористі тканини (по-
рівняльна характеристика) / О.І. Никорак // Запис-
ки наукового товариства ім. Шевченка. — Т. ССLIX.
Праці секції етнографії і фольклористики. — Львів,
2010. — С. 179—210.
48. Олійник О.в. Традиційні художні тканини Покуття
кінця ХІХ — середини ХХ ст. (типологія, художні
особливості, системи виражальних засобів) : автореф.
дис. на здобуття наук. ступеня канд. мист. / О.В. Олій-
ник. — Львів, 1997. — 28 с.
49. Сахро М.П. Декоративно-вжиткові тканини Коло-
мийщини / М.П. Сахро // Народна творчість та ет-
нографія. — 1978. — № 4. — С. 49—58.
50. Сидорович С.Й. Художня тканина західних областей
УРСР / С.Й. Сидорович. — К. : Наукова думка,
1979. — 153 с. : іл.
51. Стельмащук Г.Г. Традиційні головні убори українців /
Г.Г. Стельмащук. — К. : Наукова думка, 1993. —
237 с. : іл.
52. Стельмащук Г.Г. Українські народні головні убори /
Г.Г. Стельмащук. — Львів : Апріорі, 2013. — (Ви-
дання друге — доповнене і перероблене).
53. Стельмащук Г.Г. Давнє вбрання на Волині /
Г.Г. Стельмащук. — Луцьк : Волинська обласна дру-
карня, 2006. — 280 с. : іл.
54. Українець а. Народний одяг мешканців Рокитнівського
р-ну / А. Українець // Етнокультурна спадщина Рів-
ненського Полісся : матеріали комплексних наукових
експедицій Рівненського фольклорно-етно графічного
товариства. — Вип. 1. — Рівне, 2001. — С. 10—26.
55. Чугай Р.в. Народне мистецтво Яворівщини / Р.В. Чу-
гай. — К. : Наукова думка, 1979. — 142 с. : іл.
Olena Nykorak
ON ARTISTIC AND AESTHETIC
PECULIARITIES OF SHAWLS
IN WESTERN UKRAINIAN REGIONS
OF POLISIA AND VOLHYNIA
In the article have been studies some artistic features of pattern-
woven shawls produced in Western-Ukrainian regions of Polisia
and Volhynia. In the course of research-work have been defined
main schemes of compositions as well as motifs and coloring
with characteristics of most important means and methods of
artistic expressiveness in the products of mentioned territories.
Keywords: home-woven shawls, schemes of compositions,
motifs, coloriтп
Олена Ныкорак
ХУДОЖЕСТВЕННО-ЭСТЕТИЧЕСКИЕ
ОСОБЕННОСТИ ПЛАТКОВ
ЗАПАДНОУКРАИНСКОГО
ПОЛЕСЬЯ И ВОЛЫНИ
В статье приводятся результаты исследования художе-
ственных особенностей узорнотканых платков западно-
украинского Полесья и Волыни. Определены основные
схемы композиций, мотивы, колорит, даны характеристики
наиболее важных средств и приёмов художественной вира-
зительности в изделиях указанных территорий.
Ключевые слова: домотканые платки, схемы композиций,
мотивы, колорит.
|