Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи

Рецензія на книгу: Годованська О. Новітня українська діаспора. Трудові мігранти в Італії, Іспанії та Португалії / О. Годованська. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2011. — 191 с....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Сапеляк, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут народознавства НАН України 2012
Назва видання:Народознавчі зошити
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94851
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи / О. Сапеляк // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 968-971. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-94851
record_format dspace
spelling irk-123456789-948512016-02-13T03:03:09Z Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи Сапеляк, О. Рецензії Рецензія на книгу: Годованська О. Новітня українська діаспора. Трудові мігранти в Італії, Іспанії та Португалії / О. Годованська. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2011. — 191 с. 2012 Article Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи / О. Сапеляк // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 968-971. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94851 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії
Рецензії
spellingShingle Рецензії
Рецензії
Сапеляк, О.
Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи
Народознавчі зошити
description Рецензія на книгу: Годованська О. Новітня українська діаспора. Трудові мігранти в Італії, Іспанії та Португалії / О. Годованська. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2011. — 191 с.
format Article
author Сапеляк, О.
author_facet Сапеляк, О.
author_sort Сапеляк, О.
title Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи
title_short Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи
title_full Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи
title_fullStr Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи
title_full_unstemmed Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи
title_sort про проблеми українських заробітчан у країнах європи
publisher Інститут народознавства НАН України
publishDate 2012
topic_facet Рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94851
citation_txt Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи / О. Сапеляк // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 968-971. — укp.
series Народознавчі зошити
work_keys_str_mv AT sapelâko proproblemiukraínsʹkihzarobítčanukraínahêvropi
first_indexed 2025-07-07T01:26:20Z
last_indexed 2025-07-07T01:26:20Z
_version_ 1836949523940769792
fulltext ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012 Міграції — не нове явище в сучасній історії українського народу. Воно, звісно, не «вибух- нуло» раптово із розпадом Радянського Союзу, як іноді інтерпретується в ЗМІ. Масові депортації, за- слання, згодом планомірні щорічні переміщення української молоді (скажімо, обов’язкова праця «за спрямуванням» випускників вищих навчальних за- кладів), сезонна трудова міграція на будівництво го- телів, вокзалів, колгоспних ферм, елеваторів тощо протягом 60—70-х рр. XX ст. в Росії, Узбекиста- ні, Казахстані, Литві, Естонії та інші країни, що вхо- дили до складу СРСР, не вважалися еміграцією. Хоч саме ця міграція досягла гігантського розмаху. Тільки за 1968—1970 рр. з України виїхало 552 тис. осіб, майже стільки ж прибуло в Україну з Росії (під- раховано за: Итоги Всесоюзной переписи населен- ня. 1970 год. — Москва, 1974. — Т. VII. — С. 184). Власне, нинішня складна політична ситуація в Укра- їні у великій мірі — наслідок послуговування Ком- партії міграцією як потужним інструментом у втілен- ні ідеї «творення єдиного радянського народу». Коли про певне явище не ведеться мова, то його й «немає». Отже, проблеми міграції цього періоду не могли під- німатися взагалі, не те що досліджуватися в науці. Водночас мешканці 1/6 земної кулі, перебуваючи за «колючим дротом» системи, не мали права перетну- ти кордони цієї квазідержави. Тому після розпаду Союзу, коли появилася можливість вільно пересува- тися не тільки в напрямі Сходу та Півночі, але й За- ходу та країн Америки, і українці скористалися цією можливістю, проблеми виїзду за кордон почали ши- роко обговорюватися як нове явище. Причому ця емі- грація названа «четвертою хвилею», хоч вона «чет- верта» стосовно її західного напрямку. Досі не зна- йшлося назви для трудової еміграції 50—90-х рр. XX ст., внаслідок якої величезне число українців мешкає в державах колишнього Союзу. Щоправда, новизна еміграції за останні 20 років виявилася не тільки в напрямі міграцій, а й зустрічі української лю- дини з іншими (не радянською) культурами, мен- тальністю, правопорядками, стосунками між людь- ми. Крім того, тільки в умовах незалежності України ці питання стали предметом широкого обговорення. Здебільшого автори публікацій висловлювали не- гативну оцінку виїзду українців на заробітки. Дійсно, пострадянська еміграція в перші її роки носила хао- тичний, невпорядкований характер. Часто люди ще наприкінці XIX ст., довіряючи рекламі, потрапляли в лабети «торговців живим товаром». У публікаціях © О. САПЕЛЯК, 2012 Оксана САПЕЛЯК ПРО ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКИХ ЗАРОБІТЧАН У КРАЇНАХ ЄВРОПИ Годованська О. Новітня українська діаспора. Трудові мігранти в Італії, Іспанії та Португалії / О. Годованська. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2011. — 191 с. 969Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012 насамперед з'ясовувалися економічні аспекти наслід- ків міграції, піднімалися питання, як стримати відтік українців за межі країни. Про державну допомогу емігрантам, на жаль, довгий час не йшлося. Тільки 2009 року було прийнято закон про еміграцію. Укра- їнська держава почала укладати угоди з країнами сві- ту про легальне перебування в них українських заро- бітчан. Врешті виникла необхідність не поверхового емоційного, а глибокого наукового підходу до вивчен- ня життя емігрантів, їх потреб та запитів. Серйозно питаннями сучасної української емігра- ції почали займатися в Інституті народознавства НАН України. Група вчених сектору етносоціальних досліджень Інституту разом з Міжнародним Благо- дійним Фондом «Карітас України» проводить до- слідження нинішньої української трудової міграції у країнах Європейського Союзу та Росії. Видано ряд цінних праць, в яких проаналізовано соціологічно- статистистичний аспект проблеми, правове регулю- вання міграційних процесів як в Україні, так і в Єв- ропейському Союзі, становлення спільнот Україн- ської Греко-Католицької Церкви та ін. Наукова розвідка «Новітня українська діаспора: трудові мі- гранти в Італії, Іспанії та Португалії» кандидата іс- торичних наук Оксани Годованської (відділ етноло- гії сучасності Інституту народознавства НАН Укра- їни) розширює вже існуючі межі трактування міграції головно в економічній та політико-правовій площині. Етнологічні методи вивчення дають мож- ливість авторці поставити в центр проблеми конкрет- ну людину-мігранта з його досвідом, уявленнями, по- чуттями, його діями заради досягнення своїх цілей, врешті, окреслити ті цілі, розкрити повсякденні тур- боти заробітчанина. З цього огляду робота важлива й актуальна не тільки в науково-теоретичному, а й практичному аспектах, оскільки допомагає подолати усталені в ЗМІ стереотипи щодо емігрантів. Треба наголосити, що авторка монографії вияви- ла обізнаність з особливостями міграційних потоків у східному та західному напрямках, що детерміну- вало всебічне розкриття причин, передумов проце- су в один з найактивніших його періодів кінця XX — початку XXI ст. Вчена слушно обмежила свій роз- слід трьома країнами Європи, в яких формується новітня українська діаспора, враховуючи вплив «сус- пільних змін і тенденцій» у цих країнах, що сприяли припливу українських заробітчан. Власне, сам про- цес зародження українських спільнот у названих державах, оскільки тут не було значної діаспори, сформованої попередніми хвилями еміграції, — ста- новить, безперечно, неабиякий науковий інтерес. Оксана Годованська детально зупиняється на важ- ливому питанні працевлаштування заробітчан, ана- Оксана СаПЕлЯк 970 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012 лізуючи причини попиту на той чи інший фах, харак- тер роботи не лише в країні загалом, а в окремих ре- гіонах кожної з держав. Читач знайде відомості про те, де, хто з українців розпочав власну підприєм- ницьку справу. Скрупульозно зібрані дані про діяль- ність українських громад, їх духовне життя, розв'язування гострих питань освіти дітей тощо. Оксана Годованська ретельно опрацювала існую- чу наукову літературу на цю тему, що дало змогу їй порівняти нинішню українську діаспору з попередні- ми. При цьому слушні її висновки про суттєву відмін- ність сучасної еміграції, яка володіє більшими кому- нікативними можливостями як між собою, так і спів- вітчизниками в рідному краї, головно ж — вони, наші сучасники, мають власну державу, до якої можуть апелювати. Авторка опрацювала архівні матеріали: Інституту народознавства НАН України, Українсько- го центру соціальних реформ Держкомстату України, Міжнародного Благодійного Фонду «Карітас Укра- їни», соціологічні дослідження, українську періодику, офіційні сайти громадських організацій, суботніх шкіл, посольств України в Італії, Іспанії та Португалії, цер- ковних громад, правозахисних організацій в досліджу- ваних країнах. Учена використовує в праці матеріали, які вона зібрала сама: інтерв'ю з емігрантами, котрі повернулися в Україну, зразки поетичної творчості за- робітчан, яких, за висловлюванням однієї з емігран- ток, «коріння живить Україна». Добре продумана, струнка структура монографії. Праця складається із вступу, двох розділів, висновків та додатків. У першому розділі «Особливості зовніш- ніх міграційних потоків» Годованська проаналізувала зібрані нею фактологічні дані чисельності українських заробітчан у кожній із країн, їх правовий статус (ле- гальна/нелегальні), запити на ринку праці, регіональ- ні особливості в названих державах, зв'язки емігран- тів з Батьківщиною тощо. Тобто вчена подала роз- горнуту картину матеріальних умов життя, потреб іммігрантів, їх скрути та успіхів. Другий розділ «Об'єднання українських трудових мігрантів» при- свячений аналізу початків зародження нових україн- ських діаспор у світі: їх об'єднання в спільноти голо- вним чином, як і попередні історичні діаспори, навко- ло Церкви; збереження рідної національної культури, мови; організація в надто обмежений від роботи час тематичних вечорів, презентацій книг, художніх ви- ставок, зустрічей; відзначення українських держав- них свят, встановлення пам'ятних знаків; заснування танцювальних і пісенних ансамблів та їх участь у між- народних фестивалях, при цьому обов'язково в укра- їнських народних строях. Авторка робить висновок про те, що Україна для іммігрантів «виступає могут- нім культурним ресурсом для підтримки чуття єднос- ті на чужині». Цінні висновки Оксани Годованської 971Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012 стосовно проблеми двох сучасних «емігрантських іде- ологій». Одна з них «радянська», згідно з якою всі іммігранти з країн, які колись входили до складу Ра- дянського Союзу, мають «триматися разом». Відтак в одній школі можуть навчатися діти різних націй (ро- сіяни, білоруси, українці...), а навчання, звісно, пови- нно здійснюватися російською мовою. Новостворені українські громадські організації виступили катего- рично проти «радянського інтернаціоналізму», засну- вавши школи з українською мовою навчання. Тобто дослідження Оксани Годованської переконливо до- водить, що сучасна українська еміграція, яка опини- лася за межами Батьківщини, незважаючи на зазна- чені в праці численні труднощі, зберігає свою релігій- ну та національну ідентичність. Наукове значення праці «Новітня українська ді- аспора» Оксани Годованської полягає не тільки в тому, що вона досліджує шляхи формування сучас- ної української діаспори, але й обґрунтувала основні її національні маркери, зібрала та ввела в науковий обіг новий етнологічний матеріал, простежила сер- йозні переміни в міграційній сфері, видозмінюванні міграційного потоку, перелом у свідомості соціуму до самого явища міграції, усвідомлення важливості цього процесу для соціально-економічного станови- ща окремих родин і розвитку країни в цілому, вирі- шення проблем у сфері трудового балансу. Треба сказати, що монографічна праця «Новітня українська діаспора» молодої вченої — завершене, оригінальне і цінне наукове дослідження. Окрім важ- ливості з наукової точки зору, книга має практичне значення. Матеріали роботи потрібні викладачам і студентам гуманітарних вишів, особливо етнологам, історикам, політологам.