Пісні-хроніки ХХ століття: фольклорна хроніка арештів та депортацій

У статті проаналізовано тюремні та виселенські пісні-хроніки, які становлять частину фольклорного літопису повстанського руху. Ці твори — народна інтерпретація наслідків етноцидної політики, яку застосовувала до українців радянська та польська влади в середині та другій половині ХХ століття. Вони...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Чікало, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут народознавства НАН України 2013
Schriftenreihe:	Народознавчі зошити
Schlagworte:	Статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94900
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Пісні-хроніки ХХ століття: фольклорна хроніка арештів та депортацій / О. Чікало // Народознавчі зошити. — 2013. — № 1 (109). — С. 40-44. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-94900
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-949002016-02-13T03:03:04Z Пісні-хроніки ХХ століття: фольклорна хроніка арештів та депортацій Чікало, О. Статті У статті проаналізовано тюремні та виселенські пісні-хроніки, які становлять частину фольклорного літопису повстанського руху. Ці твори — народна інтерпретація наслідків етноцидної політики, яку застосовувала до українців радянська та польська влади в середині та другій половині ХХ століття. Вони відтворюють важку долю учасників національно-визвольної боротьби та їхніх родин, що були ув’язнені чи депортовані через політичні переконання до Сибіру та внаслідок акції «Вісла». In the article have been analyzed some prison song-chronicles and specimens of those on deportations — sung creations that form quite a part of folklore heritage of insurgent movement. The mentioned kinds of songs re-present people’s look on consequences of ethnocide policy put in practice by Soviet and Polish state authorities to Ukrainians in the mid– and the second half XX c. Sung creations re-produce hard fates of fighters for national liberation and lives of their relatives who had been persecuted and deported to Siberia or re-settled in the course of «Wisla» action because of political motives. В статье проанализированы тюремные песни-хроники и образцы о депортациях, которые составляют часть фольклорной летописи повстанческого движения. В этих произведениях — народная интерпретация последствий етноцидной политики, которую применяла к украинцам советская и польская власти в середине и второй половине ХХ века. Они воспроизводят тяжелую судьбу участников национально-освободительной борьбы и их семей, которые были заключены или депортированы из-за политических убеждений в Сибирь и в результате акции «Висла». 2013 Article Пісні-хроніки ХХ століття: фольклорна хроніка арештів та депортацій / О. Чікало // Народознавчі зошити. — 2013. — № 1 (109). — С. 40-44. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94900 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Чікало, О. Пісні-хроніки ХХ століття: фольклорна хроніка арештів та депортацій Народознавчі зошити
description	У статті проаналізовано тюремні та виселенські пісні-хроніки, які становлять частину фольклорного літопису повстанського руху. Ці твори — народна інтерпретація наслідків етноцидної політики, яку застосовувала до українців радянська та польська влади в середині та другій половині ХХ століття. Вони відтворюють важку долю учасників національно-визвольної боротьби та їхніх родин, що були ув’язнені чи депортовані через політичні переконання до Сибіру та внаслідок акції «Вісла».
format	Article
author	Чікало, О.
author_facet	Чікало, О.
author_sort	Чікало, О.
title	Пісні-хроніки ХХ століття: фольклорна хроніка арештів та депортацій
title_short	Пісні-хроніки ХХ століття: фольклорна хроніка арештів та депортацій
title_full	Пісні-хроніки ХХ століття: фольклорна хроніка арештів та депортацій
title_fullStr	Пісні-хроніки ХХ століття: фольклорна хроніка арештів та депортацій
title_full_unstemmed	Пісні-хроніки ХХ століття: фольклорна хроніка арештів та депортацій
title_sort	пісні-хроніки хх століття: фольклорна хроніка арештів та депортацій
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94900
citation_txt	Пісні-хроніки ХХ століття: фольклорна хроніка арештів та депортацій / О. Чікало // Народознавчі зошити. — 2013. — № 1 (109). — С. 40-44. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.
series	Народознавчі зошити
work_keys_str_mv	AT číkaloo písníhroníkihhstolíttâfolʹklornahroníkaareštívtadeportacíj
first_indexed	2025-07-07T01:33:02Z
last_indexed	2025-07-07T01:33:02Z
_version_	1836949944596955136
fulltext	ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013 Пісні-хроніки історичної тематики виникли на ґрунті давньої епічної традиції українського на- роду. У них відтворено події, пов’язані з трагічною загибеллю яскравих особистостей, героїчні вчинки яких закарбувалися у народній пам’яті. Поява таких творів свідчить про тривку історичну пам’ять наро- ду, який у поетичній формі намагався увіковічнити своїх славних синів, що виступали проти іноземного поневолення. Тому не випадково у сюжетиці цього жанру відображено національно-визвольні змагання ХХ ст., зокрема періоду ОУН-УПА. Необхідно за- уважити, що історичні події зазначеного періоду вно- сять принципово нове звучання у семантику базових мотивів. У них домінує виразний політичний стру- мінь, що пронизує поетичні оповіді про трагічні долі героїв, які присвятили своє життя Батьківщині. Частиною фольклорного літопису повстанського руху стали тюремні та виселенські пісні-хроніки. Г. Дем’ян пише, що «оскільки герої таких пісень були безпосередніми учасниками національно-визвольної боротьби ОУН, УПА, СКВ та їхніми сподвижника- ми з найширших кіл українців, які жили легально, то вже цей аргумент дає цілковиту підставу для вклю- чення їх до складу повстанських» [3, с. 355]. Пісні- хроніки тюремної тематики — своєрідна реакція на- роду на репресії, які застосовувала влада проти інако- мислячих. Вони, як правило, виникали в тюремному чи табірному середовищах, а також між родичами та друзями ув’язнених [6; с. 43]. Мотивний фонд, що складає сюжетику цієї тематичної групи, відображає арешти, знущання, допити, які відбувалися в тюрмах, та гідну поведінку героїв. Він демонструє тяглість тра- диції, оскільки такі мотиви наявні у народно-пісенних зразках давнішого походження, зокрема у думах (про Самійла Кішку), баладах («В Цареграді на риноч- ку»), піснях-хроніках (про Лук’яна Кобилицю). Для цих зразків характерні лише узагальнені згадки про ув’язнення героїв («Ой там його змудрували, Суплі- ку читали Та й там уже його на час зав’язали» [3, с. 356, 360]). Відтак домінантною рисою зазначе- них пісень-хронік ХХ століття є їхня політична мар- кованість. Один з яскравих творів — про відомого підпільника Кузьму Дасіва, що впродовж тривалого часу виготовляв так звані «летючки», в яких повідо- мляв про злочини радянської влади. Його заарешту- вали у 1973 році у Львові та засудили на десять ро- ків таборів та заслання. Хроніка акумулювала моти- ви, що відтворюють судовий процес та сміливу поведінку героя під час нього: Оксана ЧІКАЛО ПІСНІХРОНІКИ ХХ СТОЛІТТЯ: ФОЛЬКЛОРНА ХРОНІКА АРЕШТІВ ТА ДЕПОРТАЦІЙ У статті проаналізовано тюремні та виселенські пісні-хро- ніки, які становлять частину фольклорного літопису по- встанського руху. Ці твори — народна інтерпретація на- слідків етноцидної політики, яку застосовувала до україн- ців радянська та польська влади в середині та другій по- ловині ХХ століття. Вони відтворюють важку долю учас- ників національно-визвольної боротьби та їхніх родин, що були ув’язнені чи депортовані через політичні переконання до Сибіру та внаслідок акції «Вісла». Ключові слова: пісня-хроніка, жанр, сюжет, мотив, ло- кальний, традиція, трагедія, формула, образ. © О. ЧІКАЛО, 2013 41Пісні-хроніки XX століття: фольклорна хроніка арештів та депортацій ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013 Та як його там їмили, зачали питати: Усих, усих бандерівців маєш нам назвати! Ни назву вам, москалики, та й ани єдного, Ни поможу вам знищити цвітку вкраїнського [3,с. 360]. І далі: Як лиш мовив кузьма Дасів ото єдно слово, Злетілися каґебісти катувати знову. Знущалися довго-довго, мало ни пів року, Та й повели до процесу слухати вироку. Присудили му сім років — у тюрмі, в кайданах, а до того щи додали три роки заслання… Несут вітри із Сибіру у Грабовиць вісти: Ни піддався кузьма Дасів москалям-чекістам [3, с. 360]. Цей зразок до певної міри є ілюстрацією того, що у піснях-хроніках ХХ ст. відбувається не тіль- ки констатація факту чи відтворенння інформації. У них народ оцінює діяльність учасників україн- ського підпільного руху, що виражено номінативом «цвіток» у значенні найбільшої похвали («цвіт на- ції»). Пісні досліджуваного фольклорного пласту створили образ українця-патріота, головними ри- сами якого є безстрашність, чесність і незламність. Ці ознаки притаманні як образам вояків-повстанців, так і політичним в’язням. Виразність у змалюванні засуджених героїв укра- їнського підпілля досягається завдяки опозиції «свій-чужий» або ж «національний герой — ворог- кат». Це протиставлення типове для творів національно-визвольної тематики і на його основі побудовано значний масив сюжетів пісень-хронік та балад. Однак образ народного борця навіть у цих найближчих жанрах ліро-епосу змальовується по-різному. Так, в одній із балад відтворено пере- живання підпільниці, пов’язані з любов’ю до бать- ків, яких вже не судилося побачити: Сидить Оля у камері, Слідчий з карткою іде: — Ой збирайся, молода Олюсю, Ми з тобою на суд підем. — Ой ви, кати, злії люди За що судите мене? ви хочете, щоби батько, ненька Більш не бачили мене [7, с. 262]. Цей зразок загострює увагу на драматичних об- ставинах у житті героїні — молодої дівчини («моло- да Олюся»), яка присвятила своє життя національ- ній справі. На відміну від пісні-хроніки, балада не спрямована на докладне відтворення подій. Вона за- глиблюється у внутрішній світ людини, акцентує на моральному конфлікті («Ой ви, кати, злії люди За що судите мене? Ви хочете, щоби батько, ненька Більш не бачили мене»), адже найбільшою траге дією для батьків є втрата дитини. Наведений варіант до- водить дещо відмінну семантику образів народних героїв відтворених у поетичних новинах та баладах, яка зумовлена різним функціональним навантажен- ням, закладеним у цих ліро-епічних утвореннях. Пісні-хроніки вказаної тематики виразно відтво- рюють епізоди перебування політичних арештантів у в’язницях. Зразок, зафіксований на Гуцульщині, ін- формує про учасниць підпілля, які потрапили під прес каральних слідчих заходів («Сидимо в підвалі, нас тут тридцять дві, Полягаєм спати попід дві стіні» 1). Оповідь ведеться від першої особи — очевидиці по- дій, з метою відтворення, повідомлення «вірної прав- ди». Саме епічною позицією співця зумовлено нату- ралістичне змалювання допитів та страждань в’язнів, на яких чинився психологічний тиск з метою «злама- ти» морально, а коли не вдавалося, то й знищити фі- зично («Вони залізяков б’ють по голові. По голові били, а ще й у живіт, Потім — попід груди, аж тем- ніє світ» 2). Такі докладні описи засвідчують доміну- вання епічного елемента у зразках цього жанру. Го- ловна увага акцентується не на переживаннях героїв (як у баладах), а на детальному відтворенні подій, які зосереджені в конкретному часопросторі. Виселенські пісні, як і хроніки тюремної тематики, виникли вже на підготованому ґрунті, адже у контек- сті української історії депортації ХХ ст. не були чи- мось новим. «Розбійницько-людоловецька практи- ка насильницького захоплення та вигнання українців із освоєних віками рідних земель на чужі терито- рії, — пише Г. Дем’ян, — проводилися агресивни- ми сусідами з давніх-давен. Цим займалися хозари і печеніги, половці і татари, турки і московити, поля- ки, румуни і німці, але таких масштабів, яких це до- сягло в часи будівництва «соціалістичного і комуніс- тичного земного раю Україна не зазнавала ніколи» [3, с. 389]. Мотиви, які описують виселення, акуму- лювали давні епічні твори — думи («За річкою вог- ні горять, Там татари полон ділять. Село наше запа- лили і багатство розграбили. Стару неньку заруба- 1 Особистий архів О. Чікало. 2 Особистий архів О. Чікало. Оксана ЧікалО42 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013 ли, А миленьку в полон взяли. А в долині бубни гудуть, Бо на заріз людей ведуть» [10, с. 8]), наяв- ні вони й у кубанських піснях, що стосуються пере- селення козаків 1792 р. («Зажурились чорноморці, Ой, що нігде прожити, Гей, Гей, й оселився враг про- клятий, Виганя… виганяє з хати» [4, с. 14, 15]). Своєю чергою поетичні новини фіксують хроніку виселень ХХ століття. Вони відображають наслід- ки етноцидної політики, яку застосовувала до укра- їнців радянська та польська влади, а саме відтворю- ють важку долю українських родин, що були депор- товані через політичні переконання до Сибіру та внаслідок акції «Вісла». Сьогодні в історичній науці існує багато дискусій- них питань щодо депортації українців з їхніх етніч- них земель, яка відбулася внаслідок договору між Польщею та УССР від 9 вересня 1944 р. [9, с. 287— 293], зокрема щодо добровільності чи примусовості переселення. Українські та польські науковці інтер- притують ці події по-різному [2, с. 245—249]. На- томість етнокультурна традиція зафіксувала народ- не трактування цих подій, зокрема пісні-хроніки до- кладно описують масовий характер вивезень, що набув величезних масштабів і став народною траге- дією. За специфікою відображення дійсності такі тво- ри близькі до суспільно-побутових хронік, оскільки постаті героїв відходять на другий план, а докладно змальовується загальний соціальний контекст. Пісні-хроніки цього тематичного пласту підтвер- джують реальні факти виселення українців на північ Росії, що засвідчують очевидці тих подій. Про долю сім’ї Костя Кунанця з Яворівщини зафіксовано роз- повідь його дружини Марії: «Про то, що вивозять на Сибір, всі знали ще з сорокового року. Тоді з на- шого села ні з того, ні з сього вивезли дві родини, Линдів і Кужичів. Ні в сорок п’ятім, ні в сорок шес- тім році не вивозили якось нікого. Але на весну со- рок семого всі почали говорити, що буде великий ви- віз на Сибір. Всі почали потерпати, бо могли виво- зити будь-кого і за будь-що. А я вже, по суті, була певна, що мене точно вивезуть, бо ж чоловік аре- штований як бандерівець» [11, с. 134]. Про цей кон- кретний випадок в українському середовищі у Ке- меровській області (Росія) виникла пісня-хроніка. У ній повідомляється про точні часові рамки події: а у сорок семім році, Двайцять першого лютня, Поз’їздились всі катюги в наші села і міста [11, с. 143]. Подібний варіант про виселення мешканців За- керзоння зафіксувала О. Кузьменко у с. Хміль Устрицького повіту Підкарпатського воєводства, Республіки Польща: в понеділок рано, ще й сонце не стало, До нашого села військо приїхало. військо приїхало, такий розказ дало — Щоб за дві години село ся зібрало 3. Пісні-хроніки цього тематичного пласту у пое- тичній формі подають відносно точну хронологію подій, яка є виявом часопросторової локалізації пісень-хронік, що цікаво не тільки з погляду фоль- клористики, а й інших дисциплін, зокрема історії та етнології. Зазначений фольклорний матеріал де- монструє своєрідну властивість народнопісенного твору «консервувати» історичні факти, зокрема за- фіксовано примусовий характер виселень на північ- ний захід Польщі («На Захід їхали, але не з ра- дости, Прийшов такий розказ від пана старости») і обмежений час, за який люди мали зібратися («Військо приїхало, такий розказ дало — Щоб за дві години село ся зібрало»). Це зумовлено формально-стилістичними характеристиками, функ- ціональністю жанру, також цьому сприяє й вираз- но окреслений хронотоп (використання реальних топонімів та часових рамок події). Мотив важкої мандрівки характерний як для по- етичних новин про вивезення до Сибіру, так і при- свяченим операції «Вісла». Про це свідчить зразок, зафіксований на Яворівщині: Привезли нас на станцію, Тут почали скидати, і чекаєм розпорядку, Щоби вже ладуватись… За сім тисяч кілометрів Та із рідного львова, То везли нас три неділи в замкнених вагонах [11, с. 144]. Як вже було сказано, сюжети зазначених пісень- хронік побудовані на опозиції «свій-чужий», зокрема протиставляються образи отчого краю («рідного Львова») і далекої, невідомої землі, що знаходиться «за сім тисяч кілометрів». Своєю чергою для варіан- 3 Особистий архів О. Кузьменко. 43Пісні-хроніки XX століття: фольклорна хроніка арештів та депортацій ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013 тів хронік цієї тематики характерне традиційне, про- низане плачем прощання з «рідними хатами» та «рід- ним селом». Виселенці з Закерзоння персоніфікують свої села, називають їх «сиротами», протиставляючи занедбаній території на північному заході Польщі: а ми як заїхалі — Поле не горане, Жито не сіяне, Одно єдни мури, Й то порозваляне. Села наші, села, віте сиротами, а нашими людьми Захуд засіляні [1, с. 371]. На вістрі цього протиставлення досить виразно простежується трагізм ситуації, у якій опинилися сотні українських родин, що були відірвані від своєї Батьківщини. Зазначені народнопісенні зразки акцентують на образі дороги. Він є універсальним, «вічним» фоль- клорним образом, а разом з тим і своєрідним хроно- топом, який у творах цього жанру, з одного боку, є часо-просторовим тлом, на яке нанизуються події подорожі. Про це свідчить послідовний виклад по- дій, який досягається за допомогою повторюваних предикатів (А як вже заладували, То двері зачини- ли, І вікна позабивали, Щоби не дивитись [11, с. 143]). З іншого боку, хоча пісні-хроніки ХХ ст. тяжіють до реалістичного зображення подій, однак і у них простежується нашарування рудиментів мі- фологічного світогляду та християнської традиції. У поетичних новинах, як правило, змальовано важку дорогу в чужий край, під час якої гинули люди («Три дні ми вже їдем, їсти не дають — друзі по ва- гонах із голоду мруть» [3, с. 394]). Сучасна дослід- ниця Н. Лисюк зазначає, що для міфологічного сві- тогляду характерний образ «дороги-тканини в будь- яких її конкретних утіленнях (нитка, вірьовка-канат, полотно, рушник тощо), адже вихідна народна ме- тафорика уподібнює дорогу розісланому полотну (то ж і донині ми вживаємо вирази полотно дороги, за- лізничне полотно)» [5, с. 168]. Як ілюструє мотив хроніки, саме «залізничне полотно» стало кордоном між етапами життя людини у своєму, рідному краї і буттям, виживанням у чужій стороні. Часто воно було межовим простором між світом живих і мерт- вих («друзі по вагонах із голоду мруть»). Своєю чергою у деяких зразках відтворення по- дібних подій менш драматичне, адже вивозили всю родину, що мала бути у Сибіру разом. Ця обстави- на сприймається як допомога Всевишнього («А нам там дорога не є дуже страшна, бо ми всі тут разом, то від Бога ласка» 4). Саме звернення до Бога є ти- повим для пісень-хронік різних тематичних циклів. Традиційною, зокрема, є молитва-прохання про до- помогу і заступництво: Ой допоможи нам, Боже, Те горе перебути, і на рідну Україну Назад ся вернути [11, с. 145]. Відтак зразки цього жанру засвідчують своєрід- ний синтез залишків міфологічного мислення з хрис- тиянським світоглядом українців, які у важких жит- тєвих обставинах мали надію з Божою допомогою повернутися на рідну землю. Отже, національно-визвольна боротьба україн- ського народу ХХ ст. залишила свій відбиток в укра- їнських піснях-хроніках. Ці твори увібрали в себе як традиційні, так і специфічні, характерні для того часу риси. Досліджуваний фольклорний пласт зафіксував конкретні історичні події як локального значення, так і ті, що мали значний резонанас у суспільному жит- ті. Вони відображені крізь призму трагічних доль на- родних героїв, які зазнали переслідувань, були ув’язнені, закатовані тощо. Мотиви свідомої само- пожертви як найвищого ступеня відданості своєму народові властиві саме для цього фольклорного ма- теріалу. Реалії, притаманні національно-визвольним змаганням, відтворено за допомогою характерних для народної пісенності поетичних засобів. Вони вказу- ють на генетичну пов’язаність цих творів з козаць- кими піснями та думами. 1. Борисенко в. Холмщина та Підляшшя / В. Борисен- ко, Г. Вишневська, І. Гаврилюк та ін. — К. : Родовід, 1997. — 384 с. 2. виноградська Г. Депортації українців з Польщі 1944—1947 рр.: проблеми періодизації та обставини переселення (за матеріалами усних оповідей депорто- ваних) / Г. Виноградська // Схід/Захід : спеціальне видання. — Вип. 11—12. — С. 243—249. 3. Дем’ян Г. Українські повстанські пісні 1940—2000 ро- ків : істор.-фольклорист. дослідження / Г. Дем’ян. — К. : Українська видавнича спілка ; Львів : Галицька 4 Особистий архів Є. Луня. Оксана ЧікалО44 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013 видавнича спілка, 2003. — 582 с. — (Препринт. — Ін-т народознавства НАН України). 4. Захарченко в.Г. Народные песни Кубани: из реперту- ара Державного кубанского казачьего хора / В.Г. За- харченко. — Краснодар : Краснодарское книжное из- дательство, 1987. — 320 с. 5. лисюк Н.а. Міфологічний хронотоп: Матеріли до курсів «Міфологія», «Міфологія слов’янська і світо- ва» / Н.А. Лисюк. — К. : Український фітосоціоло- гічний центр, 2006. — 200 с. 6. Мельник Г. Сл. п. Ольга Гасин / Г. Мельник // Кві- тучі береги.— 1986. — Ч. 21. — С. 41—43. 7. Народна пісенність підльвівської Звенигородщи- ни : збірник / зібрала і упоряд. О. Харчишин. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2005. — 352 с. 8. Народ про Кобилицю : зб. фольклор. творів / упоряд., вступ. ст. і прим. В.І. Тищенка. — К. : Наукова думка, 1968. — 180 с. 9. Угода між урядом УРСР і ПКНВ про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР. 9 вересня 1944 р. // Де- портації. Західні землі кінця 30-х — початку 50-х рр.: документи, матеріали, спогади : у 3 т. / відп. ред. Ю. Сливка. — Львів, 1996. — Т. І: 1939— 1945 рр. — С. 287—293. 10. Українські народні думи та історичні пісні / упоряд. П.Д. Павлій, М.С. Роді на, М.П. Стельмах. — К. : Видавництво АН УРСР, 1955. — 660 с. 11. Яворівщина у повстанській боротьбі: Розповіді учас- ників та очевидців / записав і упоряд. Є. Луньо. — Львів : Літопис, 2005. — Т. 1: Наконечне Перше. Наконечне Друге. — 576 с. Oksana Chikalo SONGS-CHRONICLES OF XX c.: FOLKLORE CHRONICLE OF ARRESTS AND DEPORTATIONS In the article have been analyzed some prison song-chronicles and specimens of those on deportations — sung creations that form quite a part of folklore heritage of insurgent movement. The mentioned kinds of songs re-present people’s look on con- sequences of ethnocide policy put in practice by Soviet and Polish state authorities to Ukrainians in the mid– and the se- cond half XX c. Sung creations re-produce hard fates of figh- ters for national liberation and lives of their relatives who had been persecuted and deported to Siberia or re-settled in the course of «Wisla» action because of political motives. Keywords: song-chronicle, genre, plot, motive, localisation, tradition, tragedy, formula, image Оксана Чикало ПЕСНИ-ХРОНИКИ ХХ ст.: ФОЛЬКЛОРНАЯ ХРОНИКА АРЕСТОВ И ДЕПОРТАЦИЙ В статье проанализированы тюремные песни-хроники и образцы о депортациях, которые составляют часть фоль- клорной летописи повстанческого движения. В этих про- изведениях — народная интерпретация последствий етно- цидной политики, которую применяла к украинцам совет- ская и польская власти в середине и второй половине ХХ века. Они воспроизводят тяжелую судьбу участников национально-освободительной борьбы и их семей, которые были заключены или депортированы из-за политических убеждений в Сибирь и в результате акции «Висла». Ключевые слова: песня-хроника, жанр, сюжет, мотив, ло кальный, традиция, трагедия, формула, образ.

Пісні-хроніки ХХ століття: фольклорна хроніка арештів та депортацій

Institution

Ähnliche Einträge