Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Михайло Китриш

Розглядається становлення особистості Михайла Китриша. Описується його творчий шлях від пересічного гончаря до лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка. Зроблено загальну характеристику персональної колекції кераміки Михайла Китриша у фондах Національного музею-заповідника україн...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Ликова, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут народознавства НАН України 2014
Schriftenreihe:	Народознавчі зошити
Schlagworte:	Статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94629
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Михайло Китриш / О. Ликова // Народознавчі зошити. — 2014. — № 5 (119). — С. 852-856. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-94629
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-946292016-02-12T03:06:11Z Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Михайло Китриш Ликова, О. Статті Розглядається становлення особистості Михайла Китриша. Описується його творчий шлях від пересічного гончаря до лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка. Зроблено загальну характеристику персональної колекції кераміки Михайла Китриша у фондах Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. The article has presented some results of studies in formation of Mykhailo Kytrysh’ creative identity. Description of artist’s progress from an ordinary craftsmanship to the laureateship of Taras Shevchenko State Prize of Ukraine has been exposed. General review of Mykhailo Kytrysh’ pottery in the treasury of National Museum of Ukrainian Ceramics, Opishne has been added. В статье рассматривается становление творческой личности народного мастера-керамиста Мыхайла Китриша, прослеживается путь развития его мастерства от простого гончарства к уровню лауреата Государственной премии Украины имени Тараса Шевченко. Проведена общая характеристика собрания керамики Мыхаила Китриша в фондах Национального музея-заповедника украинского гончарства в Опишном. 2014 Article Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Михайло Китриш / О. Ликова // Народознавчі зошити. — 2014. — № 5 (119). — С. 852-856. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94629 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Ликова, О. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Михайло Китриш Народознавчі зошити
description	Розглядається становлення особистості Михайла Китриша. Описується його творчий шлях від пересічного гончаря до лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка. Зроблено загальну характеристику персональної колекції кераміки Михайла Китриша у фондах Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.
format	Article
author	Ликова, О.
author_facet	Ликова, О.
author_sort	Ликова, О.
title	Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Михайло Китриш
title_short	Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Михайло Китриш
title_full	Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Михайло Китриш
title_fullStr	Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Михайло Китриш
title_full_unstemmed	Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Михайло Китриш
title_sort	лауреат державної премії україни імені тараса шевченка михайло китриш
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94629
citation_txt	Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Михайло Китриш / О. Ликова // Народознавчі зошити. — 2014. — № 5 (119). — С. 852-856. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
series	Народознавчі зошити
work_keys_str_mv	AT likovao laureatderžavnoípremííukraíniímenítarasaševčenkamihajlokitriš
first_indexed	2025-07-07T01:06:47Z
last_indexed	2025-07-07T01:06:47Z
_version_	1836948293359239168
fulltext	ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (119), 2014 На початку ХХІ століття поступово починає по- вертатися мода на твори народних майстрів — гончарні вироби, традиційну вишивку, вироби з де- рева. А оскільки популярності набирають вироби, то з’являється і все більше охочих займатися відповід- ними ремеслами. Це стосується і мистецтва гонча- ротворення. З’являються нові імена майстрів, про- те не всі вони залишаються в історії. Найбільш на- дійний і успішний шлях до написання своєї сторінки в історії сучасного українського мистецтва — здо- буття відповідних нагород за свої досягнення у по- повненні мистецького фонду нашої держави. Нині найпрестижнішою творчою відзнакою за вагомий внесок у розвиток культури є державна нагорода — Національна премія України імені Тараса Шевчен- ка (Шевченківська премія), заснована 1961 року. Нагородження Національною премією прова- диться щорічно згідно з Указом Президента Украї- ни. Проте Національна премія присуджується авто- рові чи виконавцеві один раз за життя, і кожен, хто отримує таку нагороду, може пишатися тим, що він досяг визнання на державному рівні власних успіхів у певній галузі. Одним із лауреатів тоді ще Державної премії Укра- їни імені Тараса Шевченка 1999 року став славетний опішненський гончар Михайло Єгорович Китриш. Нелегким був шлях майстра до такого визнання. Михайло Китриш народився 21 жовтня 1936 року в опішненській родині гончарів: «Дід гончарював, батько гончарював, були знаменитими мисочниками» 1. Ймовірно, це сприяло вибору життєвого шляху май- стра. Хоча ліпити почав з нудьги — дванадцятиріч- ним хлопцем захворів на запалення суглобів і був прикутий до ліжка. Щоб швидше проходив час хлоп- чик почав ліпити свистунці, які здавав у кооператив на продаж. Після одужання вирішив за будь-яку ціну працювати гончарем. 1963 року влаштувався на місцевий завод «Художній керамік» возити глину від цеху до цеху. Пізніше став учнем відомого гон- чаря Йосипа Марехи. І сьогодні Михайло Китриш згадує про свого вчителя лише з повагою і вдячніс- тю за навчання. Працюючи гончарем на нормі Ми- хайло Китриш навчився віртуозно створювати будь- який посуд на кругу. Переломним у творчості гончаря став початок 1970-х років. 1968 року на завод на посаду голов- ного художника прийшов вихованець Львівського 1 Розмова з Михайлом Китришем. 8.10.2010. Приватний архів автора.© О. ЛИКОВА, 2014 Оксана ЛИКОВА ЛАУРЕАТ ДЕРЖАВНОЇ ПРЕМІЇ УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА МИХАЙЛО КИТРИШ Розглядається становлення особистості Михайла Китриша. Описується його творчий шлях від пересічного гончаря до лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка. Зроблено загальну характеристику персональної колекції кераміки Михайла Китриша у фондах Національного му- зею-заповідника українського гончарства в Опішному. Ключові слова: Михайло Китриш, гончар, кераміка, Опіш не, Україна, завод «Художній керамік», Державна пре мія України імені Тараса Шевченка. 853лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Михайло китриш ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 5 (119), 2014 державного інституту прикладного та декоратив- ного мистецтва Петро Ганжа. Саме з його прихо- дом творчість місцевих майстрів значно активізу- валася [8, с. 65]. Завдяки його діяльності 1 трав- ня 1970 року на Опішненському заводі «Художній керамік» з метою відновлення національних тради- цій кераміки по формі й розпису була утворена художньо-експериментальна творча лабораторія. Михайло Китриш, знову ж таки через хворобу, пе- рейшов працювати творчим майстром у лаборато- рію — лікарі порадили йому змінити професію — знайти заняття, не пов’язане з вологістю. Проте він не захотів кидати справу, що була до душі, а лише попросив завідувача виробництвом заводу Трохима Демченка: «Давай я піду баранчики ро- бити» 2. Після створення вдалого експерименталь- ного виробу Михайла Китриша поставили «на нор- му» — шість «літрових баранчиків» у день. Зва- жаючи на амбіційність майстра, не дивно, що він не зупинився на образі барана, а поступово почав відтворювати й інших тварин — козлів, левів, би- ків, коней. Загалом міг виготовити, практично, все з гончарського асортименту: посуд, іграшки, скуль- птури, прикраси. Тут же на заводі познайомився і зі своєю майбутньою дружиною: Галина Сергіївна оздоблювала вироби свого чоловіка. Тридцять три роки роботи на заводі пролетіли, як один день: «Здається, ніби вчора сів за гончарний круг, а скільки тон глини перебрали пальці» 3. 2 Розмова з Михайлом Китришем. 8.10.2010. Приватний архів автора. 3 Розмова з Михайлом Китришем. 8.10.2010. Приватний архів автора. Працюючи на заводі Михайло Китриш постійно прагнув удосконалювати своє гончарне вміння. У процесі набуття практичних навичок майстер удо- сконалював форму виробів і урізноманітнював їх де- кор. Та не лише практичні навички стали визначаль- ними у творчому зростанні Михайла Китриша. Цьо- му сприяло кілька факторів. 1960—1970-ті роки прикметні розгортанням в Україні виставкової ді- яльності. Виставки організовували до ювілеїв, пам’ятних дат, у тому числі проводилися й звітні по- кази областей. Вироби Опішнянського заводу «Ху- дожній керамік» обов’язково були на них. У цей пе- ріод також зросла кількість експортних поставок виготовленої на заводі кераміки. А працівники художньо-експериментальної творчої лабораторії, до яких належав і Михайло Китриш, були перши- ми, хто ці вироби створював. Робота в лабораторії давала певні прерогативи, що сприяло творчому зростанню гончарів: менша норма, можливість творчо працювати, наявність до- даткового «творчого дня», можливість експеримен- тувати з глиною й поливою. Михайло Китриш як ніхто використав ці можливості, що яскраво проя- вилося у його виробах. Перш за все це простежуєть- ся у декоруванні виробів кольоровими поливами. Михайло Китриш єдиний гончар в Опішному, який протягом багатьох років використовує поєднання різних полив, що сприяє утворенню найрізноманіт- ніших непередбачуваних ефектів. Цей спосіб деко- рування став візитівкою опішненського майстра. Окрім того, у 1969—1971 роках головний худож- ник заводу «Художній керамік» Петро Ганжа ініці- ював прийом місцевих майстрів до Національної Посвідчення лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка. Приватний архів автора Оксана лИкОва854 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (119), 2014 спілки художників України. Однією з умов прийнят- тя до спілки була участь у виставках. Щоб не загу- битися на фоні інших робіт, потрібно було урізнома- нітнити вироби. Також Михайло Китриш був одним з небагатьох гончарів, хто мав власне горно. У віль- ний час він працював удома, тому міг вільно експе- риментувати з формами, поливами, не переймаючись заводською нормою і стандартами. З середини 1960-х років Михайло Китриш почав приймати участь у різноманітних обласних і всеукра- їнських виставках, і майже на всіх глиняні твори май- стра були відзначені різноманітними нагородами. Не- одноразово майстер був учасником міжнародних ху- дожніх виставок у Бельгії, Болгарії, Великобританії, Канаді, Нідерландах, Норвегії, Польщі, США, Франції, Югославії, Японії. Брав участь у симпозі- умах гончарства, конкурсах художньої кераміки, днях ремесел, у традиційних «Днях гончаря» й святах на- родної творчості, що відбуваються в Україні. Перша персональна виставка майстра, на якій екс- понувалося близько 140 глиняних творів, відбулася у Полтавському краєзнавчому музеї у 1981 році. З того часу майстер підтримує тісні зв’язки з музеями України. Його глиняні твори зберігаються в україн- ських музеях Полтавщини, Києва, Запоріжжя, До- неччини. Є його роботи й у музеях за кордоном — Москві, Санкт-Петербурзі, Єкатеринбурзі (Росія) та в приватних колекціях як в Україні, так і за її межа- ми. Михайло Китриш стверджує, що хоча роботи й дорогі його серцю і з ними завжди важко розлуча- тися, проте «якщо робота зберігається в музеї чи в якійсь оселі, то, значить, вона комусь потрібна» 4. 4 Розмова з Михайлом Китришем. 8.10.2010. Приватний архів автора. Вправність Михайла Єгоровича у створенні глиняних шедеврів неодноразово відзначалася на державному рівні. Майстрові присвоєно почесні звання та премії: член Національної спілки худож- ників України (з 1971), заслужений майстер на- родної творчості України (з 1985), лауреат Пре- мії імені Данила Щербаківського (1995), член Національної спілки майстрів народного мисте- цтва України (з 1998). Найвищою нагородою ста- ло присудження 1999 року звання лауреата На- ціональної премії України імені Тараса Шевчен- ка. Того року троє опішненських гончарів були відзначені тією премією — Іван Білик, Михайло Китриш і Василь Омеляненко. Нині майстер перебуває на заслуженому відпо- чинку і, на жаль, за станом здоров’я, не гончарює. Найбільша збірка робіт Михайла Китриша збе- рігається у Національному музеї-заповіднику укра- їнського гончарства в Опішному (далі — Музей- заповідник) — 326 одиниць збереження, основна частина яких передана самим автором [5]. Для по- рівняння, у Полтавському краєзнавчому музеї збе- рігається близько сотні творів Михайла Китриша [2], у Національному музеї народної архітектури та побуту «Пирогово» — 23 твори [1], у Національ- ному музеї української народної декоративної твор- чості — 16 творів [4], у Музеї етнографії та худож- нього промислу Інституту народознавства НАН України, який також володіє великою колекцією опішненської кераміки — жодного [3]. Михайло Китриш виготовляв традиційний для на- родного гончарства Опішного посуд (глечики, гор- щики, вареничні, чайні й кавові набори), дитячу іграшку, свічники, вази, настінні тарелі, скульптуру. При вивченні персональної колекції кераміки май- стра у фондах Музею-заповідника привертає увагу той факт, що переважають зооморфні посудини, вази й свічники. Саме цим формам віддавав перевагу май- стер у творчій роботі. Персональна колекція кераміки Михайла Китри- ша у фондах Музею-заповідника почала формува- тись уже з наступного року від дати заснування уста- нови. Перші експонати були як куплені в автора, так і подаровані ним приблизно в однаковому співвідно- шенні. За наступні роки це співвідношення різко змі- нилося. 1988—1989, 2006 роки — майже всі екс- понати куплені, усі інші роки — переважно подаро- Михайло Китриш із своїми виробом на власному подвір’ї. 1990-ті роки. Опішне, Полтавщина. Приватний архів автора 855лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Михайло китриш ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 5 (119), 2014 вані як автором, так і іншими особами. Така нерівномірність стає зрозумілою, коли ознайомити- ся з подіями, що відбувалися в ці роки. 1987— 1989 роки — час становлення музею, активного формування його фондів. У цей період державою ще виділялися певні кошти на поповнення музейних ко- лекцій. Також 10 травня — 11 червня 1989 року на базі Музею-заповідника проходив Перший респу- бліканський симпозіум гончарства «Традиції і сучас- ність», у рамках якого був організований творчий практикум народних майстрів-гончарів та мисте- цтвознавців. Під час цього практикуму були органі- зовані конкурси з виготовлення побутового, фігур- ного, ритуального посуду, дитячої іграшки, власти- вої для різних гончарних осередків, виготовлення та розпис різних за призначенням мисок [7]. Готові ви- роби протягом 1989—1990 років були закуплені для колекції Музею-заповідника. Оскільки Михайло Китриш був одним із учасників практикуму, то зро- зуміло, що його роботи також потрапили до фондів Музею-заповідника. Серед робіт, придбаних у май- стра, переважають різні форми посуду — чайні на- бори, глечики, горщики, супники, мисочки, чайни- ки, чашечки, посуд для спиртних напоїв у вигляді тварин («Лев», «Бик», «Баран» тощо). 2006 року вагома збірка робіт майстра поповни- ла колекцію Музею-заповідника. Тоді Михайло Ки- триш відсвяткував 70-річний ювілей. З нагоди та- кої події в Музеї-заповіднику була організована при- ватна виставка творів майстра, сформована як з фондових робіт, так і з робіт з приватної колекції по- дружжя Китришів. Після виставки більша частина кераміки Михайла Єгоровича була закуплена для Музею-заповідника. Крім уже наявних у персональ- ній колекції майстра посудних форм, збірка Музею- заповідника поповнилася й новими — куманці, ба- рила, банки, хлібниця. Найдавніший виріб майстра в персональній ко- лекції Музею-заповідника датується серединою 1960-х років (час початку роботи майстра на заво- ді «Художній керамік»), останні — 2007 роком (час завершення гончарювання майстра через хворобу). Переважна більшість робіт у колекції датована 1978—2000 роками — період найбільшої творчої активності Михайла Китриша, як у створенні робіт, так і в участі у конкурсах та виставках (від регіо- нальних до міжнародних). Отже, в колекції Музею-заповідника нині збе- рігається найбільша колекція кераміки Михайла Китриша, яка ілюструє усе розмаїття творчого до- робку майстра: тематичне, декоративне, формот- ворче, часове тощо. Проте, не зважаючи на те, що гончар уже не працює, на достатньо повне висвіт- лення в колекції Музею-заповідника творчих до- сягнень Михайла Китриша у царині кераміки, нині не можна стверджувати, що персональна колекція опішненського гончаря уже повністю сформована. Дома Михайло Китриш ще в часи роботи на заво- ді «Художній керамік» почав формувати приватну колекцію, яка з часом переросла в солідний приват- ний музей. У ньому знаходяться лише вироби по- дружжя Китришів. Визначальною особливістю до- машнього музею Китришів стала його плинність. Наявні в колекції вироби господарі завжди дару- вала гостям, які постійно їх відвідували. Пусті міс- ця заповнювалися новими, «свіжішими» творами. Відносна стабільність прийшла з періодом втрати працездатності Михайла Китриша. Майстер уже не працює, тому не роздає творів з наявної колек- ції. На кінець 2013 року приватна колекція роди- ни Китришів налічує близько 150 предметів. Це зооморфні скульптури, вази, посуд, іграшки, свіч- Михайло і Галина Китриші в Полтавському краєзнавчому музеї на відкритті першої персональної виставки. 1981. Полтава. Приватний архів автора Оксана лИкОва856 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (119), 2014 ники тощо. Нині питання подальшої долі колекції не обговорюється, а тому залишається відкритим. Михайло Китриш не хоче «прощатися» із своєю збіркою, і не хоче думати, що з нею далі буде. Крім кераміки у гончаря зберігаються його інструменти й пристрої — гончарні ножики, стеки, гончарний круг, горно тощо. А інструменти, які використову- вав у роботі майстер, нині відсутні у персональній колекції Китриша в Му зею-заповіднику. Маю на- дію, що родина Китришів не втратить своєї колек- ції і передасть її до фондів музейного закладу, як це зробив львівський колекціонер Іван Гречко. У березні 2013 року він подарував свою унікальну ко- лекцію гуцульських і покутських ікон на склі Укра- їнському Католицькому університету, який цією збіркою започаткував власний мистецький музей 5 [6]. Сподіватимемося, що й приватна колекція ро- дини Китришів перейде в повному обсязі у музей- ні фондосховища й буде музеєфікована за всіма правилами фондової роботи. 1. Інвентарні книги (кераміка, скло) / Національний му- зей народної архітектури та побуту НАН України. 2. Інвентарні книги (кераміка, скло) / Полтавський кра- єзнавчий музей. 3. Інвентарні книги / Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. 4. Інвентарні книги / Національний музей українського народного декоративного мистецтва. 5. Інвентарні книги / Національний музей-заповідник укра їнського гончарства в Опішному. 5 Розмова з Іваном Гречко. 11—22.07.2006. Приватний архів автора. 6. Пастернак Н. «Червоні образи» — в постійній експо- зиції / Надія Пастернак // Культура і життя. — 2013. — № 9. — 1 березня. — С. 8. 7. Програма Першого республіканського симпозіуму гон- чарства «Традиції і сучасність»: 10 травня — 11 червня 1989 р. — Полтава : Полтава, 1989. — 16 с. 8. Щербак в. Сучасна українська майоліка / Василь Щер бак. — К. : Наукова думка, 1974. — 192 с. Oksana lykova ON MYKHAILO KYTRYSH, LAUREATE OF TARAS SHEVCHENKO STATE PRIZE OF UKRAINE The article has presented some results of studies in formation of Mykhailo Kytrysh’ creative identity. Description of artist’s prog- ress from an ordinary craftsmanship to the laureateship of Taras Shevchenko State Prize of Ukraine has been exposed. General review of Mykhailo Kytrysh’ pottery in the treasury of National Museum of Ukrainian Ceramics, Opishne has been added. Keywords: Mykhailo Kytrysh, potter, ceramics, Opishne, Ukraine, Artistic Ceramist factory , Taras Shevchenko State Prize of Ukraine Оксана лыкова ЛАУРЕАТ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ПРЕМИИ УКРАИНЫ ИМЕНИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКО МЫХАЙЛО КИТРИШ В статье рассматривается становление творческой личности народного мастера-керамиста Мыхайла Китриша, прослежи- вается путь развития его мастерства от простого гончарства к уровню лауреата Государственной премии Украины имени Та- раса Шевченко. Проведена общая характеристика собрания керамики Мыхаила Китриша в фондах Национального музея- заповедника украинского гончарства в Опишном. Ключевые слова: Мыхайло Китриш, гончар, керамика, Опишное, Украина, завод «Художественный керамик», Го- сударственная премия Украины имени Тараса Шевченко.

Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Михайло Китриш

Institution

Ähnliche Einträge