Кахлі у колекції родини Фіголів
У статті аналізуються художні особливості кахлевих виробів з приватної збірки родини Фіголів. На особливу увагу заслуговує піч, демонтована із смт. Ворохта Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл., яка належить до традиційних гуцульських печей середини ХІХ ст....
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2012
|
| Назва видання: | Народознавчі зошити |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94782 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Кахлі у колекції родини Фіголів / О. Янощак-Пшибила // Народознавчі зошити. — 2012. — № 4 (106). — С. 725-731. — Бібліогр.: 31 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-94782 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-947822016-02-20T03:01:50Z Кахлі у колекції родини Фіголів Янощак-Пшибила, О. Статті У статті аналізуються художні особливості кахлевих виробів з приватної збірки родини Фіголів. На особливу увагу заслуговує піч, демонтована із смт. Ворохта Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл., яка належить до традиційних гуцульських печей середини ХІХ ст. The article has presented a review of problems as for the artistic stove tile artifacts produced by famous Western Ukrainian craftsmen, gathered by Mykhailo Figol, eminent art scholar and painter stores and kept by scientist’s family. Under analytic study have been put the contents of the store, some features of personal creative styles have been defined with definitions of principles used in typological division of objects. В статье речь идет о достойном общественного внимания собрании художественного печного кафеля ХІХ в. работы прославленных западноукраинских мастеров керамики, составленном известным искусствоведом и художником Михайлом Фиголем и сберегаемом семьей ученого. Содержание собрания было подвержено аналитическому изучению, обозначены особенности личных творческих стилей авторов, определены основы типологического раз- деления изображений. 2012 Article Кахлі у колекції родини Фіголів / О. Янощак-Пшибила // Народознавчі зошити. — 2012. — № 4 (106). — С. 725-731. — Бібліогр.: 31 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94782 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Янощак-Пшибила, О. Кахлі у колекції родини Фіголів Народознавчі зошити |
| description |
У статті аналізуються художні особливості кахлевих виробів з приватної збірки родини Фіголів. На особливу увагу
заслуговує піч, демонтована із смт. Ворохта Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл., яка належить до традиційних гуцульських печей середини ХІХ ст. |
| format |
Article |
| author |
Янощак-Пшибила, О. |
| author_facet |
Янощак-Пшибила, О. |
| author_sort |
Янощак-Пшибила, О. |
| title |
Кахлі у колекції родини Фіголів |
| title_short |
Кахлі у колекції родини Фіголів |
| title_full |
Кахлі у колекції родини Фіголів |
| title_fullStr |
Кахлі у колекції родини Фіголів |
| title_full_unstemmed |
Кахлі у колекції родини Фіголів |
| title_sort |
кахлі у колекції родини фіголів |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94782 |
| citation_txt |
Кахлі у колекції родини Фіголів / О. Янощак-Пшибила // Народознавчі зошити. — 2012. — № 4 (106). — С. 725-731. — Бібліогр.: 31 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT ânoŝakpšibilao kahlíukolekcíírodinifígolív |
| first_indexed |
2025-07-07T01:21:57Z |
| last_indexed |
2025-07-07T01:21:57Z |
| _version_ |
1836949247931449344 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012
© О. ЯНОЩАК-ПШИБИЛА, 2012
Оксана ЯНОЩАК-ПШИБИЛА
КАХЛІ У КОЛЕКЦІЇ
РОДИНИ ФІГОЛІВ
У статті аналізуються художні особливості кахлевих виро-
бів з приватної збірки родини Фіголів. На особливу увагу
заслуговує піч, демонтована із смт. Ворохта Надвірнян-
ського р-ну Івано-Франківської обл., яка належить до тра-
диційних гуцульських печей середини ХІХ ст.
Ключові слова: українські горяни, композиції кахель, мі-
фологічні вірування, сюжети із зображенням церков, дзво-
нів, хрестів, ликів святих.
У побуті та культурі українців керамічні вироби
займали важливе місце. В Україні, зокрема на
Прикарпатті, був культ печі як духовного символу
родинного затишку, добробуту. Виробництво пічних
кахель мало свій історичний розвиток, традиції фор-
мотворення, орнаментування.
Перші згадки про зародження та розвиток вироб-
ництва кахляних кімнатних печей-грубок на теренах
України вже в другій половині XIV ст. зустрічаємо
у наукових працях А. Задорожнюка (Кам’янецьк-
Подільський), П. Троневича (Луцьк), О. Годова-
нюка (Острог), Г. Шовкопляс (Київ), В. Гупало,
О. Кіндій (Львів) [5; 7; 11; 16]. Починаючи з XV ст.
кахлі у конструктивному аспекті набули форм при-
близно до сучасних. До XIV ст. виготовляли тера-
котові кахлі, а з другої половини XVІ ст. їх покри-
вали різнокольоровими ангобами, поливами.
Теоретичною основою нашого дослідження стали
праці зарубіжних науковців, у яких висвітлено етно-
ґенез кахлярства, проблематику та принципи типо-
логії: А. Трусової, Л. Панічевої (Білорусь), С. Мас-
ляка (Росія), М. Домбровської (Польща) та ін.
Значний внесок у вивчення традицій Прикарпат-
ського керамічного осередку зробили історики, мис-
тецтвознавці, музейні працівники, художники-
керамісти: В. Шухевич, О. Пошивайло, Д. Гобер-
ман, Ю. Лащук, І. Гургула, К. Матейко, О. Нога,
О. Кошовий, М. Станкевич, О. Слободян, М. Гри-
нюк, А. Колупаєва, Л. Крачковський, Р. Баран,
Л. Ілюк, Л. Березка, Л. Вакуленко та ін.
Важливий внесок у дослідження історії художньої
кераміки Гуцульщини зробив Ю.П. Лащук. Науко-
вець звернув увагу на унікальність пічних кахель гу-
цулів. Мистецтвознавець опирався на наукові дороб-
ки І. Гургули та К. Матейко, які простежили локаль-
ні особливості розвитку народного мистецтва, а також
гончарства зокрема. Юрій Павлович підкреслив, що
за технологією, колоритом і формою керамічних ви-
робів є взаємозв’язок між мистецтвом Східних Кар-
пат, Підгір’я, Поділля, а також є спільна ґенеза роз-
витку косівського кахлярства з коломийським.
У монографії «Українські кахлі XIV — початку
ХХ століть. Історія. Типологія. Іконографія. Ан-
самблевість» мистецтвознавця Агнії Колупаєвої де-
тально досліджено українські кахлі як самобутнє
мистецьке явище в національній культурі, в європей-
ському контексті. Окремо приділено увагу народ-
ним кахлям гуцульського регіону ХІХ — початку
ХХ ст. Проаналізовано художні особливості, техні-
Оксана ЯНОЩак-ПШИБИла726
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012
ки виконання, введено в науковий обіг імена мало-
відомих майстрів.
Вагомою в аспекті в розвитку гончарства на При-
карпатті, зокрема у с. Пістинь є праця О.О. Сло-
бодяна «Пістинська кераміка ХІХ — першої поло-
вини ХХ століття», видана у Косові 2004 р. Автор
розглядає гончарство Пістинського осередку як важ-
ливе явище у мистецтві Гуцульщини, висвітлює іс-
торичні етапи його розвитку.
Велика збірка народної кераміки Прикарпаття
знаходиться у фондах Коломийського Національ-
ного музею народного промислу Гуцульщини та По-
куття ім. Й. Кобринського (далі КНМНМГП) [9],
яка стала основним джерелом нашого дослідження.
Також використовувалися матеріали з фондів му-
зею Косівського інституту прикладного та декора-
тивного мистецтва імені В.І. Касіяна (далі КІДПМ),
Косівського музею народних промислів Гуцульщи-
ни (філіал КМНМГП), музею етнографії та ху-
дожнього промислу Інституту народознавства НАН
України (м. Львів).
Унікальні літературні джерела, що стосуються
творчості прикарпатських митців, знаходяться у
приватних збірках колекціонерів: І. Вишиванюка
(м. Коломия), М. Струтинського (м. Косів), І. Пе-
липейка (м. Косів), родини Фіголів (м. Івано-
Франківськ) [15].
Мистецтвознавці вважають, що розвиток ках-
лярського мистецтва на теренах нашої держави
впродовж XVI—XVIII ст. відбувався у загаль-
ноєвропейському контексті. У виробництві про-
дукції помітні взаємовпливи, зустрічаються еле-
менти запозичення стилістичних особливостей ка-
хель, виготовлених чеськими, польськими та
німецькими майстрами [1].
Виготовленням кахель на Гуцульщині займалися
гончарі-кахельники. Піч знаходилась біля дверей і
займала четверту частину житлового приміщення
гуцулів. Розвиток кахлярства у даному етнографіч-
ному регіоні датують останньою чвертю XVIII —
початком ХІХ ст. і пов’язують із творчістю відо-
мих майстрів — Івана Баранюка (1806 (?) —
1880) та Олекси Бахматюка (Бахміцького чи
Бахмінського) (1820—1882). Вироби кахлярів,
яким притаманні традиції жанрових розписів
ХІХ ст. Т. Гоберман умовно розрізняв за похо-
дженням, іконографічними ознаками, колоритом.
Автор Олекса Бахматюк (?). Фронтон. Глина, ангоб, поливи,
формування, ліплення, мальовка 57 х 48,5 х 17 х 65,5 х 56,5 см.
Косів, Івано-Франківщина. Середина ХІХ ст. Колекція роди-
ни Фіголів. Фото Оксани Янощак-Пшибили 2012 р.
Автор Олекса Бахматюк (?). Кахля. Глина, ангоб, поливи,
формування, ліплення, мальовка 23 х 21 см. Косів, Івано-
Франківщина. Середина ХІХ ст. Колекція родини Фіго-
лів. Фото Оксани Янощак-Пшибили 2012 р.
Автор Олекса Бахматюк (?). Кахля. Глина, ангоб, поливи,
формування, ліплення, мальовка 23 х 21 см. Косів, Івано-
Франківщина. Середина ХІХ ст. Колекція родини Фіго-
лів. Фото Оксани Янощак-Пшибили 2012 р.
727кахлі у колекції родини Фіголів
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012
Проте, найчастіше кахлі першої половини ХІХ ст.
узагальнюють і відносять до виробів «косівської
школи» або «майстра з Косова».
Олекса Бахматюк у декоруванні своїх виробів ви-
користовував різноманітну тематику. Автор на пло-
щині кахлі сміливо розташовував не тільки орнамен-
тальні, а й сюжетні розписи на релігійну чи побуто-
ву теми тощо. Творчий доробок майстра здобув
Автор Олекса Бахматюк (?). Кахля кутова. Глина, ангоб,
поливи, формування, ліплення, мальовка 7 х 23 х 3 см. Ко-
сів, Івано-Франківщина. Середина ХІХ ст. Колекція ро-
дини Фіголів. Фото Оксани Янощак-Пшибили 2012 р.
Автор Олекса Бахматюк (?). Кахля. Глина, ангоб, поливи,
формування, ліплення, мальовка 23 х 21 см. Косів, Івано-
Франківщина. Середина ХІХ ст. Колекція родини Фіго-
лів. Фото Оксани Янощак-Пшибили 2012 р.
Автор Олекса Бахматюк (?). Кахля. Глина, ангоб, поливи,
формування, ліплення, мальовка 23 х 21 см. Косів, Івано-
Франківщина. Середина ХІХ ст. Колекція родини Фіго-
лів. Фото Оксани Янощак-Пшибили 2012 р.
Автор Олекса Бахматюк (?). Кахля. Глина, ангоб, поливи,
формування, ліплення, мальовка 23 х 21 см. Косів, Івано-
Франківщина. Середина ХІХ ст. Колекція родини Фіго-
лів. Фото Оксани Янощак-Пшибили 2012 р.
Оксана ЯНОЩак-ПШИБИла728
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012
широкого визнання на етнографічних виставках у
Відні (1873), Львові (1877), Коломиї (1880) та за
межами України.
На особливу увагу заслуговує піч з приватної збір-
ки родини Фіголів, демонтована із селянського жит-
ла смт. Ворохта Надвірнянського р-ну Івано-
Франківської обл. У конструктивному аспекті вона
належить до традиційних гуцульських печей сере-
дини ХІХ ст. На відміну від давньої української гли-
нобитної печі досліджуваний зразок складається з
вертикальної печі та опічка, проте така конструкція
не є автентичною (за відсутності багатьох кахель).
В комплекті горішній і долішній ряд кахлів замика-
ють карниз («вінклі»), верхній ряд завершується
фронтонами-скрижалями.
Власне, з початком ХХІ ст. — періодом позитив-
ної динаміки у відродженні та розвитку народного
мистецтва на теренах Українських Карпат, зокрема на
Гуцульщині, відновлюються традиції «бити» піч з гли-
ни на дерев’яних брусках, будувати основу, краї якої
утворюють опічки, що поділяються, в свою чергу, на
очіпок та зачіпок (зразки таких печей знаходяться у
колекції КНМНМГП). З основи вибудовують гор-
но — вогневу частина печі з напівкруглим склепін-
ням. Дим з горна потрапляє в комин, який складаєть-
ся з двох-трьох віночків (ярусів) кахель і завершуєть-
ся двома-трьома фронтонами-скрижалями. Важливо,
що у досліджуваній печі кутові кахлі двох верхніх яру-
сів мають зрізані кути — повздовжні виїмки, прикра-
шені орнаментальними мотивами «смерічка» — ха-
рактерні для гуцульських печей.
У технологічному аспекті, сформовану кахлю
майстер-кахляр поливав «побілкою» — розчиненою
у воді білою фаянсовою глиною. Для оздоблення в
міру висушеного виробу гончар застосовував техно-
логію ритування — («рисував») шилом, відтворю-
вав на площині виробу задуманий малюнок. Опісля
кахлі, оздоблені ритованим орнаментом, розмальо-
вували ангобами відповідних кольорів, технікою ріж-
кування («фляндрованого розпису») по білому тлі.
Характер розпису витриманий у стилі гуцульської
оздоби, нанесеної на керамічну площину, заповне-
ною підполивними фарбниками зеленого («зелен-
ню»), де її частина становила луска з перепаленої
міді, змішаної з ѕ частинами олова) і жовтого («жов-
тінню»), для виготовлення якого змішували наполо-
вину червень з оловом) кольорів. Завершальним ета-
Автор Олекса Бахматюк (?). Кахля кутова. Глина, ангоб,
поливи, формування, ліплення, мальовка 10 х 6 см. Косів,
Івано-Франківщина. Середина ХІХ ст. Колекція родини
Фіголів. Фото Оксани Янощак-Пшибили 2012 р.
Автор Олекса Бахматюк (?). Кахля. Глина, ангоб, поливи,
формування, ліплення, мальовка 23 х 16 см. Косів, Івано-
Франківщина. Середина ХІХ ст. Колекція родини Фіго-
лів. Фото Оксани Янощак-Пшибили 2012 р.
729кахлі у колекції родини Фіголів
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012
пом в технологічного процесу було поливання виро-
бу глазур’ю (поливою), для виготовлення якої у воду
додавали олово з дрібно помеленим і розмішаним на-
половину дрібним піском. Випалювали у два етапи,
перший — теракотовий, з використанням побілки,
ритування та ріжкування, і другий — підполивний,
із застосуванням фарбників, які є характерною озна-
кою косівської гончарної школи [3; 4; 7; 8].
На особливу увагу заслуговує декорування ка-
хель. Серед орнаментальних мотивів — рослинні,
зооморфні, орнітоморфні, антропоморфні варіанти,
архітектурні елементи, різного змісту написи, зокре-
ма дати виготовлення тощо. Присутні зразки з чіт-
ко вираженою манерою орнаментування Олекси
Бахматюка — пластика ліній, сюжетні зображення
тощо. Підтвердженням є зразки подібних пічних ка-
хель з фондів Коломийського національного музею
народного мистецтва Гуцульщини та Покуття
ім. Й. Кобринського, музею Косівського інституту
декоративно-прикладного мистецтва, Косівського
музею народного мистецтва Гуцульщини та ін.
Комплект кахлів родини Фіголів є оригінальний
за типологією сюжетних сценок. Композиції окре-
мих кахель присвячені міфологічним віруванням
українських горян, їх релігійним переконанням, по-
глядам тощо. Є сюжети із зображенням церков,
дзвонів, різного роду хрестів, ликів святих тощо.
Часто хрестовидні мотиви узагальнені — скла-
даються з чотирьох примітивних трикутників (ха-
рактер грецького хреста), тло яких скрупульозно
декороване різного роду сітками «ільчастого пись-
ма». Особливе місце посідає образ святого Мико-
лая Чудотворця: в оточенні колон з хрестами, ви-
ноградних грон, арки. Святий Миколай Чудотво-
рець завжди був опікуном, вважався оберегом
гуцульської родин, до нього зверталися з різними
проханнями. Опікунами сімейного щастя були та-
кож святі великомучениці Катерина і Варвара.
Вражають глибиною помислів варіанти об’єднання
двох кахель одним зображенням. Важливо, що їх
єдиний сюжет, який займає всю площину, підкрес-
лює викінчення по краях. Кожний виріб обрамлено
«колоском» або «покрайовою фляндрівкою» (роз-
ташовані у метричному порядку краплі коричневого
ангобу, поверх якого посередині проведено голкою,
так що кожна крапля роздвоюється і набуває вигля-
ду колоска). Майстри часто зображали бричку з
кіньми, вершників зі зброєю, військових, гуцула,
який танцює із ведмедем тощо. Особливу увагу при-
ділено характерним рисам обличчя, одяговим ком-
понентам: широким шароварам, головним уборам.
Важливо, що майстер передавав рух у піднятих
ногах коня, похилених постатях людей тощо. Се-
ред інших сюжетів численні сцени полювання, вій-
ськового маршу, різного роду жартівливі дійства.
Серед улюблених майстром — зображення гуцула
із скрипкою, сопілкою.
Часто на площині однієї кахлі поєднано різні
орнаментальні елементи: хвилясті, колові лінії, со-
лярні знаки, різної форми розети, хрести тощо. Ху-
дожньо довершені за композиційним вирішенням
мотиви: «дерево життя», «вазон», «шарівка», «тро-
яки», «листки», «дзвони», «кучері», «конюшка»,
«квіти», «виноград», «смерічка»; видовжені та по-
двоєні мотиви «кривулька», «капанка», «зубці»,
«ільчасте письмо», «копитця», «заячі вушка», «по-
крайова фляндрівка» тощо. Взаєморозташування
різних елементів композиції кахель невимушене,
гармонійне [11; 12; 13; 14].
Серед зооморфних мотивів унікальні варіанти зо-
браження птахів, ссавців, свійських тварин, лісових
звірів тощо. Найбільш поширені і різноманітно ін-
терпретовані образи зозулі, індика, собаки, коня, ба-
рана, ведмедя тощо. Важливо, що зооморфні моти-
Автор Олекса Бахматюк (?). Кахля. Глина, ангоб, поливи,
формування, ліплення, мальовка 23 х 21 см. Косів, Івано-
Франківщина. Середина ХІХ ст. Колекція родини Фіго-
лів. Фото Оксани Янощак-Пшибили 2012 р.
Оксана ЯНОЩак-ПШИБИла730
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012
ви вишукано стилізовані з характерними ознаками
примітивізму і водночас наповнені глибоким емо-
ційно-філософським змістом. Серед композицій при-
сутні символи геральдики, зокрема двоголовий орел,
коронований, зі скіпетром.
Важливо зазначити, що жодна кахля, на якій по-
вторюється той самий сюжетний мотив, не подібна
на іншу. Постійно присутня інтерпретація, по-
різному чергується колористичний задум, який при-
таманний косівській школі кахлярного виробництва.
Розташування постатей та орнаментальних мотивів
невимушено змінюється, доповнюючи одне одного,
створює цілісну структуру гуцульської кахлевої печі.
Ця піч є цінним зразком керамічного мистецтва для
ретельного дослідження і вивчення.
У процесі аналізу виявлено, що більшість кахель,
з яких складається піч, створена майстром Олек-
сою Бахматюком. Важливі висновки Катерини Ма-
тейко, що «О. Бахматюк виявив високу майстер-
ність, вміння поєднати в одно ціле різні елементи
декорування: ритм, симетрію та композицію — у
взаємовідношенні з фоном, контрастом, колори-
том. Його складна орнаментика вражає декоратив-
ністю, багатством форм і гармонійними традиція-
ми, колоритом…» [17].
1. антонович Є.а. Декоративно-прикладне мистецтво /
Є.А. Антонович, Р.В. Захарчук-Чугай, М.Є. Стан кевич. —
Львів : Світ, 1992. — 272 с.
2. Баран Р.Р. Народний дім № 1 / Р.Р. Баран // Коло-
мия — центр гончарства. — Коломия, 1993. —
С. 9—14.
3. вербицький л. Вироби гончарські з Косова / Л. Вер-
бицький // Узори промислу домашніх виробів з глини
селян на Русі. — Львів, 1882. — С. 80—88.
4. Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов / Д.Н. Гобер-
ман — М. : Советский художник, 1980. — 191 с.
5. Данченко л. Народна кераміка Середнього При дні-
пров’я / Л. Данченко. — С. 42—46; 99—107.
6. кара-васильєва Т.в. Творці дивосвіту / Т.В. Кара-
Васильєва // Поезія глини. — К. : Радянська школа,
1984. — С. 129—144.
7. колупаєва а. Українські кахлі XIV — початку
ХХ століть. Історія. Типологія. Іконографія. Ансамб-
левість / А. Колупаєва // Інститут народознавства
НАН України, 2006. — 384 с.
8. колупаєва а. Гуцульські кахлі: композиції на релігій-
ну тему / А. Колупаєва // Історія Гуцульщини. Т. VI /
гол. ред. М. Домашевський. — Львів : Логос,
2001. — С. 446—456.
9. Кранюк О.А. Коломийський музей народного мистецт ва
Гуцульщини / О.А. Кранюк, К.Г. Каркадім, В.М. Сте-
панко, Р.Р. Баран, Я.Ю. Ткачук, В.Д. Ласій чук, Л.В. Креч-
ковський. — К., 1991. — 208 с. — (Альбом).
10. кошовий О.П. Кераміка / О.П. Кошовий // Етно-
генез та етнічна історія населення Українських Карпат.
Том ІІ. — Львів : Інститут народознавства НАНУ,
2006. — С. 766—788.
11. лащук ю.П. Українське народне декоративне мисте-
цтво. Гуцульська кераміка / Ю.П. Лащук. Ви-
пуск VII. — К. : Державне видавництво літератури з
будівництва і архітектури УРСР, 1956. — 82 с.
12. лащук ю.П. Гуцульська кераміка / Ю.П. Лащук //
Українське народне декоративнее мистецтво. Ви-
пуск VII. — К. : Державне видавництво літератури з
будівництва і архітектури УРСР, 1956. — 82 с.
13. лащук ю.П. Українські кахлі ІХ—ХІХ ст. /
Ю.П. Лащук. — Ужгород : Госпрозрахунковий редак-
ційно-видавничий відділ Закарпатського обласного
управління по пресі, 1993. — 80 с. : іл.
14. лащук ю. Сакральні сюжети і мотиви в гончарстві
Покуття / Ю. Лащук, І. Лобурак // Українське гончар-
ство. Національний культурологічний щорічник. За
рік 1995. — Кн. 3. — Опішне : Українське народо-
знавство, 1996. — С. 276.
15. лукань в.Г. Начерки Михайла Фіголя / В.Г. Лу-
кань. — Івано-Франківськ : Гостинець, 2007. — 120 с.
16. ликопа О. Львівські збирачі кераміки ХХ — початку
ХХІ століття: деякі аспекти формування приватних
Автор Олекса Бахматюк (?). Піч. Глина, ангоб, поливи,
формування, ліплення, мальовка. Косів, Івано-Фран ків-
щина. Середина ХІХ ст. Колекція родини Фіголів. Фото
Оксани Янощак-Пшибили 2007 р.
731кахлі у колекції родини Фіголів
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012
колекцій / О. Ликопа. // Український керамологіч-
ний журнал. — 2005. — № 1—4.
17. Матейко к.і. Народна кераміка західних областей
Української РСР ХІХ—ХХ ст. / К.І. Матейко. —
К. : Академія наук України РСР, 1959. — С. 3—107.
18. Матейко к.і. Фольклорно-побутові сюжети в твор-
чості О. Бахматюка (Матеріали з етнографії та мисте-
цтвознавства) / К.І. Матейко. — К. : Мистецтво,
1976. — С. 91.
19. Макарова Т.И. Археология СССР / Т.И. Макаро-
ва // Поливная посуда из истории керамического им-
порта и производства древней Руси. — М. : Наука,
1967. — С. 7—60.
20. Падалка Я.л. Від ремесла до творчості / Я.Л. Падал-
ка // Як стати гончарем. — К. : Час, 1900. — 155 с.
21. Павлуцький Г.Г. Історія українського орнаменту /
Г.Г. Павлуцький ; передм. Миколи Макаренка. —
К., 1927. — 26 с.
22. Пошивайло О. Етнографія українського гончарства /
О. Пошивайло. — К. : Молодь, 1993. — 408 с.
23. Селівачов М.Р. Лексикон української орнаментики
(іконо графія, номінація, стилістика, типологія) / М.Р. Се-
лі ва чов. — К. : Редакція вісника «Ант» ; Ніжин : ТОВ
Вид. Аспект-Поліграф, 2005. — ХVІ, 400 с. : іл.
24. Слободян О.О. Пістинська кераміка ХІХ — першої
половини ХХ століття / О.О. Слободян. — Косів,
2004. — 152 с.
25. Станкевич М.Є. Автентичність мистецтва / М.Є. Стан-
кевич. — Львів, 2004. — 191 с.
26. Станкевич М.Є. Естетична концепція народного
мис тецтва / М.Є. Станкевич // Мистецтво знав ст-
во’2006. — С. 9—24.
27. Станкевич М.Є. Етнос і культура / М.Є. Станке-
вич // Народне мистецтво Гуцульщини: генезис, про-
блеми, перспективи 2003. — № 1. — С. 53—56.
28. Соломченко О.Г. Гуцульське народне мистецтво /
О.Г. Соломченко // Гуцульська кераміка. — К. : Ра-
дянська Україна, 1959. — 59 с.
29. Станкевич М.Є. Художня кераміка, скло і метал /
М.Є. Станкевич // Антонович Є.А., Захарчук-Чу-
гай Р.В., Станкевич М.Є. Декоративно-прикладне
мистецтво. — Львів : Світ, 1992. — С. 119.
30. Свєнціцька в. Цей неперевершений Бахматюк /
В. Свєн ціцька // Жовтень. — 1985. — № 5. —
С. 92—106.
31. Школьна О.В. До питання термінології пічної керамі-
ки: еволюція вогнищ, печей, камінів, кахляних «ку-
хонь», плит / О.В. Школьна // Традиції та новації у
вищій архітектурно-художній освіті. — Харків,
2009. — № 1, 2. — С. 60—62.
Oksana Yanoshchak-Pshybyla
ON STOVE-TILES IN STORES
OF FIGOL FAMILY
The article has presented a review of problems as for the artistic
stove tile artifacts produced by famous Western Ukrainian
craftsmen, gathered by Mykhailo Figol, eminent art scholar
and painter stores and kept by scientist’s family. Under ana-
lytic study have been put the contents of the store, some fea-
tures of personal creative styles have been defined with defini-
tions of principles used in typological division of objects.
Keywords: stove tiles, ceramics, folk craftsman, tradition, Ko-
siv, Kolomyja, Hutsul land
Оксана Янощак-Пшыбыла
ПЕЧНОЙ КАФЕЛЬ
В СОБРАНИИ СЕМЬИ ФИГОЛЕЙ
В статье речь идет о достойном общественного внимания
собрании художественного печного кафеля ХІХ в. рабо-
ты прославленных западноукраинских мастеров керами-
ки, составленном известным искусствоведом и художни-
ком Михайлом Фиголем и сберегаемом семьей ученого.
Содержание собрания было подвержено аналитическому
изучению, обозначены особенности личных творческих
стилей авторов, определены основы типологического раз-
деления изображений.
Ключевые слова: печной кафель, керамика, народный ма-
стер, традиция, Косив, Коломыя, Гуцульщина.
|