Плакат у творчості Євгеніуша Гета Станкевича
У статті аналізується творчість Гета Станкевича — графіка, скульптора, митця, діяльність якого є зразком для наслідування та подальшого наукового дослідження. Розглянуто графічні праці, що стали відображенням культурно-художнього середовища. Проводиться дослідження композиційних та стилістичних...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Назва видання: | Народознавчі зошити |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94908 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Плакат у творчості Євгеніуша Гета Станкевича / Т. Шепеть // Народознавчі зошити. — 2013. — № 2 (110). — С. 350-355. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-94908 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-949082016-02-13T03:00:08Z Плакат у творчості Євгеніуша Гета Станкевича Шепеть, Т. Статті У статті аналізується творчість Гета Станкевича — графіка, скульптора, митця, діяльність якого є зразком для наслідування та подальшого наукового дослідження. Розглянуто графічні праці, що стали відображенням культурно-художнього середовища. Проводиться дослідження композиційних та стилістичних особливостей автопортретів. Прослідковано перехід автопортрета від станкової графіки до друкованої поліграфії. Зокрема розглянуто середовище художнього життя та тенденції розвитку мистецького процесу. The article has brought an analytic study in creativeness by Get Stankiewicz, eminent Polish graphic artist and sculptor, whose work was and still is exemplary and inviting further investigations as for its artistry as well as in its social comprehension. Graphic works being reflections on cultural events and artistic expressiveness have been considered in the course of research. Review of some stylistic and compositional features in selfportraits has been performed. In self-portraiture have been traced transitions from the easel graphical techniques to poligraphic printing. Polish creators’ milieu and directions in processes of artistic development have particularly belonged to the subjects of the survey. В статье анализируется творчество Гета Станкевича, графика, скульптора художника деятельность которого является образцом для подражания и дальнейшего научного исследования. Рассмотрены графические работы, ставшие отражением культурно-художественной среды. Проводится исследование композиционных и стилистических особенностей автопортретов. Прослеживается переход автопортрета от станковой графики к печатной полиграфии. В частности, рассмотрена среда художественной жизни и тенденции развития художественного процесса. 2013 Article Плакат у творчості Євгеніуша Гета Станкевича / Т. Шепеть // Народознавчі зошити. — 2013. — № 2 (110). — С. 350-355. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94908 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Шепеть, Т. Плакат у творчості Євгеніуша Гета Станкевича Народознавчі зошити |
| description |
У статті аналізується творчість Гета Станкевича — графіка,
скульптора, митця, діяльність якого є зразком для наслідування та подальшого наукового дослідження. Розглянуто
графічні праці, що стали відображенням культурно-художнього середовища. Проводиться дослідження композиційних та стилістичних особливостей автопортретів. Прослідковано перехід автопортрета від станкової графіки до
друкованої поліграфії. Зокрема розглянуто середовище художнього життя та тенденції розвитку мистецького процесу. |
| format |
Article |
| author |
Шепеть, Т. |
| author_facet |
Шепеть, Т. |
| author_sort |
Шепеть, Т. |
| title |
Плакат у творчості Євгеніуша Гета Станкевича |
| title_short |
Плакат у творчості Євгеніуша Гета Станкевича |
| title_full |
Плакат у творчості Євгеніуша Гета Станкевича |
| title_fullStr |
Плакат у творчості Євгеніуша Гета Станкевича |
| title_full_unstemmed |
Плакат у творчості Євгеніуша Гета Станкевича |
| title_sort |
плакат у творчості євгеніуша гета станкевича |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94908 |
| citation_txt |
Плакат у творчості Євгеніуша Гета Станкевича / Т. Шепеть // Народознавчі зошити. — 2013. — № 2 (110). — С. 350-355. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT šepetʹt plakatutvorčostíêvgeníušagetastankeviča |
| first_indexed |
2025-07-07T01:33:31Z |
| last_indexed |
2025-07-07T01:33:31Z |
| _version_ |
1836949976970690560 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
Тетяна ШЕПЕТЬ
ПЛАКАТ У ТВОРЧОСТІ
ЄВГЕНІУША ГЕТА СТАНКЕВИЧА
У статті аналізується творчість Гета Станкевича — графіка,
скульптора, митця, діяльність якого є зразком для насліду-
вання та подальшого наукового дослідження. Розглянуто
графічні праці, що стали відображенням культурно-
художнього середовища. Проводиться дослідження компо-
зиційних та стилістичних особливостей автопортретів. Про-
слідковано перехід автопортрета від станкової графіки до
друкованої поліграфії. Зокрема розглянуто середовище ху-
дожнього життя та тенденції розвитку мистецького процесу.
Ключові слова: станкова графіка, плакат, мідьорит, авто-
портрет, польська школа графіки.
© Т. ШЕПЕТЬ, 2013
Розвиток польського плаката пройшов довгу
еволюцію. Із звичайного інформаційного ар-
куша він перетворився в об’єкт мистецва. У фон-
дах Львівського музею етнографії та художнього
промислу зберігається понад 4 тис. зразків поль-
ського плаката. Над ним працювало багато визна-
них художників. Такий перехід до плакатного мис-
тецтва призвів до щорічних виставок у Монако,
Парижі, Празі, Кракові.
Плакат на території Польщі розпочав активно
розвиватися з XIX ст., головним чином на терито-
рії Кракова та Львова. У музеях почали формувати
збірки плакатів, одним з яких і став музей Етногра-
фії та художнього промислу у Львові. У колекції най-
більш широко представлено плакати з Франції [4,
с. 13], яка вважається батьківщиною плаката [4,
с. 90], та Польщі (понад 1,5 тис. експонатів). Се-
ред авторів: В. Коссак, С. Виспянський, Е. Барто-
ломейчик, Ю. Мегоффер, С. Норблін, К. Фрич та
інші. Один з етапів розвитку польського плаката
представлений художниками міжвоєнного періоду,
серед яких збірка Тадеуша Грановського, яка нара-
ховує майже усю спадщину довоєнного періоду.
Окремо представлено плакатне мистецтво Укра-
їни, в загальному роботами Львівських митців Пе-
тра Холодного, Павла Ковжуна, Володимира Сі-
чинського та ін. Їхні праці базувалися на досвіді
Г. Нарбута та на різних формах графіки книжкової,
ужиткової, плакатної. Така збірка музею є важли-
вою історико-культурною цінністю. Плакат виділяє
важливі подїї тих часів та окреслює розвиток куль-
тури та мистецтва для спадщини України та Поль-
щі. Завдячуючи плакатам сучасники можуть насо-
лоджуватися естетикою повсякденного життя меш-
канців попередніх епох. Збірка колекції польського
плаката музею найбільша в Україні та одна з кращих
у світі. Одна з перших виставок, організованих му-
зеєм за кордоном, була участь плакатів Тадеуша Гра-
новського (літографія) у Вільянові у 1994 р. [4,
c. 13], видатного плакатиста європейського значен-
ня, одного з найвизначніших польських плакатистів,
який є цілою епохою у розвитку польського плака-
та [4, с. 23]. У 2004 р. оголошено рік Польщі в
Україні, що зблизило стосунки з польською сторо-
ною. У 2006 р. відбувається експозиція у Краків-
ському Національному музеї Польщі, де представ-
лено мистецьку спадщину А. Мухи з фондів Львів-
ського музею. Краківське середовище, де виник
художній плакат, а також варшавське, де він розви-
351Плакат у творчості Євгеніуша Гета Станкевича
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
Іл. 1
Іл. 2
вався, використовуючи модерні засоби виразу, на-
дали нового розвитку.
Польська школа плаката — унікальне явище. В
умовах, непридатних для творчості, пристосованих
до комерції, митцям вдалося створити плакати з мис-
тецькою цінністю.
Найважливіші зміни в польській графіці плаката,
що згодом стали називатись «Польською школою
графіки», сформували такі особистості як: Юзеф
Мроцак, Генрик Томашевський, Войцех Замечник,
Ян Леница, Роман Цеслевич, Вальдемар Свєжий.
Кожен автор створив свій стиль, що впізнавався з
першого погляду. ХХ століття на польських теренах
відзначилося акцією «Солідарність». Це і стало по-
штовхом для подальшого розвитку плаката.
З’явилися роботи таких митців як Гета Станкевича,
Єжи Чернявського, Лешака Жабровського, Гжего-
жа Маршалика та інших. Свій індивідуальний шлях
обрав Гет Станкевич. Його плакати відображають
мислення європейського суспільства, часто порушу-
ючи важливі питання, присвячені революції «Солі-
дарності». В такий час Євгеніуш Гет Станкевич роз-
виває актуальну на той період тематику, виробляє
притаманну лише йому пластичну мову.
Народився Євгеніуш Гет Станкевич 14 травня
1942 р. недалеко від Вільнюса [9, s. 3], за націо-
нальністю білорус 1. Став неперевершеним графі-
ком, скульптором, та яскравою особистістю у твор-
чих і культурних колах Польщі. Його перша ви-
ставка відбулась 1964 р. у Кракові (наступні
1987 р., 1988 р., 1989 р.), Люблін (1990 р.), Вар-
шава (1994 р., 1995 р.). Став лауреатом багатьох
нагород, у тому числі здобув і культурні нагороди
«Солідарності», за роки 1981—1982 нагородже-
ний Почесною медаллю Міжнародного бієнале су-
часного екслібриса (1988 р.), культурною премією
Нижньої Саксонії (1995 р.) та «Золотий глобус»
(2011 р.). Посмертно нагороджений Лицарським
хрестом ордена польського відродження. У 1945—
1960-х рр. навчався та брав участь в «Колі плас-
тиків — аматорів». У 1961—1966 роках студіює
архітектуру в технічному університеті Вроцлава.
Протягом 1966—1972 рр. навчався графіки у Дер-
жавній вищій школі образотворчих мистецтв в сту-
дії Станіслава Давскі і Мачея Урбаніка. Уже в ці
1 Тут використано факти з життя із слів брата Януша
Станкевича.
роки своєї творчості активно втілював прояви фан-
тазії та не боявся експериментів у канонічному ство-
ренні графічних робіт. У 70-х рр. був художником
та директором видавництва «Осолінеум». Впро-
довж усього життя пов’язаний з Вроцлавом та став
одним з художніх символів міста.
Євгеніуш Станкевич на рубежі 60-х і 70-х років
був пов’язаний з культурою студентів Вроцлава. В
той час і наступив прорив у польському плакаті, який
після модерністичної хвилі повернувся до малярства
в новій конфігурації. Такий імпульс прийшов саме із
Тетяна ШЕПЕТЬ352
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
Іл. 3
Іл. 4
Вроцлава, де працювала «Четвірка Вроцлавська»:
Жан Яромир Алексін, Джордж Чернявські, Жан
Савка і Євгеніуш Гет Станкевич. Їх плакати були по-
єднанням поп-арту і сюрреалізму з комічними еле-
ментами. Щоразу Станкевич звертається до іронії,
гумору, гри фантазії у своїх творах (образах). Час-
то висміює нестандартні форми власного тіла... «Лю-
дина в сучасному світі — це найбільш загальне і гло-
бальне поняття, і численні його грані стають об’єктом
освоєння і дослідження [2, c. 14]. Різноманітні ро-
боти Гета індивідуальні, але дуже впізнавані та під-
креслюють нову виразну хвилю.
Гет Станкевич також є автором виконаних ху-
дожніх робіт Альберта Дюрера. Проект під назвою
DÜRERY XX (з колекції Національного музею
Любомирських, міста Львова). Серед дереворитів
найбільш відомі: «Зняття з хреста», «Христос як
цар світу», «Мадонна з дитиною», «Св’яте сімей-
ство», зображення коней та драперії. Найбільше
Гета Станкевича з різних технік станкової графіки
цікавив мідьорит, який вимагає терпіння, точності і
фізичної сили. Ця техніка не змінювалася протягом
багатьох століть, вимагає матрицю з відмінною під-
готовкою та точних штрихів різцем. Такі вміння і
майстерність приходять лише з часом та досвідом.
Хоча художник був визнаний і на батьківщині, і за
кордоном, він намагався уникнути публічності, на-
магався жити ближче до народу. З 1995 р. оренду-
вав будинок, який згодом стали називати «Дім мі-
дьоритника» і перетворив його на витвір мистецтва 2.
Фасади прикрасив своїми скульптурними рельєфа-
ми («Автопортрет» (іл. 1) та «Зроби це сам» (іл. 2)
1977 року). Цікавою є інсталяція на стінах у вигля-
ді кольорових плямок, що відображають фантазію
та нестандартний підхід Станкевича.
Євгеніуш Гет Станкевич, як і сучасне суспільство,
відзначається нетерпимістю до канонів як у графіці,
так і в житті. За словами Гета, краще подивитися та
доторкнутися до самобутності оригіналів, а не існу-
вати в інтернеті. Неординарність Гета проявилася і
в нелюбові до навчання та небажанні викладати
(працював викладачем з 1982 р. в Академії мис-
тецтв, з 1992—1993 викладав короткий курс мідьо-
риту, у 1998 р. знову повернувся до роботи та став
професором). Він збирав величезні класи, оскільки
викладав зовсім неакадемічно.
Умовно плакати Євгеніуша Станкевича можна
розділити на три етапи.
I. 1977—1988 рр. (із саркастичними мотивами)
(іл. 3).
II. 1988—1995 рр. (праці без гумору із ступенем
вигадки. Умовна композиція. Використані фрагмен-
ти обличчя) (іл. 4).
2 Тут використано факти з музею «Дім мідьоритника»
(Archiwum Museum «Dom Miedziorytnika» — Wroclaw,
Polska).
353Плакат у творчості Євгеніуша Гета Станкевича
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
III. II пол. 90-х років (збереглася абстрактна ком-
позиція та переважали автопортретні зображення.
Використовував фрагменти: ніс, очі, вуха, борода та
палець руки) (іл. 5).
На рубежі 80—90-х рр. розробив оригінальну
техніку, яку назвав «Осмянською школою паспор-
ту» (іл. 6). Такі роботи поєднували в собі малярство,
рисунок, фрагменти графічних відбитків в основно-
му мідьорит та власні поправки (олівець, туш). По-
єднував кольоровий папір, картон, різноманітні тек-
стури з паспорту, яке обрізане не лише рівномірно,
але і нерівно рване. Теми робіт в основному типові:
автопортрет та еротика. Роботи майже в усіх випад-
ках супроводжувалися написами, коментарями —
це і була його гра з концептуалізмом. З його слів:
«Мої роботи нічого не значать без контексту».
Гет Станкевич став не лише майстром графічно-
го гумору, його плакати були об’єктом колекціоне-
рів. Освоївши різні ділянки графіки, перевагу нада-
вав станковій. Активно вів пошуки нової стилізації
творів, органічно вписуючи їх у друковану полігра-
фію (іл. 6). У мідьориті сміливо експерементував з
образами і формальними засобами. Станкевич з до-
стовірністю відтворює в серії автопортретів як пор-
третні риси, так і елементи з власної уяви. Більшість
мідьоритів часто провокативного змісту з загостре-
ним сприйняттям реальності. Однак, розвиваючи
такі сюжети, автор не зводить твори до сухої схе-
ми, а працює над створенням образів, часто даючи
людині домислити потрібне, і таким чином стати спі-
вучасником полотна.
Інтрига станкових аркушів зберігається і в точ-
ному перерахунку штрихів, деталей, і в містично-
філософських сюжетах. Станкові праці «Автопор-
трети» (іл. 7) виступають як самостійними арку-
шами, а також їх можна окреслити і як серію
авторських робіт. У цьому контексті слід відзначи-
ти слова Мирослава Радчака: «…Кожен має по-
мислити про плакати як про певну цілісність, се-
рію, пластичний і інтелектуальний проект» [9, s. 2].
Всі обличчя об’єднує типаж автора, але з різними
психологічними відтінками. В результаті з’явилося
багато інтерпретацій автопортретів з різноманітни-
ми фантастичними та реалістичними мотивами. Так,
в уяві автора формується нова реальність, у якій
сучасність вплітається в містичність. Гет Станке-
вич часто формує умовне середовище, залишаючи
Іл. 5
Іл. 6
білий фон аркуша, з композиції випадають непо-
трібні деталі, уся увага концентрується на дії. Гра-
фік утримує акцент на емоційності, поглиблює ха-
рактер персонажа, де портрет подається з лаконіч-
ним моделюванням елементів обличчя. Силует і
обриси портретів самі заповнюють простір, емоцій-
но притягуючи до себе увагу. На площині паперу
співіснують різні образи, мотиви, сюжетні сцени,
Тетяна ШЕПЕТЬ354
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
Іл. 7
які дуже часто перетворюються в шаржові малюн-
ки. Іноді складається враження, що автор поставив
перед собою завдання висміяти власні риси харак-
теру та анатомічні особливості тіла. У творчості Гета
Станкевича неможливо поставити чітку межу між
жанрами його діяльності. Періодично графіка пе-
реходить у плакат чи скульптуру. Характерно, що
у всіх цих проявах зберігається власний стиль ав-
тора та саркастичний підхід.
Автопортрет стає окремою візитівкою автора.
Саме він постане окремим жанром з особливою об-
разною мовою. Така серія автопортретів впливає не
лише емоційно, але і розумово. Глядач контактує з
поглядом портрета та потрапляє під вплив абстраго-
ваних символів. Техніка мідьориту імітує графіку
туш-перо, але дає змогу глибше працювати над
штрихами, максимально деталізуючи зоображення,
або створює ілюзію предметності. Прагнучи до асо-
ціативного мислення, провокує глядача на роботу
над думками, проникаючи у філософію його творів.
Графік у кожному творі повторює уже відточені еле-
менти автопортрета, виявляючи їх під новим кутом
зору. Він пов’язує предметний світ з вигаданим, на-
ближує їхню матеріальність, робить цікавим їх кон-
структивний перехід один в одного. Євгеніуш Стан-
кевич активно використовує традиційний рисунок,
але із деформацією форми, доповнює згідно з влас-
ною уявою. Часто імпровізує зі станковими аркуша-
ми, перетворюючи їх на аплікаційні деталі. Апліка-
тивні автопортрети, багаті на сюжетні лінії і з не-
стандартними образами, відзначаються своєрідним
сприйняттям. Часто прості і лаконічні (складають-
ся з трьох—п’яти елементів). Автор активніше ви-
користовує колір з декоративною метою. Якщо у мі-
дьориті це кольорування, то в аплікативних аркушах
це використання кольорового паперу.
Емоційнний стан передається через вираз очей.
Важливим моментом, що створює настрій портре-
та, є погляд. Модель може дивитися прямо на гля-
дача, або ж погляд може бути зосередженим на
власних думках. Важливою є передача людського
обличчя і фрагментів його рук. При цьому ми зо-
середжуємо свій погляд насамперед на очах, і в ру-
ках — на пальцях, які мають свою історію. Не за-
вжди приємна характеристика людей дає змогу
розкрити іронічний характер та відкривати нові
контексти графічних аркушів.
Особисто з Гетом Станкевичем довелося побачи-
тися один раз під час візиту до Вроцлава. Він спіл-
кувався з вікна власного будинку та був у гарному
гуморі. Такі незвичайні вчинки для Станкевича були
частиною його життя. Враження від зустрічі фан-
тастичні, та, на жаль, ця зустріч була останньою.
Його життя обірвалося 10 квітня 2011 р. у
м. Вроцлаві. Його архівні матеріали залишилися
на опрацювання брата Януша Станкевича та учня
Марека Станілевича. Якнайкраще підходять сло-
ва Яціва Р.М.: «…Людина представляє собою за-
гадку, розгадувати яку — значить жити творчим
життям…» [8, с. 95].
Гет Станкевич, залишивши велику творчу спад-
щину психологічних автопортретів у різному вико-
нанні, змушує зупинитися і задуматися молодих
митців над феноменом своєї творчості. Після смер-
ті Гета Станкевича частина творів перебуває у при-
ватних колекція, частина зберігається у музеях. Та
дім-музей «Мідьоритника» у Вроцлаві — це збе-
реження не лише станкових аркушів, але і творчої
атмосфери Станкевича.
Від сучасних авторів Гета відрізняє специфічність
завдань, ідеальна техніка виконання, подача інфор-
мації, Тому кожна спроба повернення до автопор-
трета аргументовано набирає нових якостей при ви-
сокій культурі виконання. Теми його творів глибо-
ко особисті, аркуші наповнені іронією та
самоіронією, атмосферою абсурду. Образ в пор-
355Плакат у творчості Євгеніуша Гета Станкевича
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
треті завжди зосереджений, занурений в себе. Сло-
ва Фрідріха Ніцше це підкреслюють: «…Мисте-
цтво розкриває багато дурного, жорстокого, сум-
нівного в житті… Мужність і воля почуттів…
перед проблемами породжує жах — це той пере-
можний стан, який обирає для себе художник, який
він прославляє» [2, с. 184—185].
1. Гусев в. Из собрания Русского музея: Монотипия /
Владимир Гусев. — Italy : Palace Editions, 2011. —
96 с.
2. Ницше Ф. Сумерки кумиров, или как философство-
вать молотом / Фридрих Ницше. — Минск : АСТ.
Харвест, 2008. — 92 с.
3. Островский Г. Львовская литография / Остров-
ский Г. — Л. : Творчество, 1978. — № 6.
4. Павлюк С. Музей етнографії та художнього промислу
Інституту народознавства НАН України / Степан
Павлюк, Роман Чмелик. — Львів : Інститут народо-
знавства НАН України, 1996. — 96 с.
5. Сеньків М. Американський плакат кін. XIX —
поч. XX ст. зі збірки Музею етнографії та художнього
промислу / М. Сеньків. — Львів : ІН НАНУ,
2005. — 32 с.
6. Шабльовська а. Польський плакат / Анна Агнєшка
Шабльовська, Мар’яна Сеньків. — Варшава : Agencja
Re klamovo-Wydawnicza Arkadiusz Crzegorczyk, 2009. —
619 c.
7. Шевченко в.Я. Композиція плаката / Шевчен-
ко В.Я. — Харків : Колорит, 2004. — 123 с.
8. Яців Р.М. Львівська графіка / Р.М. Яців. — К. : На-
укова думка, 1992. — 119 с.
9. Ratajczak M. Galeria Sztuki Wspolczesnej. Get
Stankiewicz / Miroslaw Ratajczak. — Swidnica :
VITROART, 1999. — 15 s.
10. Pawlowski M. Plakat z krakowskiej Akademii sztuk
Pieknych 1899—2003 / Maciej Pawlowski. — Krakow :
Wydawnictwo Akademii Sztuk Pieknych im. Jana
Matejki, 2004. — 279 s.
11. Szaybo R. Wystawa Plakatow / Roslaw Szaybo. —
Warszawa : Instutyt Adama Mickiewicza, 2004. — 48 s.
Tetyana Shepet
ON POSTER ART IN CREATIVE WORK
BY EUGENIUSZ GET STANKIEWICZ
The article has brought an analytic study in creativeness by Get
Stankiewicz, eminent Polish graphic artist and sculptor, whose
work was and still is exemplary and inviting further investiga-
tions as for its artistry as well as in its social comprehension.
Graphic works being reflections on cultural events and artistic
expressiveness have been considered in the course of research.
Review of some stylistic and compositional features in self-
portraits has been performed. In self-portraiture have been
traced transitions from the easel graphical techniques to poli-
graphic printing. Polish creators’ milieu and directions in pro-
cesses of artistic development have particularly belonged to the
subjects of the survey.
Keywords: easel graphic technique, poster, copperplate et-
ching, self-portrait, Polish school of graphic art.
Татьяна Шепеть
ПЛАКАТ В ТВОРЧЕСТВЕ
ЕВГЕНИУША ГЕТА СТАНКЕВИЧА
В статье анализируется творчество Гета Станкевича, гра-
фика, скульптора художника деятельность которого явля-
ется образцом для подражания и дальнейшего научного
исследования. Рассмотрены графические работы, ставшие
отражением культурно-художественной среды. Проводит-
ся исследование композиционных и стилистических осо-
бенностей автопортретов. Прослеживается переход авто-
портрета от станковой графики к печатной полиграфии. В
частности, рассмотрена среда художественной жизни и
тенденции развития художественного процесса.
Ключевые слова: станковая графика, плакат, гравюра на
меди, автопортрет, польская школа графики.
|