Монографічне дослідження бджільництва Черкащини
Рецензія на книгу: Мовна У. Виробнича та духовна спадщина традиційного бджільництва українців Корсунь-Шевченківського і Канівського районів Черкаської області / Уляна Мовна. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2011. — 83 с....
Збережено в:
Дата: | 2012 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2012
|
Назва видання: | Народознавчі зошити |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94847 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Монографічне дослідження бджільництва Черкащини / Р. Радович // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 966-967. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-94847 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-948472016-02-13T03:03:03Z Монографічне дослідження бджільництва Черкащини Радович, Р. Рецензії Рецензія на книгу: Мовна У. Виробнича та духовна спадщина традиційного бджільництва українців Корсунь-Шевченківського і Канівського районів Черкаської області / Уляна Мовна. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2011. — 83 с. 2012 Article Монографічне дослідження бджільництва Черкащини / Р. Радович // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 966-967. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94847 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Рецензії Рецензії |
spellingShingle |
Рецензії Рецензії Радович, Р. Монографічне дослідження бджільництва Черкащини Народознавчі зошити |
description |
Рецензія на книгу: Мовна У. Виробнича та духовна спадщина традиційного бджільництва українців Корсунь-Шевченківського і Канівського районів Черкаської області / Уляна Мовна. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2011. — 83 с. |
format |
Article |
author |
Радович, Р. |
author_facet |
Радович, Р. |
author_sort |
Радович, Р. |
title |
Монографічне дослідження бджільництва Черкащини |
title_short |
Монографічне дослідження бджільництва Черкащини |
title_full |
Монографічне дослідження бджільництва Черкащини |
title_fullStr |
Монографічне дослідження бджільництва Черкащини |
title_full_unstemmed |
Монографічне дослідження бджільництва Черкащини |
title_sort |
монографічне дослідження бджільництва черкащини |
publisher |
Інститут народознавства НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Рецензії |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94847 |
citation_txt |
Монографічне дослідження бджільництва Черкащини / Р. Радович // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 966-967. — укp. |
series |
Народознавчі зошити |
work_keys_str_mv |
AT radovičr monografíčnedoslídžennâbdžílʹnictvačerkaŝini |
first_indexed |
2025-07-07T01:26:04Z |
last_indexed |
2025-07-07T01:26:04Z |
_version_ |
1836949506133852160 |
fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012
Рецензії У середовищі етнологів Уляна Мовна відома як ав-
тор монографії «Звичаї та обряди українських
пасічників Карпат і Прикарпаття» (2006 р.), а та-
кож численних наукових статей, науково-популярних
розвідок у царині пасічництва. Нова праця дослід-
ниці, яка побачила світ у 2011 р., поєднує в собі як
матеріальний, господарський, так і духовний,
світоглядно-обрядовий пласт про комплекс традицій-
ного бджільництва, яке з давніх часів було важливим
заняттям населення України, оскільки його продук-
ти займали вагоме місце у господарстві автохтонів. У
роботі, на основі етнографічного матеріалу, здобуто-
му у Канівському і Корсунь-Шевченківському р-нах
(опитано 55 респондентів) вперше досліджено тра-
диційне бджільництво українців цієї частини Черка-
щини як цілісний соціокультурний комплекс.
У вступній частині та першому розділі автор роз-
глядає процес становлення пасічницької справи в
Україні, а також основні віхи розвитку бджільництва
на теренах Середньої Наддніпрянщини. Далі, у роз-
ділі «Виробнича культура бджільництва», розгляну-
то матеріальний та господарський аспекти пасічни-
цтва Канівського і Корсунь-Шевченківського р-нів
ХІХ — 30-х рр. ХХ ст. На основі конкретних по-
льових даних дослідниця прослідковує типи вуликів
(дорамкові: колоди, дуплянки; рамкові: українські
лежаки, Дадани, Лангстроти), їх конструктивні та
технологічні особливості, динаміку використання у
хронологічній послідовності, заходи по догляду за
бджолами тощо. Окрему увагу в роботі відведено
процесу влаштування пасіки та догляду за бджола-
ми, традиційним способам лікування комах, бороть-
бі з шкідниками. Унаслідок польових обстежень
У. Мовній вдалося встановити, що у зазначених р-нах
Черкащини наприкінці ХІХ — у пер. третині ХХ ст.
побутували пасіки із різною кількістю вуликів: від ма-
лих (1—10 вуликів) — до великих (30—100 вули-
ків). Цікаво, що в окремих випадках кількість вуликів-
дуплянок могла сягати 100—350 одиниць. Пасіку,
зазвичай, розміщували на присадибній ділянці — у
садках, поблизу хат чи господарських будівель, у су-
сідстві із сінокосами, левадами, ріками та лісами. По-
ширеним явищем серед місцевих бджолярів була ко-
чівля пасік ближче до медоносів: з метою покращен-
ня медозбору, бджіл вивозили у ліси, поля, ближче
до садків, дикорослих трав і квітів. У роботі також
розглянуто необхідний пасічницький інвентар, якого
вимагав догляд за бджолами. Дослідниця досить де-
тально описує типи та конструктивні особливості за-© Р. РАДОВИЧ, 2012
Роман РАДОВИЧ
МОНОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
БДЖІЛЬНИЦТВА ЧЕРКАЩИНИ
Мовна У. Виробнича та духовна спадщина
традиційного бджільництва українців
Корсунь-Шевченківського і Канівського
районів Черкаської області / Уляна Мовна. —
Львів : Інститут народознавства НАН
України, 2011. — 83 с.
967Монографічне дослідження бджільництва Черкащини
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012
собів захисту пасічника (сітки, димарі), місцеві при-
стосування для збирання роїв (насоси, пера, рійни-
ці), пасічницькі ножі, медогонки тощо. Окремо
розглянуті основні продукти пасічництва (мед та
віск), способи їх отримання та використання.
У. Мовна не залишила поза увагою такий важли-
вий аспект традиційного пасічництва, як духовну
спадщину. Зважаючи на те, що бджільництво упро-
довж століть функціонувало у нерозривній єдності
із сферою духовних феноменів (обрядами, повір’ями,
пересторогами, переказами та магічними діями
тощо), у ньому набуті у ході історичного розвитку
раціональні знання тісно переплелися із вірування-
ми у чари, віщування, прикмети, замовляння, уяв-
лення про вплив надприродних істот на життя бджо-
ли тощо. Мешканці Середньої Наддніпрянщини
зчаста наділяли пасічників надприродними власти-
востями: зв’язком з «нечистим» (який допомагав їм),
умінням «пришіптувати» чи зурочувати (чужих)
бджіл тощо. В світоглядних уявленнях черкащан
бджола виступала «Божою (святою) комахою», яка
дбала про людей (даруючи їм мед) і про Бога (ро-
блячи віск на свічки для церкви). У контексті міфо-
логічних переконань бджолу мислили як символ
душі, її наділяли провидчим даром. У роботі на осно-
ві конкретних польових матеріалів розглянуто зви-
чаї та обряди, пов’язані з бджільництвом, якими на-
повнювались календарні свята машканців Корсунь-
Шевченківського та Канівського р-нів Черкащини
(Водохреща, Стрітення, св. Євдокії, св. Олексія,
преп. Зосима, Великдень та ін.).
Помітне місце у роботі займає тематика обря-
дового використання продуктів бджільництва (вос-
ку та меду) у календарній обрядовості та святку-
ванні урочистостей та обрядів життєвого циклу лю-
дини (весільних, похоронно-поминальних тощо).
Символічна роль меду виявлялася в ході проведен-
ня обрядових дійств при відзначенні Багатої куті,
Різдва, Великодня, Маковея, Спаса та ін. Не
менш важливе місце у ритуально-обрядовій прак-
тиці черкащан займав й інший продукт бджільни-
цтва — віск. Воскова свічка власного виробу, яку
автохтони наділяли магічною силою, виступала
невід’ємним атрибутом багатьох календарних ри-
туальних дій. Вона завжди присутня у сезонних
ритуалах Святвечора, Водохреща, Стрітення,
Страстного тижня й Великодня, а також у весіль-
ній та похоронній обрядовості. Поряд із тим, як
зазначає автор, у той час коли мед як ритуальний
символ весілля на обстежених теренах у першій
пол. ХХ ст. мав досить вузьку сферу застосуван-
ня, то у похоронно-поминальних обрядах спосте-
рігається його досить широке символічне викорис-
тання, яке посасти збереглося ще й донині.
Аналіз зібраного польового матеріалу та наявних
літературних джерел дозволив дослідниці зробити
цілком обґрунтовані висновки про історичну укорі-
неність бджільництва в обстежених районах Черка-
щини та його поширеність як традиційного госпо-
дарського заняття місцевого населення. Водночас,
як зазначає автор, неодмінною умовою його успіш-
ного функціонування, місцеві бджолярі вважали об-
рядовий «супровід» пасічницького господарства.
На завершення відзначимо велике пізнавальне та
наукове значення роботи, оскільки, дослідження та-
кого вагомого сегменту національної традиційної
культури як пасічництво, хоча й здійснено на порів-
няно невеликій території (Канівський і Корсунь-
Шевченківський р-ни Черкаської обл.), безперечно,
має важливе значення для висвітлення багатовіко-
вих традицій українського народу і є гідним внеском
в українську етнологічну науку.
|