Український відділ Галичини на виставці в Одесі
У статті висвітлюється подія, яка відбулась у 1911 р. в Одесі — організована промислово-хліборобська виставка, у якій взяли участь українські товариства і приватні особи з Галичини, а також народні майстри з Гуцульщини — різьбярі В. Шкрібляк і М. Мегединюк, ткач Д. Прухніцький з Косова та ін...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Назва видання: | Народознавчі зошити |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94913 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Український відділ Галичини на виставці в Одесі / В. Молинь // Народознавчі зошити. — 2013. — № 2 (110). — С. 333-335. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-94913 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-949132016-02-13T03:01:26Z Український відділ Галичини на виставці в Одесі Молинь, В. Статті У статті висвітлюється подія, яка відбулась у 1911 р. в Одесі — організована промислово-хліборобська виставка, у якій взяли участь українські товариства і приватні особи з Галичини, а також народні майстри з Гуцульщини — різьбярі В. Шкрібляк і М. Мегединюк, ткач Д. Прухніцький з Косова та ін. In the article some light has been thrown upon an event that took place at Odessa in 1911, viz. organization of industrial and agricultural exhibition, attended by Ukrainian Galician societies and private persons as well as folk artists from Hutsul region, e.g. woodcarvers V.Shkriblak and M. Mehedyniuk, weaver D.Prukhnitsky of Kosiv and other craftsmen. В статье освещается событие, происшедшее в 1911 р. в Одессе — деятельность промышленно-хлеборобской выставки, в которой приняли участие украинские общества и частные лица из Галиции, а также народные мастера Гуцульщины — резчики В. Шкрибляк и М. Мегединюк, ткач Д. Прухницкий из Косова и др. 2013 Article Український відділ Галичини на виставці в Одесі / В. Молинь // Народознавчі зошити. — 2013. — № 2 (110). — С. 333-335. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94913 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Молинь, В. Український відділ Галичини на виставці в Одесі Народознавчі зошити |
| description |
У статті висвітлюється подія, яка відбулась у 1911 р. в
Одесі — організована промислово-хліборобська виставка,
у якій взяли участь українські товариства і приватні особи
з Галичини, а також народні майстри з Гуцульщини —
різьбярі В. Шкрібляк і М. Мегединюк, ткач Д. Прухніцький з Косова та ін. |
| format |
Article |
| author |
Молинь, В. |
| author_facet |
Молинь, В. |
| author_sort |
Молинь, В. |
| title |
Український відділ Галичини на виставці в Одесі |
| title_short |
Український відділ Галичини на виставці в Одесі |
| title_full |
Український відділ Галичини на виставці в Одесі |
| title_fullStr |
Український відділ Галичини на виставці в Одесі |
| title_full_unstemmed |
Український відділ Галичини на виставці в Одесі |
| title_sort |
український відділ галичини на виставці в одесі |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94913 |
| citation_txt |
Український відділ Галичини на виставці в Одесі / В. Молинь // Народознавчі зошити. — 2013. — № 2 (110). — С. 333-335. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT molinʹv ukraínsʹkijvíddílgaličininavistavcívodesí |
| first_indexed |
2025-07-07T01:33:51Z |
| last_indexed |
2025-07-07T01:33:51Z |
| _version_ |
1836949996454281216 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
Валентина МОЛИНЬ
УКРАЇНСЬКИЙ ВІДДІЛ ГАЛИЧИНИ
НА ВИСТАВЦІ В ОДЕСІ
У статті висвітлюється подія, яка відбулась у 1911 р. в
Одесі — організована промислово-хліборобська виставка,
у якій взяли участь українські товариства і приватні особи
з Галичини, а також народні майстри з Гуцульщини —
різьбярі В. Шкрібляк і М. Мегединюк, ткач Д. Прухніць-
кий з Косова та ін.
Ключові слова: українські економічні і просвітні товари-
ства, Левинський, Прухніцький, Шкрібляк, Мегединюк.
© В. МОЛИНЬ, 2013
Сто років тому, влітку 1911 року в Одесі була
організована промислово-хліборобська ви-
ставка, у якій взяли участь українські товариства і
приватні особи з Галичини. Стаття «Австрійська
Україна на одеській виставі» підписана криптоні-
мом А. І., вміщена на сторінках тогочасного пері-
одичного видання «Неділя», доносить текстову ін-
формацію про цю подію і містить світлини з вистав-
кових павільйонів [1].
У промислово-хліборобській виставці в Одесі взя-
ли участь 26 різних спілок з Галичини, зокрема укра-
їнські економічні і просвітні товариства, а також
кілька приватних осіб. Серед інших учасників було
п’ять промислових спілок — «Достава», «Народна
гостинниця», «Труд» зі Львова, Видавнича спілка
українського учительства з Коломиї, «Титан» з Від-
ня; чотири просвітні товариства — «Просвіта», То-
вариство педагогічне, Шкільний Союз, Інститут для
дівчат в Перемишлі; товариство господарське «Сіль-
ський Господар»; гімнастичні товариства «Соколи»
і «Січі», а також сім приватних осіб, в тому числі
професор Левинський зі Львова, Прухніцький з Ко-
сова, різьбярі-гуцули Шкрібляк і Мегединюки [1].
В окремому павільйоні виставки «Галичина (Ав-
стрійська Україна)» експонувалися малярство, різь-
блені вироби, вишивка, одяг та речі побуту гуцулів.
Автор оглядової статті зауважує на важливості учас-
ті галичан тому, що, на його думку, «Одеса є найбільш
зденаціоналізованим містом… Серед широкої маси
тамошнього населення, не тільки нема національної
свідомости, але воно не знає навіть про існованє в
межах сусідньої держави великого кусня національ-
ної території, з буйним, будь-що-будь, розвоєм укра-
їнського національного життя. Коли візьмемо се на
увагу, то зрозуміємо, яке значінє мала наша участь в
одеській виставі, котру обіслали ми хоч бідно, але так,
що гості вистави могли пізнати нас і нашу працю, а
принаймні зацікавитися австрійською Україною, про
яку вони перед тим нічого не знали» [1, с. 2].
Далі згадуються рядки зі звіту одного з одеських
організаторів виставки до виставкового комітету у
Львові: «Український відділ на виставі займав без-
перечно визначне місце. Найбільше цікавилися ви-
робами Левинського, фелонами і образами «Доста-
ви», гуцульськими виробами… Деякі з цих експо-
натів дістануть висші нагороди… Велике значінє
мали картограми… Вони знайомили з Галичиною, її
складом, культурним і економічним становищем не
тільки багатьох гостей вистави, які раніше майже не
валентина МОлИНЬ334
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
чули про Галичину, але й людям, що були з нею зна-
йомі, показали, що ми багато дечого не знали або
легковажили той величезний поступ, якого досягли
наші галицькі брати… І се більш досконале знайом-
ство з вашим, браття Галичани, поступом, підтримує
й нашу, російських українців, енергію на дальшу бо-
ротьбу за добробут нашого народу, піднімає нашу
віру в осягненє нашої мети… За се вам, браття Га-
личани, велике й велике спасибі… Я певен, що ся
перша проба буде мати величезні наслідки в напря-
мі культурного й економічного зближення роздер-
тих кордоном частин нашого народу» [1, с. 2].
Однак Галичина була мало репрезентована на
«Виставі української штуки» у археологічно-
артистичному музеї в Києві 1912 року [6]. З при-
воду цієї виставки І. Труш писав: «З малярства і
різьби не було нічого такого, при чім би люди тов-
пилися, про що би пізніше із захватом оповідали».
Він наголошує, що це необхідно виправити при вла-
штуванні виставки наступного року, «заздалегідь
звернути увагу на гуцульський артистичний
дерев’яний промисел, який виходить далеко поза
межі етнографії і на кераміку, якою у нас інтересу-
ється чинно професор Левинський. Одно і друге
може зробити у Київі свій ефект» [5].
Принагідно згадаємо, що 1889 року Іван Левин-
ський створив у Львові власну керамічну фабрику
«Фабрика кахлевих печей. Іван Левинський». По-
ступово підприємство перетворюється на фабричне
містечко художнього промислу. Тут поряд з кераміч-
ною з’являється скульптурна майстерня, відділи де-
коративного малярства, художнього металу, столяр-
ства і художнього дерев’яного промислу. На фабри-
ку запрошуються видатні художники — скульптори,
живописці, такі як Труш, Новаківський, Кузневич,
Гаврилко, Паращук, Марконі, Левандовський, які
створили тут унікальні твори станкового, монумен-
тального і декоративного мистецтва. Саме тут у
1900—1914 роках розквітає «галицький варіант
українського національного стилю» [2]. Фірма
об’єднала найвидатніших архітекторів і художників.
Це було коло митців-однодумців, які створили і вті-
лили в життя багато проектів архітектурних споруд
по всій Галичині, зразків орнаментальної промисло-
вої та побутової кераміки, виробів художнього мета-
лу, вишивки, килимарства, ткацтва, меблів. Ці ви-
роби мали «яскраво виражені ознаки українського
стилю, який творчо переосмислював традиції народ-
ного мистецтва» [2, с. 19]. Інколи його називають
гуцульською або українською сецесією.
На фабриці тиражувались облицювальні кераміч-
ні плитки для інтер’єру та екстер’єру, плитки для
підлоги, декоративні вставки та панно, а також ве-
ликорозмірні тарелі, вази, свічники, побутовий по-
суд, здатні стати активним елементом організації ар-
хітектурного середовища [4]. Зазначимо, що у біль-
шості виробів фабрики Івана Левинського
використовувались окремі форми, характерне кольо-
рове вирішення, орнаментальні мотиви та техноло-
гія гуцульської кераміки.
Активними учасниками господарсько-промислової
виставки в Одесі були відомі гуцульські різьбярі Ва-
силь Шкрібляк та Марко Мегединюк.
Василь Шкрібляк (1856—1928) виготовляв
мисники і полички, хрести і свічники, тарелі і рах-
ви, портретні рамки, майстерно декорував їх, керу-
ючись вродженим відчуттям краси. У всіх роботах
В. Шкрібляка, як зауважували дослідники — су-
часники майстра, впізнаємо «певну легку різьбяр-
ську руку, дуже докладний рисунок і ніжно чисте
виконання. Тими прикметами при великій пильнос-
ті вибився Шкрібляк на першого артиста-різьбяра
на всю галицьку і буковинську Україну. Тепер він
на вершку своєї творчості, але не став ще на мірі,
ані не чує утоми й охоти покинути працю, ані не по-
вторяється у своїх творах» [3].
Важливою і специфічною особливістю творів
Марка Мегединюка (1842—1912) є колористичне
декорування виробів з використанням різнокольо-
рового бісеру. За словами В. Шухевича «він пер-
ший впровадив пацьоркове письмо, яким, крім пи-
томих мотивів, наслідує на дереві взори вишивок і
писанок» [7]. М. Мегединюк побував у багатьох
країнах Європи. Був у Римі, Парижі, Відні, Празі,
Львові і, як пізніше він сам про це згадував, оглядав
там багато різних виставок.
Марко Мегединюк розвинув свій власний спосіб
декорування без різьби, інкрустуючи вироби бісе-
ром. Як зауважує Д. Лукіянович, майстер «послу-
гується самими цятками, але не розсипає їх дрібно,
або одною низкою, але накриває площину раз ґер-
даном, раз вишивкою. Він кольорист, а шукає тіль-
ки поважних красок і добуває їх з самих кораликів,
які накладає густо, а все дає перевагу темним над
335Український відділ Галичини на виставці в Одесі
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
ясними. Він і тла шукає темного» [3]. Для своїх ро-
біт майстер вибирав деревину грушки або сливи. За-
уважимо, що роботи згаданих різьбярів експонува-
лися на різноманітних виставках, які відбувалися в
Галичині та за її межами, вони неодноразово удосто-
ювалися високих нагород — золотих і срібних ме-
далей. В Галичині виставки організовувались різни-
ми спілками і товариствами. Активні українські гро-
мадські діячі Галичини сприяли популяризації творів
народного мистецтва краю.
Українські товариства зі Львова і Коломиї, а та-
кож народні майстри з Гуцульщини — різьбярі
В. Шкрібляк і М. Мегединюк, ткач Д. Прухніць-
кий з Косова, представляли свої твори серед бага-
тьох спілок і приватних осіб з Галичини на одеській
виставці 1911 року.
1. а. і. Австрійська Україна на одеській виставі /
А. І. // Неділя. — 1911. — Ч. 50. — 24 грудня. —
С. 1—2.
2. кара-васильєва Т. Стиль модерн в мистецтві україн-
ської вишивки / Т. Кара-Васильєва // Кара-
Васильєва Т., Коваленко Г. Відроджені шедеври. —
К., 2009. — С. 8—23.
3. лукіянович Д. Вистава домашнього промислу в
Коломиї / Д. Лукіянович // Неділя. — Львів,
1912. — Ч. 38—40.
4. Нога О. Постать Івана Левинського, одного з
організаторів керамічного промислу в Галичині /
О. Нога // Образотворче мистецтво. — 1993. —
№ 3. — С. 41—43.
5. Труш і. Вистава української штуки в Київі / І. Труш //
Неділя. — 1912. — Ч. 12. — 24 березня. — С. 1.
6. Труш і. Українська артистична вистава у Київі /
І. Труш // Діло. — 1912. — Ч. 10. — С. 3.
7. Шухевич в.О. Гуцульщина : Ч. 1, 2 / В.О. Шухе-
вич ; репринтне відтворення видання 1899 року //
Верховина, 1997. — 352 c.
valentyna Molyn
ON UKRAINIAN DEPARTMENT
OF GALICIA AT ODESSA EXHIBITION
In the article some light has been thrown upon an event that
took place at Odessa in 1911, viz. organization of industrial and
agricultural exhibition, attended by Ukrainian Galician socie-
ties and private persons as well as folk artists from Hutsul re-
gion, e.g. woodcarvers V.Shkriblak and M. Mehedyniuk,
weaver D.Prukhnitsky of Kosiv and other craftsmen.
Keywords: Ukrainian economical and educative societies,
Levynsky, Prukhnitsky, Shkriblak, Mehedyniuk.
валентина Молинь
УКРАИНСКИЙ ОТДЕЛ ГАЛИЦИИ
НА ВЫСТАВКЕ В ОДЕССЕ
В статье освещается событие, происшедшее в 1911 р. в
Одессе — деятельность промышленно-хлеборобской вы-
ставки, в которой приняли участие украинские общества и
частные лица из Галиции, а также народные мастера Гу-
цульщины — резчики В. Шкрибляк и М. Мегединюк,
ткач Д. Прухницкий из Косова и др.
Ключевые слова: украинские экономические и просвети-
тельские общества, Левинський, Прухницкий, Шкрибляк,
Мегединюк.
|