Зародження та розвиток мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХІ ст.

У статті досліджуються причини появи та особливості розвитку мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХІ ст. Автором враховано досвід та експерименти провідних шкіл та напрямків дизайну; розкрито теоретичні і практичні аспекти мультисенсорного дизайну, проаналізовано функціональне застосування мультисенсорно...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Коломієць, Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут народознавства НАН України 2012
Назва видання:	Народознавчі зошити
Теми:	Статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94783
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Зародження та розвиток мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХІ ст. / Л. Коломієць // Народознавчі зошити. — 2012. — № 4 (106). — С. 732-742. — Бібліогр.: 27 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-94783
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-947832016-02-20T03:01:51Z Зародження та розвиток мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХІ ст. Коломієць, Л. Статті У статті досліджуються причини появи та особливості розвитку мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХІ ст. Автором враховано досвід та експерименти провідних шкіл та напрямків дизайну; розкрито теоретичні і практичні аспекти мультисенсорного дизайну, проаналізовано функціональне застосування мультисенсорного дизайну у різних напрямках чуттєво-емоційного впливу (емоційний брендинг, відпочинок, робота, терапія, лікування), що активно застосовуються у сучасних інтер’єрах. The article has presented some reasons for origination and means in development of multisensory design during XX and XXI cc. Author has paid especial attention to elaborations and experiments of leading contemporary design schools and exposes some theoretical and practical aspects of multisensory design with analyses in functional application of that within various types of sensuous/emotional influence (e.g. in emotional branding, relaxation, work, psychotherapy, medical cure) often appearing in presentday interior design. В статье исследуются причины возникновения и особенности развития мультисенсорного дизайна в ХХ—ХХІст. Автор учитывает опыт и эксперименты ведущих школ дизайна, анализирует функциональное применение мультисенсорного дизайна в разных направлениях чувственно-эмоционального влияния (эмоциональный брендинг, отдых, работа, терапия, лечение), который активно применяется в современных интерьерах. 2012 Article Зародження та розвиток мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХІ ст. / Л. Коломієць // Народознавчі зошити. — 2012. — № 4 (106). — С. 732-742. — Бібліогр.: 27 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94783 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Коломієць, Л. Зародження та розвиток мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХІ ст. Народознавчі зошити
description	У статті досліджуються причини появи та особливості розвитку мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХІ ст. Автором враховано досвід та експерименти провідних шкіл та напрямків дизайну; розкрито теоретичні і практичні аспекти мультисенсорного дизайну, проаналізовано функціональне застосування мультисенсорного дизайну у різних напрямках чуттєво-емоційного впливу (емоційний брендинг, відпочинок, робота, терапія, лікування), що активно застосовуються у сучасних інтер’єрах.
format	Article
author	Коломієць, Л.
author_facet	Коломієць, Л.
author_sort	Коломієць, Л.
title	Зародження та розвиток мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХІ ст.
title_short	Зародження та розвиток мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХІ ст.
title_full	Зародження та розвиток мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХІ ст.
title_fullStr	Зародження та розвиток мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХІ ст.
title_full_unstemmed	Зародження та розвиток мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХІ ст.
title_sort	зародження та розвиток мультисенсорного дизайну у хх—ххі ст.
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94783
citation_txt	Зародження та розвиток мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХІ ст. / Л. Коломієць // Народознавчі зошити. — 2012. — № 4 (106). — С. 732-742. — Бібліогр.: 27 назв. — укp.
series	Народознавчі зошити
work_keys_str_mv	AT kolomíêcʹl zarodžennâtarozvitokmulʹtisensornogodizajnuuhhhhíst
first_indexed	2025-07-07T01:22:01Z
last_indexed	2025-07-07T01:22:01Z
_version_	1836949252145676288
fulltext	ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012 Сучасний дизайн інтер’єру — це складна дина- мічна система, яка активно впливає на органи чуття людини через комплекс мультисенсорних за- ходів та приладів. На даному етапі свого розвитку галузь мультисенсорного дизайну як процесу проек- тування та творення предметного середовища люди- ни з чуттєво-емоційним впливом на неї є особливо цікавою для теоретичного дослідження. Мультисенсорний дизайн (з англ. multi — бага- то, та sensory — сенсорний, чутливий) — дизайн, який прямо впливає, задіюючи всі органи чуття лю- дини — зір, слух, нюх, смак та дотик. Середовище впливає на людину через органи чут- тів повсякчас, проте завдання мультисенсорного ди- зайну — посилювати його та цілеспрямовано впли- вати на емоції, щоб отримати владу переконання, лікувати чи просто забезпечувати відпочинок. Вра- ховуючи та застосовуючи сенсорний досвід у ди- зайні, ми можемо створювати більш гуманне сере- довище з наперед заданими функціями (інтер’єр житла, офісні приміщення, торгові площі, релакса- ційні кімнати тощо). Під активним тиском глобалізаційних змін, що безпосередньо позначились на проектному вирішен- ні житлових, виробничих, офісних, торговельних інтер’єрів, в людини формується потреба у перебу- ванні в самобутньому середовищі, яке сприяє про- цесу релаксації. Розуміння психологічних потреб лю- дини, можливостей її чуттєвого сприйняття, з одно- го боку, та розвитку технологічних і проектувальних нововведень для створення заспокійливих відпочин- кових інтер’єрів — з іншого, дає змогу активно впроваджувати принципи мультисенсорного дизай- ну у сучасному проектуванні. З часів Платона акт мислення сприймається як логічний, свідомий та вербальний процес, а емоціям завжди надавалася вторинна роль у процесі пізнан- ня. До того, як вони формують основу думок, п’ять чуттів — зір, слух, нюх, смак та дотик — розпалю- ють ці емоції, володіють силою переконувати, роз- слабляти та лікувати. Саме тому дизайнери інтер’єрів повертаються до сенсорного дизайну, використову- ючи підхід, що фокусується на зверненні до усіх п’яти чуттів людини у просторі [27, s. 36]. Співав- тор книги «Сенсорний дизайн» професор Джой Мелнар, що закликає до використання у сфері ди- зайну цілого спектру людських чуттів, зокрема го- ворить: «Для дизайнера інтер’єру важливо збільшу- вати діапазон сенсорної інформації, а не зосереджу-© Л. КОЛОМІЄЦЬ, 2012 Лідія КОЛОМІЄЦЬ ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК МУЛЬТИСЕНСОРНОГО ДИЗАЙНУ у ХХ—ХХІ ст. У статті досліджуються причини появи та особливості роз- витку мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХІ ст. Авто- ром враховано досвід та експерименти провідних шкіл та напрямків дизайну; розкрито теоретичні і практичні аспек- ти мультисенсорного дизайну, проаналізовано функціо- нальне застосування мультисенсорного дизайну у різних напрямках чуттєво-емоційного впливу (емоційний брен- динг, відпочинок, робота, терапія, лікування), що активно застосовуються у сучасних інтер’єрах. Ключові слова: мультисенсорний дизайн, Баугауз, футу- ризм, брендинг, терапія, сенсорна кімната, спа. 733Зародження та розвиток мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХі ст. ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012 ватися виключно на візуальній естетиці. Через використання свого власного чуттєвого досвіду у ди- зайні творець інтер’єру може створити більш гуман- но збудоване середовище» [20]. Психологія може відігравати більшу роль у сфе- рі дизайну інтер’єру, ніж більшість людей можуть подумати. Проектування середовища з наперед за- даними цілями передбачає використання відповід- них важелів впливу: кольору, світла, запаху, мате- ріалу тощо, які не повинні бути суперечливими, ви- кликати взаємозаперечуючі емоції. «Наші емоції формуються з наших чуттів, — говорить дизайнер Сюзан Корнацкі. — Вони те, що робить нас людь- ми. І дизайн інтер’єру — це неймовірно чуттєва професія» [19, s. 37]. Дизайнери, які цілеспрямовано прагнуть ство- рити конкретний настрій (чуттєвий досвід) для лю- дей, як, наприклад, радість, доброзичливий настрій тощо, можуть користуватися певними знаннями про канали органів чуття, їх взаємодію та вплив на отримання загального стану та відчуття у клієнта чи споживача. Таким чином, враховуючи вплив на усі чуття людини, можна уникнути суперечностей кінцевого дизайнерського продукту, підтримати ці- лісний образ об’єкта. Теоретики та дослідники інтер’єру висвітлили різ- номанітні аспекти мультисенсорики у дизайні інтер’єру, його терапевтичного впливу, брендингу тощо. Так, серед найавторитетніших у сфері дослі- дження мультисенсорного дизайну слід виокремити працю «Мультисенсорний дизайн» — антологію під редакцією Петера Люкнера — професора Коледжу мистецтв і дизайну в Галле та почесного професора Академії Дизайну в Харкові, що займається дослі- дженням мультисенсорного дизайну та екологічної естетики. У 1990-х рр. він разом з викладачем Бау- гаузу Гертом Зелле (Selle) та Уолтером Функатом (Funkat) з Інституту екологічної естетики почали проводити регулярні міждисциплінарні семінари з пи- тань дизайну, сенсомоторики у естетиці тощо [21]. Також цінною у дослідженні є антологія «Муль- тисенсорна робота. Інтердисциплінарний підхід до мультисенсорних методів» під редакцією Марії Сірколи [25], де зібрано статті ряду дослідників цього феномену та висвітлено його використання та поширення в інтер’єрах приватного та громад- ського призначення, впровадження мультисенсор- них інновацій у терапевтичній галузі та лікуванні хворих, в ігровій діяльності, у садово-парковому проектуванні, у функціонуванні лазень та спа, а та- кож проаналізовано вплив мультисенсорних засо- бів на окремі чуття людини. Ф. Вовдарка та Дж. Мелнар [20], В. Руга [24], К. Ворен Леоне [27] зупиняються у своїх працях на дослідженні особливостей дизайну для чуттів люди- ни, психологічних аспектів його впливу. Історичний аспект становлення мультисенсорики у дизайні можна прослідкувати у працях з історії ди- зайну, зокрема художньо-промислових шкіл почат- ку ХХ ст., що заклали основи та принципи його роз- витку у подальші десятиліття. Це, зокрема, праці Дж. Пайла [23], А. Боні [14], статті В. Аронова [1], В. Дяченка [5], Д. Сільвестрова [10] та А. Скворцова [11]. Мультисенсорний брендинг у сфері дизайну роз- глядається у таких основних працях як «Основи брендингу» В. Грімальді де Пуже [16], «Емоційний брендинг» М. Гобе [15], «Чуття бренду» М. Лінд- строма [8], а також у статті Т. Шевченко «Муль- тисенсорний брендинг як технологія управління спо- живацькою поведінкою» [12]. Особливо активно проводиться дослідження муль- тисенсорного середовища у лікуванні, терапії та на- вчанні і його впливу на учнів, пацієнтів, відвідувачів і персонал. Першими дослідниками, які надихнули та активували наступників, були скандинавці Я. Гуль- сег та А. Вергуль з працею «Snoezelen. Інший світ» [17]. Серед інших цікавих дослідників мультисен- сорних терапевтичних кімнат слід назвати М. Ешбі [13], Р. Хатчінсон та Дж. Кевін [18], Р. Ульріча Іл. 1. Ласло Моголь-Надь. Світло-просторовий модуля- тор. 1922—1930 лідія кОлОМіЄцЬ734 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012 [26] та ін. Австралійський професор П. Пагліано займається вивченням мультисенсорного середови- ща у навчальному процесі, його можливостей у шко- лах тощо [22]. Серед вітчизняних науковців проблемами муль- тисенсорного дизайну цікавляться О. Бойчук [2], C. Вергунов [3], О. Орлова [9]. У проектуванні простору майстри здавна нама- галися використовувати засоби впливу на чуття лю- дини. Естетика інтер’єрів Стародавнього Єгипту, Греції, Риму та Візантії вражає гармонійністю про- стору, форм, колористики. А проте відомо, що се- редовища храмів, відпочивалень, лазень, палаців сповнювалося не тільки візуальними образами та натуральними матеріалами, текстурами, але й му- зикою та ароматами. Розвиток технологій у ХХ ст. дав змогу людині активно впливати на світло, колір, звук, смак та за- пах через перемикачі, пульти управління тощо. Та- ким чином, інтер’єр активно змінюється буквально за секунди, змінюючи, відповідно, і свій сенсорний вплив на людину, активуючи її чи заспокоюючи. Сенсорний, від латинського sensus — чуття, від- чуття, означає чуттєвий, тобто невизначено діючий. Тому С. Вергунов вважає поняття «мультисенсор- ний дизайн» більш точним, аніж «сенсорний». Муль- тисенсорний дизайн використовує сталі фізіологічні та психологічні здатності людей, а також щораз на- ближається до екологічного дизайну, прагне ство- рювати максимально природне та органічне середо- вище для розвитку, праці та відпочинку [3, с. 32]. Мультисенсорний дизайн як феномен ХХ— ХХІ ст. має свої джерела формування, історію ста- новлення та розвитку. Зокрема у дослідженнях ди- зайну початку ХХ ст. можемо знайти посилання на використання цікавих мультисенсорних заходів у проектуванні простору чи предметів побуту у той час, як саме поняття мультисенсорного дизайну з’явилося значно пізніше. Витоки та ціннісні установки муль- тисенсорного проектування прослідковуються у те- оріях, концепціях та пропедевтичному досвіді художньо-промислових шкіл початку ХХ ст. На початку ХХ ст. відбуваються зрушення у всіх сферах життя людини, формується новий світогляд та шукаються нові шляхи розвитку, у тому числі і в проектуванні. Саме тому формується дизайн як окрема художня галузь. А серед найактуальніших завдань нової ери важливе місце ставиться саме про- ектуванню середовища життєдіяльності модерної людини. Дизайн стає промисловим та масовим, а тому важливо було дбати про його мистецький та функціональний рівень водночас. Починають про- водитися численні експерименти та новації. Використання тактильного, звукового, «чуттє- вого дизайну» прослідковується у підготовці худож- ників-конструкторів школи Баугауз, що займає особливе місце в історії світового дизайну як інно- ваційний центр теорії та практики проектування. Метою дизайнера стало перетворення форм реаль- ного світу та гуманізація усього предметного сере- довища, виховання особистості. Також цікавим є факт, що Баугауз разом з інститутом психології проводили дослідження щодо впливу кольору на психіку людини з метою подальшого використан- ня результатів на практиці. Іл. 2. Йоганес Іттен. Вежа. 1920-ті рр. Іл. 3. Герберт Байер. Дизайн мультимедійного кіоску ви- гаданого бренду зубної пасти «Регіна». 1924 735Зародження та розвиток мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХі ст. ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012 Дослідження джерел естетичних особливостей полісенсорної культури прослідковується у пропе- девтичних курсах Баугаузу. Так, у підготовчому кур- сі Ласло Мохоль-Надь знімає усякі філософські ак- центи і робить акцент на практичних заняттях з пев- ними матеріалами. У структурі курсу Мохоль-Надь у першому розділі виділяє «чисту технологію» [4, с. 126] з такими основними елементами виробничо- го навчання як матеріали, фізичні властивості кон- струкційних матеріалів (дерева, глини, пластмаси, металу, паперу, скла), а також форма, поверхня та текстура (іл. 1). Як пише Д. Сільвестров, «Мохоль-Надь не тіль- ки продовжував розробляти закладені Іттеном осно- ви формалізації виражальних засобів, наприклад, вводив такі прилади, як барабан, що обертається від руки, з набором матеріалів, що демонструють так- тильні контрасти, але й використовував чисто ху- дожні об’єкти для вивчення виключно дизайнерських ефектів. Спеціальні знання скульптури проводили- ся з метою детального вивчення тактильних власти- востей, особливостей статичної та динамічної рівно- ваги» [10, с. 23—25]. Останнім з основоположників баугаузівської про- педевтики був Йозеф Альберс, що доповнив курс спеціальними лекціями про матеріали та «вправами з матерією та матеріалами» [10, с. 27—29]. Серед матеріалів, що використовували студенти у навчан- ні, були солома, гофрований картон, дріт, поліети- лен, газети, шпалери тощо. Традиційні матеріали — дерево, метал, скло, камінь, тканини — часто ком- бінували між собою. Такі вправи були спрямовані на отримання конкретних відчуттів, наприклад, сили тяжіння, у результаті чого загострювалося відчуття матеріалу та простору [5, с. 28]. Таким чином від- бувалося вивчення зовнішнього прояву на поверхні матеріалів тих чи інших властивостей. «Аналізую- чи такий підхід, — відзначає Й. Альберс, — мож- на сказати, що взаємодія з реальним світом відбу- вається тут за схемою: чуттєве сприйняття — ма- терія — геометричні параметри. Тут поняття «матерія» отримує конкретику лише у процесі прак- тичної діяльності, тоді як чуттєве сприйняття і гео- метричні пара метри (образ предмета) залишають- ся у сфері абстракції» [1, с. 32]. Роки керівництва Оскара Шлеммера мали осо- бливе значення у історії школи. Вивчення відношен- ня людини та простору було центральним у експе- риментальному проектуванні, що опиралося на теа- тральні компоненти простору, форми, кольору, світла, руху, звуку та мови. У курс навчання навіть були введені танцювальні заняття. Студенти Ульмської школи чверть навчання від- водили на вивчення ергономіки, соціології, еконо- міки та психології, щоб у професійній діяльності користуватися системним підходом до процесу проектування. Пропедевтичний курс Ульмскої школи — «курс основ» — був розроблений рядом педагогів, серед яких Макс Білл, Йоганес Іттен, Йозеф Альберс, Ге- лена Нонне-Шмідт та Вальтер Петерханс. Він включав у себе основи візуального сприйняття, в яких була здійснена спроба перебороти дуалізм ра- Іл. 4. Герберт Байер. Фотоколаж. 1920-ті рр. Іл. 5. Вернер Пантон. Фантастична кімната. 1970 лідія кОлОМіЄцЬ736 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012 ціоналістичної та інтуїтивістичної сторін у роботі дизайнера. У роботі з різними матеріалами заохо- чувалася фантазія та інтерпретація, розширення тактильного пізнання матеріалів, їх поєднання та емо ційно-чуттєве сприйняття дизайн-об’єктів. Найдалі з усіх у дослідженні тактильної культу- ри у дизайні просунувся теоретик мистецтва та пе- дагог Йоганес Іттен. Його форкурс ліг в основу ба- гатьох сучасних художніх шкіл. Він ввів обов’язкові вправи, які допомагали концентрувати увагу через різні звукові вібрації. Іттен вважав, що зняти на- пругу, відновити рівновагу та гармонію частин тіла можна за допомогою різноманітних звукових мо- дуляцій [5, с. 30]. «Звуком можна виразити вну- трішню естетику, яка міститься у нашому розумін- ні прекрасного. А ще вони [звуки] будуть відтво- рювати гармонію форм, допомагаючи відчути їх свіжіше та глибше…» [6, с. 83]. Іттен значну увагу приділяв особливостям так- тильного сприйняття. Студенти з закритими очима торкалися різноманітних матеріалів, робили колажі з матеріалів різних фактур, зокрема кусків дереви- ни, сталевої стружки, дроту, шнурів, скла, фольги тощо. Таким чином вони розвивали чуття матеріа- лів, винаходили нові комбінації текстур. Відчуття поверхні вони переносили на папір, замальовуючи фактури, запам’ятовуючи, щоб потім легко відтво- рити їх знову. Такий спосіб вивчення предметів на основі особистих спостережень та переживань до- помагає інтерпретувати побачене, як вважав педа- гог, а не «сліпо наслідувати природу» (іл. 2). А його учень Г. Штольцель говорив: «Хто хоче зобрази- ти чортополох, повинен відчувати гостроту його ко- лючок, відчути укол на своїй шкірі, почути, як ше- лестять його колючі листя-гілки при подуві вітру… Так пізнається форма» [5, с. 30]. Герберт Байер (іл. 3; 4) наголошував на широких можливостях дизайну у рекламі: «Комбіновані за- соби візуальної комунікації складають чудовий комп- лекс: мова як друковане слово або звук, малюнки як символи, картини, фото, скульптурні засоби, мате- ріали, текстури, колір, світло, рух (на дисплеї), філь- ми, схеми та діаграми. Одночасне застосування усіх пластичних та психологічних засобів надасть вистав- ці дизайну нове звучання». Художник також відо- мий своїми революційними розробками у галузі муль- тимедіа та як експериментатор кіно 1920-х рр. Отож, Іл. 6. Вернер Пантон. Басейн у громадському будинку Спігель, Гембург, Данія. 1960-ті рр. Іл. 7. Вернер Пантон. Інтер’єр для громадського будинку Спігель, Гембург, Данія. 1960-ті рр. Іл. 8. Вернер Пантон. Ресторан Варна, Данія 737Зародження та розвиток мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХі ст. ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012 в творчій діяльності Г. Байера використовуються мультисенсорні засоби дизайну, чуттєвого впливу на глядача та потенційного клієнта. Отож, такі відомі архітектори та дизайнери як В. Гропіус, Л. Міс Ван дер Рое, Г. Байер, М. Бре- єр, Ле Корбюз’є, О. Шлеммер вийшли зі стін Ба- угаузу та заклали основи дизайну ХХ ст., а пропе- девтичні курси школи, безумовно, містили теоретич- ні, методологічні та практичні передумови того досить широкого поняття, яке зараз називають «мультисенсорним дизайном». Вернер Пантон — чи не найбільш революційний дизайнер інтер’єру 1960—1970-х рр. Він ввів у про- стір життєдіяльності людини нові матеріали, світло, блиск та неймовірно яскраві кольори на противагу чорно-біло-коричневій гамі Баугаузу. Це був поча- ток свободи дизайну, виклик прийнятим стандартам у проектуванні інтер’єру. Свою творчість він нази- вав «тотальним дизайном», адже проектував не лише меблі чи елементи житла, а все у ньому: кольори та фактуру стін, фантастичних форм лампи та ілюміна- цію, меблі, килими та навіть змінював традиційний простір кімнат, заповнюючи його на усю висоту. Ди- зайнер говорив, що проводити час у одноманітних приміщеннях нудно, тому робив його максимально змінним та фантастичним. Його конструкція інтер’єру «Фантастичний пей- заж» (1970 р.) для виставки Visiona ІІ складалася з паралонових матів, 3Д-килимів та дворівневих си- дінь (іл. 5). Яскраві кольори та світло, що проника- ло крізь оболонку внутрішнього простору, створюва- ли враження космічного інтер’єру, казкового серед- овища. Звичайно, такі експерименти не уникнули критики та вважалися надто ексцентричними для того часу. Втім, для нас — це приклад мультисенсорної кімнати для релаксації та відпочинку. Серед дизайнерських об’єктів В. Пантона є чи- мало публічних: ресторанів, їдалень, барів. Для гро- мадського будинку Спігель (Гембург, Данія) дизай- нер спроектував подвір’я, вестибюль, бари, басейн, кімнати для конференцій та відпочинку (іл. 6; 7). Яскраві та водночас стильні інтер’єри доповнені ори- гінальними схемами освітлення, панелями, дзеркала- ми, текстурами стелі, килимів, що створюють незабут- нє враження (іл. 8). Інтер’єри В. Пантона — чудо- вий приклад активного використання мульти сенсорики у дизайні, чуттєвого впливу світла, кольору, форм, текстур та загальної композиції простору. Окрім того, досконала естетика кожної речі не залишає бай- дужим нікого. Це дизайн, яким продовжують нади- хатися молоді художники. Тенденції до активного використання світлових панелей, фактурних вінілових шпалер, кольорових абажурів, бульбашкових та лавових ламп спостері- гаються у 1970-х рр. Мода на диско привносить у інтер’єр дзеркала, дзеркальні кулі, кольорове світ- ло, активні ритми форм та кольорів, що гармонійно Іл. 9. Джо Коломбо. Ліжко-кабріолет. 1960-ті рр. Іл. 10. Проекти футуристичного дизайну для дому. Дизай- нер Карім Рашид лідія кОлОМіЄцЬ738 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012 співіснують зі стилем музики та, можна сказати, ста- ють своєрідним стилем життя. І сьогодні любителі ретро можуть сміливо користуватися винаходами 70-х і у той же час виглядати сучасно. Цифрові тех- нології, світлодіодні устаткування, проектори тільки розширили спектр можливостей сенсорики у тако- му інтер’єрі, залишивши основні ознаки стилю. Слід згадати, що такі напрями як функціоналізм та футуризм, характерні для дизайну першої поло- вини ХХ ст., також використовували принципи мультисенсорики. Розвиток технологій стимулював їх введення у громадські та житлові інтер’єри, від- починкові комплекси, транспорт тощо, що, у свою чергу, стимулювало чуттєве сприйняття та вплива- ло на настрій людини. Футуризм як напрям виникає на початку ХХ ст., проте оспівування краси нових технологій зберігає свою актуальність протягом усього століття і до сьо- годні. Так, дизайнери футуристичного стилю замі- нюють декоративні деталі технологічними — аудіо- та відеосистемами, комп’ютерами тощо, що стають домінантами у просторі інтер’єру та роблять його ба- гатофункціональним. Футуризм у інтер’єрі — це спроба створити се- редовище майбутнього, високотехнологічний простір, що полегшує життєдіяльність людини. Серед нова- торів у експериментах модифікації житла можна на- звати італійського дизайнера Джо Коломбо. Його оригінальний винахід — розкладне ліжко-кабріолет, що повністю закривається та розкривається, містить вмонтований телефон, радіо, вентилятор та навіть за- пальничку (іл. 9). Такі технологічні мультифункціо- нальні меблі можуть бути прототипом для сенсорних пристроїв у сучасних меблях ХХІ ст. Дизайнер футуристичних інтер’єрів Карім Рашид вважає, що «...нейтральність, як і патетичний міні- малізм — мертві. ХХІ століття турбується про нову енергію, про нематеріальне, про втрату форми і її здобуття, про прозорість, колір, запах. Про цифро- ві технології, що здатні створити місце перебування одночасно реальне та ірреальне, метафізичне та фі- зичне» (іл. 10). Карім Рашид — не тільки прихиль- ник високих технологій та раціональності, але й ес- тет та художник: «Я намагаюся розвивати меблі і об’єкти як «антистресові» предмети, які привносять радість, а не незручність, які спрощують завдання та підвищують наш рівень краси. Настрій підніма- ється, коли ми відчуваємо красу, комфорт, розкіш, що не мисляться один без одного». Дизайнер говорить про свою роботу як про «чут- тєвий мінімалізм»: «Чому вся техніка вічно у суво- рих тонах? Чорний та сірий — кольори високої тех- нологічності... Але ж техніка може бути і кольоро- вою, легкою, м’якою на дотик! Чому у дизайні так рідко використовуються інші людські чуття? Нюх, світлочутливість?». Власне чуття, емоції він вважає четвертим виміром у інтер’єрі. Прихильницею високих технологій також є всес- вітньо відома Заха Хадід. Її проекти інтер’єру вра- жають не тільки незвичним дизайном, але й полі- функціональністю. Так, наприклад, кухонні панелі мають вмонтоване світло (світлодіоди), DVD-плеєр, mp3-плеєр, освіжувачі повітря та ароматизатори (іл. 11), а сам простір сучасного житла нагадує рад- ше фантастичний інтер’єр майбутнього. Футуристичні інтер’єри часто можна зустріти у популярних науково-фантастичних фільмах. Про- стір майбутнього створюється професіоналами най- Іл. 11. Футуристичний дизайн кухні. Дизайнер Заха Хадід Іл. 12. Футуристичний дизайн інтер’єру для науково-фан- тас тичного фільму «Трон-2». 2010 739Зародження та розвиток мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХі ст. ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012 вищого класу, що збирають воєдино якнайновіші розробки та найсміливіші фантазії щодо майбут- нього. Так, наприклад, для дизайну інтер’єру філь- му «Трон-2» було підібрано мультифункціональні та мультисенсорні меблі від дизайнерів з різних кін- ців світу, використано чимало світлодіодних ламп, стрічок тощо (іл. 12). Активне використання мультисенсорики у дизай- ні спостерігається наприкінці ХХ ст. з як розвитком технологій дизайну, так і психології, медицини. Саме тоді і починає використовуватися поняття «мульти- сенсорний дизайн». Функціональне застосування мультисенсорного дизайну (МСД) можна окресли- ти наступним чином: Hard Rock Hotel), заклади харчування (Starbucks, Burger King) тощо. У сфері туризму, де брендинг відіграє чималу роль, використання релаксаційного середовища стає щораз популярнішим. Дизайнер Марк Вівер гово- рить, що слід створити такий досвід, що «виявляє захоплення, красу та культурну ідентичність через інноваційні дизайнерські задуми, що надихає гостя, стимулює органи чуття та заволодіває емоціями» [27, s. 42]. Для створення відповідного настрою ко- ристуються світловим оформленням простору, пев- ною кольоровою гамою, ароматизацією, музичним супроводом, приємними на дотик матеріалами, тек- стилем. У готелях та курортах активно впроваджу- ють практику релаксаційних кімнат, спа, сауни, ма- сажних кабінетів тощо. Усі вони функціонують як Як бачимо, використання мультисенсорних засо- бів у брендингу пов’язане із сферою відпочинку (по- дорожі, готельний бізнес, спа салони, розважальні клуби, фітнес центри тощо). Відпочинок, у свою чер- гу, може поєднуватися з заняттями у спортзалах, тренінгами, книжковими клубами. Розвиваючі за- няття в школах також повинні стимулювати до пра- ці, підвищувати увагу та пам’ять. Ефективність пра- ці напряму залежить від створення відповідних умов у середовищі. І останній розділ — терапія та ліку- вання — поєднує навчання та розваги, стимулює мозкову активність як хворих, так і здорових людей за допомогою обладнаних мультисенсорних кімнат. Використання мультисенсорного брендингу стає все поширенішим через його ефективність у сфері бізнесу, торгівлі та туризму. Як пише Вінсент Грі- мальді де Пуже, «брендинг середовища дослівно розкриває (розгортає) споживача і висвітлює п’ять органів чуттів» [16]. І відповідно до чуттів людини можна виділити візуальний брендинг, аудіобрендинг, аромомаркетинг, брендинг смаку та дотику. Найбільш успішно користуються мультисенсор- ним брендингом виробники автомобілів (Rolls Royce, Nissan, Audi), авіаперевізники (Singapore Airlines), мережі готелів (W Hotel, Le Meridien, Four Seasons, Іл. 13. Люкс-апартаменти у Хард-рок готелі, Лас Вегас, США. Дизайн Chemical Spaces Іл. 14. Готель i-SUITE, Ріміні, Італія. Дизайнер Сімоне Мікеле лідія кОлОМіЄцЬ740 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012 мультисенсорне середовище, що покликане вплива- ти на усі органи чуттів людини, викликати задово- лення та оздоровчий терапевтичний ефект. Італійський дизайнер Сімоне Мікеле, відомий сво- їми галактичними вподобаннями, розробив ряд вра- жаючих спа-об’єктів. Зокрема цьому автору нале- жить проект інтер’єру готелю «i-Suite», де на шос- тому поверсі знаходиться wellness-центр з ре лакс-терасою, де біля лежаків горить відкритий камін. Тут є басейни, сауни, хамам, кабінети тала- сотерапії, фітнесу і спа (іл. 14). Сам дизайнер гово- рить про свою роботу так: «Моя мета — розбурху- вати чуття людей за допомогою форм, зображень, кольорів, світла та матеріалів у просторі, де роз- миваються межі між конкретним та абстрактним, мрією та реальністю» [7, с. 140]. У сфері розваг стимуляція чуттів зазвичай актив- ніша. Тут доцільнішим є створення так званого вау- ефекту для привернення уваги відвідувачів, музика та освітлення можуть бути динамічнішими для емо- ційного піднесення людини. Особливо активно ви- користовуються принципи мультисенсорики в оформ- ленні нічних клубів — це мерехтіння світла і кольо- ру, використання проекцій, різноманіття текстур та матеріалів, звукові ефекти та танц-поли, що реагу- ють на дотик, вібрацію тощо, світлобульбашкові па- нелі, ароматизація (іл. 15). Середовище для дітей, їх ігровий та відпочинковий простір потребує не менших зусиль та ідей в оформ- ленні, аніж наш власний. У високорозвинених краї- нах завдання з покращення дитячої інфраструктури стоїть на державному рівні, адже для всебічного роз- витку, творчості та освіти майбутнього покоління не достатньо лише комп’ютера, а вони потребують отри- мувати досвід через різні органи чуття. Мультисен- сорне інтерактивне середовище дитячих кімнат якраз для цього і призначене. Активно створюються нові сучасні дитячі садки, школи та ігрові майданчики, що повинні максимізувати простір для гри та навчання. На відміну від готелів, ресторанів та інших відпо- чинкових інтер’єрів, робочий простір, де людина проводить більшу частину свого дня, не повинен роз- слабляти працівників, а, навпаки, активізувати ро- боту, мозкову активність, уважність тощо. І для цьо- го також використовують принципи мультисенсори- ки у дизайні інтер’єру. Результати досліджень та експериментів надають сьогодні численні поради з облаштування робочого простору, офісів, банків. Працівники фірм проводять на роботі понад 40 го- дин щотижня, тому роботодавці, що зацікавлені у кращій роботі працівників, створюють сприятливий, комфортний дизайн (іл. 16). Серед заходів сенсорного дизайну у корпоратив- ному світі є інтегрування навколишнього середови- ща з інтер’єром через використання великих вікон. Акт введення природи підвищує чуттєвість, покра- щує настрій та продуктивність дій. Яскраві тексту- ри, світлі кольори створюють енергійні та сприятли- ві для роботи інтер’єри [27, s. 42]. Іл. 17. Оранжева мультисенсорна кімната Іл. 15. Нічний клуб Allure, Абу Дабі, Арабські Емірати. 2010. Дизайн Orbit Design Studio Іл. 16. Офіс ІВМ. Дизайнер Massimo Iosa Ghini 741Зародження та розвиток мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХі ст. ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012 Спокійна кольорова гама інтер’єру, м’яке світло, приємні аромати, тиха ніжна музика — усе це ство- рює відчуття спокою, умиротворення. Створені умо- ви не тільки дають приємні відчуття, а й застосову- ються у терапії. Так, ще у кінці 1970-х два голланд- ські психологи Ед Вергуль та Ян Гульсеж розробили ідею Snoezelen кімнат з терапевтичним ефектом для людей з обмеженими можливостями. З часом цю ідею розширили впровадженням широкого спектру муль- тисенсорної стимуляції, щоб забезпечити спеціальні умови для інвалідів, людей з особливими потребами, аутистів, з вадами розумового розвитку, черепно- мозковими травмами, хронічними хворобами тощо, де завжди комбінуються різні види терапії, зокрема му- зика, аромати, садівництво, терапія для тіла. Організоване особливим чином навколишнє се- редовище — сенсорна кімната — складається з ве- ликої кількості різного роду стимуляторів, які діють на органи зору, слуху, нюху, дотику та вестибулярні рецептори для надання чуттєвого досвіду та пізна- вального розвитку (іл. 17). Найбільш відомі мультисенсорні центри знахо- дяться у Нідерландах, Швеції та Фінляндії, де вони уже практикуються понад 40 років. В Англії, Ірлан- дії, США, Канаді мультисенсорні кімнати пошири- лися у 1990-х рр., а в Україні вперше такі терапев- тичні кімнати відкрилися у 2007 р. у Луцьку, Льво- ві, Києві та Тернополі. Донедавна дизайн розглядали як естетично рафі- новану сферу, де тільки вище чуття — зір — володіє власною художньою формою, розвинутою виражаль- ною мовою, технікою візуалізації, що постійно удо- сконалюється, проте сприйняття середовища відріз- няється цілісністю, де однаково значимі усі чуття. З кінця ХХ — на початку ХХІ ст. мультисенсо- рика досягає свого розквіту: витворюється велике різ- номаніття форм та варіантів застосування мультисен- сорики в дизайні, активно залучаються новітні техно- логії, мультисенсорика стає модною і затребуваною у готелях, спа-салонах, рекреаційних зонах, школах, офісах. Розвинувшись у окремий напрям, відбувають- ся пошуки нових можливостей застосування, як от мультисенсорний брендинг, терапевтичні та реабілі- таційні кімнати, висококласні нічні клуби. Дослідивши принципи мультисенсорного дизай- ну, історію його розвитку, природно виникає бажан- ня втілювати проекти відпочинкових чи терапевтич- них інтер’єрів в Україні. Сучасні технології помірни- ми темпами проникають у практику вітчизняного дизайну, дають змогу розширювати номенклатуру дизайн-об’єктів та вносити елементи сенсорного впливу на людину. 1. аронов в.Р. Подготовка художников-конструкторов в Германии начала ХХ века / Аронов В.Р. // Труды ВНИИТЭ. — 1973. — № 4. — 216 с. 2. Бойчук О. Промисловий дизайн в Україні. Оптиміс- тичне минуле, невизначене майбутнє: синтез пластич- них мистецтв / О. Бойчук // Мистецтвознавство Укра їни. — 2009. — С. 215—222. 3. вергунов С.в. Новые понятия в дизайне. Ч. 2. Мульти сенсорный дизайн / С.В. Вергунов // Вісник ХДАДМ-2009. — № 6. — С. 32—39. 4. Гропиус в. Границы архитектуры / В. Гропиус. — М. : Искусство, 1971. — 210 с. 5. Дяченко в.ю. Ретроспективный анализ истоков эстетических особенностей мультисенсорного дизайна в художественно-промышленных школах Германии / В.Ю. Дяченко // Вісник ХДАДМ. — 2009. — № 8. — С. 27—31. 6. Иттен И. Искусство формы / И. Иттен. — М. : Аронов, 2004. — 135 с. 7. ковальчук Г. Законы і-Магии / Г. Ковальчук // Domus Design. — 2011. — № 4 (89). — С. 130— 140. 8. линдстром М. Brand Sense. Чувство Бренда. Воз- действие на пять органов чувств для создания выдаю- щихся брендов / М. Линдстром. — М. : Эксмо, 2006. — 272 с. 9. Орлова О.О. Екологічний фактор формоутворення в дизайні / О.О. Орлова : автореферат на здобуття на- укового ступеня кандидата наук. — Харків, 2003. — 21 с. 10. Сильвестров Д. Немецкие пропедевтические школы в дизайн / Д. Сильвестров. — М. : Труды ВНИИТЭ. — № 62. — С. 84. 11. Скворцов а.И. Ульмская высшая школа художествен- ного конструирования / А.И. Скворцов. — М. : ВНИИТЭ. — 1973. — № 4. — 216 с. 12. Шевченко Т. Мультисенсорный брендинг как техноло- гия управления потребительским поведением / Т. Шев- ченко // Маркетинговые стратегии. — 2009. — № 4. — С. 10—23. 13. ashby M. Snoezelen: Its effects on concentration and responsiveness in people with profound multiple handi caps / M. Ashby, W.R. Lindsay // British Journal of Occupational Therapy. — 1995. — Vol. 53. — P. 303—307. 14. Bony a. Furniture & interiors of the 1970 s. / A. Bony, I. Rakočević. — Flammarion, 2005. — 223 p. 15. Gobé М. Emotional Branding: The New Paradigm for Connecting Brands to People / M. Gobe. — Allworth Press, 2001. — 320 p. лідія кОлОМіЄцЬ742 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (106), 2012 16. Grimaldi de Puget v. The Fundamentals of Branding. — www.brandchannel.com 17. Hulsegge J. Snoezelen: Another World / J. Hulsegge, A. Verheul. — Chesterfield : Rompa, 1987. 18. Hutchinson R. Sensations and Disability: Sensory environments for Leisure, Snoezelen, Education and Therapy / R. Hutchinson, J. Kewin J. — Chesterfield : Rompa, 1994. — S. 196—212. 19. landry М. Frames of Mind / M. Landry // Perspеc- tive. — Fall 2009. — S. 36—39. 20. Malnar J. Sensory Design / J. Malnar., F. Vodvarka // University of Minnesota Press, 2004. — 137 s. 21. Multisensuelles Design. EineAnthologie. Herausgegeben von Peter Luckner. — Halle (Saale), 2002. 22. Pagliano P.J. Using a Multisensory Environment. A Practical Guide for Teachers / P.J. Pagliano. — London : David Fulton, 2001. 23. Pile J.F. A History of Interior Design / W. Pile. — London : Laurence King Publishing Ltd., 2005. — 454 s. 24. Ruga W. Designing for the Six Senses / W. Ruga // Journal of Health Care International Design. — 1989. — Vol. 1. — P. 29—39. 25. Sirkkola M. Multisensory Work. Interdisciplinary Ap- proach to Multisenory Methods / M. Sirkkola, P. Veik- kola, T. Ala-Opas. — Hameenlinna : Hamk University of Applied Sciences, 2008. — 92 p. 26. ulrich R.S. Effects of Interior Design on Wellness: Theory and Recent Scientific Research / R.S. Ulrich // Journal of Health Care Interior Design. — 1991. — Vol. 3. — P. 97—109. 27. Warren leone C. Come to Your Senses / Leo ne C. Warren // Perspеctive. — Spring’2008. — P. 34—43. lidiya kolomiets ON ORIGIN AND DEVELOPMENT OF MULTISENSORY DESIGN in XX and XXI cc. The article has presented some reasons for origination and means in development of multisensory design during XX and XXI cc. Author has paid especial attention to elabo- rations and experiments of leading contemporary design schools and exposes some theoretical and practical aspects of multisensory design with analyses in functional applica- tion of that within various types of sensuous/emotional influence (e.g. in emotional branding, relaxation, work, psychotherapy, medical cure) often appearing in present- day interior design. Keywords: multisensory design, Bauhaus, futurism, branding, psychotherapy, sensory room, spa. лидия коломиец ЗАРОЖДЕНИЕ И РАЗВИТИЕ МУЛЬТИСЕНСОРНОГО ДИЗАЙНА в XX—XXI ст. В статье исследуются причины возникновения и особен- ности развития мультисенсорного дизайна в ХХ—ХХІ ст. Автор учитывает опыт и эксперименты ведущих школ ди- зайна, анализирует функциональное применение мульти- сенсорного дизайна в разных направлениях чувственно- эмоционального влияния (эмоциональный брендинг, от- дых, работа, терапия, лечение), который активно применя- ется в современных интерьерах. Ключевые слова: мультисенсорный дизайн, Баухаус, фу- туризм, терапия, сенсорная комната, спа.

Зародження та розвиток мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХІ ст.

Репозитарії

Схожі ресурси