Традиційна весільна обрядовість Гуцульщини у серії полотен М. Варенні-старшого

Традиційна весільна обрядовість Гуцульщини у серії полотен М. Варенні-старшого

Стаття висвітлює творчий і дослідницький доробок Заслуженого художника України М.Варенні періоду 70—90-х рр. ХХ ст., присвячений глибокому вивченню традиційної весільної обрядовості Гуцульщини та створенню тематичної серії полотен. Проаналізована спадщина художника є унікальним творчим та етнограф...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2014
Автор: Палумбо Де Віво, І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут народознавства НАН України 2014
Назва видання:Народознавчі зошити
Теми:
Статті
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94597
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Традиційна весільна обрядовість Гуцульщини у серії полотен М. Варенні-старшого / І. Палумбо Де Віво // Народознавчі зошити. — 2014. — № 5 (119). — С. 980-983. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-94597
record_format dspace
spelling irk-123456789-945972016-02-12T03:06:54Z Традиційна весільна обрядовість Гуцульщини у серії полотен М. Варенні-старшого Палумбо Де Віво, І. Статті Стаття висвітлює творчий і дослідницький доробок Заслуженого художника України М.Варенні періоду 70—90-х рр. ХХ ст., присвячений глибокому вивченню традиційної весільної обрядовості Гуцульщини та створенню тематичної серії полотен. Проаналізована спадщина художника є унікальним творчим та етнографічним джерелом, що має особливу мистецько-документальну цінність для мистецтвознавства, етнографії, краєзнавства та історії України. The article has thrown some light upon research-works and creative heritage of 1970s to 1990s by N. Varennya, Honored Artist of Ukraine. The painter had paid deep attention to thorough studies in Hutzul wedding ritualism as well as created true thematic series of artworks. Analytical conclusions concerning the artist’s picturesque heredity has referred it to a number of unique creative and ethnographic sources of exceptional value for art studies, ethnography, regional history and the history of Ukraine. Статья освещает творческое и исследовательское наследие Заслуженного художника Украины Н. Варенни, относящееся к периоду 70—90-х гг. ХХ в. и посвященное глубокому изучению традиционной свадебной обрядности Гуцульщины, а также созданию тематической серии полотен. Аналитическое изучение творческого наследия художника является позволяет считать его уникальным творческим и этнографическим источником, имеющим исключительную художественно-документальную ценность для искусствоведения, этнографии, краеведения и истории Украины. 2014 Article Традиційна весільна обрядовість Гуцульщини у серії полотен М. Варенні-старшого / І. Палумбо Де Віво // Народознавчі зошити. — 2014. — № 5 (119). — С. 980-983. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94597 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Палумбо Де Віво, І.
Традиційна весільна обрядовість Гуцульщини у серії полотен М. Варенні-старшого
Народознавчі зошити
description Стаття висвітлює творчий і дослідницький доробок Заслуженого художника України М.Варенні періоду 70—90-х рр. ХХ ст., присвячений глибокому вивченню традиційної весільної обрядовості Гуцульщини та створенню тематичної серії полотен. Проаналізована спадщина художника є унікальним творчим та етнографічним джерелом, що має особливу мистецько-документальну цінність для мистецтвознавства, етнографії, краєзнавства та історії України.
format Article
author Палумбо Де Віво, І.
author_facet Палумбо Де Віво, І.
author_sort Палумбо Де Віво, І.
title Традиційна весільна обрядовість Гуцульщини у серії полотен М. Варенні-старшого
title_short Традиційна весільна обрядовість Гуцульщини у серії полотен М. Варенні-старшого
title_full Традиційна весільна обрядовість Гуцульщини у серії полотен М. Варенні-старшого
title_fullStr Традиційна весільна обрядовість Гуцульщини у серії полотен М. Варенні-старшого
title_full_unstemmed Традиційна весільна обрядовість Гуцульщини у серії полотен М. Варенні-старшого
title_sort традиційна весільна обрядовість гуцульщини у серії полотен м. варенні-старшого
publisher Інститут народознавства НАН України
publishDate 2014
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94597
citation_txt Традиційна весільна обрядовість Гуцульщини у серії полотен М. Варенні-старшого / І. Палумбо Де Віво // Народознавчі зошити. — 2014. — № 5 (119). — С. 980-983. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.
series Народознавчі зошити
work_keys_str_mv AT palumbodevívoí tradicíjnavesílʹnaobrâdovístʹguculʹŝiniuseríípolotenmvarennístaršogo
first_indexed 2025-07-07T01:04:41Z
last_indexed 2025-07-07T01:04:41Z
_version_ 1836948163581181952
fulltext ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (119), 2014 Тематичні серії картин М. Варенні-старшого є ще цілком мало досліджені. На особливу ува- гу заслуговує серія, присвячена традиційній весіль- ній обрядовості Гуцульщини. Припускаємо, що цю серію за формою можна визначити як дослідниць- ку та історико-документальну, і за змістом як національно-духовну. На сьогоднішній день окремих досліджень та пу- блікацій, присвячених серії картин М. Варенні про традиційну весільну обрядовість Гуцульщини, не- має. При написанні нашої статті ми опиралися на такі матеріали з історії та етнографії, як: «Етногра- фічні групи Українців» [7], Бігус О. «Звичаї та об- ряди населення Прикарпаття у процесі... [5]», Ма- карчук С.А. «Етнографія України» [8], «Україн- ська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник» [3] та ін. Метою нашої статті є виявлення і розкриття дослідницько-етнографічних засад творчості М. Варенні-старшого на основі створеної ним серії полотен, присвячених традиційній весільній обрядо- вості Гуцульщини, а також дослідження цього мис- тецького доробку майстра з метою визначення його унікальності в історії українського мистецтва. М. Варення-старший присвятив сорок вісім років (1952—2000) свого творчого життя глибокому до- слідженню етнографії Гуцульщини, культури, тради- цій, обрядів, народного мистецтва та побуту горян. З них впродовж двадцяти п’яти років (1971—1996) ретельно вивчав і відтворював у своїх полотнах гу- цульську весільну обрядовість. Митець-дослідник у 1952—1961 рр. жив і працював у Косові, що дало йому можливість зануритися у мальовничу природу Карпат, дивовижну атмосферу самобутності твор- чого краю, тісного спілкування з гуцулами, пізнан- ня їх ментальності, обрядів, традицій. З 1970 р. М. Варення-старший переходить до нового етапу дослідження гуцульського життя в с. Кривопілля Верховинського району, яке стало творчою базою художника на довгі роки. Неповторна у власній самобутності й красі се- рія живописних творів М. Варенні: «Наречена» (1971 р.), «Наречений» (1971 р.), «Святкова Вер- ховина» (1972 р.), «Весілля в Кривопіллі» (1982 р.), «Весілля взимку» (1992 р.), «На ве- сіллі» (1994 р.), «Через новий поріг» (1996 р.) відтворила і зберегла в історії мистецтва України блискучі моменти старовинної весільної обрядо- вості Гуцульщини, оповитої надзвичайною красою © І. ПАЛУМБО ДЕ ВІВО, 2014 Інеса ПАЛУМБО ДЕ ВІВО ТРАДИЦІЙНА ВЕСІЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ ГУЦУЛЬЩИНИ У СЕРІЇ ПОЛОТЕН М. ВАРЕННІ-СТАРШОГО Стаття висвітлює творчий і дослідницький доробок Заслу- женого художника України М. Варенні періоду 70—90-х рр. ХХ ст., присвячений глибокому вивченню традиційної ве- сільної обрядовості Гуцульщини та створенню тематичної серії полотен. Проаналізована спадщина художника є уні- кальним творчим та етнографічним джерелом, що має осо- бливу мистецько-документальну цінність для мистецтво- знавства, етнографії, краєзнавства та історії України. Ключові слова: митець-дослідник, Гуцульщина, етнос, ве- сільна обрядовість, гуцульська «вбиря», серія полотен, до- кументальність дійств. 981Традиційна весільна обрядовість Гуцульщини у серії полотен М. варенні-старшого ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 5 (119), 2014 етнічного мистецтва горян. Митець кілька разів був запрошений на гуцульські весілля в Кривопіл- лі та у Верховині, фейєричний світ яких вразив і полонив його. Так, з 1971 року М. Варення- старший розпочав глибоке дослідження традицій- ної весільної обрядовості Гуцульщини: самого про- цесу весілля та весільного одягу горян; музичних інструментів; фіксував грайливість образів «тро- їстих музик» та статичність трембітарів; специфі- ку сідлання та прикрашення коней; красу і значу- щість весільних короваїв тощо. Ці елементи у су- купності представили розкішне театралізоване явище, феномен якого був, і є на сьогоднішній день, унікальним в Україні. «Мені не вистачає однієї руки, щоб так швидко вхопити і відтворити увесь калейдоскоп красот гуцульського весілля», — ка- зав М. Варення-старший. Створенню весільних портретів та жанрових по- лотен майстра передувала велика підготовча робо- та: незліченні натурні начерки, замальовки, ескізи, з їх поетапним композиційним групуванням та по- стійним вдосконаленням; настінні розробки карто- нів, відповідно із запланованим розміром майбутніх картин, виконаних у вуглі. Час денного світла ми- тець використовував для зображень у кольорі, ве- чірній — у графіці. Результатом потужної праці митця-дослідника стала народжена пензлем М. Варенні висока твор- ча і, водночас, документально ілюстрована оповідь різних етапів гуцульського весільного феномену та казкової краси його головних персонажів. У 1971 році М. Варення-старший створив пор- трет гуцульської нареченої. Але, на превеликий жаль, місце знаходження портрета невідоме. Оскільки чоловіки не допускалися до процесу «вбирі» нареченої, митець-дослідник М. Варення мав чудову нагоду спостерігати, як вбирали «кнєзя- молодого». А коли красень після «вбирі» чекав на свою «кнєгиню», майстер пензля детально відтво- рив у портреті «Наречений» (1971). Згідно з прадавньою весільною традицією, на «князі» була довга сорочка з домотканого полотна, вишита «хрестиком» по всіх швах, клинах, пасах, на манжетах та з широкою вишивкою на рукавах і гру- дях. Гуцульські холошні — сукняні штани з тонкої овечої вовни вишневого кольору — теж були виши- ті вручну внизу і по швах. Сорочка була міцно за- тягнута чересом — дуже широкий шкіряний ремінь на шість пряжок, оздоблений витисненням на шкі- рі, ланцюжками з міді, ґудзиками місцевої роботи (ціточками), плетінкою із кольорової шкіряної тась- ми. З правого боку чересу були прикріплені рекі- тязь — гаманець для грошей, кресало і протичка для люльки. З лівого боку — складний ніж і мета- левий топірець. На сорочку був надягнутий кептар, кожушок без рукавів, нашитий кольоровим саф’яном із мідними мосяжними капслями й ґудзиками, при- крашений кольоровою волічкою. Зверху на кептар була надіта на широкому ремені, з правого плеча на ліве стегно — «тобівка», шкіряна сумка, пишно де- корована капслями і ґудзиками. На голові — чор- на кресаня з вінком, трісунками і павиним пір’ям. На кептарі — сердак, старовинний короткий гу- цульський одяг з червоного домотканого валяного сукна, оздоблений шнурами з кольорових вовняних ниток, був накинутий на одне плече (на цьому пор- треті кептар не зображений). Ноги у вовняних «кап- чурах» (підколінках), обплетених кольоровою во- лічкою, взуті у «постоли» — шкіряне стягнуте взут- тя з гострою і задертою догори носовою частиною, прив’язані «волоками». Особливу увагу у відтворенні гуцульської ве- сільної обрядовості М. Варення приділив урочис- тому дійству повернення наречених із церкви та зустрічі їх на подвір’ї хати. Найвідоміша картина майстра «Святкова Верховина» з циклу гуцуль- ських весіль є велике за розміром полотно, «за- вдяки яскравому, дзвінкому колориту переконли- во передає радісну, святкову атмосферу сучасного гуцульського весілля» [2, с. 12]. На передньому плані просувається весільна процесія. Молода пара разом зі старостами верхи на конях заїжджають до подвір’я. Всі одягнені у барвисті національні ве- сільні строї. Наречених зустрічають мати і бать- ко, тримаючи на рушнику хліб і сіль. На обличчях батьків — радість і хвилювання. На дальньому плані типове тріо гуцульських музик: скрипаль, цимбаліст і бубніст, яких часто можна зустріти на гуцульських народних святах. За ними — числен- ні глядачі і гості, які прийшли привітати молодят. За композиційним вирішенням твір динамічний, емоційний. Колона вершників утворює своєрідний ритмічний вихор, який задає рух усій композиції. Картина багатопланова, з рядами персонажів, де Інеса ПалУМБО ДЕ вІвО982 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (119), 2014 кожен план чітко проглядається. М. Варення- старший зумів переконливо передати радісну свят- кову атмосферу гуцульського весілля на Верхови- ні, використовуючи яскравий дзвінкий колорит. У 1973 році твір «Святкова Верховина» отримав на- городу Академії мистецтв. Урочиста зустріч молодих на подвір’ї хати почина- лася з того, що дружби і батьки знімали «молодого- кнєзя» і «молоду-кнєгиню» з коней, ставали в один гурт із весільним деревцем у центрі. Молодих поздо- ровляли з вінчанням батьки, і тричі обходили навколо них. За цим слідувало «Обсипання молодих» зерна- ми пшениці. Далі молодих вітали гості, які постійно надходили та вручали їм цінні подарунки. Один з та- ких епізодів відображено у творі М. Варенні-старшого «На весіллі», коли гості — чоловік і дружина — ві- тають молоду. Художник навмисне повернув гостей спиною до глядача, щоб цим привернути всю увагу до образу «кнєгині». Центр композиції підсилює голо- вний елемент її «вбирі» — чільце, вишите золотими лелітками, що сяє на сонці. Його насичений жовтий колір надає твору обрядової величності. Після цього проводилося одне з найважливіших дійств весільного обряду — введення молодого по- дружжя до хати, що найбільшою увагою акцентува- лося на «кнєгині» як новому члену сім’ї — невістці, молодій господині та матері майбутніх дітей. «Све- кор виходить на зустріч з фляшкою напитку, честує усїх, …ломить колач, мачає єго у меду і передає кус- нями на закуску усїм, причім вінчує так: «Шобисте були такі чесні та величні у Бога, йик цес колач, а житє шоби вам було таке солодке, йик цес мід» [1, с. 71]. Цей хвилюючий момент вступу у нове сімей- не життя М. Варення-старший зафіксував у своєму полотні «Через новий поріг» (1996). Звернемо увагу на ще одну картину М. Варенні- старшого «Весілля у Кривопіллі». Центром компо- зиції є молодята, в традиційному весільному одязі, що тримаються за руки і ніжно дивляться одне на одного. Їх оточують святково одягнуті дівчата і хлоп- ці. Художник немовби вихопив з життя цей момент і переніс на полотно. Чиста, дзвінка кольорова гама передає радісний настрій. Твір виконаний широки- ми мазками, що створює враження мерехтливості, прозорості і повітряності композиції. У 1992 році М. Варення-старший створив остан- нє полотно з весільного циклу: «Весілля взимку», якому притамання прохолодна гама сріблясто- блакитних кольорів з гармонійним поєднанням те- плих відтінків весільного гуцульського вбрання. У творчості М. Варенні-старшого відобразилася певна історико-етнографічна концепція. Перебува- ючи у загальному руслі мистецьких процесів, вона становить абсолютно своєрідне явище, як за висо- кою професійною і самобутньою манерою виконан- ня, так і за тематичними, етно-дослідницькими спря- муваннями митця. Серія полотен М. Варенні-старшого весільно- обрядової тематики Гуцульщини є унікальним яви- щем в українському мистецтві і культурі, що має ве- лике історико-документальне значення та мистець- ку вартість. Тематична спрямованість творчої спадщини обумовлена її глибокою національною змістовністю і громадянською значимістю, що ви- різняє творчу особистість художника серед його су- часників. Митець і дослідник Гуцульщини М. Варення-старший зробив вагомий внесок в мис- тецтво своєї доби, цінність якого з плином часу стає все більш наочною і незаперечною. 1. Шухевич в. Гуцульщина / В. Шухевич // Верхови- на. — [б. в.], 1997. — 350 с. — (Репр. вид. 1899 р.). 2. Івано-Франківський художній музей : альбом / авт. І—22 упоряд. М.М. Якібчук. — К. : Мистецтво, 1989. — 128 с. : іл. — (Скарби музеїв України). 3. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник / А.П. Паномарьов, Л.Ф. Артюх, Т.В. Кос- міна та ін. — К. : Либідь, 1993. — 256 с. : іл. 4. Академічний тлумачний словник української мови Онлайнова версія академічного тлумачного «Словника української мови» в 11 томах (1970—1980). [Елек- тронний ресурс]. — Режим доступу: sum.in.ua. 5. Бігус О.О. Звичаї та обряди населення прикарпаття у процесі... [Електронний ресурс]. — Режим доступу: archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/...26/3.pdf. 6. Дівочі вінки — Вишивка — Літературне краєзнав- ство. Каталог. [Електронний ресурс]. — Режим до- ступу: mirvol.at.ua/publ/44-1-0-532. 7. Етнографічні групи Українців [Електронний ре- сурс]. — Режим доступу: www.interklasa.pl/portal/.../ r_mowa/.../etnografia.htm. 8. Макарчук С.а. Етнографія України : Навчальний по- сібник. — Львів; «Світ», 2004 [Електронний ре- сурс]. — Режим доступу: www.ebk.net.ua/Book/ history/makarchuk.../502.htm (Электронная библио- тека Князева). 9. Про походження назви «гуцул» та «Гуцульщина» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://rbdut. 983Традиційна весільна обрядовість Гуцульщини у серії полотен М. варенні-старшого ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 5 (119), 2014 at.ua/index/pro_pokhodzhennja_nazvi_gucul_ta_ guculshhina/0-53. Inesa Palumbo De vivo ON TRADITIONAL HUTZUL WEDDING RITUALISM IN A SERIES OF CANVASSES BY M. VARENNYA THE ELDER, KNOWN ARTIST AND RESEARCHER OF SUBCARPATHIAN AREAS The article has thrown some light upon research-works and cre- ative heritage of 1970s to 1990s by N. Varennya, Honored Artist of Ukraine. The painter had paid deep attention to thorough stu- dies in Hutzul wedding ritualism as well as created true thematic series of artworks. Analytical conclusions concerning the artist’s picturesque heredity has referred it to a number of unique creative and ethnographic sources of exceptional value for art studies, eth- nography, regional history and the history of Ukraine. Keywords: artist, researcher, Hutzul, ethnicity, wedding ritu- al, Hutzul «vbyrya» (wedding dress), series of paintings, documentary action. Инесса Палумбо Де виво ТРАДИЦИОННАЯ СВАДЕБНАЯ ОБРЯДНОСТЬ ГУЦУЛЬЩИНЫ В СЕРИИ ПОЛОТЕН ИЗВЕСТНОГО ХУДОЖНИКА-ИССЛЕДОВАТЕЛЯ ПРИКАРПАТЬЯ Н. ВАРЕННИ-СТАРШЕГО Статья освещает творческое и исследовательское насле- дие Заслуженного художника Украины Н. Варенни, от- носящееся к периоду 70—90-х гг. ХХ в. и посвященное глубокому изучению традиционной свадебной обрядно- сти Гуцульщины, а также созданию тематической серии полотен. Аналитическое изучение творческого наследия художника является позволяет считать его уникальным творческим и этнографическим источником, имеющим исключительную художественно-документальную цен- ность для искусствоведения, этнографии, краеведения и истории Украины. Ключевые слова: художник-исследователь, Гуцульщина, этнос, свадебная обрядность, гуцульская «вбыря» (гуцуль- ский свадебный наряд), серия полотен, документальность действий.

Схожі ресурси