«Дядьку, як вас звати?» (перший зустрічний передвісник імені судженого)
У статті на основі низки етнографічних даних (опублікованих та архівних), а також матеріалів власних польових записів аналізуються матримоніальні ворожіння, що будуються на інтерпретації імені першого зустрічного. Завдяки особистому контакту з цією особою як представником «іншого» світу можна було...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Народознавчі зошити |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94946 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | «Дядьку, як вас звати?» (перший зустрічний передвісник імені судженого) / О. Серебрякова // Народознавчі зошити. — 2013. — № 3 (111). — С. 495-499. — Бібліогр.: 35 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-94946 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-949462016-02-13T03:02:00Z «Дядьку, як вас звати?» (перший зустрічний передвісник імені судженого) Серебрякова, О. Статті У статті на основі низки етнографічних даних (опублікованих та архівних), а також матеріалів власних польових записів аналізуються матримоніальні ворожіння, що будуються на інтерпретації імені першого зустрічного. Завдяки особистому контакту з цією особою як представником «іншого» світу можна було довідатися про ім’я свого нареченого. This article written upon the basis of published and archival data as well as author’s own field materials has brought an analytic study in matrimonial fortune-telling prescience built on the interpretation of a first met male. Owing to personal contact with this representative of «an another world» a girl might to find out her future husband’s name. В статье на основе этнографических данных (опубликованных и архивных), а также собственных полевых материалов анализируются матримониальные гадания, построенные на интерпретации имени первого встречного. Благодаря личному контакту с этим представителем «иного» мира, можно было узнать имя своего жениха. 2013 Article «Дядьку, як вас звати?» (перший зустрічний передвісник імені судженого) / О. Серебрякова // Народознавчі зошити. — 2013. — № 3 (111). — С. 495-499. — Бібліогр.: 35 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94946 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Серебрякова, О. «Дядьку, як вас звати?» (перший зустрічний передвісник імені судженого) Народознавчі зошити |
| description |
У статті на основі низки етнографічних даних (опублікованих та архівних), а також матеріалів власних польових записів аналізуються матримоніальні ворожіння, що будуються на інтерпретації імені першого зустрічного. Завдяки особистому контакту з цією особою як представником «іншого»
світу можна було довідатися про ім’я свого нареченого. |
| format |
Article |
| author |
Серебрякова, О. |
| author_facet |
Серебрякова, О. |
| author_sort |
Серебрякова, О. |
| title |
«Дядьку, як вас звати?» (перший зустрічний передвісник імені судженого) |
| title_short |
«Дядьку, як вас звати?» (перший зустрічний передвісник імені судженого) |
| title_full |
«Дядьку, як вас звати?» (перший зустрічний передвісник імені судженого) |
| title_fullStr |
«Дядьку, як вас звати?» (перший зустрічний передвісник імені судженого) |
| title_full_unstemmed |
«Дядьку, як вас звати?» (перший зустрічний передвісник імені судженого) |
| title_sort |
«дядьку, як вас звати?» (перший зустрічний передвісник імені судженого) |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94946 |
| citation_txt |
«Дядьку, як вас звати?» (перший зустрічний передвісник імені судженого) / О. Серебрякова // Народознавчі зошити. — 2013. — № 3 (111). — С. 495-499. — Бібліогр.: 35 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT serebrâkovao dâdʹkuâkvaszvatiperšijzustríčnijperedvísnikímenísudženogo |
| first_indexed |
2025-07-07T01:35:52Z |
| last_indexed |
2025-07-07T01:35:52Z |
| _version_ |
1836950123342462976 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
Серед шлюбних ворожінь є так звана звукова
мантика (тобто випадково сказані слова, роз-
мови, імена), завдяки якій можна було довідатись,
з якого боку слід очікувати сватів, терміни сподіва-
ного весілля тощо. Прикметно, що провісниками
майбуття були «віщі» голоси домашніх і свійських
тварин та птахів (пса, свині, коня, півня, курки), а
також звуки музики, дзвону, луни та ін. Сюди ж на-
лежить звичай підслуховувати чужі слова (під вікна-
ми сусідів), які витлумачували стосовно себе.
На основі низки етнографічних даних (опубліко-
ваних та архівних), а також матеріалів власних по-
льових записів можемо скласти певне уявлення про
ще один різновид дівочої мантики. У статті аналі-
зуватимуться матримоніальні ворожіння, що буду-
ються на інтерпретації імені першого зустрічного.
За народними віруваннями, зустріч — вияв Бо-
жої волі, який подається у вигляді знаків, тобто
джерело зашифрованої інформації про майбутнє.
Своєю чергою перший зустрічний наділявся осо-
бливим статусом, позаяк був транслятором воле-
виявлення вищих сил.
У даному типі дивінацій отримання відомостей про
прийдешню долю будується на діалозі, тобто люди-
на, що ворожить, створює відповідні умови для кон-
такту з провісником і задає йому пряме запитання.
Безпосереднє спілкування з віщуном дає змогу одер-
жати пряму відповідь. Обов’язковою умовою для
здійснення пророчого слухання був не лише вихід за
межі житлового простору, а також перебування у
«нечистому» або «порубіжному» місці в небезпеч-
ний час і застосування особливих атрибутів ворожін-
ня, які мали магічне значення.
Так, на теренах України (Бойківщина, Лемківщи-
на, Закарпаття, Наддніпрянщина, Поділля, Поліс-
ся, Слобожанщина, Надсяння, Опілля) відданиці в
андріївську ніч (Святий вечір, Меланку) виходили
на вулицю і запитували першого зустрічного чолові-
ка 1: «Дядьку, як вас звати?». При цьому сподіва-
лись, що таке ж ім’я носитиме й суджений. Нато-
мість зустріч з жінкою віщувала дівування впродовж
року [1, арк. 117; 2, арк. 113; 4, арк. 8, 155; 6,
арк. 51;13, с. 167; 17, с. 80; 22, с. 20; 23, с. 295—
296; 29, с. 357; 30, с. 54; 32, с. 260].
1 Подекуди у черкаських селах Глушки, Кошмак (Корсунь-
Шевченківського р-ну Черкаської обл.) на свято Андрія
дівчина йшла під вікно будь-якої хати, де мала надію по-
чути відповідь на своє запитання від жінки: «Тітко, ска-
жіть, як мого чоловіка звуть?» [4, арк. 98].© О. СЕРЕБРЯКОВА, 2013
Олена СЕРЕБРЯКОВА
«ДЯДЬКУ, ЯК ВАС ЗВАТИ?»
(ПЕРШИЙ ЗУСТРІЧНИЙ
ПЕРЕДВІСНИК
ІМЕНІ СУДЖЕНОГО)
У статті на основі низки етнографічних даних (опублікова-
них та архівних), а також матеріалів власних польових за-
писів аналізуються матримоніальні ворожіння, що будують-
ся на інтерпретації імені першого зустрічного. Завдяки осо-
бистому контакту з цією особою як представником «іншого»
світу можна було довідатися про ім’я свого нареченого.
Ключові слова: ворожіння (мантика, дивінації), перший
зустрічний, жебрак, ім’я, ритуальна їжа, записки.
Олена СЕРЕБРЯкОва496
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
Від жителів Черкащини (Наддніпрянщина) вда-
лося занотувати відомості, що підтверджують прав-
дивість навороженого. «Осьо розказувала моя су-
сідка: «Вийшла і йду з сестрою, ідемо, ідемо — всьо
село пройшли, ми ні одного мужика не зустріли, до-
ходимо ми аж сюди, а тутечко ідуть два хлопці один
менший, один більший, і обох Івани звуть (і той
Ваня, і той). «Регочимося»,— каже. — А вони ж
знали в селі, як людей звуть. І так і повиходили за-
між: і в тої був Ваня, і в тої. Іше я в лікарні лежала,
то одна жінка розказувала: «Вийшла я на Меланки
і думаю, як же ж мого чоловіка буде звуть? Тільки
пройшла метрів сто іде один, Дмитро звуть. Я ж його
знаю, бо він сільський. Пройшла трошки, думаю, та
не вірю в нішо, пішла далі і другого зустріла, й тоже
Дмитро. І так заміж вийшла, і ціле життя прожила
з Дмитром» (с. Заріччя Корсунь-Шевченківського
р-ну). Подібні свідчення зафіксовано в сс. Мошни
Черкаського р-ну та Хвильово-Сорочин Золото-
ніського р-ну [4, арк. 65, 107—108, 352].
Цікавий зразок маємо зі с. Фрага (Рогатинсько-
го р-ну Івано-Франківської обл.). Інформаторка
пригадала, як колись її старша сестра на перший
Святий вечір під макітру з кутею поклала гроші
(польські копійки. — О. С.). Їх належало віддати
першому жебракові, який прийде до хати після свят,
а натомість він мусів відповісти на запитання дівчи-
ни: «Як сі називаєте?». За віруваннями, «як сі буде
називав жебрак, так сі буде називав чоловік». За-
трату звичаю пояснюють по-сучасному: «Колись хо-
дили все, тепер не ходе ніхто, бо тепер пенсію дают,
а колись такі во ходили просили: «Допоможіть мені!»
[6, арк. 55]. Жебрак як посередник між цим та ін-
шим світом володіє особливими (віщими, магічни-
ми, знахарськими) знаннями. Милостиня символі-
зувала частку, яку виділяють Богові та помершим
пращурам, а також сприяла виконанню задуманої
справи. Скажімо, росіянки для привороту коханого
подавали жебракові булку, яку замішували на свому
поті, зібраному в лазні [21, с. 411].
У селах Куп’янського повіту на Харківщині (Сло-
божанщина) ворожили двічі — на свято Андрія і
напередодні Нового року. Прикметно, що це роби-
ли як дівчата, так і парубки [18, с. 63].
Дівочі дивінації стосовно імені майбутнього чоло-
віка побутували і в буковинських угорців. За
повір’ями, якщо вранці на Новий рік побачити чо-
ловіка з певним ім’ям, таке ж матиме й друга поло-
винка відданиці [10, с. 19]. Складніші обрядодії ви-
конували у Сибіру. Так, на Святий вечір панянки зу-
мисне замітали сміття в кути хати, а вранці
виносили його на перехрестя, ставали на нього і че-
кали першу людину, в якої власне і довідувались ім’я
нареченого [11, с. 268]. На теренах Словаччини чи-
нили інакше: несли сміття на перехрестя і дорогою
запитували ім’я зустрічного чоловіка [12, с. 339]. У
використанні в мантичних обрядодіях сміття, що є
символом родової долі і втіленням усякої нечисті (до-
машніх комах, шкідливих духів, хвороб, нещасть,
старих речей), а тому потребує виносу за межі жит-
ла, простежується культ предків. За народними ві-
руваннями, сміття є локусом перебування злих ду-
хів, покійників та ін., а перехрестя — нечистої сили,
демонів і загалом ідеальне місце для контактів з по-
тойбіччям, тому такі обрядодії мали посприяти на-
лагодженню контактів з пращурами, які підкажуть
відповідь на запитання.
З етнографічних нотаток В. Милорадовича,
Ф. Коломийченка, а також польових пошуків ав-
тора, Т. Гонтар довідуємося, що у мантичних об-
рядодіях мешканці Полтавщини, Чернігівщини,
Сумщини, Черкащини послуговувались ритуаль-
ною їжею: першим млинцем, пирогом, книшем, які
носили за пазухою. У с. Прохорах Борзенського
повіту дівчата і хлопці ворожили з невеличким хлі-
бом (чи окрайцем) або ж дрібкою солі [4, арк. 50;
8, с. 123; 20, с. 150; 22, с. 20; 27, с. 126]. Поде-
куди у Росії (с. Заозер’є Мезенського р-ну) на
Новий рік дівчина питала ім’я у першого зустріч-
ного з першою спеченою шаньгою (середнього роз-
міру корж. — О. С.) [16, с. 20].
У Валентивцях (Словацька Лемківщина) відда-
ниця ворожила так: коли в хаті пекли бобальки, то
першу відрізану кидали до печі і пекли. Дівчина ви-
тягувала і з’їдала її. Опісля йшла на дорогу, споді-
ваючись на віщу зустріч [33, с. 171]. За повір’ями,
які побутували у лужичан, перший зустрічний на
перехресті у новорічну ніч і був судженим дівчини.
На місце ворожіння вона йшла, несучи у роті ка-
пусту [26, с. 454].
Поодинокий приклад дивінацій із кутею в роті за-
нотовано в с. Прутильці (Корсунь-Шевченків-
ського р-ну Черкаської обл.). На Різдво панянка
виходила на двір і чекала, кого зустріне першим.
497«Дядьку, як вас звати?» (перший зустрічний передвісник імені судженого)
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
Коли ж це була жінка, вірила, що так зватимуть май-
бутню свекруху [4, арк. 126]. Подібно на Святий
вечір росіяни довідувались ім’я майбутнього чолові-
ка чи дружини (с. Замоша) [28, с. 362]. Зазвичай
за допомогою традиційних поминальних страв (куті,
млинців та ін.) намагалися задобрити духів-опікунів,
які, за віруваннями, виступали посередниками між
світами і допомагали у пророкуванні долі. Подеку-
ди обрядову страву, що виділялася душам предків,
з’їдали самі учасники мантичних обрядодій. Такий
факт, услід за Л. Виноградовою, вважаємо пережит-
ковими формами давніх жертвоприношень [14,
с. 19]. Ритуальне годування — один з основних ма-
гічних прийомів, завдяки яким регулюються взаємо-
відносини між людиною і вищими силами.
Польові нотатки, зроблені в окремих надсян-
ських, наддніпрянських і бойківських селах, засвід-
чують розмаїті способи шлюбних ворожінь стосов-
но визначення імені нареченого. Наприклад, ім’я
не питали в першого зустрічного, а писали в запис-
ках, які підкладали під голову в ніч на Андрія або
на Меланку. Відтак зранку витягали одну й чита-
ли (сс. Чернилява Яворівського р-ну Львівської
обл., Заріччя Корсунь-Шевченківського р-ну Чер-
каської обл., Крушельниця Сколівського р-ну
Львівської обл.), а у прис. Горб Міжгірського р-ну
Закарпатської обл. намагались це зробити таємно
від матері. Здійснення навороженого засвідчує ви-
падок, який трапився зі старожителькою с. Черни-
лява. Вона оповіла, що мати написала на папірці
п’ять раз «Володя», «а я витягла «Миколу». А я
навіть не знаю хлопця, шоби так називався. В нас
є один в селі Микола. І ми так посміялися, пожар-
тувалися, але чоловік мій Микола».
Занотовано також приклад колективного андрі-
ївського ворожіння жеребом, коли всі написані па-
рубочі імена відданиці кидали в якийсь посуд (ска-
жімо, в горнятко) або просто на стіл, а потім по чер-
зі витягували якесь одне (с. Бунів Яворівського
р-ну Львівської обл., с. Корчин Сколівського р-ну
Львівської обл., с. Дунаїв Перемишлянського р-ну
Львівської обл.).
Інакше чинили у с. Хвильово-Сорочин (Золото-
ніського р-ну Черкаської обл.). Тут кожна панянка
писала імена своїх залицяльників і спалювала їх на
тарілочці. Відтак по руці розтирала попіл і дивила-
ся, які літери з’являться. За іншими повір’ями, «ім’я
не можна було знати, лиш коли ся він снит, тогди ся
снит тот на ім’я» (с. Синевир Міжгірського р-ну За-
карпатської обл.) [1, арк. 45, 117—118; 2, арк. 19,
72; 4, арк. 108, 353; 5, арк. 8, 24; 6, арк. 59].
За записом зі с. Стрюкове (Миколаївського р-ну
Одеської обл.), у горіхові шкаралупи вставляли ко-
роткі свічки, запалювали і клали у миску з водою.
Відтак писали на папері парубочі імена і розставля-
ли їх навколо. Примовляючи: «Горішок, горішок, ти
попливи до того берега, де мій милий живе», спосте-
рігали, до якого імені він пристане, адже так і нази-
ватиметься чоловік [24, с. 268].
Ще одні своєрідні андріївські, святвечірні чи но-
ворічні дівочі дивінації з варениками, в кожний з
яких заліплювали записку з іменем парубка, побу-
тували подекуди в Україні (cc. Зарічево, Новосе-
лиця Перечинського р-ну Закарпатської обл.,
с. Пилипець, прис. Горб, с. Колочава Міжгірсько-
го р-ну Закарпатської обл., с. Верхні Ворота Волі-
вецького р-ну Закарпатської обл., с. Вишків До-
линського р-ну Івано-Франківської обл., с. Уїзд Ро-
гатинського р-ну Івано-Франківської обл., с. Бунів
Яворівського р-ну Львівської обл.), а також у Сло-
ваччині, Чехії, Польщі [1, арк. 45; 2, арк. 43, 46,
60, 66, 71—72; 3, арк. 18; 6, арк. 40; 7, арк. 70,
71, 91; 14, с. 31; 15, с. 205; 34, s. 124]. Результати
визначали наступним чином: панянка витягувала з
окропу перший пиріг, який найшвидше спливав на
поверхню, розламувала його і по записці дізнавала-
ся ім’я свого судженого.
Подібні мантичні обрядодії, але не з тістом, а вос-
ком практикували в день св. Іоа н а Батіста (Івана
Хрестителя) в Португалії. Дівчата виливали в мис-
ку з водою розтоплений віск та кидали в неї загор-
нуті папірці з чоловічими іменами. Перший папі-
рець, який розгорнувся у воді, і пророкував ім’я май-
бутнього чоловіка.
Схожим чином ворожили на Святвечір серби —
кидали в га ря чу воду воскові кульки, всередину яких
клали папірці з написаними на них іменами своїх ко-
ханих. Чий папірець випливав першим, та дівчина
спо ді ва лась першою вийти заміж [19, с. 258; 25,
с. 444; 35, s. 344].
Отже, як засвідчив порівняльний аналіз факто-
графічних і польових даних, звукова мантика — яви-
ще, що в ми ну ло му було досить по ширеним в Укра-
їні і Єв ро пі. Незважаючи на приуроченість таких во-
Олена СЕРЕБРЯкОва498
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
рожінь до різних свят зимового календарного циклу,
їхня мета була одна ко ва — від гадати ім’я свого суд-
женого (або майбутньої свекрухи), довідати ся про
терміни весілля. Із етнографічних джерел початку
XX ст. відомо, що традиційно частіше ворожили ді-
вчата, а зрідка й парубки.
Дивінації цієї групи будуються на інтерпретації
імені першого зустрічного, що витлумачується на
основі мисленнєвої аналогії. Загальновідомо, що
будь-який мантичний ритуал має встановити кон-
такт з потойбічними силами. За народними віру-
ваннями слов’янських народів, зустріч є проявом
долі, а перший зустрічний (випадковий перехожий,
жебрак) є її носієм і транслятором 2. Це представ-
ник потойбіччя, завдяки якому людині напряму на-
дається можливість увійти з ним в контакт і дізна-
тися відповідь на хвилююче запитання. На думку
А. Байбуріна, у своїх витоках такі обряди амбіва-
лентні. З одного боку, перший зустрічний — пред-
ставник Бога, продавець щастя, долі, а з іншого —
нещастя. До того ж, перший зустрічний, перший
млинець (вареник), перший звук, слово тощо на-
ділені магічними функціями, завдяки яким вони ви-
діляються із загального потоку явищ (в ритуально-
му контексті) [9, с. 668]. Задля вдалого проведен-
ня дивінацій у них використовували поминальну
ритуальну їжу (кутю, млинці, пироги, хліб), пода-
вали милостиню як пожертву померлим предкам,
послуговувались специфічними предметами (суб-
станціями) з магічною семантикою (сміттям, попе-
лом, що притягують нечисту силу), а також для на-
лагодження контакту з потойбічччям ворожили в
особливих «порубіжних» місцях (перехресті, доро-
зі та ін.) у небезпечний час (переломний період,
коли відкритий кордон між світами). У розгляну-
тих ворожіннях спостерігаються певні аналогії між
поясненням наслідків і способами їх виконання із за-
стосуванням ритуальних предметів, тіста та купаль-
ських вінків (частково).
2 Цікаво, що у слов’янській традиції для захисту не-
мовляти, яке народилось слабеньким або після смерті
попередніх дітей, йому надавали ім’я першої зустріч-
ної людини, яку брали в куми. Таким чином це випад-
кове ім’я мало магічно-обереговий зміст. На похороні
першому зустрічному дають дари від імені покійника.
Особливі властивості приписують першому зустрічно-
му і особі, яка першою увійде до хати в перший день
Нового року [31, с. 410].
Хоча польові матеріали свідчать про достовірність
навороженого, такі мантичні обрядодії в наш час є
рідкісним явищем.
1. Архів ІН НАНУ. — Ф. 1. — Оп. 2. — Од. зб. 565.
2. Архів ІН НАНУ. — Ф. 1. — Оп. 2. — Од. зб. 588.
3. Архів ІН НАНУ. — Ф. 1. — Оп. 2. — Од. зб. 607.
4. Архів ІН НАНУ. — Ф. 1. — Оп. 2. — Од. зб. 608.
5. Архів ІН НАНУ. — Ф. 1. — Оп. 2. — Од. зб. 609.
6. Архів ІН НАНУ. — Ф. 1. — Оп. 2. — Од. зб. 610.
7. Архів ЛВ ІМФЕ. — Ф. 1. — Оп. 2. — Од. зб. 317.
8. Архів МЕХП. — Ф. 1. — Оп. 2. — Од. зб. 292.
9. Байбурін а. Ритуал та подія (оперування часом в ро-
сійській народній культурі) / А. Байбурін // Народо-
знавчі зошити. — 2003. — № 5—6.
10. Борош М. Різдвяні свята (від адвента до Водохре-
ща) / М. Борош, З. Корачонь, Ж. Татраї // Народ-
на творчість і етнографія. — 2006. — Спецвипуск 4.
11. валенцова М.М. Мусор / М.М. Валенцова // Сла-
вянская мифология. Энциклопедический словарь. —
М. : Эллис Лак, 1995.
12. валенцова М. Мусор / М. Валенцова, Л. Виногра-
дова // Славянские древности : в 5-ти т. — Т. 3:
К (Круг) — П (Перепелка). — М. : Международ-
ные отношения, 2004.
13. вархол Й. Дівочі ворожіння в часі зимового сонцесто-
яння / Й. Вархол // Науковий збірник музею укра-
їнської культури у Свиднику. — Пряшів, 1988. —
Т. 15. — Кн. 1.
14. виноградова л.Н. Девичьи гадания о замужестве в
цикле славянской календарной обрядности (западно-
восточнославянские параллели) / Л.Н. Ви но гра до-
ва // Славянский и балканский фольклор. Обряд.
Текст. — М. : Наука, 1981.
15. Ганцкая О.а. Западные славяне / О.А. Ганцкая,
Н.Н. Грацианская, С.А. Токарев // Календарные обычаи
и обряды в странах зарубежной Европы (конец ХІХ —
начало ХХ в.): Зимние праздники. — М. : Наука, 1973.
16. Дмитриева С.И. Фольклор и народное искусство
русских Европейского Севера / С.И. Дмитриева. —
М., 1988.
17. Доманицький в. Народнїй калєндар у Ровенськім
повітї, Волинської ґубернії / В. Доманицький //
Матеріяли до української етнольоґії. — Львів,
1912. — Т. XV.
18. Иванов П. Жизнь и поверья крестьян Купянскаго уез-
да, Харьковской губерніи / П. Иванов. — Х., 1907.
19. кашуба М.С. Народы Югославии / М.С. Кашу-
ба // Календарные обычаи и обряды в странах зару-
бежной Европы (конец ХІХ — начало ХХ в.): Зим-
ние праздники. — М. : Наука, 1973.
20. коломийченко Ф. Різдвяні обряди і звичаї в
Чернигівщині (в селї Прохорах, Борзен. пов.) /
Ф. Коломийченко // Матеріали до української
етнольогії. — Львів, 1918. — Т. XVIII.
499«Дядьку, як вас звати?» (перший зустрічний передвісник імені судженого)
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
21. левкиевская Е.Е. Нищий / Е.Е. Левкиевская //
Славянские древности: Этнолингвистический сло-
варь : в 5-ти т. — Т. 3: К (Круг) — П (Перепелка)
М. : Международные отношения, 2004.
22. Милорадович в. Рождественскія Святки в северной
части Лубенскаго уезда / В. Милорадович. — Пол-
тава, 1893.
23. Мушинка М. Духова культура / М. Мушинка //
Лемківщина: Земля — люди — історія — культура. —
Т. ІІ. — Нью-Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1988.
24. Петрова Н. Календарна обрядовість українців Ми ко-
лаївського р-ну Одеської області середини XX ст.:
нові польові матеріали / Н. Петрова // Мат-ли Між-
народної наукової конференції «Одеські етнографічні
читання»: «Календарна обрядовість у життєдіяльності
етносу» (24—25 червня 2011 р., Одеський національ-
ний університет імені І.І. Меч никова, м. Одеса).
25. Плотникова а.а. Воск / А.А. Плотникова // Сла-
вянские древности: Этнолингвистический словарь : в
5-ти т. — Т. 1: А-Г. — М. : Международные отноше-
ния, 1995.
26. Плотникова а.а. Встреча / А.А. Плотникова //
Славянские древности: Этнолингвистический сло-
варь : в 5-ти т. — Т. 1: А-Г. — М. : Международные
отношения, 1995.
27. Плотникова а. Встреча / А. Плотникова // Сла-
вянская міфологія: Энциклопедический словарь. —
М. : Эллис Лак, 1995.
28. Попов Н. Народныя преданія жителей Вологодской
губерніи, Канриковскаго уезда / Н. Попов // Живая
старина. — СПб., 1903. — Вып. 3. — Год 13.
29. Самбірський Д. Дещо про свято-андріївські звичаї й
вірування в Самбірщині (с. Городище) / Д. Сам-
бірський // Життя і знання. — Львів, 1938. — Ч. 12.
30. Свидницький а. Великдень у Подолян / А. Свидниць-
кий // Основа. — С.-П., 1861. — ноябрь-декабрь.
31. Толстая С.М. Имя / С.М. Толстая // Славянские
древності: Этнолингвистический словарь : в 5-ти т. —
Т. 2: Д — К (Крошки). — М. : Международные от-
ношения, 1999.
32. Чубинский П.П. Труды Этнографическо-Статис ти-
ческой Экспедиции в Западно-Русский край /
П.П. Чубинський. — С.-П., 1872. — Т. 3.
33. Шмайда М. А іші вам вінчую. Календарна обрядовість
русинів-українців Чехо-Словаччини / М. Шмайда. —
Т. 1. — Братіслава ; Пряшів : Словацьке педагогічне
видавництво, Відділ української літератури, 1992.
34. Fischer a. Rusini. Zarys etnografii Rusi / F. Fischer. —
Lwów ; Warszawa ; Kraków, 1928.
35. Miklavec P. Zwyczaje, zabawy i zabobony ludu słowiań
skiego w południowej Styryi / P. Miklavec // Lud. —
Lwów, 1902. — T. VIII. — Zeszyt 5.
Olena Serebryakova
WHAT’S YOUR NAME, YOU MAN?
FIRST MET MALE AS A FORETELLER
OF PROMISED HUSBAND’S NAME
This article written upon the basis of published and archival
data as well as author’s own field materials has brought an ana-
lytic study in matrimonial fortune-telling prescience built on the
interpretation of a first met male. Owing to personal contact
with this representative of «an another world» a girl might to
find out her future husband’s name.
Keywords: fortune-telling (mantic quests, divinations), first
on-comer, beggar, name, ritual meal, notes.
Олена Серебрякова
«ДЯДЯ, КАК ВАС ЗОВУТ?»
(ПЕРВЫЙ ВСТРЕЧНЫЙ —
ПРЕДВЕСТНИК ИМЕНИ СУЖЕНОГО)
В статье на основе этнографических данных (опублико-
ванных и архивных), а также собственных полевых мате-
риалов анализируются матримониальные гадания, постро-
енные на интерпретации имени первого встречного. Благо-
даря личному контакту с этим представителем «иного»
мира, можно было узнать имя своего жениха.
Ключевые слова: гадания (мантика, дивинации), первый
встречный, нищий, имя, ритуальная еда, записки.
|