Феномен Івана Труша. Нові спостереження
Рецензія на книгу: Оксана Біла. Сонячні акорди в палітрі Івана Труша. Твори зі збірки Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького. — Сопот, 2011.
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут народознавства НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Народознавчі зошити |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94918 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Феномен Івана Труша. Нові спостереження / М. Гелитович // Народознавчі зошити. — 2012. — № 6 (108). — С. 1261-1263. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-94918 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-949182016-02-13T03:02:27Z Феномен Івана Труша. Нові спостереження Гелитович, М. Рецензії Рецензія на книгу: Оксана Біла. Сонячні акорди в палітрі Івана Труша. Твори зі збірки Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького. — Сопот, 2011. 2012 Article Феномен Івана Труша. Нові спостереження / М. Гелитович // Народознавчі зошити. — 2012. — № 6 (108). — С. 1261-1263. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94918 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Гелитович, М. Феномен Івана Труша. Нові спостереження Народознавчі зошити |
| description |
Рецензія на книгу: Оксана Біла. Сонячні акорди в палітрі
Івана Труша. Твори зі збірки
Національного музею у Львові ім. Андрея
Шептицького. — Сопот, 2011. |
| format |
Article |
| author |
Гелитович, М. |
| author_facet |
Гелитович, М. |
| author_sort |
Гелитович, М. |
| title |
Феномен Івана Труша. Нові спостереження |
| title_short |
Феномен Івана Труша. Нові спостереження |
| title_full |
Феномен Івана Труша. Нові спостереження |
| title_fullStr |
Феномен Івана Труша. Нові спостереження |
| title_full_unstemmed |
Феномен Івана Труша. Нові спостереження |
| title_sort |
феномен івана труша. нові спостереження |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94918 |
| citation_txt |
Феномен Івана Труша. Нові спостереження / М. Гелитович // Народознавчі зошити. — 2012. — № 6 (108). — С. 1261-1263. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT gelitovičm fenomenívanatrušanovísposterežennâ |
| first_indexed |
2025-07-07T01:34:10Z |
| last_indexed |
2025-07-07T01:34:10Z |
| _version_ |
1836950015841402880 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
Творчість Івана Труша є тим феноменом, що
викликáв зацікавлення і високу оцінку вже його
сучасників та не перестає приваблювати шануваль-
ників мистецтва наступних поколінь. Його персо-
нальні виставки вже більше століття збирають вели-
кі аудиторії глядачів, не залишаючи байдужими не
лише знавців і дослідників, а й широкий загал. Ува-
га до творчої спадщини Труша зросла за останнє де-
сятиліття, про що свідчать численні виставки, публі-
кації та видання, присвячені творчості цього видат-
ного художника.
Як відомо, найбільшою збіркою творів митця во-
лодіє Національний музей у Львові імені Андрея
Шептицького. Крім постійної експозиції в Художньо-
меморіальному музеї Івана Труша 1, Національний му-
зей періодично влаштовує ретроспективні виставки
майстра. Непересічною культурно-мистецькою по-
дією стала міжнародна виставка Труша, що експону-
валася в Польщі у м. Сопоті у червні-вересні 2011 р.
в залах Державної галереї мистецтв з ініціативи ди-
ректора галереї Збігнева Буського та директора На-
ціонального музею у Львові Ігоря Кожана. Куратор
виставки Оксана Біла є одночасно упорядником ка-
талогу та автором вступної статті до нього. Це нове
двомовне польсько-українське видання стало черго-
вим напрацюванням у дослідженні та популяризації
мистецької спадщини одного з найвідоміших захід-
ноукраїнських майстрів кінця ХІХ — першої поло-
вини ХХ ст. Каталог має формат альбому, а його
обширна вступна стаття та ґрунтовні супровідні ко-
ментарі до творів виходять далеко за рамки тради-
ційного короткого огляду репродукованих творів.
Зауважимо, для О. Білої творчість Труша є пред-
метом наукових зацікавлень, а тому багато з викла-
деної у цьому виданні інформації є результатом на-
укових пошуків дослідниці.
Каталог виставки представляє 180 пам’яток му-
зейної збірки, яка загалом налічує більше трьох со-
тень живописних робіт, що хронологічно охоплюють
увесь творчий шлях художника — від 1890-х до
1941 р. та репрезентують найосновніші етапи його
праці. За хронологічним принципом будувалася й
експозиція виставки та укладався каталог — почи-
наючи від одного із ранніх творів художника періо-
ду його навчання в Краківській Академії — («Сту-
дія лісу в Бродах», 1893 р.) та закінчуючи останнім
1 Художньо-меморіальний музей Івана Труша у Львові є
філіалом Національного музею у Львові імені Андрея
Шептицького.© М. ГЕЛИТОВИЧ, 2012
Марія ГЕЛИТОВИЧ
ФЕНОМЕН ІВАНА ТРУША.
НОВІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Оксана Біла. Сонячні акорди в палітрі
Івана Труша. Твори зі збірки
Національного музею у Львові ім. Андрея
Шептицького. — Сопот, 2011.
Марія ГЕлИТОвИЧ1262
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
незавершеним полотном («Кримський берег»,
1941 р.). Крім пейзажного живопису, значне місце
на виставці було відведено портрету та побутово-
жанровим композиціям.
Зі сторінок вступної статті розкривається роль
І. Труша, не лише як художника, а й як активного гро-
мадського й культурного діяча, що немало спричинив-
ся до розвитку національної культури і мистецтва. Ак-
центується на основних напрямах його діяльності —
налагодженні виставкового життя, створенні
про фесійної освіти і фахової мистецької критики. По-
казана роль Труша як одного з ініціаторів створення
у 1898 р. Товариства для розвою руської штуки —
першого в Галичині мистецького угрупування україн-
ських художників та організованого цим товариством
у тому ж році Першої руської виставки штуки, на якій
дебютував художник. З контексту аналізу життя і
творчості Труша послідовно й виразно вимальовуєть-
ся жива картина культурно-мистецького життя Льво-
ва початку ХХ ст., що в той час пожвавилося завдя-
ки появі цілої плеяди таких видатних постатей як
І. Франко, В. Стефаник, В. Нагірний, Ю. Паньке-
вич, О. Новаківський, С. Крушельницька, С. Люд-
кевич тощо. Біографічні факти аналізуються у плані
їх впливу на формування мистецьких засад митця. По-
слідовно простежуючи творчу біографію Труша, ав-
тор дотримується прийнятої в літературі періодизації
його творчості, що ділиться на три етапи. Кожен з пе-
ріодів розглядається на прикладах творів з колекції
Національного музею. Оскільки найбільш плідним
вважається перший період творчості художника, що
тривав упродовж двох десятиліть — з початку
1890-х рр. до 1912 р., йому, відповідно, відведено
більше уваги. Доволі розлого йдеться про час навчан-
ня в Краківській Академії мистецтв, про вплив ви-
кладачів — видатних художників Леона Вичулков-
ського та Яна Станіславського, на формування твор-
чої особистості Труша. Безперечно, стаття значною
мірою базується на спостереженнях багатьох попере-
дніх дослідників мистецької спадщини митця. Синте-
зуючи їх напрацювання, О. Біла не відмовляється від
влучних цитат, зокрема, висловлених у критичних
оглядах сучасниками І. Труша — М. Мочульським,
С. Гординським, І. Франком. Майстерно вплетені в
канву розповіді, крім інформативного змісту, вони на-
дають особливої привабливості розповіді, оскільки
збережена специфічна мова оригіналу. Цитуються
фрагменти біографічних спогадів й самого Труша, що
допомагає цілісніше уявити його як особистість.
Логічно, основна увага відведена мистецтвознав-
чому аналізу творчості художника. Визначивши, що
«живопис І. Труша послідовно еволюціонував від ака-
демічних форм до реалізму, а далі — до пошуків в
імпресіоністичній манері та остаточного утвердження
неоромантичної поетики образів», дослідниця послі-
довно розкриває цей шлях митця на прикладах кон-
кретних творів. Попри виразне домінування у спад-
щині митця картин пейзажного жанру, не меншу ува-
гу привертають його численні портрети. Розповідь
про них нерідко пов’язана біографічними фактами
портретованих; їх доповнюють коментарі до усіх ре-
продукованих портретів в каталожній частині. Звіс-
но, увага акцентується на знакових, програмних тво-
рах І. Труша. Автор розповідає про маловідомі, ціка-
ві подробиці їх створення, що робить текст легким для
сприйняття, привабливішим для широкого загалу. Та-
кою, зокрема, є історія, що спонукала створити один
із портретів дружини художника — Аріадни Драго-
манової 1905 р. (кат. 30). Ці історії допомагають кра-
ще уявити «портрет» митця, свідчать про теплі ро-
динні стосунки… Простежуючи епізоди особистого
життя Труша, про які довідуємося з різних фактів біо-
графії художника, в тому числі з його епістолярної
спадщини, можемо також «заглянути» в життя не
лише львівського культурно-мистецького середови-
ща, а й мистецького життя Києва, з яким Труш був
1263Феномен івана Труша. Нові спостереження
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
тісно пов’язаний. Саме йому належала ініціатива від-
криття у Львові в 1905 р. першої Всеукраїнської ви-
ставки, на яку з Наддніпрянщини і Галичини було за-
прошено 24 художники. Показана роль Труша як
співзасновника у тому ж році першого українського
мистецтвознавчого журналу «Артистичний вісник»,
де художник виступив як митецький критик.
Не меншу увагу відведено у статті другому періоду
творчості І. Труша, що тривав з 1913 до 1926 р. Що-
правда, не зовсім чітко аргументуються пропоновані
хронологічні межі цього періоду. Очевидно, йдеться
про зміни художнього вислову митця та його жанрово-
тематичному спрямуванні. Тут розглядається еволю-
ція творчості Труша, що, як простежує автор, полягає
«не лише в зміні живописних прийомів, а й у погли-
бленому поетично-філософському сприйнятті» (с. 20).
У тому часі в художника з’являються перші спроби в
жанрі сюжетно-побутових композицій, зокрема, при-
свячених життю гуцулів. Своєрідним підсумком цієї
тематики є монументальне полотно «Трембітарі».
Важливими є зауваження про відсутність соціальних
проблем у творах Труша, на противагу творам його
сучасників — О. Новаківського і О. Кульчицької.
Митця більше приваблює узагальнений, метафорич-
ний образ рідної природи і людини. Подібно це сто-
сується і його численних полотен, привезених з подо-
рожей Кримом, Італією, Єгиптом… Аналізові кар-
тин, створених під враженням краєвидів цих сонячних
країн, теж відведено чимало уваги.
Розглядаючи третій період творчості Труша, що
розпочався з 1927 р., дослідниця розкриває його як
художника-неоромантика, схильного до «алегоричної
персоніфікації мотивів галицьких краєвидів» (с. 22),
що виразилися у тематичних циклах «З життя пнів»,
«Про самоту», «В обіймах снігу» та ін. Проникнуті
настроєм смутку, одинокості, відчуження, ці серії ві-
дображають душевні переживання самого митця. Ав-
тор тут наголошує на одній унікальній роботі худож-
ника — пейзажі «Хмари», наділеній особливою екс-
пресією та виразною семантикою, аналогів якого у
творчості митця немає. Як слушно відмітила О. Біла,
у цій роботі проявляються естетичні засади модерну,
властиві й деяким іншим пейзажам цього періоду.
Стаття завершується коротким висновком, що
підсумовує роль і значення І. Труша в історії укра-
їнського мистецтва як «мислителя, художника, фі-
лософа, співця ліричного образу України» (с. 24).
Окрім підсумку творчості митця, подається огляд
колекції творів Труша у збірці Національного му-
зею, формування якої започаткував його засновник
Андрей Шептицький та продовжив перший дирек-
тор Іларіон Свєнціцький. Простежується історія
дальших надходжень творів Труша до музею. Не
оминаються й сумні події нищення мистецьких над-
бань музею 1952 р. з міркувань радянських ідеоло-
гів як «політично шкідливого матеріалу», куди було
віднесено й декілька картин художника. Подається
історія систематизації та вивчення цього фонду, огляд
найважливіших позицій літератури про митця, а та-
кож коментарі до пропонованого каталогу.
Доповнює альбом календар життя і творчості
І. Труша, в якому детально простежена біографія
митця; його супроводить ряд світлин з різних років,
що передають образ художника та його близьких.
Підготовка виставки була тривалою і копіткою.
Вона включала ряд комплексних досліджень, про-
ведених в науково-дослідному реставраційному
центрі Національного музею. В результаті вдало-
ся здійснити уточнення атрибуції і датування ряду
творів. Значна їх частина репродукується у цьому
виданні вперше.
Альбом приваблює своїм художнім оформлен-
ням — вдало знайденим вибраним форматом, якіс-
тю друку, макетуванням, розміром шрифту, двоко-
лонковим розміщенням тексту паралельно поль-
ською і українською мовами, поданого чорним і
блакитним кольором, врешті, вибраною репродук-
цією на обкладинці та його поетичною назвою….
Можна лише шкодувати, що видання не позбав-
лене багатьох технічних огріхів, особливо коли
вони присутні в заголовку каталогу, як і в нуме-
рації ілюстрацій, що в багатьох випадках подані
не по порядку, трапляються дві ілюстрації під од-
ним номером (наприклад, № 40), натомість, один
номер цілком відсутній.
Видання цінне передусім тим, що воно адресова-
не до широкого кола читачів й зацікавить як тих, хто
вивчає й досліджує історію української культури,
так і мало обізнаних з творчістю Івана Труша й мис-
тецтва того періоду загалом. Вважаємо, що Альбом
є черговим суттєвим напрацюванням у висвітленні
життя і діяльності одного з найвидатніших митців
першої половини ХХ ст., яке все ще чекає свого
ґрунтовного монографічного опрацювання.
|