Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи
Рецензія на книгу: Годованська О. Новітня українська діаспора. Трудові мігранти в Італії, Іспанії та Португалії / О. Годованська. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2011. — 191 с....
Збережено в:
Дата: | 2012 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2012
|
Назва видання: | Народознавчі зошити |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94851 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи / О. Сапеляк // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 968-971. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-94851 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-948512016-02-13T03:03:09Z Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи Сапеляк, О. Рецензії Рецензія на книгу: Годованська О. Новітня українська діаспора. Трудові мігранти в Італії, Іспанії та Португалії / О. Годованська. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2011. — 191 с. 2012 Article Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи / О. Сапеляк // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 968-971. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94851 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Рецензії Рецензії |
spellingShingle |
Рецензії Рецензії Сапеляк, О. Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи Народознавчі зошити |
description |
Рецензія на книгу: Годованська О. Новітня українська
діаспора. Трудові мігранти в Італії, Іспанії
та Португалії / О. Годованська. — Львів :
Інститут народознавства НАН України,
2011. — 191 с. |
format |
Article |
author |
Сапеляк, О. |
author_facet |
Сапеляк, О. |
author_sort |
Сапеляк, О. |
title |
Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи |
title_short |
Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи |
title_full |
Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи |
title_fullStr |
Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи |
title_full_unstemmed |
Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи |
title_sort |
про проблеми українських заробітчан у країнах європи |
publisher |
Інститут народознавства НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Рецензії |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94851 |
citation_txt |
Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи / О. Сапеляк // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 968-971. — укp. |
series |
Народознавчі зошити |
work_keys_str_mv |
AT sapelâko proproblemiukraínsʹkihzarobítčanukraínahêvropi |
first_indexed |
2025-07-07T01:26:20Z |
last_indexed |
2025-07-07T01:26:20Z |
_version_ |
1836949523940769792 |
fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012
Міграції — не нове явище в сучасній історії
українського народу. Воно, звісно, не «вибух-
нуло» раптово із розпадом Радянського Союзу, як
іноді інтерпретується в ЗМІ. Масові депортації, за-
слання, згодом планомірні щорічні переміщення
української молоді (скажімо, обов’язкова праця «за
спрямуванням» випускників вищих навчальних за-
кладів), сезонна трудова міграція на будівництво го-
телів, вокзалів, колгоспних ферм, елеваторів тощо
протягом 60—70-х рр. XX ст. в Росії, Узбекиста-
ні, Казахстані, Литві, Естонії та інші країни, що вхо-
дили до складу СРСР, не вважалися еміграцією.
Хоч саме ця міграція досягла гігантського розмаху.
Тільки за 1968—1970 рр. з України виїхало 552 тис.
осіб, майже стільки ж прибуло в Україну з Росії (під-
раховано за: Итоги Всесоюзной переписи населен-
ня. 1970 год. — Москва, 1974. — Т. VII. — С. 184).
Власне, нинішня складна політична ситуація в Укра-
їні у великій мірі — наслідок послуговування Ком-
партії міграцією як потужним інструментом у втілен-
ні ідеї «творення єдиного радянського народу». Коли
про певне явище не ведеться мова, то його й «немає».
Отже, проблеми міграції цього періоду не могли під-
німатися взагалі, не те що досліджуватися в науці.
Водночас мешканці 1/6 земної кулі, перебуваючи за
«колючим дротом» системи, не мали права перетну-
ти кордони цієї квазідержави. Тому після розпаду
Союзу, коли появилася можливість вільно пересува-
тися не тільки в напрямі Сходу та Півночі, але й За-
ходу та країн Америки, і українці скористалися цією
можливістю, проблеми виїзду за кордон почали ши-
роко обговорюватися як нове явище. Причому ця емі-
грація названа «четвертою хвилею», хоч вона «чет-
верта» стосовно її західного напрямку. Досі не зна-
йшлося назви для трудової еміграції 50—90-х рр.
XX ст., внаслідок якої величезне число українців
мешкає в державах колишнього Союзу. Щоправда,
новизна еміграції за останні 20 років виявилася не
тільки в напрямі міграцій, а й зустрічі української лю-
дини з іншими (не радянською) культурами, мен-
тальністю, правопорядками, стосунками між людь-
ми. Крім того, тільки в умовах незалежності України
ці питання стали предметом широкого обговорення.
Здебільшого автори публікацій висловлювали не-
гативну оцінку виїзду українців на заробітки. Дійсно,
пострадянська еміграція в перші її роки носила хао-
тичний, невпорядкований характер. Часто люди ще
наприкінці XIX ст., довіряючи рекламі, потрапляли
в лабети «торговців живим товаром». У публікаціях © О. САПЕЛЯК, 2012
Оксана САПЕЛЯК
ПРО ПРОБЛЕМИ
УКРАЇНСЬКИХ ЗАРОБІТЧАН
У КРАЇНАХ ЄВРОПИ
Годованська О. Новітня українська
діаспора. Трудові мігранти в Італії, Іспанії
та Португалії / О. Годованська. — Львів :
Інститут народознавства НАН України,
2011. — 191 с.
969Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012
насамперед з'ясовувалися економічні аспекти наслід-
ків міграції, піднімалися питання, як стримати відтік
українців за межі країни. Про державну допомогу
емігрантам, на жаль, довгий час не йшлося. Тільки
2009 року було прийнято закон про еміграцію. Укра-
їнська держава почала укладати угоди з країнами сві-
ту про легальне перебування в них українських заро-
бітчан. Врешті виникла необхідність не поверхового
емоційного, а глибокого наукового підходу до вивчен-
ня життя емігрантів, їх потреб та запитів.
Серйозно питаннями сучасної української емігра-
ції почали займатися в Інституті народознавства
НАН України. Група вчених сектору етносоціальних
досліджень Інституту разом з Міжнародним Благо-
дійним Фондом «Карітас України» проводить до-
слідження нинішньої української трудової міграції у
країнах Європейського Союзу та Росії. Видано ряд
цінних праць, в яких проаналізовано соціологічно-
статистистичний аспект проблеми, правове регулю-
вання міграційних процесів як в Україні, так і в Єв-
ропейському Союзі, становлення спільнот Україн-
ської Греко-Католицької Церкви та ін. Наукова
розвідка «Новітня українська діаспора: трудові мі-
гранти в Італії, Іспанії та Португалії» кандидата іс-
торичних наук Оксани Годованської (відділ етноло-
гії сучасності Інституту народознавства НАН Укра-
їни) розширює вже існуючі межі трактування
міграції головно в економічній та політико-правовій
площині. Етнологічні методи вивчення дають мож-
ливість авторці поставити в центр проблеми конкрет-
ну людину-мігранта з його досвідом, уявленнями, по-
чуттями, його діями заради досягнення своїх цілей,
врешті, окреслити ті цілі, розкрити повсякденні тур-
боти заробітчанина. З цього огляду робота важлива
й актуальна не тільки в науково-теоретичному, а й
практичному аспектах, оскільки допомагає подолати
усталені в ЗМІ стереотипи щодо емігрантів.
Треба наголосити, що авторка монографії вияви-
ла обізнаність з особливостями міграційних потоків
у східному та західному напрямках, що детерміну-
вало всебічне розкриття причин, передумов проце-
су в один з найактивніших його періодів кінця XX —
початку XXI ст. Вчена слушно обмежила свій роз-
слід трьома країнами Європи, в яких формується
новітня українська діаспора, враховуючи вплив «сус-
пільних змін і тенденцій» у цих країнах, що сприяли
припливу українських заробітчан. Власне, сам про-
цес зародження українських спільнот у названих
державах, оскільки тут не було значної діаспори,
сформованої попередніми хвилями еміграції, — ста-
новить, безперечно, неабиякий науковий інтерес.
Оксана Годованська детально зупиняється на важ-
ливому питанні працевлаштування заробітчан, ана-
Оксана СаПЕлЯк 970
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012
лізуючи причини попиту на той чи інший фах, харак-
тер роботи не лише в країні загалом, а в окремих ре-
гіонах кожної з держав. Читач знайде відомості про
те, де, хто з українців розпочав власну підприєм-
ницьку справу. Скрупульозно зібрані дані про діяль-
ність українських громад, їх духовне життя,
розв'язування гострих питань освіти дітей тощо.
Оксана Годованська ретельно опрацювала існую-
чу наукову літературу на цю тему, що дало змогу їй
порівняти нинішню українську діаспору з попередні-
ми. При цьому слушні її висновки про суттєву відмін-
ність сучасної еміграції, яка володіє більшими кому-
нікативними можливостями як між собою, так і спів-
вітчизниками в рідному краї, головно ж — вони, наші
сучасники, мають власну державу, до якої можуть
апелювати. Авторка опрацювала архівні матеріали:
Інституту народознавства НАН України, Українсько-
го центру соціальних реформ Держкомстату України,
Міжнародного Благодійного Фонду «Карітас Укра-
їни», соціологічні дослідження, українську періодику,
офіційні сайти громадських організацій, суботніх шкіл,
посольств України в Італії, Іспанії та Португалії, цер-
ковних громад, правозахисних організацій в досліджу-
ваних країнах. Учена використовує в праці матеріали,
які вона зібрала сама: інтерв'ю з емігрантами, котрі
повернулися в Україну, зразки поетичної творчості за-
робітчан, яких, за висловлюванням однієї з емігран-
ток, «коріння живить Україна».
Добре продумана, струнка структура монографії.
Праця складається із вступу, двох розділів, висновків
та додатків. У першому розділі «Особливості зовніш-
ніх міграційних потоків» Годованська проаналізувала
зібрані нею фактологічні дані чисельності українських
заробітчан у кожній із країн, їх правовий статус (ле-
гальна/нелегальні), запити на ринку праці, регіональ-
ні особливості в названих державах, зв'язки емігран-
тів з Батьківщиною тощо. Тобто вчена подала роз-
горнуту картину матеріальних умов життя, потреб
іммігрантів, їх скрути та успіхів. Другий розділ
«Об'єднання українських трудових мігрантів» при-
свячений аналізу початків зародження нових україн-
ських діаспор у світі: їх об'єднання в спільноти голо-
вним чином, як і попередні історичні діаспори, навко-
ло Церкви; збереження рідної національної культури,
мови; організація в надто обмежений від роботи час
тематичних вечорів, презентацій книг, художніх ви-
ставок, зустрічей; відзначення українських держав-
них свят, встановлення пам'ятних знаків; заснування
танцювальних і пісенних ансамблів та їх участь у між-
народних фестивалях, при цьому обов'язково в укра-
їнських народних строях. Авторка робить висновок
про те, що Україна для іммігрантів «виступає могут-
нім культурним ресурсом для підтримки чуття єднос-
ті на чужині». Цінні висновки Оксани Годованської
971Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012
стосовно проблеми двох сучасних «емігрантських іде-
ологій». Одна з них «радянська», згідно з якою всі
іммігранти з країн, які колись входили до складу Ра-
дянського Союзу, мають «триматися разом». Відтак
в одній школі можуть навчатися діти різних націй (ро-
сіяни, білоруси, українці...), а навчання, звісно, пови-
нно здійснюватися російською мовою. Новостворені
українські громадські організації виступили катего-
рично проти «радянського інтернаціоналізму», засну-
вавши школи з українською мовою навчання. Тобто
дослідження Оксани Годованської переконливо до-
водить, що сучасна українська еміграція, яка опини-
лася за межами Батьківщини, незважаючи на зазна-
чені в праці численні труднощі, зберігає свою релігій-
ну та національну ідентичність.
Наукове значення праці «Новітня українська ді-
аспора» Оксани Годованської полягає не тільки в
тому, що вона досліджує шляхи формування сучас-
ної української діаспори, але й обґрунтувала основні
її національні маркери, зібрала та ввела в науковий
обіг новий етнологічний матеріал, простежила сер-
йозні переміни в міграційній сфері, видозмінюванні
міграційного потоку, перелом у свідомості соціуму
до самого явища міграції, усвідомлення важливості
цього процесу для соціально-економічного станови-
ща окремих родин і розвитку країни в цілому, вирі-
шення проблем у сфері трудового балансу.
Треба сказати, що монографічна праця «Новітня
українська діаспора» молодої вченої — завершене,
оригінальне і цінне наукове дослідження. Окрім важ-
ливості з наукової точки зору, книга має практичне
значення. Матеріали роботи потрібні викладачам і
студентам гуманітарних вишів, особливо етнологам,
історикам, політологам.
|