Життя та творчість Івана Кейвана

Розглядаються здобутки художника Івана Кейвана в Україні та за її межами. Висвітлюються його творчі пошуки, виставкова, громадська та наукова діяльність.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автор:	Біль, М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут народознавства НАН України 2014
Назва видання:	Народознавчі зошити
Теми:	Статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94553
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Життя та творчість Івана Кейвана / М. Біль // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1562-1567. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-94553
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-945532016-02-12T03:06:07Z Життя та творчість Івана Кейвана Біль, М. Статті Розглядаються здобутки художника Івана Кейвана в Україні та за її межами. Висвітлюються його творчі пошуки, виставкова, громадська та наукова діяльність. The article has represented a complex analytical study of I. Keywan achievements in various types of creative activity. In the course of study have been considered some problems of the artist’s formation and creativity in Ukraine and abroad. Light has been thrown upon his creative research, exhibitive, social and scientific activities. В статье представлен комплексный анализ достижений Ивана Кейвана в различных видах деятельности. Рассматривается вопрос становления и творчества художника в Украине и за ее пределами. Освещены его творческие поиски, выставочную, общественную и научную деятельность. 2014 Article Життя та творчість Івана Кейвана / М. Біль // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1562-1567. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94553 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Біль, М. Життя та творчість Івана Кейвана Народознавчі зошити
description	Розглядаються здобутки художника Івана Кейвана в Україні та за її межами. Висвітлюються його творчі пошуки, виставкова, громадська та наукова діяльність.
format	Article
author	Біль, М.
author_facet	Біль, М.
author_sort	Біль, М.
title	Життя та творчість Івана Кейвана
title_short	Життя та творчість Івана Кейвана
title_full	Життя та творчість Івана Кейвана
title_fullStr	Життя та творчість Івана Кейвана
title_full_unstemmed	Життя та творчість Івана Кейвана
title_sort	життя та творчість івана кейвана
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94553
citation_txt	Життя та творчість Івана Кейвана / М. Біль // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1562-1567. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.
series	Народознавчі зошити
work_keys_str_mv	AT bílʹm žittâtatvorčístʹívanakejvana
first_indexed	2025-07-07T01:01:37Z
last_indexed	2025-07-07T01:01:37Z
_version_	1836947970707161088
fulltext	ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014 Буремні часи XX ст. змушували тисячі українців покидати рідну землю, не знаючи, чи вдасться їм колись ще побачити свою Батьківщину, свою рід- ну домівку і родину. В контексті відновлення та вша- нування пам’яті про забутих (замовчуваних) митців- емігрантів ХХ ст. варто відзначити постать Івана Кейвана, життєвий шлях та творчість якого дослі- джена частково. «…Ви, напевно, нічого про мене не чули, у Вашій історії українського мистецтва моєго прізвища немає» [9, с. 4], — писав він про себе. Його життя було насичене натхненною творчою працею, активною та наполегливою громадською та науковою діяльністю. Працював, не жаліючи ні сил, ні здоров’я, задля рідної України, розвиваючи та пропагуючи українське мистецтво. Народився Іван Кейван в невеличкому селі Кар- лів (тепер с. Прутівка) Снятинського повіту на По- кутті. «Гарний, прекрасний край — Покуття укра- їнське! З ясного півдня, рожевого заходу і сходу обі- ймає його дужим півперснем високе пасмо Карпатських гір — синіх, мов оте небо погідне. Оба- біч Пруту туляться одне до одного тісні села покут- ські» [6, с. 5], — писав письменник Петро Козла- нюк. І правда, в цьому краї щось незбагнене і велич- не, те, що надихає художників і музикантів, поетів та письменників, співаків та різьбярів. За порадою Василя Стефаника в 1919 р. він по- трапляє на навчання в Коломийську гімназію. Вже в гімназії про нього можна було казати, що росте непересічний талант — через активні творчі робо- ти, оформлення навчальних кімнат та малювання карикатур гімназійних професорів Левицького та Сатурского. Навчаючись у школі Олекси Новаків- ського у Львові, за словами самого Івана з листів до коломиянина Михайла Хромея та брата Воло- димира Кейвана, дізнаємося: «На жаль, Новаків- ський хоча і був геніальним колористом, я в нього нічого не навчився, бо бажав передусім солідного рисунку» [9, с. 3]. Іван Кейван був наділений вродженим талантом графіка, який вкладав чисто графічне розуміння і трактування до всіх галузей мистецтва. Зі слів мит- ця, завдяки школі Олекси Новаківського він потра- пив у мистецьку атмосферу, але, на жаль, знання ри- сунку, які він прагнув отримати, не набув. А далі Кейвана чекало навчання за межами України, а саме — в Польщі. Чотири роки (1928—1932 рр.) віддав студіям у Краківській академії мистецтв (на загальному відділі). Для удосконалення знань вирі-© М. БІЛЬ, 2014 Мирослава БІЛЬ ЖИТТЯ ТА ТВОРЧІСТЬ ІВАНА КЕЙВАНА Розглядаються здобутки художника Івана Кейвана в Укра- їні та за її межами. Висвітлюються його творчі пошуки, ви- ставкова, громадська та наукова діяльність. Ключові слова: митець, діяльність, творчість, еміграція, графіка. 1563Життя та творчість Івана кейвана ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014 шив продовжити навчання у Варшавській академії мистецтв. Максимум часу він віддавав для мисте- цтва, мав безліч ідей, які прагнув втілити в реаль- ність. Вчився малярства у професора М. Которбін- ського і спеціалізувався в артистичній графіці та в граверській техніці. Ці виняткові здібності почав проявляти ще за часів навчання в гімназії, а в акаде- міях зумів вдосконалити свою техніку, отримуючи багаточисельні нагороди. Декілька професорів ака- демії відмітили, що «Кейван відзначається техніч- ною маневреністю, що може конкурувати з машин- ною продукцією» [9, с. 3]. У творчості митця спостерігаємо помітний вплив великого художника Нарбута. Саме проекти укра- їнських грошей, які Кейван виконав з надзвичай- ною технічною майстерністю, навчаючись у Вар- шавській академії, позначені впливом стилю укра- їнського бароко, притаманні геніальному Нарбуту. Вже тоді художник вірив у відродження національ- ної держави, у можливість «жити добре» на Бать- ківщині. І не раз довелось йому потрапляти до в’язниць Коломиї, Львова та Варшави. Митець пи- сав, як арештовували його під іншим змістом і до- давали фальшування, створюючи справжню « араб- ську казку» [9, с. 3]. Варто відзначити всебічну ерудованість і обдаро- ваність Івана Кейвана. Будучи поліглотом, він воло- дів десятьма мовами, в тому числі есперанто, яку він вивчав у коломиянина Ореста Кузьми. Але в 1933 р. закинув есперанто з тієї причини, що тодішня влада вважала есперантистів пацифістами, космополітами та жидофілами [9, с. 3]. Та саме в 1933 р. вперше наважився показати свій творчий доробок широкому загалу, будучи активним членом Мистецького Товариства «Спокій» у Вар- шаві. Почав писати статті про мистецтво та його іс- торію. Через три роки випала можливість разом з групою студентів поїхати в творчу подорож у Захід- ну Європу. Для Івана Кейвана життєво необхідно було творчо працювати та вдосконалюватись. В 1939 р., склавши педагогічний іспит у Варшавсько- му інституті, отримав право викладати предмет ма- лювання в середніх та професійних школах. Повер- нувшись до Львова, виконав ряд олійних портретів (портрети ген. Тарнавського, митця В. Баляса та інж. Сєцінського). В часи московсько-більшовицької окупації проживав у місті Снятині на Івано-Фран- ківщині. То були важкі часи, коли прості люди зму- шені були виконувати всі вимоги влади, не маючи своєї власної думки. В цей час Іван не мав нагоди творчо працювати, доводилось переховуватись від арешту НКВС. Неодноразово доводилось викону- вати накази тодішньої влади, наприклад, малювати портрети «батька народів» Сталіна. В час «перших совітів» митець активно працював в Снятинському будинку культури при районному відділі народної освіти, який називав «Райбудою». Зі спогадів художника випливає, що він змалку за- хоплювався сценою і часто виступав у дитячих по- становках, і свою сценічну діяльність продовжив, будучи учнем гімназії в постановках драматичного гуртка читальні «Просвіти». «…Сцена манила мене чи не більше, ніж образотворче мистецтво», — пи- сав у спогадах [3, с. 26]. В районному будинку культури, що був колись Жидівським домом, до обов’язків Кейвана входи- ло: малювання декорацій та афіш і виконання речей сценічної бутафорії. Серед акторів, які в ті часи там працювали, було багато відомих і талановитих, та- ких як Влодко Стригун, Микола та Іван Баб’юки, Кость Керницький та інші. Іван Кейван активно то- варишував з Влодком Стригуном, бо мали спільні інтереси та погляди. З великим ентузіазмом художник вирішив також виступати на сцені, зігравши роль жениха в «Трьох до вибору», пияка Герасима в «Батраках», а також інші комічні ролі в сценічному ансамблі. В опереті Г. Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці» митець зголосився на роль Стецька. Оперета була зіграна з надзвичайним успіхом, де було відзначено тріумфальну роль, яка викликала особливе вражен- ня у глядачів. А таємниця успіху була в розумінні митця безглуздої психіки Стецька. Період перебу- вання художника на Снятинщині характеризується поєднанням хороших, навіть, можна сказати, гумо- ристичних моментів, з трагічними, бо, на жаль, на долю нашого народу випали постійні переслідуван- ня загарбниками. Прийшла зміна окупації. Іван Кейван зібрав у рідному селі односельчан та привселюдно спалив портрет Сталіна, автором якого він був. І подався вчити малювання та історії українського мистецтва в українській гімназії та в Будівельному ліцеї в м. Коломиї. Саме в Коломиї він зустрів свою коха- Мирослава БІлЬ1564 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014 ну, з якою прожив до кінця своїх літ. Це була Ма- рія Крупська, дочка колишнього директора школи в Любківцях. Після закінчення студії з медицини в м. Познані (Польща) жінка працювала в Коломий- ській лікарні. У вересневий день вінчання, коли ви- ходили з церкви, над Марією та Іваном пролетів ключ перелітних птахів. «Покидаємо рідну зем- лю», — подумала дружина Івана Кейвана і зараз же поправила себе: «Покидають, не покидаємо» [4, с. 29]. Ця думка Марії стала віщою, адже вже пер- шу річницю подружжя довелося відзначати на чу- жині. Адже в той час територія Західної України перетворилась на терени жорстоких боїв, а перед митцями поставав вибір — або тікати в невідомі землі, або залишатись в розгромленій Україні, де їх чекало духовне і часто фізичне знищення. Сім’я Кейванів провела декілька місяців у Карпатах. По- тім, не знаючи, що їх чекає, вони сіли в товарний вагон і рушили на захід до міста Гановер. Жахливі умови проживання змушували в першу чергу тур- буватись про фізичний стан. Із завершенням війни у травні 1945 р. не завер- шились тривоги та переживання родини митця. Мос- ковське НКВС завзято намагалось повернути гро- мадян УРСР на територію України, а, зважаючи, що добровольців не було, доводилось застосовува- ти силу. Сім’я Кейванів, а їх вже було троє, бо на- родився син Орест, виїхала до Баварії, де провела чотири роки. Там Іван навчав малювання та викла- дав історію українського мистецтва в Українській гімназії у Фюссені й Мітенвальді. Де б не були і в яких би умовах не проживали українські митці, вони творчо працювали і віддава- лись мистецтву, показуючи, що вони — представ- ники нації зі старою і багатою культурою, які праг- нуть своєї самостійної держави. Іван також в той час вже міг купити пензлі та фарби, і намалював низку альпійських краєвидів аквареллю, темперою та частково олією («Карвендель», «Скеля», «Про- валля», Берхтесгаден» та інші). В цих роботах мож- на побачити особливий підхід до природи, оригі- нальну стилізацію та теплий колорит. Художник ви- конав низку портретів та гравюр, які мали особливий успіх на виставках. Адже з січня 1946 р. почалась активна виставкова діяльність українських митців, часто спільно з художниками інших національнос- тей. Вражаючою була Виставка переміщених осіб, яка відбулась у Національному музеї в Мюнхені 1947 року. Це була виставка митців різних націо- нальностей, однак саме український відділ побив рекорд за кількістю робіт та мистецькою вартістю. Саме на чужині Іван Кейван почав активно експо- нувати свій творчий доробок, на рідних землях у ви- ставках участі не брав, бо готувався виступити зі зрілими творами. Художник брав активну участь в діяльності Української Спілки Образотворчих Митців. Він досліджував цю організацію від початку її засну- вання в 1946 р. до припинення її існування в 1949 р., а зібрані матеріали про УСОМ вдалось опублікувати його дружині в книзі «Українські мистці поза Батьківщиною» [2] в 1996 році. В основу організації було покладено суто професійні принципи. Тут митці різних стилів та напрямів об’єднувались. Важливим завданням українських митців-емігрантів в УСОМ було вміння зберегти і продовжувати українське національне мистецтво, а також репрезентувати українську культуру перед чужинцями. Українському мистецтву актуально було «йти в ногу» зі світовим мистецтвом, щоб ста- вились і розв’язувались однакові образотворчі про- блеми. Створення УСОМ мало неабияке важливе значення для митців-емігрантів того часу, адже те- пер художники вже не почувались самотніми, за ними стояла професійна організація. З’явилась можливість діставати необхідні художні матеріали та працювати в спеціальних приміщеннях для твор- чої праці, про що раніше й мови не могло бути. За- вдяки цій організації майстри пензля мали нагоду виставляти свої експонати на широкий огляд своїм шанувальникам, залишивши помітний слід в укра- їнському та європейському мистецтві. Значущою подією в розвитку мистецтва україн- ців в Канаді стали 1948—1950-ті рр., коли за оке- ан потрапили наші емігранти зі скитальщини, Німеч- чини та Австрії. Адже до Другої світової війни ві- тчизняне малярство в Канаді майже не розвивалось і стояло на дуже низькому рівні. Єдиним видом мис- тецтва наших митців того часу можна назвати хіба що розпис церков та малювання ікон, яке нечасто виконувалось на професійному творчому рівні. Про розвиток графіки не могло бути й мови. Ось, напри- клад, книжкова графіка була дуже вбога, репродук- ції використовувались з галицьких видань, або ри- 1565Життя та творчість Івана кейвана ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014 сунки, які виконувались людиною без творчих зді- бностей. І тільки з середини ХХ-го ст. до Канади потрапили українські художники з чіткими позиці- ями і навіть вже з певною славою. З початком ма- сового еміграційного руху українців за океан кожен повинен був покладатись сам на себе. Не оминула еміграція сім’ю Кейванів. В 1949 р. Іван разом з дружиною та двома дітьми виїжджає до Канади — за допомогою Василя Семотюка з Кар- лова, який оселився в Канаді ще до Першої світової війни. Вирішують поселитися на Півночі, а саме в місті Едмонтоні, де клімат дуже суворий. Невідо- мість стояла перед митцем, але родина та віра в твор- чі успіхи допомагала впевнено «йти вперед». Поста- вала важлива проблема: як ділити час між заробіт- ком та мистецтвом, адже новоприбулим доводилося спочатку тяжко працювати фізично, і тільки мізерні уривки вільного часу приділяти творчості. Іванові вдалося частково вирішити цю проблему, адже він зумів розділити цей час, про що свідчить багатий творчий доробок, створений за океаном… Багато ро- ків працював малярем реклам, щоб заробити на про- життя. Його дружина, хоч і професійний лікар, та, на жаль, їй не вдалося підтвердити диплом. На Івана звернула увагу преса, яка писала, що його роботи глибоко одухотворені та виконані без- конкурентною технікою. Він організовував вистав- ки українського мистецтва в Едмонтоні, а також був організатором Української Спілки Образотворчих Митців в Канаді. Створив цілу низку портретів ді- ячів української культури, серед який цикл портре- тів Тараса Шевченка (на відзначення 100-річчя з дня смерті та 150-річчя з дня народження), портрет Івана Франка, портрет сестри та інші. Займався іко- нописом, про що свідчить низка ікон, а також роз- писані три церкви в місті Альберті, куди йому дово- дилось доїжджати з далекого Едмонтону. Іван Кейван присвятив велику кількість часу не тільки творчій праці, але й організації виставок укра- їнського мистецтва в Едмонтоні та в інших місцевос- тях. Як в часи проживання на чужині в Німеччині та Австрії, коли ще не була створена спеціальна профе- сійна організація і митці не мали підтримки, так і в Канаді в середині ХХ-го ст. українське мистецьке життя не було скоординоване і виявлялось поодино- ко та локально. Частково завдяки Івану Кейвану, а також Дмитренку та Стебельському постала Укра- їнська Спілка Образотворчих Митців в Торонто, за назвою аналогічна організації в Німеччині. Не все заплановане вдалося втілити в реальність, але, безперечно, організація активно організовувала виставки різних творів мистецтва митців з Канади, Америки, Венесуели та Аргентини. Іван Кейван пев- ний час був головою організації УСОМ, а в 1957 р. організував філію в Едмонтоні, яка перетворилась у Спілку Українських Образотворчих Митців Аль- берти (СУОМА), яка проіснувала вісім років. Ця організація репрезентувала твори голови філії Юлі- яна Буцманюка, який був особою егоцентричною, дбаючи про себе та учнів своєю школи [2, с. 134]. Канадський період творчості Івана Кейвана був дуже активним через сприятливі умови для творчос- ті. Однак він ніколи не вважав себе малярем, бо був від народження природженим графіком і гравером. І саме в цій техніці він здобув неабияку славу. «Геть- ман Іван Мазепа», «Моя дружина», «Поет Тодось Осьмачка», «Рецитатор Ю. Геник-Березовський», «Поет Вадим Лесич», «Автопортрет» та інші — ці граверські портрети були створені майстром в канад- ський період творчості. Іванові властивий неповторний стиль, який виріз- няв його твори серед інших. Роботи виконані над- звичайно педантично і скрупульозно, де лінія ведеть- ся чітко та впевнено. Його твори — це цінний вклад в скарбницю сучасної української культури, явище неповторне та самобутнє. Його стилю притаманний національний мотив та спорідненість зі стилем укра- їнського бароко в своєрідній інтерпретації. Митець щиро передавав емоції портретованих, виділяв голо- вні особливості та риси, без зайвої штучності. Воло- димир Січинський писав про портрети Івана Кейва- на: «Це глибокі студії психологічних особливостей портретованих, вдумливі, синтетичні й сумарні» [10]. Граверська робота «Портрет дружини» зразу ж ви- кликає щиру симпатію, недарма митець завдячував їй за свої творчі праці, за те, що вона завжди йому допомагала та підтримувала його [10]. В олійній техніці Іван Кейван виконав низка чо- ловічих та жіночих портретів, гірські та морські пей- зажі Канади. Краєвидам митця також властивий свій неповторний почерк легкої стилізації в поєднанні з теплим колоритом. Активно працював художник в ділянці меморіальної графіки — грамот, а також пропам’ятних марок, видавничих і друкарських зна- Мирослава БІлЬ1566 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014 ків. Критики нерідко схвально оцінювали його тво- ри за майстерне виконання в українському стилі та композиційну виразність. З 1950-х рр. присвятив себе дослідженню укра- їнського мистецтва, адже відчував потребу написа- ти справжню його історію. Звісно, він усвідомлю- вав, що ця праця потребуватиме багато часу, але він вважав необхідним популяризувати українське мис- тецтво серед української діаспори. Крім десятків ста- тей на теми українського та світового мистецтва, він написав цінні монографії. Серед них «Тарас Шев- ченко — образотворчий митець» (одержав Шев- ченківську медаль від Конгресу українців Канади), «Володимир Січинський», «Дмитро Антонович», «Василь Кричевський — творець українського на- ціонального стилю». Головною працею його життя є «Історія українського мистецтва», яку він почав пи- сати в 1962 році. Ця книга надзвичайно цінна для теперішніх дослідників історії мистецтва. За життя автору не вдалось опублікувати книгу, але це вже інша історія. І тільки завдяки люблячій дружині, Ма- рії, читачі змогли прочитати останню частину маши- нопису про невідомих або мало досліджених митців діаспори. Йдеться тут про діяльність українських художників-емігрантів в Європі, Канаді, Америці та, навіть, в Аргентині та Венесуелі. Наскільки рівноцінні досягнення митця у творчій сфері графічних та граверських робіт і діяльності як мистецтвознавця та історика мистецтва — сказати важко. В останніх десятиріччях Іван як дослідник мистецтва зробив чи не більше, ніж в образотвор- чому мистецтві. За свої мистецтвознавчі праці Па- тріарх Йосиф Сліпий іменував його професором іс- торії мистецтва Українського Католицького Універ- ситету в Римі у 1967 р., а в 1976 р. Наукове Товариство ім. Тараса Шевченка надало йому сту- пінь дійсного члена Секції історії України. Водно- час Іван займався творчою діяльністю, влаштову- вав та відвідував персональні виставки українських художників-емігрантів. Активно займався підтрим- кою молодих талантів в Канаді, писав рецензії на їхні твори. Івану Кейвану випала можливість при- йняти участь у Світовій виставці образотворчих митців у Торонто (Канада), що було надзвичайним досягненням. Йшов рік за роком, все більше хворіб випадало на долю художника, серед яких тяжке ка- ліцтво творця — глухота. Сорок дев’ята річниця подружжя застала Івана у лікарні, з якої він хотів якнайшвидше вийти. Цього таки не відбулось, бо потребував постійного догля- ду більш як однієї людини. Іван передчував набли- ження кінця свого життя, сказавши рідному брату дружини в день перед смертю: «Ти приїхав на мій похорон» [4, с. 30]. 18 вересня 1992 р. серце патрі- отичного митця перестало битись. Художники його покоління, які народилися і ви- росли в Україні, мали вибір доріг: на еміграцію, у не- буття, чи у неславу. Він обрав перше, бо творчих за- думів і сподівань було дуже багато. Та де б не був, він завжди жив спогадами про рідний край. Це ми можемо бачити у більшості творчих праць митця. Важливим завданням для істориків та мистецтвоз- навців стоїть детальне дослідження постаті Івана Кейвана та написання про нього монографії. Підсумовуючи життєвий та творчий шлях худож- ника, виділяємо найголовніше: 1. Все життя та сфери діяльності Івана Кейвана були пронизані патріотизмом; 2. Основним напрямом його творчих праць були графіка та граверство; 3. Активно займався громадською діяльністю, був активним членом Мистецького Товариства у Поль- щі, учасником Української Спілки Образотворчих Митців в Німеччині та організатором Української Спілки Образотворчих Митців в Канаді; 4. Велику увагу приділяв власній виставковій ді- яльності, а згодом і сам активно організовував ви- ставки українського мистецтва, підтримував творчу молодь; 5. З 1950-х рр. займався науковою діяльністю, досліджуючи історію українського мистецтва. 1. васильчук М. Іван Кейван. Довга дорога додому / Васильчук М. // Вісник Коломиї. — 1994. — 24 ве- ресня. — № 50 (444). — С. 7. 2. кейван І. «Українські мистці поза Батьківщиною» / Іван Кейван. — Едмонтон ; Монреаль : Кліо, 1996. — 226 с. 3. кейван І. На службі Мельпомени / Кейван І. — Сня- тин, 1975. — № 12. — С. 26—29. 4. кейван М.а. Вересень — місяць радости і печалі / Кей- ван М.А. // Жіночий світ. — 1993. — Вересень. — № 9. — С. 29—30. 5. Книга Мистців. Перша зустріч українських мистців Америки й Канади з громадянством. — Торонто, 1954. — С. 107. 1567Життя та творчість Івана кейвана ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014 6. козланюк П. Юрко Крук / П. Козланюк. — К. : Дніпро, 1989. — С. 5. 7. Мельниченко С. Перші орачі мистецьких препій Альберти / Мельниченко С. // Збірник про укра- їнське життя в Західній Канаді. Ч. 5 / ред. Мико- лаїв, Сорока. — Едмонтон ; Острог : Наукове то- вариство ім. Шевченка в Канаді, 2008. — С. 397—414. 8. Романенчук Б. Іван Кейван / Б. Романенчук // Ко- ломия й Коломийщина: Збірник споминів і статтей про недавнє минуле / ред. Богдан Романенчук. — 1988. — С. 269—272. 9. Романю І. Іван Кейван. Професор мистецтва / Рома- нюк І. // АГРО. — 1990. — 21 квітня. — № 16 (139). — С. 3—4. 10. Січинський в. Іван Кейван з нагоди 25-ліття мистець- кої діяльности / Січинський В. // Новий Шлях. — Вінніпег, 1958. — 19 травня. — № 40. 11. Харчун Я. Про Івана Кейвана / Я. Харчун // Радіо- пе редача Канадського міжнародного Радіо. — 1992. — 6 липня. 12. Попадюк в. Митці Снятинщини — велика скарбниця української культури / В. Попадюк // Кафедра ди- зайну Косівського інституту прикладного та декора- тивного мистецтва ЛНАМ, 2010—2014. — Елек- тронний ресурс. Режим доступу: http://art-kipdm.if. ua/2013/06/09/1043/. 13. Симон Харчун, Зоня кейван та родина. Іван Кей- ван. — 2011. — Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.ivankeywan.com/ua/. Myroslava Bil ON IVAN KEYWAN’ LIFE AND CREATIVE WORK The article has represented a complex analytical study of I. Keywan achievements in various types of creative activity. In the course of study have been considered some problems of the artist’s formation and creativity in Ukraine and abroad. Light has been thrown upon his creative research, exhibitive, social and scientific activities. Keywords: artist, work, creativity, emigration, graphics. Мырослава Биль ЖИЗНЬ И ТВОРЧЕСТВО ИВАНА КЕЙВАНА В статье представлен комплексный анализ достижений Ивана Кейвана в различных видах деятельности. Рассма- тривается вопрос становления и творчества художника в Украине и за ее пределами. Освещены его творческие пои- ски, выставочную, общественную и научную деятельность. Ключевые слова: художник, деятельность, творчество, эмиграция, графика.

Життя та творчість Івана Кейвана

Репозитарії

Схожі ресурси