Творчий пошук у дизайні костюмів представників Львівського будинку моделей 1950—1970-х рр.: конструктивні та декоративні особливості

Творчий пошук у дизайні костюмів представників Львівського будинку моделей 1950—1970-х рр.: конструктивні та декоративні особливості

Проаналізовані магістральні напрямки реалізації творчого пошуку в дизайні костюма на прикладі діяльності представників Львівського будинку моделей 1950—1970 рр. Прослідковується еволюція конструктивних та декоративних особливостей жіночих та чоловічих костюмів, спроектованих львівськими модельєр...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2014
Автор: Костельна, М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут народознавства НАН України 2014
Назва видання:Народознавчі зошити
Теми:
Статті
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94595
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Творчий пошук у дизайні костюмів представників Львівського будинку моделей 1950—1970-х рр.: конструктивні та декоративні особливості / М. Костельна // Народознавчі зошити. — 2014. — № 5 (119). — С. 1051-1055. — Бібліогр.: 2 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-94595
record_format dspace
spelling irk-123456789-945952016-02-28T11:40:29Z Творчий пошук у дизайні костюмів представників Львівського будинку моделей 1950—1970-х рр.: конструктивні та декоративні особливості Костельна, М. Статті Проаналізовані магістральні напрямки реалізації творчого пошуку в дизайні костюма на прикладі діяльності представників Львівського будинку моделей 1950—1970 рр. Прослідковується еволюція конструктивних та декоративних особливостей жіночих та чоловічих костюмів, спроектованих львівськими модельєрами вказаного періоду. Наголошується на ролі національної стилістики при формуванні засад декорування костюмів, характері стилізації та переосмисленні української «лінії» у моделюванні костюма. Важливим аспектом у процесі пропонованої статті стало встановлення особливостей впливу тогочасної європейської моди на формування стилістики оздоблення, лінії силуету та конструкторсько-технологічних рішень. The article has presented an analytic study in general directions of artwork search realized in costume design practice during 1950s to 1970s and exemplified by creative works of representatives of Lviv fashion house . Author’s main attention is devoted to evolving of constructive and decorative features women’s and men’s costumes elaborated by Lviv designers in mentioned period. The role of national stylistics in formation of basic costume decoration, character of stylizations and reconsideration of the Ukrainian «line» in costume modeling have been underlined. The important point in tasks of present article is definition of influence of European fashion on the formation of decoration stylistics, profiling lines and constructive technological solutions. Анализируются магистральные направления реализации творческого поиска в дизайне костюма на примере представителей Львовского дома моделей 1950—1970 гг. Прослеживается эволюция конструктивных и декоративных особенностей женских и мужских костюмов, предлагаемых львовскими модельерами указанного периода. Акцентируется роль национальной стилистики при формировании основ декорирования костюмов, характере стилизации и переосмысления украинской «линии» в моделировании костюма. Важным аспектом задания предлагаемой статьи стало определение особенностей влияния европейской моды указанного периода на формирование стилистики отделки, линии силуэта и конструкторско-технологических решений. 2014 Article Творчий пошук у дизайні костюмів представників Львівського будинку моделей 1950—1970-х рр.: конструктивні та декоративні особливості / М. Костельна // Народознавчі зошити. — 2014. — № 5 (119). — С. 1051-1055. — Бібліогр.: 2 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94595 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Костельна, М.
Творчий пошук у дизайні костюмів представників Львівського будинку моделей 1950—1970-х рр.: конструктивні та декоративні особливості
Народознавчі зошити
description Проаналізовані магістральні напрямки реалізації творчого пошуку в дизайні костюма на прикладі діяльності представників Львівського будинку моделей 1950—1970 рр. Прослідковується еволюція конструктивних та декоративних особливостей жіночих та чоловічих костюмів, спроектованих львівськими модельєрами вказаного періоду. Наголошується на ролі національної стилістики при формуванні засад декорування костюмів, характері стилізації та переосмисленні української «лінії» у моделюванні костюма. Важливим аспектом у процесі пропонованої статті стало встановлення особливостей впливу тогочасної європейської моди на формування стилістики оздоблення, лінії силуету та конструкторсько-технологічних рішень.
format Article
author Костельна, М.
author_facet Костельна, М.
author_sort Костельна, М.
title Творчий пошук у дизайні костюмів представників Львівського будинку моделей 1950—1970-х рр.: конструктивні та декоративні особливості
title_short Творчий пошук у дизайні костюмів представників Львівського будинку моделей 1950—1970-х рр.: конструктивні та декоративні особливості
title_full Творчий пошук у дизайні костюмів представників Львівського будинку моделей 1950—1970-х рр.: конструктивні та декоративні особливості
title_fullStr Творчий пошук у дизайні костюмів представників Львівського будинку моделей 1950—1970-х рр.: конструктивні та декоративні особливості
title_full_unstemmed Творчий пошук у дизайні костюмів представників Львівського будинку моделей 1950—1970-х рр.: конструктивні та декоративні особливості
title_sort творчий пошук у дизайні костюмів представників львівського будинку моделей 1950—1970-х рр.: конструктивні та декоративні особливості
publisher Інститут народознавства НАН України
publishDate 2014
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94595
citation_txt Творчий пошук у дизайні костюмів представників Львівського будинку моделей 1950—1970-х рр.: конструктивні та декоративні особливості / М. Костельна // Народознавчі зошити. — 2014. — № 5 (119). — С. 1051-1055. — Бібліогр.: 2 назв. — укp.
series Народознавчі зошити
work_keys_str_mv AT kostelʹnam tvorčijpošukudizajníkostûmívpredstavnikívlʹvívsʹkogobudinkumodelej19501970hrrkonstruktivnítadekorativníosoblivostí
first_indexed 2025-07-07T01:04:34Z
last_indexed 2025-07-07T01:04:34Z
_version_ 1836948153713033216
fulltext ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 5 (119), 2014 Розвиток українського дизайну костюма наскріз- но пов'язаний з діяльністю провідних осеред- ків, серед яких одне з ключових місць безперечно належить Львову. Саме тут після Другої світової ві- йни відбулось створення Львівського будинку моде- лей, на базі якого здійснювались творчі пошуки у ца- рині формування візуальної виразності костюмів, як на рівні декорування, так і на рівні конструкторсько- технологічних пошуків. Не менш вагомо, що саме на базі цієї установи відбувалось вдосконалення про- фесійної майстерності випускників Львівського дер- жавного інституту декоративного та прикладного мистецтва, нині Львівської національної академії мистецтв, яка є провідним генератором концепту- альних та образно-пластичних експериментів у ца- рині української моди. На сьогодні немає цілісного дослідження, у яко- му була б максимально розкрита проблематика роз- витку творчих пошуків у дизайні костюма на при- кладі дільності художників та конструкторів Львів- ського будинку моделей, практичні результати яких фактично стали підвалинами сучасної школи львів- ського моделювання. Пропоноване дослідження — спроба формувати структурно цілісну парадигму роз- витку львівського моделювання костюма, котра на- разі розкрита досить фрагментарно, фактично без урахування того, яким чином відбувалась зміна мод- них тенденцій та характер інспірацій української ху- дожньої культури. На нашу думку саме через рокрит- тя специфіки 1950—1970-х рр. можливо забезпечи- ти комплексне розуміння проблематики еволюції української моди, а відтак формувати певні прогнос- тичні концепції, орієнтовані на теоретичний аналіз та укладення концепцій розвитку дизайну костюма та стратегій їхньої промоції. Комплексного дослідження творчої діяльності представників Львівського будинку моделей 1950— 1970-х рр. немає, проте спорадична інформація щодо специфіки діяльності цієї установи є у виданнях, при- свячених проблематиці розвитку українського декоративно-ужиткового мистецтва другої полови- ни ХХ ст. Зокрема, важлива інформація, передусім фактажного характеру, була отримана з видань «На- риси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва» та «Мистецтво оновленого краю». Із сучасних досліджень можемо також виділи- ти публікації Х. Турко, у статтях якої важливе міс- це займає аналіз діяльності Львівського будинку моделей. Проте специфіка наукових інтересів © М. КОСТЕЛЬНА, 2014 Марія КОСТЕЛЬНА ТВОРЧИЙ ПОШУК У ДИЗАЙНІ КОСТЮМІВ ПРЕДСТАВНИКІВ ЛЬВІВСЬКОГО БУДИНКУ МОДЕЛЕЙ 1950—1970-х рр.: КОНСТРУКТИВНІ ТА ДЕКОРАТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ Проаналізовані магістральні напрямки реалізації творчого пошуку в дизайні костюма на прикладі діяльності пред- ставників Львівського будинку моделей 1950—1970 рр. Прослідковується еволюція конструктивних та декоратив- них особливостей жіночих та чоловічих костюмів, спроек- тованих львівськими модельєрами вказаного періоду. На- голошується на ролі національної стилістики при форму- ванні засад декорування костюмів, характері стилізації та переосмисленні української «лінії» у моделюванні костю- ма. Важливим аспектом у процесі пропонованої статті ста- ло встановлення особливостей впливу тогочасної європей- ської моди на формування стилістики оздоблення, лінії си- луету та конструкторсько-технологічних рішень. Ключові слова: Львівський будинок моделей, декоруван- ня, лінія силуету, конструктивні особливості. Марія кОСТЕлЬНа1052 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (119), 2014 Х. Турко визначена проблемами розвитку тек- стильних експериментів на базі установи, відпо- відно вивчення проблематики конструктивного та декоративного вирішення костюмів висвітлено фрагментарно. Таким чином, через відсутність комплексного дослідження сформовано наукову новизну пропонованої статі. Специфіка мистецьких практик завжди передба- чала цілісність творчого процесу, не зважаючи на кордони як політичні, так і соціокультурні. Власне, аналізуючи стан сучасного дизайну костюма в Укра- їні, складно не помітити, наскільки інтегрованою є вітчизняна мода у світовий контекст, як інтенсивно відбуваються процеси взаємообмінів на рівні стиліс- тики та технології. Саме з огляду на цей фактор вивчення історичних аспектів розвитку моделювання костюма передба- чає не тільки аналітичне опрацювання візуального матеріалу, пов’язаного з певним осередком, але і комплексний аналіз тогочасних тенденцій у світовій практиці. Специфіка соціального устрою в СРСР безперечно не могла дозволити існування домів моди у західноєвропейському форматі, і саме тому з’явилась альтернатива. Власне на базі будинків мо- делей відбувався творчий пошук, який був до певної міри суголосний практикам європейської фешн- індустрії, однак концептуально та формально плас- тично переосмислений. Варто наголосити, що будинки моделей в УРСР вирізнялись певною близкістю до світових трендів. Це, однак, не зумовлювало втрати власного творчо- го пошуку, що можна виразно простежити на при- кладі колекцій, виконаних у Києві та Харкові, але, на нашу думку, особливої уваги у вказаному контек- сті заслуговує саме львівський осередок, з його ак- центом на розробку унікального декоративного ви- рішення та постійним пошуком технічного вдоско- налення, формуванням нових конструкторських та образно-декоративних рішень. Львівська школа дизайну костюма практично про- тягом всього свого існування акцентувала ствер- дження національної лінії у мистецькій практиці. На нашу думку, це явище є абсолютно логічним у світ- лі специфіки цього мистецького осередку, адже, ана- лізуючи передумови діяльності Львівського будин- ку моделей 1950-х рр., потрібно звернутись до осо- бливостей дизайну костюма попереднього періоду, коли місто перебувало у складі відновленої Поль- ської Республіки [2, с. 166—167]. Основним джерелом для встановлення об’єк тивної ситуації, безперечно, є тогочасні періодичні видання, серед яких доцільно виділити «Нову хату» та «Жін- ку». Власне ці журнали демонструють магістральні тенденції у царині моди, фіксують пошуки тогочасних модельєрів та поради щодо формування стильного гардеробу львів’янки 1930-х рр. Суттєво, що біль- шість концепцій, відображених у публікаціях «Нової хати» та «Жінки», перегукуються з тим, що згодом запропонувала як основну ідею діяльності Львівсько- го будинку моделей головний художник І. Тіпакова- Єлізарова. Цей підхід фактично визначив провідне джерело інспірації, яким стало українське народне мистецтво, як на рівні естетики, так і на рівні кон- структивних та образно-пластичних рішень. Автори (переважно анонімні або позначені моно- грамами) статей і дописувачі колонок «Нової хати» і «Жінки» акцентують, що сучасність потребує постій- ної підтримки народних засад образно-декоративного вирішення, традиції переосмисленої, трансформова- ної до потреб часу. І ця концепція, на їхню думку, мак- симально коректно може отримати своє безпосеред- нє відображення у колористичному підході та стилі- зації конструктивних рішень костюма. Потрібно зауважити, що колорит, як одну з на- ріжних форм відображення національної ідентичнос- ті, розкривають ще представники українського мо- дернізму. Так, Олександра Екстер вважала, «що мо- лоді слов’янські народи виявляють свою енергію саме в яскравих мажорних фарбах». Очевидно, що І. Тіпакова-Єлізарова була ознайомлена з таким концептом, а отже прийняти традиції львівської шко- ли дизайну костюма для неї було органічним продо- вженням творчого пошуку. Вагомо, що розкриття концепції адаптації «укра- їнської лінії» у дизайні костюма знайшло відгук прак- тично на всіх рівнях — від теорії до власне процесу проектування. Зокрема відомо, що до співпраці з метою зростання ефективності діяльності та прове- дення творчого пошуку у Львівському будинку мо- делей було долучено дослідників народного мисте- цтва, костюма та фольклористики, зокрема знакову постать для локального мистецького осередку — Катерину Матейко, яка була у складі художньої ради Львівського будинку моделей. До складу худ. ради 1053Творчий пошук у дизайні костюмів представників львівського будинку моделей 1950—1970-х рр… ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 5 (119), 2014 входили також: Турин — перший голова союзу ху- дожників (з когорти Сельського), Леопольд Ле- вицький (графік), Новаківський С.О. (гол. архітек- тор м. Львова), Фіголь Д.І. (директор етнографіч- ного музею), Сидорович Савинна Йосипівна (зав. фондами етнографічного музею). З огляду на це, та аналізу візуальних матеріалів ескізів та фото костюмів 1950—1960-х рр., зокрема робіт М. Токар, можна встановити превалювання ін- спірацій народного мистецтва [2, с. 167]. Це буде стосуватись декоративного вирішення, передусім за- стосування стилізованих рослинних мотивів, біль- шість з яких походять з вишивки та тканих виробів (переважно етнографічних осередків на території Прикарпаття, Гуцульщини, частково Поділля). Зокрема, варто звернути увагу на інтенсивне за- стосування мотиву чотирипелюсткових квітів, які ра- зом з естетичним аспектом відображали певні куль- турні архетипи та сакральну, здебільшого оберегову символіку. Доволі часто така інтерпретована архаї- ка могла поєднуватися з европеїзованим та цілком актуальним кроєм (у цьому контексті також потріб- но відзначити, що такий підхід згодом розпочали ви- користовувати представники львівської школи ди- зайну костюма кінця ХХ — початку ХХІ ст., що окремим дослідникам, зокрема О. Цимбалюк, дало змогу сформувати доволі цілісну парадигму особли- востей інтерпретації етно-мотивів у моделюванні другої половини ХХ ст.). Проте потрібно вказати, що звернення до моти- вів вишивки не пов’язувалося виключно зі специфі- кою львівського осередку, адже, як відзначає Н. Гал- кіна, застосування мотивів народного мистецтва, створених ручним або машинним способом, належа- ло до особливостей періоду кінця 1950-х рр. Серед інших особливостей застосування декоративного до- повнення в оздобленні одягу варто зазначити специ- фіку розташування, що типологічно пов’язане з та- кими частинами моделі: • кайма по нижній частині сукні; • облямування викрою горловини одиниці комплекту; • підкреслення поясної частини сукні; • верхня або ж нижня партія рукавів одиниці ком- плекту або ж сукні. Такий підхід щодо вирішення декоративного до- повнення моделей зумовив виразну фіксацію націо- нального концепту у дизайні костюма львівськими модельєрами, які у своїх роботах візуалізовували ін- спірації кращих зразків орнаментики різних етногра- фічних регіонів України, що згодом забезпечило ви- знання львівського осередку і поза СРСР [2, с. 166]. Щодо особливостей конструктивного вирішення костюмів, створених художниками та конструктора- ми Львівського будинку моделей, то у 1950-ті рр. зберігався класичний підхід до трактування лінії си- луету, зі збереженням певного крою [1, с. 165]. Зокрема, можна чітко виділити три основні типи, які отримали відображення у колекціях, створених львів- ськими модельєрами. Перший з них демонструє про- довження класичної лінії і фіксує образ, відомий у прак- тиці цього осередку (за візуальними матеріалами «Но- вої хати») ще у 1930-ті рр. — прямий крій сукні. Другий варіант, відзначений Н. Галкіною, як один з ключових передбачав створення силуету, що поєд- нував широку спідницю з доволі щільним ліфом, а це сприяло створенню доволі специфічного художнього образу, який є знаковим для української моди другої половин 1950-х рр. Третій варіант вирішення дизай- ну костюма був відносно менш розповсюдженим і пе- редбачав застосування крою, який формував доволі просторий силует так званого «плаття-сорочки». Натомість у 1960—1970-ті рр. у вирішенні моде- лей, створених представниками Львівського будинку моделей, відбулась серія новацій, які стосувались як вирішення силуету, так і декоративного доповнення. Це було зумовлено декількома факторами, серед яких поява нових типів технічного устаткування, впрова- дженням «шкали типорозмірозростів» та активним застосуванням тканин синтетичного походження, а також комбінованих з натуральними волокнами. Такий підхід спровокував певну типізацію, орієн- тування на масове виробництво, а відтак діяльність будинків моделей поступово починає орієнтуватись не на масового споживача, а на індивідуальну робо- ту. Саме тому основна увага у вирішенні силуету пе- реходить до варіювання специфіки внутрішніх ліній [2, с. 166—167]. Доцільно звернути увагу, що ця тенденція, вірогідно, була пов'язана не тільки з тен- денціями світової моди, яка у 1970-ті рр. входить у чергову стадію образно-пластичного експерименту- вання, але й соціокультурними чинниками, серед яких не останнє місце належить пошуку візуалізації різних форм ідентичності. Марія кОСТЕлЬНа1054 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (119), 2014 Так, нові силуети виразно розкривали гендерні та вікові особливості потенційних категорій споживачів, їхні ключові соціальні пріоритети, частково профе- сійну ідентичність. Доцільно розглянути у цьому ра- курсі жіночі комплекти, зокрема спроектовані М. Со- лодким, який у царині творчого пошуку часто звер- тався до інспірування західноєвропейської моди. Власне, ця тенденція є явищем цілком закономірним саме для творчого пошуку львівських модельєрів. Адже, як ми попередньо зазначали, вже у процесі становлення Будинку моделей виразна увага надава- лась розкриттю специфіки західноукраїнського регіо- ну, для якого поряд з адаптаціями до вимог сучаснос- ті етно-традицій була стабільно характерна взаємодія з простором Західної Європи. Саме тому можна ствер- джувати, що роботи, створені львівськими митцями у 1970-ті рр., є свідченням і культурної самоідентифіка- ції, одним з елементів якої було відчуття близькості до європейського цивілізаційного поля. Отже, на цей момент мода, зафіксована на прикла- ді колекцій Львівського будинку моделей, демонструє опосередковану візуалізацію окцидентального взаємозв'язку регіону. Однак тут також варто відзна- чити, що жоден з цих аспектів не отримав би розкрит- тя, якщо б керівники Львівського будинку моделей не робили серед пріоритетів діяльності установи акцент на збереження та продовження кращих традицій за- хідноукраїнського регіону, зокремі і в 1930-х рр., в пе- ріод інтенсивної абсорбації та переосмислення напра- цювань кращих європейських дизайнерів костюма. Відповідно, як чоловічі, так і жіночі комплекти, створені у вказаний період представниками Львів- ського будинку моделей, фіксують пошуки, суголос- ні західноєвропейським, безпосереднім свідченням чого є колекції чоловічого одягу, створена М. Со- лодким, де вжито і характерний геометрично- клітинковий орнамент і в крої переважають звуже- ні штани. Зазначимо, що такий підхід до трактуван- ня чоловічної моди виявився доволі результативним, що, зокрема, засвідчено тенденціями 2009— 2013 рр., періоду, коли як світові, так і українські дизайнери звернулись до нового переосмислення ре- зультатів творчих пошуків 1970-х рр., що відобра- жено як у застосуванні специфічного типу крою шта- нів, суголосного розробкам М. Солодкого, так і у вирішенні декору тканин варіативними комбінаціми геометрично-кліткових орнаментальних схем. Окрім того, варто звернути увагу на ще один сут- тєвий аспект, який отримав новий вимір у діяльнос- ті Львівського будинку моделей 1970-х рр. [2, с. 166—167]. Ми вже вказували, що зростає увага до розкриття особливостей гендерного та вікового характеру, і, зокрема, до наймолодшої категорії по- тенційних споживачів. Так, великого значення у вказаний період почи- нають надавати зразкам дитячого одягу, в яких ін- тенсивно продовжується лінія етно-інспірацій. На нашу думку цей фактор свідчить про зміну одного з ключових стереотипів, згідно з яким проблема есте- тики костюма пріоритетно належить споживачам відносно старших вікових категорій. Трансформація цього підходу знаменує ще одну соціокультурну окцидентальну рису моди — її, до певної міри, то- тальність та актуальність для різних категорій по- тенційних реципієнтів. Доцільно вказати, що такий підхід є зразком ду- алістичності концепції конструктивного та декора- тивного вирішення, яке пропонували представники Львівського будинку моделей у дизайнерському ви- рішенні дитячих костюмів. Так, окрім окциденталь- ності, це явище демонструє органічне впроваджен- ня у дитячу моду мотивів, пов’язаних з українським народним мистецтвом, передусім на рівні декоратив- ного вирішення. Так, провідними оздоблювальними мотивами ста- ли візерунки, інспіровані вишивкою, декоративними тканинами західних регіонів України, де ключовим було створення нової форми за умови збереження ключових рис впізнаваності. Такий підхід безпере- чно дає змогу стверджувати про те, що і надалі на дитячу моду суттєвий вплив мали принципи дизай- ну костюма, орієнтовані на дорослу аудиторію, од- нак на рівні крою відбувся суттєвий пошук, у ме жах якого було здійснено виокремлення рис органічнос- ті для розкриття специфіки силуету дітей різних ві- кових категорій. Таким чином, можна констатувати, що діяльність Львівського будинку моделей 1950—1970-х рр. є виразно орієнтованою на розкриття двох аспектів — нове осмислення традицій та застосування стильо- вих пошуків західноєвропейської моди. Варто наго- лосити, що такий концепт знайшов своє впроваджен- ня на всіх рівнях розробки колекцій — від появи ескізів, розробки специфіки крою, програми деко- 1055Творчий пошук у дизайні костюмів представників львівського будинку моделей 1950—1970-х рр… ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 5 (119), 2014 рування до безпосередньої візуалізації. Важливо та- кож відзначити характер змін, які відбувались на різ- них етапах вказаного періоду, так якщо 1950-ті роки передбачали певну традиційність у роботі з концеп- ціями та матеріалами, то 1960-ті, а згодом і 1970-ті рр. принесли серію експериментів, що сто- сувались крою, асортименту виробів та формування нових груп цільових аудиторій, а також створення силуетів і форм, які підкреслювали особливість укра- їнської моди на цей період. Отже, на грунті досягнутих результатів можна стверджувати, що завдяки такому постійному твор- чому пошуку стало можливим формування візуаль- ної концепції «львівської школи моделювання», її виразного та чітко впізнаваного образно-декора- тивного методу. 1. Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва / ред. Я. Запаско. — Львів : ЛНУ, 1969. — 192 с. 2. Чарновський О. Декоративно-прикладне мистецтво / О. Чарновський // Мистецтво оновленого краю. — К. : Мистецтво, 1979. — С. 119—172. Maria kostelna ON CREATIVE SEARCH IN COSTUMES DESIGNED BY THE REPRESENTATIVES OF LVIV FASHION HOUSE DURING 1950s TO 1970s: CONSTRUCTIVE AND DECORATIVE PECULIARITIES The article has presented an analytic study in general directions of artwork search realized in costume design practice during 1950s to 1970s and exemplified by creative works of represen- tatives of Lviv fashion house . Author’s main attention is de- voted to evolving of constructive and decorative features wo- men’s and men’s costumes elaborated by Lviv designers in mentioned period. The role of national stylistics in formation of basic costume decoration, character of stylizations and recon- sideration of the Ukrainian «line» in costume modeling have been underlined. The important point in tasks of present article is definition of influence of European fashion on the formation of decoration stylistics, profiling lines and constructive techno- logical solutions. Keywords: Lviv fashion house, decoration, profiling lines, constructive features. Мария костельна ТВОРЧЕСКИЙ ПОИСК В ДИЗАЙНЕ КОСТЮМОВ РАЗРАБОТАНЫХ ПРЕДСТАВИТЕЛЯМИ ЛЬВОВСКОГО ДОМА МОДЕЛЕЙ 1950—1970-х гг.: КОНСТРУКТИВНЫЕ И ДЕКОРАТИВНЫЕ ОСОБЕННОСТИ Анализируются магистральные направления реализации творческого поиска в дизайне костюма на примере пред- ставителей Львовского дома моделей 1950—1970 гг. Прослеживается эволюция конструктивных и декоратив- ных особенностей женских и мужских костюмов, предла- гаемых львовскими модельерами указанного периода. Ак- центируется роль национальной стилистики при формиро- вании основ декорирования костюмов, характере стилиза- ции и переосмысления украинской «линии» в моделирова- нии костюма. Важным аспектом задания предлагаемой статьи стало определение особенностей влияния европей- ской моды указанного периода на формирование стили- стики отделки, линии силуэта и конструкторско-техно- логических решений. Ключевые слова: Львовский дом моделей, декорирова- ние, линия силуэта, конструктивные особенности.

Схожі ресурси