Арт-ринок України кінця XX — початку XXI ст.: джерела дослідження

У статті проаналізовано наукові статті та монографії, у яких досліджено означення арт-ринку, його структурування та огляд кожного із його структурних елементів. Проведено дослідження ключових концепцій розвитку арт-ринку як феномену сучасної культури в українських, російських, американських та б...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Гай, К.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут народознавства НАН України 2012
Назва видання:	Народознавчі зошити
Теми:	Статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94890
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Арт-ринок України кінця XX — початку XXI ст.: джерела дослідження / К. Гай // Народознавчі зошити. — 2012. — № 6 (108). — С. 1195-1201. — Бібліогр.: 61 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-94890
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-948902016-02-13T03:02:17Z Арт-ринок України кінця XX — початку XXI ст.: джерела дослідження Гай, К. Статті У статті проаналізовано наукові статті та монографії, у яких досліджено означення арт-ринку, його структурування та огляд кожного із його структурних елементів. Проведено дослідження ключових концепцій розвитку арт-ринку як феномену сучасної культури в українських, російських, американських та британських дослідженнях. На прикладі фрагментарності теоретичних досліджень встановлено, що арт-ринок як явище потребує міждисциплінарного вивчення. In the article have been analyzed some scientific papers and monographs considering definition of art market, its structuration and reviews of all its components. The study has brought thorough investigation in main conceptions of art marketing and its development considering it as a phenomenon of contemporary culture according to Ukrainian, Russian, American and British publications. The art market has been determined by means of exemplified fragmentary studies as a phenomenon that still is in need of interdisciplinary approaches. В статье проанализированы научные статьи и монографии, в которых исследованы определение арт-рынка, его структурирование и обзор каждого из его структурных элементов. Проведено исследование ключевых концепций развития арт-рынка как феномена современной культуры в украинских, российских, американских и британских научных публикациях. На примере фрагментарности теоретических исследований, установлено, что арт-рынок как явление требует междисциплинарного изучения. 2012 Article Арт-ринок України кінця XX — початку XXI ст.: джерела дослідження / К. Гай // Народознавчі зошити. — 2012. — № 6 (108). — С. 1195-1201. — Бібліогр.: 61 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94890 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Гай, К. Арт-ринок України кінця XX — початку XXI ст.: джерела дослідження Народознавчі зошити
description	У статті проаналізовано наукові статті та монографії, у яких досліджено означення арт-ринку, його структурування та огляд кожного із його структурних елементів. Проведено дослідження ключових концепцій розвитку арт-ринку як феномену сучасної культури в українських, російських, американських та британських дослідженнях. На прикладі фрагментарності теоретичних досліджень встановлено, що арт-ринок як явище потребує міждисциплінарного вивчення.
format	Article
author	Гай, К.
author_facet	Гай, К.
author_sort	Гай, К.
title	Арт-ринок України кінця XX — початку XXI ст.: джерела дослідження
title_short	Арт-ринок України кінця XX — початку XXI ст.: джерела дослідження
title_full	Арт-ринок України кінця XX — початку XXI ст.: джерела дослідження
title_fullStr	Арт-ринок України кінця XX — початку XXI ст.: джерела дослідження
title_full_unstemmed	Арт-ринок України кінця XX — початку XXI ст.: джерела дослідження
title_sort	арт-ринок україни кінця xx — початку xxi ст.: джерела дослідження
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94890
citation_txt	Арт-ринок України кінця XX — початку XXI ст.: джерела дослідження / К. Гай // Народознавчі зошити. — 2012. — № 6 (108). — С. 1195-1201. — Бібліогр.: 61 назв. — укp.
series	Народознавчі зошити
work_keys_str_mv	AT gajk artrinokukraínikíncâxxpočatkuxxistdžereladoslídžennâ
first_indexed	2025-07-07T01:32:14Z
last_indexed	2025-07-07T01:32:14Z
_version_	1836949896252358656
fulltext	ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012 Сьогодні арт-ринок є явищем, що потребує комп- лексного міждисциплінарного вивчення. Така ситуація зумовлена тим, що у більшості випадків до вивчення цієї проблематики звертаються економіс- ти, однак це не тільки економічне, але й культурне явище. Окрім того, арт-ринок має відносно тривалу історію та продовжує стрімко розвиватися у різних регіонах. Попри існування багатьох аспектів та ме- тодів вивчення арт-ринку, цей феномен залишається вивченим фрагментарно. Зокрема, станом на 2012 р. в Україні інтенсивно зростає кількість нових галерей, розвиваються вже існуючі аукціонні доми, у ВНЗ здійснюється підготовка фахівців — арт-менеджерів, однак наукова база, яка б у повному обсязі висвітли- ла теоретичні питання щодо термінології та регулю- вання арт-ринку, практично відсутня, що і визначає актуальність пропонованої статті. Практичний ас- пект пропонованої статті також визначений тим, що вітчизняний арт-ринок сьогодні перебуває на стадії становлення, однак має великий потенціал, а отже перспективи розвитку. Якщо американські та бри- танські дослідники почали звертатися до вивчення цієї теми з середини XX ст., то вітчизняні науковці проявляють інтерес до цього феномену лише в остан- нє десятиліття XX ст., фактично одночасно з фор- муванням українського арт-ринку. Тому метою на- шої статті є визначення основних джерел досліджен- ня арт-ринку в Україні та світі (передусім з урахуванням практичних та теоретичних досвідів США, Великобританії, Російської Федерації). Базовою у цьому аспекті стала група досліджень світових науковців, переважно британських, амери- канських та російських. Суттєво, що загалом джере- ла дослідження варіюються від ґрунтовних аналітич- них праць з чіткою методологічною основою до інфор- мативно важливих збірників інтерв’ю з кураторами, музейниками, арт-дилерами, аукціоністами, а також загальної характеристики стану сучасного арт-ринку. Не зважаючи на те, що основи діяльності для світу та України єдині, рівень розвитку інфраструктури вітчиз- няного арт-ринку та умови його функціонування сут- тєво відрізняються. Так, в Україні є індивідуальна спе- цифіка, яка, попри активний розвиток ринку мистець- кої продукції, досі залишається недослідженою. До першої групи входять дослідження загально- теоретичного спрямування, а також ті, які фрагмен- тарно розкривають проблеми історичного розвитку арт-ринку. Серед них суттєвою є праця англійського мистецтвознавця Брендона Тейлора [42], у якій ав-© К. ГАЙ, 2012 Катерина ГАЙ АРТ‑РИНОК УКРАЇНИ КІНЦЯ XX — ПОЧАТКУ XXI ст.: ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ У статті проаналізовано наукові статті та монографії, у яких досліджено означення арт-ринку, його структурування та огляд кожного із його структурних елементів. Проведено до- слідження ключових концепцій розвитку арт-ринку як фено- мену сучасної культури в українських, російських, американ- ських та британських дослідженнях. На прикладі фрагмен- тарності теоретичних досліджень встановлено, що арт-ринок як явище потребує міждисциплінарного вивчення. Ключові слова: арт-ринок, концепції розвитку, сучасна куль- тура, теоретичні дослідження,міждисциплінарне вивчення. катерина ГаЙ1196 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012 тор виділяє та структурує процеси, що відбулися в ак- туальному мистецтві протягом трьох останніх десяти- літь. Цей автор також розглядає роль художнього му- зею, легальність художнього ринку, своєрідність і зміст творів мистецтва, місце та функції художника у технократичному суспільстві споживання. Також ав- тор порушує питання трансформації живопису та скульптури з переходом до таких постмодерністичних художніх форм, як відео-арт, перфоменс та інсталя- ція. Окрім того, Тейлор у цьому аспекті аналізує іс- торію «виживання» класичних форм мистецтва у су- часному глобалізованому суспільстві. Проаналізова- но Тейлором і ролі таких установ, як музеї та галереї, а також особливості функціонування інституту кура- тора в актуальному мистецтві. Завдяки цьому авто- ру вдалося розглянути ще два важливі аспекти в кон- тексті функціонування сучасного арт-ринку: • роль теоретичної рефлексії в розвитку сучасно- го мистецтва, що формує «культуру експертів»; • амбівалентний за наслідками вплив ринку як на творчість художників, так і на її критику та обґрун- тування. До питання культури в контексті ринкових відно- син звертались американські та британські науковці, зокрема відомий арт-критик Клемент Грінеберг [56], який у своїх працях застерігає, що у сучасному світі культура стає товаром (ця концепція отримала сут- тєвий розвиток у загальнотеоретичних публікаціях О. Осмоловича). Важливим аспектом концепції Грі- неберга є те, що ринок — головний інститут в сучас- ному світі, і в останні десятиліття його глобалізацій- ний характер виражено особливо активно. Так, арт- ринок сьогодні має певні характеристики владного інституту. Можна навіть стверджувати, що стан мис- тецтва сьогодні визначається комбінацією двох век- торів: вектор музею та вектор ринку. У свою чергу, Жюдіт Бенаму Юз у праці «Ціна мистецтва» визначає арт-ринок як одну з форм су- часного суспільства споживання. Автор стверджує, що музей — важливий інститут мистецтва; ринок по відношенню до нього — явище зовнішнє. Од- нак на практиці є приклади того, що не стільки му- зей впливає на арт-ринок, скільки арт-ринок на му- зей. Автор також простежує ставлення художни- ків до матеріальної винагороди за свої роботи протягом всієї історії мистецтва та нівелює стерео- тип, що лише сучасне мистецтво працює в комер- ційному сегменті, та аналізує механіку формуван- ня ціни та твори мистецтва [4]. Соціальний аспект функціонування художніх цін- ностей та норм, які формуються в творчості худож- ників, втілюються в працях російських соціологів Л.Г. Ионина [23 ] та Е.В. Дукова [21]. Пропоноване нами дослідження також потребу- вало грунтовного історичного екскурсу. У цьому контексті особливо вагомими стали дослідження італійського автора П. Асолін [50], французького письменника Ф. Кремікса [53] та куратора відді- лу мистецтва XIX ст. Метрополітан Музею у Нью Йорку Р. Рабінов [58]. Саме ці автори описали ді- яльність перших арт-дилерів та їхню діяльність у контексті світових мистецьких течій. Питання ме- ценацтва та благодійності, взаємозв’язок великого капіталу та культури розглянуті у А. Боханова [5] та Н. Думова [22]. В контексті історичного мис- тецтвознавства окремі аспекти вивчення художньо- го ринку репрезентовані в роботах, присвячених життю та творчості окремих майстрів мистецтва. Серед праць такого характеру — публікації В. Пра- хова [34], Л. Савинскої [36], Д. Сарабьянова [37], Г. Стернина [41]. Теоретичне опрацювання економічних відносин у сфері образотворчого мистецтва в Україні є фраг- ментарним, зокрема відсутні монографії та інші фундаментальні дослідження. Однак, в останнє де- сятиліття цю тему активно досліджують російські вчені, зокрема доктор економічних наук Б. Дени- сов [15—17], який проаналізував велику кількість проблем, зокрема: • образотворче мистецтво як товар; • сутність та генезис арт-ринку, його характер- ні риси; • наслідки ринкових відносин для мистецтва. Окрім того, сучасний арт-ринок Росії описала Л. Літвіна [28], а ринок мистецької продукції Західної Європи розглядає С. Лєбєдєв-Виш- невський [27]. Варто зазначити, що практично не опрацьовані теоретичні положення щодо використання менедж- менту та маркетингу в образотворчому мистецтві. Проте окремі аспекти зустрічаємо в роботах В. Пе- трова [31—32] (використання маркетингових ін- струментів), М. Драгович-Шешич [20] (мету та за- вдання менеджменту, просування, реклама) тощо. 1197арт-ринок України кінця XX — початку XXI ст.: джерела дослідження ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012 У свою чергу, Г. Галуцький [10], В. Новаторов [29], Е. Песоцька [30] порушують питання ринко- вих відносин у мистецтві в контексті менеджменту та маркетингу культурної продукції. Базові знання предмета та аналітичні принципи маркетингового процесу розглядаються в моногра- фіях Г. Гагоорта [11] та Ф. Кольбера [25] Економіко-культурологічний підхід, що розкриває питання співвідношення естетичної цінності та еконо- мічної вартості творів мистецтва, присутній у працях російських дослідників: А. Долгіна [19], Г. Тульчин- ського [44], Е. Шекової [48]. Проблемам ціноутво- рення в художній сфері, особливостям виявлення еко- номічної та естетичної цінності творів мистецтва при- свячені дослідження культуролога Б. Гройса. Зокрема цей автор вважає, що сьогодні зміни в художньому процесі відбуваються не на рівні форми, а на рівні інф- раструктури. Таке формулювання пов’язане з тим, що держава дедалі рідше готова підтримувати музеї та ху- дожню систему. Таким чином, констатує Б. Гройс, іні- ціатива переходить у приватну сферу, що не завжди позитивно впливає на художній процес [13; 14]. До цієї теми також звертався економіст Ю. Ав- тономов у статті «Взгляд на искусство через при- зму экономической теории» [2]. Автор (вперше се- ред російських вчених) ділить арт-ринок на первин- ний та вторинний. Так, на первинному ринку діють агенти, а галереї, аукціони та музей долучаються вже на вторинному ринку. Автор вважає, що сьо- годні дистанція між первинним та вторинним рин- ком суттєво зменшується і бієнале відіграють у цьо- му процесі важливу роль. Найбільш розгорнуте та багатогранне дослі- дження арт-ринку представлено в колективній мо- нографії сучасних культурологів та філософів Санкт-Петербурга «Художній ринок. Питання те- орії, історії, методології» [46]. Феномен арт-ринку тут вперше розглянуто в сукупності культурологіч- них, мистецтвознавчих та організаційно-практичних аспектів, і, відповідно, на сьогодні це єдине видан- ня, де використано комплексний підхід до вивчен- ня арт-ринку. Тому основні концепти, сформовані цими авторами, доцільно адаптувати для теоретич- но вивчення українського арт-ринку. Окремим джерелом у процесі дослідження вияви- лись дисертаційні роботи російських вчених, які і складають другу групу робіт: з економічної точки зору — Н. Вільчик [8], де в одному із розділів роз- глянуто економічний аспект функціонування обра- зотворчого мистецтва, визначено його ціннісні кри- терії, зокрема діалектику естетичної та економічної оцінок. Також автор торкається питань генези арт- ринку, його сутності та специфічних рис і виділяє ме- ценацтво та благодійність як основну особливість арт- ринку Російської Федерації. Суттєво, що А. Пілюк [33] розглядає арт-ринок як економічну категорію, зокрема арт-ринок Російської Федерації, особливос- ті його становлення, розвитку та перспективи висвіт- лення цього питання у періодичних виданнях. Питаннями соціології художнього ринку займались Н. Фатєєва [45], яка розглянула арт-ринок як осо- бливе соціокультурне явище та дослідила протиріччя становлення та розвитку соціальних взаємодій росій- ського арт-ринку. До питання структурування арт- ринку звертаються дослідники, серед яких Д. Сєвє- рюхин [38], який провів структурний аналіз арт-ринку у Петербурзі від XVII ст. і до наших днів. Окрім того, автор виявив феномен художнього ринку як мисте- цтвознавчої категорії та вивів концепцію художнього ринку як важливого компонента культури, що фор- мує матеріальну основу розвитку образотворчого мис- тецтва, суттєво та різносторонньо впливає на ство- рення, поширення та існування художніх творів, на долю автора та на художнє життя суспільства. Алек- сандра Ботс [51], яка розкриває поняття первинного та вторинного ринків художньої продукції, щоправ- да, на прикладі структури арт-ринку в Амстердамі. Також важливими виявилися дисертації таких до- слідників як Е. Прилашкевич [35] — аналізує фено- мен кураторства у сучасному мистецтві, Хуан Ванг [61] –описує роль галерейної діяльності на сучасно- му арт-ринку у Китаї, та Марти Хереро [56], яка роз- глядає питання аукціонної діяльності на арт-ринку. Згадані праці дозволяють нам сформувати загальну картину стану, діяльності та структури арт-ринку у різних країнах світу. Суттєвими для обґрунтування змін функцій сучасного музею та ролі мистецтвознав- ця є погляди англійського вченого Ч. Дженкса [18], викладені у доповіді «Видовищний музей — між хра- мом та торговим центром: усвідомлення протиріч» оголошеній на XXXIV Конгресі Міжнародної асо- ціації художніх критиків (2000). До третьої групи досліджень проблематики вхо- дять окремі статті, у яких проаналізовано аспекти ді- катерина ГаЙ1198 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012 яльності суб’єктів сучасного арт-ринку та огляд пе- ріодичних видань. Найбільш послідовно тема російського художньо- го ринку розглядається в працях В. Лапшина [26], в першу чергу у його статті «Художній ринок у Росії кін. XIX — поч. XX ст.». Обмеживши своє дослі- дження відносно короткими хронологічними межами, автор вперше проаналізував еволюцію взаємозв’язків художника та споживача (клієнта, колекціонера, га- лериста, мецената) — від епізодичних разових про- даж, характерних для ранніх етапів розвитку, зокре- ма російського арт-ринку, до формування цілісної рин- кової системи в цій сфері, державного та приватного колекціонування творів російського мистецтва. Важливим у нашому дослідженні стала збірка статей та інтерв’ю під редакцією А. Бабкова [3], де точки зору на розвиток кожного із структурних елементів арт-ринку висловлюють провідні експер- ти з різних сфер діяльності досліджуваної теми. Та- кож інформативними є статті професора мисте- цтвознавства та філософії Дональда Куспіта [57], який в одній із доповідей стверджує, що «сьогод- ні ми більше не маємо мистецьких напрямків. Ми маємо лише ринковий рух (напрям)». Соціолог Да- яна Крейн [52] роздумує над наслідками діяльнос- ті світового арт-ринку для соціології культури. Ва- гомі дослідження у сфері арт-ринку здійснив і Джеймс Гудвін [54], зокрема проаналізував діяль- ність арт-ярмарок на арт-ринку протягом 1988— 2007 рр. Дослідники Робертсон [59] та Велтхуз [60] підкреслили основи ціни та цінності мистець- ких творів на арт-ринку. Більшість публікацій третьої групи ми отримали з російських періодичних виданнь «Арт-менеджер», «Арт-Хроніка», «Коллекціонер», «Пінакотека», «НЗ», «Диалог искусств» та вітчизняних — «ART UKRAINE», «Галерея», «AZ ART», Вісник ЛНАМ та Вісник Інституту проблем сучасного мистецтва, де різні автори висвітлюють практичну діяльність арт-ринку, однак, не подають, як прави- ло, аналітичного матеріалу. Загалом для більшості нещодавніх публікацій, які порушують питання формування, структурування та функціонування художнього ринку, характерні тер- мінологічні неточності, що заважають об’єктивному аналізу та розумінню поняття арт-ринок. До най- більш типових недоліків ми можемо віднести: • суттєве звуження поняття «художній ринок» (тобто використанню його виключно для опису ме- ханізму купівлі-продажу твору мистецтва); • невиправдане поєднання понять «художній ри- нок» та «антикварний ринок». Суттєву групу робіт складають дослідження віт- чизняних науковців. Так, важливою стала дисерта- ція мистецтвознавця О. Оленіної, у якій окремим розділом охарактеризовано історичні аспекти розви- тку світового арт-ринку та аукціонної діяльності. Од- нак автор практично не звертається тут до питання розвитку ринку мистецької продукції в Україні. Фрагментарно діяльность арт-дилерів, бієнале та аукціонів досліджували О. Сидор-Гібелинда [39] та О. Чепелик [47]. Проблему традицій та перспективи розвитку пленерів в Україні розглядає О. Авраменко [1]. Оскільки важливими також є питання висвітлення особливостей мистецьких процесів, у контексті яких сформувався сучасний арт-ринок, перелік історіогра- фічних джерел доповнюється літературою, що розкри- ває характер соціокультурного контексту розвитку України зокрема, та країн Західної Європи загалом. Отже, для розширення уявлень про художній процес України в період, окреслений хронологічними межами дослідження, було застосовано публікації В. Сидорен- ка «Мистецтво від авангардних зрушень до новітніх спрямувань» [40], Г. Вишеславського [9] «Художні процеси у сучасному мистецтві України 1990-х рр.», Н. Булавіної «Нове розуміння актуального мистецтва» [7], «Мистецтво в тенетах глобалізації» [6], О. Ще- глової «Художнє життя Києва 2000—2005 рр.» [49], О. Титаря «Мистецтво і культурна ідентичність» [43], О. Голубця «Львівські мистецькі проблеми регіональ- ного середовища» [12], О. Кан «Вначале было слово и слово было contemporary art» [24]. Суттєву групу робіт складають електронні ресур- си, оскільки сьогодні вони є важливою складовою ін- формаційного забезпечення суспільства. В останні роки з’явилися різноманітні арт-блоги, або ж просто вузькоспеціалізовані сайти, присвячені арт-індустрії, в яких можемо знайти інформацію про останні події в сфері мистецтва, ознайомитися із статистикою про- дажу на аукціонах, та навіть аналітичні статті по ці- ноутворенню на ринку художньої продукції. Серед таких джерел: artcurator.ru, artinvestment.ru, artprice. com, arttactic.com, artresearch.org.uk Джеймса Гудві- 1199арт-ринок України кінця XX — початку XXI ст.: джерела дослідження ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012 на, арт-блог Ніка Фореста, інтернет-ресурс lomo- nosov-fund.ru та ін. Отже, розглянувши джерельну базу дослідження такого феномену сучасної культури як арт-ринок, можемо зробити наступні висновки: • сучасний арт-ринок формується та розвива- ється сьогодні доволі активно, однак теоретично- го підґрунтя, або ж навіть аналітичного огляду подій, що відбуваються, практично немає, за ви- нятком окремих публікацій американських та бри- танських теоретиків; • найбільш вагомий внесок у теоретичне дослі- дження арт-ринку внесли, перш за все, американ- ські вчені, в Україні переважно користуємося їхніми перекладеними виданнями та епізодичними огляда- ми окремих подій, що відбулися; • короткі оглядові репліки у періодичних та спеці- алізованих виданнях хоча й демонструють увагу до- слідників, однак не дають вичерпної оцінки ситуації на художньому ринку; • в Україні практично відсутні експозиційні пло- щі для експериментального мистецтва, що при- зводить до його комерціалізації. Відповідно ви- світлення у ЗМІ цих аспектів діяльності є фраг- ментарним та не дає змоги цілісно оцінити стан мистецтва в країні; • сьогодні відсутнє цілісне культурологічне ви- вчення арт-ринку як особливого соціокультурного явища, що функціонує та розвивається за власними особливими законами, вивчення яких дає змоги дає змогу повніше виявити його роль у становленні та зміні художніх цінностей суспільства України. 1. авраменко О. Енвайронментальний простір художніх пленерів: Досвід проектів XXI століття, проведених під егідою ІПСМ НАМ України з акцентом на пленері «Ві- тер» / Олеся Авраменко // Сучасне мистецт во : наук. зб. / Ін-т проблем сучас. мист-ва Акад. мист-в Украї- ни. — К. : Фенікс, 2010. — Вип. VII. — С. 7—28. 2. автономов ю. Взгляд на искусство через призму экономической теории / Юрій Автономов // Непри- косновенный запас. — 2003. — Вип. 6 (32). — С. 23—32. 3. Галерейный бизнес. Российский и зарубежный опыт: как покупать и продавать искусство / під ред. В.А. Баб- кова. — М. : Арт-менеджер, 2010. — 418 с. 4. Бенаму-юэ Ж. Цена искусства / Жюдіт Бенаму Юз. — М. : Артмедиа Груп, 2008. — 192 с. 5. Боханов а.П. Коллекционеры и меценаты в России / А.П. Боханов. — М., 1989. — 192 с. 6. Булавіна Н. Мистецтво в тенетах глобалізації. Укра- їнський варіант: «перезавантаження» / Наталія Була- віна // Сучасне мистецтво : науковий збірник / Ін-т проблем сучас. мис-ва Акад. мис-в України. — К. : Акта, 2006. — Вип. 3. — С. 7—11. 7. Булавіна Н. Нове розуміння актуального мисте- цтва / Наталія Булавіна // Сучасне мистецтво : наук. зб. / Ін-т проблем сучас. мис-ва Акад.мис-в Украї- ни. — К. : Акта, 2005. — Вип. 4. — С. 13—17. 8. вільчик Н.Н. Развитие изобразительного искусства в условиях формирования отечественного художе- ственного рынка на рубеже XX—XXI вв.: Регио- нальный аспект : дис. канд. искусствоведения: 17.00.04 / Вільчик Наталія Миколаївна. — Барна- ул, 2002. — 210 с. 9. вишеславський Г. Художні процеси у сучасному мис- тецтві України 1990-х рр. / Г. Вишеславський // Су- часне мистецтво : науковий збірник. — К., 2008. — Вип. V. — С. 7—62. 10. Галуцкий Г.М. Основы финансов и финансирование культурной деятельности / Г.М. Галуцкий. — М. : Ассоц. экономики, науки и техники в сфере культуры, информ. и досуга, 1996. — 223 с. 11. Гагоорт Г. Менеджмент мистецтва. Підприєм- ницький стиль / Гіп Гагоорт. — Львів : Літопис, 2008. — 360 с. 12. Голубець О. Львів: регіональні проблеми мистецького середовища / Орест Голубець // Сучасне мистецтво : зб. Ін-ту пробл. сучас. мистец. Акад. мис-в Украї- ни. — К., 2004. — Вип. 1. — C. 86—91. 13. Гройс Б. Апология рынка / Борис Гройс // Декора- тивное искусство СССР. — 1991. — № 2. — С. 15. 14. Гройс Б. Язык денег / Борис Гройс // Художественный журнал. — М., 2003. — № 47. — С. 13—17. 15. Денисов Б.а. Несколько мыслей на тему «Рынок и культура» / Б.А. Денисов // Рос. экон. журн. — 1995. — № 7. — С. 109—111. 16. Денисов Б.а. Арт рынок: общие черты и генезис / Б.А. Денисов // Маркетинг. — 1998. — № 3. — С. 104—110. 17. Денисов Б.а. К экономическим критериям ценности произведений изобразительного искусства / Б.А. Де- нисов // Рос. экон. журн. — М., 1996. — № 4. — С. 105—109. 18. Дженкс Ч. Зрелищный музей — между храмом и тор говым центром. Осмысление противоречий / Чарльз Дженкс // ПИНАКОТЕКА. — 2000. — № 12. — С. 5. 19. Долгін а.Б. Прагматика культуры / А.Б. Долгін. — М. : Фонд научных исследований «Прагматика куль- туры», 2002. — 167 с. 20. Драгович-Шешич М. Экономика культуры. Марке- тинг организаций культуры / М. Драгович-Шешич // Артменеджер. — 2002. — № 2. — С. 3—7. 21. Дуков Е.в. Введение в социологию искусства / Є.В. Ду- ков, В.С. Жидков. — М. : Алетейя, 2001. — С. 67. катерина ГаЙ1200 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012 22. Думова Н.Г. Московские меценаты / Н. Думова. — M. : Молодая гвардия, 1992. — 335 с. 23. іонин л.Г. Социология культуры: путь в новое тыся- челетие: Учеб. пособие для студентов вузов / Л.Г. Іо- нін. — М. : Логос, 2000. — 431 с. 24. кан О. «Вначале было слово и слово было contem- porary art / О. Кан // Art Курсив. — К., 2010. — Вип. 5. — С. 13—17. 25. кольбер Ф. Арт-менеджмент наука третьего тыся че- летия / Ф. Кольбер, І. Эврар // Артменеджер. — 2002. — № 3. — С. 3—6. 26. лапшин в.П. Художественный рынок в России конца XIX начала XX в. / В.П. Лапшин // Вопросы искус- ствознания. — М., 1996. — Вип. VIII (1/1996). — С. 269—604. 27. лебедев-вишневский С. Рынок как движущая сила искусства. России необходимо создавать систему коти- ровок арт-рынка / С. Лебедев-Вишневський // Кол- лекция ИГ. — 198. — № 2. — С. 15—21. 28. литвина л.П. Арт-рынок современного искусства Рос сии. Первые шаги: (Обзор централ, периодики девяностых годов) / Л.П. Литвтна // Панорама культурной жизни Российской Федерации: Информ. сб. — М., 2001. — Вып. 2. — С. 32—60. 29. Новаторов в.Е. Маркетинг культурных услуг / В.Е. Но ваторов. — Омск, 1992. — 235 с. 30. Песоцька Е.в. Маркетинг услуг / Є.В. Песоцька. — СПб. : Питер, 2000. — 296 с. 31. Петров в.М. Прямое и непрямое воздействие ис- кусства: (Социально-сихологическая концепция) / В.М. Петров. — СПб : С.-Петерб. ун-т., 1995. — 200 с. 32. Петров в.М. Перспективы развития искусства: Про- блемы методологии и методики исследования / В.М. Пет ров, Л.Г. Бояджиева. — М. : Руский мир, 1997. — 175 с. 33. Пілюк а.в. Арт-рынок и средства массовой информа- ции в России: проблемы взаимодействия: дис. канд. филол. наук / Пілюк Андрій Васильович. — М., 2005. — 135 с. 34. Прахов a.B. Художественное собрание князей Юсу- повых / А.В. Прахов // Художественные сокровища России. — 1907. — № 5. — С. 46—89 35. Прилашкевич Е.Е. Кураторство в современной худо- жественной практике : дис. канд. иск. / Прилашкевич Олена Євгенівна. — СПб., 2009. — 240 с. 36. Савінська л.ю. Н.Б. Юсупов как тип русского кол- лекционера начала XIX века / Л.Ю. Савінська // Памятники культуры. Новые открытия. — М. : На- ука, 1994. — С. 200—219. 37. Сарабянов Д.в. Искусство — в повседневную жизнь / Д.В. Сарабянов // Вопросы эстетики. — М., 1960. — Вип. IV. — C. 26—38. 38. Северюхин Д.Я. Российский художественный рынок: краткий исторический экскурс / Д.Я. Северюхин // Ан- тикварное обозрение. — 2004. — № 3. — С. 49—51. 39. Сидор-Гібелинда О. Українці на венеційській бієнале: сто років присутності / Олег Сидор-Гібелинда. — К. : Наш час, 2008.— 306 с. 40. Сидоренко в.Д. Візуальне мистецтво від авангардних зрушень до новітніх спрямувань: розвиток візуального мистецтва України ХХ—ХХІ століть / В.Д. Си до- ренко // Сучасне мистецтво. — К. : ВХ [сту діо], 2008. — 95 с. 41. Стернін Г.ю. Два века. Очерки русской художествен- ной культуры / Г.Ю. Стернін. — Галарт, 2007. — С. 384. 42. Тейлор Б. Актуальное искусство 1970—2005 / Брен- дон Тейлор. — М. : СЛОВО, 2006. — 256 с. 43. Титар О. Мистецтво і культурна ідентичність / Оле- на Титар // Сучасне мистецтво : наук. зб. / Ін-т про- блем сучас. мист-ва Акад. мист-в України. — К. : Фенікс, 2009. — Вип. VI. — С. 293—300. 44. Тульчинский Г.л. Менеджмент в сфере культуры / Г. Туль чинський. — СПб. : Лань, 2001. — 382 с. 45. Фатеева Н.а. Особенности становления арт-рынка в современных условиях: социологический анализ : ав- тореф. дис. канд. социол. наук: 22.00.06 / Н.А. Фа- теева ; Урал. нац. ун-т им. А.М. Горького. — Екате- ринбург : [б. и.], 2008. — 17 с. 46. Художественный рынок: Вопросы теории, истории, мето дологии : зб. наук. праць / наук. упор. Карпов А.та ін. — СПб., 2004. — 228 с. 47. Чепелик О. 53-я Венеційська Бієнале: особливий по- гляд / О. Чепелик // Сучасне мистецтво : наук. зб. / Ін-т проблем сучас. мист-ва Акад. мист-в України.— К. : Фенікс, 2009. — Вип. VI. —С. 26—52. 48. Шекова E.И. Менеджмент в сфере культуры (Рос- сийский и зарубежный опыт) / E.И. Шекова. — СПб. : Алетейя, 2006. — 186 с. 49. Щеглова О. Художнє життя Києва 2000—2005 рр. / О. Щеглова // Художня культура. Актуальні про- блеми : наук. вісник. — К. : ХІМДЖЕСТ, 2007. — Вип. 4. — С. 201—208. 50. assouline P. Discovering impressionism: The life of Paul Duran Ruel / P. Assouline. — New York : Vendome Press, 2004. — 304 p. 51. Bots a. The effects of the financial crisis on the secondary art market in Amsterdam / A. Bots. — Rotterdam : Erasmus University, 2009. — 106 p. 52. Crane D. Reflections on the global art market: implications for the Sociology of Culture / D. Crane. — Brasilia, 2009. — 32 p. 53. Cremieux F. Kahnweiler: My Galleries and Painters / F. Cre mieux. — New York : Viking Press, 1971. — 348 p. 54. Goodwin J. The Essential Guide for collectors and inves- tors / J. Goodwin. — USA : Kogan Page, 2010. — 448 p. 55. Greenberg C. Homemade Esthetics: Observations on Art and Taste / C. Greenberg // Oxford University Press. — 1999. — 254 p. 1201арт-ринок України кінця XX — початку XXI ст.: джерела дослідження ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012 56. Herrero M. Auction rituals and emotions in the art mar- ket / M. Herrero. — UK : University of Plymoth, 2010. — 10 p. 57. kuspit D. Art Values or Money values: An Analysis of Art Prices in 2006 / D. Kuspit. — New York, 2007. — 13 p. 58. Rabinow R. Cezanne to Picasso: Ambroise Vollard, Pat- ron of the Avant-Garde / R. Rabinow. — New York : Metropolitan Museum of Art, 2006. — 400 p. 59. Robertson I. Understanding International Art Markets and Management / I. Robertson. — Taylor & Francis, 2005. — 296 p. 60. velthuis O. Talking Prices: Symbolic Meanings of Prices on the Market for Contemporary Art / O. Velthuis. — USA, 2007. — 288 p. 61. Wang X. Gallery’s Role in contemporary Chinese art mar- ket / X. Wang. — Ohio State University, 2009. — 173 p. kateryna Gay ART MARKET IN UKRAINE from the end of the XXth till the beginning of the XXIst: SOURCES OF RESEARCH In the article have been analyzed some scientific papers and monographs considering definition of art market, its structura- tion and reviews of all its components. The study has brought thorough investigation in main conceptions of art marketing and its development considering it as a phenomenon of contempo- rary culture according to Ukrainian, Russian, American and British publications. The art market has been determined by means of exemplified fragmentary studies as a phenomenon that still is in need of interdisciplinary approaches. Keywords: art market, conceptions of development, contempo- rary culture, theoretical research-work, interdisciplinary study. катерина Гай АРТ-РЫНОК УКРАИНЫ конца XX — начала XXI ст.: ИСТОЧНИКИ ИССЛЕДОВАНИЯ В статье проанализированы научные статьи и моногра- фии, в которых исследованы определение арт-рынка, его структурирование и обзор каждого из его структур- ных элементов. Проведено исследование ключевых концепций развития арт-рынка как феномена совре- менной культуры в укра инских, российских, американ- ских и британских научных публикациях. На примере фрагментарности теоретических исследований, уста- новлено, что арт-рынок как явление требует междисци- плинарного изучения. Ключевые слова: арт-рынок, концепции развития, совре- менная культура, теоретические исследования, междисци- плинарное изучение.

Арт-ринок України кінця XX — початку XXI ст.: джерела дослідження

Репозитарії

Схожі ресурси