Опішнянська глиняна іграшка в музеях Львова
Висвітлюється історія та внесок діячів української культури у формування колекції опішнянської глиняної іграшки музеїв Львова: Музею етнографії та художнього промислу НАН України та Національного музею у Львові. Науково-художнього фонду митрополита Андрея Шептицького. Вводяться у науковий обіг но...
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут народознавства НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Народознавчі зошити |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94537 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Опішнянська глиняна іграшка в музеях Львова / Л. Герус // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1380-1393. — Бібліогр.: 36 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-94537 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-945372016-02-12T03:06:01Z Опішнянська глиняна іграшка в музеях Львова Герус, Л. Статті Висвітлюється історія та внесок діячів української культури у формування колекції опішнянської глиняної іграшки музеїв Львова: Музею етнографії та художнього промислу НАН України та Національного музею у Львові. Науково-художнього фонду митрополита Андрея Шептицького. Вводяться у науковий обіг нові пам’ятки, здійснюється атрибуція та художній аналіз творів, простежується трансформація їх функції та форми впродовж ХХ століття. The article has thrown some light upon the history of collecting folk clay toys and Ukrainian researchers' efforts as to formation of Opishne toy stores in museum of Lviv, namely Museum of ethnography and artistic crafts of NAS of Ukraine. National museum in Lviv, Metropolite Andrei Sheptytsky scientific and artistic foundation. In the course of study have been performed attributions and artistic analyses of creations; transformations in functions and forms of clay toys during the XX c. have been traced and exposed. В статье освещена история собирательства и оценен вклад деятелей украинской культуры в формирование коллекций опошнянской глиняной игрушки в музеях Львова: в Музее этнографии и художественного промысла НАН Украины и Национальном музее во Львове. В научно-художественном фонде им. Митр.Андрея Шептицкого в научный обиход введены новые памятники, проведена атрибуция и художественный анализ произведений, прослежена трансформация их функций и форм на протяжении ХХ ст. 2014 Article Опішнянська глиняна іграшка в музеях Львова / Л. Герус // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1380-1393. — Бібліогр.: 36 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94537 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Герус, Л. Опішнянська глиняна іграшка в музеях Львова Народознавчі зошити |
| description |
Висвітлюється історія та внесок діячів української культури у формування колекції опішнянської глиняної іграшки
музеїв Львова: Музею етнографії та художнього промислу
НАН України та Національного музею у Львові. Науково-художнього фонду митрополита Андрея Шептицького.
Вводяться у науковий обіг нові пам’ятки, здійснюється
атрибуція та художній аналіз творів, простежується трансформація їх функції та форми впродовж ХХ століття. |
| format |
Article |
| author |
Герус, Л. |
| author_facet |
Герус, Л. |
| author_sort |
Герус, Л. |
| title |
Опішнянська глиняна іграшка в музеях Львова |
| title_short |
Опішнянська глиняна іграшка в музеях Львова |
| title_full |
Опішнянська глиняна іграшка в музеях Львова |
| title_fullStr |
Опішнянська глиняна іграшка в музеях Львова |
| title_full_unstemmed |
Опішнянська глиняна іграшка в музеях Львова |
| title_sort |
опішнянська глиняна іграшка в музеях львова |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94537 |
| citation_txt |
Опішнянська глиняна іграшка в музеях Львова / Л. Герус // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1380-1393. — Бібліогр.: 36 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT gerusl opíšnânsʹkaglinânaígraškavmuzeâhlʹvova |
| first_indexed |
2025-07-07T01:00:35Z |
| last_indexed |
2025-07-07T01:00:35Z |
| _version_ |
1836947904760119296 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
Колекціонування народної іграшки в Україні роз-
почалося наприкінці ХІХ ст. у контексті розви-
тку етнографії та становлення музеїв. Народну іграш-
ку збирали краєзнавці, етнографи, археологи, істо-
рики, мистці. Попри особисту прихильність до
старовини, зокрема мистецтва, ними керувало й ба-
жання зберегти артефакти традиційної народної куль-
тури українців, які зникали під впливом соціально-
економічних чинників — інтенсивного розвитку про-
мисловості, змін у побуті українців тощо.
З метою звернути пильнішу увагу громадськос-
ті на дитячу гру та іграшку як промовисте джере-
ло, що надає «...прекрасний матеріал для повного
представлення тих вражень і відчуттів, з яких скла-
дається у майбутньому наш народ» та «...висвітли-
ти новими матеріалами цю суттєво важливу сторо-
ну життя українського народу», у 1901 р. Полтав-
ською комісією з підготовки етнографічної вис тавки
при ХІІ Археологічному з’їзді у Харкові була укла-
дена Програма для збирання колекцій дитячих ігра-
шок та матеріалів з дитячих ігор і забав [31, с. 13—
15]. У передмові Програми, як мотив до її укладан-
ня, згадується лист Олександра Лазаревського до
одного з членів комісії, у якому відомий дослідник
та шанувальник української старовини висловив
занепокоєння поступовим зникненням «стародав-
ніх (глиняних) іграшок» [31, с. 13], й, водночас,
сподівання, що зібрана для виставки колекція буде
цінною для науки та сприятиме збереженню тра-
диційної іграшки.
Наприкінці ХІХ — в 20-х рр. ХХ ст. глиняну
іграшку з відомого гончарного осередку Опішня ко-
лекціонували, зокрема, Іван Зарецький, Василь
Кричевський, Іван Левинський, Михайло Бойчук,
Софія Налепинська-Бойчук. Іграшки збирали з ме-
тою поповнення етнографічних фондів музеїв або
приватних колекцій, які згодом були передані до му-
зеїв. Позаяк це був період становлення етнографіч-
ного музейництва в Україні [34, с. 98—104], пере-
важна частина пам’яток потрапила до музейних фон-
дів без належної паспортизації: не вказано авторів
творів, їх точної назви, часу та місця виготовлення.
Відомий український керамолог етнограф, архео-
лог, Іван Зарецький для Етнографічного відділу Ро-
сійського музею Імператора Олександра ІІІ (нині
Російський етнографічний музей) впродовж верес-
ня 1902 — грудня 1903 рр. в Опішні зібрав колек-
цію глиняних виробів, 75 з яких становили іграшки
[32, с. 596, 598, 599, 601]. © Л. ГЕРУС, 2014
Людмила ГЕРУС
ОПІШНЯНСЬКА ГЛИНЯНА
ІГРАШКА В МУЗЕЯХ ЛЬВОВА
Висвітлюється історія та внесок діячів української культу-
ри у формування колекції опішнянської глиняної іграшки
музеїв Львова: Музею етнографії та художнього промислу
НАН України та Національного музею у Львові. Науково-
художнього фонду митрополита Андрея Шептицького.
Вводяться у науковий обіг нові пам’ятки, здійснюється
атрибуція та художній аналіз творів, простежується транс-
формація їх функції та форми впродовж ХХ століття.
Ключові слова: іграшки, які зображують людей, тварин,
птахів, дрібний посуд.
1381Опішнянська глиняна іграшка в музеях львова
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
«Бариня». Глина, точення на гончарному крузі, ліплення,
ритування, полива. 10,6х7х5 см, смт. Опішня Зіньківський
р-н, Полтавська обл. Кінець ХІХ — початок ХХ ст.
НМЛ, інв. № 39967 / НМК 576. Передано з Київсько-
го музею українського мистецтва 04.ХІ.1954 р. згідно на-
казу Міністерства культури УРСР від 16.VІІ.1954 р. за
№ 633. Фото Людмили Герус. Публікується вперше
«Бариня». Глина, точення на гончарному крузі, ліплення,
ритування, полива. 10,2х4,7х5 см, смт. Опішня Зіньків-
ський р-н, Полтавська обл. 1910-ті рр. МЕ І–527 / КВ
7084. Дар Софії Налепинської-Бойчук Українському на-
ціональному музею Наукового товариства імені Шевчен-
ка, 1926 р. Фото Володимира Васінчука. Публікується
вперше
«Бариня». Глина, точення на гончарному крузі, ліплення,
ритування, полива. 10,2х4,3х5 см, смт. Опішня Зіньків-
ський р-н, Полтавська обл. 1910-ті рр. МЕ І–528 /
КВ 7085. Дар Івана Левинського Культурно-історичному
музею Наукового товариства імені Шевченка, 1937 р.
Фото Геннадія Потягайла
Вершниця. Глина, ліплення, відтискування штампом, ри-
тування, розпис ангобами, полива. 12х10х6 см, смт.
Опішня Зіньківський р-н, Полтавська обл. 1910-ті рр.
МЕ І–438 / КВ 6697. Фото Людмили Герус. Публіку-
ється вперше
людмила ГЕРУС1382
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
У збірці кераміки видатного українського архітек-
тора, художника, мистецтвознавця, громадського ді-
яча Василя Кричевського містилася «рідкісна, як за-
значив мистецтвознавець Федір Ернст, добірка ста-
ровинних іграшок у вигляді «панів», «пань»,
вершників, левів та інших звірів» [30, с. 7] з Опішні.
До музеїв Львова потрапили збірки знаних діячів
української культури, художників Михайла Бойчу-
ка та Софії Налепинської-Бойчук. У 1926 р.
С. Налепинська-Бойчук [2] подарувала сім глиня-
них іграшок (чотири фігурки коників, одна фігурка
баранчика, дві фігурки жінки) з Полтавщини Укра-
їнському національному музею (з початку 1930-х рр.
Культурно-історичний музей) Наукового товари-
ства імені Шевченка, етнографічна колекція якого
нині зберігається у Музеї етнографії та художнього
промислу НАН України у Львові.
У 1929 р. збірка іграшок з Опішні («квочка з
писклятами» — фігурка квочки та 30 фігурок пта-
хів) [4] «з останніх передвоєнних літ» (1910-ті рр.)
Баранчик. Глина, ліплення, ритування, розпис ангобами,
полива. 8х7,5х5,5 см, смт. Опішня Зіньківський р-н, Пол-
тавська обл. 1910-ті рр. МЕ І–494 / КВ 6753. Дар Софії
Налепинської-Бойчук Українському національному музею
Наукового товариства імені Шевченка, 1926 р. Фото
Людмили Герус. Публікується вперше
Свинка. Глина, ліплення, ритування, розпис ангобами, по-
лива. 5,5х9,5х4 см, смт. Опішня Зіньківський р-н, Пол-
тавська обл. Початок ХХ ст. МЕ І–403 / КВ 6662.
Фото Людмили Герус
«Квочка з писклятами» (фрагмент композиції). Глина, лі-
плення, розпис ангобом, смт. Опішня Зіньківський р-н,
Полтавська обл. 1910-ті рр. НМЛ, інв. № 27204 (11) /
НМК 408; інв. № 27204 (12) / НМК 409; інв. № 27204
(15) / НМК 412; інв. № 27204 (17) / НМК 414; інв.
№ 27204 (28) / НМК 425; інв. № 27204 (29) / НМК
426; інв. № 27204 (31) / НМК 428. Збірка Михайла
Бойчука, яка знаходиться в Національному музеї у Львові
з 1929 року. Фото Людмили Герус. Публікується вперше
Півник. Глина, ліплення, ритування, розпис ангобами.
11х9,5х5 см, смт. Опішня Зіньківський р-н, Полтавська
обл. Кінець ХІХ — початок ХХ ст. НМЛ інв. № 39964 /
НМК 573. Передано з Київського музею українського
мистецтва 04.ХІ.1954 р. згідно наказу Міністерства куль-
тури УРСР від 16.VІІ.1954
1383Опішнянська глиняна іграшка в музеях львова
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
Фігурки птахів. Композиція «Квочка з писклятами». Глина, ліплення, розпис ангобом, смт. Опішня Зіньківський р-н,
Полтавська обл. 1910-ті рр. 1. — 10х9 см. НМЛ інв. 27204 (31) / НМК 428; 2. — 5х5,5 см. НМЛ інв. 27204 (29) /
НМК 426; 3. — 6,8х6,8 см. НМЛ інв. 27204 (15) / НМК 412 2; 4. — 6,5х6,5 см. НМЛ інв. 27204 (12) / НМК
409 9; 5. — 4,6х6 см. НМЛ інв. 27204 (11) / НМК 408; 6. — 7х6 см. НМЛ інв. 27204 (20) / НМК 417; 7. —
3,5х6 см. НМЛ інв. 27204 (23) / НМК 420; 8. — 6х5 см. НМЛ інв. 27204 (2) / НМК 399; 9. — 5х4,5 см. НМЛ
інв. 27204 (26) / НМК 423; 10. — 6х6,7 см. НМЛ інв. 27204 (14) / НМК 411; 11. — 6,5х5 см. НМЛ інв. 27204
(1) / НМК 398; 12. — 5,7х5,6 см. НМЛ інв. 27204 (21) / НМК 418. Збірка Михайла Бойчука, яка знаходиться в
Національному музеї у Львові з 1929 року. Фото Людмили Герус. Публікується вперше
1 2 3
4 5
7 8 9
10 11 12
6
М. Бойчука стала надбанням Національного му-
зею у Львові (тепер Національний музей у Льво-
ві. Науково-художній фонд митрополита Андрея
Шептицького).
У вересні 1937 р. Культурно-історичному му-
зею Наукового товариства імені Шевченка була
подарована колекція іграшок (дві фігурки жін-
ки, одна фігурка коника, 23 дрібні посудини) з
Полтавщини видатного українського архітекто-
ра, промисловця, педагога, мецената, громадсь-
кого діяча Івана Левинського (в інвентарній кни-
зі Музею Наукового товариства імені Шевчен-
людмила ГЕРУС1384
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
ка Ч. ІХ, вересень 1937 р., записано дар Івана
Левинського) [3].
Окремі опішнянські іграшки кінця ХІХ ст.,
згідно з наказом Міністерства культури УРСР
№ 633 від 16.07.54 р., були передані разом з ін-
шими експонатами до Національного музею у
Львові з Київського державного музею україн-
ського мистецтва [5].
Іграшки, якими оволоділи два з найбільших музе-
їв Львова, попри відсутність точного зазначення міс-
ця походження, за винятком подарованих М. Бой-
чуком та переданих з Київського державного музею
українського мистецтва, очевидно, є роботами май-
стрів з Опішні кінця ХІХ — першої третини
ХХ століття. До такого припущення схиляють ана-
логії у пластичному оформленні та оздобленні по-
верхні цих пам’яток з атрибутованими опішнянськи-
ми іграшками. Підставою вбачати їхню опішнянську
приналежність є й те, що Опішня відома як провід-
ний осередок українського гончарства, зокрема й
іграшки, яка серед глиняних виробів місцевих май-
стрів займала значне місце.
Своєрідність опішнянської глиняної іграшки від-
значали дослідники цього виду народної творчості,
зокрема Леонід Дінцес: «На Україні особливою по-
пулярністю користувалися іграшки із Опішні к. Зінь-
ківського повіту на Полтавщині» [28, с. 85]; Олег
Чарновський: «Опішнянські іграшки на цю тему
(іграшки, що зображують жінку з птицею. — л. Г.)
мали більш виразні форми» [36, с. 37], «Найбільш
різноманітних вершників робили опішнянські гонча-
рі» [36, с. 40]; Ірина Сакович: «...кераміка Полтав-
щини здавна виділялась на фоні виробів інших осе-
редків своєю барвистістю, багатством і різноманіт-
ністю орнаментальних форм та рішень. Опішня і
понині є центром української народної кераміки»
[33, с. 8]. Олена Клименко: «На зламі ХІХ—
ХХ ст. майже в кожній опішнянській родині ліпили
свищики у вигляді птахів, коників, баранців. Здібні
майстрині створювали великих баринь, вершників,
а також «чаєчок» — зображення пташки з пташе-
нятами під крильцями» [29, с. 44].
Опішнянське походження мають ляльки — «бо-
рині» [6; 20] кінця ХІХ — перших десятиліть
ХХ ст., які зберігаються у музеях Львова. «Бори-
ні» зображені з птахом, невеликі за розміром, мають
виразно конічні форми, що трохи звужені посереди-
ні, у місці виділення талії. Нижня частина, яка є осно-
вою фігурки, точена на гончарному крузі. Голова, ту-
луб, руки фігурок жінки, а також птах виліплені вруч-
Дрібний посуд — «монетка». Глина, точення на гончарному крузі, ліплення, розпис ангобами, смт. Опішня Зіньків-
ський р-н, Полтавська обл. 1910-ті рр. 1. Горщик — 6хд.7,8 см. МЕ І–660 / КВ 7217; 2. Глечик — 8,5хд.7 см. МЕ
І–652 / КВ 7209; 3. Макітра — 5,8хд.8,8 см. МЕ І–646 / КВ 7203; 4. Миска — 3,5хд.10,3 см. МЕ І–656 / КВ
7213; 5. Ринка — 5,6х11,2хд.8,5 см. МЕ І–654 / КВ 7211; 6. Чайник — 6,5х11хд.7 см. МЕ І–651 / КВ 7208. Дар
Івана Левинського Культурно-історичному музею Наукового товариства імені Шевченка, 1937 р. Фото Людмили Герус
1 2 3
4 5 6
1385Опішнянська глиняна іграшка в музеях львова
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
Бихацька М. 1. Ведмідь — 17х7х5,5 см. МЕ І–851 / КВ
7408; 2. Лисиця — 14х7х6,5 см. МЕ І–849 / КВ 7406.
Глина, формування, полива, смт. Опішня Зіньківський р-н,
Полтавська обл. 1951 р. Фото Людмили Герус. Публіку-
ється вперше
1
22
Демченко Трохим. 1. Коник — 10х10х4,5 см. МЕ І–860 /
КВ 7417; 2. Вершник — 13х10,5х5,2 см. МЕ І–856 / КВ
7413. Глина, ліплення, розпис ангобами, полива, смт. Опіш-
ня Зіньківський р-н, Полтавська обл. 1951 р. Фото Воло-
димира Васінчука
1
людмила ГЕРУС1386
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
Білик-Пошивайло А.С. 1. Носоріг — 12х12,56х6 см. НМЛ інв. №. 40475 (19) / НМК 790; 2. Вершник на коні —
14х12,3х6,5 см. НМЛ інв. № 40475 (3) / НМК 774; 3. Курочка-свистунець — 12,2х11х8,5 см. НМЛ інв. № 40475
(5) / НМК 776; 4. Собака — 11х13х5,5 см, НМЛ інв. №. 40475 (28) / НМК 799. Глина, ліплення, полива, смт. Опіш-
ня Зіньківський р-н, Полтавська обл. 1960 р. Фото Людмили Герус. Публікується вперше
ну. Характерною для «баринь» є коротка шия, на
якій розташована голівка з рельєфно виділеними очи-
ма, вустами, носом, вухами та волоссям, яке пере-
важно «зібране» на потилиці у калачик. Голівки увін-
чує вишуканий капелюшок. Фігурка птаха вирішена
умовно: яйцеподібний тулуб, що переходить, з одно-
го боку, в шию та голівку, з другого — у хвіст-
свисток; в корпусі фігурки знаходиться порожнина
та отвори для свистіння. Деколи «бариня» зображе-
на з песиком на руках, що, очевидно, є намаганням
місцевих майстрів «осучаснити» давній образ. Плас-
тику «баринь» збагачує вкрита поливою блискуча
склоподібна поверхня коричневого, світло-зеленого
або жовтого кольору.
Пам’яткою, яку теж можна віднести до опіш-
нянських іграшок, є зображення жінки на коні —
вершниці [7]. Вершниця виліплена із сірої глини.
Бондар Е.С., Діденко М.А., Пошивайло А.С. Собака-
свистунець. Глина, ліплення, розпис ангобами, полива.
9х6х5 см, смт. Опішня Зіньківський р-н, Полтавська обл.
1959 р. НМЛ інв. № 39774 / НМК 719. Фото Людми-
ли Герус. Публікується вперше
1 2
3 4
1387Опішнянська глиняна іграшка в музеях львова
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
Її фігура ускладнена ліпними деталями, що пере-
дають волани, складки на подолі, горловині та ру-
кавах су кен ки, розкішний капелюх. Обличчя від-
тиснено штампом, з анатомічною точністю моде-
лює характерні риси — очі, брови, ніс, щоки,
вуста. Як й інші фігурки, вона порожниста всере-
дині. Отвір для вдування повітря та створення
свисту знаходиться незвично, у звисаючому збо-
ку подолі сукні. Поверхня фігурки вкрита беже-
вою поливою За стилістикою її можна віднести до
новаторських творів, поява яких, ймовірно,
пов’язана із вжитими Полтавським губернським
земством заходами з розвитку гончарства, зокре-
ма діяльністю Опішнянського гончарного
навчально-показового пункту (1912—1924 рр.)
Фігурки коника [8] та баранчика [9], виліплені
руками, відзначаються пружною лінією силуету, яка
плавно окреслює циліндричний тулуб, граційно ви-
гнуту шию, трохи піднесену догори голову, стрункі
конусоподібні ноги, задертий вгору короткий хвіст.
Співзвучну спокійному ритмові пластики гладку по-
верхню фігурок активізують, водночас конкретизу-
ючи образ, рельєфні наліпи, які позначають гриву,
нашорошені вуха у коника або закручені кільцями
роги у баранця. Фігурки порожнисті всередині, отво-
ри для створення свисту знаходяться у тулубі та
Галімов Р.В. 1. Птиця — 9,5х7х9,5 см. НМЛ інв. № 47094 /
НМК 1292; 2. Півень-свистунець — 12х7х11 см. НМЛ інв.
№ 47095 / НМК 1293 3; 3 Цап — 14х6,5х10 см. НМЛ
інв. № 47093 / НМК 1290. Глина, ліплення, розпис ангоба-
ми, полива, смт. Опішня Зіньківський р-н, Полтавська обл.
1971 р. Фото Людмили Герус. Публікується вперше
1 2
3
людмила ГЕРУС1388
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
ми пластичного рішення поверхні. Найбільше фан-
тазії уділено трактуванню голівки, яка, умовно ви-
діляючи одну-дві властиві деталі, передає особли-
вості анатомічної будови птаха. В одних фігурках
голівка є круглою й гладкою з гострим або плеска-
тим дзьобом, в інших — вона ще й з гребенем, ко-
ралами, сережками. У фігурках, які зображують
качку, голівка завернута на спину. В окремих «пта-
хів» рельєфним наліпом виділені очі, крила. Поверх-
ня фігурок природного сірого кольору глини, на тлі
якого ангобом брунатного кольору довільно нане-
сені плями, штрихи, що імітують пір’я. Крапки та-
кого ж кольору позначають очі.
Опішнянського походження, як і зазначено, є фі-
гурка півника [21], яка була передана до Національ-
ного музею у Львові з Київського державного му-
зею українського мистецтва. Фігурка, подібно до ін-
ших пластичних утілень птаха, виліплена із сірої
глини. Проте в ній відсутній свисток й, відповідно,
звуковий ефект, натомість виліплено пишний хвіст.
Півник, розмальований ангобами, порівняно барвис-
то: плямами, смугами, рисками синього, брунатного,
білого кольорів, які позначають гребінець, крила,
пір’я. Разом з фігуркою півника до музею потрапи-
ла фігурка кози (передає тварину у лежачому поло-
женні), місце виготовлення якої, попри фіксацію за
попереднім місцем зберігання — Опішня, потребує
уточнення. Насамперед, підставою до з’ясування по-
ходження фігурки, є якісні показники глини, з якої її
виліплено, а також відсутність аналогій з іншими
опішнянськими іграшками у пластиці та оздобленні.
Дрібний посуд — «монетка» [12], що складає
значну частину збірки глиняних іграшок І. Левин-
ського, повторює типи побутового посуду, зберіга-
ючи його місцеві особливості. Як і ужитковий посуд,
що був основною продукцією гончарів Опішні, його
дрібні копії — горщик, глечик, макітра, ринка, мис-
ка, цідильник, пасківник, горня, а також ваза та нові
посудні форми — чайник, соусниця успадковують
сформовану віками опуклість, плавність лінії силуе-
ту. Форму окремих посудин пластично вивершує
профілювання вінець. За якістю це теракотові та ма-
йолікові вироби. Поверхня теракотових посудин
оздоблена «опискою» — мальованими коричневим
та білим ангобами по сирому черепку прямими та
хвилястими лініями, крапками, овалами та іншими
простими геометричними фігурами, які обводять по-
Селюченко Олександра. «Козак». Глина, ліплення, риту-
вання, розпис ангобами, полива. 15,5х12х7,6 см, смт. Опіш-
ня Зіньківський р-н, Полтавська обл. 1973 р. МЕ І–1055 /
КВ 7612. Фото Людмили Герус. Публікується вперше
хвості. Зверху фігурки вкриті жовтою, зеленою або
коричневою поливою.
Пластичне вирішення форми, якості глини та по-
ливи дають підстави віднести до пам’яток з Опішні
фігурку свинки [10]. Вона виліплена зі сірої глини,
має опуклобоку порожнисту всередині форму, що за-
вершена властивою для тварини конусоподібною го-
ловою. Плавний гладкий силует фігурки пожвавлю-
ють короткі, неглибокі, щільно покладені у рядки рис-
ки, які позначають контури очей, хребет. Також
рельєфно пропрацьовано рильце. У ньому розташо-
ваний отвір для свистіння, що звично для цього типу
глиняних іграшок. Поверхня вкрита поливою.
До давніх зразків у колекції Музею етнографії та
художнього промислу належить оригінальна в укра-
їнській глиняній іграшці за своїм об’ємно-просторовим
рішенням фігурка — пташка з двома розташованими
по боках тулуба пташенятами, яку в Опішні назива-
ють «чаєчка» [11]. Зверху фігурка вкрита поливою.
Популярну в опішнянській глиняній іграшці орні-
томорфну тему репрезентує композиція з окремих
фігурок «квочка з писклятами» [19] зі збірки
М. Бойчука у Національному музеї у Львові, мож-
ливо, виготовлена на замовлення. Її складають одна
більша фігурка птаха і тридцять менших фігурок,
які ілюструють різні варіанти пластичного втілення
цього образу. Фігурки пташок мають усталену фор-
му: яйцеподібний тулуб, який завершує, з одного
боку, голівка, з іншого — хвіст-свищик; внизу ту-
луб підтримує циліндрична ніжка-підставка. Вони
відрізняються розмірами, пропорціями та нюанса-
1389Опішнянська глиняна іграшка в музеях львова
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
верхню посудин довкола, найчастіше, ближче до ві-
нець. Майолікові посудини зверху вкриті декором із
квітково-рослинних елементів.
Таким чином, іграшки гончарів з Опішні кінця
ХІХ — першої третини ХХ ст., що зберігаються у
музеях Львова, представлені наступними, виділени-
ми за спільністю теми, типологічними групами:
іграшки, які зображують людей (лялька — «ба-
риня», вершниця);
іграшки, які зображують тварин (коник, баран-
чик, свинка) та птахів (півник, «чаєчка» — пташ-
ка з двома розташованими по боках тулуба пташе-
нятами, «квочка з писклятами» — курка, півник,
качка, голуб);
дрібний посуд — «монетка» (горщик, глечик, ма-
кітра, ринка, миска, цідильник, пасківник, горня,
ваза, чайник, соусниця). Більшість зображувальних
іграшок мають властивість створювати звук.
У 1951 р. до збірки іграшок Музею етнографії та
художнього промислу були закуплені твори коопе-
ративно-промислової артілі «Художній керамік» 1
майстрів Трохима Демченка (фігурки вершників,
тварин — коника, оленя, барана, бичка, собаки, та
«монетка») [13], Олександри Селюченко («бари-
ня») [14], М. Бихацької (фігурки ведмедя, лисиці,
зайця, півня, сови) [15].
Ретельно модельовані фігурки, виконані Т. Дем-
ченком та О. Селюченко, наслідують давні форми,
одначе конкретизовані окремими деталями: спірале-
подібно закручені ріжки у баранця, кошик на одній
руці та курка під пахвою іншої — у «барині» тощо.
Тенденцію до посилення декоративності, яка з се-
редини 1920-х рр. активно пропагувалася в україн-
ському народному мистецтві, у творах майстрів ар-
тілі «Художній керамік», окрім ускладнення плас-
тики анатомічними ознаками та атрибутами, виявляє
оздоблення поверхні фігурок. На фігурках людей ко-
льоровими плямами акцентовані елементи одягу —
комір, волани, ґудзики, та його доповнення — ка-
1 У 1929 р. в Опішні заснована кооперативно-промислова
артіль «Художній керамік», у 1960 р. реорганізована у
завод «Художній керамік», підпорядкований Міністер-
ству легкої промисловості УРСР; у 1932 р. — «Чер-
воний гончар» при Опішнянському промкомбінаті, у
1962 р. приєднана до заводу «Художній керамік», вна-
слідок злиття підприємств утворився Опішнянський за-
вод художніх виробів «Художній керамік», який припи-
нив свою роботу у 2002 році.
Порохівники Олександра та Іван. «Бариня». Глина, точен-
ня на гончарному крузі, ліплення, ритування, розпис анго-
бами. 16,5хд.8 см, смт. Опішня Зіньківський р-н, Полтав-
ська обл. 1999 р. МЕ І–1256 / КВ 7813. Фото Володи-
мира Васінчука.
Порохівники Олександра та Іван. Олень. Глина, ліплення,
ритування, розпис ангобами. 9,5х8х7 см, смт. Опішня
Зіньківський р-н, Полтавська обл. 1999 р. МЕ І–1260 /
КВ 7817. Фото Володимира Васінчука
людмила ГЕРУС1390
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
пелюх, кошик. На суцільно тоновану фарбою корич-
невих відтінків поверхню фігурок тварин, окрім
традиційних квітково-рослинних мотивів, нанесені
кола, що передають плямисте — «в яблуко» забарв-
лення шкіри тварини, хвилясті лінії, які імітують ху-
тро, а також умовні позначення сідла, збруї.
У творах М. Бихацької фігурки зображують вед-
медя або лисицю, які розташовані на круглій підстав-
ці у стоячій позі зі схиленою набік головою, до тіла
фігурок передніми лапами притиснені певні атрибу-
ти: топірець, бубон. Фігурки тварин потрактовані
умовно, детальніше промодельована голова, на ній
відзначені вуха, ніздрі, паща, очі, що передає добру
вдачу персонажа. За принципом узагальнення та
пластичним вирішенням фігурок ці твори непевно
пов’язуються з традиціями опішнянської глиняної
іграшки, очевидно, є експериментальними.
Іграшкові глечики, горнятка, тарілочки авторства
Т. Демченка та інших майстрів артілі «Художній ке-
рамік», імена яких на виробах та їхніх інвентарних
картках не вказані, мають зменшені відповідно до
свого призначення форми ужиткового посуду, ряс-
но вкриті квітково-рослинним орнаментом в техніці
підполивного розпису.
У 1959 р. до Музею етнографії та художнього
промислу разом з роботами майстрів Експеримен-
тальної майстерні художньої кераміки Інституту ар-
хітектури Академії будівництва і архітектури УРСР
Омеляна Залізняка та Федора Олексієнка потра-
пила фігурка півника [16], виліплена Анастасією
Білик-Пошивайло 2 та оздоблена кольоровою поли-
вою, яку запровадила керівник Експериментальної
майстерні Ніна Федорова. Подібні 28 творів [22]
А. Білик-Пошивайло надійшли у 1960 р. до Наці-
онального музею у Львові 3. За тематикою декотрі з
цих творів виходять за межі узвичаєного кола пер-
сонажів, наприклад, носоріг, мавпа, чорт, відьма
(Солоха), відьма на коні. Всі фігурки зі збірки Му-
зею відзначаються виразно модельованими об’ємами,
в окремих з них відсутні узвичаєні для глиняної
2 Анастасія Білик-Пошивайло підвищувала кваліфіка-
цію в Експериментальній майстерні художньої кераміки
Інституту архітектури Академії будівництва і архітек-
тури УРСР, якою керувала Ніна Федорова, протягом
13.04—20.04.1957 р. (виготовила 40 творів), 18.03—
14.04.1959 р. (виготовила 195 творів): Інформація з
виступу художника Володимира Онищенка (Київ)
«Забута гордість Олішного (з епістолярної спадщини
іграшкарки Насті Білик-Пошивайло)» на міжнародній
науково-практичній керамологічній конференції «Глиня-
на іграшка: історія, традиції, перспективи» 19—22 жов-
тня 2010 року, Опішне, Полтавщина.
3 У 1961 р., як повідомляла А. Білик-Пошавайло у листі
до Ніни Федорової, датованому 17 травням 1961 р., вона
отримала повідомлення з Львівського музею про те, що
за висновком експертно-закупочної комісії для Музею
придбали серію анімалістичних фігурок в кількості 28 шт.
її авторства й оцінили їх вартістю 120 карбованців.:
Інформація з виступу художника Володимира Онищен-
ка (Київ) «Забута гордість Опішного (з епістолярної
спадщини іграшкарки Насті Білик-Пошивайло)»
на міжнародній науково-практичній керамологічній
конференції «Глиняна іграшка: історія, традиції, перспек-
тиви» 19—22 жовтня 2010 року, Опішне, Полтавщина.
Діденко Ганна. Баранчик. Глина, ліплення, ритування, роз-
пис ангобами. 8,5х7х5,6 см, смт. Опішня Зіньківський р-н,
Полтавська обл. 1999 р. МЕ І–1263 / КВ 7820. Фото
Володимира Васінчука
Діденко Ганна. Свинка. Глина, ліплення, ритування, роз-
пис ангобами. 3,5х6,5х3 см, смт. Опішня Зіньківський р-н,
Полтавська обл. 1999 р. МЕ І–1264 / КВ 7821. Фото
Володимира Васінчука
1391Опішнянська глиняна іграшка в музеях львова
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
іграшки отвори для свистіння, що засвідчує їх деко-
ративне призначення.
У колекції іграшки Національного музею у Льво-
ві зберігаються набуті 1959 р. твори («олень-
свистунець», «собака-свистунець», «коник-свис-
тунець») [23] А. Білик-Пошивайло у співавторстві
з Е.С. Бондар, М.А. Діденко, імовірно, виконані в
артілі «Художній керамік».
У 1962 р. роботи майстрів заводу «Художній ке-
рамік» — «монетка», фігурки тварин без зазначен-
ня авторства надійшли до Національного музею у
Львові з Київського державного музею українсько-
го мистецтва.
У колекції цього ж музею є авторські роботи —
фігурки тварин [24] О.А. та Р.В. Галімових, 1971 р.
з Опішні.
Музей етнографії та художнього промислу у
1973 р. набув ще один твір О. Селюченко — фігур-
ку «Козак» [17]: чоловік у смушевій шапці верхи на
конику. Пропорції фігур та їхніх частин, пластичні
та колористичні акценти цього твору ілюструють по-
шуки майстрині в жанрі декоративної пластики ма-
лих форм.
Іграшки [18], які для Музею етнографії та худож-
нього промислу у 1999 р. закупила старший науко-
вий співробітник, кандидат мистецтвознавства, охо-
ронець фонду кераміки Галина Івашків, репрезенту-
ють творчість опішнянських майстрів Олександри
та Івана Порохівників, Ганни Діденко, Анастасії
Радченко, А. Білик-Пошивайло. Це «бариня», фі-
гурки тварин (олень, коник, баранчик, свинка), «мо-
нетка». Пластичне вирішення форми та оздоблення
іграшок засвідчує продовження давніх традицій цьо-
го жанру опішнянської кераміки й, водночас, вияв-
ляє індивідуальне бачення та творчі пошуки майстрів
кінця 1990-х років.
В іграшках О. та І. Порохівників та Г. Діденко
виразно промодельовані характерні риси втілених
образів, поверхні мають природний колір глини або
суцільно вкриті ангобом білого, світло-коричневого
кольору. Оздоблення іграшок квітково-рослинними
елементами, нанесеними поверх тла білим, коричне-
вим, голубим ангобами, творить м’яку барвистість.
Дрібні та узагальнені за формою фігурки птахів
А. Радченко вкриває контрастний декор, виконаний
яскравою червоною та зеленою фарбами на природ-
ному тлі черепка.
Пластика фігурки бичка, виліпленої А. Білик-
Пошивайло, попри узвичаєну манеру трактування
чотириногих тварин, передає норовисту вдачу тва-
рини. Декоративність фігурки підкреслює підполив-
ний розпис квітково-рослинними елементами.
Отже, іграшки майстрів одного з найбільших в
Україні та нині діючого гончарного осередку Опішня
на Полтавщині складають вагому частку колекцій
Музею етнографії та художнього промислу НАН
України та Національного музею у Львові, на уково-
художній фонд митрополита Андрея Шептицького.
Колекції опішнянської іграшки обох львівських Му-
зеїв створювалися протягом ХХ століття. Перші екс-
понати потрапили до музеїв за сприяння відомих дія-
чів культури Михайла Бойчука, Софії Налепинської-
Бойчук, Івана Левинського. У другій половині ХХ ст.
надходження відбувалися з ініціативи працівників Му-
зеїв. Частина пам’яток опішнянської іграшки, згідно з
наказом Міністерства культури УРСР у 1954,
1962 рр., була передана Музеям з Київського держав-
ного музею українського мистецтва.
Хронологічно колекція Національного музею у
Львові охоплює кінець ХІХ — 1960 рр., Музею
етнографії та художнього промислу — перші деся-
Радченко Анастасія. Півник. Глина, ліплення, розпис.
6,5х4,5х2 см, смт. Опішня Зіньківський р-н, Полтавська обл.
1999 р. І–1266 / КВ 7823. Фото Володимира Васінчука
людмила ГЕРУС1392
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
тиліття ХХ ст. — 1999 рік. Збірки представлені
пам’ятками, автори яких не відомі, та авторськими
роботами Анастасія Білик-Пошивайло, М. Бихаць-
кої, Е.С. Бондар, О.А. та Р.В. Галімових, Трохима
Демченка, Ганни Діденко, М. Діденко, Олександри
та Івана Порохівників, Анастасії Радченко, Олек-
сандри Селюченко.
Опішнянська іграшка зі збірки Музею етнографії
та художнього промислу, як художній об’єкт, при-
вертала увагу відомих митців Стефанії Гебус-
Баранецької (малюнки зберігаються у приватному
архіві), Олени Кульчицької [1; 25]. Пам’ятки опіш-
нянської іграшка знаходилися в постійній експозиції
Музею етнографії та художнього промислу та На-
ціонального музею у Львові до їх реконструкції, яка
розпочалась у 2005 році і триває до нині. Опішнян-
ська іграшка зі збірок обох львівських Музеїв та
приватних колекцій у 1980 році була репрезентова-
на в Музеї етнографії та художнього промислу на
виставці “Українська народна іграшка”, присвяченій
міжнародному року дитини [35]. Аналіз та публіка-
ція зразків опішнянської іграшки здійснювалися у
фахових дослідженнях [26; 27].
Пам’ятки опішнянської іграшки у колекціях Му-
зею етнографії та художнього промислу НАН
України та Національного музею у Львові. Науково-
художній фонд митрополита Андрея Шептицько-
го є цінним джерелом, що поглиблює знання про
історію та художні особливості іграшки цього гон-
чарного осередку, зокрема, та української народ-
ної іграшки.
Список скорочень
МЕ — Музей етнографії та художнього промислу
Національної академії наук України
НМЛ — Національний музей у Львові. Науково-
художній фонд митрополита Андрея Шептицького.
1. Архів Інституту народознавства НАН України. —
Ф. 3. — Спр. 2. — Мал. 158, 166, 171. 180.
2. МЕ. — Інвентарна книга Музею Наукового товари-
ства імені Шевченка. — Ч. ІІІ. — № 17106-17112.
3. МЕ. — Інвентарна книга Музею Наукового товари-
ства імені Шевченка. — Ч. ІХ. — № 27741, 27742,
27752, 27778—27800.
4. НМЛ. — Інвентарна картка № 27204/1-№27204/31.
5. НМЛ. — Інвентарна картка № 36962, 36964,
36967.
6. МЕ І–527 / КВ 7084; МЕ І–528 / КВ 7085.
7. МЕ І–438 / КВ 6697.
8. МЕ І–449 / КВ 6708.
9. МЕ І–494 / КВ 6753.
10. МЕ І–403 / КВ 6662.
11. МЕ І–18868.
12. МЕ І–606 / КВ 7163; МЕ І–645 / КВ 7202;
МЕ І–646 / КВ 7203; МЕ І–648 — І–660 /
КВ 7205 — КВ 7217.
13. МЕ І–855 — І–864 / КВ 7412 — КВ 7421;
МЕ І–867 / КВ 7424; МЕ І–868 / КВ 7425.
14. МЕ І–854 / КВ 7411.
15. МЕ І–845 — І–853 / КВ 7402 — КВ 7410;
МЕ І–865 / КВ 7422; МЕ І–866 / КВ 7423.
16. МЕ І–922 / КВ 7479.
17. МЕ І–1055 / КВ 7612.
18. МЕ І–1256 — І–1273 / КВ 7813 — КВ 7830.
19. НМЛ, інв. № 27204 (1) / НМК 398 — № 27204 (31) /
НМК 428.
20. НМЛ, інв. № 36967 / НМК 576.
21. НМЛ, інв. № 36964 / НМК 573.
22. НМЛ, інв. № 40475 (1) / НМК 772 — № 40475 (28) /
НМК 799.
23. НМЛ, інв. № 39773 / НМК 718; 39774 / НМК 719;
39775 / НМК 720.
24. НМЛ, інв. № 47092 (1) / НМК 1288; 47092 (2) /
НМК 1289; 47093 / НМК 1290; 47094 / НМК 1291.
25. Герус л. Народна іграшка, обрядове печиво у малюнках
Олени Кульчицької / Людмила Герус // Народознавчі
зошити. – 2001.— № 1.— С. 175—180 : іл.
26. Герус л.М. Українська народна іграшка / Л.М. Ге-
рус. — Львів, 2004. — 264 с. : іл.
27. Герус л.М. Українська народна іграшка / Л.М. Герус. —
К. : Балтія-Друк, 2007. — 64 с. : іл. — (Укр., англ.).
28. Динцес л.а. Русская глиняная игрушка / Л.А. Дин-
цес. — М. ; Ленинград : Изд-во АН СССР, 1936. —
110 с. : ил.
29. клименко О. Гончарі кінця ХІХ — першої третини
ХХ ст.: Традиційний напрямок / О. Клименко // На-
родне мистецтво. — 2000. — № 1. — С. 43—45.
30. Пошивайло О. Музейний ландшафт гончарської Укра-
їни / Олесь Пошивайло // Український керамологіч-
ний журнал. — 2003. — № 2—4. — С. 5—24.
31. Программа для собирания коллекций детских игрушек и
материалов по детским играм и забавам // Киевская стари-
на. — К., 1901. — Июль, август. — Т. 74. — С. 13—15.
32. Рукописна керамологічна спадщина Івана Зарецького в
Російському етнографічному музеї / авт.-упоряд. Олесь
Пошивайло, художник Юрко Пошивайло, фотограф Та-
рас Пошивайло // Опішнянська мальована миска другої
половини ХІХ — початку ХХ століття (у зібранні Ро-
сійського етнографічного музею в Санкт-Петербурзі). —
Опішне : Українське народознавство, 2010. — 640 с. : іл.
(Видавничий проект «Шедеври українського гончар-
ства»; академічна керамологічна серія «Гончарна спадщи-
на України ХVІІ—ХХ століть», кн. І).
1393Опішнянська глиняна іграшка в музеях львова
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
33. Сакович І.в. Народна керамічна скульптура Радян-
ської України / І.В. Сакович. — К. : Наукова думка,
1970. — 88 с. : іл.
34. Скрипник Г.а. Етнографічні музеї України / Г.А. Скрип-
ник. — К. : Наукова думка, 1989. — 304 с. : іл.
35. Українська народна іграшка. Виставка, присвячена
міжнародному року дитини. Проспект / авт.-упоряд.
М.П. Компанєйць. — Львів, 1980. — 38 с. : іл.
36. Чарновський О.О. Українська народна скульптура:
історія, проблеми розвитку, види, художні засоби /
О.О. Чарновський. — Львів : Вища школа, 1976. —
144 с. : іл.
ludmyla Gerus
CLAY TOYS FROM OPISHNE
IN LVIV MUSEUMS
The article has thrown some light upon the history of collecting
folk clay toys and Ukrainian researchers' efforts as to formation
of Opishne toy stores in museum of Lviv, namely Museum of
ethnography and artistic crafts of NAS of Ukraine. National
museum in Lviv, Metropolite Andrei Sheptytsky scientific and
artistic foundation. In the course of study have been performed
attributions and artistic analyses of creations; transformations
in functions and forms of clay toys during the XX c. have been
traced and exposed.
Keywords: clay, toy, Opishne, museum, Lviv, collection
людмыла Герус
ОПОШНЯНСКАЯ ГЛИНЯНАЯ ИГРУШКА
В МУЗЕЯХ ЛЬВОВА
В статье освещена история собирательства и оценен
вклад деятелей украинской культуры в формирование
коллекций опошнянской глиняной игрушки в музеях
Львова: в Музее этнографии и художественного про-
мысла НАН Украины и Национальном музее во Львове.
В научно-художественном фонде им. Митр.Андрея
Шептицкого в научный обиход введены новые памятни-
ки, проведена атрибуция и художественный анализ про-
изведений, прослежена трансформация их функций и
форм на протяжении ХХ ст.
Ключевые слова: глина, игрушка, Опошня, музей, Львов,
собрание
|