Кількість та місця розселення депортованих українців Польщі у східних областях УРСР (др. пол. 1940-х рр.)
У статті розглядається депортація українського населення з теперішніх теренів Польщі до УРСР, зокрема до її східних областей. Показані зміни планів розселення прибулих на початку процесу. Окреслені основні райони зосередження та кількість родин переселенців на сході радянської України у другій...
Збережено в:
Дата: | 2013 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
Назва видання: | Народознавчі зошити |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94936 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Кількість та місця розселення депортованих українців Польщі у східних областях УРСР (др. пол. 1940-х рр.) / Д. Байкеніч // Народознавчі зошити. — 2013. — № 2 (110). — С. 231-237. — Бібліогр.: 28 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-94936 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-949362016-02-13T03:02:16Z Кількість та місця розселення депортованих українців Польщі у східних областях УРСР (др. пол. 1940-х рр.) Байкеніч, Д. Статті У статті розглядається депортація українського населення з теперішніх теренів Польщі до УРСР, зокрема до її східних областей. Показані зміни планів розселення прибулих на початку процесу. Окреслені основні райони зосередження та кількість родин переселенців на сході радянської України у другій половині 1940-х рр. In the article has been considered deportation of Ukrainian population from Poland to Ukrainian SSR, in particular to eastern regions of the country. The study has brought some data on changes in planes of settling the deportees at the very beginning of the process. Main points of concentration and the number of families re-settled to the east of Soviet Ukraine in the second half of 1940s have been marked. В статье рассмотрена депортация украинского населения из Польши в УССР, её восточные области. Показаны изменения в планах расселения прибывших в начале процесса. Обозначены основные районы сосредоточения и количество семей переселенцев на востоке советской Украины во второй половине 1940-х гг. 2013 Article Кількість та місця розселення депортованих українців Польщі у східних областях УРСР (др. пол. 1940-х рр.) / Д. Байкеніч // Народознавчі зошити. — 2013. — № 2 (110). — С. 231-237. — Бібліогр.: 28 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94936 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Статті Статті |
spellingShingle |
Статті Статті Байкеніч, Д. Кількість та місця розселення депортованих українців Польщі у східних областях УРСР (др. пол. 1940-х рр.) Народознавчі зошити |
description |
У статті розглядається депортація українського населення
з теперішніх теренів Польщі до УРСР, зокрема до її східних областей. Показані зміни планів розселення прибулих
на початку процесу. Окреслені основні райони зосередження та кількість родин переселенців на сході радянської
України у другій половині 1940-х рр. |
format |
Article |
author |
Байкеніч, Д. |
author_facet |
Байкеніч, Д. |
author_sort |
Байкеніч, Д. |
title |
Кількість та місця розселення депортованих українців Польщі у східних областях УРСР (др. пол. 1940-х рр.) |
title_short |
Кількість та місця розселення депортованих українців Польщі у східних областях УРСР (др. пол. 1940-х рр.) |
title_full |
Кількість та місця розселення депортованих українців Польщі у східних областях УРСР (др. пол. 1940-х рр.) |
title_fullStr |
Кількість та місця розселення депортованих українців Польщі у східних областях УРСР (др. пол. 1940-х рр.) |
title_full_unstemmed |
Кількість та місця розселення депортованих українців Польщі у східних областях УРСР (др. пол. 1940-х рр.) |
title_sort |
кількість та місця розселення депортованих українців польщі у східних областях урср (др. пол. 1940-х рр.) |
publisher |
Інститут народознавства НАН України |
publishDate |
2013 |
topic_facet |
Статті |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94936 |
citation_txt |
Кількість та місця розселення депортованих українців Польщі у східних областях УРСР (др. пол. 1940-х рр.) / Д. Байкеніч // Народознавчі зошити. — 2013. — № 2 (110). — С. 231-237. — Бібліогр.: 28 назв. — укp. |
series |
Народознавчі зошити |
work_keys_str_mv |
AT bajkeníčd kílʹkístʹtamíscârozselennâdeportovanihukraíncívpolʹŝíushídnihoblastâhursrdrpol1940hrr |
first_indexed |
2025-07-07T01:35:13Z |
last_indexed |
2025-07-07T01:35:13Z |
_version_ |
1836950082588508160 |
fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
Державна незалежність України, та, як наслі-
док, — національно-культурне відродження,
виявили низку білих плям у радянському періоді іс-
торії українського народу. Одним із прикладів істо-
ричних прогалин був процес розселення українських
етнографічних груп у період встановлення
українсько-польського кордону в 40-х роках ХХ ст.
Актуальним це стало після хвилі створення громад-
ських організацій, об’єднань і товариств — «Лем-
ківщина», «Надсяння», «Любачівщина» та інших
у непритаманних для цих етнографічних груп гео-
графічних місцевостях Донбасу, Криму, південних
областей України тощо.
Угода між Комітетом національного визволення
Польщі та урядом УРСР про взаємну евакуацію
українського населення з території Польщі до УРСР
і польського населення з території України до Поль-
щі від 9 вересня 1944 р. змінила ареал проживання
понад 500 тис. українців. Найпершим документом,
який безпосередньо стосувався географії розселен-
ня, можна назвати постанову № 1237/69 РНК
УРСР і ЦК КП/б/У «Про реалізацію Угоди...»
від 19 вересня 1944 р. Зокрема, у статті № 5 цього
документа зазначалося: «Створити при РНК УРСР
на період евакуації Управління, а при Облвиконко-
мах західних областей УРСР відділи з евакуації і
розселення українського і польського населення…»
[1, с. 152]. Це було закономірним кроком до вирі-
шення багатьох проблем, пов’язаних із розселенням
та влаштуванням депортованих. Житлове питання
вирішувалося шляхом відселення польських сімей і
вселення на їхні місця українців лише в західноукра-
їнських областях, що було також передбачене стат-
тею № 9 зазначеної постанови.
Проте вже у вересні 1944 р. виявилася тенден-
ція затягування виселення польського населення з
УРСР до Польщі, яка суттєво вплинула на плани
розселення депортованих. Переселення до колгос-
пів південних областей УРСР стало тенденцією
перших місяців і, однозначно, поламало перспектив-
ні плани розселення в Західному регіоні. Згідно з
новим розподілом, розміщенням переселенців мав
займатися Наркомзем УРСР, який 21 жовтня
1944 р. вніс до ЦК КП/б/У відповідні пропози-
ції. Згідно з ними, орієнтовна кількість населення,
яке треба було прийняти, становила 240 тис. чол.,
або 60 тис. господарств. З них 192 тис. осіб (80%)
планувалося поселити в західних областях, а 48
(20%) — у східних [28, с. 134]. Останніх плану-
Дмитро БАЙКЄНІЧ
КІЛЬКІСТЬ ТА МІСЦЯ
РОЗСЕЛЕННЯ ДЕПОРТОВАНИХ
УКРАЇНЦІВ ПОЛЬЩІ
У СХІДНИХ ОБЛАСТЯХ УРСР
(др. пол. 1940-х рр.)
У статті розглядається депортація українського населення
з теперішніх теренів Польщі до УРСР, зокрема до її схід-
них областей. Показані зміни планів розселення прибулих
на початку процесу. Окреслені основні райони зосеред-
ження та кількість родин переселенців на сході радянської
України у другій половині 1940-х рр.
Ключові слова: переселені, місця розселення, теперішні
терени Польщі, УРСР.
© Д. БАЙКЄНІЧ, 2013
Дмитро БаЙкЄНіЧ232
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
валося розселити в колишніх німецьких, грецьких,
болгарських та інших колоніях, що лежали після ві-
йни в руїнах. Тобто, вже у перший місяць роботи
переселенських комісій відбулися зміни в географії
направлення на розселення українських переселен-
ців із теперішніх теренів Польщі.
З направленою протягом жовтня — листопада
1944 р. із Закерзоння до південних областей кіль-
кістю переселенців радянська влада на місцях впо-
ратися не змогла: наростали проблемні моменти у
розташуванні та господарському влаштуванні. Голо-
вним серед інших було житлове питання. Від його
вирішення залежала як географія розташування, так
і кількість депортованих у кожній області УРСР.
Зважаючи на проблемні моменти у прийомі пере-
селенців, у грудні 1944 р. уже було складено третій
план (Додаток А). За цим планом найперспектив-
нішими областями розселення визначалися: Воро-
шиловградська, яка надавала 8729 місць для сімей
депортованих, Запорізька — 8283, Миколаїв-
ська — 7671, Сталінська — 7293 тощо [2, арк. 107;
27, с. 235]. Основною метою розширення географії
розселення прибулих був усім знайомий радянський
плановий резерв. Саме нововведені до географії роз-
селення області брали на себе план резерву на роз-
міщення 22501 родини депортованих із загального
резерву по 11 східних областях у 24636 сімей. Так,
до Ворошиловградської області планувалося напра-
вити 2800 родин, а резерв до цієї ж області складав
5929, до Сталінської — 5400, резерв області —
1893, до Харківської — 1600 сімей, резерв скла-
дав — 4000 [13, арк. 133; 14, арк. 133].
Станом на 1 січня 1945 р. до Західного регіону роз-
селення було подано 3862 заяви, Південного —
34349, а до Східного — лише 6. В інші області
УРСР — 14. Такий стан речей не відповідав плано-
вим програмам відновлення та відбудови промисло-
вості й колгоспів центральних і східних областей Укра-
їни. Тому, починаючи з весни 1945 р. і завершуючи
липнем 1946 р., географію розселення переселенців
повністю визначали референти на місцях виходу в
Польщі. Це підтверджує збільшення кількості депор-
тованих, прибулих на терени Східного регіону в 1945 р.:
станом на 15 червня — 5256 сімей кількістю 21873 осо-
би; 15 жовтня — 9816 сімей кількістю 43157 осіб.
Наприкінці березня 1945 р. у Південний і Східний
регіон прибуло 93,1% українців із Польщі або
19796 родин (71839 осіб) [22, арк. 162—165; 23,
арк. 35—39]. Надалі кількість переселенців, що на-
правлялись за Збруч, у відсотковому відношенні до
загальної кількості депортованих постійно зменшува-
лася (Додаток Б). Так, станом на 1 вересня 1946 р.:
у Західному регіоні розселення знаходилося 77885 сі-
мей кількістю 309867 осіб; у Південному — 22611 сі-
мей кількістю 106237 осіб; у Східному — 10033 сім’ї
кількістю 44378 осіб; в інших областях — 6 сімей
кількістю 18 осіб [24, арк. 262—265].
Цікаво розглянути географію розселення та кіль-
кість депортованих у східних областях УРСР. На цьо-
му терені прибулих розмістили у 12 районах Вороши-
ловградської, 22 — Сталінської та 10 — Харківської
областей. Частина з них опинилась у колишніх німець-
ких колоніях. Так, переселенці, які потрапили до Во-
рошиловградської області, були розміщені групами у
колишніх німецьких колоніях, що розташовувалися в
Краснодонському, Ново-Айдарському, Ново-
Світлівському, Старобільському та Успенському ра-
йонах. З 301 родини прибулих планувалося створити
9 переселенських колгоспів. Та лише 25 січня 1946 р.
ці громади у німецьких колоніях створили переселен-
ські колгоспи: 4 — в Успенському і по одному колгос-
пу в Новосвітлівському, Старобільському і Ново-
Айдарському районах [26, с. 3; 4, арк. 15—16; 5,
арк. 24—24 зв.; 6, арк. 25—25 зв.; 12, арк. 26].
У Сталінській області депортовані також потра-
пили до колишніх німецьких колоній, але самостій-
них переселенських колгоспів створено не було, тіль-
ки у колгоспі «Червона поляна» Старобешівського
району евакуйовані родини складали 50% його чле-
нів (з 29 — 15 депортованих) [25, с. 64]. У Хар-
ківській області не було створено самостійних кол-
госпів із переселенців, хоча спершу вони «мали ба-
жання організуватися в самостійний колгосп…» [11,
арк. 118]. З часом планувалося розвантажити лише
Близнюківський район і перемістити депортованих
у німецькі колонії № 1 і № 2 Тавежнянської та № 3
Олександрівської сільрад Сахновщанського району,
де можна було розмістити близько 50 родин. Запро-
понований варіант об’єднання у переселенські кол-
госпи було відхилено самими українцями через пев-
ні незручності повторного переселення [7, арк. 2; 8,
арк. 40; 10, арк. 102—102 зв.].
Основна кількість депортованих, яка прибула до
східних областей УРСР, походила з сіл Західної
233кількість та місця розселення депортованих українців Польщі у східних областях УРСР
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
Д
од
ат
ок
А
Уп
ра
вл
ен
ие
С
Н
К
УС
С
Р
п
о
эв
ак
уа
ци
и.
2
де
ка
бр
я
19
44
го
да
/
П
од
го
рн
ый
/
П
Л
А
Н
ра
сс
ел
ен
ия
п
о
об
ла
ст
ям
э
ва
ку
ир
уе
мы
х
с
те
рр
ит
ор
ии
П
ол
ьш
и
/
по
п
ла
ну
№
3
У
пр
ав
ле
ни
я
по
п
ер
ес
ел
ен
ию
/
№ пп
Н
аз
ва
ни
е
уе
зд
ов
В
се
го
се
ме
й
В
т
ом
ч
ис
ле
п
о
об
ла
ст
ям
/
с
ем
ей
/
Одесская
Днепропетров-
ская
Херсонская
Запорожская
Николаевская
Кировоград-
ская
Сталинская
Ворошилов-
градская
Харьковская
Полтавская
Сумская
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10
.
11
.
12
.
13
.
Б
ел
го
ра
йс
ки
й
В
ла
да
вс
ки
й
Гр
уб
еш
ув
ск
ий
З
ам
ос
ть
ев
ск
ий
К
ра
сн
ос
та
вс
ки
й
К
ро
сн
ов
ск
ий
Л
ис
ко
вс
ки
й
Л
ю
ба
чу
вс
ки
й
П
ер
ем
ыш
ль
ск
ий
С
ан
ок
ск
ий
То
ма
ш
ув
ск
ий
Х
ел
мс
ки
й
Я
ро
сл
ав
ск
ий
29
00
45
00
51
00
40
0
80
0
90
0
31
00
26
00
28
00
39
00
73
00
57
00
27
00
— — 30
0
— 30
0
30
0
30
0
40
0
— 40
0
80
0
40
0
40
0
30
0
80
0
18
00
20
0
— — 20
0
— — 20
0
50
0
16
00 —
— 60
0
50
0
20
0
— — 40
0
— 70
0
12
00
12
00
80
0
40
0
12
00
70
0
80
0
— — — 40
0
80
0
40
0
10
00
13
00
80
0
50
0
40
0
12
00
10
00 — 30
0
30
0
80
0
60
0
80
0
40
0
10
00
50
0
—
40
0
— — — — — — — — — 30
0
30
0
—
60
0
60
0
40
0
— 20
0
30
0
60
0
— 60
0
30
0
10
00 — 80
0
— 30
0
— — — — 40
0
80
0
30
0
— 30
0
40
0
30
0
— — 30
0
— — — — — — 40
0
30
0
30
0
30
0
— 30
0
— — — — — — — — 30
0
30
0
—
— — — — — — — — — — 30
0
30
0
—
И
то
го
42
70
0
36
00
56
00
60
00
79
00
73
00
10
00
54
00
28
00
16
00
90
0
60
0
Р
ез
ер
в
24
63
6
38
8
64
3
35
0
38
3
37
1
44
88
18
93
59
29
40
00
40
77
21
14
В
се
го
57
88
6
39
88
62
43
63
50
82
83
76
71
54
88
72
93
87
29
56
00
49
77
27
14
Р
Е
Ф
Е
Р
Е
Н
Т
Г
Л
А
В
Н
О
ГО
У
П
О
Л
Н
О
М
О
Ч
Е
Н
Н
О
ГО
П
РА
В
И
Т
Е
Л
Ь
С
Т
В
А
У
С
С
Р
П
О
Э
В
А
К
УА
Ц
И
И
/
Б
А
Т
Р
У
К
/
Ц
Д
А
В
О
В
У
. —
Ф
. 4
95
9.
—
О
п.
1.
—
Т
. 1
. —
С
пр
. 3
. —
А
рк
. 1
33
.
Дмитро БаЙкЄНіЧ234
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
Додаток Б
Інформація «Про хід евакуації українського населення з території Польщі до районів УРСР» станом на
01.05.1946 р.
Області розселення переселенців Кількість родин Кількість Осіб
Запорізька 8574 31211
Одеська 6875 24474
Дніпропетровська 5637 21349
Херсонська 4660 16392
Миколаївська 3862 12804
Сталінська 3044 13201
Кіровоградська 2299 10240
Полтавська 1910 8171
Ворошиловградська 1348 6317
Харківська 929 4241
Сумська 553 2208
Вінницька 6 18
всього по Східних областях: 39697 150616
Тернопільська 21969 90150
Львівська 11550 44266
Дрогобицька 5613 21553
Волинська 3642 12287
Станіславівська 3162 11799
Рівненська 1038 3793
всього по Західних областях: 46974 183848
загалом: 86671 334474
ЦДАГОУ. — Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 2606. — Арк. 262—265.
Лемківщини. Наприклад, із Горлицького повіту до
районів Ворошиловградської області було направле-
но 307 родин переселенців, а саме до залізничних
станцій розвантаження: Лисичанськ — 141 родина,
Бразоль — 162, Старобільськ — 2, Новий Ай-
дар — 1, Ровеньки — 1; до Сталінської області:
Іловайськ — 2, Сталіно — 1, Добропілля — 73,
Авдіївка — 5, Красногорівка — 228, Гаврилівка —
1; до Харківської області: Близнюки — 327, Пе-
реддонбасівка — 127, Харків — 1 та Богодухів —
84 [3, арк. 40]. З Ясельського повіту до станцій Ро-
веньки, Старобільськ, Новий Айдар Ворошилов-
градської області було направлено 604 родини пе-
реселенців; до Деміївки, Доброполя, Іловайська
Сталінщини — 1087; до Змієва Харківщини — 32
[19, арк. 8; 20, арк. 14—15]; з Ново-Санчівського
повіту до станцій Довжанська, Верхня-Дуванка,
Новий Айдар, Ровеньки Ворошиловградщини при-
було 548 родин, до Барвеноково, Рой, Іловайська,
Добропольє Сталінщини — 719, а до Дубово, Ма-
ночоновки, Краснопавлівки і Краснограду Харків-
щини — 317 [17, арк. 32—33; 18, арк. 34—40].
Закерзонці з інших повітів Польщі були досить
нечисленними у загальній кількості. Наприклад, з
Влодавського повіту до східних областей УРСР було
направлено лише 19 родин: 15 до Сталінської та 4 до
Харківської [16, арк. 49]; 178 родин (702 особи) з
Білгорайського виїхали до Сталінської області, де
розвантажились на станціях в Артемівську (46 гос-
подарств), Маріуполі (113) і Сталіно (19) [15,
арк. 44]; до Ізюмського району Харківської області
прибуло 33 родини або 117 переселенців з Білостоць-
235кількість та місця розселення депортованих українців Польщі у східних областях УРСР
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
Додаток В
Кількість переселенців із Польщі на території Ворошиловградської,
Сталінської та Харківської областей станом на 01.01.1950 р.
№ Район проживання Кількість родин Кількість осіб
1. Успенський 99 449
2. Новоайдарський 86 431
3. Ровеньківський 31 135
4. Олександрівський 12 49
5. Старобільський 11 31
6. Свердловський 9 30
7. Новосвітловський 7 24
8. Станично-Луганський 5 24
9. Білокуракінський 3 16
10. Боково-Антрацитівський 3 11
11. Краснодонський 2 11
12. Попаснянський 1 6
13. Кам’янобрідський 1 3
всього по Ворошиловградській області: 270 1220
1. Старобешівський 96 359
2. Тельманівський 82 359
3. Селидовський 77 273
4. м. Макіївка 41 112
5. м. Горлівка 37 109
6. Костянтинівський 36 116
7. Мар’їнський 34 125
8. Авдіївський 31 120
9. Червоноармійський 28 123
10. Новомлинівський 23 113
11. Волновахський 23 100
12. Андріївський 22 98
13. м. Жданово 22 59
14. Харцизьський 21 102
15. Амвросіївський 21 77
16. Володарський 20 67
17. Добропільський 19 64
18. Ольгинський 16 70
19. Дзержинський 10 48
20. Катиківський 7 27
21. м. Єнакієво 7 15
22. Приморський 6 24
23. Артемівський 5 25
24. м. Слов’янськ 3 10
25. Сніжнянський 1 5
всього по Сталінській області: 688 2610
1. Близнюківський 43 162
2. Коломакський 29 144
3. Богодухівський 27 134
4. Лозовський 18 78
5. Харківський 10 36
6. Барвенківський 6 39
7. Змієвський 4 16
8. Ізюмський 2 5
всього по Харківській області: 139 614
загалом по східним областям: 1097 4444
ЦДАВОВУ. — Ф. 4626. — Оп. 1. — Спр. 66. — Арк. 95; Спр. 68. — Арк. 142; Спр. 69. — Арк. 183.
Дмитро БаЙкЄНіЧ236
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
кого повіту [9, арк. 39]; з інших повітів лише 8 ро-
дин або 20 осіб [21, арк. 7].
Значні недоліки у роботі місцевої влади щодо вла-
штування депортованих, проблеми з кліматичною та
культурно-релігійною адаптацію призвели до масово-
го виїзду прибулих. Станом на січень 1950 р. у схід-
них областях УРСР мешкало 4444 депортованих із
теперішніх теренів Польщі українців (Додаток В). Пе-
реселенці, які втрималися на місцях, були мало згур-
товані та досить швидко асимілювались в радянсько-
му суспільстві, про що свідчить їх внутрішньо облас-
на трудова міграція. Остання значно змінила географію
проживання депортованих родин, розпорошивши їх
по всіх районах східних областей.
Таким чином, заселення східних областей Украї-
ни депортованим населенням із теперішніх теренів
Польщі було сплановане і відповідало польсько-
українським міждержавним відносинам, загально-
республіканським і регіональним потребам. Хоча це
була і незначна кількість населення (близько 5300 ро-
дин українців Закерзоння), але вона заповнила від-
чутну демографічну прогалину в колишніх німець-
ких колоніях і місцевостях винищеного війною міс-
цевого населення. Розселення більш ніж 20 тис.
етнічних українців привнесло в 44 райони регіону
значний робітничий, культурний і духовний внесок,
який відчутний і сьогодні.
Подаємо додатки А—В (мовою оригіналу), в
яких містяться відомості з Центрального державно-
го архіву вищих органів влади та управління Украї-
ни (ЦДАВОВУ) та Центрального державного ар-
хіву громадських об’єднань України (ЦДАГОУ)
про стан розселення переселенців з Закерзоння у
східні райони України.
1. Архів Міністерства внутрішніх справ і адміністрації
республіки Польщі, Державний архів Служби безпеки
України. — Варшава ; Київ : В. в. 2000. — Польща
та Україна у 30—40-х рр. ХХ століття: невідомі до-
кументи з архівів спецслужб. — 1008 с.
2. Державний архів Луганської області (далі:
ДАЛО). — Ф. Р-1779. — Оп. 3. — Спр. 31. —
Лист начальника Управління від 27.12.1944 р. щодо
плана розселення українських переселенців із Польщі
у Ворошиловградській області — 369 арк.
3. ДАЛО. — Ф. Р-2256. — Оп. 1. — Спр. 108. —
Урядова телеграма Мінфіну УРСР № 1007.47 від
10.07.1946 р. щодо завершення операцій розрахунків
із переселенцями до кінця 1946 р. — 179 арк.
4. ДАЛО. — Ф. Р-3474. — Оп. 1. — Спр. 1. — По-
станова Виконкому Ворошиловградської Облради і
Бюро Обкому КП/б/У «Про територіально-
господарське влаштування українського населення,
переселеного з Польщі до Успенського району від
25.01.1946 р.» — 66 арк.
5. ДАЛО. — Ф. Р-3474. — Оп. 1. — Спр. 1. — По-
станова Виконкому Ворошиловградської Облради
«Про господарсько-територіальне влаштування укра-
їнського населення, переселеного з Польщі по Ново-
світловському району» б. д. — 66 арк.
6. ДАЛО. — Ф. Р-3474. — Оп. 1. — Спр. 1. — По-
станова Виконкому Ворошиловградської Облради
«Про господарсько-територіальне влаштування укра-
їнського населення, переселеного з Польщі по Ново-
Айдарському району» б. д. — 66 арк.
7. Державний архів Харківської області (далі: ДАХО). —
Ф. Р-3858. — Оп. 3. — Спр. 517. — Акт перевірки
стану житлових будівель колишніх німецьких колоній
Судиха і Тавежня від 29.03.1946 р. — 98 арк.
8. ДАХО. — Ф. Р-3858. — Оп. 3. — Спр. 517. — Акт
проведення огляду будівель представниками переселен-
ців, які з метою розвантаження Близнюківського райо-
ну мали переселитися до колишніх німецьких колоній
Сахновщанського району від 19.04.1946 р. — 98 арк.
9. ДАХО. — Ф. Р-3858. — Оп. 3. — Спр. 360. —
Відомості про прибуття українського населення, ева-
куйованого з Польщі в УРСР та його розселення по
Ізюмському району з 13.04. — 20.08.1945 р. —
109 арк.
10. ДАХО. — Ф. Р-3858. — Оп. 3. — Спр. 364. —
Доповідна записка старшого інспектора бюро обліку
та розподілу робочої сили Харківського Облвиконко-
му від 11.02.1946 р. щодо вільного житла в колишніх
німецьких колоніях Сахновщанського району. —
120 арк.
11. ДАХО. — Ф. Р-3858. — Оп. 3. — Спр. 364. —
Доповідна записка від 01.04.1946 р. «Про надання
допомоги та господарчого устрою українського насе-
лення, евакуйованого з Польщі до УРСР по Харків-
ській області». — 120 арк.
12. Центральний державний архів вищих органів влади та
управління України (далі: ЦДАВОВУ). —
Ф. 4626. — Оп. 1. — Спр. 28. — Інформація про
організацію окремих переселенських колгоспів по Во-
рошиловградській області станом на 25.03.1946 р. —
115 арк.
13. ЦДАВОВУ. — Ф. 4959. — Оп. 1. — Т. 1. —
Спр. 2. — Плани розселення українського населення
з Польщі станом на 11.1944 р. — 158 арк.
14. ЦДАВОВУ. — Ф. 4959. — Оп. 1. — Т. 1. —
Спр. 2. — Плани розселення українського населення
з Польщі станом на 12.1944 р. — 158 арк.
15. ЦДАВОВУ. — Ф. 4959. — Оп. 1. — Спр. 50. —
Довідка про виконання плану розселення по Білгорай-
ському району станом на 25.12.1945 р. — 62 арк.
237кількість та місця розселення депортованих українців Польщі у східних областях УРСР
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
16. ЦДАВОВУ. — Ф. 4959. — Оп. 1. — Спр. 51. —
Довідка про виконання плану розселення по Влодав-
ському району станом на 25.12.1945 р. — 73 арк.
17. ЦДАВОВУ. — Ф. 4959. — Оп. 1. — Спр. 59. —
Довідка про виконання плану розселення переселенців
із Ново-Санчівського району Краківського воєвод-
ства б. д. — 52 арк.
18. ЦДАВОВУ. — Ф. 4959. — Оп. 1. — Спр. 59. —
Довідка про відправлені ешелони по Ново-Санчівському
у району Краківського воєводства б. д. — 52 арк.
19. ЦДАВОВУ. — Ф. 4959. — Оп. 1. — Спр. 66. —
Заключний звіт про евакуацію населення з Ясельсько-
го району б. д. — 20 арк.
20. ЦДАВОВУ. — Ф. 4959. — Оп. 1. — Спр. 66. —
Довідка про відправлені ешелони по Ясельському ра-
йону б. д. — 20 арк.
21. ЦДАВОВУ. — Ф. 4959. — Оп. 1. — Спр. 67. —
Заключний звіт про прийняте до евакуації та про ева-
куйоване населення і відправлені вагони по Любліну,
інших районах від 09.08.1946 р. — 13 арк.
22. Центральний державний архів громадських об’єднань
України (далі: ЦДАГОУ) . — Ф. 1. — Оп. 23. —
Спр. 1468. — Інформація про хід евакуації українського
населення з Польщі станом на 01.01.1945 р. — 329 арк.
23. ЦДАГОУ. — Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 1468. — Ін-
формація про хід евакуації українського населення з
Польщі станом на 15.04.1945 р. — 329 арк.
24. ЦДАГОУ. — Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 2606. — Ін-
формація про хід евакуації українського населення з
території Польщі до районів УРСР станом на
01.05.1946 р. — 279 арк.
25. алфьоров М. Депортації українського населення в
Донбас 1944—1949 рр. / М. Алфьоров // Схід. —
2004. — № 3. — С. 2.
26. алфьоров М. Слідами депортації / М. Алфьоров //
Донеччина. — 2000. — 2 червня. — № 33. — С. 2.
27. Сергійчук в. Трагедія українців Польщі / В. Сергій-
чук. — Тернопіль : Тернопіль, 1997. — 440 с.
28. цепенда і. Українсько-польські відносини 40—
50-х років ХХ століття: етнополітичний аналіз /
І. Цепенда. — К., 2009. — 387 с.
Dmytro Baykenych
ON NUMBER AND PLACES
FOR SETTLEMENT OF UKRAINIANS
DEPORTED FROM POLAND
IN THE WESTERN REGIONS
OF UKRAINIAN SSR
In the article has been considered deportation of Ukrainian
population from Poland to Ukrainian SSR, in particular to
eastern regions of the country. The study has brought some
data on changes in planes of settling the deportees at the very
beginning of the process. Main points of concentration and the
number of families re-settled to the east of Soviet Ukraine in
the second half of 1940s have been marked.
Keywords: population, deportation, Poland, Ukrainian SSR,
settlement, Transcurzonia.
Дмытро Байкенич
КОЛИЧЕСТВО И МЕСТА РАССЕЛЕНИЯ
ДЕПОРТИРОВАННЫХ
ИЗ ПОЛЬШИ УКРАИНЦЕВ
В ВОСТОЧНЫХ ОБЛАСТЯХ УССР
В статье рассмотрена депортация украинского населения
из Польши в УССР, её восточные области. Показаны из-
менения в планах расселения прибывших в начале процес-
са. Обозначены основные районы сосредоточения и коли-
чество семей переселенцев на востоке советской Украины
во второй половине 1940-х гг.
Ключевые слова: население, депортация, Польша, Укра-
инская ССР, Закерзонье.
|