Увага до звукоутворення й звуковедення в роботі над удоскоаленням вокальної техніки

Стаття присвячена актуальним проблемам музичної педагогіки, пов’язаним з опануванням секретів вокального мовлення, з врахуванням його специфіки в порівнянні з мовленням сценічним, а тим більше повсякденним. Звертається увага на особливу роль звукоутворення й звуковедення у вдосконаленні вокальної т...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Карпов, В.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2014
Schriftenreihe:	Культура народов Причерноморья
Schlagworte:	Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94796
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Увага до звукоутворення й звуковедення в роботі над удоскоаленням вокальної техніки / В.В. Карпов // Культура народов Причерноморья. — 2014. — № 274. — С. 33-34. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-94796
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-947962016-02-12T03:07:09Z Увага до звукоутворення й звуковедення в роботі над удоскоаленням вокальної техніки Карпов, В.В. Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ Стаття присвячена актуальним проблемам музичної педагогіки, пов’язаним з опануванням секретів вокального мовлення, з врахуванням його специфіки в порівнянні з мовленням сценічним, а тим більше повсякденним. Звертається увага на особливу роль звукоутворення й звуковедення у вдосконаленні вокальної техніки, у належному розкритті сценічного образу. Належне опанування різними способами звукоутворення й звуковедення має безпосередній стосунок до виразності вокального виконання. Без досягнення вільного й невимушеного звукоутворення й звуковедення немислима підготовка професійного вокаліста. Статья посвящена актуальным проблемам музыкальной педагогики, связанным с постижением секретов вокальной речи, с учетом ее специфики в сравнении с речью сценической, а тем более обыденной. Обращается внимание на особую роль звукоизвлечения и зввуковедения в усовершенствовании вокальной техники, в глубоком раскрытии сценического образа. Надлежащее овладение разными способами звукоизвлечения и зввуковедения имеет непосредственное отношение к выразительности вокального исполнения. Без достижения свободного и непринужденного звукоизвлечения и зввуковедения немыслима подготовка профессионального вокалиста. The article is devoted to the actual problems of the musical pedagogic connected with the comprehension of the secrets of vocal pronunciation, with paying attention on its peculiarity in comparison with scene and everyday pronunciation. The author of this investigation takes notice to creation and direction of sound as very important aspect of a sinning technique. A correct possession of creation and direction of sound beyond an importance of other components of singing plays here a special role and therefore it is closely connected with the expressiveness of the vocal performance. The process of preparation of a professional vocalist is impossible without an educating of correct creation and direction of sound, without a possessing of a special habit in this meaning. The author of the article leans upon the works by V.A. Bagadurov, B.O. Bazilikut, L.V. Dmitriyev, U.Y. Yutsevich and other researches and musical pedagogues. But he previously uses here his own experience as the professor in Crimean University of Culture, Art and Tourism (Simferopol), in Crimean Humanitarian University (Yalta) as well as the leading actor and singer in Crimean Academic Ukrainian Musical Theatre. 2014 Article Увага до звукоутворення й звуковедення в роботі над удоскоаленням вокальної техніки / В.В. Карпов // Культура народов Причерноморья. — 2014. — № 274. — С. 33-34. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94796 371.132:784 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ
spellingShingle	Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ Карпов, В.В. Увага до звукоутворення й звуковедення в роботі над удоскоаленням вокальної техніки Культура народов Причерноморья
description	Стаття присвячена актуальним проблемам музичної педагогіки, пов’язаним з опануванням секретів вокального мовлення, з врахуванням його специфіки в порівнянні з мовленням сценічним, а тим більше повсякденним. Звертається увага на особливу роль звукоутворення й звуковедення у вдосконаленні вокальної техніки, у належному розкритті сценічного образу. Належне опанування різними способами звукоутворення й звуковедення має безпосередній стосунок до виразності вокального виконання. Без досягнення вільного й невимушеного звукоутворення й звуковедення немислима підготовка професійного вокаліста.
format	Article
author	Карпов, В.В.
author_facet	Карпов, В.В.
author_sort	Карпов, В.В.
title	Увага до звукоутворення й звуковедення в роботі над удоскоаленням вокальної техніки
title_short	Увага до звукоутворення й звуковедення в роботі над удоскоаленням вокальної техніки
title_full	Увага до звукоутворення й звуковедення в роботі над удоскоаленням вокальної техніки
title_fullStr	Увага до звукоутворення й звуковедення в роботі над удоскоаленням вокальної техніки
title_full_unstemmed	Увага до звукоутворення й звуковедення в роботі над удоскоаленням вокальної техніки
title_sort	увага до звукоутворення й звуковедення в роботі над удоскоаленням вокальної техніки
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2014
topic_facet	Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94796
citation_txt	Увага до звукоутворення й звуковедення в роботі над удоскоаленням вокальної техніки / В.В. Карпов // Культура народов Причерноморья. — 2014. — № 274. — С. 33-34. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT karpovvv uvagadozvukoutvorennâjzvukovedennâvrobotínadudoskoalennâmvokalʹnoítehníki
first_indexed	2025-07-07T01:22:51Z
last_indexed	2025-07-07T01:22:51Z
_version_	1836949303576231936
fulltext	Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ 33 Карпов В.В. УДК 371.132:784 УВАГА ДО ЗВУКОУТВОРЕННЯ Й ЗВУКОВЕДЕННЯ В РОБОТІ НАД УДОСКОАЛЕННЯМ ВОКАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ Анотація. Стаття присвячена актуальним проблемам музичної педагогіки, пов’язаним з опануванням секретів вокального мовлення, з врахуванням його специфіки в порівнянні з мовленням сценічним, а тим більше повсякденним. Звертається увага на особливу роль звукоутворення й звуковедення у вдосконаленні вокальної техніки, у належному розкритті сценічного образу. Належне опанування різними способами звукоутворення й звуковедення має безпосередній стосунок до виразності вокального виконання. Без досягнення вільного й невимушеного звукоутворення й звуковедення немислима підготовка професійного вокаліста. Ключові слова: музична педагогіка, вокал, звукоутворення й звуковедення, виразність виконання. Аннотация. Статья посвящена актуальным проблемам музыкальной педагогики, связанным с постижением секретов вокальной речи, с учетом ее специфики в сравнении с речью сценической, а тем более обыденной. Обращается внимание на особую роль звукоизвлечения и зввуковедения в усовершенствовании вокальной техники, в глубоком раскрытии сценического образа. Надлежащее овладение разными способами звукоизвлечения и зввуковедения имеет непосредственное отношение к выразительности вокального исполнения. Без достижения свободного и непринужденного звукоизвлечения и зввуковедения немыслима подготовка профессионального вокалиста. Ключевые слова: музыкальная педагогика, вокал, звукоизвлечение и зввуковедение, выразительность исполнения. Summmary. The article is devoted to the actual problems of the musical pedagogic connected with the comprehension of the secrets of vocal pronunciation, with paying attention on its peculiarity in comparison with scene and everyday pronunciation. The author of this investigation takes notice to creation and direction of sound as very important aspect of a sinning technique. A correct possession of creation and direction of sound beyond an importance of other components of singing plays here a special role and therefore it is closely connected with the expressiveness of the vocal performance. The process of preparation of a professional vocalist is impossible without an educating of correct creation and direction of sound, without a possessing of a special habit in this meaning. The author of the article leans upon the works by V.A. Bagadurov, B.O. Bazilikut, L.V. Dmitriyev, U.Y. Yutsevich and other researches and musical pedagogues. But he previously uses here his own experience as the professor in Crimean University of Culture, Art and Tourism (Simferopol), in Crimean Humanitarian University (Yalta) as well as the leading actor and singer in Crimean Academic Ukrainian Musical Theatre. Keywords: musical pedagogic, singing, creation and direction of sound, vocal expressiveness. Ця стаття, як і ряд моїх попередніх публікацій у часописі «Культура народов Причерноморья», покликана окреслити актуальні проблеми музичної педагогіки, пов’язані з підготовкою вокаліста в сучасній вищій школі. Належне опанування звукоутворенням та звуковеденням, органічне поєднання чіткості й невимушеності в цьому аспекті співочої техніки, врахування його специфіки в процесі співу тут відіграє далеко не другорядну роль. На цьому наголошується в класичних працях Всеволода Багадурова, зокрема такій як «Нариси з історії вокальної методології» [1]. Про це йдеться в роботах деяких сучасних дослідників – Л.Б. Дмитрієва [2], М.Е. Донець-Тессейр [3], Ю.Є. Юцевич [5] та інших. Враховуючи спостереження й висновки попередників, я в цій статті, як і в опублікованих раніше, спираюсь також на досвід власної педагогічної діяльності у Кримському університеті культури, мистецтв і туризму, Кримському гуманітарному університету та творчої роботи в Кримському академічному українському музичному театрі. Звукоутворення – це технічний прийом, що пов'язаний з початком співу. Момент звукоутворення, або голосоутворення, є дуже важливим у роботі майбутнього співака-артиста. Саме звукоутворення або момент виникнення звуку відповідної висоти, називається атакою. Інакше кажучи, атака звуку – це спосіб звукоутворення. Спосіб звукоутворення, за якого по зімкнутих зв’язках б’є струмінь повітря, називається твердою атакою. Одночасне зімкнення зв'язок і подача повітря (дихання) називається м'якою атакою. Утворення звуку, при якому спочатку йде дихання, і лише пізніше змикаються зв'язки називається придиховою атакою. Прийоми твердої і м'якої атаки та дихання в цілому краще тренувати при співі окремих фраз, вокалізів та ін., а починати треба з окремих звуків, змінюючи їх висотне положення. Культура співу значною мірою залежить від уміння користуватися цими способами звукоутворення та звуковедення. Тверда атака звуку не повинна бути надто різкою і кричущою. При м'якій атаці спів має бути рівним, активним і опертим. У роботі над звуком і диханням потрібно стежити за «під'їздами» до звуку, які зустрічаються в співі і які є наслідком недбалості та поганого смаку при звуковеденні. Звуковедення – це прийом виконання будь-якого музичного твору. В концертно-співацькому виконанні існує немало прийомів звуковедення, але основних можна назвати три: легато, стакато та нон легато. Саме вони визначають основні відмінності у виконанні музичних творів загалом і вокальних зокрема. Це залежить від задуму автора твору, країни, стилю, агогіки тощо. Legato (легато) – прийом, що є основою співу. Ніщо не повинно перешкоджати плавній течії звуку. І все ж 1еgatо є дуже важким прийомом звуковедення і одним із показників найвищої майстерності у вокальному мистецтві. В енциклопедичному музичному словнику термін «легато» (італ. 1еgatо – зв’язано, плавно, від 1еgare – зв'язувати) позначає зв’язне виконання, у якому один звук плавно переходить в іншій. Графічно це позначається лігою. Легато в співі досягається виконанням звуків на одному диханні [4, с. 299]. Легато передбачає плавний, рівний перехід від одного звука до іншого, на одному диханні вгору і вниз. Свідченням належного оволодіння 1еgatо є рівність виконання, вказаного автором нюансу певного відрізку Карпов В.В. УВАГА ДО ЗВУКОУТВОРЕННЯ Й ЗВУКОВЕДЕННЯ В РОБОТІ НАД УДОСКОАЛЕННЯМ ВОКАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ 34 мелодії. Рівність нюансу – це перш за все збереження сили звуку на одному рівні, а також поступове тривале його посилення або послаблення. Спів з текстом викликає певні додаткові незручності, пов'язані з виконанням деяких приголосних звуків. Наприклад глухі приголосні б, д, к, п, т неминуче затримують плавну течію вокальної лінії. Вокально-технічний прийом 1еgatо повинен бути добре засвоєний майбутнім співаком на все творче життя, слід поставитися до цього вокально-технічного прийому як до вкрай важливого. А в свою чергу він стане в нагоді в оволодінні іншими вокально-технічними навичками і буде надійною підтримкою і опорою в концертно-творчій роботі. Staccato (стаккато) – прийом звуковедення, протилежний legato. Головна ознака staccato – це уривчастість звучання, короткі цезури між звуками. На нотному стані позначається крапками над нотами. Відповідний прийом передбачає максимальне скорочення протяжності звуку і відповідно збільшення паузи, а також зумовлює і легкі акценти (поштовхи). При співі staccato принцип перенесення приголосних до подальшого складу є обов'язковим. Non legato (нон легато) – спосіб виконання, який передбачає перехід від одного звуку до іншого з підкресленням окремішності кожного з них, але без особливої уривчастості, себто ніби не відриваючи одного звуку від іншого. В буквальному розумінні – не легато, не плавно і не зв’язано. До того ж це один із видів артикуляції та штрихів. Прийом співу non legato важкий тим, що він містить у собі елементи і legato, і staccato. В роботі над твором слід уважно стежити за тим, аби виконувані звуки не переходили в нарочиті акценти і щоб відтак певна мелодія не набувала зайвого превалювання у виконанні твору в цілому. Заокруглена, прикрита манера більш характерна для співу академічного. Для естрадної манери співу немає точно визначеної та обмеженої подачі звуку. Для цього різновиду вокального мистецтва будь-які звуки – відкриті, прикриті чи заокруглені, якщо вони переконливі і відповідають змісту й характеру виконуваного твору, прийнятні і вважаються добрими. Але слід пам’ятати, що основа чи фундамент має бути єдиним для всіх видів співу. За будь яких умов техніка співу має бути досконалою, майстерність виконавця повинна сягати високого рівня у всіх аспектах, таких як дихання, звукоутворення, звуковедення. Слід приділяти пильну увагу культурі виконання й сценічної поведінки, зокрема й зовнішньому вигляду. Працюючи над голосом і його постановкою, слід пам’ятати, що ця робота здійснюється в комплексі з іншими чиниками голосотворення. Такими чинниками є органи дихання, артикуляції (вимови) та голосоведення. Свідоме керування диханням, голосом і вимовою в співі є основою голосоутворення співака і запорукою бездоганного вокального виконання. Звичайно співакові, особливо на естрадній сцені, набагато легше себе відчувати за умов посилення голосоутворення, але це посилення у свою чергу підкреслить і всі недоліки – слабкий голос, хрипоту, сиплість, гугнявість, горловий призвук та інші вади й недогляди. Фонація або вимова звуків у співі досягається синхронною діяльністю трьох систем, які являють собою три складові частини голосового апарату людини, а саме голосотвірна, резонаторна та емоційно- енергетична. Голосоутворення відбувається в гортані з допомогою голосових зв'язок, а в ротовій порожнині відбувається розгалуження звуків на тональні й шумові. Резонаторна система – глотка, носоглотка, порожнина рота, надставна трубка. Енергетично-емоційна система остаточно завершує вокальне звучання, вона зокрема передбачає врахування особливостей виконуваного твору. За законом Р. Юсона, центральна нервова система дає відповідну команду, голосові зв'язки приводяться в стан готовності до голосоутворення: вони стають напруженими і притуляються одна до одної так, що голосова щілина змикається, залежно від характеру атаки дає поштовх до коливання зв’язкам, повітря тисне на голосові зв’язки, які відтак починають коливатися. Таким чином звуки, прориваючись через голосову щілину, потрапляють у надставну трубку, де вони дістають відповідні зміни й перетворення в системі резонаторів, а відтак сприймаються слуховими органами як звуки, яким властиві певні якості: висота, сила, тембр (забарвлення), витримка, гнучкість (рухливість). Перелічені якості властиві будь-якому голосу людини. Проте співакам, у яких голосовий апарат є основним засобом праці, необхідно його розвивати, удосконалювати і позбуватись недоліків. Удосконалювати певні якості голосу звичайно можна й самому, але краще з досвідченим викладачем. Щоденні систематизовані заняття голосом є якнайкращим гігієнічним засобом збереження його робочого стану. Вправи, що рекомендуються викладачем, є своєрідною гімнастикою співацького апарату. Вони допомагають позбутися голосових недоліків, уникнути, наприклад, певного спотворення звучання, надмірної його різкості чи розхлябаності та інших вад. які розсіюють увагу слухачів. Джерела та література: 1. Багадуров В. А. Очерки по истории вокальной методологии / В. А. Багадуров : В 3 ч. – Москва : Музгиз, 1929, 1932, 1937. 2. Дмитриев Л. Б. Гласные в пении / Л. Б. Дмитриев // Вопросы вокальной педагогики. – Вып. 1. – Москва : Госмузиздат, 1962. – С. 77–130. 3. Донец-Тессейр М. Э. Опыт воспитания сопрано / М. Э. Донец-Тессейр // Вопросы вокальной педагогики. – Вып. З. – Москва : Госмузидат, 1967. – С. 120–133. 4. Музыкальный энциклопедический словарь / Гл. редактор Г. В. Келдыш. – М. : Сов. энциклопедия, 1990. – 672 с. 5. Юцевич Ю. Є. Теорія і методика формування та розвитку співацького голосу / Ю. Є. Юцевич. – К. : Музична Україна, 1998.

Увага до звукоутворення й звуковедення в роботі над удоскоаленням вокальної техніки

Institution

Ähnliche Einträge