Монографічне дослідження бджільництва Черкащини

Рецензія на книгу: Мовна У. Виробнича та духовна спадщина традиційного бджільництва українців Корсунь-Шевченківського і Канівського районів Черкаської області / Уляна Мовна. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2011. — 83 с....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Радович, Р.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут народознавства НАН України 2012
Назва видання:Народознавчі зошити
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94847
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Монографічне дослідження бджільництва Черкащини / Р. Радович // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 966-967. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-94847
record_format dspace
spelling irk-123456789-948472016-02-13T03:03:03Z Монографічне дослідження бджільництва Черкащини Радович, Р. Рецензії Рецензія на книгу: Мовна У. Виробнича та духовна спадщина традиційного бджільництва українців Корсунь-Шевченківського і Канівського районів Черкаської області / Уляна Мовна. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2011. — 83 с. 2012 Article Монографічне дослідження бджільництва Черкащини / Р. Радович // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 966-967. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94847 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії
Рецензії
spellingShingle Рецензії
Рецензії
Радович, Р.
Монографічне дослідження бджільництва Черкащини
Народознавчі зошити
description Рецензія на книгу: Мовна У. Виробнича та духовна спадщина традиційного бджільництва українців Корсунь-Шевченківського і Канівського районів Черкаської області / Уляна Мовна. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2011. — 83 с.
format Article
author Радович, Р.
author_facet Радович, Р.
author_sort Радович, Р.
title Монографічне дослідження бджільництва Черкащини
title_short Монографічне дослідження бджільництва Черкащини
title_full Монографічне дослідження бджільництва Черкащини
title_fullStr Монографічне дослідження бджільництва Черкащини
title_full_unstemmed Монографічне дослідження бджільництва Черкащини
title_sort монографічне дослідження бджільництва черкащини
publisher Інститут народознавства НАН України
publishDate 2012
topic_facet Рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94847
citation_txt Монографічне дослідження бджільництва Черкащини / Р. Радович // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 966-967. — укp.
series Народознавчі зошити
work_keys_str_mv AT radovičr monografíčnedoslídžennâbdžílʹnictvačerkaŝini
first_indexed 2025-07-07T01:26:04Z
last_indexed 2025-07-07T01:26:04Z
_version_ 1836949506133852160
fulltext ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012 Рецензії У середовищі етнологів Уляна Мовна відома як ав- тор монографії «Звичаї та обряди українських пасічників Карпат і Прикарпаття» (2006 р.), а та- кож численних наукових статей, науково-популярних розвідок у царині пасічництва. Нова праця дослід- ниці, яка побачила світ у 2011 р., поєднує в собі як матеріальний, господарський, так і духовний, світоглядно-обрядовий пласт про комплекс традицій- ного бджільництва, яке з давніх часів було важливим заняттям населення України, оскільки його продук- ти займали вагоме місце у господарстві автохтонів. У роботі, на основі етнографічного матеріалу, здобуто- му у Канівському і Корсунь-Шевченківському р-нах (опитано 55 респондентів) вперше досліджено тра- диційне бджільництво українців цієї частини Черка- щини як цілісний соціокультурний комплекс. У вступній частині та першому розділі автор роз- глядає процес становлення пасічницької справи в Україні, а також основні віхи розвитку бджільництва на теренах Середньої Наддніпрянщини. Далі, у роз- ділі «Виробнича культура бджільництва», розгляну- то матеріальний та господарський аспекти пасічни- цтва Канівського і Корсунь-Шевченківського р-нів ХІХ — 30-х рр. ХХ ст. На основі конкретних по- льових даних дослідниця прослідковує типи вуликів (дорамкові: колоди, дуплянки; рамкові: українські лежаки, Дадани, Лангстроти), їх конструктивні та технологічні особливості, динаміку використання у хронологічній послідовності, заходи по догляду за бджолами тощо. Окрему увагу в роботі відведено процесу влаштування пасіки та догляду за бджола- ми, традиційним способам лікування комах, бороть- бі з шкідниками. Унаслідок польових обстежень У. Мовній вдалося встановити, що у зазначених р-нах Черкащини наприкінці ХІХ — у пер. третині ХХ ст. побутували пасіки із різною кількістю вуликів: від ма- лих (1—10 вуликів) — до великих (30—100 вули- ків). Цікаво, що в окремих випадках кількість вуликів- дуплянок могла сягати 100—350 одиниць. Пасіку, зазвичай, розміщували на присадибній ділянці — у садках, поблизу хат чи господарських будівель, у су- сідстві із сінокосами, левадами, ріками та лісами. По- ширеним явищем серед місцевих бджолярів була ко- чівля пасік ближче до медоносів: з метою покращен- ня медозбору, бджіл вивозили у ліси, поля, ближче до садків, дикорослих трав і квітів. У роботі також розглянуто необхідний пасічницький інвентар, якого вимагав догляд за бджолами. Дослідниця досить де- тально описує типи та конструктивні особливості за-© Р. РАДОВИЧ, 2012 Роман РАДОВИЧ МОНОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ БДЖІЛЬНИЦТВА ЧЕРКАЩИНИ Мовна У. Виробнича та духовна спадщина традиційного бджільництва українців Корсунь-Шевченківського і Канівського районів Черкаської області / Уляна Мовна. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2011. — 83 с. 967Монографічне дослідження бджільництва Черкащини ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012 собів захисту пасічника (сітки, димарі), місцеві при- стосування для збирання роїв (насоси, пера, рійни- ці), пасічницькі ножі, медогонки тощо. Окремо розглянуті основні продукти пасічництва (мед та віск), способи їх отримання та використання. У. Мовна не залишила поза увагою такий важли- вий аспект традиційного пасічництва, як духовну спадщину. Зважаючи на те, що бджільництво упро- довж століть функціонувало у нерозривній єдності із сферою духовних феноменів (обрядами, повір’ями, пересторогами, переказами та магічними діями тощо), у ньому набуті у ході історичного розвитку раціональні знання тісно переплелися із вірування- ми у чари, віщування, прикмети, замовляння, уяв- лення про вплив надприродних істот на життя бджо- ли тощо. Мешканці Середньої Наддніпрянщини зчаста наділяли пасічників надприродними власти- востями: зв’язком з «нечистим» (який допомагав їм), умінням «пришіптувати» чи зурочувати (чужих) бджіл тощо. В світоглядних уявленнях черкащан бджола виступала «Божою (святою) комахою», яка дбала про людей (даруючи їм мед) і про Бога (ро- блячи віск на свічки для церкви). У контексті міфо- логічних переконань бджолу мислили як символ душі, її наділяли провидчим даром. У роботі на осно- ві конкретних польових матеріалів розглянуто зви- чаї та обряди, пов’язані з бджільництвом, якими на- повнювались календарні свята машканців Корсунь- Шевченківського та Канівського р-нів Черкащини (Водохреща, Стрітення, св. Євдокії, св. Олексія, преп. Зосима, Великдень та ін.). Помітне місце у роботі займає тематика обря- дового використання продуктів бджільництва (вос- ку та меду) у календарній обрядовості та святку- ванні урочистостей та обрядів життєвого циклу лю- дини (весільних, похоронно-поминальних тощо). Символічна роль меду виявлялася в ході проведен- ня обрядових дійств при відзначенні Багатої куті, Різдва, Великодня, Маковея, Спаса та ін. Не менш важливе місце у ритуально-обрядовій прак- тиці черкащан займав й інший продукт бджільни- цтва — віск. Воскова свічка власного виробу, яку автохтони наділяли магічною силою, виступала невід’ємним атрибутом багатьох календарних ри- туальних дій. Вона завжди присутня у сезонних ритуалах Святвечора, Водохреща, Стрітення, Страстного тижня й Великодня, а також у весіль- ній та похоронній обрядовості. Поряд із тим, як зазначає автор, у той час коли мед як ритуальний символ весілля на обстежених теренах у першій пол. ХХ ст. мав досить вузьку сферу застосуван- ня, то у похоронно-поминальних обрядах спосте- рігається його досить широке символічне викорис- тання, яке посасти збереглося ще й донині. Аналіз зібраного польового матеріалу та наявних літературних джерел дозволив дослідниці зробити цілком обґрунтовані висновки про історичну укорі- неність бджільництва в обстежених районах Черка- щини та його поширеність як традиційного госпо- дарського заняття місцевого населення. Водночас, як зазначає автор, неодмінною умовою його успіш- ного функціонування, місцеві бджолярі вважали об- рядовий «супровід» пасічницького господарства. На завершення відзначимо велике пізнавальне та наукове значення роботи, оскільки, дослідження та- кого вагомого сегменту національної традиційної культури як пасічництво, хоча й здійснено на порів- няно невеликій території (Канівський і Корсунь- Шевченківський р-ни Черкаської обл.), безперечно, має важливе значення для висвітлення багатовіко- вих традицій українського народу і є гідним внеском в українську етнологічну науку.