Величання господаря та господині в українських колядках (на матеріалах с. Доброгостів)
На основі колядок, записаних автором у с. Доброгостів Дрогобицького району Львівської області, охарактеризовано образ господаря та господині, яких вшановували в дні різдвяно-новорічних свят в ході ритуальних обходів дворів....
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Назва видання: | Народознавчі зошити |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94882 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Величання господаря та господині в українських колядках (на матеріалах с. Доброгостів) / М. Гладкий // Народознавчі зошити. — 2013. — № 1 (109). — С. 94-98. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-94882 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-948822016-02-27T19:08:41Z Величання господаря та господині в українських колядках (на матеріалах с. Доброгостів) Гладкий, М. Статті На основі колядок, записаних автором у с. Доброгостів Дрогобицького району Львівської області, охарактеризовано образ господаря та господині, яких вшановували в дні різдвяно-новорічних свят в ході ритуальних обходів дворів. On the basis of Christmas carols recorded by the author at the village of Dobrohostiv, Drohobych region, Lviv oblast, the images of a house master and a housewife honoured in the days of Christmas and New Year festivals during ritual visitations of households have been discovered. На основе колядок, записанных автором в с. Доброгостив Дрогобычского района Львовской области, раскрыто образ хозяина и хозяйки, которых чествовали в дни Рождественских та новогодних праздников во время ритуальных обходов дворов. 2013 Article Величання господаря та господині в українських колядках (на матеріалах с. Доброгостів) / М. Гладкий // Народознавчі зошити. — 2013. — № 1 (109). — С. 94-98. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94882 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Гладкий, М. Величання господаря та господині в українських колядках (на матеріалах с. Доброгостів) Народознавчі зошити |
| description |
На основі колядок, записаних автором у с. Доброгостів
Дрогобицького району Львівської області, охарактеризовано образ господаря та господині, яких вшановували в дні
різдвяно-новорічних свят в ході ритуальних обходів дворів. |
| format |
Article |
| author |
Гладкий, М. |
| author_facet |
Гладкий, М. |
| author_sort |
Гладкий, М. |
| title |
Величання господаря та господині в українських колядках (на матеріалах с. Доброгостів) |
| title_short |
Величання господаря та господині в українських колядках (на матеріалах с. Доброгостів) |
| title_full |
Величання господаря та господині в українських колядках (на матеріалах с. Доброгостів) |
| title_fullStr |
Величання господаря та господині в українських колядках (на матеріалах с. Доброгостів) |
| title_full_unstemmed |
Величання господаря та господині в українських колядках (на матеріалах с. Доброгостів) |
| title_sort |
величання господаря та господині в українських колядках (на матеріалах с. доброгостів) |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94882 |
| citation_txt |
Величання господаря та господині в українських колядках (на матеріалах с. Доброгостів) / М. Гладкий // Народознавчі зошити. — 2013. — № 1 (109). — С. 94-98. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT gladkijm veličannâgospodarâtagospodinívukraínsʹkihkolâdkahnamateríalahsdobrogostív |
| first_indexed |
2025-07-07T01:31:02Z |
| last_indexed |
2025-07-07T01:31:02Z |
| _version_ |
1836949820520005632 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
Святкування Різдва Христового — одне із най-
більш величних свят українців. Народна обря-
довість, яка унаочнює традиції відзначення цієї події,
відображає родинно-господарські аспекти життя лю-
дей. Витоки цих явищ сягають давніх дохри стиянських
часів і відтворюють дійства з нагоди величного свя-
та — Коляди, яке припадало на час зимового сонцес-
тояння. Одним із основних обрядодійств різдвяного
циклу свят є колядування — виконання ритуальних
творів, що здійснюється під час обходів дворів.
Записи і дослідження українських колядок ма-
ють достатньо давню історію. Перші записи було
здійснено ще в кінці ХVІІ ст. [11, с. 643]. Напри-
кінці ХVІІІ ст., у час активної фольклоризації
церковно-християнських пісень, «потужний слід у
цьому процесі залишив почаївський «Богогласник»,
уперше опублікований 1791 р.», а згодом неодно-
разово перевиданий [6, с. 118]. Його Іван Франко
назвав «найважнішим твором червоноруської літе-
ратури ХVІІІ віку», важливим здобутком літерату-
ри «до часів Шашкевича» [15, с. 15]. Серед збира-
чів колядок і щедрівок варто назвати і діячів «Русь-
кої Трійці», а також Павла Чубинського, Миколу
Лисенка, Володимира Шухевича та інших. Але
якщо в ХІХ ст. колядки публікували як складову
фольклорних збірок, то перше окреме наукове ви-
дання колядок і щедрівок здійснив видатний укра-
їнський етнограф, фольклорист Володимир Гнатюк
[9; 10]. Важливим здобутком української фолькло-
ристики є об’ємна публікація колядок і щедрівок,
підготовлених Олексієм Деєм [11].
Після проголошення незалежності України інте-
рес до народної творчості зріс, що було викликано
внутрішнім потягом людей до духовності, прагнен-
ням до збереження культурних національних тра-
дицій та відновлення втрачених. Цьому, зокрема,
добре прислужився збірник колядок, упорядкова-
ний Михайлом Глушком [12]. Передмову до цього
видання із аналізом особливостей українських ко-
лядок і щедрівок підготував відомий вчений Роман
Кирчів [8, с. 5—28].
Упродовж останніх років автор досліджував збере-
ження традицій колядування в селі Доброгостів Дро-
гобицького району Львівської області. Від місцевих
жителів записав більше півтори сотні текстів різного
тематичного змісту, частина з яких опублікована [16].
Подібну роботу на теренах краю провів і Василь Со-
кіл, здійснивши системний запис фольклорної спад-
щини в селі Івана Франка Нагуєвичах [13].
Микола ГЛАДКИЙ
ВЕЛИЧАННЯ
ГОСПОДАРЯ ТА ГОСПОДИНІ
В УКРАЇНСЬКИХ КОЛЯДКАХ
(на матеріалах с. Доброгостів)
На основі колядок, записаних автором у с. Доброгостів
Дро гобицького району Львівської області, охарактеризова-
но образ господаря та господині, яких вшановували в дні
різдвяно-новорічних свят в ході ритуальних обходів дворів.
Ключові слова: різдвяно-новорічна обрядовість, коляду-
вання, колядки, сюжет, господар, господиня.
© М. ГЛАДКИЙ, 2013
95величання господаря та господині в українських колядках (на матеріалах с. Доброгостів)
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
Витоки традицій колядування в Україні сягають
давніх часів. В найдавніших текстах відображено сві-
тоглядні уявлення наших пращурів про створення сві-
ту та його першопочатки. Основними образами у тво-
рах цієї групи виступають море, острів-камінь, світо-
ве дерево, птахи, три сили світу — сонце, місяць, дощ
тощо [7, с. 69—71; 8, с. 13—14]. Колядки такого
змісту в селі вже не збереглися в народній пам’яті.
Із розвитком традицій колядування поступово ко-
лядки наближаються до реалій повсякденного ро-
динно-господарського життя. Вони віддзеркалюва-
ли світоглядні уявлення людей, що базувалися на ма-
гічних діях і віруваннях у силу слова, з допомогою
якого можна було домогтися бажаного результату.
Основна спрямованість цих творів — аграрно-
магічна, яка поступово трансформується у величаль-
ну. Провідними мотивами колядок цієї групи є ве-
личання господаря, господині, парубка, дівчини.
Метою цієї статті є охарактеризувати сюжетні мо-
тиви українських колядок, спрямованих на возвели-
чення господаря та господині. Увага до цієї групи зу-
мовлена тим, що твори такого змісту в наш час прак-
тично вийшли з ужитку, хоча зберігаються в пам’яті
старожилів. Загалом ми записали шість творів, ви-
конання яких було спрямоване на пошану господа-
ря, і одну колядку на честь господині.
Наша публікація є продовженням низки попере-
дніх статей автора, присвячених різдвяно-новорічній
обрядовості та традиціям колядування жителів села
Доброгостів [1, с. 239—246; 2, с. 118—129; 3,
с. 257—265; 4, с. 423—432].
Серед творів на честь господаря виділяється ко-
лядка «Ой чи дома ж ти, господаречку». Вона є
найбільшою за текстом, має складну структуру і,
по суті, складається із чотирьох змістових блоків.
Для кожного із них характерною є окрема сюжет-
на лінія, а також відмінний рефрен, який повторю-
ється після кожного рядка. Однак це не механічне
з’єднання чотирьох окремих колядок, а цілісне від-
творення найбільш значимих аспектів життя
селянина-хлібороба.
У першій частині твору на запитання: «Ой чи
дома ж ти, господаречку?» колядники самі ж і
відповідають:
Ой бо ми знаєм, що він дома є.
Дома домує, свята святкує.
Сидить він собі конець столика.
конець столика яворового.
Яворого і тесаного.
Далі оспівується головний символ добробуту, ба-
гатства — «хлібове житні-пшеничні, житні-пше-
ничні в Бога величні», які лежать на столі, вкритім
«обрусиком». Особливо возвеличує господаря за-
прошення на «бесідочку» до Бога, яке повторюєть-
ся рефреном після кожного рядка:
Біг (Бог. — М. Г.) тебе, Біг тебе кличе,
Господаречку, на бесідочку до себе.
Наступна частина колядки відтворює нам ско-
тарську діяльність селянина, якого колядники за-
прошують вийти на «обороньку» і оглянути «тро-
яку радость»:
кобили ти сі пожеребилисі.
корови ти сі потелилисі.
Овечки ти сі покотилисі.
Там на «обороньці» знаходяться «лошиці біло-
копитні», «телички, як окленички», «баранці
круторогії». Дальше колядка нас переносить на
«зауменню», де «плужок му оре». А плужок «зно-
ва зроблений, знизька спущений».
Розуміння того, що приплід худоби в господар-
стві, урожайність, а значить і добробут сім’ї визна-
чається Божим благословенням, знайшло відобра-
ження у рефрені:
Славен єс, славен єс, Боже,
По всему світу явлений.
Таке прославляння Бога є явищем більш пізньо-
го походження. Йому передувало возвеличення
«славного сонечка», що було виявом глибокого ані-
містичного світогляду [7, с. 75].
Інша змістова лінія колядки відтворює сцену оран-
ня: «а у тім плужку чотири воли». Згадка про
запряг чотирьох волів в плуг засвідчує, що цей твір
належить до відносно давніх пам’яток народної твор-
чості. Те ж саме підтверджують і слова рефрену:
Чотири, чотири в плужку ходили,
Дзвінком дзвонили всі чотири.
Плуг як орне знаряддя обробітку ґрунту на дум-
ку вчених появився щонайраніше в першій половині
І тис. н. е., але не пізніше в другій половині І тис.
н. е. [14, с. 156]. Запряг чотирьох волів з метою при-
швидшення обробітку поля використовували лише
при оранні важким дерев’яним плугом. Збільшення
Микола ГлаДкИЙ96
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
кількості тяглових тварин було зумовлене розширен-
ням тяглових площ, еволюцією систем землеробства,
зміною соціально-економічних умов які побутували
в Україні у часи середньовіччя [5, с. 118—119]. Ви-
користання додаткової тяглової сили у вигляді двох
пар волів, як свідчать результати дослідження гене-
зису тваринного запрягу, здійсненого Михайлом
Глушком, активно спостерігається в ХV—XVI cт.
[5, с. 119]. Остаточне витіснення вола конем як
упряжної тварини в господарстві українців відбуло-
ся у ХІХ — на початку ХХ ст. [5, с. 61—71].
Сакральність сцени орання підкреслює те, що ви-
конують цю роботу святі:
а святий Петро за плугом ходить.
а святий Павло волики гонить.
а святий юрій коні парує.
коні парує по два в бороні.
Учасницею цього дійства є Пречиста, яка «хо-
дить-походить, діточок просить»:
Оріть, діточки, довгу нивочку.
Довгу нивочку, дрібну скибочку.
Будем сіяти яру пшеничку.
І на завершення колядники віншують господареві:
вінчуєм же вас, господаречку,
Не самого вас, з господинею,
із діточками, з усьов челядков,
сподіваючись на добру плату за колядку:
Ой вийдіт, ви, д нас, заплатіт ви нам.
За що ж бо ми вам колядували.
Як ластівочка при нові стрісі.
Як соловуєць в буковім лісі.
Присутність аграрних мотивів у творі дає мож-
ливість припустити, що цю колядку виконували в
день початку Нового року, який слов’яни з давни-
ни відзначали ранньою весною. Перенесення від-
значення Нового року на зимовий період, яке утвер-
джується на західноукраїнських землях в ХІV—
XV ст., а на східноукраїнських територіях після
календарної реформи 1700 року в Росії, і поєднан-
ня новорічних святкувань із різдвяними вплинули
на те, що в канву колядки вводиться вже ідея воз-
величення народження Ісуса Христа. Це чітко пе-
редає четвертий рефрен твору :
Радуйся, радуйся, земле,
Син нам Божий народився.
Близькою за спрямованістю до вказаної є і ще
одна господарська колядка, яка серед ритуальних
новорічних піснеспівів доброгостівчан займає осо-
бливе місце. Йдеться про «Чи спиш, чи чуєш,
господаречку». Традиційно її виконували під час
ритуальних обходів дворів на вшанування госпо-
даря з нагоди Нового року за старим стилем у ніч
з 13 на 14 січня. В першу чергу нею «вінчували
Василів», адже перший день Нового року за юлі-
анським календарем відзначають саме це свято.
Ще в 70-х роках ХХ ст. її колядували парубки,
обходячи двори сусідів, родичів. Окремі жителі
села старшого віку цю колядку ще пам’ятають,
хоча, як показують спостереження, в останні роки
її виконують все рідше і вона вже майже вийшла
із активного вжитку. — Її замінила коляда «Бог
Предвічний».
Виконання колядки «Чи спиш, чи чуєш, господа-
речку» було спрямоване на величання господаря. В
ній містяться заклики до весняної рільничої праці
(«вставай же, вставай, не потягайся»). Причо-
му необхідно також врахувати, що із часом зміст де-
яких висловлювань дещо змінився. Зокрема, слово
«вставай» в минулому означало «не тільки підіймай-
ся, але й стій, готуйся і т. д.» [7, с. 74].
У творі відображено весь технологічний цикл хлі-
боробської праці. Колядники закликають господа-
ря іти «орати довгу нивоньку, дрібну скибоньку»,
«волочити на яру пшеничку», «сіяти яру пше-
ничку», «жати яру пшеничку», «складати яру
пшеничку», «возити яру пшеничку», «молоти-
ти яру пшеничку», «возити яру пшеничку до
млина». Такі очевидні аграрно-новорічні мотиви у
тексті засвідчують, що цей твір також виконували у
часи весняного новоріччя, а згодом, коли настання
Нового року почали відзначати зимою, його вико-
нання автоматично було перенесено.
До цієї ж тематичної групи можна також відне-
сти і таку колядку, як-от: «Пане господарю, вста
вайте з постелі». Позбавлені релігійно-христи-
янських мотивів, вони носять світський характер і
віддзеркалюють веселу вдачу, радісний настрій лю-
дей з приводу святкової події:
Дайте нам горілки
З нової бочівки,
Ми повипиваєм,
красно заспіваєм.
97величання господаря та господині в українських колядках (на матеріалах с. Доброгостів)
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
Звертаючись до господаря, йому бажали здоров’я,
достатку, щастя, втіхи — характерна риса багатьох
колядок:
а тобі (ім’я),
Дай, Боже, здоров’я.
Дай, Боже, здоров’я,
Многа літ прожити,
із колядниками
Горілку пити.
Початкові рядки колядки «Пане господарю,
пусти нас до хати» зближують її із щойно згадува-
ною. Однак у тексті колядники виступають уже як
вістуни, які розносять «веселу новину»:
Що Діва Марія
Зродила Дитину.
а тая Дитина —
То вам Бог правдивий,
Хто його полюбить,
Той буде щасливий.
І тому:
Ми нині всі разом,
Тому веселімся
і рождеству Його
Низько поклонімося.
За свою звістку колядники сподіваються на
частування:
Дай нам з-під полиці
із медом пшениці
і ще щось до того
випити доброго.
Подібні мотиви характерні і для колядки «Ми
прийшли, пане господарю, до тебе». Однак у цьо-
му творі цікавими елементи є протиставлення госпо-
даря, який «сидить у теплій хаті», і колядників, яким
«студено під вікнами стояти»:
а ваші вуста посолоділи від меду,
а наші ноги померзли від леду.
Колядка «Добрий вечір тобі, пане господарю»,
теж була спрямована на вітання господаря, але вже
з нагоди інших свят, і тому її виконували і на Різд-
во, і на Новий рік, і на Водохреще. У цьому творі
використаний давній в колядках мотив: прихід трьох
гостей. Однак якщо в дохристиянські часи гостями
були «славне сонечко», «ясний місяць», «дрібний
дощик», то в більш пізні часи — християнські «праз-
ники». Вони викликають почуття радості:
Радуйся!
Ой радуйся, земле,
Син Божий народився.
І тому колядники закликають господаря «засте-
ляти столи», що означало в давніші часи «устав-
ляти стіл найкращими наїдками та напитками» [7,
с. 84]. Кожен із цих трьох «празників», щось при-
несе людям:
а що перший празник зішле всім нам втіху,
а що другий празник зішле всім нам щастя,
а що третій празник зішле всім нам долю.
А заключні слова віддзеркалюють вічні сподіван-
ня поневоленого народу:
Зішле всім нам долю, Україні — волю.
В українській колядковій традиції певне місце за-
ймали і твори, виконання яких було спрямоване на
пошанування господині. В Доброгостові зафіксова-
на лише одна така колядка: «По новій хаті, по но
вих сінях». Подібну за змістом зі збірки П. Чубин-
ського аналізує С. Килимник [7, с. 74].
Головний персонаж твору «файна господиня»,
яка «ходить-походить по новій хаті, по нових сі-
нях і ключики носить», остерігаючись, щоб ними
не подзвонити і не розбудити «свого панка», котрий
«з-за гір приїхав, в свій дім заїхав» і привіз їй дари:
«срібний перстенець», «шовковий пояс», «доро-
гий саян», «завій дорогий». Одягнувши ці пода-
рунки, господиня в неділю рано іде до монастиря:
До монастиря Богу молитись,
Богу молитись, Бога просити
За свого панка, за здоровячко.
Щоби мій панок діждав їздити,
Діждав їздити, дари возити.
І як у колядці «Ой чи дома ж ти, господаречку»,
на завершення колядники віншують:
вінчуєм же вас, файна газдине.
Не саму ж бо вас, з господаречком.
З господаречком, із діточками.
із діточками, з усьов челядков.
і в тім посполу, хто є в тім дому,
також сподіваючись на добру плату за колядку.
Отже, як бачимо, колядки родинно-господарського
спрямування відображають духовний світ людини-
хлібороба. Їх виконання було спрямоване на возве-
личення господаря, господині. Ці твори пройшли
Микола ГлаДкИЙ98
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
тривалий шлях свого розвитку і своїми витоками ся-
гають ще дохристиянської епохи. Згодом на цю
основу нашарувалися християнські сюжети, постаті
християнської історії. Витіснення цих творів із на-
родного репертуару припадає на час руйнації уста-
леного способу життя в часи виконання насильниць-
кої колективізації та утвердження радянсько-
комуністичних принципів господарювання.
1. Гладкий Микола. Величання парубка та дівчини в
кон текс ті традицій колядування (на матеріалах села
Доброгостів / Микола Гладкий // Етнос. Культура.
На ція : збірник наукових праць за матеріалами VII
між народної науково-практичної конференції. — Дро-
гобич : Вимір, 2010. — Вип. VII.
2. Гладкий Микола. Національно-патріотичні мотиви в
колядках Дрогобиччини / Микола Гладкий // Гумані-
зація змістового компонента дисциплін художньо-есте-
тич ного циклу у середній та вищій школі : збірник нау-
кових праць. Ч. 2. — Дрогобич : Редакційно-видав-
ничий відділ ДПУ імені Івана Франка, 2011.
3. Гладкий Микола. Різдвяно-новорічна звичаєвість се ла
Доброгостів / Микола Гладкий // Дрогобицький кра-
єзнавчий збірник. — Вип. ХІІІ. — Дрогобич, 2009.
4. Гладкий Микола. Традиції колядування в селі Добро-
гостів / Микола Гладкий // Дрогобицький краєзнав-
чий збірник / ред. кол. Л. Тимошенко (голов. ред.),
Л. Винар, Л. Войтович та ін. — Дрогобич : Коло,
2011. — Вип. ХІV—ХV.
5. Глушко М.С. Генезис тваринного запрягу в Україні
(Культурно-історична проблема) / Михайло Глушко. —
Львів : Львівський національний університет імені Івана
Франка, 2003.
6. Дем’ян Григорій. Українська фольклористика в Гали-
чині кінця ХVІІІ — початку ХІХ ст. / Григорій Де-
м’ян. — Львів : Інститут народознавства НАН Укра-
їни, 2004.
7. килимник С. Український рік у народних звичаях в
історичному освітленні : у 3 кн., 6 т. / Степан Килим-
ник ; факс. вид. — К. : Обереги, 1994. — Кн. 1. —
Т. 1: Зимовий цикл.
8. кирчів Роман. Українські колядки та щедрівки / Роман
Кирчів // Колядки та щедрівки / упоряд., вступ. ст.,
прим. М.С. Глушка. — К. : Музична Україна, 1991.
9. Колядки і щедрівки / зібрав Володимир Гнатюк. —
Т І. Колядки господарю і господині // Етнографічний
збірник. — Львів, 1914. — Т. ХХХV.
10. Колядки і щедрівки / зібрав Володимир Гнатюк. —
Т. ІІ. Колядки парубкові, дівчині, жартівливі, пародії
та ін. // Етнографічний збірник. — Львів, 1914. —
Т. ХХХVІ.
11. Колядки та щедрівки / упоряд., передм. і прим.
О.І. Дея. — К. : Наукова думка, 1965. — 804 с.
12. Колядки та щедрівки / упоряд., вступ. ст. і прим.
М.С. Глушка. — К. : Музична Україна, 1991. —
239 с. : ноти.
13. Народні пісні з Батьківщини Івана Франка / зібрав та
упоряд. В. Сокіл. — Львів : Каменяр, 2003. —
407 с. : мал.; ноти.
14. Павлюк С.П. Традиційне хліборобство українців: аг-
ротехнічний аспект / Степан Павлюк. — К. : Науко-
ва думка, 1990.
15. Франко іван. Наші коляди / Іван Франко // Фран-
ко І.Я. Зібр. тв. : у 50 т. — К., 1980. — Т. 28.
Літературно-критичні праці (1890—1892).
16. «…Хай луна колядка в небесах». Збірник українських
колядок / упоряд., вступ. ст. Миколи Гладкого. —
Дрогобич : Посвіт, 2010. — 155 с.
Mykola Hladky
ON MAGNIFICATION OF A HOUSE MASTER
AND A HOUSEWIFE IN UKRAINIAN
CHRISTMAS CAROLS
(after materials from the village of Dobrohostiv)
On the basis of Christmas carols recorded by the author at the
village of Dobrohostiv, Drohobych region, Lviv oblast, the
ima ges of a house master and a housewife honoured in the days
of Christmas and New Year festivals during ritual visitations of
households have been discovered.
Keywords: Christmas and New Year ritualism, Christmas
caro ling, Christmas carol, subject, house master, housewife
Микола Гладкий
ЧЕСТВОВАНИЕ ХОЗЯИНА И ХОЗЯЙКИ
В УКРАЇНСЬКИХ КОЛЯДКАХ
(на материалах с. Доброгостив)
На основе колядок, записанных автором в с. Доброгостив
Дрогобычского района Львовской области, раскрыто об-
раз хозяина и хозяйки, которых чествовали в дни Рожде-
ственских та новогодних праздников во время ритуальных
обходов дворов.
Ключевые слова: Рождественно-новогодная обрядность,
колядование, колядки, сюжет, хозяин, хозяйка.
|