Георгій Косміаді: художник між Сходом і Заходом
У статті розглядаються особливості життя і творчості Георгія Косміаді (1886—1967). Обґрунтовується художня система митця, в якій органічно переплелися естетичні традиції східної та західної культур. Спадщина Г. Косміаді (понад 5000 картин) сьогодні вписується в контекст історії мистецтва ХХ століт...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2012
|
| Назва видання: | Народознавчі зошити |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94753 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Георгій Косміаді: художник між Сходом і Заходом / Л. Костюк // Народознавчі зошити. — 2012. — № 3 (105). — С. 443-451. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-94753 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-947532016-02-12T03:07:07Z Георгій Косміаді: художник між Сходом і Заходом Костюк, Л. Статті У статті розглядаються особливості життя і творчості Георгія Косміаді (1886—1967). Обґрунтовується художня система митця, в якій органічно переплелися естетичні традиції східної та західної культур. Спадщина Г. Косміаді (понад 5000 картин) сьогодні вписується в контекст історії мистецтва ХХ століття. In the article have been considered some circumstances of an artist Heorhii Kosmiadi’s (1886—1967) life and creative work are examined considered in the article. The painter’s artistic system, in which had quite organically been interwoven aesthetic traditions of Western and Eastern cultures, has been discovered and represented. H. Kosmiadi’s artistic heritage (more 5 thousand paintings) has naturally entered into the context of art history of XX c. В статье рассматриваются особенности жизни и творчества Георгия Космиади (1886—1967). Раскрывается его художественная система, в которой органически переплелись эстетические традиции восточной и западной культуры. Наследие Г. Космиади (более 5000 картин) сегодня вписывается в контекст истории искусства ХХ столетия. 2012 Article Георгій Косміаді: художник між Сходом і Заходом / Л. Костюк // Народознавчі зошити. — 2012. — № 3 (105). — С. 443-451. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94753 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Костюк, Л. Георгій Косміаді: художник між Сходом і Заходом Народознавчі зошити |
| description |
У статті розглядаються особливості життя і творчості Георгія Косміаді (1886—1967). Обґрунтовується художня
система митця, в якій органічно переплелися естетичні традиції східної та західної культур. Спадщина Г. Косміаді
(понад 5000 картин) сьогодні вписується в контекст історії мистецтва ХХ століття. |
| format |
Article |
| author |
Костюк, Л. |
| author_facet |
Костюк, Л. |
| author_sort |
Костюк, Л. |
| title |
Георгій Косміаді: художник між Сходом і Заходом |
| title_short |
Георгій Косміаді: художник між Сходом і Заходом |
| title_full |
Георгій Косміаді: художник між Сходом і Заходом |
| title_fullStr |
Георгій Косміаді: художник між Сходом і Заходом |
| title_full_unstemmed |
Георгій Косміаді: художник між Сходом і Заходом |
| title_sort |
георгій косміаді: художник між сходом і заходом |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94753 |
| citation_txt |
Георгій Косміаді: художник між Сходом і Заходом / Л. Костюк // Народознавчі зошити. — 2012. — № 3 (105). — С. 443-451. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT kostûkl georgíjkosmíadíhudožnikmížshodomízahodom |
| first_indexed |
2025-07-07T01:20:06Z |
| last_indexed |
2025-07-07T01:20:06Z |
| _version_ |
1836949131501764608 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012
Життя Георгія Петровича Косміаді (1886—
1967 рр.) у ХХ ст. було тісно пов’язане не
лише із культурно-мистецьким середовищем Мо-
скви, де він проходив школу становлення як росій-
ський художник, а й із Заходом. Силою історичних
обставин його життєвий шлях пролягав через Во-
линь до Німеччини, де завдяки наполегливій праці
він створював свої художні полотна. Так складала-
ся доля митця, що упродовж багатьох десятиліть
йому доводилося жити в інонаціональних середови-
щах далеко від своєї батьківщини.
Нині ім’я Георгія Косміаді вписують до числа
художників-одинаків, якими так багате минуле сто-
ліття. Маючи у своїх родовідних каналах генеалогіч-
ну інформацію від грецьких і російських коренів, ху-
дожнику у своїй творчості вдавалося органічно по-
єднувати мистецькі традиції, які лежать в основі
генотипології культур Сходу і Заходу.
Вперше життя і творчість Георгія Косміаді як на-
укова проблема постала в розвідках рівненських до-
слідників О. Прищепи [9], О. Чернюшок [11],
О. Юрчук [12], Н. Кожушко [4] та інших [5; 10].
Основна увага у цих наукових дослідженнях приді-
лялася вивченню особливостей діяльності Г. Космі-
аді як педагога навчальних закладів Рівного у між-
воєнних 1920—1930-х роках. Декілька наукових
досліджень здійснено у фокусі аналізу його худож-
ньої творчості [6—8]. Але дані роботи в цілому но-
сять узагальнений характер.
Метою нашого наукового дослідження є виявлен-
ня характерних рис у художній системі Георгія Кос-
міаді, яка органічно поєднує стилістику східного і за-
хідного мистецтва. Щоб досягнути окреслену мету
варто поетапно вирішити наступні завдання: розкри-
ти особливості творчого становлення Г. Косміаді,
проаналізувати своєрідність художньої системи мит-
ця, дослідити взаємозв’язок творчості художника з
історичними обставинами ХХ ст. та довести, що за-
вдяки виробленню особливого погляду на життя і
мистецтво Георгій Петрович зумів проявити себе як
неординарна особистість.
Життя повсякчас пред’являло Г.П. Косміаді ви-
пробування, які потрібно було долати, щоб рухати-
ся далі. Висловимо власне судження, що, ймовірно,
такою була доля багатьох особистостей, хто пережив
лихоліття ХХ століття.
Дитячі враження Георгія Косміаді пов’язані з Кав-
казом, де він народився і здобув художню освіту.
Місто Нальчик, а пізніше Тифліс і Баку закарбува-© Л. КОСТЮК, 2012
Лариса КОСТЮК
ГЕОРГІЙ КОСМІАДІ: ХУДОЖНИК
МІЖ СХОДОМ І ЗАХОДОМ
У статті розглядаються особливості життя і творчості Геор-
гія Косміаді (1886—1967). Обґрунтовується художня
система митця, в якій органічно переплелися естетичні тра-
диції східної та західної культур. Спадщина Г. Косміаді
(понад 5000 картин) сьогодні вписується в контекст істо-
рії мистецтва ХХ століття.
Ключові слова: Георгій Косміаді, художня система, есте-
тичні традиції, історія мистецтва.
лариса кОСТюк444
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012
лися в пам’яті на ціле життя барвистістю східної
культури, яскравістю образів та таємничістю свят і
обрядів кавказців. Ці яскраві спалахи дитячих міс-
терій перетворяться на живильне джерело творчос-
ті художника на усіх подальших етапах його життя.
Скрізь, де буде перебувати Г. Косміаді — чи то
в Москві, чи на Волині, чи в Німеччині — він за-
вжди переживатиме яскраві спомини дитинства.
Ось що він занотує у своїх записках 1966 р., коли
йому виповниться 80 років: «Не знаю, як зараз ви-
глядає Тифліс, однак у моєму дитинстві він був
більш азіатським містом, ніж європейським. Стара
частина міста з дуже вузькими вуличками була у
більшій частині покрита килимами. Там майже ніде
не було возів, тільки пішоходи, верблюди, осли, буй-
воли, навантажені фруктами, овочами, кислим мо-
локом топталися по цих килимах і дуже сильно їх
бруднили. На невеликих майданах лежали купами
кавуни, дині, кошики з виноградом, помідорами, ба-
клажанами, гранатами і вареною дрібною рибою.
На вузьких вуличках справа і зліва чувся стукіт спе-
ціальних молотків для роботи по міді та сріблу. Ки-
лими ж ці лежали на вулицях спеціально для оброб-
ки їх ногами (стирання ворсу), що надавало їм біль-
шої ціни після того, як тижнями вони промивалися
у гірських струмках» [2, с. 26].
Звичайно, великий вплив на формування митця
мала його родина, яка виховала наполегливість, по-
вагу та любов до людей. Ці риси характеру в усіх пе-
рипетіях долі зіграють в житті Георгія Косміаді ви-
рішальну роль. Завдяки любові до людей та працьо-
витості батька сім’я художника виживала в Рівному
та Гамбурзі. Сьогодні його дочка, 88-літня пані На-
дія Саннов-Косміаді, веде активну діяльність з по-
пуляризації творчості батька, спадок якого складає
понад 5000 картин. Чи не промовистий факт, який
підтверджує панування в родині Косміаді традицій
любові та працьовитості?
Більше ніж 100 років тому дев’ятнадцятирічний
Георгій Косміаді приїде в Москву. Це буде 1905 р.,
коли Росія зазнавала революційних збурень. У цей
час Г. Косміаді працюватиме помічником архітекто-
ра Москви, відповідально й професійно вестиме ар-
хітектурний догляд Кремля та ремонтуватиме і бу-
дуватиме споруди міста [2, с. 36—37].
У Москві він доторкнеться до художньої скарб-
ниці Росії — Третьяковської галереї, де навчати-
меться у відомих художників Валентина Олексан-
дровича Сєрова (1865—1911) і Єгора Мойсеєви-
ча Хруслова (1861—1913), і вже у 1906 р.
презентуватиме свою першу виставку в Москві.
Він із захопленням сприйматиме діяльність «Мира
искусства» та його сподвижників. З часом вистав-
лятиме свої роботи разом із Іллею Юхимовичем
Рєпіним (1844—1930).
В Москві Георгій Косміаді бере активну участь у
багатьох заходах московської еліти. Тут відбулися зу-
стрічі молодого допитливого митця із композитором
Сергієм Рахманіновим (1873—1943), який з 1897 р.
працює в Московській приватній опері С. Мамонто-
ва, а в 1904—1906 рр. — у Великому Театрі. Того-
часна Москва була в захопленні від того як грав, ди-
ригував і творив музику великий композитор.
Висловимо власне міркування, що, ймовірно,
творча особистість Сергія Рахманінова дала силь-
ний імпульс у формуванні життєвого ладу Георгія
Косміаді. Художник навчився слухати музику сер-
цем, мелодизм творів свого кумира зачаровував і вів
митця у світ стихії природи і людських взаємин. На-
пруженість у праці, дисциплінованість у всьому, гід-
ність, що була вироблена роками — усе в компо-
зиторові приваблювало Г. Косміаді. У свої 20—
25 років молодий художник відчував у характері
С. Ра хманінова співзвучність у стремліннях своєї
душі: попри усі життєві негаразди не нарікати на
долю, а повсякчас наполегливо працювати.
Це з московського періоду Георгій Косміаді ви-
робить особливий порядок експонування свого твор-
чого доробку: на усі виставки він буде детально про-
писувати музичні композиції, котрі мають звучати
у певному порядку. І обов’язково він включатиме у
цей перелік мелодії улюбленого композитора [3,
с. 228]. Та й самі картини Георгія Косміаді будуть
схожі на добре підібрану музику. На його роботах
кожен порух пензля звучить ритмічно й узгоджено
як оркестр, що досконало виконує музичні твори.
Духовна атмосфера московського художньо-
мистецького середовища дасть такий сильний ім-
пульс для естетичного зростання Георгія Косміаді,
що він зуміє зберегти закоханість у живопис і му-
зику в подальшому своєму житті.
Прагнення виробити принципові життєві установ-
ки простежується у його діяльності, коли він був ак-
тивним членом Московського Вегетаріанського То-
445Георгій косміаді: художник між Сходом і Заходом
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012
вариства, котре розпочало роботу з 1909 р. У доку-
ментах Товариства знаходимо один важливий факт,
який проливає світло на діяльну і творчу натуру
Г.П. Косміаді. Під час роботи Першого Всеросій-
ського Вегетаріанського з’їзду, що відбувався в Мо-
скві 16—21 квітня 1913 р., будучи його делегатом,
бере участь не лише у художній виставці, а й пропо-
нує розроблений проект видання «Довідника вегета-
ріанця» та організації Пересувної виставки робіт ве-
гетаріанців [19]. Обидві пропозиції Г. Косміаді зна-
йшли схвалення та були прийняті делегатами з’їзду.
Але історичні події в Росії на початку століття вне-
суть свої корективи в життя Георгія Косміаді. Він
буде нести службу військового радника, з часом до-
бросовісно працюватиме в госпіталі, де сумлінно до-
глядатиме за хворими. Перша світова війна карди-
нально змінить увесь плин життя Г. Косміаді. У
складі Будівельного загону він опиниться на Воли-
ні. На деякий час йому доведеться відкласти свої
мистецькі вподобання і зайнятися виключно вико-
нанням потреб фронту.
Тут, на Волині, життя знову поставило Георгія Пе-
тровича перед вибором: чи повертатися до Москви,
чи залишатися в Рівному. Революційні події 1917 р.
в Росії остаточно закріпили вибір Г. Косміаді на ко-
ристь Волині. У Рівне приїжджає його дружина
Бригітта-Фріда Геерман, з якою він повінчався у
Москві в травні 1915 р. Звичайно, можна зрозумі-
ти вибір Г. Косміаді: поліетнічне середовище міста
Рівного якнайкраще могло забезпечити амбіції мит-
ця. Маючи від природи гарні педагогічні обдаруван-
ня та будучи вправним майстром пензля, Георгій Пе-
трович репрезентує себе як вчитель малювання. На
цій ниві він отримує визнання і авторитет.
Зазначимо, що естетичні вподобання Г. Косміа-
ді завжди тяжіли до традицій російського мистецтва,
але тут, на Волині, художник закохається в україн-
ське образотворення, особливо в народні декоратив-
ні вироби. Його до глибини душі схвилюють вишиті
волинські сорочки, в ритмах узорів яких відчувалася
глибина архаїчного мислення прадавніх українців, по-
дих сивої давнини. Георгій Петрович щиро полюбить
візерунки на місцевих виробах із кераміки, дерева.
По-справжньому відчує дихання живих клітиночок
льону у поліському серпанку. Народне мистецтво
Волині й Полісся вплине на Г.П. Косміаді настіль-
ки, що відчуття української мистецької традиції пе-
ретікатиме на картини, котрі художник писатиме уже
на еміграції, в Німеччині.
Розуміння способу мислення людини східної
цивілізації, зафіксованого у кольорах і сюжетах,
відчуття природної естетики прекрасного, любов
до мистецтва — усе це передавав художник-
педагог дітям міста Рівного, яких навчав малю-
ванню у 20—30-х рр. ХХ століття. Ось що від-
мічала газета «GłosNarodu» у червні 1923 р. з на-
годи виставки робіт дітей і власних картин Георгія
Косміаді: «Оригінальною є система навчання, яка
полягає у збудженні в учнів самостійності ж не
тільки у компонуванні орнаменту (рослинного, лі-
нійного і т. п.), а також на розвитку відчуття ко-
льору. Те, що ми можемо бачити на виставці, по-
роджує почуття гордості за ті малярські здібнос-
ті, які має польська молодь зі східних рубежів, де
певну роль відіграють впливи народної творчості,
візантійські традиції» [15]. Отож, уже на почат-
ковому етапі діяльності Георгія Петровичі в Рів-
ному громадськість відмітила найхарактернішу
рису творчості — органічне переплетення захід-
них і східних традицій, на засадах якої ґрунтував
художник і свою педагогічну методику.
Варто підкреслити, що переглядаючи документи із
власного архіву дочки художника Надії Георгіївни
Саннов-Косміаді («AtelierKosmiadi». Legienstr. 8a,
22111 Hamburg), звертає увагу на себе той факт, що
Г.П. Косміаді, як вчитель малювання і організатор
мистецьких виставок, був надзвичайно успішним і
результативним. Фотографії 20—30-х рр. ХХ ст.,
що їх зберігає родина Косміаді, засвідчують надзви-
чайну активність учнів і педагога на ниві образотво-
рення. Сюжети на фотографіях фіксують підготовку
учнів до виставок чи безпосередньо експозиції виста-
вок — все промовляє глибиною творчості. «Тисячі
малюнків, виконаних молодими митцями, — барвис-
ті, аж милують око, оригінальні, казкові, лагідні, пе-
ребільшені, прості. Напрошуються запитання — на-
віщо це, чому вчитель так мучить дітей? А з іншого
боку, роздумуєш, скільки поколінь дарма прожили
на цьому світі, нічого не залишивши ні для мистецтва,
ні для народної творчості. А якби хоча б один з кож-
ного покоління щось вніс у скарбницю мистецтва,
щось своє, то ми б зараз мали що вивчати у музеях!
Навіть не потрібно було б і тих музеїв, бо кожна ха-
лупа була б повна шедеврів.
лариса кОСТюк446
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012
На учнівській виставці діти показали, що вони ма-
люють з певною метою. Все, що вони малюють, мож-
на взяти за взір для килимів, тканину на одяг, хустки,
палітурок для книжок. Все можна використати на фа-
бриках і промислових виробництвах» — підкреслю-
вав у своїй статті Олександр Прусевич з нагоди від-
криття виставок робіт учнів Г. Косміаді у 1923 р. [16].
Нагадаємо, що декоративні візерунки зі східними і
західними художніми мотивами, розроблені учнями
Георгія Петровича у рівненських навчальних закла-
дах у 1920—1930-х рр., використовували сілезькі і
щецинські ткачі для оздоблення тканин.
Спрямовуюча сила педагога-художника на всебіч-
не розкриття талантів учнів засобами мистецтва ви-
кликала повагу й авторитет серед жителів Волині, а
пізніше і професури Краківської та Варшавської ака-
демії мистецтва. Ось що відмічала польська профе-
сура в 1922 р.: «Роботи учнів Торгової школи та Дер-
жавної гімназії у Рівному, виконані під керівництвом
п. Георгія Косміаді, які ми мали можливість огляну-
ти, показують, яких високих результатів можна до-
сягнути за умови вмілого художнього керівництва,
енергії, захопленні мистецтвом, а також при великій
обізнаності дитячої душі, яку п. Косміаді, без сумні-
ву, вкладає у свою працю» [2, с. 94—95].
У 1924 р. ректор Краківської академії мистецтва
у листі від 14 липня до Г. Косміаді підкреслював:
«Пан Георгій Косміаді, вчитель державної гімназії
у Рівному, як і в попередні роки, представив про-
фесорам Академії мистецтв роботи учнів, створені
під його керівництвом.
Величезна кількість цих робіт, оригінальність
оформлення і колористика свідчать про незвичайну
енергію, працелюбність і педагогічну обдарованість
пана Георгія Косміаді. Професори, які підписалися,
вважають, що розпочата діяльність заслуговує на
якнайбільшу підтримку — особливо з огляду на дуже
цікавий своїми кольорами елемент пограничного
мистецтва, наявність якого повністю відповідає тра-
диціям польської культури» [2, с. 136—137]. Ба-
гатство декоративних мотивів, розмаїття сюжетів та
барвистість кольорової гами учнівських робіт про-
фесора Г. Косміаді з Рівного вразить Європу і на
Міжнародній виставці 1937 р. в Парижі.
В міжвоєнні 20—30-ті рр. ХХ ст., проживаючи
в Рівному, Георгій Петрович Косміаді завдяки та-
ланту педагога і художника зайняв гідне місце в по-
ліетнічному середовищі міста. Жителі Волині і поль-
ська влада з пошаною віднеслися до його праці, а
учні передавали йому свою любов і захоплення. Ймо-
вірно, це були найщасливіші його роки життя. Адже
Георгій Петрович мав змогу не лише писати свої ро-
боти, а що найважливіше — навчати улюбленій спра-
ві дітей, розкривати їм естетику повсякденного бут-
тя, передавати розуміння таємниць образотворчого
мистецтва. Із відомих на сьогодні документів, за на-
шими підрахунками, Г. Косміаді разом зі своїми
учнями у волинський період життя брав участь у май-
же 30 виставках [3, с. 349—340].
Складне і непередбачуване ХХ століття неспо-
діваним чином відбилося на долі родини Г.П. Кос-
міаді. Після початку Другої світової війни залиша-
тися у Рівному сім’ї колишнього військового Росій-
ської царської армії було небезпечно. 28 січня
1940 р. Георгій Петрович з дружиною і двома ді-
тьми від’їжджає до Німеччини, де проживали ро-
дичі Бригітти-Фріди. Розпочався кардинально но-
вий період життя і творчості художника.
Інонаціональне середовище Німеччини зустріло
сім’ю Косміаді як репатріантів із Волині. Після пе-
ребування в таборі для емігрантів в м. Ауе (провін-
ція Заксен) сім’я Георгія Петровича потрапляє в
Гамбург. В умовах війни потрібно було турбуватися
про хліб насущний, і Г.П. Косміаді подає докумен-
ти на Біржу праці, за направленням якої він з 10 лип-
ня по 7 вересня 1940 р. тимчасово працює помічни-
ком театрального художника у технічному відділі
Гамбурзької державної опери [3, с. 18—19]. Піз-
ніше отримує посаду художника-декоратора в Гам-
бурзькому театрі «Талія», а по закінченню війни
стає вільним художником.
Як видно із наведеного послужного списку, Геор-
гію Петровичу не вдалося у повоєнній Німеччині
влаштуватися в освітні заклади. «Батько найбільше
страждав від того, що в Німеччині не мав можли-
вості навчати дітей малюванню. На відміну від Рів-
ного, там, у Гамбурзі, у нього майже не було учнів.
Ось чому Георгій Петрович з великою насолодою
переглядав малюнки дітей, які були представлені на
виставці у Парижі 1937 року. Саме їх роботи, а не
свої власні картини, взяв батько із Рівного до Ні-
меччини», — згадує його дочка Надія 1. В часи не-
1 Записано зі слів Н.Г. Саннов-Косміаді 09.03.2009.
447Георгій косміаді: художник між Сходом і Заходом
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012
залежності України, як тільки стало можливим, На-
дія Георгіївна привезла учнівські роботи батька і пе-
редала до Рівненського обласного краєзнавчого
музею та Народного музею історії Рівненської укра-
їнської гімназії. Сьогодні на їх основі можна харак-
теризувати спосіб мислення митця, для якого були
близькі традиції і східного, і західного мистецтва.
Георгій Петрович потрапив до Німеччини у зрі-
лому віці уже сформованим художником. Упро-
довж місяця перебування в таборі для емігрантів
Г. Косміаді написав низку картин, які 26 лютого
1940 р. уже експонувалися в м. Ауе. Отож з пер-
ших днів перебування в Німеччині Георгій Космі-
аді мав віднайти свою власну нішу в новому сере-
довищі. Так, як це було раніше на Волині, худож-
ник репрезентував свою діяльність через активну
мистецьку роботу. В цьому була сила і життєве
кредо Г.П. Косміаді: попри усі негаразди і обста-
вини життя — творити, творити і творити, вико-
ристовуючи талант, даний Богом.
В Гамбурзі неординарний погляд на життя у візу-
альних образах замітили відразу: професіоналізм
митця гідно був оцінений роботодавцями. Але ху-
дожнику важлива була іще підтримка глядачів, і Ге-
оргій Петрович не мислив своє життя без виставко-
вої діяльності. Художник із великим задоволенням
представляв свій творчий доробок, створений на пра-
батьківській землі його дружини, на суд нових гля-
дачів, які були виховані на традиціях західноєвро-
пейського мистецтва. Звичайно, що були пережи-
вання не лише у Георгія Петровича, а й уся родина
Косміаді підтримувала свого улюбленця.
Дива бувають. З перших експонованих виставок
Г.П. Косміаді здобув своїх шанувальників. Він за-
разив їх великим оптимізмом і глибоким смутком,
враженнями від бурштинових спалахів кольорів і та-
ємницями осягання чорних напівтонів, що бриніли з
його картин. В роботах Георгія Косміаді сюжети
окреслювалися сильними штрихами пензлика, роз-
поділяючи світло і темряву як на театральній сце-
ні — захоплююче та вражаюче, а сакральні мотиви
вимальовувалися таким чином, що створювався та-
ємничий настрій, який по-справжньому присутній
серед віруючих людей у православних церквах. Саме
ці сприйняття робіт незнайомця із Сходу заворожу-
вали і запам’ятовувалися. Сила енергетики глядачів
давала свіже натхнення для творчості.
У воєнній Німеччині Георгій Петрович пише ро-
боти «Куточок для молитви» (1942), «Пагорб у со-
нячному промінні» (1942), «Ніч у Гамарні» (1942),
«Поля навколо Гамарні» (1942), «Натюрморт»
(1942), «Російський чайник» (1942), «Вид з мого
вікна. Село Коломенське» (1942), «Російська лаз-
ня» (1942), «Вид на Москву» (1943), «Сільський
ринок» (1943), «Почаїв» (1943), «Петербург»
(1944) та інші. Із переліку картин добре вгадуються
волинські і російські мотиви. Знаменно, що саме спо-
гади про рідні серцю місця допомагали Г.П. Косміаді
наполегливо творити, а не нидіти і ностальгувати. У
цих роботах він зумів передати повноту своєї мис-
тецької натури. Тут відображені яскраві барви мос-
ковських і петербурзьких церков, кольорова глибин-
ність народної культури росіян, закоханість у спокій
волинського краю і оригінальність колоритного роз-
маїття українців.
Разом з тим, варто наголосити, що перші відгуки
на виставки його робіт у Німеччині були схвальними
і щирими. Німецька публіка під час війни продемон-
струвала захоплююче враження від побаченого. Так,
Вальтер Херрманн в 1942 р. в «Ham bur ger Dageblatt»
щодо виставки робіт співробітників театру «Талія»
підкреслив особливе значення доробку Г. Косміаді:
«Яскраві картини з сільського життя і ландшафти
займають достатнє місце у його світогляді. Завдяки
екзотичному призвуку цієї привабливої виставки була
привернута увага багатьох зацікавлених» [14].
Хуго Сіекер з нагоди ще однієї виставки Г. Кос-
міаді писав: «Він дає волю зобразити темперними
фарбами справжній феєрверк інтенсивно насичених
тонів, він не відмовляється від справжнього кон-
трасту лимонно-жовтого (в пейзажі), багряного (в
інтер'єрах Кремля), від перманентного синього або
зеленого кольору» [18]. Звертала на себе увагу і точ-
ка зору Максиміліана Руге: «На виставці картин…
художника Георгія Косміаді, …в першу чергу вра-
жають великі можливості, які виявив цей митець. За-
хоплює блиск, багатство і різноманіття фарб. Космі-
аді, емігрант з України, користувався на своїй Бать-
ківщині великою популярністю. Він зробив великий
внесок у мистецьке виховання народу, крім того, ще
й працював оформлювачем декорацій і приділяв ве-
лику увагу декоративним видам мистецтва» [17].
Пізніше кожного року відбувались виставки кар-
тин Георгія Косміаді в німецьких містах. Так, зокре-
лариса кОСТюк448
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012
ма, лише в 1947 р. його роботи експонуються в
Мьольні, Мюнстері, а також під час виставкового
турне Північно-Німецького товариства з продажу
творів мистецтва в містах Падерборн, Любек, Хер-
форд, Бад Ойнхаузен, Мінден і Райн. З творчим
доробком «емігранта із Волині» і «сина кавказьких
гір», як називали Георгія Петровича в культурно-
мистецьких колах Німеччини, знайомилися також
жителі Варендорфа (1948, 1962), Бад Кіссінгена
(1952), Бад Бернека (1957, 1958, 1959, 1961), Фіх-
тельгебірга (1957, 1959, 1961) і, звичайно, Гамбур-
га (1941, 1942, 1943, 1945, 1946, 1949, 1950, 1955,
1966, 1967) та інших міст.
В цілому, за нашими підрахунками на основі афіш,
збережених у Гамбурзі у власному архіві Н.Г. Саннов-
Косміаді, за період перебування Георгія Петровича
в Німеччині відбулося більше 30 виставок його кар-
тин. На експозиціях щоразу з’являлися усе нові й
нові роботи. Творчий доробок художника поповню-
вався сюжетами, які зринали в його пам’яті з гір Кав-
казу, московських краєвидів та волинських мотивів.
На виставках його картин було завжди багато наро-
ду, з’явилися особливі шанувальники його творчос-
ті. Варто також підкреслити те, що Георгій Косміа-
ді — чи не єдиний художник того часу, який допо-
внював музикою свої виставки.
Георгій Петрович постійно удосконалював свою
майстерність, експериментував із технологічними за-
садами і тематичними сюжетами картин. Поряд з
його театральними декораціями з’явилася велика
кількість робіт, написаних не лише темперою, а й
олійними фарбами, поглибилася різноманітність в
написанні монотипій. У Гамбурзі, особливо у другій
половині 40-х — першій половині 60-х рр., худож-
ник дуже багато працює. Тут він створює тисячі пре-
красних сюжетів. Надзвичайна працьовитість і ба-
жання творити принесло йому заслужене визнання
і пошану в культурно-мистецькому середовищі Ні-
меччини другої половини ХХ століття.
Зауважимо, що маючи великий талант від Бога,
Георгій Косміаді пише свої картини дуже легко. Він
творить зображення швидким порухом пензля, але
чітко і лаконічно, без зайвих емоцій. Це є свідчен-
ням його професіоналізму, помноженого на сотні ти-
сяч годин наполегливої праці. У роботах митця все
продумано настільки, наскільки це дозволяло йому
відчуття міри, що походить від античності. Як в сю-
жетній частині, так і в естетиці відображеного нема
нічого зайвого. А мікро- і макрообрази в його кар-
тинах знаходяться в такій діалектичній єдності, що
створюється ефект багатогранності і мультиверсій-
ності у їх сприйнятті. Саме тому картини Георгія
Косміаді приховують в собі щось надзвичайно точ-
не і геніальне у зображенні головного. І, разом з тим,
кожна дрібниця повністю виправдовується.
З надзвичайно великої кількості творів, написа-
них Г. Косміаді в німецький період життя, варто на-
звати найважливіші, що характеризують його як ху-
дожника. Насамперед, це внутрішні архітектурні
мотиви Кремля та інших російських палаців та цер-
ков з багатою барвистістю ікон та мозаїк і їх чарів-
ним віддзеркаленням на шліфованій блискучій по-
верхні підлоги із плиток: «Колона Святого Михаї-
ла» (1947), «Вівтар» (1950), «Стара церква»
(1952), «Інтер’єр церкви» (1958), «Церковний жи-
вопис» (1959), «Російський собор» (1960), «Жов-
та колона» (1960), «Трійця» (1963) та інші. Бага-
ті кольором інтер’єри ефектно передають його за-
коханість у східну естетику.
У значній кількості робіт Г.П. Косміаді передані
старі мистецькі традиції, що сягають своїм корінням
візантійських форм і античного відчуття пропорцій.
Тяжіння до старих мистецьких народних традицій
переважає в його декоративних сюжетах та натюр-
мортах. Серед них варто назвати ті картини, які зна-
ходяться в Народному музеї історії Рівненської
української гімназії, а саме «Сині троянди» (1945),
«Квіти в коричневій вазі» (1950), «Два вазони»
(1952), «Жовтий натюрморт» (1953), «Декоратив-
ний мотив» (1957), «Яскрава чаша» (1961), «Два
соняшники» (1962), «Натюрморт» (1963), «Вели-
кодні яйця» (1965) та інші [1].
Працюючи над пейзажами, Г. Косміаді віртуоз-
но передавав плинність природи у часі. Його кав-
казькі, російські, волинські і німецькі краєвиди,
створені за принципами російської школи живопи-
су, одночасно різнобарвні і мінливі як сама природа,
сповнені піднесеності і смутку як відчуття людини.
Ці відчуття переконливо звучать в таких картинах
художника як «Пагорб у сонячному промінні»
(1942), «Блакитна мла» (1948), «Волинське поле»
(1955), «Ранковий пейзаж» (1958), «Осінь в урви-
щі» (1959), «Схід сонця» (1962), «Перед світан-
ком» (1965), «Жовтий пагорб» (1965), «Ліловий
449Георгій косміаді: художник між Сходом і Заходом
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012
схил» (1966), «Оливковий гай» (1966), «Сині де-
рева» (1966) та ін. Звертають на себе увагу назви
робіт, що їх присвоював сам Г. Косміаді. Вони є свід-
ками витонченого естетичного мислення митця. Ось
ця констатація конкретики, як то блакитна мла, лі-
ловий схил, оливковий гай чи жовтий пагорб тощо,
підтверджує тонке і глибоке розуміння художником
законів розвитку природи.
Тут слушно нагадати слова наукового співробіт-
ника Гамбурзького музею етнографії та доісторич-
них часів пана доктора Вільгельма Біерхенке, ви-
словлені в урочистій промові на вікритті виставки з
нагоди 80-річчя Георгія Петровича Косміаді 24 бе-
резня 1966 р.: «Йому вдаються сміливі, наскрізь
вражаючі поєднання кольорів, а тому так і хочеться
сказати, що Косміаді керує в своїх картинах справ-
жнім оркестром фарб, який сильно та гармонійно
звучить. В багатьох зображеннях краєвидів додано
також ніжного настрою, зокрема при вечірніх сутін-
ках в горах або під час оповитого туманом ландшаф-
ту. Тут митець знає, як вдало зобразити за допомо-
гою незначних нюансів кольорів природу. Радість
передачі кольору постійно виступає переконливо пе-
ред глядачем, і тому роботи Косміаді, які показують
багатство фарб, здаються нам найкращими та най-
сильнішими досягненнями» [3, с. 205, 210].
Разом з тим, говорячи про німецький період твор-
чості Георгія Косміаді, не можна оминути його пор-
третний жанр у техніці монотипії. Тут художник до-
сягнув надзвичайної щирості в осягненні жіночої на-
тури. Ймовірно, чоловіче єство у ставленні до жінок
зіграло у його творчості домінуюче значення. Адже,
як наголошує Надія Саннов-Косміаді — дочка ху-
дожника, «Тато любив жінок і любив їх малювати.
Мама любила тата і це їй не дуже подобалося. Вона
сердилася на нього. Але нічого не могла зробити:
така душа художника — і цим про все сказано» 2.
Ось чому жіночі зображення на картинах Г. Кос-
міаді наділені глибокою таємничістю і вишуканою
шляхетністю: «Дівчина в очікуванні» (1948), «Ро-
сійські жінки» (1956), «Портрет дами» (1957), «У
купальні» (1959), «Жінки в червоному» (1960),
«Дві танцівниці» (1961), «Блондинка» (1962) та
інші. Червоною ниткою через ці роботи проходить
пошук жіночої краси, досконалості і гармонії. Це до-
2 Записано зі слів Н.Г. Саннов-Косміаді 23.08.2007.
сягається ефектом аскетичної простоти світлотіні,
що вражає. Жіноча краса 50—60-х рр. минулого
століття уже давно стала історією, але її відображен-
ня на полотнах Георгія Косміаді й сьогодні нуртує
душі чоловікам.
Десятки виставок творчих робіт Георгія Косміаді
після його відходу у Вічність дають підставу всебіч-
но осмислити доробок цього унікального художника-
одинака ХХ століття. Упродовж усього минулого
століття доля не була схильною до нього. Уже почи-
наючи з 1905 р., коли він покинув Кавказ, життя
постійно йому підносило випробовування на вижи-
вання: Москва, Волинь, Німеччина. І кожного разу
доводилося наполегливою працею доказувати свій
талант та захищати себе як творчу особистість.
В газеті «Sylter Insel-Nachrichten» за 12 квітня
1977 р. Герд Брінкманн з нагоди чергової виставки
картин Г. Косміаді в місті Кампен (острів Зульт, Ні-
меччина) так підкреслював значення доробку худож-
ника: «Його інтуїтивна творчість, яка не зобов’язує
до жодного з визначених напрямів стилю, дає змогу
все ж розпізнати розвиток раннього імпресіонізму у
російському варіанті сучасного мистецтва, відрізня-
ється захоплюючим і вражаючим відблиском розкіш-
них барв і гам кольорів на іконах і картинах у зобра-
женнях інтер’єрів монастирів та церков. Глядач впіз-
нає у Косміаді художника з великою колористичною
сміливістю. Частково виявляється розпалений жар
кольорів, який походить зі старої народно-творчої
культури, що проявляється у зовнішньому драматиз-
мі підвищених пейзажних настроїв» [13].
Отож, Георгій Косміаді на усіх відрізках свого
життя з успіхом долав перепони і негаразди, які йому
підкидали історичні обставини минулого століття.
Логічно виникає запитання: в чому ж виявлялася
сила митця? І в Москві, і на Волині в міжвоєнній
Польщі, і в післявоєнній Німеччині — скрізь Г. Кос-
міаді залишався сам собою. Відповідь ми знаходи-
мо у документах його життя та творчості. Розвине-
на інтуїція і зобов’язуюча дисципліна, великий та-
лант і настирлива працьовитість, природне відчуття
міри і естетики пропорцій, зачарованість таємниця-
ми природи і сакральність вражень від побаченого,
глибока християнська віра і розуміння Божествен-
ного промислу, велика любов до дітей і підтримка
родини — усе було важливим для нього, усе шліфу-
вало його світогляд та мистецькі засади творчості.
лариса кОСТюк450
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012
І на Сході, і на Заході Георгій Петрович залишав-
ся вірним собі — бути людиною і любити те, що йому
дає натхнення. Знову ж на підтримку цієї думки звер-
немося до Вільгельма Біерхенке, який ще за життя
Георгія Косміаді на ювілейній виставці в Гамбурзі у
1966 р. висловив власне спостереження, котре
об’єктивно виражає суть досліджуваної проблеми:
«В його манері відображення віддзеркалюється спад-
щина народності, з якої він походить, і навколишнє
середовище, яке сформувало його як митця. Все в
усьому — це характерні риси, які дозволяють бути
йому чужим для нас і які ми співчутливо вчимося ро-
зуміти під час споглядання картин, які відображають
особистість художника і захоплюють нас.
Незважаючи на вже 25-річне перебування на За-
ході, Косміаді художньо не став західним європей-
цем. Тут, на його новому місці життя, визначальною
у творчості залишається його батьківщина. Причина
його живучості корениться у східній батьківщині, яка
володіє і керує його творчістю» [3, с. 206, 211]. На
прикладі життя і творчості Георгія Косміаді ми не раз
переконувалися, наскільки вирішальними для обда-
рованої особистості є родовідне коріння, історичні об-
ставини і сила таланту. Художник Г.П. Косміаді, пра-
цюючи переважну частину життя в інонаціональних
культурно-мистецьких середовищах Сходу і Заходу,
завжди залишався вірним собі і зумів перетворити
власну мистецьку творчість на правду самого життя.
1. Георгій Косміаді. Каталог художніх робіт із фондів
Народного музею історії Рівненської української гім-
назії та Рівненського обласного краєзнавчого музею /
укладачі: Н.Р. Тарасевич, Л.К. Костюк, Л.В. Шлапак
та ін. — Рівне : Бліц, 2006. — 301 с.
2. Георгій Косміаді: життя і творчість у документах. Збір-
ник документів : у 2-х т. / укладачі Н. Тарасевич, Л. Ко-
стюк. — Рівне : ПП ДМ, 2009. — Т. 1. — 304 с.
3. Георгій Косміаді: життя і творчість у документах. Збір-
ник документів : у 2-х т. / укладачі Н. Тарасевич, Л. Кос-
тюк. — Рівне : ПП ДМ, 2009. — Т. 2. — 356 с.
4. кожушко Н. Георгій Косміаді та рівненські навчальні
заклади. 1917—1940 рр. / Н. Кожушко // Наукові
записки Рівненського обласного краєзнавчого музею.
Випуск V (190 років від дня народження Миколи
Костомарова). — Рівне : Перспектива, 2007. —
С. 53—55.
5. костюк л.к. Діяльність Георгія Косміаді в навчаль-
них закладах Рівного у 20—30-х роках ХХ століття:
вивчення спадщини художника і педагога / Л.К. Кос-
тюк // Педагогічне мислення в контексті теоретико-
методичної спадщини А.С. Макаренка і сучасна педа-
гогіка. Тези доповідей Всеукраїнської науково-прак-
тичної конференції (27—28 березня 2008 року,
м. Рівне). — Рівне : РДГУ, 2008. — С. 167—170.
6. костюк л.к. Георгій Петрович Косміаді: життя та
особливості художньої системи / Л.К. Костюк //
Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розви-
тку. Зб. наук. праць: Наукові записки Рівненського
державного гуманітарного університету. Вип. 14. —
Рівне : РДГУ, 2008. — С. 184—189.
7. костюк л.к. Художник, що мислив Волинню: життя
і творчість Георгія Косміаді / Л. К. Костюк // По-
ліссєзнавство у фольклорно-етнографічних і літера-
тур но-мистецьких дослідженнях. — Рівне : Волинські
обереги, 2009. — С. 126—132.
8. костюк л.к. Творчість Георгія Косміаді в культурно-
мистецькому середовищі Німеччини 40—60-х років
ХХ століття / Л.К. Костюк // Українська культура:
минуле, сучасне, шляхи розвитку. Зб. наук. праць:
Наукові записки Рівненського державного гуманітар-
ного університету : у 2-х т. — Вип. 15. — Рівне :
РДГУ, 2009. — Т. 1. — С. 244—249.
9. Прищепа О. Г. Косміаді та культурно-освітнє середо-
вище Рівного доби української національно-де-
мократичної революції 1917—1920 рр. / О. Прище-
па // Наукові записки Вінницького державного пе-
дагогічного університету імені Михайла Коцюбинсь-
кого. Серія : Історія. Випуск ХІ. За матеріалами ІІ
Міжнародної наукової конференції «Національна
інтелігенція в історії та культурі України у ХІХ—
ХХІ століттях». 26—27 жовтня 2006 року. — Ві-
нниця, 2006. — С. 166—170.
10. Тарасевич Н. Від гімназії до гімназії. Сторінки історії
Рівненської української гімназії / Н.Р. Тарасевич //
Шкільний світ. — 2003. — № 43.
11. Чернюшок О. Художньо-педагогічна спадщина
Г. Ко сміаді: погляд сучасності / О.В. Чернюшок //
Духовно-творчий потенціал студентської молоді:
психолого-педагогічні проблеми формування та реалі-
зації. Матеріали III Всеукраїнської науково-методичної
конференції. 18—20 травня 2006 року. — Рівне :
РДГУ, 2006. — С. 162—164.
12. юрчук О. Естетичний Гурток Георгія Косміаді в
Рівному / О.І. Юрчук // Наукові записки Рівнен-
ського обласного краєзнавчого музею. Випуск ІV
(Матеріали наукової конференції 25—26 жовтня
2006 року). — Рівне : Волинські обереги, 2006. —
С. 229—232.
13. Brinkmann Gerd. Bildervon Klösternun dvon Sylt /
Gerd Brinkmann // Sylter Insel-Nachrichten. —
1977. — 12 April.
14. Herrmann Walter. Kunstund Musikin Hamburg / Wal-
ter Herrmann // Hamburger Dageblatt. — 1942. —
18 November.
15. Oryginalna wystawa prac rysunkowo-dekoracyjnych //
Głos Narodu. — 1923. — 23 czerwca.
451Георгій косміаді: художник між Сходом і Заходом
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012
16. Prusiewicz al. Wystawy prac rysunkowy chuchniow gim-
nazjów państwowych w Luckui Rownem / Al. Prusie-
wicz // Dziennik Wołyńskу. — 1923. — № 2.
17. Rohe Maximilian. Hamburger Kunstauss tellung / Rohe
Maximilian // Hamburger Anzeiger. — 1942. —
26 November.
18. Sieker Hugo. Kleiner Mertbuch der Kunstfreundes / Sie-
ker Hugo // Hamburger Anzeiger. — 1942. — 21—
22 November.
19. Первый Всероссийский Вегетарианский съезд. Мо-
сква. 16—21 апреля 1913 г. [Электронный ресурс]. —
Режим доступа : http // www.vita.org.ru/veg/history/
report-1911.htm.
larysa kostiuk
HEORHII KOSMIADI — AN ARTIST
IN BETWEEN OF EAST AND WEST
In the article have been considered some circumstances of an
artist Heorhii Kosmiadi’s (1886—1967) life and creative
work are examined considered in the article. The painter’s ar-
tistic system, in which had quite organically been interwoven
aesthetic traditions of Western and Eastern cultures, has been
discovered and represented. H. Kosmiadi’s artistic heritage
(more 5 thousand paintings) has naturally entered into the con-
text of art history of XX c.
Keywords: Heorhii Kosmiadi, artistic system, aesthetic tradi-
tions, history of art.
лариса костюк
ГЕОРГИЙ КОСМИАДИ — ХУДОЖНИК
МЕЖДУ ВОСТОКОМ И ЗАПАДОМ
В статье рассматриваются особенности жизни и твор-
чества Георгия Космиади (1886—1967). Раскрывается
его художественная система, в которой органически
переплелись эстетические традиции восточной и запад-
ной культуры. Наследие Г. Космиади (более 5000
кар тин) сегодня вписывается в контекст истории ис-
кусства ХХ столетия.
Ключевые слова: Георгий Космиади, художественная си-
стема, эстетические традиции, история искусства.
|