Невідомий Андрій Веретельник
У статті йдеться про невідомі сторінки життя і діяльності Андрія Веретельника — етнографа, фольклориста, прозаїка, драматурга, публіциста, редактора. Значну увагу зосереджено на його співпраці з Науковим товариством ім. Шевченка у Львові. Зокрема, аналізуються тематика його етнографічних зацік...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2012
|
| Назва видання: | Народознавчі зошити |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94887 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Невідомий Андрій Веретельник / М. Глушко // Народознавчі зошити. — 2012. — № 6 (108). — С. 1019-1026. — Бібліогр.: 102 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-94887 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-948872016-02-13T03:02:11Z Невідомий Андрій Веретельник Глушко, М. Статті У статті йдеться про невідомі сторінки життя і діяльності Андрія Веретельника — етнографа, фольклориста, прозаїка, драматурга, публіциста, редактора. Значну увагу зосереджено на його співпраці з Науковим товариством ім. Шевченка у Львові. Зокрема, аналізуються тематика його етнографічних зацікавлень, публікація на шпальтах «Етноґрафічного збірника» фольклорних матеріалів, які дослідник зібрав на теренах сучасного Кам’янко-Бузького району Львівської області. In the article have been considered some unknown pages of the life course and creative works by Andrii Veretelnyk — ethnographer, folklorist, prose author, playwright, publicist and editor. Especial attention has been paid to his co-operation with Shevchenko Scientific Society, Lviv. In particular, analytical research-work has been made as for and the light thrown upon the subject of Veretelnyk’s ethnographic interests and his publications of folklore materials gathered in territories of the present-day Kamyanka-Buska district, Lviv region in the «Etnohraphichnyy zbirnyk» В статье рассматриваются неизвестные страницы жизни и деятельности Андрея Веретельника — этнографа, фольклориста, прозаика, драматурга, публициста, редактора. Речь идет также о его сотрудничестве с Научным обществом им. Шевченко во Львове. В частности, анализируются тематика его этнографических исследований, публикация на страницах «Этнографического сборника» фольклорных материалов, собранные исследователем на территории современного Камянко-Бусского района Львовской области. 2012 Article Невідомий Андрій Веретельник / М. Глушко // Народознавчі зошити. — 2012. — № 6 (108). — С. 1019-1026. — Бібліогр.: 102 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94887 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Глушко, М. Невідомий Андрій Веретельник Народознавчі зошити |
| description |
У статті йдеться про невідомі сторінки життя і діяльності
Андрія Веретельника — етнографа, фольклориста, прозаїка, драматурга, публіциста, редактора. Значну увагу зосереджено на його співпраці з Науковим товариством
ім. Шевченка у Львові. Зокрема, аналізуються тематика
його етнографічних зацікавлень, публікація на шпальтах
«Етноґрафічного збірника» фольклорних матеріалів, які
дослідник зібрав на теренах сучасного Кам’янко-Бузького
району Львівської області. |
| format |
Article |
| author |
Глушко, М. |
| author_facet |
Глушко, М. |
| author_sort |
Глушко, М. |
| title |
Невідомий Андрій Веретельник |
| title_short |
Невідомий Андрій Веретельник |
| title_full |
Невідомий Андрій Веретельник |
| title_fullStr |
Невідомий Андрій Веретельник |
| title_full_unstemmed |
Невідомий Андрій Веретельник |
| title_sort |
невідомий андрій веретельник |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94887 |
| citation_txt |
Невідомий Андрій Веретельник / М. Глушко // Народознавчі зошити. — 2012. — № 6 (108). — С. 1019-1026. — Бібліогр.: 102 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT gluškom nevídomijandríjveretelʹnik |
| first_indexed |
2025-07-07T01:31:44Z |
| last_indexed |
2025-07-07T01:31:44Z |
| _version_ |
1836949867878940672 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
Андрій Веретельник належить до тих україніс-
тів, які сучасникам майже невідомі. Принаймні
безуспішними будуть пошуки відомостей про нього
в усіх наявних нині довідкових та енциклопедичних
виданнях, зокрема й у таких, як «Енциклопедія укра-
їнознавства» та «Мала енциклопедія українського
народознавства» (Львів, 2007). Нічого не сказано
про дослідника й у посібниках з української етногра-
фії та фольклористики. Його ім’я згадане лише у пра-
ці відомого львівського етнолога Оксани Сапеляк.
Зокрема, аналізуючи науково-пошукову діяльність
Етнографічної комісії Наукового товариства імені
Шевченка, авторка торкнулася також збирачів ет-
нографічних і фольклорних матеріалів, серед яких
значиться й А. Веретельник [95, с. 47, 49, 51]. Од-
нак, основні віхи його життєвого шляху і творчості
згадану дослідницю не цікавили. Аби заповнити цю
прогалину, пропонуємо увазі читачів стислий огляд
життя і творчих здобутків А. Веретельника.
Відразу зазначимо: достовірних свідчень про ньо-
го збереглося мало. Вони обмежуються поки-що різ-
ними, дуже рідкісними на сьогодні виданнями ми-
нулого століття, переважно періодичними, окреми-
ми публікаціями прозаїчних і драматичних творів,
небагатою епістолярною спадщиною — листами до
членів НТШ та суспільно-громадських діячів Га-
личини початку XX ст. [1; 4; 5; 6]. Особливо цін-
ним для з’ясування біографії А. Веретельника є його
лист до Олександра Барвінського від 16 грудня
1911 р., в якому автор стисло виклав вихідні дані
про свій життєвий шлях. З цього листа, власне, і
довідуємося про те, що А. Веретельник народився
в 1881 р. «Я молодий ще здає ся чоловік. Мені
30 років» [1, арк. 7], — наголосив він О. Барвін-
ському. Позаяк лист був написаний у 1911 р. (рів-
но через 30 років після народження), то це також
побіжно підтверджує цю дату.
Походив А. Веретельник з українського селян-
ського середовища. Щоправда, саме місце його по-
яви на світ є поки-що невідоме. У вже згаданому
листі до О. Барвінського автор зазначив таке: «По-
ходжу я із селяньскої родини в Сільци Беньковім
повіта Камінка Струмилова. До 12-го року зростав
я на Україні, таки в Київі, куди мій батько був вие-
міґрував як ремісник до цукроварні. Там ходив я до
початкових шкіл, а по смерти батька 1892 р. пере-
селив ся я з матірю удовою з пятірком дрібних (ді-
тей. — М. Г.) до Галичини» [1, арк. 5 зв.]. Отже,
аналізуючи процитоване, можна однозначно ствер-© М. ГЛУШКО, 2012
Михайло ГЛУШКО
НЕВІДОМИЙ АНДРІЙ
ВЕРЕТЕЛЬНИК
У статті йдеться про невідомі сторінки життя і діяльності
Андрія Веретельника — етнографа, фольклориста, проза-
їка, драматурга, публіциста, редактора. Значну увагу зо-
середжено на його співпраці з Науковим товариством
ім. Шевченка у Львові. Зокрема, аналізуються тематика
його етнографічних зацікавлень, публікація на шпальтах
«Етноґрафічного збірника» фольклорних матеріалів, які
дослідник зібрав на теренах сучасного Кам’янко-Бузького
району Львівської області.
Ключові слова: Андрій Веретельник, життєвий і творчий
шлях, прозаїчний доробок, етнографічно-фольклористична
діяльність, Наукове товариство ім. Шевченка у Львові.
Михайло ГлУШкО1020
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
джувати лише про те, що батько дослідника похо-
див зі с. Сільця Бенькового Кам’янецького повіту
(нині с. Сілець Кам’янко-Бузького р-ну Львівсь-
кої обл.). Відомо також, що батько 1 емігрував у
Наддніпрянську Україну (Київ), де працював на
цукроварні. Тут, власне, «до 12-го року» і зростав
малий Андрій та здобував початкову освіту. Од-
нак, де він народився (у Сільци Бенковім ще до
еміграції батька чи вже в Києві) та звідки походи-
ла його матір — важко судити на основі цих ску-
пих рядків. Найімовірніше, малою батьківщиною
Веретельника був все таки Київ, де він прожив аж
11 років («до 12-го року») — щонайпізніше до
1892 р. (до смерті батька). До речі, батько Ілько
був, найімовірніше, ковалем за професією. Як уже
знаємо, в епістолярній спадщині син називає його
ремісником. Але найбільше до цієї думки спонукає
нас докладний зміст легенди «Божий коваль», яку
народознавець записав уже по пам’яті на основі
розповіді покійного батька [78, с. 83—84].
Переїхавши в Галичину, А. Веретельник продо-
вжив навчання у Промисловій школі в м. Кам’янці-
Струмиловій (нині райцентр Кам’янка-Бузька
Львівської обл.). Середню освіту не зміг здобути
через скрутне матеріальне становище, хоча й відзна-
чався настирливістю і здібностями до навчання. «Я
з малку рвав ся до науки і в школі все був перший,
та тут (у Галичині. — М. Г.) не було відка піти до
середних шкіл з крайного убожества. І я вступив до
Промислової школи в Камінці Стр[умиловій], але
був на ремісника заслабого здоровля, а зрештою там
за мало було мені науки, за котрою я тужив стра-
шенного. І я ходив по людях та благав їх, аби допо-
могли мені, ходив пішки два рази до Львова до
пок[ійного] Кардинала Сембратовича і благав єго
також о поміч, але нічого з того не вийшло» [1,
арк. 5 зв.], — йдеться у його листі до О. Барвін-
ського від 16 грудня 1911 р. Отож ґрунтовні знання
довелося здобувати самотужки, постійно займаю-
чись самоосвітою. «Я вчив ся сам дуже богато, так,
що кожної ночи клав ся спати все по 3 год[ині] по
півночи. По двох літах такої форси, я попав в нерво-
ву недугу, котра мучила мене через три роки» [1,
арк. 6], — стверджував автор цього ж листа. З цієї
1 Як засвідчує паспортизація опублікованих в «Етноґра-
фічному збірнику» фольклорних матеріалів, звали його
Ільком [78, с. 84; 79, с. 97, 142, 145].
причини, мабуть, згодом його увагу привернула по-
стать відомого сербського лінгвіста Вука Караджи-
ча [49], який здобував освіту також самотужки.
Наприкінці 90-х рр. XIX ст. А. Веретельник
«удав ся до Тов[ариства] ім. Шевченка, бо у ті часи
[…] пильно прочитував виданя сего Товариства і ви-
писував тодішну ілюстровану «Зорю» [1, арк. 5 зв.].
На роботу в «адміністрацію» (мабуть, у редакцію)
«Літературно-наукового вістника» прийняли його за
рекомендацією Кості Паньківського 2. Згодом він
працював у книгарні НТШ. Тоді ж «збирав етно-
ґрафічні материяли і писав новельки, які були дру-
ковані у «Гром[адському] Голосі» та в «Л[ітературно]-
Н[ауковому] Вістнику». По році (праці. — М. Г.)
мусів я відси (з Товариства. — М. Г.) відійти, бо не
було занятя для мене» [1, арк. 5 зв.], — стверджу-
вав він у грудні 1911 р.
Трудову діяльність А. Веретельник продовжив в
інших установах (Ставропигійська книгарня, Про-
світа, «Карпатія») та в різних часописах Галичини і
Буковини, обіймаючи важливі посади: видавця «На-
родної бібліотеки» (січень 1905), видавця і відпові-
дального редактора «Основи» (червень — вересень
1906, вересень 1907 — липень 1908), видавця і ре-
дактора «Дзвону» (вересень — грудень 1906), ви-
давця, «начального» і «одвічального» редактора
«Народного слова» (серпень 1908 — листопад
1909), відповідального редактора «Народного голо-
су» (грудень 1909 — грудень 1911) 3. До речі, «Осно-
ву» редагував з ініціативи Митрополита Української
Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького,
«Народний голос» — на прохання відомого буко-
винського мовознавця, громадсько-політичного,
культурного й економічного діяча, почесного члена
НТШ Степана Смаль-Стоцького [1, арк. 6].
На жаль, подальша доля А. Веретельника нам не-
відома, позаяк поки-що відсутні конкретні докумен-
тальні свідчення про його життя і діяльність напередод-
ні Першої світової війни та згодом. Останній його лист
до О. Барвінського датується 1 (13) серпнем 1912 р.
2 Відтак А. Веретельник присвятив К. Паньківському
найбільшу за обсягом збірку прозових творів «Оповіда-
ня» (Львів, 1902).
3 Дати встановлені на основі перегляду кожного з названих
часописів, за архівними джерелами [1, арк. 5 зв. —7 зв.]
та даними сучасних історико-бібліографічних видань [94,
с. 212, 256; 96, с. 222, 268, 306—307].
1021Невідомий андрій веретельник
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
[1, арк. 16—16 зв.], до Кирила Студинського — 28 ве-
реснем (10 жовтнем) 1912 р. [6, арк. 20—20 зв.].
Незважаючи на важкий і почасти навіть загадко-
вий життєвий шлях, нездоланні труднощі, постійну
зайнятість тощо, зв’язок з НТШ у Львові А. Ве-
терельник підтримував майже постійно, але найбіль-
ше упродовж першого п’ятиріччя XX ст. Так, 30 лис-
топада 1902 р., тобто більше, ніж через два роки піс-
ля добровільного розставання з Товариством,
дослідник просив в одного з його членів матеріаль-
ну допомогу, яка знадобилася йому через тривалу
хворобу [4, арк. 64—65 зв.]. Водночас саме цього
року він активно займався науково-пошуковою по-
льовою роботою на теренах Кам’янецького повіту
[5, арк. 21—28 зв.], передусім завдяки «спеціяль-
ної підмоги, признаної краєвим соймом Етноґрафіч-
ній Комісиї на збиранє етноґрафічних матеріялів»
[86, с. [II]]. До відповідної роботи залучався наро-
дознавець і наступного року: 20 травня 1903 р. на
засіданні Виділу (Президії) НТШ було «признано
д[обродієві] А. Веретильникови 100 кор[он] на ет-
ноґрафічну екскурзию з тим, що етноґрафічна комі-
сия возьме се на свій рахунок» [101, с. 9]. Етногра-
фічна комісія виділила йому ці кошти своїм рішен-
ням від 11 червня 1903 р. [101, с. 21].
Найдавніша публікація А. Веретельника датуєть-
ся 1898 р. і є вона переказом відомої казки «Коник-
горбунок» [73, с. 47—56]. Власні прозові твори
прозаїк уперше надрукував у 1899—1900 рр. у ча-
сописах «Громадський голос» та «Літературно-
науковий вістник». У першому з них читачі мали змо-
гу познайомитися з такими його новелами, як «За
пятнайцять крейцерів» [39, с. 163—165], «Пощас-
тило» [53, с. 179–182], «Відданий» [28, с. 200—
202], «Еґекутор» [91, с. 118—119], у другому — з
творами «Забув малюнок» [37, с. 204—207],
«Шкода» [61, с. 35—38], «Квіток» [42, с. 38—
40], «Батькова шапка» [27, с. 40—42], «Пані» [50,
с. 42—44], «Або сиди, або плати» [26, с. 44—47],
«Школяр» [63, с. 47—49]. Відтак прозаїк публі-
кувався в інших періодичних виданнях — у «Русла-
ні» [29, с. 2; 30, с. 1—2; 31; 32, с. 1; 38; 40, с. 2;
44; 51, с. 2—3; 54, с. 2—3; 56, с. 2—3; 59, с. 2—3;
60, с. 2—3], «Приятелі» [35] 4, «Поступі» [46; 58,
4 Автор другої частини прозаїчного твору А. Веретельни-
ка «До справедливости», опублікований у цьому часопи-
сі, помилково підписаний як Андрій Ветерильник.
с. 106—108], «Дзвоні» [19, с. 547—550], «Осно-
ві» [10, с. 2—3; 12, с. 2; 17, с. 2; 18, с. 2—3; 20,
с. 2—4; 23, с. 2—3; 25, с. 2—3; 43, с. 2—3], «На-
родному слові» [57, с. 3—8], а також у «Літературно-
науковому віснику» [33, с. 11—21; 45, с. 164—166;
52, с. 136—142]. Значну частину своїх прозових
творів А. Веретельник надрукував також на шпаль-
тах серійного книжкового видання «Бібліотека для
рускои молодежи пôдъ редакцією Юліяна Насаль-
ского» [64; 68; 69; 70; 71; 72; 74; 76, с. 33—39;
77], драматичних творів — на сторінках «Театраль-
ної біблиотеки посланника» [65; 66; 67; 75]. Окре-
мо доцільно виділити дві його збірки: «Шкóда: Об-
разки й оповіданя» [62] та «Оповіданя» [48]. У пер-
шій з них опубліковано сім новел та оповідань
(«Шкóда», «За канцелярію», «Пані», «Глум надії»,
«Покуса», «Вовча натура», «Або сиди, або плати»),
у другій — дев’ять прозових творів («В рецензії»,
«По карі…», «Курка (З сільських весняних образ-
ків)», «Санатоси», «Цікава Марина», «За пятнай-
цять крейцерів», «Пощастило», «Відданий», «Сьвіч-
ка»). Важливе суспільно-громадське значення має
по сей день його оповідання «Держись землі!» [34].
Більшість своїх публіцистичних праць автор опри-
люднив у часописах «Основа», «Поступ», «Народ-
не слово» і «Народний голос».
Загалом здобутки А. Веретельника як прозаїка,
драматурга і публіциста заслуговують цілком окре-
мої уваги. У контексті сказаного доцільно зазначи-
ти і те, що багато прозових творів та публіцистич-
них статей автор підписав по-різному. Крім відо-
мих широкому загалу його криптонімів та псевдо німів
(а.; (ав), А. В.; В.; (в); Ветерильник Андрій) [88,
с. 448] ми виявили ще більше десятка інших, які
він використав у часописах «Громадський голос»
(Камінецький), «Поступ» ((а).; (ав).), «Дзвін»
(А.), «Основа» (А.; А-ій.; В. А-ій.; А. В-к.),
«Народне слово» ((ав.); (ав).; А.; Авк.; А. В-к.;
В-к.), «Народний голос» ((а); А.). Двома крип-
тонімами (А. В-къ., А. В…никъ.) підписана його
праця про китайців [16] 5.
У 1900 р. вийшло перше етнографічне досліджен-
ня А. Веретельника, в якому автор описав знаряд-
дя праці (сокири, пили), способи заготівлі лісу і тех-
нологію виготовлення будівельних матеріалів (бру-
5 Крім основного криптоніма а. в-къ. (А. Веретельник),
наприкінці цієї праці наявний інший — а. в….никъ.
Михайло ГлУШкО1022
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
сів, клепок, дощок тощо), що побутували в
Ка м’янецькому повіті наприкінці XIX ст. [55,
с. 27—32]. У 1903 р. була опублікована інша його
етнографічна розвідка – про олійництво як важли-
вий спосіб первинної переробки харчових продуктів
[47, с. 89—93]. Наукова цінність кожної з них та-
кож у тому, що текстову частину доповнюють до-
сить якісні рисунки. Обидві статті були рекомендо-
вані до друку на засіданнях Історично-філософічної
секції: 7 листопада 1900 р. — «Рубаннє і виготов-
люваннє дерева», 28 жовтня 1903 р. — «Олійні у
північно-східній Галичині». Першу з названих праць
членам НТШ представив Володимир Гнатюк [100,
с. 5], другу — Федір Вовк [102, с. 6—7]. З цієї ж
причини прізвище А. Веретельника згадується де-
кілька разів у листуванні вчених. Зокрема, 24 січня
1900 р. Ф. Вовк просив В. Гнатюка про таке: «Щодо
праць д[октора] 6 Веретельника, то вони хоч і не такі
як Ваші[,] але усе-таки будуть дуже користні і я
дуже просив би Етнограф[ичну] Комісію і Виділ
Товар[иства] щоб [йо]му зроблена була хоч невели-
ка запомога» [93, с. 24—25]. Художні здібності на-
родознавця Ф. Вовк оцінив також високо: «…Він
малює дуже здатно!» [93, с. 25].
А. Веретельник зібрав значну кількість фольклор-
них матеріалів. У 1898 р. у м. Кам’янці-Струмиловій
його зусиллями було записано текст різдвяної гри
про Ірода, а також відомості про одяг місцевих вер-
тепних персонажів, які відтак використав Іван Фран-
ко у десятому розділі свого відомого дослідження
«До історії українського вертепу XVIII ст.» [97,
с. 355—361]. Десятки прислів’їв і приказок гідно
представляють Кам’янецький повіт (села Стоянів,
Сілець Беньків, м. Кам’янка Струмилова) у тритом-
ному корпусі І. Франка «Галицько-руські народні
приповідки» (див.: [80; 81; 82]), а саме прізвище
збирача значиться серед найбільших знавців укра-
їнського народного мудрослів’я [98, с. 298].
Зразки усної народної творчості у записах А. Ве-
ретельника досить часто публікував на шпальтах
«Етноґрафічного збірника» В. Гнатюк. Так, у збір-
нику «Знадоби до галицько-руської демонольоґії»
наявні аж 53 демонологічні твори [86, с. [ II]], які
6 На нашу думку, у цьому випадку Ф. Вовк ужив скоро-
чення слова «д[бродій]», а не «д[октор]», як «розшиф-
рували» його упорядники книги «Листування Федора
Вовка з Володимиром Гнатюком» (Львів; К., 2001).
народознавець зібрав у 1902—1903 рр. у різних на-
селених пунктах Кам’янецького повіту (Кам’янка-
Струмилова, Криволянка, Стриганка, Сілець Бень-
ків, Лани, Добротвір, Браташі) [89, с. 1, 2, 6, 27,
97, 98, 110, 114, 115 та ін.]. Серед них доцільно зга-
дати такі, як «Чи є чорт на сьвіті?», «Як повитуха
бабила в чортів», «Як дістати домовика», «Хова-
нець не приймає солоних страв», «Як блуд водив чо-
ловіка довкола стирти», «Смерть», «Пані —
смерть», «Як виглядає холєра?», «Про пана, що мав
холєру за жінку», «Пропасниця», «Мерці виходять
на страсть», «Як мерлець літав іскрами», «Мерців
не можна займати», «Не можна спідницею відсува-
ти горшки на поминки», «Піп із двома серцями»,
«Як піп приходив по чисту сорочку», «Як приходив
топляник», «Собака — опир», «Вовкулак», «Як
можна побачити свого судженого?», «Гадюка в жи-
воті», «З чого жиє знахор?», «Як хліб стогнав» та
ін. Народне оповідання «Заклятий льох» зі с. Кри-
волянки опубліковане у збірнику «Знадоби до укра-
їнської демонольоґії» [90, с. 245].
25 легенд, які дослідник записав у 1900 і 1902 рр.
у різних місцевостях Кам’янецького повіту (Стоя-
нів, Кам’янка-Струмилова, Сілець Беньків, Тере-
бінь, Добротвір, Стриганка, Криволянка, Руда-
Сілецька), В. Гнатюк помістив у дванадцятому і три-
надцятому томах «Етноґрафічного збірника». Серед
наявних тут різних зразків усної словесності цього
жанру наукову цінність мають такі, як «Хлопське і
бабське волося», «Божий світ», «Про Самсона»,
«Про царя Давида і його смерть», «Як Соломон ва-
жив бабський розум», «Чому люди не знають, коли
пімруть», «Звідки взяв ся вітер?», «Про сьвятих ко-
заків», «Дяк-музика», «Вічний дід», «Вічний та-
нець», «Про печери з Почаєва до Київа», «Як ді-
вчина стала каменем» та ін. Особливе зацікавлення
становлять народні твори, які А. Вертельнику роз-
повідав ще покійний батько — вже згадана леген-
да «Божий коваль», а також «Пустельник і ангел»,
«Через гордість не спас ся» та «Як грішник через
обруч спас ся» [78, с. 84; 79, с. 97, 142, 145]. Один
із записаних етнографом зразків народної словес-
ності («Про Київську лавру») привернув увагу на-
віть І. Франка, зокрема у його праці «Студії над
українськими народними піснями» [99, с. 259]. У
першому томі упорядкованого та опублікованого зу-
силлями В. Гнатюка видання «Колядки і щедрівки»
1023Невідомий андрій веретельник
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
вміщена коляда «По цілім сьвіті стала сі новина»,
яку А. Веретельник зафіксував на початку 1903 р.
у с. Сілець Беньків [92, с. 34]. За твердженням
В. Гнатюка, в 1902 р. дослідник записував коляд-
ки також у с. Ланах Кам’янецького повіту [87,
с. VIII]. Нарешті, у тритомній збірці В. Гнатюка
«Коломийки», яка зайняла 17—19 томи «Етноґра-
фічного збірника», наявні десятки зразків народних
творів цього жанру в записах А. Веретельника —
із сіл Батятичі, Лапаївка, Руда-Сілецька і Сілець
Беньків (див.: [83, 84, 85]).
Окрім оприлюднених матеріалів, незначна їх час-
тина (побутові і «духові» пісні, новели, легенди,
анекдоти, а також матеріали про народну медици-
ну, вірування та ігри) зберігається у рукописних
фондах Інституту мистецтвознавства, фольклорис-
тики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН Укра-
їни [2, спр. 167; 3, спр. 171] 7. Відомо також, що до-
слідник спеціально збирав етнографічні відомості
про народну медицину. У листі від 2 жовтня 1906 р.
він повідомив В. Гнатюка про те, що завершує їх
опрацювання і незабаром передасть підготовлений
збірник для друку в НТШ [5, арк. 36]. Однак по-
дальша доля цього збірника етнографічних матері-
алів не відома й досі. Невідомою є також історія ко-
лекції срібних і мідних монет, які народознавець зі-
брав у с. Стоянові та передав у Музей НТШ у
вересні 1903 р. [5, арк. 32].
Науково-популярне і пізнавальне значення мають
праці А. Веретельника про життя, звичаї і промис-
ли китайців [16], хліборобство у Данії [15], козаць-
кого отамана Самійла Кішку [68], битви під Берес-
течком [8, с. 2—4] і Корсунем [7, с. 10—13], Ма-
русю Богуславку [74], Тараса Шевченка [13,
с. 7—9], Степана Смаль-Стоцького [14, с. 6—7;
36, с. 1—2], смерть і похорон Адама Коцка [11,
с. 4—6], назву «русини» [9, с. 9], походження укра-
їнських дум і пісень [24, c. 317–318], товариство
взаємодопомоги «Карпатія» [41, с. 7—8], перепис
населення [21, с. 1—4; 22, с. 5—8] тощо.
Отже, зважаючи на все сказане раніше, маємо до-
статньо підстав стверджувати про те, що Андрій Іль-
кович Веретельник був неординарною постаттю на
ниві українського народознавства, літератури та пу-
бліцистики кінця XIX — початку XX ст., а його
7 Висловлюємо щиру подяку Ігорю Гілевичу за надану нам
інформацію про зазначені архівні матеріали.
ім’я забуте сучасниками несправедливо. Як типовий
представник селянсько-ремісничого середовища,
якому доводилося переборювати численні життєві
труднощі і перепони, він глибоко проймався долею,
історією і культурою рідного народу, що і зумовило
його плідні здобутки у різних сферах творчої та
видавничо-редакторської діяльності. Очевидним є
й інше: зважаючи на значні прогалини в біографії
А. Веретельника, особливо з кінця 1912 р., науково-
пошукову роботу про нього доцільно продовжити і
далі. Окремої уваги заслуговують його здобутки як
прозаїка, драматурга та публіциста.
1. Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Сте-
фаника НАН України. — Ф. 11 (Барвінські). —
Од. зб. 767.
2. Рукописні фонди Інституту мистецтвознавства, фоль-
клористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН
Укра їни (далі — РФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського
НАН України). — Ф. 28. — Спр. 167.
3. РФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України. —
Ф. 28. — Спр. 171.
4. Центральний державний історичний архів України у
Льво ві (далі — ЦДІА України у Львові). — Ф. 309. —
Оп. 1. — Спр. 202.
5. ЦДІА України у Львові. — Ф. 309. — Оп. 1. —
Спр. 2266.
6. ЦДІА України у Львові. — Ф. 362. — Оп. 1. —
Спр. 259.
7. (а). (Веретельник А.). Битва під Корсунем (З часів
Хмельниччини) / (а). // Поступ. — 1904. — Ч. 2
(9 (22) січня). — С. 10—13.
8. (а). (Веретельник А.). Козацький героїзм / (а). //
Поступ. — 1904. — Ч. 1 (2 (15) січня). — С. 2—4.
9. (а). (Веретельник А.). Назва «Русини» / (а). //
Поступ. — 1904. — Ч. 9 (27 лютого (11 марця)). —
С. 9.
10. а. (Веретельник А.). Никифорова пригода / А. //
Основа. — 1906. — Ч. 29 (19 грудня). — С. 2—3.
11. а. (Веретельник А.). Смерть і похорон Адама Коц-
ка / А. // Народний голос. — 1910. — Ч. 45 (6 лип-
ня). — С. 4—6.
12. а. в. (Веретельник А.). Для нещасних / А. В. //
Основа. — 1906. — Ч. 26 (28 падолиста). — С. 2.
13. а. в. (Веретельник А.). Памяти Кобзаря / А. В. //
Народний голос. — 1910. — Ч. 17 (16 марта). —
С. 7—9.
14. а. в. (Веретельник А.) Фонд ім. Др. Стефана Смаль-
Стоцкого / А. В. // Народний голос. — 1910. —
Ч. 60 (6 жовтня). — С. 6—7.
15. а. в. (Веретельник А.). Хліборобство в Данії /
А. В. // Основа. — 1908. — Ч. 2 (15 січня). —
С. 3—4; Ч. 3 (22 січня). — С. 5—6.
Михайло ГлУШкО1024
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
16. а. в-къ. (Веретельникъ А.). Китайце, або Хинчики,
ихъ житье, звычаи, обычаи и промыслъ / А. В-къ. —
Коломыя, 1902. — 29 с.
17. а-ій. (Веретельник А.). Паньскі сини / А-ій. //
Основа. — 1906. — Ч. 11 (15 серпня). — С. 2.
18. а-ій. (Веретельник А.). Справдешний побідник /
А-ій. // Основа. — 1906. — Ч. 14 (5 вересня). —
С. 2—3.
19. Б. а. (Веретельник А.). Сон виборця / Б. а. //
Дзвін. — 1906. — Ч. 37 (7 (20) грудня). —
С. 547—550.
20. Б. а. (Веретельник А.). Сьвічка / Б. а. // Осно-
ва. — 1908. — Ч. 11 (18 марта). — С. 2—4.
21. в. (Веретельник А.). В справі конскрипциї / В. //
Народний голос. — 1910. — Ч. 58 (22 вересня). —
С. 1—4.
22. в. (Веретельник А.). Про значінє конскрипциї /
В. // Народний голос. — 1910. — Ч. 57 (15 верес-
ня). — С. 5—8.
23. в. (Веретельник А.). Христіяньске серце / В. //
Основа. — 1906. — Ч. 5 (4 липня). — С. 2—3.
24. в. (Веретельник А.). Як повстали думи і пісні? /
В. // Поступ. — 1904. — Ч. 40 (1 (14) жовтня). —
С. 317—318.
25. в. а-ій. (Веретельник А.). Сон виборця / В. А-ій. //
Основа. — 1906. — Ч. 19 (10 жовтня). — С. 2—3.
26. веретельник а. Або сиди, або плати / Андрій Вере-
тельник // Літературно-науковий вістник (далі —
ЛНВ). — 1900. — Т. XII. — Кн. X. — С. 44—47.
27. веретельник а. Батькова шапка / Андрій Веретель-
ник // ЛНВ. — 1900. — Т. XII. — Кн. X. —
С. 40—42.
28. веретельник а. Відданий / Андрій Веретельник //
Громадський голос. — 1899. — № 24 (15 грудня). —
С. 200—202.
29. веретельник а. Відданий / Андрій Веретельник // Рус-
лан. — 1902. — Ч. 45 (24 лютого (9 марця)). — С. 2.
30. веретельник а. Вовча натура / А. Веретельник //
Руслан. — 1900. — Ч. 264 (23 падолиста (6 груд-
ня)). — С. 1—2.
31. веретельник а. В рецензиї / Андрій Веретельник //
Руслан. — 1902. — Ч. 31 (8 (21) лютого). — С. 2—3 ;
Ч. 32 (9 (22) лютого). — С. 2.
32. веретельник а. Глум надії / А. Веретельник // Рус-
лан. — 1901. — Ч. 5 (6 (19) січня). — С. 1.
33. веретельник а. Денис Браташ / Андрій Веретель-
ник // ЛНВ. — 1905. — Т. XXXI. — Кн. VII. —
С. 11—21.
34. веретельник а. Держись землі! Оповіданє / Андрій
Веретельник. — Львів, 1903. — 20 с.
35. веретельник а. До справедливости / Андрій Вере-
тельник // Приятель. — 1903. — Ч. 5 (15 люто-
го). — С. 4 ; Ч. 6 (22 лютого). — С. 4 ; Ч. 7—8
(3 марта). — С. 2—3.
36. веретельник а. Др. Стефан Смаль-Стоцкий (З на-
годи 25-літного ювилею професорскої й громадяньскої
діяльности) / А. Веретельник // Народний голос. —
1910. — Ч. 57 (15 вересня). — С. 1—2.
37. веретельник а. Забув малюнок / А. Веретель-
ник // ЛНВ. — 1899. — Т. VIII. — Кн. XI. —
C. 204—207.
38. веретельник а. За канцелярию / Андрій Веретель-
ник // Руслан. — 1900. — Ч. 265 (24 падолиста
(7 грудня)). — С. 1—2 ; Ч. 269 (29 падолиста
(12 грудня)). — С. 1.
39. веретельник а. За пятнайцять крейцарів / Андрій
Веретельник // Громадський голос. — 1899. —
№ 20 (15 жовтня). — С. 163—165.
40. веретельник а. За пятнайцять крейцарів / Андрій
Веретельник // Руслан. — 1902. — Ч. 44 (23 люто-
го (8 марця)). — С. 2.
41. веретельник а. «Карпатия» (Перше руске товари-
ство взаїмних убезпечень на житє і ренти) / Андрій
Веретельник // Народний голос. — 1911. — Ч. 29—
30 (8 червня). — С. 7—8.
42. веретельник а. Квіток / Андрій Веретельник //
ЛНВ. — 1900. — Т. XII. — Кн. X. — С. 38—40.
43. веретельник а. «Краян» / А. Веретельник // Осно-
ва. — 1906. — Ч. 17 (26 вересня). — С. 2—3.
44. веретельник а. «Курка» (З сільських весняних об-
разків) / Андрій Веретельник // Руслан. — 1902. —
Ч. 40 (19 лютого (4 марця)). — С. 2 ; Ч. 41 (20 лю-
того (5 марця)). — С. 2.
45. веретельник а. На провесні / Андрій Веретель-
ник // ЛНВ. — 1902. — Т. VIII. — С. 164—166.
46. веретельник а. На рідному лузі. Оповіданє в нари-
сах / Андрій Веретельник // Поступ. — 1903. —
Ч. 33 (15 (28) серпня). — С. 2—5 ; Ч. 34 (22 серпня
(4 вересня)). — С. 2—6.
47. веретельник а. Олїйнї у північно-східній Галичинї /
А. Веретельник // Материяли до українсько-руської
етнольоґії. — Львів, 1905. — Т. VI. — С. 89—93.
48. веретельник а. Оповіданя / Андрій Веретельник. —
Львів, 1902. — 107 с.
49. веретельник а. Оповідання про Вука Караджіча /
А. Веретельник. — С[анкт]-Петербург, 1906. — 31 с.
50. веретельник а. Пані / Андрій Веретельник //
ЛНВ. — 1900. — Т. XII. — Кн. X. — С. 42—44.
51. веретельник а. По карі… / Андрій Веретельник //
Руслан. — 1902. — Ч. 33 (10 (23) лютого). —
С. 2—3.
52. веретельник а. По черзі / Андрій Веретельник //
ЛНВ. — 1903. — Т. XXII. — Кн. V. — С. 136—142.
53. веретельник а. Пощастило / Андрій Веретель-
ник // Громадський голос. — 1899. — № 22 (15 лис-
топада). — С. 179—182.
54. веретельник а. Пощастило / Андрій Веретель-
ник // Руслан. — 1902. — Ч. 44 (23 лютого (8 мар-
ця)). — С. 2—3.
55. веретельник а. Рубаннє і виготовлюваннє дерева /
А. Веретельник // Материяли до українсько-руської
етнольоґії. — Львів, 1900. — Т. III. — С. 27—32.
1025Невідомий андрій веретельник
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
56. веретельник а. Санатоси / Андрій Веретельник //
Руслан. — 1902. — Ч. 42 (21 лютого (6 марця)). —
С. 2—3.
57. веретельник а. Сон виборця / А. Веретельник //
Народне слово. — 1908. — Ч. 46 (24 марта). —
С. 3—8.
58. веретельник а. Справдешний лїкар / Андрій Вере-
тельник // Поступ. — 1904. — Ч. 4 (2 (15) цьвіт-
ня). — С. 106—108.
59. веретельник а. Сьвічка // Андрій Веретельник /
Руслан. — 1902. — Ч. 114 (22 мая (4 червня)). —
С. 2—3.
60. веретельник а. Цікава Марина / Андрій Веретель-
ник // Руслан. — 1902. — Ч. 43 (22 лютого (7 мар-
ця)). — С. 2—3.
61. веретельник а. Шкода / Андрій Веретельник //
ЛНВ. — 1900. — Т. XII. — Кн. X. — С. 35—38.
62. веретельник а. Шкóда: Образки й оповіданя / Ан-
дрій Веретельник. — Коломия, 1902. — 32 с.
63. веретельник а. Школяр / Андрій Веретельник //
ЛНВ. — 1900. — Т. XII. — Кн. X. — С. 47—49.
64. веретельникъ а. Безъ проводу. Оповеданє / Андрей
Веретельникъ. — Коломыя, 1904. — 67 с.
65. веретельникъ а. Ведьмы. Комедія въ двохъ актахъ /
Андрій Веретельникъ. — Перемышль, 1904. — 48 с.
66. веретельникъ а. Ведьмы. Комедія въ двохъ актахъ /
Андрій Веретельникъ. — Львôвъ, 1912. — 48 с.
67. веретельникъ а. Въ родимôмъ краю. Драма въ
трьохъ актахъ и однôй вôдслоне / Андрей Вере-
тельникъ. — Перемышль, 1905. — 48 с.
68. веретельникъ а. Герой-невôльникъ. Оповеданє зъ
ча сôвъ турецкои неволе / А. Веретельникъ. —
Коломыя, 1904. — 47 с.
69. веретельникъ а. Два братя. Оповеданє / Андрей
Веретельникъ. — Коломыя, 1900. — 63 с.
70. веретельникъ а. Две ведьмы. Повестка / Андрей
Веретельникъ. — Коломыя, 1904. — 45 с.
71. веретельникъ а. Для своихъ рôдныхъ. Оповеданє зъ
житя славного чоловека / Андрей Веретельникъ. —
Коломыя, 1901. — 95 с.
72. веретельникъ а. Жаръ-птыця. Казка зъ народныхъ
устъ / Андрей Веретельникъ. — Коломыя, 1907. — 18 с.
73. веретельникъ а. Коникъ-горбоникъ. Байка перека-
зана зъ устъ украиньского народа / Андрей
Веретельникъ // Каммереръ В. Опирь. Смеховинка
въ трехъ вôдслонахъ / на рускій языкъ переклавъ
Я. Зробекъ. — Коломыя, 1898. — С. 47—56.
74. веретельникъ а. Маруся Богуславка. Оповеданє зъ
давнои минувшины / Андрей Веретельникъ. — Коло-
мыя, 1902. — 69 с.
75. веретельникъ а. Сердечна месть. Драматычный
образокъ въ 2 актахъ / Андрей Веретельникъ. —
Перемышль, 1905. — 35 с.
76. веретельникъ а. Страшна несподеванка / Андрей
Веретельникъ // Девица Орлеаньска. — Коломыя,
1901. — С. 33—39.
77. веретельникъ а. Щасливû : Образокъ зъ народ-
ного житя / Андрей Веретельникъ. — Коломыя,
1903. — 56 с.
78. Галицько-руські народні лєґенди. Т. I / зібрав Воло-
димир Гнатюк // Етноґрафічний збірник (далі —
ЕЗ). — Львів, 1902. — Т. XII. — 215 с.
79. Галицько-руські народні лєґенди. Т. II / зібрав
Володимир Гнатюк // ЕЗ. — Львів, 1902. —
Т. XIII. — 287 с.
80. Галицько-руські народні приповідки: у 3-х т. / зібрав,
упорядкував і пояснив Др. Іван Франко : 2-е вид. —
Львів, 2006. — Т. I: А — Діти. — 831 с.
81. Галицько-руські народні приповідки: у 3-х т. / зібрав,
упорядкував і пояснив Др. Іван Франко : 2-е вид. —
Львів, 2006. — Т. II : Діти — П’ять. — 817 с.
82. Галицько-руські народні приповідки : у 3-х т. / зібрав,
упорядкував і пояснив Др. Іван Франко : 2-е вид. —
Львів, 2007. —Т. III : Рабунок — Ячмінь. — 699 с.
83. Гнатюк в. Коломийки. Т. I / Володимир Гнатюк //
ЕЗ. — Львів, 1905. — Т. XVII. — 256 с.
84. Гнатюк в. Коломийки. Т. II / Володимир Гнатюк //
ЕЗ. — Львів, 1906. — Т. XVIII. — 312 с.
85. Гнатюк в. Коломийки. Т. III / Володимир Гнатюк //
ЕЗ. — Львів, 1907. — Т. XIX. — 251 с.
86. Гнатюк в. Передне слово / Володимир Гнатюк //
ЕЗ. — Львів, 1904. — Т. XV. — С. [I—II].
87. Гнатюк в. Передне слово / Володимир Гнатюк // Ко-
лядки і щедрівки. Т. I / зібрав володимир Гнатюк //
ЕЗ. — Львів, 1914. — Т. XXXV. — С. III—XIV.
88. Дей О.і. Словник українських псевдонімів та криптоні-
мів (XVI—XX ст.) / О.І. Дей. — К., 1969. — 559 с.
89. Знадоби до галицько-руської демонольоґії / зібрав
Володимир Гнатюк // ЕЗ. — Львів, 1904. —
Т. XV. — 272 с.
90. Знадоби до української демонольоґії. Т. II. — Вип. 2 /
зібрав Володимир Гнатюк // ЕЗ. — Львів, 1912. —
Т. XXXIV. — 280 с.
91. камінецький (Веретельник А.). Еґзекутор / Камі-
нецький // Громадський голос. — 1900. — № 14—
15 (15 липня, 1 серпня). — С. 118—119.
92. Колядки і щедрівки. Т. I / зібрав Володимир Гна-
тюк // ЕЗ. — Львів, 1914. — Т. XXXV. — 270 с.
93. Листування Федора Вовка з Володимиром Гнатю-
ком / упоряд. та коментарі В. Наулка, Н. Руденко,
О. Франко ; передм. В. Наулка. — Львів ; К.,
2001. — 215 с.
94. Романюк М.М., Галушко М.в. Українські часописи
Північної Буковини (1870—1940 рр.): Історико-
бібліо графічне дослідження / М.М. Романюк,
М.В. Галушко. — Львів, 1999. — 426 с.
95. Сапеляк О. Етнографічні студії в Науковому товари-
стві ім. Шевченка (1898—1939 рр.) / Оксана Сапе-
ляк. — Львів, 2000. — 205 с.
96. Українські часописи Львова 1848—1939 рр.: Історико-
бібліографічне дослідження : у 3-х т. — Львів,
2002. — Т. 2: 1901—1919 рр. — 690 с.
Михайло ГлУШкО1026
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
97. Франко і. До історії українського вертепу XVIII ст. /
Іван Франко // Франко І. Зібрання творів : у 50-
ти т. — К., 1982. — Т. 36 : Літературно-критичні
праці (1905—1906). — С. 170—375.
98. Франко і. Передмова до першого тому (видання
«Галицько-руські народні приповідки». Львів, 1905) /
Іван Франко // Франко І. Зібрання творів : у 50-
ти т. — К., 1983. — Т. 38 : Літературно-критичні
праці (1896—1911). — С. 94—316.
99. Франко і. Студії над українськими народними пісня-
ми / Іван Франко // Франко І. Зібрання творів : у
50-ти т. — К., 1984. — Т. 42 : Фольклористичні пра-
ці. — С. 5—598.
100. Хроніка українсько-руського Наукового Товариства
імени Шевченка у Львові. — [Львів], 1900. — Ч. 4 :
1900, вересень — грудень. — 31 с.
101. Хроніка українсько-руського Наукового Товариства
імени Шевченка у Львові. — [Львів], 1903. —
Ч. 15. — Вип. III: 1903, май — серпень. — 32 с.
102. Хроніка українсько-руського Наукового Товариства
імени Шевченка у Львові. — [Львів], 1903. —
Ч. 16. — Вип. IV: 1903, вересень-грудень. — 24 с.
Mykhailo Hlushko
UNKNOWN ANDRII VERETELNYK
In the article have been considered some unknown pages of the
life course and creative works by Andrii Veretelnyk — ethnog-
rapher, folklorist, prose author, playwright, publicist and editor.
Especial attention has been paid to his co-operation with
Shevchenko Scientific Society, Lviv. In particular, analytical
research-work has been made as for and the light thrown upon
the subject of Veretelnyk’s ethnographic interests and his pub-
lications of folklore materials gathered in territories of the pre-
sent-day Kamyanka-Buska district, Lviv region in the «Etno-
hraphichnyy zbirnyk»,
Keywords: Andrii Veretelnyk, life and creativwork, prosaic
heritage, ethnographic and folklore activity, the Shevchenko
Scientific Society at Lviv.
Михайло Глушко
НЕИЗВЕСТНЫЙ АНДРИЙ ВЕРЕТЕЛЬНИК
В статье рассматриваются неизвестные страницы жизни и
деятельности Андрея Веретельника — этнографа, фоль-
клориста, прозаика, драматурга, публициста, редактора.
Речь идет также о его сотрудничестве с Научным обще-
ством им. Шевченко во Львове. В частности, анализиру-
ются тематика его этнографических исследований, публи-
кация на страницах «Этнографического сборника» фоль-
клорных материалов, собранные исследователем на терри-
тории современного Камянко-Бусского района Львовской
области.
Ключевые слова: Андрей Веретельник, жизненный и
творческий путь, прозаическое наследие, этнографическо-
фольклористическая деятельность, Научное общество
им. Шевченко во Львове.
|