Вплив традицій національних культур на формування стилістики орнаментики архітектури Східної Галичини другої половини XVI — XVII ст. (на прикладі пам’яток м. Львова)

Вплив традицій національних культур на формування стилістики орнаментики архітектури Східної Галичини другої половини XVI — XVII ст. (на прикладі пам’яток м. Львова)

Світова практика свідчить, що культурно-художній процес постійно перебуває в тісному взаємозв’язку з процесами міжкультурних контактів. Так, зі змінами світоглядних систем, їхніх окремих складових, мистецтво цілісно реагувало на гостроту ситуації, а тому одним із чинників формування декору архі...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
1. Verfasser: Хорунжа, Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут народознавства НАН України 2012
Schriftenreihe:Народознавчі зошити
Schlagworte:
Статті
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94775
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Вплив традицій національних культур на формування стилістики орнаментики архітектури Східної Галичини другої половини XVI — XVII ст. (на прикладі пам’яток м. Львова) / Г. Хорунжа // Народознавчі зошити. — 2012. — № 4 (106). — С. 671-675. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-94775
record_format dspace
spelling irk-123456789-947752016-02-12T03:07:15Z Вплив традицій національних культур на формування стилістики орнаментики архітектури Східної Галичини другої половини XVI — XVII ст. (на прикладі пам’яток м. Львова) Хорунжа, Г. Статті Світова практика свідчить, що культурно-художній процес постійно перебуває в тісному взаємозв’язку з процесами міжкультурних контактів. Так, зі змінами світоглядних систем, їхніх окремих складових, мистецтво цілісно реагувало на гостроту ситуації, а тому одним із чинників формування декору архітектури Східної Галичини другої половини ХVI— XVII ст. стали постійні культурні контакти з країнами Сходу та Центральної і Західної Європи. The world practice has attested the claim that cultural and artistic processes have been constantly related with intercultural contacts. Thus, in view of changes in Weltanschauung system and its separate components the art has responded to sharpness of situation by essential entity. That is why constant cultural ties with countries of Central and Western Europe had been developed and became quite regular factor in decorative formation of Eastern Galician architecture of the second half of 16th through the 17th cc. Мировая практика свидетельствует, что развитие художественной культуры постоянно находится в тесной взаимосвязи с процессами межкультурных контактов. Так, в связи с изменениями мировоззренческой системы, ее отдельных составляющих, искусство существенной целостностью реагировало на остроту ситуации, а потому одним из факторов формирования декора архитектуры Восточной Галичины второй половины ХVI—XVII в. стали постоянные культурные контакты со странами Востока, Центральной и Западной Европы. 2012 Article Вплив традицій національних культур на формування стилістики орнаментики архітектури Східної Галичини другої половини XVI — XVII ст. (на прикладі пам’яток м. Львова) / Г. Хорунжа // Народознавчі зошити. — 2012. — № 4 (106). — С. 671-675. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94775 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Хорунжа, Г.
Вплив традицій національних культур на формування стилістики орнаментики архітектури Східної Галичини другої половини XVI — XVII ст. (на прикладі пам’яток м. Львова)
Народознавчі зошити
description Світова практика свідчить, що культурно-художній процес постійно перебуває в тісному взаємозв’язку з процесами міжкультурних контактів. Так, зі змінами світоглядних систем, їхніх окремих складових, мистецтво цілісно реагувало на гостроту ситуації, а тому одним із чинників формування декору архітектури Східної Галичини другої половини ХVI— XVII ст. стали постійні культурні контакти з країнами Сходу та Центральної і Західної Європи.
format Article
author Хорунжа, Г.
author_facet Хорунжа, Г.
author_sort Хорунжа, Г.
title Вплив традицій національних культур на формування стилістики орнаментики архітектури Східної Галичини другої половини XVI — XVII ст. (на прикладі пам’яток м. Львова)
title_short Вплив традицій національних культур на формування стилістики орнаментики архітектури Східної Галичини другої половини XVI — XVII ст. (на прикладі пам’яток м. Львова)
title_full Вплив традицій національних культур на формування стилістики орнаментики архітектури Східної Галичини другої половини XVI — XVII ст. (на прикладі пам’яток м. Львова)
title_fullStr Вплив традицій національних культур на формування стилістики орнаментики архітектури Східної Галичини другої половини XVI — XVII ст. (на прикладі пам’яток м. Львова)
title_full_unstemmed Вплив традицій національних культур на формування стилістики орнаментики архітектури Східної Галичини другої половини XVI — XVII ст. (на прикладі пам’яток м. Львова)
title_sort вплив традицій національних культур на формування стилістики орнаментики архітектури східної галичини другої половини xvi — xvii ст. (на прикладі пам’яток м. львова)
publisher Інститут народознавства НАН України
publishDate 2012
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94775
citation_txt Вплив традицій національних культур на формування стилістики орнаментики архітектури Східної Галичини другої половини XVI — XVII ст. (на прикладі пам’яток м. Львова) / Г. Хорунжа // Народознавчі зошити. — 2012. — № 4 (106). — С. 671-675. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
series Народознавчі зошити
work_keys_str_mv AT horunžag vplivtradicíjnacíonalʹnihkulʹturnaformuvannâstilístikiornamentikiarhítekturishídnoígaličinidrugoípolovinixvixviistnaprikladípamâtokmlʹvova
first_indexed 2025-07-07T01:21:31Z
last_indexed 2025-07-07T01:21:31Z
_version_ 1836949220704124928
fulltext ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012 Формування стилістичних особливостей орна- ментики архітектури Східної Галичини другої половини XVI—XVII ст. є фактичним свідченням тісних культурних контактів, які відбувались у вка- заному регіоні, однак наразі вивчення цієї пробле- матики є фрагментарним, таким, що потребує уза- гальнюючого та комплексного дослідження. Щодо дослідження впливу традицій національ- них культур на формування стилістичних особливос- тей та символіки орнаментики в образотворчому та декоративно-прикладному мистецтві Східної Гали- чини другої половини XVI—XVII ст., то окреме дослідження відсутнє, проте до деяких аспектів за- значеної проблематики звертались, як вітчизняні, так і зарубіжні науковці. Варто вказати, що до ко- горти ранніх українських досліджень орнаменту за- галом і його застосування в оздобленні архітектури належить стаття Д. Антоновича «Український орна- мент» до чехословацького видання «Української культури» (1940 р.) [1]. Надалі до опрацювання вказаної теми неодноразово звертався дослідник В. Овсійчук, і в одній з перших праць «Архітектур- ні пам’ятки Львова» (1969 р.) наголосив на італій- ському джерелі стилістики орнаментики в образот- ворчому мистецтві Східної Галичини другої полови- ни ХVІ ст., як основному [7, с. 23]. До ґрунтовних досліджень, присвячених скуль- птурній пластиці Східної Галичини, та передусім її львівському осередку, належить монографія В. Люб- ченка (1981 р.) «Львівська скульптура ХVІ— ХVІІ століть» [6]. Наголосимо, що саме тут впер- ше В. Любченко глибоко науково опрацював львів- ську скульптурну пластику, однак орнаментику тогочасної скульптури та архітектури розглядає як явище другорядне, що було декоративним доповне- нням зображення. Зазначимо, що мета нашого дослідження є проа- налізувати вплив традицій національних культур на формування стилістичних особливостей та символі- ки орнаментики архітектури Східної Галичини дру- гої половини XVI—XVII ст. Щодо ключових передумов формування стиліс- тики орнаментики Східної Галичини другої полови- ни XVI—XVІІI ст. та ролі у її формуванні тради- ційних культур, то варто наголосити на наступних. 1. Художня спадщина Київської Русі переосмис- лена майстрами скульптурної пластики Галицько- Волинського князівства, яка стала провідним дже- релом формування місцевої архітектурної школи. © Г. ХОРУНЖА, 2012 Галина ХОРУНЖА ВПЛИВ ТРАДИЦІЙ НАЦІОНАЛЬНИХ КУЛЬТУР НА ФОРМУВАННЯ СТИЛІСТИКИ ОРНАМЕНТИКИ АРХІТЕКТУРИ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ другої половини XVI — XVII ст. (на прикладі пам’яток м. Львова) Світова практика свідчить, що культурно-художній процес постійно перебуває в тісному взаємозв’язку з процесами міжкультурних контактів. Так, зі змінами світоглядних си- стем, їхніх окремих складових, мистецтво цілісно реагувало на гостроту ситуації, а тому одним із чинників формування декору архітектури Східної Галичини другої половини ХVI— XVII ст. стали постійні культурні контакти з краї- нами Сходу та Центральної і Західної Європи. Ключові слова: орнамент, архітектура, культурні контак- ти, символіка декору. Галина ХОРУНЖа672 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012 Так, пам’ятки орнаментального оздоблення культо- вих православних споруд на території Східної Гали- чини другої половини ХVI ст. виразно позначені впливом стилістики давньоруської скульптурної школи, що зумовлює потребу аналізу провідних сти- лістичних особливостей останньої. 2. Мотиви композиційно чи за елементами струк- тури пов’язані з мистецтвом мусульманських наро- дів (це викликане переважно активною торгівлею та обміном, творами декоративно-прикладного мисте- цтва, що вело Галицько-Волинське князівство з іс- ламськими країнами). 3. Елементи романської художньої стилістики, що опосередковано через Польщу, Моравію та інші кра- їни Центрально-Східної Європи потрапляли на зем- лі Східної Галичини. Тут також варто зазначити, що саме Галицькому князівству належить роль своєрід- ного плацдарму, звідки відбувалося розповсюджен- ня, хоч і трансформованого, мистецтва Західної Єв- ропи на східнослов’янські князівства (наприклад, Володимиро-Суздальське) [5, с. 127]. Таким чином, можемо стверджувати, що станом на початок XIV ст., коли з’явилися стійкі занепад- ницькі тенденції, зокрема у політичному та культур- ному житті (що спричинило остаточну ліквідацію Галицько-Волинської держави 1349 р.) існувала оригінальна та глибоко самобутня художня стиліс- тика [5, с. 97, 127]. Якщо звертатися до матеріаль- них залишків пам’яток, що ілюструють це явище в архітектурі, то зауважимо, що таких зразків мону- ментальної пластики збережена незначна кількість. Наступний період розвитку скульптурного деко- рування архітектури (зокрема і орнаментального) Східної Галичини і, зокрема Львова, пов’язується з проникненням готичного стилю. Тут варто зациту- вати судження з цього приводу мистецтвознавця І. Голода: «Українська готика, що багато в чому від- різнялась від західноєвропейської, залишається ма- ловивченою, зрідка можна зустріти її чітке хроноло- гічне визначення. Це стало приводом для появи та- кого терміна, як «перехідна доба», яким визначають українське (часто західноукраїнське) мистецтво XIV—XV століть» [3, с. 118]. Тим не менше, хоча умови (наприклад, воєнні дії) сприятливими назвати складно, поступ у мистецтві спостерігався. До традиційних мотивів (рослинні плетінки, зооморфні елементи тощо) додались нові, переважно геометричні та геральдичні орнаменти, що надалі стали органічною складовою орнамен- тального комплексу у декорі львівської архітектури наступних століть. У збережених тогочасних пам’ятках Львова зна- йти оздоблення готичної епохи вельми складно з ба- гатьох причин, серед яких пожежі та перебудови [4, с. 32—33]. Окрім того, можемо відзначити, що вці- лілі фрагменти житлових будинків не збагачені оздо- бленням. Проте, оскільки пожежа, з якою пов’язують руйнацію готичного Львова, відбулася 3 червня 1527 р., то цілком закономірно, що будівничі та скульптори ренесансного Львова були добре знайо- мі як зі здобутками, так і з недоліками творчості сво- їх попередників [4, с. 32]. Навіть більше того мали змогу інтерпретувати на власний розсуд у новому стилі елементи вже тради- ційного декору архітектури житлової та культової (яскравий приклад гирки на вікнах каплиці Боїмів). Слід зазначити неоднорідність, якою характеризу- ється діяльність як скульпторів, так і архітекторів (оскільки походили вони з різних регіонів Європи). Так тут варто висвітлити особливості шкіл та напрям- ків за регіональними ознаками. У період XVI—XVII ст. на підставі окремих ві- домостей щодо життєвого шляху скульпторів (в основному пов’язаних з записами господарського, адміністративного або ж судового характеру) важ- ко вести мову про конкретні скерування, однак мож- на виділити дві виразні лінії. Представники італій- ського напрямку зустрічаються доволі рідко, зде- більшого з нею пов’язані майстри меморіальної пластики (Себастян Чешек, Ян Білий і Ян Зарем- ба) [6, с. 26]. Тут варто зауважити цікавий момент: відомо, що фактично всі згадані скульптори прибу- ли з Кракова до Львова у різний час. Наприклад, С. Чешек приїхав на Східну Галичи- ну в кінці XVI ст. і жив тут близько сорока років [6, с. 26]. Окрім того, відносна чистота манери у цієї групи митців саме італійської культурної тради- ції, і зокрема ренесансної стилістики, пояснюється тим, що навчання скульптурному мистецтву могло відбуватися безпосередньо чи опосередковано у ві- домого майстра Падовано. На користь такого розвитку творчої манери май- стрів пластики свідчить конкретний запис у цеховій книзі краківських будівельників, де фігурує Ян Бі- 673вплив традицій національних культур на формування стилістики орнаментики архітектури… ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012 лий [6, с. 39]. Авторами скульптурного оздоблення споруд доволі часто були вихідці з Північної Італії та італійських кантонів Швейцарії, які послідовно впро- ваджували у львівську декоративну пластику стиліс- тичні особливості європейського маньєризму. Звернення до ломбардського і венеційського ва- ріанта ренесансу, на засадах якого проводився їхній вишкіл, надавали певних елементів поверховості у розумінні цілісної системи тосканського, тобто фак- тично зразкового ренесансного стилю [8, с. 49]. За- значимо, що є вірогідність виконання окремих деко- ративних елементів оздоблення архітектури, саме скульптори близькі до суто італійського трактуван- ня ренесансних мотивів. Слід вказати, що сніцарі північноєвропейського напрямку доклали щонайбільше зусиль до орнамен- тування, і не лише фасадів та інтер’єрів будинків. Для нашого дослідження вказані регіональні орієнтири є досить важливими, адже специфіка мистецького се- редовища тієї чи іншої місцевості надала неповтор- ний відбиток на весь подальший творчий шлях скуль- пторів. Прояви цього явища, звичайно, мали спора- дичний характер, оскільки керуватися майстри мали і смаками замовника, новими модними віяннями, і на- віть властивою місту традиційністю, відголоси якої спостерігаються майже на «генетичному рівні». Однак в кожному випадку принцип сприйняття та мислення, закладений в часи перебування на батьківщині, радикальної зміни не зазнав, а лише пристосувався до умов, які диктували обставини. Фактично, завдяки цьому вдається встановити ав- тора тієї чи іншої пам’ятки. Серед найбільш знаних скульпторів «північної те- чії» дослідники переважно відзначають Германа Ван Гутте, Генріха Горста та інших здебільшого анонім- них авторів, які, проте, залишили пам’ятки значної художньої вартості [6, с. 46]. Також потужною у створенні скульптурного декору була діяльність Ан- дрія (Андреаса) Бемера та Яна (Йогана) Пфісте- ра. Важливо, що майже всі їхні роботи були сповне- ні духу маньєризму Північної Європи, а своєрідним апофезом цієї течії у Львові можна цілком законо- мірно вважати архітектурно-скульптурний ансамбль каплиці Боїмів де, як гадають науковці, співпрацю- вали Андрій та Йоган Пфістер [6, с. 142]. Таким чином, станом на другу половину XVI—XVII ст., у місті Львові був цілий ряд відомих скульпторів і архітекторів з різних країн Європи, яким вдалося не без впливу місцевої середньовічної традиції ство- рити низку унікальних пам’яток, позначених рене- сансною стилістикою. У другій половині XVI—XVII ст. на території Східної Галичини спостерігається інтенсивний про- цес поширення друкованої книги, а гравюри, що їх ілюстрували частіше за інші види мистецтва (як об- разотворчого, так і декоративного), сприймали нову ренесансно-маньєристичну стилістику. Цьому та- кож сприяло те, що митці, які виготовляли дерево- різи, послуговувалися північноєвропейськими, пере- важно німецькими зразками, де фігурували архітек- турні деталі, зокрема портали. Окрім того, розповсюдженими у цей період були архітектурні трактати С. Серліо [8, с. 69]. Але в кожному разі це все було б неможливим у тому ви- падку, коли б патриціант Львова не належав, у пе- реважній більшості, до освічених людей свого часу. При проектуванні будинків, каплиць тощо архітек- тори часто робили зміни, які диктували їм замовни- ки згідно з власними уподобаннями. Смаки патри- ціату орієнтувались на графічні західноєвропейські зразки, твори декоративно-ужиткового мистецтва, гравюру, і доволі часто спостерігався складний і не завжди вдалий симбіоз зі своєрідних «цитат». Окрім того, з’являються негативні тенденції, які стали від- чутними у добу бароко, зокрема поступово на дру- гий план відходить все, що пов’язане з українською середньовічною стилістикою. Власне надалі відбувався процес розповсюдження як графічних зразків, так і керамічних й металевих ви- робів тамтешніх митців на території держав, які мали безпосередні торговельні контакти з Італією. Як нам відомо, між італійськими торговельно-ремісничими центрами та містом Львовом у XVІ—XVII ст. вста- новились тісні економічні зв’язки, про що зокрема, свідчать декрети уряду ради з переліком товарів, які дозволялись продавати [4, с. 44]. Тобто, можна ствер- джувати про певну інтеграцію естетичних уподобань львівських патриціїв власне у такому ракурсі, — в ор- біту італійського Ренесансу. Тим, власне, і можна ви- тлумачити застосування декоративних мотивів, по- в’язаних з античним мистецтвом у оздобленні архі- тектури Львова другої половини XVІ—XVII ст. Окрім того, розповсюдженою на той час була прак- тика, коли скульптори не мали ґрунтовного досвіду Галина ХОРУНЖа674 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012 виконання певних орнаментальних мотивів. Тому від- бувався процес копіювання графічних зразків, або ж декору творів декоративно-ужиткового мистецтва, в процесі якого часто наставала стилізація та схемати- зація [6, с. 170]. На цьому аспекті варто дещо деталь- ніше зупинитись, оскільки варто уточнити, які саме варіанти маньєристичної стилістики та її форми вия- ву ми маємо змогу простежити в орнаментуванні ар- хітектури Львова другої половини XVІ—XVII ст. Так, якщо італійські маньєристи, а згодом під їх- нім впливом і французькі, прагнули рафінованої ви- шуканості та звертались до універсальності й відвер- тої диспропорційності, то шлях північноєвропейських йшов у тісному зв’язку з «готичним духом» у мис- тецтві [2, с. 62]. Також розповсюдженим явищем була втрата певної ланки на формотворчому і пропо- рційному рівні. Наприклад, типові орнаментальні мотиви ставали присадкуватими й спрощеними. Однак не варто забувати, що найпоширенішими були орнаменти, пов’язані з чисто маньєристичною традицією. Тобто, спостерігається досить цікаве яви- ще: однотипні за суттю орнаментальні мотиви дово- лі часто отримували подвійне трактування у маньє- ристичному та більш-менш чистому італійському дусі (хоча, загалом, це явище не надто поширене). Зупинимося на такому важливому аспекті орна- ментального оздоблення архітектури Львова другої половини XVІ — XVII ст., як трактування площи- ни та естетичних засад формотворення декоративних мотивів. Як бачимо, безпосередньої закономірності між призначенням архітектурних пам’яток та специ- фікою декоративного оформлення простежити важ- ко. Очевидно, що причини, з яких програма декора- тивного оздоблення споруд мала настільки виразну різницю, були пов’язані з уподобаннями замовників. На території Східної Галичини цей процес відбув- ся структурно неповно: фактично неможливо чітко виокремити Раннє та Високе Відродження у плас- тичному оздобленні архітектури Львова другої поло- вини XVІ — першої половини XVII ст. Зазначеним фактом можна витлумачити готизуючі тенденції в ес- тетичних уподобаннях та смаках як замов ників, так і скульпторів (саме такими були декоративно-пластичні проекти леварденського архітектора Ганса Вредеман де Вріса). Зокрема, для його рисунків характерні го- стрі, вертикальні форми (схожі до об’ємно-про- сторової побудови готичних соборів), втілені у фан- тастичних зразках різноманітних варіантів парадних приміщень, аркад та подвір’їв [2, с. 179]. Інколи ж результати діяльності скульпторів на- стільки разюче відрізнялись від прототипів, що до- статньо проблематичною є реконструкція ґенезису орнаментальних мотивів та виявлення їхніх джерел формування. Не варто забувати також про поступо- вий відхід у розробці програм декоративного оздо- блення споруд від простих геометричних форм, ха- рактерних для мистецтва Відродження (квадрата, кола, трикутника). Більше того, однією із тенденцій західноєвропейського мистецтва XVІ ст. стає поява у структурі форм цілком відмінних за естетикою — парабол, еліпсів та гіпербол [2, с. 184]. Такий підхід знаменує ще один рішучий крок — відбувається ди- намізація простору, відтепер орнамент набуває руху, а відтак нестабільності та відсутності спокою. Тепер перейдемо до іншого аспекту, а саме впли- ву естетики мусульманського Сходу на формуван- ня орнаментування архітектурних пам’яток Львова другої половини XVІ—XVII ст. Загалом, взає- мовпливи такого типу були першочергово зумовле- ні торговельними контактами. Зазначимо, що остан- ні відігравали роль своєрідного містка між мусуль- манською та християнською культурами, аж до часткового взаємопроникнення. Вважаємо за доцільне акцентувати увагу на тому, що внаслідок специфічних приписів Корану про за- борону відтворення живих істот, у країнах з іслам- ським світоглядом відбувався активний розвиток орнаментального мистецтва. Так, різноманітними орнаментальними оздобами за принципом плетінок або ж шевронів вкривались килими, керамічні виро- би, зразки художніх творів з металу тощо. Власне вони і користувались чималим попитом на європей- ських ринках, а відтак активно експортувались з кра- їн мусульманського світу. Наголосимо, що Львів як значний торговельний центр також брав участь у процесі реалізації творів декоративно-ужиткового мистецтва, виготовлених у мусульманських та європейських країнах. Тому за- кономірно, що у «Декреті уряду ради міста Львова з переліком творів, які дозволено продавати бідним купцям» від 7 травня 1580 р. згадуються зразки тка- цтва та декоративного живопису, виготовленого у мусульманських країнах [4, с. 44]. Тому закономір- на поява у пластичному оздобленні архітектурних 675вплив традицій національних культур на формування стилістики орнаментики архітектури… ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012 пам’яток Львова другої половини XVІ—XVII ст. орнаментальних схем та елементів, безпосередньо або ж генетично пов’язаних з мусульманським мис- тецтвом. Зокрема, це стосується мотивів чотирипе- люсткових квітів та окремих варіантів плетінок. Таким чином, стилістичні особливості орнаменти- ки архітектури Східної Галичини, і зокрема Львова другої половини ХVI—ХVIІ ст., зазнали суттєвої еволюції протягом вказаного періоду — від станов- лення та розвитку до занепаду місцевої декоратив- ної пластики в оздобленні споруд. Зокрема, за ре- зультатами натурних обстежень і порівняльного ана- лізу пам’яток встановлено, що у другій половині ХVI ст. в орнаментиці архітектури домінують риси двох провідних відгалужень маньєристичної стиліс- тики (італійського та північноєвропейського варіан- тів) (Королівський арсенал, палаццо Корнякта, ка- плиця Боїмів) з елементами ренесансної стилістики та ремінісценціями української середньовічної скуль- птурної школи (комплекс Успенської церкви). Окрім того, ми визначили, що апогей впливу маньєристич- ної стилістики в орнаментиці архітектури Львова присутній у пам’ятках першої третини ХVII ст., та надалі поступається бароковим впливам (костел єзу- їтів, єзуїтський колегіум, домініканський костел). Загалом, за результатами нашого дослідження до- ведено, що барокова орнаментика в оздобленні екстер’єрів архітектурних пам’яток Львова другої половини ХVIІ ст. сформувалась під безпосереднім впливом специфіки стилістики західно- і централь- ноєвропейських країн без звернення до напрацювань місцевої скульптурної школи попередніх періодів. 1. антонович Д. Український орнамент / Д. Антоно- вич // Українська культура / лекції за редакцією Дмитра Антоновича. — К. : Либідь, 1993. — С. 385—403. 2. Бенеш О. Искусство Северного Возрождения, его связь с современными духовными и интеллектуальными дви жениями / Отто Бенеш. — М. : Искусство, 1973. — 222 с. 3. Голод і. Міське ремесло Західної України XIV— XVII ст. / Ігор Голод. — Львів : ЛАМ, 1994. — 200 с. 4. Історія Львова в документах і матеріалах. — К. : На- укова думка, 1983. — 424 с. 5. Жишкович в. Пластика Русі-України / Володимир Жи шкович. — Львів : Інститут народознавства, 1999. — 240 с. 6. любченко в. Львівська скульптура XVI—XVII сто- літь / В.Ф. Любченко. — К. : Наукова думка, 1981. — 214 с. 7. Овсійчук в. Архітектурні пам’ятки Львова / Володи- мир Овсійчук. — Львів : Каменяр, 1969. — 172 с. 8. Овсійчук в. Українське мистецтво другої половини XVI — першої половини XVII століття (Гуманістичні та визвольні ідеї) / В.А. Овсійчук. — К. : Мисте- цтво, 1985. — 184 с. Halyna khorunzha THE IMPACT OF NATIONAL CULTURAL TRADITIONS ON FORMATION OF STYLIZED ARCHITECTURAL ORNAMENTATIONS IN EASTERN GALICIA at the second half XVI to early XVII cc. (exemplified by Lviv monuments) The world practice has attested the claim that cultural and ar- tistic processes have been constantly related with intercultural contacts. Thus, in view of changes in Weltanschauung system and its separate components the art has responded to sharpness of situation by essential entity. That is why constant cultural ties with countries of Central and Western Europe had been developed and became quite regular factor in decorative forma- tion of Eastern Galician architecture of the second half of 16th through the 17th cc. Keywords: ornament, architecture, cultural contacts, symbolic decoration. Галина Хорунжая ВЛИЯНИЕ ТРАДИЦИЙ НАЦИОНАЛЬНЫХ КУЛЬТУР НА ФОРМИРОВАНИЕ СТИЛИСТИКИ ОРНАМЕНТИКИ АРХИТЕКТУРЫ ВОСТОЧНОЙ ГАЛИЧИНЫ второй половины XVI — XVII вв. (на примере памяток г. Львова) Мировая практика свидетельствует, что развитие художе- ственной культуры постоянно находится в тесной взаимос- вязи с процессами межкультурных контактов. Так, в связи с изменениями мировоззренческой системы, ее отдельных составляющих, искусство существенной целостностью ре- агировало на остроту ситуации, а потому одним из факто- ров формирования декора архитектуры Восточной Галичи- ны второй половины ХVI—XVII в. стали постоянные культурные контакты со странами Востока, Центральной и Западной Европы. Ключевые слова: орнамент, архитектура, культурные кон такты, символика декора.

Ähnliche Einträge