Виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (1992—2011 рр.)

У статті висвітлюється виставкова робота Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (1992—2011 рр). Упродовж минулих двох десятиліть було проведено чимало виставок з фондових колекцій, реорганізовано постійну експозицію, здійснено низку міжнародних проектів, орга...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Голубець, Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут народознавства НАН України 2012
Назва видання:	Народознавчі зошити
Теми:	Музейна практика
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94766
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (1992—2011 рр.) / Г. Голубець // Народознавчі зошити. — 2012. — № 3 (105). — С. 571-591. — Бібліогр.: 53 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-94766
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-947662016-02-20T03:01:46Z Виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (1992—2011 рр.) Голубець, Г. Музейна практика У статті висвітлюється виставкова робота Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (1992—2011 рр). Упродовж минулих двох десятиліть було проведено чимало виставок з фондових колекцій, реорганізовано постійну експозицію, здійснено низку міжнародних проектів, організовано презентації вітчизняного і зарубіжного народного та професійного декоративно-ужиткового мистецтва, показано твори живопису, скульптури, графіки, художньої фотографії. In the article has been thrown light upon exhibitive activities by the staff of the Museum of ethnography and artistic crafts, a department of the Ethnology Museum of NASU (1992— 2011). During two last decades there took place quite a number of exhibitions completed out of fund stores with re-organizing of permanent exposition. A series of international projects had been realized as well as presentation of native and alien traditional folk and professional decorative applied art. Numerous creations of painting, sculpture, graphical art and artistic photography had been shown to the audience. В статье освещена выставочная деятельность Музея этнографии и художестенного промысла Института народоведения НАН Украины (1992—2011 рр.) На протяжении двух последних десятилетий колективом музея было проведено немало выставок из фондовых собраний, реорганизована постоянная экспозиция, реализован ряд международных проектов, организованы презентации отечественного и зарубежного народного и профессионального декоративно-прикладного искусства, показаны произведения живописи, скульптуры, графики, художественной фотографии. 2012 Article Виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (1992—2011 рр.) / Г. Голубець // Народознавчі зошити. — 2012. — № 3 (105). — С. 571-591. — Бібліогр.: 53 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94766 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Музейна практика Музейна практика
spellingShingle	Музейна практика Музейна практика Голубець, Г. Виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (1992—2011 рр.) Народознавчі зошити
description	У статті висвітлюється виставкова робота Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (1992—2011 рр). Упродовж минулих двох десятиліть було проведено чимало виставок з фондових колекцій, реорганізовано постійну експозицію, здійснено низку міжнародних проектів, організовано презентації вітчизняного і зарубіжного народного та професійного декоративно-ужиткового мистецтва, показано твори живопису, скульптури, графіки, художньої фотографії.
format	Article
author	Голубець, Г.
author_facet	Голубець, Г.
author_sort	Голубець, Г.
title	Виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (1992—2011 рр.)
title_short	Виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (1992—2011 рр.)
title_full	Виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (1992—2011 рр.)
title_fullStr	Виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (1992—2011 рр.)
title_full_unstemmed	Виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (1992—2011 рр.)
title_sort	виставкова діяльність музею етнографії та художнього промислу інституту народознавства нан україни (1992—2011 рр.)
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Музейна практика
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94766
citation_txt	Виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (1992—2011 рр.) / Г. Голубець // Народознавчі зошити. — 2012. — № 3 (105). — С. 571-591. — Бібліогр.: 53 назв. — укp.
series	Народознавчі зошити
work_keys_str_mv	AT golubecʹg vistavkovadíâlʹnístʹmuzeûetnografíítahudožnʹogopromisluínstitutunarodoznavstvananukraíni19922011rr
first_indexed	2025-07-07T01:20:59Z
last_indexed	2025-07-07T01:20:59Z
_version_	1836949186579267584
fulltext	ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012 Музейна практика © Г. ГОЛУБЕЦЬ, 2012 Галина ГОЛУБЕЦЬ ВИСТАВКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ МУЗЕЮ ЕТНОГРАФІЇ ТА ХУДОЖНЬОГО ПРОМИСЛУ ІНСТИТУТУ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ (1992—2011 рр.) У статті висвітлюється виставкова робота Музею етногра- фії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (1992—2011 рр). Упродовж минулих двох десятиліть було проведено чимало виставок з фондових ко- лекцій, реорганізовано постійну експозицію, здійснено низку міжнародних проектів, організовано презентації віт- чизняного і зарубіжного народного та професійного де- коративно-ужиткового мистецтва, показано твори живо- пису, скульптури, графіки, художньої фотографії. Ключові слова: Інститут народознавства НАН України, Музей етнографії та художнього промислу, виставкова ді- яльність, 1992—2011 рр. Музей етнографії та художнього промислу (МЕХП) Інституту народознавства НАН України серед музейних установ Львова займає особ- ливе місце, передусім приналежністю до структури Національної Академії наук України. Музей бага- тий своєю історією. Вона відтворює процеси творен- ня унікального осередку української традиційної культури і науки, процеси формування виняткової збірки народнотрадиційних пам’яток, участь у ньо- му відомих діячів української історії [27]. Багата скарбниця пам’яток традиційної матеріаль- ної і духовної культури українців, народного мисте- цтва, а також зразків декоративно-ужиткового мис- тецтва України та багатьох народів світу була потуж- ною основою для створення Львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етногра- фії ім. М.Т. Рильського (1982). Від 1992 р. Музей етнографії та художнього промислу (МЕХП) вже є вагомою та органічною частиною самостійної нау- кової організації — Інституту народознавства НАН України. Упродовж двадцятилітньої історії, поряд із виконанням значних обсягів науково-освітньої та науково-фондової роботи, Музей провадив активну виставкову діяльність. У цій ділянці роботи Музею можна виділити окремі аспекти: спеціальні проекти, які предста- вили численні фондові пам’ятки; реорганізацію і побудову нових, постійних експозицій європей- ського рівня; виставки народних і самодіяльних митців; презентації творів сучасних професійних майстрів декоративно-ужиткового мистецтва; екс- позиції відомих художників України та зарубіж- жя; окремі проекти, пов’язані з динамічним роз- витком актуального мистецтва; демонстрацію творчого потенціалу молодих художників, які ще навчаються або лише виходять на самостійний шлях. Важливу ланку діяльності Музею склада- ють резонансні міжнародні проекти, що здійсню- валися у багатьох країнах світу. Фондові виставки Музею є одним з основних і вагомих чинників популяризації музейних предме- тів. Справжнім історичним рубежем у вивченні, збе- реженні та популяризації християнських сакральних пам’яток МЕХП стала виставка «Пам’ятки церков- ного мистецтва ХVІ—ХІХ ст.», яка була приуро- чена перенесенню до м. Львова священного праху Патріарха і Кардинала УГКЦ Й. Сліпого (1992, куратор — Людмила Булгакова). Це була перша за весь час існування МЕХП розгорнута експозиція, Галина ГОлУБЕцЬ572 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012 на якій демонструвалися високомистецькі церковні обрядові твори [5, с. 533]. Чільне місце в експозиційному житті Музею і не лише за обсягом та кількістю представлених експона- тів (понад 400 од.), а й за вагомістю запропонованої теми зайняла широкомасштабна виставка «Іван Левин- ський і його час» (1993, куратор — Леся Сілецька). Метою виставки, яка тривала півроку, було показати багатогранну діяльність І. Левинського, архітектора, промисловця та професора Львівської політехніки в контексті суспільно-політичного, економічного та мис- тецького життя Галичини кінця ХІХ — початку ХХ століть. Співорганізатором виставки був творчо- виробничий фонд «Фабрика Івана Левинського». Час Різдвяних свят 1994 р. у МЕХП розпочав- ся вернісажем «Вироби з лози, соломи і рогози» (ку- ратор — Петро Дацун). Вироби з різних етногра- фічних регіонів України демонстрували розмаїття ма- теріалів, технік і форм художнього плетіння, їх своєрідність у створенні орнаментальних мотивів, різ- них фактур тощо. Тоді ж експозицію «Відкритих фон- дів меблів МЕХП» доповнила невелика тимчасова виставка «Зразки європейського костюма ХVІІІ— ХІХ ст.» (1994, куратор — Ліля Чайковська). Велика ювілейна виставка до 100-річчя музею НТШ (1996, куратор — Л. Сілецька) була при- свячена «пам’яті всіх тих, хто стояв біля витоків Му- зею, тих, хто вкомплектовував його збірки своїми щедрими дарами, тих, хто в різні роки існування Му- зею зберігав та опрацьовував пам’ятки, тих, хто і нині продовжує традиції музейництва». Про сумну і трагічну подію в історії України ХХ ст. — 10-ї та 20-ї річниці трагедії на Чорнобиль- ській АЕС, нагадали сучасникам виставки «Наш біль і скорбота — Чорнобиль. 10 років після» (1996, ку- ратор — Леся Сілецька) та «Біль Чорнобиля: роки і долі» (2006, куратор — Андрій Колотай). Фото- графії наукових працівників Інституту народознав- ства, зроблені під час експедицій до зони лиха, яскра- во відображали сум і біль людей Полісся. Мовчазним докором зі світлин промовляли покинуті хати. Народ- ний одяг, художня кераміка та дерево було об’єднано в єдиному виставковому просторі, що представляв культуру «загубленого краю». Змістовним доповне- нням експозицій стали твори сучасних львівських мит- ців — І. Боднара, Т. Левківа, Д. Парути, Б. Соро- ки, І. Остафійчука, Ю. Лесюка, І. Франка, М. Без- пальківа та інших, які творчо, у мистецьких витворах інтерпретують чорно бильську трагедію. Вперше в історії мистецько-виставкової практики на експозиції «Хрест в українському мистецтві» (1996, куратор — Михайло Станкевич) в залах МЕХП було зосереджено і показано близько 300 унікальних творів-хрестів (зі збірки МЕХП, НМЛ, ЛМІР та приватних колекцій). Їх ретроспектива охо- пила майже тисячу років: від виставлених стародав- ніх кам’яного і металевих хрестиків ІХ—Х ст. до най- новішого напрестольного хреста, виготовленого в се- редині 1990-х років. Метою виставки було «показати хрест як цілісне художнє явище в українському мис- тецтві... перевірити на практиці теоретичні положен- Фрагмент експозиції виставки «Іван Левинський і його час» (1993) Фрагмент експозиції «Біль Чорнобиля: роки і долі» (2006) 573виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу інституту народознавства НаН України… ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012 ня щодо типології груп і підгруп хрестів, уточнити ді- апазон хрестографем, їх генезу і розвиток протягом тривалого часу... визначити структури художнього тексту хреста, багатство його стилістики, декоратив- них і художніх засобів виразності» [40, с. 4]. Багатий етнографічний матеріал (зі збірки МЕХП), що виражав яскраву феєрію форм та кон- структивних особливостей, винахідливість у викорис- танні матеріалів для передачі музичних звуків було подано на виставці «Народні музичні інструменти України» (1997, куратор — Віктор Виздрик). Багатство збірки порцеляни МЕХП ІН НАН України знайшло відображення у створенні вистав- ки лише однієї фабрики Відня, що є справжньою окрасою. Збірка Віденської порцеляни серед. ХVІІІ — 1-ї пол. ХІХ ст. започаткована ще тоді, коли на Віденській всесвітній виставці 1873 р. заку- пили перші експонати. Отже, вперше унікальну ко- лекцію, яка налічує понад 700 предметів, було пред- ставлено на виставці «Віденська порцеляна 1718— 1864» (1998, куратор — Христина Зарицька), приуроченій 280-й річниці заснування Віденської порцелянової мануфактури. Упродовж двох з половиною місяців 1999 р. в екс- позиційних залах МЕХП тривала виставка кераміч- них виробів майстра з Гуцульщини Олекси Бахма- тюка (1820—1882) під назвою «Цей непереверше- ний Бахматюк» (зі збірки МЕХП, НМЛ ім. А. Шептицького, ЛІМ, ЛНГМ, МНАПЛ) та приватних колекцій (1998, куратор — Галина Іваш- ків). В експозиції представили близько 340 предме- тів кераміки О. Бахматюка, а також акварелі О. Куль- чицької, З. Кецала, В. Крицінського, В. Гебус- Баранецької, на яких змальовано окремі роботи О. Бахматюка. У хронологічному порядку (з 1850-х до поч. 1880-х рр.) у вітринах чотирьох залів Музею можна було побачити кахлі та цілі печі, посуд (дзбан- ки, миски), свічники і канделябри майстра. Виставка «Львівське гутне скло» (1998, кура- тор — Х. Зарицька) демонструвала вагомі етапи поступу і розвитку гутного скла у Львові, широкий спектр творчих пошуків митців упродовж 1950— 1990-х років. Основною ідеєю ювілейної виставки «125 років Міському промисловому музею у Львові» (1999, куратор — Галина Голубець) було показати місце музею у культурному та історико-архітектурному се- редовищі Львова. Гармонія давніх пам’яток і люди- ни сприяла розумінню ролі і значенню княжого міс- та у європейському контексті [9]. Одним з основних компонентів виставки були архівні матеріали, в яких збереглося чимало документів, що свідчили про ство- рення Музею. Найбільший розділ виставки склали пам’ятки європейського мистецтва, а саме вироби декоративно-ужиткового призначення різних істо- ричних епох. Другий розділ виставки — унікальна збірка східного мистецтва, окремі твори якої експо- нувалися вперше, третій — предмети художніх про- мислів кінця ХІХ — початку ХХ століть. Потужною за змістом та обсягом матеріалу вва- жається виставка «Бог між нами», присвячена 2000- літтю від дня народження Христа (2000, кура- тор — Л. Булгакова). Для передачі небуденної ат- мосфери і підкреслення вагомості події, було створено відповідні умови: для експонатів виготови- ли спеціальні скляні вітрини у вигляді просторових кубічних форм. Адже основна ідея виставки поляга- ла у тому, «аби через численні мистецькі пам’ятки підтвердити, що християнська релігія протягом віків виробляла світогляд, формувала естетичне уподо- бання людей і завжди була стимулюючим чинником у пошуках нових форм творчого самовираження май- стрів у сакральному мистецтві» [5, с. 535]. Фрагмент експозиції «Цей неперевершений Бахматюк» (1998) Галина ГОлУБЕцЬ574 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012 Високо мистецькі зразки народів Арабського Схо- ду, Ірану та Центральної Азії, зібрані у музеях Льво- ва — МЕХП (переважна більшість творів), ЛІМ, ЛГМ та ЛМІР було представлено на великій атрак- ційній виставці «Мистецтво Ісламу» (2001, кура- тор — Олександр Ляшенко). Демонструвався одяг ХVІІІ—ХХ ст. з Аравії та Узбекистану, вишукані зразки іспано-мавританської, іранської та турецької кераміки, народної кераміки з Єгипту та Сирії. При- вертали увагу ткані вироби мусульманського світу, де часто орнамент поєднаний з написом арабською вяз- зю. Витонченим оздобленням виділялися вироби з ме- талу і, зокрема, зброя, інкрустована сріблом і золо- том та декорована карбуванням, гравіруванням, орна- ментальними вставками з кістки і коралу. Фрагменти різьби на дереві та меблі давали певне уявлення про високий рівень розвитку цього ремесла у країнах Близького Сходу і Туреччини. Про особливість куль- тури мусульманських народів свідчив високий рівень каліграфічного мистецтва, що передано у художньо- му оформленні багатьох видань Корану [23]. 17 січня 2002 р. у виставкових залах МЕХП на площі Ринок, 10 відкрилася постійна експозиція «Дав- ні кахлі Галичини: від витоків до ХVІІІ ст.» (кура- тор — Г. Івашків) зі збірки кераміки Петра Лінин- ського (1920—2003). Збирач глиняних скарбів, рес- тавратор і митець П. Лінинський, який був присутній на вернісажі, подарував до Музею свою колекцію (по- над 1300 предметів), яку формував протягом сорока років. До збірки входять «кахлі ХІV — поч. ХVІІІ ст., кераміка археологічних культур, вироби декоративно- ужиткового характеру ХІV—ХХ ст. із відомих гон- чарних центрів України, а також фрагменти кахель та посуду» [15, с. 44]. Впродовж десяти років іменний зал зі збіркою кераміки П. Лінинського (377 пред- метів кераміки і сім авторських пластів) відвідали ти- сячі шанувальників мистецтва. Унікальна експозиція сприяє популяризації народної кераміки України, гур- туванню зусиль усіх тих, кому небайдужа доля нашо- го національного надбання. До Дня незалежності Чехії у виставкових залах МЕХП відбулася виставка «Чеська культура у Льво- ві» (2005, куратор — О. Ляшенко). Експозиція представляла ті галузі декоративного та ужиткового мистецтва Чехії, які принесли їй заслужену славу: ху- дожнє скло, вишукані вироби порцелянових мануфак- тур кінця ХІХ — початку ХХ ст., а також плаката з його високим рівнем графічного мистецтва видатно- го майстра А. Мухи, художників Б. Шімона, Й. Мар- жика, Й. Блажека, А. Поспішіла та інших. Виставкою «Американський плакат кін. ХІХ — поч. ХХ ст.» (за посередництвом посольства США в Україні), яка була присвячена Дню незалежності Америки, МЕХП задекларував наявність у збірці Музею групи рідкісного музейного раритету — аме- риканського рекламного плаката, який яскраво де- монструє естетичну свободу і творчу сміливість митців-графіків періоду кінця ХІХ — поч. ХХ сто- річ [2] (2005, куратор — Мар’яна Сеньків). Вагомою подією у мистецькому житті Львова ста- ло відкриття постійної експозиції МЕХП — «Єв- ропейські годинники ХVІ—ХХ ст.» (2006). Цей Відкриття постійної експозиції «Давні кахлі Галичини: від витоків до ХVIII ст.» за участю П. Лінинського (2002) Фрагмент експозиції «Європейські годинники ХVІ— ХХ ст.» (2006) 575виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу інституту народознавства НаН України… ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012 вернісаж входив до програми святкувань 750-річчя Львова. Представлені експонати вражають майстер- ністю виконання, вишуканим і конструктивно про- думаним поєднанням матеріалів, впровадженням різ- них прийомів декорування. Ця експозиція вважа- ється однією з кращих в Музеї та викликає захоплення у численних відвідувачів. Важливою подією у культурно-мистецькому житті Львова стала експозиція «Львівський феномен», де було представлено декоративно-ужиткове мистецтво Львова 1970—1980-х рр. зі збірок Музею (2006, ку- ратор — Г. Голубець). Ця мистецька акція була орга- нізована з нагоди відзначення 750-річчя Львова і 130- річчя мистецької освіти. Виставка відтворила творчу атмосферу того періоду, показала розмаїття форм, ма- теріалів і технік, оригінальних композиційних ходів та образних рішень, які панували у тогочасних сфе- рах декоративно-ужиткового мистецтва Львова че- рез кращі твори львівських митців [10, с. 36]. Окрес- лений часовий період вважається апогеєм творчої ак- тивності художників у сфері декоративного мистецтва. Органічну складову експозиції становила посмертна виставка кераміки Василя Кондратюка, організова- на за ініціативою ІМЦ «365» та присвячена 80-літтю від дня народження художника. Творчість Івана Сколоздри (1934—2008) — са- мобутнє явище сучасного народного образотворчо- го мистецтва. У 2006 р. майстер подарував 419 сво- їх творів (122 скульптури і 297 картин на склі), ство- рених у період з 1960-х по 2006 р. МЕХП ІН НАН України. Копітка робота музейних працівни- ків увінчалася відкриттям виставки «Малярство на склі та скульптура малих форм майстра народної творчості Івана Сколоздри» (2009, куратор — Га- лина Скоропадова). Постійну експозицію творчого доробку І. Сколоздри відкрито посмертно, 25 лю- того 2009 р. у залах Музею на пл. Ринок, 10. Чис- ленні шанувальники таланту митця мають змогу за- хоплюватися самобутніми авторськими композиція- ми «із своєрідним виразом стилізації, із дуже делікатною, але впевненою силою поетичного вира- зу» і утверджуватися в тому, що доробок І. Сколоз- дри становить важливу частину національної куль- турної спадщини [32, с. 23—24]. Львів’яни та багаточисельні гості нашого міста мали змогу побачити в експозиційних залах Музею справжню перлину музейної збірки, сформованої по- над 100 років тому, колекцію плакатів (28 од. зб.) видатного митця сецесії — Альфонса Мухи (2010, куратор — М. Сеньків). Відомі театральні плакати виконані автором до постановок за участю актриси Сари Бернар, інші — присвячені мистецьким акці- ям, рекламно-комерційні чи з національним колори- том. Ці твори відзначаються вишуканістю колориту, композиційним завершенням та емоційним наповне- нням творів. Надбанням вдячних глядачів була ко- лекція плакатів, яка є найбільшою в Європі і не має аналогів ніде, навіть на батьківщині художника [1]. Прихильність шанувальників та професійне заці- кавлення фахівців викликала експозиція французь- кого плаката кінця ХІХ — поч. ХХ ст. «Тулуз- Лотрек та інші...» (2011, куратор — М. Сеньків). На виставці було представлено 34 плакати кінця ХІХ — поч. ХХ ст., які є класикою не лише фран- цузького, але й світового мистецтва. Авторство цих творів належить таким митцям світового масштабу, як Ж. Шере, А. де Тулуз-Лотрек, П. Бертон, А. Шубрак та інші [35, с. 3]. Не менш цікавою була репрезентація виставки «Чеський плакат кінця ХІХ — першої третини ХХ ст.» (зі збірки МЕХП), організована спільно з Генеральним консульством Чеської республіки у Льво- ві, присвячена Дню незалежності Чеської республіки (2011, куратор — М. Сеньків). Було показано пла- кат, який охоплює культурний, мистецький, політич- ний та суспільний простір Чехословаччини кін. ХІХ — першої третини ХХ століття. Тоді ж у вестибюлі Му- зею відбулася виставка «Чеський кіноплакат 60-х років» з колекції Моравської галереї у м. Брно. Ще однією виставкою-спогадом про трагічну дату в календарі Української держави стала експозиція з Фрагмент експозиції «Львівський феномен» (2006) Галина ГОлУБЕцЬ576 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012 фондів Музею «Чорнобиль — 25 років по тому» (2011, куратор — А. Колотай). У 2000-х рр. продовжувалася реконструкція по- стійних музейних експозицій, що було пов’язано з новою виставковою концепцією та перенесенням груп пам’яток у нові приміщення. Зокрема, у ви- ставкових залах МЕХП на пр. Свободи, 15 (2-й поверх) розмістилася постійна експозиція декора- тивного мистецтва Європи кін. ХІХ — першої третини ХХ ст. із показом меблів, кераміки (пор- целяна, фаянс, майоліка), художнього скла, мета- лопластики, медальєрства, художнього дерева, бі- жутерії і текстилю. На третьому поверсі експонується декоративно- ужиткове мистецтво другої половини ХVІІІ — пер- шої половини ХІХ ст. (класицизм, ампір, бідерма- єр). В експозиції репрезентовано інструменти, об’єднані в єдиний композиційний блок, а також ме- блі, художні вироби з металу, зразки кераміки, ху- дожнє скло і тканини. МЕХП ІН НАН України активно підтримує співпрацю з музеями і галереями в Україні, надаю- чи для експонування твори із власних фондових збі- рок і, водночас, радо приймаючи зустрічні вистав- кові пропозиції. Є чимало прикладів такої співпра- ці, проте акцентуємо на найвагоміших. Святкування 6-ї річниці Незалежності України було ознаменоване відкриттям великої виставки «Український шлях: шість років незалежності» у Львівському палаці мистецтв (1997). Наш музей представив портрети В. Гнатюка, Ф. Вовка, І. Фран- ка, М. Грушевського — роботи Мирона Яціва, а та- кож твори Е. Козака, Р. Лісовського, вироби фа- брики І. Левинського та інше. У Києві в Українському Народному домі відбу- лася виставка «Національна дитяча іграшка», ініці- атором якої виступила Міжнародна громадська ор- ганізація «Дитячий культурно-просвітницький центр» (1998). Понад сотнею зразків була пред- ставлена збірка народної іграшки МЕХП ІН НАН України — одна з найдавніших, найчисельніших і типологічно найрізноманітніших в Україні [8, с. 115]. Дещо змінена, і зі суттєвими доповненнями вистав- ка «Українська народна іграшка» була показана у Дніпропетровському історичному музеєві ім. Явор- ницького (222 од. зб., 2001 р.) та Музеї історії м. Дніпродзержинська (2002). Музеями України мандрувала колекція «Плака- ти Альфонса Мухи» зі збірки графіки та плаката МЕХП. З яскравими зразками французької куль- тури відомого єропейського художника мали змогу ознайомитися відвідувачі Національного художньо- го музею України (1998), Севастопольського ху- дожнього музею (1999), Національного заповідни- ка «Софія київська» (2001), Волинського краєзнав- чого музею (2002, м. Луцьк). Музейна колекція давніх пам’яток єврейського на- роду «Іудейські старожитності» була репрезентована у Музеї історії м. Дніпродзержинська (2000), у Дні- пропетровському історичному музеї ім. Д. Яворниць- кого та Запорізькому краєзнавчому музеї (2001). З колекцією міщанського одягу зі збірки МЕХП знайомилися відвідувачі Дніпропетровського істо- ричного музею ім. Д. Яворницького на виставці «Одяг львів’ян XVIII — поч. XX ст.» та «Східні шалі XVIII— поч. XX ст.» (2001). Колекцію до- повнювали аксесуари — віяла, парасолі, шкатулки тощо. Ці ж виставки демонструвалися у музеї істо- рії м. Дніпродзержинська у 2002 році. Натомість численні шанувальники мистецтва у Львові отримали нагоду пізнати частину матеріаль- ної культури Центральної України на виставках у МЕХП: «Петриківський розпис», «Козак Мамай» і «Життя та творча діяльність Д.І. Яворницького» з фондів Дніпропетровського історичного музею ім. Д. Яворницького (2001), виставці воскових фі- гур «Історичні особистості XVI—XX ст. в контек- сті української історії» (2000, м. Ялта). Спільні виставки з музеями Львова висвітлюва- ли ту чи іншу подію, акцію чи проект, збагачуючи і доповнюючи його творами з різних збірок. Йдеться про велику ретроспективну виставку «Послання крізь віки» (2000), де зібрано автентичні раритети Музею ім. Дідушицьких зі збірок Державного при- родознавчого музею НАН України, Львівського іс- торичного музею та МЕХП. Виставка, присвячена 175-літтю від дня народження В. Дідушицького, експонувалася у виставкових залах ЛІМу. МЕХП широко представив зразки вишивок, художні виро- би з металу, кераміки, дерева, рисунки П. Стахеви- ча та С. Обста (понад 120 од. зб.). Пам’ятки зі збірки МЕХП було долучено для формування виставки «Мистецтво країн Сходу» у Китайському палаці Золочівського замку (2003, 577виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу інституту народознавства НаН України… ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012 ЛГМ), Музею пивоваріння у Львові (2005). З ба- гатовіковою мистецькою культурою Львова знайо- мила виставка «Львів — відкрите місто» (2006, ЛГМ), присвячена Дню Львова. Збірку МЕХП репрезентували унікальні вироби з металу — віва- това гармата, дзвін з латинськими написами, свіч- ники, канделябри, порцелянові та скляні вироби та інше. Доповненням до експозиції «VII Міжнарод- ний симпозіум гутного скла» (2007, ЛІМ) стали ав- торські твори львівських гутників з колекції сучас- ного скла нашого Музею. На виставці «Дитина у звичаях та віруваннях укра- їнського народу», що відбувалася в УЦНК «Музеї Івана Гончара» (2007, Київ), зі збірки МЕХП було подано дитячий народний одяг та іграшки. Частиною великої виставки «Окупаційний Львів. Голокост га- лицьких євреїв. 1941—1944 рр.» були також па- м’ятки зі збірки Музею, а саме: ритуальний жіно- чий і чоловічий одяг, посуд тощо (2007, ЛІМ). МЕХП взяв участь у виставці, присвяченій 75-річчю Голодомору «Хресна дорога України. 1932— 1933 рр.» (2008—2009, ЛІМ), на якій експону- вався селянський одяг 1930-х рр., вироби домаш- нього вжитку зі Східної та Центральної України. Про повернення до своєї багатовікової культури, збереження традиції свідчать численні виставки на- родного та самодіяльного мистецтва, що відбува- ються у виставкових залах МЕХП. Народне мис- тецтво є виявом справжньої культури автентично- го походження, непереборним явищем суспільної свідомості, це національна оборона людських душ і високих ідеалів. З народного мистецтва виростає духовне оновлення суспільства, утвердження наці- ональних цінностей [30, с. 2]. Найбільш поширеним видом українського народ- ного мистецтва є художня вишивка, яка увібрала в себе найкращі зразки народного орнаменту. Насна- жені сакральною сутністю та багатою символікою вирізнялися вишиті хоругви та ікони на виставці ви- робів отця Дмитра Блажейовського з Риму (1992). Виважений композиційний лад та вишуканий лако- нічний візерунок був притаманний роботам на схо- жій виставці вишитих ікон народної майстрині Іри- ни Івасенко та її доньки — Ірини «Хай святиться ім’я твоє» (1997). Микола Симчач з Коломиї та- кож вишиває ікони, картини та священиче облачен- ня, в яких гармонійно поєднані сакральні символи і ніжний орнаментальний взір, про що засвідчили дві виставки майстра (2002, 2010). Запам’яталися багатьом відвідувачам виставки вишиваних бісером ікон Оксани Іваночко (2000, 2001), оскільки вона виконує їх «з глибокою вірою в Господа, тож і викликають вони високе духовне зворушення, спонукають до молитви і популяризу- ють відомі ікони минулих століть» [18, с. 2]. Свою майстерність у вишивці в експозиційних за- лах МЕХП не раз декларувала заслужений майстер народної творчості Ольга Возниця (1997, 2001, 2010). Про вміння використовувати прості, на пер- ший погляд, засоби для одержання ефективних де- коративних акцентів свідчили виставки вишивок на- родної майстрині О. Стахурської (2002), Ірини Се- ник (2003), Віри Роїк (2006), Інеси Горбай-Колесник (2006) та інших. Вишивка Ю. Савки проілюстру- вала «Штрихи історії України у вишиваному пор- треті» (2007), а вишивані картини Олександри Зробок-Камінської ще раз розповіли про «Барвис- тий світ Кобзаря» (2007). Вишивкою оздоблені рушники, сорочки та верхній одяг Ірини Вовк-Ти- ранської, що репрезентувала майстриня на виставці «Світ, вишитий серцем» (2007). Глибина думки притаманна кожному вишиваному рушнику Галини і Світлани Махонюків на виставці «Нев’янучий сад» (2007). У вишивці вони спирають- ся на класичні взірці, формують власні авторські ва- ріанти, творчо осмислюють вже відомі взори. Проте, «коріння всього, що створили волинські майстрині, безперечно, — у глибині народних традицій, які, влас- не, і є їхніми школою, ареною і щаблями сходження» [25]. Унікальні вироби народного промислу були пред- ставлені у залах Музею на виставці «Сто козацьких рушників» (2008, Запоріжжя). Кращими авторськи- ми роботами 24 майстринь Запоріжжя і копіями му- зейних експонатів півдня України поціновувачі при- кладного мистецтва любувалися упродовж місяця. Початок 2007 р. ознаменувався великою вистав- кою народного та декоративно-ужиткового мисте- цтва творчого об’єднання «Чатир-Даг» — «Крим- ський стиль». Вона широко представила мистецтво татарського народу, адже декоративно-ужиткове мистецтво кримських татар є історично значиме і са- мостійне явище в художній культурі Крима. Прой- шовши довгий шлях розвитку, це мистецтво в наші дні знаходиться на етапі відродження, нового фор- Галина ГОлУБЕцЬ578 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012 мування творчості професійних митців і в майбут- ньому становлення сучасної національної художньої школи. Виставка показала органічну єдність форми і декору у виробах з глини, металу і дерева, проде- монструвала багатство тканих орнаментальних тка- нин, поліхромні вишиті та гаптовані вироби, що ви- різнялися самобутнім колоритом, яскраво вираже- ною національною своєрідністю. В окреслений часовий проміжок значними були виставки писанок: у 2001 р. — Великодня вистав- ка писанок Віри Манько, у 2009 та 2010 рр. ви- ставки лемківських писанок «Воскресне писанка» та інші, що представляли писанку з іншими різно- видами творчості. Інша група екпозицій пов’язана з різними техні- ками малярства. Тут і наївне малярство Ганни Ша- батури (1999), живопис самодіяльного художника Дмитра Солинки «Моя Лемківщина» (2002), ма- лярство майстра народної творчості Євгенії Завгод- ської (2003), малярство на склі Ірини Токарської (2004), жипопис Світлани Стародубцевої (2004, 2008) тощо. Окремий різновид традиційного деко- ративного розпису представила експозиція «Яворів- ська народна дерев’яна мальована іграшка» (2009), організована обласним осередком Національної спіл- ки майстрів народного мистецтва України. Заслуговує на увагу виставка, яка представляла культуру сходу України. Це — декоративно-ужиткове мистецтво народних майстрів та митців-професіоналів Луганщини під назвою «Коріннями життя, вітанням у мистецтві», адже «за змінами в житті нашого сус- пільства прийшло усвідомлення необхідності відро- дити морально-естетичні цінності, актуалізувати ду- ховне начало в житті людини» [26, с. 86]. Серед грона виставок народного мистецтва, без- сумнівно, виділяється одна — української народ- ної художниці Марії Приймаченко (2011). Пізна- ти неповторний і загадковий світ власних образів мали змогу численні відвідувачі виставки, твори для якої надав Комітет художніх виставок у Києві. Ге- рої її творів — дивовижні звірі й птахи, декорова- ні найрізноманітнішими орнаментальними мотива- ми. Все в цих малюнках неправдоподібне і в фор- мі, і в композиції, і навіть в кольорі. Сюжети ці можна тільки описати, а розповісти про них може лише саме зображення [6, с. 25]. Завжди інтригуючими для глядача є вернісажі оригінальними за технікою виконання творами, на- приклад, виставки лозоплетіння С. Галамаги (1999), витинанок Галини Подолинної (1999), картин із со- леного тіста Юлії Петренко (2005), виробів з соло- ми Марії Кравчук (2006), макетів церков «Дерев’яна сакральна архітектура» Михайла Яськовича (2010) та інші. Останній автор у 2011 р. за свою творчість отримав Обласну премію ім. Анатолія Вахнянина в номінації «Народна творчість». Виставка «Гончарне мистецтво Іванни Іванусів» (2003, Канада) ознайомила громадськість з ціка- вими та самобутніми виробами майстрині, яка є продовжувачем української національної культур- ної традиції в діаспорі. Широкий спектр творчих пошуків в ділянці народ- ного мистецтва показали експозиції мистецьких твор- Вишивані рушники Г. і С. Махонюків на виставці «Не- в’янучий сад» (2007) Гаптована торбинка з виставки «Кримський стиль» (2007) 579виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу інституту народознавства НаН України… ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012 чих об’єднань — «Січкарня» (1995), «Джерело» (1995), «Вориння» (2000, 2006). Серед групових вернісажів особливе місце займає виставка живопи- су глухонімих художників, яких об’єднав і організу- вав львівський митець Ю. Тямушкін (2005). Широкомасштабна виставка «Народні майстри Львівщини» (2000) всебічно продемонструвала на- родні таланти нашого краю, їх великий творчий по- тенціал, а наступний показ творів Львівського об- ласного осередку майстрів народного мистецтва України був приурочений 20-річчю організації (2010). Серед інших виділяються виставки творів народних майстрів Донеччини (кераміка, живопис, графіка, художні вироби з дерева), яка була присвя- чена 10-й річниці Незалежності України (2001) та виставка «Великдень в Полтаві», де майстри худож- ньої кераміки, вишивки, малярства на склі та писан- ки показали оригінальні авторські вироби, притаман- ні певному регіону України (2007). У зазначене 20-річчя відбулося чимало виставок професійного декоративно-ужиткового мистецтва. Так, зокрема, заслуговує на увагу самобутня ретро- спективна виставка родини Саєнків (1992, Київ), де були представлені твори Олександра Саєнка (олійні та акварельні роботи, панно, інкрустовані со- ломкою, килими, гобелени, керамічні тарілки, вибій- ки), його дочки Ніни Саєнко (панно, інкрустоване соломою і килими) та внучки Лесі Майданець (го- белени, батіки, писанки). Виставка показала тяглість поколінь, спільні риси образотворення — потяг до пошуку досконалих форм, гармонія кольорів, поєд- нання традицій народного мистецтва з сучасним об- разним мисленням [12]. Оригінальну пластику в дереві показали відомі львівські митці — Володимир Іванишин і Ростис- лав Лах (1992). Цю ж тему у неповторних образ- них варіаціях розвинув художник з Коломиї Василь Андрушко (1993). Творчу активність на персональних виставках про- демонстрували митці художньої кераміки — львів’яни Марія Курочка-Пінас, Іван Франк, Василь Гудак, а також Віктор Шаповал з Харкова (1992). У гроні експонентів 1993 р. відомі майстри: Тарас Левків (графіка, інтарсія), Оксана Риботицька (го- белен), Іван Франк (кераміка, графіка), творчий тандем Лілеї Квасниці та Романа Дмитрика (гобе- лен, скло). Для кожного з них характерні новатор- ські пошуки, нестандартні підходи до задумів і реа- лізації мистецьких проектів. Інколи в музеї відбувалися й експозиції ювелірно- го мистецтва, наприклад, виставка виробів Володи- мира Шевердіна (Луганськ, 1994) та емалей і юве- лірного мистецтва Всеволода Волощака (2004). Митцям притаманний яскравий індивідуальний стиль, власні засоби самовираження, які органічно об’єднані в традиції і новаторстві. Своєрідний спектр зацікавлень задекларували дві різні за творчим підходом виставки кераміки: жи- вописно-графічна Ігоря Ходи і пластично-скуль птурна, з використанням давньої техніки димлення Ярослава Славінського (1995). Невмирущість мистецтва глини і вогню підтвердила експозиція творів однієї з найві- доміших львівських майстрів — Ольги Безпальків (1996). Художниця не тільки розглядає архітектоніч- ну основу кожної сущої речі, але, по-суті, окреслює й вибудовує нові структури на грані можливого [29]. Наступні вернісажі (1996—1998) знову ж під- твердили високий рівень декоративно-ужиткового мистецтва. Серед них відзначимо текстиль Ірини Ви- нницької (1996), кераміку Володимира Хижинсько- го і текстиль Анни Попової (1997), кераміку Івана Франка, яка з нагоди 50-річчя художника була по- казана поряд з його рисунками (1998). Своєрідним акцентом у названому циклі виставок стала експо- зиція, присвячена 50-річчю кафедри художнього ме- талу ЛНАМ (1998). У 2000-х рр. виставки декоративно-ужиткового мистецтва були не менш різноманітними. У колі екс- понентів два митці різного покоління — відомий ке- раміст і викладач ЛНАМ Василь Гудак і нещодав- ній випускник кафедри художньої кераміки — На- зар Біда (2001). Помітною активністю вирізнялася діяльність митця художньої обробки шкіри Ігоря Копчика. Про це свідчать вернісажі, якими худож- ник регулярно тішив своїх прихильників (1989, 1998, 2002). На відкритті однієї з виставок під назвою «Наступний — наш» мистецтвознавець Р. Яців за- значив, що експоновані праці є «новою стадією фі- лософічного проникнення автора в політико-моральні проблеми сьогоднішньої України» [47, с. 69]. Про вагомий доробок митців декоративно-ужит- кового мистецтва засвідчив 2003 р.: було представ- лено твори Р. Кордіяки, У. Слюсар, В. Боднарчу- ка. Спільна виставка молодих митців В. Мельничу- Галина ГОлУБЕцЬ580 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012 ка та М. Дідика задекларувала нові імена у цьому виді мистецтва. Вітражна пластика і кераміка добре компонувалися між собою: «...Симпатична вистав- ка без занепадницьких настроїв, кольоровий вибух посеред ранньої осені» [16, с. 6]. Василь Боднарчук належить до митців, які не зраджують своїм уподобанням, виставляючись у за- лах МЕХП (1998, 2003). Остання, до 55-ліття з дня народження митця, — це ніби «з’єднувальний місток між декоративним і образотворчим мисте- цтвом, що дає можливість перетину його творів з глини, шамоту, кам’яної маси з живописом, графі- кою, скульптурою» [41, с. 8]. Львівський скульптор Іван Микитюк також свої персональні виставки презентує в МЕХП (1998, 2003, 2008). На виставці до 55-ліття з дня наро- дження (2003) митець показав авторські твори, ви- конані з різних матеріалів: бронзи і каменю, шамо- ту і гіпсу, дерева і димленої кераміки. Чуття єдиної родини — таким було сприйняття наступної вистав- ки І. Микитюка «Діти та онуки» (2008). Поряд зі скульптурними виробами митця, його діти та онуки показали свої твори у графіці, живописі та худож- ньому склі. Роботи І. Микитюка звучать вільними імпровізаціями, сповненими динаміки та емоцій, а іноді сприймаються як своєрідна матеріалізація ка- зок і пісень. Творчість митця формує відчуття міц- ної опори у сім’ї, де мистецтво стало способом жит- тя. Він не самотній у творчих уподобаннях і благо- датна іскра творчого натхнення мандрує родиною, спалахуючи у юних душах [14]. У виставкових залах МЕХП була показана час- тина великого проекту, запропонованого львівсько- му глядачеві Харківською державною академією мистецтв та дизайну (2004). Сама назва акції сим- волізувала прагнення до єднання Східної та Захід- ної України. Проект «Від серця до серця» знайшов схвальний відгук широких глядацьких кіл і фахівців- мистецтвознавців. Харківські гості продемонстру- вали творчі здобутки найвідоміших митців, фунда- торів місцевої школи і творчої молоді. Відродження мистецтва витинанок і його розвиток проілюструвала виставка художника з Києва Василя Корчинського (2005). Його творчість «дає підстави для узагальнення досвіду різноманітних регіональних напрямків української витинанки. Мистець намага- ється закласти підвалини фундаментальних методо- логічних концепцій цього виду діяльності й піднести його розвиток на новий щабель» [34, с. 104]. Заслуговує на увагу велика ретроспективна вистав- ка з Івано-Франківщини «10 років Асоціації україн- ських мистців з Коломиї» (2005). Ювілейний показ творів місцевих художників засвідчив, що давні тра- диції усе ще зберігають актуальність і знаходять за- цікавлення у творчості багатьох художників. Концеп- туальна програма давала всебічну уяву про різнома- нітне культурне життя Коломиї кінця ХХ століття. Помітною подією у мистецькому житті міста 2006 р. стала виставка творів викладачів Львівсько- го державного коледжу декоративного та ужитко- вого мистецтва ім. І. Труша. Вона була присвячена 130-річчю заснування навчального закладу, який має давню і багату історію. Григорій Кічула — художник широкого творчого діапазону. Цю тезу митець знову підтвердив, заде- кларувавши свою персональну виставку живопису і кераміки (2006). Виставка ткацтва Оксани Гірняк- Валько «Вечірні фантазії» показала різноманітні композиційні прийоми, пошук нових виражальних засобів у розробці нетрадиційних сюжетів і мотивів у створенні тканих виробів (2006). Не вперше дивує своїх прихильників майстер- склодув і художниця Євгенія Шимоняк-Косаковська. На персональній виставці «Таємниче диво у гутному склі» (2007) вона вкотре підтвердила свою майстер- ність вільного володіння багатьма способами формот- ворення і декорування робіт — скульптурне ліплен- ня чи розпис по склу, використання емалей, поєднан- ня гутної техніки зі склодротом чи металом. Серед виставок 2008 р. заслуговують на увагу дві самобутні експозиції декоративно-ужиткового мис- тецтва: «Сучасний литовський текстиль» і Всеукра- їнська виставка художньої витинанки. Львів’яни і гості нашого міста мали змогу познайомитися з твор- чими досягненнями литовських митців на виставці, приуроченій дню Незалежності Литви. Експозиція організована за ініціативи ІМЦ «365», за посеред- ництвом Почесного консульства Литовської респу- бліки у Львові. Її основу склали дипломні роботи студентів і творчі праці викладачів кафедри худож- нього текстилю Вільнюської академії мистецтв. Вагомою подією мистецького життя, яка викли- кала широкий резонанс громадськості та ЗМІ, ста- ло відкриття Всеукраїнської виставки художньої 581виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу інституту народознавства НаН України… ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012 витинанки «Паперове мереживо українських ху- дожників» (куратор — М. Станкевич). Ця вистав- ка стала продовженням започаткованої у 1980 р. в МЕХП першої ретроспективної виставки «Укра- їнські витинанки». У виставці взяли участь 30 май- стрів зі всієї України. Складні сюжетні композиції з дивовижним плетивом ліній і зображень виходять за межі уявлень про цей вид мистецтва. Ці твори належать скоріше до витинальної графіки, оскіль- ки тут явними є ознаки переходу від декоративно- прикладного до образотворчого мистецтва [3, с. 31]. Масштаби «Паперового мережива», що охо- пило роботу майстрів з 20 міст і сіл України, «да- ють надію на реанімацію витинанки як унікально- го виду мистецтва» [39, с. 6]. На завершення 2008 р., у день св. Андрія, при- хильники мистецтва прийшли вшанувати непересічу майстерність трьох Андріїв — двох ректорів, львів- ської та київської академій — Бокотея і Чебикіна, а також українця з діаспори (Гданськ, Польща) — Ментуха. Виставка «На Андрія» представляла ху- дожні вироби зі скла, малярство і графіку. Поєднан- ня різних матеріалів і технік визначило загальне ба- гате емоційне звучання експозиції. На деякий час львівські шанувальники мистецтва потрапили «у полон» творчості талановитих худож- ниць Вікторії Дубовик та Софії Бурак, які презен- тували мистецтво батику (2009). Виставка яскраво показала необмежені зображальні можливості цієї специфічної техніки. Твори продемонстрували без- доганне відчуття кольору та естетичний смак, які по- значилися особливою чутливістю авторів до матері- алу та умінням виокремити в ньому цілу гаму плас- тично-фактурних модуляцій [43, с. 241]. Власну філософію художнього текстилю проде- монструвала Лариса Левикіна на персональній ви- ставці «Кольори життя» (2009). Неординарна ви- ставка репрезентувала творчість молодої львівської мисткині — Мирослави Рожко (2009). Сама назва виставки: «Дерева, як сни» декларувала романтич- не, сповнене мрій і дитячої чистоти образне звучан- ня творів. Оригінальна техніка, в якій текстиль інте- грується в інсталяції зі склом, дає широку палітру асоціативних звучань, багатоваріантність пластичних вирішень [36, с. 6]. Цикли праць, виконаних в тех- ніці пастелі, акварелі та витинанки показала ще одна молода художниця Наталя Откович (2009). Помітним явищем у 2009 р. стала виставка глиня- них виробів митця з Дніпропетровська Сергія Горба- ня та колег з його майстерні. «Половецькі баби» ре- презентували творчість С. Горбаня, який є учасником численних виставок, лауреатом дизайнерських кон- курсів, а найголовніше — відкрив майстерню, де пра- цює і навчає [37, с. 6]. Атракційним для глядача було те, що автор виставив в експозиційному залі гончар- ний круг і дав можливість кожному долучитися до улю- бленого ремесла під час огляду виставки і проведення майстер-класів. Старший науковий співробітник МЕХП ІН НАН України Галина Івашків, яка спри- яла організації виставки, на відкритті зазначила, що в експозиції «...переплелися віяння старовини та сучас- ності... старовину вбачаємо у копіях кам’яних поло- вецьких статуй (їх ще називають «кам’яними баба- ми»), відгомону ХІІІ ст. в сучасній інтерпретації» 1. Своєрідний аспект образотворення у, здавалося б, різних за своєю природою сферах творчості — в ху- дожньому склі та графіці виявила експозиція Андрія та Віктора Курилів. Прозорість скла несподівано ор- ганічно доповнювалася витонченим графічним рисун- ком. Подібні враження справила виставка текстилю та графіки Оксани Кінчеряк (обидві — 2010). 2010 р. у виставкових залах МЕХП відбувся Другий фестиваль «ляльковий світ», організований ІМЦ «365». Уперше широко та багатогранно було представлено феномен авторської ляльки в Україні: від традиційних етнічних ляльок-мотанок до сучас- них колекційних екземплярів із дорогих тканин, пластику та порцеляни. Окрему групу склали колек- ційні ведмедики «Тедді» та їх «друзі». Експозиція була просякнута теплом, створеним творчим мислен- ням і руками понад 50 жінок з різних регіонів Укра- їни і близького зарубіжжя. 1 Записано 2. 11. 2009 р. від Галини Івашків на відкритті виставки. Фрагменти експозиції «На Андрія» (2008) Галина ГОлУБЕцЬ582 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012 Огляд виставкової роботи 1992—2011 рр. дає змо- гу стверджувати, що сучасне професійне декоративно- ужиткове мистецтво не втрачає актуальності. На рів- ні з іншими видами пластичних мистецтв воно праг- не усвідомити свою важливу роль у сучасній культурі як суттєвого фактора гуманізації середовища, нама- гається гнучко реагувати на тенденції, що з’являються у сучасному мистецтві [42, с. 25]. Упродовж 20-літнього періоду у виставкових за- лах МЕХП відбулося чимало виставок образотвор- чого мистецтва — живопису, скульптури, графіки. Зупинимося лише на окремих з них. Прихильність шанувальників та професійне заці- кавлення фахівців викликала ретроспективна юві- лейна виставки акварелей знаного львівського мит- ця Мирона Отковича (1992), для якого «маляр- ство — омріяний жаданий берег піднесених почувань і гармонії з життям» [7, с. 4]. Серед ювілейних вернісажів, що увійшли в скарб- ницю 1993 р. — святкування 100-річчя з дня на- родження Роберта Лісовського. Маловідому сто- рінку в історії українського мистецтва розгорнула перед львів’янами виставка творів повстанця, чле- на Головної визвольної ради Ніла Хасевича «Гра- фіка з бункерів УПА» (1995). В експозиції були представлені твори 1930-х рр. (екслібриси, книж- кова графіка, малюнки олівцем), дереворити періо- ду підпілля 1943—1952 рр. зі збірки Волинського краєзнавчого музею [13]. Помітне місце серед вернісажів 1994 р. зайняли екс- позиції графіки Петра Марковича (Львів) і живопи- су Антона Лобанова (Київ). А виставка графічних творів Ігоря Боднара «20 років тому» нагадала про сумнозвісні часи заборон та диктату соцреалізму. У мозаїці експозиційного життя Музею 1995 р. виділялися виставки двох львівських живописців Миколи Шимчука і Сергія Савченка. Твори першо- го вирізняються прецизійністю виконання обраних сюжетів, поєднанням в зображеннях виразного чор- ного контуру і легких пастельних кольорів. Маляр- ство С. Савченка значно експресивніше. Митець за- стосовує навмисні деформації з метою посилення емоційного впливу на глядача. Серед вагомих виставок 1996 р. відзначимо, на- самперед, показ живописних творів Емми Андієв- ської — української мисткині з Німеччини. Попри відчуття причетності до образотворчих проблем су- часного мистецтва в її барвистих композиціях від- чувається глибинний зв’язок з традиціями народ- ного мистецтва. До радянських часів, коли національна тематика могла підніматися художниками переважно на рів- ні неофіційної нонконформістської творчості, повер- тає нас посмертна виставка графіки Софії Гебус- Баранецької. В її творах, присвячених національ- ним героям, відомим персонажам періоду козаччини, відчуваються кращі традиції українського графіч- ного мистецтва, закладені на початку ХХ ст. гені- альним Г. Нарбутом. Виставка творів Романа Романишина (1996) прозвучала на рівні кращих сучасних здобутків мистецтва графіки, малярства, пластики. Пред- ставлена колекція продемонструвала творче зрос- тання автора, знаного далеко за межами України. Відкриваючи виставку, мистецтвознавець Р. Яців відзначив високу майстерність автора, його чільне місце у сучасному мистецтві «як провідника гра- фічної форми і стилю і як носія гострих і чесних су- джень про Україну» [11]. Низка виставок представила широкий зріз сучас- ного львівського малярства — від вишуканої есте- тики, стриманого та виваженого застосування вира- Фрагмент експозиції «Половецькі баби» (2009) 583виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу інституту народознавства НаН України… ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012 жальних засобів у працях Ігоря Романка до філософсько-знакового, дещо архаїчного малярства Галини Новоженець та Віктора Хаджинова (1997). У живописній експресії, просторовій глибині творів Євгена Манишина (1996) «немає жодного приму- су, а є зовні проста й конструктивна логіка опану- вання категоріями краси» [46, с. 38]. Композиції на виставці Василя Семенюка (1997, 2007) пройняті експресією у застосуванні рисунка і барви, і, разом з тим, ліричні та витончені, іноді те- матично пов’язані з поезією відомих українських ав- торів. Пошуки і знахідки власного стилю у графіч- них працях засвідчила виставка завідувача секції екс- позиції Музею Андрія Колотая (1998). Помітною подією 1999 р. стала персональна вистав- ка графіки Івана Крислача, присвячена 70-літтю ху- дожника. Автор дотримується традиційної реа лістично- ілюстративної манери вирішення своїх творів. Більшість творів митця присвячені національній тематиці, зокре- ма творам українських письмен ників-класиків. Ще один ювілей, на цей раз 50-літній, супрово- джувала виставка живопису Валерія Марчака, який у своїй творчості схиляється до філософських тем, іноді казково-міфологічних сюжетів (1999). Цього ж року відбулися ще три виставки маляр- ства — Володимира Стасенка, Миколи Грималю- ка і Роксоляни Прийми-Таміоли. Перший з назва- них авторів відомий прихильністю до творення ха- рактерних гротескних образів, іноді наближених до стилістики мистецтва примітивізму. Подібний зв’язок з образотворчим фольклором спостерігає- мо в окремих живописних полотнах М. Грималю- ка. Поетичністю образів і сміливим використан- ням відкритих барв вирізняється живопис Р. Прийми-Таміоли (2005). Початок 2000-х рр. позначений низкою цікавих вернісажів. Основною творчою спеціалізацією львів- ського митця Мирона Яціва, посмертна виставка якого відбулася у 2000 р., є графіка. Авторська кон- цепція розвинулася на традиціях українського зрі- лого і пізнього модернізму, в основі якої етнічні мис- тецькі джерельні ресурси, естетика та семантичні особливості народного мистецтва, у проекції на ак- туальні стилі європейського модернізму 2. Екпози- ція кольорової графіки Зоряни Грицуляк (2000) 2 З експлікації на виставці в МЕХП у 2000 р. справила враження, насамперед, застосуванням у композиціях своєрідних знаків-символів. У переліку ювілярів 2001 р. — відомий митець одесит Валерій Басанець, який з нагоди 60-ліття представив свої графічні твори. Реалістичністю пор- третних зображень вражала виставка гостя з Мо- скви, члена Міжнародного художнього фонду Ярос- лава Цико (2001, 2005). «Міра і баланс інтимнос- ті, романтизація у портретах, елементи гіперреалізму з акцентом чуттєвості органічно поєднуються у тво- рах художника», — зазначив на відкритті виставки мистецтвознавець Р. Яців [33, с. 20]. Серед вагомих урочистостей, що увійшли в скарбницю 2002 р., — ювілейна виставка, присвя- чена 100-річчю від дня народження Едварда Ко- зака (живопис, графіка, документи, фотографії. Ку- ратор — Роман Яців). Запам’яталася шануваль- никам мистецтва виставка живопису відомого львівського художника Михайла Безпальківа. Він знайшов власну манеру малярства, в якому значне місце займає пейзаж, а також гротескові сюжети, взяті з повсякденного життя. МЕХП не залишився осторонь культурно-ми- стецьких акцій, що були приурочені святкуванню 100-літнього ювілею видатного українського ху- дожника, педагога, непересічної особистості Ро- мана Сельського. Творчу стилістику митця, що впродовж півстоліття стала визначальною в утвер- дженні львівської малярської школи, яскраво за- свідчила виставка творів Р. Сельського (з приват- них колекцій, 2003). Особливе місце займає виставка малярства, при- свячена 80-літтю відомого дослідника давнього і су- часного українського мистецтва, доктора мистецтвоз- навства Володимира Овсійчука (2004). Вперше львівський глядач мав можливість ознайомитися з його творчістю, відчути високу майстерність митця. Творчою несподіванкою стали персональні вистав- ки працівника сектору експозиції МЕХП Ігоря Вір- щука — малярство на склі (2005, 2010). Митець дотримується техніки і мотивів, властивих народно- му образотворчому мистецтву і, разом з тим, його творчість є неповторно індивідуальною. Користува- лася популярністю виставка викладачів Львівського державного коледжу декоративного та ужиткового мистецтва ім. І. Труша Ярослава Юськіва (скульпту- ра) і Михайла Коломийчука (живопис) (2005). Галина ГОлУБЕцЬ584 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012 Щедрим на виставки образотворчого мистецтва був 2007 р.: глядачі побачили пастелі Євгена і Лесі Безнісків під загальною назвою «Чорнобильська Голгофа», графіку відомої в історії українського мис- тецтва постаті — Василя Касіяна (з нагоди 90-річчя заснування кафедри книжкової графіки та дизайну Української академії друкарства). Помітне місце за- йняв також показ графіки Юрія Віктюка, який до- вгий час працював у МЕХП художником, займав- ся побудовою музейних експозицій та змінних ви- ставок, а нині проживає у США. Відомою особистістю з часів нонконформізму 1960-х є львівський графік Богдан Сорока. Його твори наповнені глибоким філософським змістом, звучать як своєрідні образотворчі притчі. Автор успішно працює в чорно-білій і поліхромній графіці. Про подальше розширення спектру творчих пошу- ків засвідчила його персональна виставка (2008). Черговий, започаткований у Львові «Тиждень ак- туального мистецтва» (2009) включав різноманітні акції, які проходили у виставкових залах міста. У МЕХП виставка львівського митця Андрія Сагай- даковського «Щасливе життя» була вирішена у властивому художнику гротескному ключі. Верніса- жі 2011 р. познайомили львівського глядача з графі- кою та живописом Бориса Дроботюка і графікою московського митця Дмитра Горіна. Експозиційні зали МЕХП були відкриті й для мо- лодих митців. Зокрема, про багатолітню творчу співп- рацю музею з ЛНАМ засвідчив неодноразовий по- каз дипломних робіт та наступний успішний захист випускників навчального закладу. Крім того, пред- ставляли свої роботи юні митці Малої академії мис- тецтв (м. Підбуж, Івано-Франківська обл.) та Стрий- ського ХПТУ. Про творчий потенціал підростаю- чого покоління свідчать виставки дитячої художньої школи ім. Олекси Новаківського (м. Львів), Пала- цу культури і мистецтв ім. Г. Хоткевича та інші. Однією з ознак швидких перемін у мистецькому середовищі стала поява і наступна зростаюча попу- лярність фотовиставок. Поступово фотографія повер- тала втрачене колись місце повноцінного різновиду сучасного образотворчого мистецтва. Про це, зокре- ма, засвідчила низка виставок, які відбулися у вистав- кових залах МЕХП (за 20 років — понад 60). Вагомою аргументацією для відродження у Льво- ві фотомистецтва були закордонні виставки. Поча- ток поклала виставка «Сучасна австрійська архітек- тура», яка отримала багато схвальних відгуків (1994, м. Гарц, Австрія). Її експонати — це показ архітек- тури як дійства. Митці різної вікової категорії нада- ли своїм будівлям не стільки формальних рис, скіль- ки експресивності та просторовості [20]. Не менш цікавими були наступні вернісажі: «Врятовані пам’ятки» та «Фотографії Генріха Сеньковського» (Польща), «Калевала» (Фінляндія), «Сучасна ав- стрійська фотографія» (всі — 1996), «Фотографії австрійської архітектури» (1997), персональна ви- ставка фотографії Клауса Шаффлера (1998) і Бер- да Гьофера (2004). Наприкінці 1990-х відбулися ще дві самобутні фотовиставки — «Америка очима американського емігранта» Івана Івахіва (Канада, 1999) та «Дерев’яні церкви Карпат» Зігфріда фон Кваста (Німеччина, 1999). Остання — це дві сотні світ- лин пластів сакральної культури народів Карпат, зроблених іноземцем, де «нарешті зафіксовано для сучасників та історії неповторність карпатських дерев’яних церков» [38]. Частими гостями музею стали фотомитці Поль- щі. Тематика таких виставок була різноманітною — від історичного до сучасного аспектів. Варто згада- ти, наприклад, «Кінець Ялти, 1945 р.» (2001), вер- нісаж фотомитця Адама Буяка «Іван Павло ІІ у ювілейному 2000-му році» і виставку «Разом», при- свячену візиту Папи Римського Івана Павла ІІ до Львова (обидві — 2001), персональні виставки фо- тографа з Варшави Кшиштофа Гейке (2003, 2006). З нагоди 25-ї річниці виникнення у Польщі Неза- лежної самостійної професійної спілки, у виставко- вих залах МЕХП була відкрита експозиція «Солі- дарність» (2005), увагу привернула експозиція «Храми, палаци і садиби східних земель Речі По- сполитої» (2009). Особливе місце займають дві фотовиставки, при- свячені трагічним подіям. Перша з них — «Заголо- вки історії», приурочена першій річниці трагедії 11 вересня у Нью-Йорку (2002), друга — «77 анге- лів», організована так само з нагоди першої річниці тепер уже іншої трагедії, на Скнилівському летови- щі (2003). Адже «фоторепортер не має права від- водити очей. Навіть тоді, коли вони відмовляються дивитися, тоді, коли серце відмовляється вірити. В найстрашніші миті він має залишатися спостеріга- 585виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу інституту народознавства НаН України… ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012 чем. Заради пам’яті, заради правди, заради історії, яка не має повторитися» [48]. Значною кількістю фотовиставок позначені 2003—2004 роки. Тоді львівські глядачі ознайоми- лися з працями Міхаеля Голдовського «Західна Україна очима ізраїльтянина» (Ізраїль), Васлава Ту- река «Прикарпатські каплиці» (Польща), Джона Марголіса «Американська придорожня архітекту- ра» (США), Томаша Свободи «Кольори життя» (Чехія), Йозефа Брауна (ретроспекція творів 1901—1910-х рр.) Чехія, Адама Ленкевича (твори 1920—1930-х рр.) Польща. З числа оригінальних за концепцією закордон- них виставок фотографії відзначимо: «Цигани Че- хії та Словаччини», організовану Євою Давидовою, відомим чеським етнографом, мистецтвознавцем і соціологом (2005), «Чеська фотографія, присвяче- на 90-річчю битви під Зборовом» (Чехія, 2007), «Священна спадщина: Едвард С. Куртіс і північно- американські індіанці» (з колекції Крістофера Г. Кардозо, США, 2008), «Хрест і спільна спад- щина» (Польща, 2008), «Руки письменників» Анні Ассулін (Франція, 2009), а також «Юнескоіталія» (Італія, 2008). На останній була показана 41 іта- лійська пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у творах 14 фотографів. Своєрідністю подачі фото- матеріалу із застосуванням спеціально затемнених приміщень, особливої підсвітки і музичного супро- воду вразила виставка фотографій «Українці» Юрія Білака (Франція, 2007). Попри закордонні вернісажі, відбувалися цікаві презентації фото українських митців. Серед них: персональні виставки Олександра Мазуренка (2003), Романа Ковтуна (2004), «Весна у Ка- м’янці» Георгія Борисовського (2005), «Кавказ» Олександра Позднякова (2007). Запам’яталися фото з вернісажу «Владика Володимир» (2007), де світлини Олега Іванусіва були показані до 100-річчя з дня народження Володимира Стернюка. Велике враження справила експозиція «Грузія у вогні» Максима Баландюка (2008). Окремо виділимо виставку молодих чернівецьких фотографів, організовану українсько-австрійським центром співробітництва з питань науки, освіти та культури та фондом Роберта Боша (Україна — Ав- стрія, 2006). Характер плідного співробітництва ві- дображали експозиції — «По обидві сторони кор- дону» (Польща, 2005) і «Зникаюча краса: Архітек- турна деталь в пам’ятках українського при кордоння» (Україна — Польща, 2007). Значною подією у Львові стало 1-ше Міжнарод- не бієнале художньої фотографії «Вікна — очі осе- лі» (Україна — Польща — Литва), організоване у Львові за ініціативою ІМЦ «365» (2007). Упро- довж тижня вернісажі відбувалися у багатьох ви- ставкових залах міста У МЕХП проходили персо- нальні виставки польських фотомитців — С. Захар- ко і Т. Нуцковського. Однією із функціональних рис МЕХП є надан- ня експозиційних площ для тимчасових виставок тво- рів митців з-за кордону. До самобутніх вернісажів у залах Музею належать «Сучасна словацька гераль- дична творчість» та «Сучасна польська книжка» (1994). Великий інтерес викликала виставка творів ізраїльських митців «Золотий Єрусалим» (1995). Атракційну виставку «Кустарні художні вироби американських індіанців» (1996, США) організува- ла інформаційна служба США з метою демонстрації виробів, виготовлених вручну корінними американця- ми, які й досі займаються традиційними видами руч- ного ремесла, що відрізняються відмінною якістю. Представлені на експозиції художні витвори — мас- ки, ляльки, обрядові амулети, елементи одягу, кили- ми, ювелірні прикраси та інші вироби (142 од.) вико- нані у традиційному стилі і з гордістю носять відби- ток стародавньої та різнобарвної культури [19]. З творчими напрацюваннями австрійських худож- ників ознайомили українського глядача виставки гра- фіки «Образи Галичини» (1997), «Живопис і гра- Відкриття виставки «Священна спадщина: Едвард С. Кур- тіс і північно-американські індіанці» за участю посла США в Україні Вільяма Тейлора (2008) Галина ГОлУБЕцЬ586 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012 фіка Андреаса Веннінгера та Крістофа Фодлера» (1998) та «Мистецтво Нижньої Австрії» Клубу мис- тецтва та культури Лілінфельд (1999, Австрія). У час Різдвяних свят виставковий рік музею було розпочато цікавим проектом «Різдво у творчості на- родів світу». Шопки та різдвяна атрибутика з при- ватної колекції Мехтхільт Рінгут (1998, Німеччи- на) додавала позитивних святкових емоцій числен- ним відвідувачам виставки. Непересічною подією у культурному житті міста стала виставка живопису Марка Страуса (США, 1997). Уродженець Львова, він разом з батьками пе- режив усі страхіття війни, перебував у фашистському гетто, чудом вцілів, нелегально перебрався у Чехію, де разом з першою групою євреїв-емігрантів потра- пив до Америки. Там досяг високого становища, а в зрілому віці несподівано почав малювати. Сьогодні митець-самоук має свою галерею поблизу Вашингто- на й періодично навідується до рідного міста. З-поміж закордонних проектів найбільше пре- ставництво, без сумнівів, має польська сторона. Зна- чне зацікавлення викликала широкомасштабна ак- ція «Мандрівники у безмежжі світів: цигани (роми) в Азії та Європі» (2000). Її спільно представили му- зеї Варшави і Тарнова. Серед інших відзначимо по- каз живописних праць художників з м. Кельце (2002), «Великдень в Польщі» (2005, обрядова атрибутика, писанки, ікони на склі, вироби з тіста, фото), презентацію Міжнародного малярсько-скуль- птурного пленеру «Ланцют 2005» (2006). Широ- ке коло зацікавлених осіб зібрала виставка «Май- стерня черпаного паперу» студентів та викладачів Академії красних мистецтв ім. В. Стшемінського з м. Лодзі (2001, Польща). З польським мистецтвом графіки львів’яни мали можливість ознайомитися на персональних вистав- ках «Графіка П. Патечки» та «Графіка Еліжбети Бе- рило» (1995). Пластику представляла виставка «Скульптура Миколи Мазурека» (1996), виділя- лися витинанки Гелени Яцино (2000), вишивка Анни Бабич і Леокадії Загайської (2000), маляр- ство на склі «Святі у Львові» Войцеха Мархлєв- ського (2002) та інші. За сприяння Генерального Консульства РП у ви- ставкових залах Музею відбулася високопрофесій- на виставка художніх килимів «Релігії світу» Бар- бари Гуланіцкої (2011, Польща). Творчість мистки- ні «поєднує вразливість народного мистецтва і сучасного трактування традицій. Вона для нас важ- лива, оскільки нагадує нам, де б'є джерело, до яко- го повинні звертатися» [31]. Львівський глядач вперше отримав можливість оглянути твори двох міжнародних бієнале, які вже тривалий час проходять у Польщі і користуються значною популярністю — Бієнале малярства євро- регіону Карпати «Срібний квадрат 2000» (Пере- мишль, 2000) та Міжнародне бієнале пастелі (Но- вий Сонч, 2010). У невеликому польському містечку відбулися два Міжнародні пленери іконопису «Новиця — 2009» і «Новиця — 2010», керівником яких був профе- сор кафедри сакрального мистецтва ЛНАМ Ро- ман Василик. Підсумком праці молодих митців ста- ли презентації в МЕХП іконописних творів, вико- наних на пленерах. За сприянням Центру французької культури у Львові було організовано низку виставок. Заслуго- вували на увагу, зокрема, плакати під назвою «Су- часна французька філософія» (2004), графіка — «Французькі комікси» (2006), живопис Патрісії Лябер — «Омріяні пейзажі» (2008) тощо. З числа інших виділимо експозицію живопису і гра- фіки латвійських художників (2001), міжнародний проект «Простір між просторами» (Україна — Фран- ція — Німеччина, 2004), який показав маловідоме у нас мистецтво інсталяції, «Сучасний фінський пла- кат» (2006), презентацію творів укра їнсько-польсько- словацького пленеру «Пограниччя культур» (2006), «Ікони ХVІ—ХХ ст.» з приватної колекції Зенона Хоркавого (2007, Австралія), сучасний китайський живопис відомого художника Хе Шуй Фа (2010). Ю. Білак (Франція). Фотовиставка «Українці» (2007) 587виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу інституту народознавства НаН України… ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012 Виставка останнього відбулася з нагоди присвоєння йому звання почесного професора Львівської націо- нальної академії мистецтв. Зі створенням незалежної української держави особливої ваги та нового аспекту звучання набирає міжнародна виставкова діяльність МЕХП ІН НАН України, адже «творчі зв’язки музеїв мають виходити на міжнародні обшири і взаємоміцніша- ти» [24, с. 124]. Впродовж десятиліть для дослід- ників і любителів мистецтва були недоступні як українські, так і світові культурні надбання, що збе- рігаються у музейній збірці. За роки незалежнос- ті у міжнародній експозиційній діяльності Музею сформувалися чіткі пріорітети — країни Централь- ної і Західної Європи, США, Ізраїль. Очевидним є факт активної співпраці з Польщею та Австрією, де відзначається найбільша зацікавленість мину- лим і сучасним України. Першою виставкою, що виїхала для експонуван- ня за кордон — в Краківський історичний музей (Польща, 1992), була колекція плакатів Альфонса Мухи (28 од. зб.) — славного чеського митця, пред- ставника сецесії — нового напряму в мистецтві кін- ця ХІХ — поч. ХХ століть. Самобутньою та унікальною стала музейна ко- лекція давніх пам’яток єврейського народу, що сформувалась у виставку «Традиційне єврейське мистецтво ХVІІ — початку ХХ ст.» (куратор — Л. Булгакова). Вперше за кордоном її показали та- кож у Краківському історичному музеєві (1993). Необхідно зазначити, що раніше цю колекцію ре- презентували у Львові та Москві (1989) і в Києві (1990). У наступному, 1994 р., дещо змінена, ви- ставка «Скарби євреїв Галичини» експонувалася в Музеї діаспори в Тель-Авіві. Виставку супрово- джував каталог, який підготували українські та із- раїльські вчені, музейні працівники [28]. У 2002 р. виставка «Скарби євреїв Галичини» (куратор — Л. Булгакова) була організована на прохання Шльозбергмузею у місті Хемніце (Ні- меччина) з нагоди відкриття нової синагоги. З бе- резня до жовтня 2005 р. пам’ятки єврейської куль- тури Галичини ХVІІ—ХХ ст. оглядали тисячі від- відувачів Етнографічного музею Шльоз Кіттзее в Австрії. Наслідком плідної співпраці МЕХП з польськими партнерами і їх зацікавлення єврей- ською колекцією стала організація цієї виставки у Гданському історичному музеї та Регіональному му- зеї у Стальовій волі, а також у інших містах Поль- щі — Щеціні, Катовіце, Плоцьку, Лєшно та Вроц- лаві (2006—2007) [44, с. 60]. У Музеї народної культури м. Венгожево (Поль- ща) зі збірки МЕХП відбулася велика виставка «Українська народна іграшка» (1998), яка представ- ляла розмаїття матеріалів і технік, форм і декору, що притаманне народній дитячій іграшці (понад 150 од. зб.). А в наступному, 1999 р., на пропози- цію Посольства України у Франції ця ж виставка, зі суттєвим доповненням предметів з фонду іграш- ки, а також з фонду тканини, народної кераміки та сільськогосподарських знарядь (300 од. зб.) репре- зентувала наш Музей у Франції, в Музеї іграшок м. Кольмар (куратор — Л. Булгакова). На підставі угоди між фундацією «Цепелія» (Вар- шава) і МЕХП виставкові зали Музею заполонила атракційна виставка «Ляльки Польщі. Ляльки сві- ту» (2003 — поч. 2004 рр.). Метою виставки була презентація величезного розмаїття польської і світо- вої культури, що виникає з багатовікової традиції, взаємодії різних культурних взірців і форм [22]. Серед багатьох жанрів і видів українського народ- ного мистецтва писанкарство є його яскравою і са- мобутньою сторінкою, а писанка — своєрідним сим- волом України. З орнаментальним багатством пи- санкового розпису — від первісних символів до складних знакових кодів, від витонченого графічно- го декору до яскравих локальних барв, мали змогу ознайомитися відвідувачі на виставці «Писанки з України» (понад 300 од. зб.), що експонувалася в Етнографічному музеї м. Бєлград (Сербія, 2000, куратор — Марія Пігуляк). Упродовж двадцятиліття МЕХП брав активну участь у колективних виставках музеїв Польщі і України. Так, зокрема, великий резонанс мали вер- нісажі «Селяни в польському мистецтві» (Радом, 1994—1995, куратор — Г. Івашків), «Пан Таде- уш» (Радом, 1998, куратор — Л. Булгакова), «Краків — місто королів» (Краків, 1999, кура- тор — Г. Скоропадова), «З історії польок» (Вар- шава, 2003), «Гданськ для Речі Посполитої» (Гданськ, 2004, куратор обидвох — Л. Булгако- ва), «Скло із Хрустальної Гути в старостві Люба- чівському, 1717 / 1718 — кінець ХVІІІ ст.» (Вар- шава, 2005, куратор — Г. Скоропадова), «Дріб- Галина ГОлУБЕцЬ588 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012 ношляхетські оселі на пограниччі» (Цєханов, 2005 — 2006, куратор — Л. Булгакова), «Лю- бомирські пшеворської лінії: аристократи і колекці- онери» (Сталева Воля — Вроцлав — Плоцк — Козлувка, 2006 — 2007, куратор — Г. Скоропа- дова) та інші [44]. Важливим результатом спільної діяльності польських та українських працівників є вихід у світ прекрасно ілюстрованих альбомів, з на- уковою каталогізацією, історичними та мистецьки- ми розвідками [21; 50; 52; 53]. Дуже часто відбувається обмін виставками з поль- ськими музеями. Так, наприклад, наш Музей орга- нізував виставку «Паска в Україні» (2005) у Дер- жавному етнографічному музеї Варшави, а в наших залах з варшавського музею демонструвалася ви- ставка «Паска у Польщі». В Національному музеї Перемишльської землі відбулася виставка з нашої збірки «Курильні трубки» (2006, куратор — Л. Булгакова), а поціновувачі мистецтва Львова та гості міста мали змогу ознайомитися з унікальною приватною колекцією файок в Польщі професора Марека Станілевича. Велике зацікавлення та резонанс отримав спіль- ний проект виставки «Забуті скарби. Народний одяг України і Польщі в рисунках Є. Глоговського та К.-В. Кєлісінського» з колекції музеїв і бібліо- тек України і Польщі, що відбувся в Етнографічно- му музеї м. Торунь (2002, куратор — Л. Булгако- ва), а пізніше, у 2004 р., зі суттєвим доповненням наявних пам’яток з фондів (216 од. зб.) — в нашо- му Музеї. Виставка задекларувала спробу спільно оцінити доробок Ю. Глоговського та К.-В. Кєлі- сінського і «через одяг продемонструвати сучас- никам особливості та спільні риси багатої матері- альної та духовної культури двох великих сло- в’янських народів у тяжкий період їх історії — часи бездержавності» [45, с. 6]. Сто прекрасних кольо- рових ілюстрацій народного одягу в довіднику- каталозі виявили найменші деталі крою, декору, поєднання компонентів вбрання, що дали змогу че- рез 200 років простежити його архаїзм та змін- ність, локальні особливості у загальнонаціональ- ному контексті [4, с. 33]. Ще на один міжнародний проект — виставку «Жінки Європи» у м. Радом (Польща) було піді- брано оригінальні твори з музейної колекції МЕХП (2004, куратор — Л. Булгакова). Виро- би з порцеляни, скла, жіночі прикраси, годинни- ки, одяг ХVІІІ — поч. ХХ ст. та аксесуари, що його доповнюють, представили спільну культурну спадщину і багатство стилів провідних європей- ських мануфактур. Для експонування виставки «Ар Деко» до Му- зею Замойських в Козлувці (Польща) з музейних фондів МЕХП було обрано польський плакат сти- лю Ар Деко, декоративно-ужиткові вироби та одяг з відповідними стилевими ознаками (2005—2006, куратор — Г. Скоропадова). Важливість цього проекту відзначають польські партнери: «Завдяки тому, що ми отримали доступ до багатих фондів Львівського музею етнографії і художнього про- мислу і завдяки ініціативі Музею Замойських в Козлувці, ця важлива для історії польського мис- тецтва галузь образотворчого мистецтва має шанс заіснувати у свідомості сучасних любителів куль- тури» [17, с. 13]. Цикл виставок, де МЕХП є спі- ворганізатором міжнародних акцій разом з іншими львівськими музеями (ЛІМ та ЛНГМ), продо- вжили виставки «200 років утворення вільного міс- та Гданська (РП) Наполеоном Бонапартом» (Гданськ, 2007), «190 річниця заснування Народ- ного Закладу ім. Оссолінських у Вроцлаві» (Вроц- лав, 2007, куратор обох — Емілія Сидор), «Мис- тецтво Вірменії» у Замой ському музеї (Замосць, 2010, куратор — Л. Булгакова) та інші. Впродовж року (2009—2010) у Музеї Замой- ських в Козлувці (Польща) демонструвалася бага- тогранна виставка зі збірки МЕХП «Французьке мистецтво ХVІІІ — поч. ХХ ст.» (куратор — Г. Скоропадова). Художні вироби декоративно- Фрагмент експозиції «Ляльки Польщі. Ляльки світу» (Польща, 2003) 589виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу інституту народознавства НаН України… ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012 ужиткового мистецтва, одяг, меблі, плакат (понад 200 од. зб.) були відображені у спеціально підготов- леному каталозі, надрукованому у Польщі [49]. Се- ред пам’яток вирізнялися порцеляна і плакат, які уможливили «прослідкувати на просторах минулого століття окреслену в титулі виставки дорогу від ко- ролівського Версалю до мистецького Монтмар- тру — яким було французьке мистецтво, змінюю- чи стилістику, функції і коло глядачів, починаючи від аристократії до працьовитої інтелігенції» [49]. У 2011 р. з фондів Музею відбулися дві великі самобутні виставки — «У пошуках етнографічних слідів» на запрошення Вест-Вендського мистець- кого об’єднання (м. Гартов, Німеччина) та «Чор- нобиль. Експедиція в загублений край» (Фрай- бург, Німеччина, куратор обох виставок — Л. Бул- гакова). Перша виставка — невелика (37 од. зб.), представляла культуру Поліського краю кін. ХІХ — поч. ХХ століть. Друга унікальна тим, що склада- лася з двох блоків: етнографічна експозиція по- ліського краю українців (народний одяг, рушни- ки, килими, народна кераміка, ікони, знаряддя праці) і група пам’яток, що репрезентували тра- диційну культуру єврейського народу, які жили на Поліссі. Вагомим доповненням і частиною експо- зиції стали фотоматеріали з експедицій Інституту народознавства до «зраненої землі». Виставка, організована спільно з німецькими колегами з Ав- густінермузею (м. Фрайбург), мала за мету при- вернути увагу до знищення і зникнення етнокуль- тур. Вона отримала великий резонанс, адже впер- ше за кордоном було представлено автентичні вироби регіону, де відбулася техногенна катастро- фа і який назавжди позбавлений цивілізованих умов для життя. Підсумком співпраці українських і німецьких музейних працівників є прекрасний каталог-альбом з численними кольоровими репро- дукціями пам’яток МЕХП та світлинами з екс- педицій у «загублений край» [51]. Досвід останніх двадцяти років підтверджує, що виставкова робота є одним з важливих напрямів діяльності МЕХП ІН НАН України. В умовах незалежної держави, активізації її спілкування з навколишнім світом особливого значення набули підготовлені на основі багатих фондових збірок міжнародні проекти, презентації яких здійснюва- лися у багатьох країнах світу, а, з іншого боку, по- каз зарубіжних експозицій — творів іноземних митців та українців-емігрантів. В умовах помітно- го зростання у числі відвідувачів туристів, зокре- ма закордонних, важливою була реорганізація і по- будова нових, постійнодіючих музейних експози- цій європейського рівня. Значний обсяг у виставковій роботі займали фон- дові презентації, а також акції, скеровані на популя- ризацію сучасного українського мистецтва. Врахо- вуючи специфіку музею, закономірно, що провідне місце займають покази творів народних і самодіяль- них майстрів, художників професійного декоративно- ужиткового мистецтва. Разом з тим, вагому части- ну становили експозиції образотворчого мисте- цтва — живопису, скульптури, графіки, художньої фотографії. Традиційним у виставковій роботі МЕХП став елемент новаторства. Він проявлявся у підтримці різноманітних проявів актуального мис- тецтва, реалізації оригінальних мистецьких проек- тів, наданні виставкових площ молодим митцям, сту- дентам і випускникам мистецьких навчальних за- кладів нашого міста. Проведені МЕХП виставки стали невід’ємною і важливою частиною культурно-мистецького життя міста. Музейні вернісажі сприяли активному підви- щенню культурного рівня глядачів різного соціаль- ного статусу і віку, наближали їх до розуміння важ- ливої справи збереження матеріальної і духовної спадщини українського народу. 1. Альфонс Муха. Плакати : каталог / автор вст. статті М. Сеньків. — Львів, 2010. Фрагмент експозиції «Чорнобиль. Експедиція в загубле- ний край» (Фрайбург, Німеччина, 2011) Галина ГОлУБЕцЬ590 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012 2. Американський плакат кін. ХІХ — поч. ХХ ст. зі збірки МЕХП ІН НАН України : каталог / автор- упоряд. М. Сеньків. — Львів, 2005. — 32 с. 3. Бондаренко Т. Витинанки думок / Т. Бондаренко // Народне мистецтво. — 2006. — № 3—4. 4. Булгакова л. Роль творчої спадщини Є. Глоговського та К. Кєсілінського у дослідженні українського народ- ного одягу / Л. Булгакова // Забуті скарби. Народ- ний одяг. — Львів ; Торунь, 2002. — 48 c. 5. Булгакова-Ситник л. Пам’ятки християнства у Му- зеї етнографії та художнього промислу Інституту на- родознавства НАН України / Л. Булгакова-Сит- ник // Українська культура: з нових досліджень. — Львів, 2007. 6. Бутник-Сіверський Б. В числі найвидатніших.../ Б. Бутник-Сіверський // Марія Приймаченко 100 / упоряд. О. Найден — К. : Родовід, 2009. — 200 c. 7. волошин л. Мирослав Откович... / Л. Волошин // Мирослав Откович: Альбом. — Львів, 2007. 8. Герус л. Українська народна іграшка / Л. Герус. — Львів, 2004. — 264 c. 9. Голубець Г. 125 років міському промисловому музею у Львові / Г. Голубець // Народознавчі зошити. — 1999. — № 6. — С. 958. 10. Голубець Г. Львівський феномен / Г. Голубець // Люнарт. — 2006. — № 10—11. 11. Дацун П. Світ фарб Романа Романишина / П. Да- цун // Неділя. — 1996. — 14—20 жовтня. 12. Загаєцька О. Мистецька родина Саєнків / О. Зага- єцька // Образотворче мистецтво. — 1993. — № 2. — С. 42. 13. Залізняк Б. Вони були талановиті і талановито воюва- ли / Б. Залізняк // За вільну Україну. — 1995. — 15 серпня. 14. Іван Микитюк. Діти та внуки. Буклет / автор вст. статті О. Голубець. — Львів, 2008. 15. івашків Г. Збірка кераміки Петра Лінинського. — Львів, 2010. — 280 c. 16. канарська а. Кольоровий вибух посеред ранньої осе- ні / А. Канарська // Поступ. — 2003. — 13. 09. 17. Каталог «Польський плакат ArtDeco : З фондів музею Етнографії і художнього промислу ІН НАН Укра їни у Львові» / Polski plakat ArtDeco : katalog wystawy. — Mu- zeum Zamojskich w Kozłówce, 2005. — S. 13. — 208 s. 18. кобальчинська Р. Ікона з бісеру Оксани Іваночко / Р. Кобальчинська // Возвеличуй, душе моя, Госпо- да : каталог. — К., 2004. — 12 c. 19. Кустарні художні вироби американських індіанців : Бу клет. — 6 c. 20. лернатович О. Сучасна архітектура може бути дій- ством без рутини і буденності / О. Лернатович // За вільну Україну. — 1995. — 1 березня. 21. Любомирські пшеворської лінії: Аристократи і колек- ціонери / Lubomirskie linii przeworskie : Arystokraci i ko lekcionerzy (ze zbiorów lwowskich). — Muzeum Re- gionalne w Stalowej Woli, 2006. — 352 s. 22. Ляльки Польщі. Ляльки світу : буклет виставки. — Львів, 2003. — 6 c. 23. ляшенко О. Мистецтво ісламу / О. Ляшенко // На- родознавчі зошити. — 2001. — № 2. — С. 365— 369. 24. Мельник а. Грамота на цивілізацію / А. Мельник // Музейний провулок. — 2004. — № 1. 25. Навроцька З. Вишивані рушники сестер Галини та Світ- лани Махонюк : каталог / З. Навроцька. — Волин- ський обласний осередок НСМНМУ, 2006. — 24 c. 26. Нестеренко П. Луганщина стала ближчою / П. Несте- ренко // Образотворче мистецтво. — 2002. — № 3. 27. Павлюк С. Скарби Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України / С. Павлюк, Р. Чмелик. — Львів, 2005. — 228 c. : іл. 28. Пам’ятки єврейської культури в Україні : каталог. — Київ. 29. Петрашик в. Творіть, панство, Безпалків / В. Пе- трашик // Образотворче мистецтво. — 2007. — № 2. — С. 34. 30. Прядка в. Звітна доповідь голови НСМНМУ. ІІІ з’їзд Національної спілки майстрів народного мисте- цтва України // Народне мистецтво України. — 2004. — № 3—4. 31. Садлей в. Барбара Гуланіцка. Релігіі світу : каталог / В. Садлей. — Olsztyn : ELSet, 2011. — 32 с. 32. Скоропадова Г. Іван Сколоздра: феномен творчості / Г. Скоропадова // Іван Сколоздра: Малярство на склі, скульптура. — Львів, 2009. — 180 с. 33. Строй і. Ярослав Ціко — живопис душевної рівно- ваги та музикальності / І. Строй // Ратуша. — 2002. — 18 липня. 34. Тихонюк О. Паперове мереживо українських худож- ників / О. Тихонюк // Образотворче мистецтво. — 2009. — № 3. 35. Тулуз-Лотрек та французький плакат кін. ХІХ — поч. ХХ ст. зі збірки МЕХП ІН НАН України : ка- талог / автор вст. статті М. Сеньків. — Львів, 2011. — 40 с. 36. Тунік-Чорна ю. Дерева як образи, як сни / Ю. Тунік- Чорна // Високий замок. — 2009. — 16 червня. 37. Тунік-Чорна ю. На гончарному крузі — глина з «жі- ночим» характером / Ю. Тунік-Чорна // Високий замок. — 2009. — 3 червня. 38. Фітель О. Незавершена розповідь про карпатські церкви / О. Фітель // Високий замок. — 1999. — 5—18 лютого. 39. Хомишин л. Мереживний світ витинанки / Л. Хо- мишин // Високий замок. — 2008. — 4 листопада. 40. Хрест в українському мистецтві : каталог виставки / автор вст. статті М. Станкевич. — Львів : Місіонер, 1996. — 28 с. 41. Чегусова З. Василь Боднарчук — кераміст високої живописної культури / З. Чегусова // В. Боднарчук. Підсумовуючи пройдене... Альбом / упоряд. О. Голу- бець. — Львів, 2008. 591виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу інституту народознавства НаН України… ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (105), 2012 42. Чегусова З. Декоративно-ужиткове мистецтво: тра- диція-іновація-менеджмент / З. Чегусова // Обра- зотворче мистецтво. — 2006. — № 1. — 80 с. 43. Чегусова З. Полістилізм у професіональному декоративно- му мистецтві / З. Чегусова // Кара-Ва силь єва Т., Чегу- сова З. Декоративне мистецтво України ХХ ст. — 280 с. 44. Чмелик Р. Международная деятельность Музея этно- графии и художестенного промысла во Львове как при- мер интеграции в культурное пространство Европы / Р. Чмелик // Музеи Литвы и Беларуси: пути и пер- спективы развития в ХХІ веке. — 2006—2007. 45. Чмелик Р. Погляд у майбутнє крізь минуле / Р. Чме- лик // Забуті скарби. Народний одяг України та Поль- щі в малюнках Є. Глоговського та К.В. Кє лісінського. — Львів ; Торунь, 2002. — 48 с. 46. Яців Р. Акценти його художницької чуттєвості / Р. Яців // Образотворче мистецтво. — 2001. — № 2. 47. Яців Р. Концептуальний простір львівської пластики / Р. Яців // Образотворче мистецтво. — 2004. — № 3. 48. 77 ангелів. Фотовиставка : буклет. — Львів : Фаріон, 2003. — 16 с. 49. Między Wersalem a Montmartre. Sztuka frаncuska XVIII — XX w. ze zbiorów Muzeum Etnografii i Prze- mysłu Artystycznego we Lwowie : Katalog wystawy. — Muzeum Zamojskich w Kozłówce, 2009. — 167 s. 50. Początki Muzeum Lubomirskich : Dary Józefa Maksymilia- na Ossolińskiego i Henryka Lubomirskiego. — Wrocław : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 2008. — 263 s. 51. Tschernobyl. Expiditionen in ein Verlorenes Land. — Freiburg : B.o.s.s. Druch, Goch, 2011. — 240 s 52. Zaścianek. Siedliska Drobnoszlacheckie na Pograni- czach. — Ciechanów : Muzeum Szlachty Mazowieckiej, 2005. — 78 s. 53. «Zboże państwu». Rolnictwo i wieś w plakacie propagan- dowym Europy Środkowo-Wschodniej z lat 1950: Wy- stawa czasowa. — Muzeum Rolnictwa i Przemysłu Rol- no-Spożywczego w Szreniawie, 2010. — 168 s. Halyna Holubets’ ON EXHIBITIVE ACTIVITIES BY THE MUSEUM OF ETHNOGRAPHY AND ARTISTIC CRAFTS IN THE ETHNOLOGY INSTITUTE OF NASU (1992—2011) In the article has been thrown light upon exhibitive activities by the staff of the Museum of ethnography and artistic crafts, a department of the Ethnology Museum of NASU (1992— 2011). During two last decades there took place quite a num- ber of exhibitions completed out of fund stores with re-organi- zing of permanent exposition. A series of international projects had been realized as well as presentation of native and alien traditional folk and professional decorative applied art. Nume- rous creations of painting, sculpture, graphical art and artistic photography had been shown to the audience. Keywords: The Ethnology Institute of NASU, Museum of eth- nography and artistic crafts, exhibitional activity, 1992—2011. Галина Голубец ВЫСТАВОЧНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ МУЗЕЯ ЭТНОГРАФИИ И ХУДОЖЕСТВЕННОГО ПРОМЫСЛА ИНСТИТУТА НАРОДОВЕДЕНИЯ НАН УКРАИНЫ (1992—2011) В статье освещена выставочная деятельность Музея этно- графии и художестенного промысла Института народоведе- ния НАН Украины (1992—2011 рр.) На протяжении двух последних десятилетий колективом музея было проведено немало выставок из фондовых собраний, реорганизована постоянная экспозиция, реализован ряд международных проектов, организованы презентации отечественного и за- рубежного народного и профессионального декоративно- прикладного искусства, показаны произведения живописи, скульптуры, графики, художественной фотографии. Ключевые слова: Институт народоведения НАН Украи- ны, Музей этнографии и художественного промысла, вы- ставочная деятельность, 1992—2011 гг.).

Виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (1992—2011 рр.)

Репозитарії

Схожі ресурси