Поліхромії Угнівської церкви Різдва Богородиці у контексті формотворчих пошуків першої третини ХХ століття

У статті проаналізовані стінописи церкви Різдва Богородиці у містечку Угневі. Розглядаються художні формотворчі засади Дам’яна Горняткевича на прикладі фігуративних та орнаментальних поліхромій храму. Простежено вияви пізньосецесійної художньої стилістики та так званого українського стилю....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Якимова, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут народознавства НАН України 2014
Schriftenreihe:	Народознавчі зошити
Schlagworte:	Статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94632
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Поліхромії Угнівської церкви Різдва Богородиці у контексті формотворчих пошуків першої третини ХХ століття / О. Якимова // Народознавчі зошити. — 2014. — № 5 (119). — С. 975-979. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-94632
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-946322016-02-12T03:06:18Z Поліхромії Угнівської церкви Різдва Богородиці у контексті формотворчих пошуків першої третини ХХ століття Якимова, О. Статті У статті проаналізовані стінописи церкви Різдва Богородиці у містечку Угневі. Розглядаються художні формотворчі засади Дам’яна Горняткевича на прикладі фігуративних та орнаментальних поліхромій храму. Простежено вияви пізньосецесійної художньої стилістики та так званого українського стилю. In the article have been analyzed wall paintings of the church of Holy Virgin’s Nativity in small, but strong with national spirit and cultural heritage borderland town of Uhniv. The formative artistic principles created by the artist Damian Hornyatkevych have been considered through the figurative and ornamental polychromatic paintings of the temple. Interrelations and connections between characteristic features of the late Art Nouveau styling (called «secession» in its Viennese and Western Ukrainian variants) and so-called Ukrainian style have been traced and presented. В статье проведен анализ росписей церкви Рождества Богородицы в небольшом, но сильном национальным духом и культурной традицией приграничном городке Угневе. Рассматриваются созданные художником Дамианом Горняткевичем художественные формообразующие основы фигуративных и орнаментальных полихромий храма,. Прослежены проявления позднесецессионной художественной стилистики и так называемого украинского стиля. 2014 Article Поліхромії Угнівської церкви Різдва Богородиці у контексті формотворчих пошуків першої третини ХХ століття / О. Якимова // Народознавчі зошити. — 2014. — № 5 (119). — С. 975-979. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94632 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Якимова, О. Поліхромії Угнівської церкви Різдва Богородиці у контексті формотворчих пошуків першої третини ХХ століття Народознавчі зошити
description	У статті проаналізовані стінописи церкви Різдва Богородиці у містечку Угневі. Розглядаються художні формотворчі засади Дам’яна Горняткевича на прикладі фігуративних та орнаментальних поліхромій храму. Простежено вияви пізньосецесійної художньої стилістики та так званого українського стилю.
format	Article
author	Якимова, О.
author_facet	Якимова, О.
author_sort	Якимова, О.
title	Поліхромії Угнівської церкви Різдва Богородиці у контексті формотворчих пошуків першої третини ХХ століття
title_short	Поліхромії Угнівської церкви Різдва Богородиці у контексті формотворчих пошуків першої третини ХХ століття
title_full	Поліхромії Угнівської церкви Різдва Богородиці у контексті формотворчих пошуків першої третини ХХ століття
title_fullStr	Поліхромії Угнівської церкви Різдва Богородиці у контексті формотворчих пошуків першої третини ХХ століття
title_full_unstemmed	Поліхромії Угнівської церкви Різдва Богородиці у контексті формотворчих пошуків першої третини ХХ століття
title_sort	поліхромії угнівської церкви різдва богородиці у контексті формотворчих пошуків першої третини хх століття
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94632
citation_txt	Поліхромії Угнівської церкви Різдва Богородиці у контексті формотворчих пошуків першої третини ХХ століття / О. Якимова // Народознавчі зошити. — 2014. — № 5 (119). — С. 975-979. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
series	Народознавчі зошити
work_keys_str_mv	AT âkimovao políhromííugnívsʹkoícerkvirízdvabogorodicíukontekstíformotvorčihpošukívperšoítretinihhstolíttâ
first_indexed	2025-07-07T01:06:58Z
last_indexed	2025-07-07T01:06:58Z
_version_	1836948304559079424
fulltext	ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 5 (119), 2014 Кінець першої третини ХХ ст. був сповнений тривожним передчуттям майбутньої війни та посиленням національного гніту українців з боку офі- ційної влади Другої Речі Посполитої. Тому зрозу- мілою і вмотивованою є надзвичайно активна діяль- ність чисельних українських національно-культурних та освітньо-патріотичних організацій, таких як «Про- світа», «Рідна школа», «Сокіл», «Луг» та ін. Всі вони шукали моральної опори у сильної, керованої велетом українського духу митрополитом Шептиць- ким, Української Греко-Католицької Церкви. Саме Церква була обрана місцем, де концентрувалися на- ціональна енергія, думка і дух. Храми, багато з яких отримало нове обличчя та внутрішню оздобу у за- значений період, мали відігравати роль не лише ре- лігійних, а й культурно-політичних центрів. Саме це спричинило появу національних героїв серед персо- нажів сакральних сюжетів і у свою чергу мало фор- мувати національне самоусвідомлення українців. Характерними у цьому сенсі є стінописи чисель- них греко-католицьких храмів Східної Галичини, де національна традиція спиралась на релігійно- духо- вний грунт та живилася народними джерелами декоративно-ужиткового мистецтва. Зображення героїв та провідників народу, використання аутен- тичного українського орнаменту як художньо- стилістичного підгрунтя застосували у своїй твор- чості такі художники, як Модест Сосенко, Юліан Буцманюк, Олена Кульчицька, Олекса Новаків- ський та багато інших. Серед наймолодших митців покоління, що творило власну національну парадиг- му розвитку, був і той, хто напівусвідомлено спро- бував підбити підсумок досягнень своїх попередни- ків — випускник Краківської академії мистецтв 1923 року Дам’ ян Горняткевич [1]. Загалом непересічна особистість, постать Д. Гор- няткевича не була забута, але найчастіше асоціюєть- ся з його теоретичним доробком у галузі мистецтвоз- навства. До вимушеної еміграції митець доволі плід- но працював на теренах Східної Галичини на ниві храмових стінописів. На сьогодні його спадщина як монументаліста вивчена лише частково, а деякі по- ліхромії втрачені назавжди. Дослідженням особис- тості Дам’яна Горняткевича як митця займалися де- які дослідники, але вельми поверхнево. Зокрема, І. Гах у кількох статтях та радіопередачах згадує про нього та частково аналізує творчі здобутки [1]. Але найчастіше постать художника актуалізується у кон- тексті його навчання у Краківській Академії Мис-© О. ЯКИМОВА, 2014 Олена ЯКИМОВА ПОЛІХРОМІЇ УГНІВСЬКОЇ ЦЕРКВИ РІЗДВА БОГОРОДИЦІ У КОНТЕКСТІ ФОРМОТВОРЧИХ ПОШУКІВ першої третини ХХ століття У статті проаналізовані стінописи церкви Різдва Богоро- диці у містечку Угневі. Розглядаються художні формотвор- чі засади Дам’яна Горняткевича на прикладі фігуративних та орнаментальних поліхромій храму. Простежено вияви пізньосецесійної художньої стилістики та так званого укра- їнського стилю. Ключові слова: церква Різдва Богородиці м. Угнів, фор- мотворення, стінописи, Дам’ян Горняткевич, історичні персоналії Олена ЯкИМОва976 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (119), 2014 тецтв на стипендію митрополита Андрея Шептиць- кого. Безцінною є стаття самого Д. Горняткевича у збірнику «Угнів та угнівщина», де він детально опи- сує процес роботи над стінописами угнівського хра- му з переліком більшості релігійних композицій, до- повнюючи їх світлинами [2]. Саме завдяки старим фотографіям є можливість побачити, як виглядали забілені свого часу постаті композиції Покрова Богородиці. Ми ж спробує про- аналізувати поліхромії з огляду на час та історико- культурне середовище, яке оточувало митця. Силою випадку, отримавши замовлення на оздо- блення церкви отців Василіян під патроном Різдва Богородиці в містечку Угневі, що в наш час вважа- ється найменшим містом України, митець з зацікав- ленням взявся до праці у першій половині травня 1933 р. [2, с. 19]. На підготовчому етапі, під час ви- конання проектів стінописів та встановлення ришту- вань, митець знайомиться з місцевою громадою, що виявилась не лише доволі освіченою та культурною, але привітною і щирою. Як пише у спогадах про ро- боту в Угневі сам Дам’ян Горняткевич, «дуже милу атмосферу знаходив я теж завжди на приходстві» за душпастирювання отця Трешньовського [2, с. 20]. Подібна прихильність громади до молодого митця давала йому наснаги до праці, а, що найголовніше, додавала впевненості у власних силах та віру у по- долання усіх можливих неочікуваних труднощів. Отримаши грунтовну фахову підготовку, свої зна- ння митець випробовує на практиці, адже для вико- нання нових розписів потрібно було зняти попере- дній шар стінописів, «барви яких поблякли й поза- тиралися головні риси ікон» [6, с. 18] та закріпити тиньк. Варто зазначити, що цю суто технологічну роботу було виконано на найвищому рівні. Досі лики святих та орнаменти храму виграють первісними со- ковитими барвами, переживши лихоліття війни та квартирування у приміщенні церкви машинно- тракторної станції, очільники якої не надто перейма- лися їх збереженням. Греко-католицький храм в Угневі був центром українського духу та українства. Навесні 1934 р. па- тріотична угнівська молодь бажала заманіфестува- ти свою політичну та національну приналежність і саме на бані церкви Різдва Богородиці поряд з хрес- том з’явився синьо-жовтий прапор [2, с. 23]. Тому сюжети та взори стінописів добиралися автором та замовником, в особі отця Трешньовського, дуже при- скіпливо і ретельно. Майже кожна з композицій у сакральній темі мала ще й патріотичну колористич- ну складову частину. Відповідно до архітектурних особливостей спору- ди, реконструйованої за часів о. Василя Романов- ського у 1902—1914 рр. [6, с. 18], для великих сю- жетних композицій Д. Горняткевич міг використати лише підбанні простори, паруси, пілястри та стовпи, на які спирається центральний купол, а також ши- рокі площини південної та північної сторін централь- ної й середньої частин церкви. Простір, що був ускладнений для всебічного візуального сприйнят- тя, митець заповнив орнаментом. Використавши парчеві взори, мотиви прикрас рукописів княжої доби, хреста й виноградної лози, створює ніби ко- штовні рами для більших за розміром та значущих за змістом композицій, зокрема сюжетів Вознесін- ня Ісуса Христа та Покрови Богородиці. Суто живописні роботи було розпочато з опрацю- вання підкупольного простору великої головної бані. Саме там митець відтворив сюжет Вознесіння Гос- поднього. Велика композиція є стриманою щодо кількості використання фігуративних образів. Кож- на постать має своє місце, де відбувається призна- чена для неї дія. Янголи та святі за допомогою жес- тів та символів вказують на постаті Христа та Бо- городиці, які панують на небосхилі над центральною частиною іконостасу. Вони є логічним продовжен- ням вівтарої перегородки. Стриманий пейзаж, без характерних споруд чи рельєфу, не відволікає від концентрації уваги на головному сюжеті поліхромії центральної бані. Ключовим образом композиції, дещо більшим за розмірами від інших персонажів, є фігура Ісуса Христа. Він возсідає на хмарах, як на небесному престолі, оточений серафимами та ніби благословляє віруючих, що зібралися перед ним. Риси облич божих прислужників, що оточують ве- личну постать Христа, є персоніфіковані. Це харак- терні для регіону типові образи, в яких вгадуються представники громади Угнева. Загалом мешканці містечка залюбки позували авторові. Образ Христа розташований над іконостасом, і лише тендітна фігура Богородиці умовно розділяє два світи: світ земний і свій небесний, знаходячись між ними, згідно свого місця у релігійній ієрархії. Це тема, Богородиці-посередниці та заступниці людей 977Поліхромії Угнівської церкви Різдва Богородиці у контексті формотворчих пошуків… ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 5 (119), 2014 перед Богом, буде розвинена Д. Горняткевичем у об- разі Богородиці Покрови. Варто зазначити, що загалом Дам’ян Горнятке- вич вдало використав українську орнаментальну символіку та мову символів-знаків, характерну для церкви як східного, так і західного обряду. Постаті Матері Божої та двох архангелів обабіч неї розді- ляють кущі, доповнені квітами лілії та троянди. Ці рослини споконвіку є виразом чистоти, незайманос- ті, доброти Пресвятої Діви Марії та божих ласк. Світлі та одухотворені, виконані у тій самій пастель- ній кольорові гамі, що й хмари-небеса, образи ар- хангелів та Богородиці контрастують з достатньо похмурими та стриманними зображеннями апосто- лів. Завдяки цьому вони добре прочитуються на фоні вишукано вибудованого, умовного пейзажно- го тла композиції. У парусах над центральною частиною храму за традицією розташовані зображення чотирьох Єван- гелістів з їх символами. А на колонах на рівні іконо- стаса можна бачити зображення стовпів Церкви — святих Петра і Павла. У зимовий період, що у 1933/34 рр. видався осо- бливо холодним, майже усі живописно-оздоб- лювальні роботи у храмах Галичини були призупи- нені. Тим часом Дам’ян Горняткевич скрупульозно аналізує спроби втілення національної ідеї досвід- ченіших колег. Маючи потяг до мистецтвознавчого узагальнення побаченого та почутого, що пізніше виявився у його великих працях та критичних стат- тях з мистецтвознавства та історії українського мис- тецтва, Д. Горняткевич шукав джерел інспірації у тих митців, яких брав собі за приклад. У Яна Ген- ріха Розена він відзначав впливи ренесансу та ба- роко, для яких характерним було включати у фігу- ративні композиції особи замовників або патронів храмового будівництва. На стінах вірменського хра- му, майже з фотографічною подібностю з-під тала- новитого пензля Я.Г. Розена постають зображення трьох архиєпископів Львова та багатьох інших впіз- наваних мешканців міста та околиць [7]. Особливо важливою є поява серед персонажів стінопису го- ловного храму вірменської громади м. Львова осо- би митроплита Андрея Шептицького. Патріотичними за суттю та змістом Дам’ян Гор- няткевич визначав поліхромії, що їх творив у той час у церкві отців Василіян у Жовкві Юліан Буц- манюк. Їх він визначає як «цілі сторінки з давньої та новітньої історії України з постатями не лише ді- ячів на полі церковного життя, але також політи- ків, мужів науки, літератури й мистецтва». За тим самим принципом творить, на його думку, і Петро Холодний свої вітражі для церкви Успіння Богоро- диці у Львові, виявляючи за допомогою вишука- них вітражних полотен найбільш значущі і ключо- ві аспекти та постаті історії Київської, Галицької та козацької Русі [4]. Ознаймившись з усіма цими зразками неперевер- шеного мистецького хисту, після завершення першої частини храму у червні 1934 р., митець повертаєть- ся до розробки образу Покрови Богородиці, який він задумав для другого, меншого за розмірами під- банного простору. У композиції мотиву «опікунки культурного й суспільного життя в Україні» Матері Божої Покрови митець пропонує глядачеві дещо іншу від Вознесіння схему побудови поліхромії, по- дібну до тої, яку використав Юліан Буцманюк в жовківському храмі оо. Василіян. Але залишаючись вірним собі, митець не переобтяжує сюжет людськи- ми образами. У цій поліхромії використано вже пей- зажний мотив Львова та Києва, зокрема зображе- но найвизначніші святині цих міст. У стінописі По- крови є і метафорична національна символика, і зображення не лише представників інтелігенції, іс- торичних провідників народу й самого народу схід- них, центральних та західних регіонів України у тра- диційних строях, як уособлення насамперед міщан- ства та селянства. Центром композиції є фігура Богородиці, яка захищає людей Своїм омофором, та діти в національному вбранні, що тримають пе- рехрещені, але не підняті ще прапори у національ- них кольорах. У руках дівчинки блакитний прапор та квітчастий вінок, який вона простягає до Святої заступниці. Погляд її прикутий до юнака — май- бутнього захисника та творця-здобувача незалеж- ної Батьківщини. Він не випускає з рук жовтого прапора, тримаючи його як військову хоругву. Пра- ву руку ж юнак простягає до Богородиці, тримаю- чи у ній терновий вінець — символ пройдених та майбутніх випробувань свого народу. Зліва від Богородиці крокують представники мі- щанства та селянства, праворуч зібралася когорта провідних історичних діячів. Але, на жаль, не всі зі створених Горняткевичем образів збереглися. На бані Олена ЯкИМОва978 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (119), 2014 проглядають плями забілів, подекуди пізніше підма- льовані без відновлення образів, що знаходилися у місцях прогалин. Про первісний вигляд стінопису ми довідуємося від самого автора і можемо їх оцінити завдяки кільком збереженем фотографіям, зробле- ним помічником Д. Горняткевича, студентом маляр- ства та фотографії Віленського університету Олек- сандром Диким [2, с. 20]. Кого ж художник обирає для зображення у сво- їй композиції? Ходу історичних персонажів розпо- чинає Апостол Андрій з хрестом у руках, бо, за ле- гендою, саме він приніс на наші землі християнство. За ним слідують хрестителі Русі, святі Ольга та Во- лодимир. Княгиня Ольга тримає у руках макет хра- му, що нагадує Десятинну церкву, багатобанна про- сторова структура якої стала прообразом усіх хра- мів руської церкви східнохристиянського обряду. Наступним у когорті історичних діячів, що спричи- нилися до становлення і розвитку української куль- тури, для Дам’яна Горняткевича є Нестор Літопи- сець. Він тримає розгорнутий сувій, на якому рані- ше були написані літери, в наш час втрачені під забілами. За задумом художника, наступними для розкриття задуму з історико-культурологічної точ- ки зору, у композиції було зображено князя Данила Галицького у королівській короні та горностаєвій мантії, гетьмана Івана Мазепу та Тараса Григорови- ча Шевченка. Їх постаті було втрачено. Подібна доля оминула лише одного з творців українсько-руської літератури, члена «Руської Трійці» Маркіяна Шаш- кевича. В оригінальному розписі його постать у по- всякденному священичому вбранні передувала об- разу Дмитра Вітовського в однострої старшини УСС. Тому не дивно, що фігуру провідного політич- ного діяча ЗУНР забілили, а місце, де вона знахо- дилася, підфарбували так, ніби її там і не було. Це добре видно за сучасного стану збереження розпи- су, тому що забіли робилися вапном, а воно має здат- ність роз’їдати і новий пігмент. Дивом зберігся об- раз митрополита Андрея Шептицького, який для митця був сучасником та уособленням відродження національної культури. Окрему групу складає друга частина персонажів, що персоніфікує етнографічну складову поліхромії. Це і фундатор храму в Угневі Степан Жуковський з дружиною у вбранні багатих міщан регіону. Пока- зовою є пара молодят у характерних святкових стро- ях. На голові дівчини надзвичайно цікавий головний убір та прикрашена хутром свитка. За молодими було розміщено міщан традиційного вигляду з пе- редмістя Угнева та Застав’я. Поряд з ними жінки у костюмах різних етнографічних регіонів: холмщан- ка, киянка, подолянка та гуцулка. На жаль, до на- ших днів збереглися лише останні чотири жіночі фі- гури. Усі інші за дещо незрозумілих причин були по- ховані під шаром вапна. Знаковою є також поява в оточуючому пейзажі угнівської церкви, школи та каплиці на цвинтарі, де поховано благодійника храму Ст. Жуковського [2, с. 26]. Їх від знищення береже янгол-охоронець, що розташований на західній стороні підбанного про- стору. У пандативах художник розмістив зображен- ня найшанованіших українцями святих : Іоана Зла- тоуста, святого Миколая, святих Василія Великого та Григорія Богослова. На південній стіні середньої частини храму Да- м’ян Горняткевич відтворює сцену Різдва Ісуса Христа. Згідно з опису композиції автором, «на промені Віфлеємської зірки виринає багряна візія св. Хреста, як фантом місії нашого Спасителя» [2, с. 26]. Композиція північної стіни розповідає при- тчу про втихомирення бурі Ісусом Христом. Склад- ки вбрання та волосся персонажів виконані надзви- чайно динамічно і є ніби продовженням бурхливих та неспокійних хвиль. На пілястрах вражають багацтвом риз святі Во- лодимир та Ольга з молитовно складеними руками. А над ними, відокремлені смугами орнаменту та ві- зерунковими рамами, святі Антоній та Феодосій Печерські. У стінописах яскраво виявився характер письма митця Д. Горняткевича. Хоч він і надихався робота- ми вже знаних славних майстрів, але не копіював їх манеру, а запозичував принципи образотворчості, які йому найбільше імпонували в роботах Ю. Буцманю- ка, П. Холодного та Я.Г. Розена. Якщо Буцманюк більше дотримувався канонів та традицій давнього іконопису, виводячи, хоч і не так відкрито, як у іконі ХV—XVII ст., кольоровими штрихами складки одя- гу, то Горняткевич трактує одяг святих вже більш де- коративно, подекуди навіть підкреслюючи внутріш- ні об’єми та тіні тканини темним контуром. Але у де- яких композиціях одяг святих змодельований у традиції реалістичного живопису, що, в свою чергу, 979Поліхромії Угнівської церкви Різдва Богородиці у контексті формотворчих пошуків… ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 5 (119), 2014 характерно для манери виконання стінопису Яном Генріхом Розеном. Крила ж янголів тяжіють до тра- диційного потрактування вітражного полотна, яке ми- тець міг запозичити з твочості П. Холодного- старшого, якими надзвичайно захоплювався. Мож- ливо, цим Горняткевих хотів підкреслити ритмічність побудови окремих композицій, поєднавши великі, приглушеної тональності площини вільного просто- ру з, ніби створеними з кольорових скелець, крила- ми небесних стражів. Просторово, з масштабних ком- позицій це вишукане мерехтіння форм переходить у орнаменти, що творять емоційне оформлення храму та дають відчуття завершеності певного сюжету. Намагаючись поєднати образно-стилістичні до- сягнення ренесансу та бароко, подати в сакральних стінописах образи громадських діячів та народних героїв у ликах святих, інспіруючись стилістикою Буцманюка, Розена та Холодного, Дам’ян Горнят- кевич іноді втрачав єдність власного стилю. Але за- вдяки багатій та багатогранній системі орнаменту оздоба храму сприймається цілісно та логічно. 1. Гах І. Дам’ян Горняткевич / І. Гах // Фонотека «Ра- діо «Воскресіння». — 2010. — (Серія «Митрополит Андрей Шептицький та українські художники почат- ку ХХ ст.»). 2. Горняткевич Д. До історії найновішого іконопису Угнів ської церкви / Д. Горняткевич // Угнів та Угнівщина. — Нью Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто, 1960. — С. 18—34. 3. Горняткевич Дам’ян. Енциклопедія українознавства / Дам’ян Горняткевич ; під ред. В. Кубійовича. — Т. 2. — С. 415. — (Перевидання в Україні). 4. Грималюк Р.М. Вітражі Львова кінця ХІХ — початку ХХ століття / Р.М. Грималюк. — Львів, 2004. — 236 с. : 169 іл. 5. Гах І. Буцманюк Юліан. Стінопис жовківської церкви Христа-Чоловіколюбця / Гах І., Сидор О. — Львів : Місіонер, 2006. — 152 с. 6. Петришин в. Церква в Угнові / В. Петришин // Угнів та Угнівщина. — Нью Йорк ; Париж ; Сідней ; То ронто, 1960. — С. 14—18. 7. Smirnow J. Katedra ormianska we Lwowie / J. Smir now. — Lwow, 2002. — 241 s. Olena Yakymova ON POLYCHROMATIC PAINTIGS OF THE CHURCH OF HOLY VIRGIN’S NATIVITY (TOWN OF UHNIV, LVIV OBL.) IN THE CONTEXT OF FORMAL SEARCHES DURING THE LAST THIRD OF XX c. In the article have been analyzed wall paintings of the church of Holy Virgin’s Nativity in small, but strong with national spirit and cultural heritage borderland town of Uhniv. The forma- tive artistic principles created by the artist Damian Hornyat- kevych have been considered through the figurative and orna- mental polychromatic paintings of the temple. Interrelations and connections between characteristic features of the late Art Nouveau styling (called «secession» in its Viennese and Wes- tern Ukrainian variants) and so-called Ukrainian style have been traced and presented. Keywords: Holy Virgin’s Nativity Church in Uhniv, forma- tive principles, Ukrainian style, wall paintings, Dami- an Hornyatkevych, historical personalities. Олена Якимова ПОЛИХРОМИИ ЦЕРКВИ РОЖДЕСТВА БОГОРОДИЦЫ В Г. УГНЕВЕ (ЛЬВОВСКАЯ ОБЛАСТЬ) В КОНТЕКСТЕ ФОРМООБРАЗУЮЩИХ ПОИСКОВ первой трети ХХ века В статье проведен анализ росписей церкви Рождества Бо- городицы в небольшом, но сильном национальным духом и культурной традицией приграничном городке Угневе. Рас- сматриваются созданные художником Дамианом Горнят- кевичем художественные формообразующие основы фигу- ративных и орнаментальных полихромий храма,. Просле- жены проявления позднесецессионной художественной стилистики и так называемого украинского стиля. Ключевые слова: церковь Рождества Богородицы в Угне- ве, формообразование, украинский стиль, росписи, Дами- ан Горняткевич, исторические персоналии.

Поліхромії Угнівської церкви Різдва Богородиці у контексті формотворчих пошуків першої третини ХХ століття

Institution

Ähnliche Einträge