Типологічні схеми у дослідженні феномену синестезії
У статті проаналізовані основні типологічні схеми розгляду феномену синестезії. Показано складність інтерпретації та осмислення синестезії у різних сферах наукового пізнання....
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Народознавчі зошити |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94956 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Типологічні схеми у дослідженні феномену синестезії / К. Штанько // Народознавчі зошити. — 2013. — № 3 (111). — С. 538-542. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-94956 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-949562016-02-13T03:02:15Z Типологічні схеми у дослідженні феномену синестезії Штанько, К. Статті У статті проаналізовані основні типологічні схеми розгляду феномену синестезії. Показано складність інтерпретації та осмислення синестезії у різних сферах наукового пізнання. In the paper have been analyzed some main typological schemes used in consideration of synesthesia phenomena. Complications in interpretation and conceptualisations of synaesthesia along various fields of scientific knowledge have been presented. В статье проанализированы основные типологические схемы рассмотрения феномена синестезии. Показано сложность интерпретации и осмысление синестезии в разных сферах научного познания. 2013 Article Типологічні схеми у дослідженні феномену синестезії / К. Штанько // Народознавчі зошити. — 2013. — № 3 (111). — С. 538-542. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94956 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Штанько, К. Типологічні схеми у дослідженні феномену синестезії Народознавчі зошити |
| description |
У статті проаналізовані основні типологічні схеми розгляду
феномену синестезії. Показано складність інтерпретації та
осмислення синестезії у різних сферах наукового пізнання. |
| format |
Article |
| author |
Штанько, К. |
| author_facet |
Штанько, К. |
| author_sort |
Штанько, К. |
| title |
Типологічні схеми у дослідженні феномену синестезії |
| title_short |
Типологічні схеми у дослідженні феномену синестезії |
| title_full |
Типологічні схеми у дослідженні феномену синестезії |
| title_fullStr |
Типологічні схеми у дослідженні феномену синестезії |
| title_full_unstemmed |
Типологічні схеми у дослідженні феномену синестезії |
| title_sort |
типологічні схеми у дослідженні феномену синестезії |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94956 |
| citation_txt |
Типологічні схеми у дослідженні феномену синестезії / К. Штанько // Народознавчі зошити. — 2013. — № 3 (111). — С. 538-542. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT štanʹkok tipologíčníshemiudoslídžennífenomenusinestezíí |
| first_indexed |
2025-07-07T01:36:30Z |
| last_indexed |
2025-07-07T01:36:30Z |
| _version_ |
1836950162720686080 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
Феномен синестезії відомий з початку
ХVІІІ ст. Проте, невідкладна потреба до-
слідження цього феномена проявилася у процесі
виникнення нових, синтетичних видів мистецтв —
кінематографії та світломузики. Але саме «синте-
тичне відчуття» свідомо культивувалося ще роман-
тиками, що визначалося їх основними естетично-
філософськими положеннями, наприклад,
концепцією «панмузичності»: «Це не пустий об-
раз і не алегорія, — писав Е. Т. А. Гофман, —
коли музикант каже, що фарби, запахи та проме-
ні представляються йому у вигляді звуків, і в їх по-
єднанні він бачить чудовий концерт» [2, c. 247].
Згодом символістами «злиття почуттів» було зве-
дено в головну (можливо й обов’язкову) особли-
вість творчості. Незважаючи на те, що з того часу
проблема синестезії (а особливо «кольорового слу-
ху» як форми, яка часто зустрічається) стала те-
мою багатьох психологічних форумів, навіть спе-
ціальних конгресів, а кількість друкованих праць
налічує вже тисячі томів, до останнього часу до-
слідники не можуть дійти спільного знаменника.
Поняття синестезії до цього часу наповнюється
різним змістом залежно від професії дослідника та
його особистих переконань.
У загальному випадку феномен синестезії ви-
значають як виникнення відчуттів однієї мо-
дальності під час стимуляції іншою модальніс-
тю. Добре відомо, що психофізичне явище, яке
ґрунтується на синестезії, ніколи не було чимось
специфічним. До синестичних відчуттів відносять,
наприклад, виникнення смаку при візуальному пе-
регляді, виникнення кольорових уявлень при про-
слуховуванні музики. Синестетичне сприйняття
виражається у тому, що перелічені вище групи
явищ певним чином набувають у суб’єктивному
світі людини ніби паралельних якостей у вигляді
додаткових, простіших відчуттів чи стійких «еле-
ментарних» вражень — наприклад, кольору, за-
паху, звуків, смаків, форми, розташування у про-
сторі та інших якостей, які не можна отримати за
допомогою органів відчуттів, а які існують лише у
вигляді реакцій. Такі додаткові якості можуть або
виникати як ізольовані чуттєві враження, або на-
віть проявлятися фізично [13].
Термін «synaisthesis» використовувався ще у часи
Плутарха як «співчуття», де «чуття» відносилося до
сфери моральних відчуттів. Таким чином, слово «си-
нестезія» походить від давньогрецького «aesthesis» © К. ШТАНЬКО, 2013
Катерина ШТАНЬКО
ТИПОЛОГІЧНІ СХЕМИ
У ДОСЛІДЖЕННІ
ФЕНОМЕНУ СИНЕСТЕЗІЇ
У статті проаналізовані основні типологічні схеми розгляду
феномену синестезії. Показано складність інтерпретації та
осмислення синестезії у різних сферах наукового пізнання.
Ключові слова: синестезія, типологічна схема, інтермо-
дальна перцепція.
539Типологічні схеми у дослідженні феномену синестезії
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
(естесіс), що по давньогрецькому означає «чуття,
відчуття». У поєднанні із «syn», що по давньогрець-
кому означає «з, сумісно» утворює термін, який у
етимологічному розшифруванні дає поняття «спів-
відчуття». Таким чином, «synaisthesis» — це суміс-
не чуття, одночасне відчуття.
На ранніх етапах фіксації феномену дослідни-
кам складно було знайти не лише адекватне пояс-
нення, але й адекватну назву. Початок наукового
інтересу до синестезії був покладений у фізиці
І. Ньютоном (1704) у сфері, яка абсолютно не сто-
сувалася психології. Досліджуючи розклад світло-
вого променя на спектри, він зробив першу науко-
ву спробу обґрунтувати взаємозв’язок звуків та ко-
льорів. Перша згадка про синестезію датується
1812-м роком, а перші активні експериментальні
дослідження розпочалися лише у середині ХІХ ст.,
які до кінця століття призвели до накопичення до-
свіду характеристик порогу відчуттів, модальнос-
тей, відкриттю основного психо-фізичного закону
Вебера-Фехнера, джерел сенсорної пам’яті [1,
c. 13—16].
Вперше поняття «співвідчуття» (нім. Mitem pfin-
dungen) використав І. Мюллер для характеристи-
ки явища «неадекватності» відчуттів. Термін «си-
нестезія» у науковий обіг був уведений у 1892 р. у
дисертації Ж. Мілля про мультисенсорне сприй-
няття [9, c. 25].
Характерним для початкового періоду свого іс-
нування поняття синестезії часто замінювалося ін-
шими: «неадекватні відчуття» (1826), «кольоро-
ве чуття» (1882), «кольоровий слух» (1890), «не-
справжні вторинні відчуття» (1893), «синопсія»
(1893). Окрім перерахованих П. Соколов (1897)
вказує на наявність інших термінів: «псевдоесте-
зія», «псевдофотоестезія», «псевдоакуестезія»,
«псевдосфрезестезія», «псевдогузестезія», «псев-
доапсіестезія», «псевдохроместезія», «гіперхрома-
топсія», «фонопсія», «хроматизми», «фотизми»,
«фонізми», «ольфактизми», «сапізми», «осьміз-
ми», «густизми» [9, c. 23]. Такий різнобій у назві
феномену був характерний до середини ХХ ст.
Починаючи з 1960-х рр. термін «синестезія» на-
дійно закріпився у науковому обігу, остаточно ви-
тіснивши конкурентні форми.
У ХХ ст. зміст та об’єм поняття синестезії були
розширені. У «широкому» розумінні синестезія трак-
тується як «явище виникнення у відповідь на подраз-
нення вторинних відчуттів та уявлень іншої якості»
(С. Кравков, 1946) [8]; «…злиття якостей різних
сфер чутливості, при якій якості однієї модальності
переносяться на іншу» (Р. Рубінштейн, 1948) [10];
«виникнення відчуття певної модальності під дією
подразнень абсолютно іншої модальності» (Б. Ве-
личковський, В. Зінченко, А. Лурія, 1973) [3].
На думку С. Вороніна таке «широке» розуміння
синестезії передбачає наявність певних спільних мо-
ментів: один стимул викликає не одне відчуття, а
два; одне з відчуттів є адекватним, а друге — не-
адекватним, вторинним; обов’язковим є перенос
якості одного відчуття на інше; у широкому сенсі
синестезію слід розуміти як норму та загальнозна-
чиме явище [4, c. 127].
Існує також «універсальне» трактування синесте-
зії, згідно з яким це «взагалі будь-яка взаємодія від-
чуттів». У такому випадку це явище розглядають як
«всезагальний феномен», «факт взаємозв’язку від-
чуттів різних областей чутливості» (Ж.-М. Пете-
фальві, А. Вернер) [4, c. 127].
У «вузькому» розумінні синестезія — явище
індивідуальне, яке характеризує «сенсорне пере-
живання деяких індивідів, у яких відчуття, що
відповідають певній області відчуттів, асоціюють-
ся з відчуттями іншої області відчуттів» (А. Пьє-
рон) [4, c. 126].
Досліджуючи синестезію, Г. Расніков (2006)
розрізняє три феномени, стосовно до яких можна
використати поняття синестезії [9, c. 147]:
• Синестезія як метафора — міжмодальна асо-
ціація, що ґрунтується на інтеріоризованих міжмо-
дальних поєднаннях, які є випрацювані у культурі та
в індивідуальному досвіді. Вивчення цього аспекту
дає змогу не лише пояснити механізм утворення асо-
ціацій та інтеріоризації культурного та індивідуаль-
ного досвіду у суб’єктивний простір, але також при-
вести до цілого пласту відкриттів в сфері естетики та
сприйняття мистецтва;
• Синестезія як довільне неспецифічне відчут-
тя — явище виникнення неспецифічних відчуттів
при нетиповій роботі головного мозку. Досліджен-
ня цієї сфери синестезії може дати додаткові відо-
мості про роботу головного мозку, будову нейтрон-
них шляхів та існуючих фізіологічних взаємозв’язків
між різнорідними об’єктами;
катерина ШТаНЬкО540
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
• Синестезія як механізм попередньої обробки
образів — глобальний механізм допредметної оцін-
ки різнорідних об’єктів. Дослідження цього меха-
нізму може дати розуміння таким важливим психо-
логічним процессам як сприйняття, розуміння, ува-
га, пам’ять та зрозуміти його включеність у
психоемоційну сферу.
У працях різних дослідників, які займаються про-
блемою синестезії, спостерігаються найрізноманіт-
ніші способи інтерпретації його явища. Наприклад,
залежно від особливостей формування в онтогене-
зі людини розрізняють два типи синестезії: експлі-
цидний та імпліцидний. Вважається, що обидва
типи синестезії мають однаковий механізм утворен-
ня — багаторазове переживання у суб’єктивному
досвіді людини зв’язків між різними категоріями
(категоріальна чуттєво-перцептивна інтеграція).
Різниця між ними полягає в умовах формування
зв’язків між категоріями — у різній мірі лабільнос-
ті утворених зв’язків.
При експліцидній синестезії одна або кілька ка-
тегорій набувають надлишкової чуттєвої представ-
леності у свідомості, у результаті чого виникають
стійкі зв’язки між цими категоріями. Вважається,
що механізм утворення зв’язків між цими категорі-
ями є аналогічний імпритінгу, тому такі синестезії є
дуже складні для наукової рефлексії та мають дуже
стійкий характер. У психології пошук таких зв’язків
проводять ще у дитячому віці та пов’язують їх з куль-
турною обумовленістю використання різних модаль-
ностей. Саме тому такі типи зв’язку є спільними для
представників однієї культури [7].
Під час виникнення імпліцидної синестезії акту-
алізовуються також механізми категоризації, проте
їх виникнення пов’язане із свідомим напруженням
та чуттєвим переживанням у процесі вирішення про-
блеми чи творчого натхнення. Імпліцидна синесте-
зія є індивідуальна для кожної людини і формуєть-
ся протягом всього життя індивіда [7]. Таким чином,
експліцидна синестезія відображає культурні взає-
модії людини зі світом, а імпліцидна — особливос-
ті індивідуального досвіду вирішення життєвих за-
вдань. У результаті цього у людини виникає своє-
рідний «сенсорний відбиток», що відображає
особливості його життєвого досвіду, пов’язаного із
емоційними переживаннями, які виникають під час
вирішення індивідуальних проблем [14].
Також дослідники виділяють позитивну та не-
гативну синестезії [11]. Позитивна синестезія
визначається як «відчутне злиття модальностей
сприйняття у нове та своєрідне поєднання, що під-
дається визначенню». Тобто під позитивною си-
нестезією розуміють якраз те, що слідує із її ви-
значення — переживання у свідомості відчуттів у
додатковій модальності при стимуляції основної
модальності. Негативні синестезії виникають у тих
самих ситуаціях, що і позитивні синестезії, проте
замість модальних відчуттів людина відчуває ко-
роткочасне «відчуття» значимості, за кого вона не
може визначити, які саме модальності піддають-
ся стимуляції [7].
Залежно від сфери досліджень, виділяють та-
кож істину синестезію та псевдосинестезію. Іс-
тинною синестезією ряд дослідників називають
переживання, які були зафіксовані психофізіоло-
гічними методами (наприклад, при дослідженнях
у медицині та неврології). Псевдосинестезією у
такому випадку називають переживання, отрима-
ні у дослідженнях когнітивних процесів, естетич-
ного сприйняття та художніх переживань за до-
помогою методів психології та естетики. Проте
таку характеристики як «істина» та «псевдосинес-
тезія» насправді не відображають реальної ситу-
ації, а лише константують фіксацію явища сине-
стезії за допомогою різних методів.
Б. Галєєв виділяє інтермодальну (міжчуттєву,
міжсенсорну) та інтрамодальну синестезії. Інтер-
модальна — це звичайна, «явна» синестезія, яка
проявляє себе, наприклад, у творах мистецтва. Ін-
трамодальна — «неявна», «внутрішня» синестезія,
яка породжує психологічні асоціації між окремими
компонентами всередині одного сенсорного матері-
алу. Завдяки такій синестезії відбувається підсилен-
ня чуттєвої взаємодії [6].
Залежно від інтенсивності протікання розріз-
няють сильну та слабку синестезії. Сильна си-
нестезія розуміється як явище, яке характеризу-
ється виникненням «живого» образу в одній сен-
сорній модальності у відповідь на стимуляцію в
іншій модальності. При цьому певні стимули ви-
кликають не лише «сенсорні якості» у специфіч-
ній модальності, але також якості, які пов’язані з
іншою модальністю. Під слабкою синестезією ро-
зуміють міжсенсорні відповідності, які виража-
541Типологічні схеми у дослідженні феномену синестезії
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
ються у перецептивній ідентичності і перцептив-
ній взаємодії, що знаходять своє вираження у
мові. Йдеться про мовні метафори, в яких відчут-
тя однієї модальності оцінюється та описується у
категоріях іншої системи: «оксамитовий голос»,
«кисла фізіономія» [12].
Х. Кронассер пропонує наступну класифікацію
синестезій:
• прасинестезії: дотиково-нюхові. На думку до-
слідника мови світу не володіють спеціальною лек-
сикою для позначення нюхових відчуттів. Тому для
їх позначення використовують слова, які описують
іншу модальність: «гострий», «різкий», «ніжний»;
• власне синестезії або істинні синестезії. Їх суть
відображається у синопсиї — явищі, при якому пев-
ному звуку відповідають певні кольорові асоціації;
• емоційні синестезії. Цей тип ґрунтується на па-
ралелізмі відчуттів та емоцій.
Професор Х. Хейрман виділяє також «персо-
нальну» та «творчу» синестезію. Його уявлен-
ня процесу породження синестетичного досвіду
включає як фізіологічний, так і естетичний рівні, у
яких організуючу роль відіграють асоціації. Вче-
ний зазначає, що «життя є неперервний синесте-
тичний досвід», у якому світ відкривається через
органи відчуттів [5].
Проблема полімодальної перцепції (одночасної
роботи багатьох органів відчуття) сьогодні постає
як багаторівнева, представлена кількома системни-
ми зв’язками, які відрізняються за складністю їх
освоєння. Зокрема, Б. Галєєв визначає наступні
типи зв’язків:
Сумісна координація дій органів відчуттів, що за-
безпечує різностороннє відображення дійсності (що
можна назвати «синергією», тобто взаємною дією).
взаємна сенсибілізація — зміна чутливості од-
ного органу під час функціонування іншого, — що
відображає опосередковану взаємоактивацію еле-
ментів системи через реакцію середовища;
асоціативна взаємодія (синестезія), відобра-
ження у свідомості зв’язків, які виникають і виявля-
ються в ході синергетичного відображення цілісно-
го світу (як інтермодальне співпереживання) [5].
Між перерахованими типами міжчуттєвих (інтер-
модальних) взаємодій є свій зв’язок — він не про-
сто супутній, а взаємообумовлений. Саме цей факт
зумовив термінологічну плутанину під час дослі-
дження різних типів взаємодій. Як найскладнішу
взаємодію Б. Галєєв визначає третю з зазначених
нами — синестезію.
Отже, аналіз інтерпретації феномену синесте-
зії у різних наукових сферах свідчить про те, що
у ній вбачають певне універсальне явище, яке по-
чатково властиве свідомості та відображає специ-
фіку підсвідомості. В основі цього феномену ле-
жить ідея мультисенсорного сприйняття, резуль-
татом якого стає якісно нова єдність чуттєвих
вра жень, за допомогою яких складається єдиний
цілісний образ світу.
У сучасних дослідженнях є декілька типологіч-
них схем розгляду феномену синестезії, які нама-
гаються пояснити походження та механізм фено-
мену. До таких схем належить поділ синестезії на
експліцидну та імпліцидну; позитивну та негатив-
ну; істинну синестезію та псевдосинестезію; ін-
термодальну та інтрамодальну синестезію; силь-
ну та слабку; істинну та емоційну; персональну та
творчу. Кожна із схем «вловлює» лише одну із
сторін феномену синестезії, проте ні одна із схем
не є вичерпною: схеми доповнюють одна одну,
вказуючи на різні аспекти дослідження та розу-
міння феномену синестезії.
Синестезія належить до категорії найскладніших
та найменше вивчених явищ, пов’язаних із свідоміс-
тю та сприйняттям людини. Наявні у різних науко-
вих дисциплінах визначення взаємодоповнюють одне
одного, проте не дають чіткого уявлення про фено-
мен в цілому. Феномен синестезії постає як специ-
фічне «мозаїчне» утворення, складне для уловлю-
вання та однозначної інтерпретації.
1. ананьев Б.Г. Вклад советской психологической науки
в теорию ощущений / Б.Г. Ананьев // Вопросы пси-
хологии. — 1958. — № 1—3. — С. 3—16.
2. Булыко а.Н. Большой словарь иностранных слов /
А.Н. Булыко. — М. : Мартин, 2004. — 704 с.
3. величковский Б.М. Психология восприятия /
Б.М. Величковский, В.П. Зинченко, А.Р. Лурия. —
M. : МГУ, 1973. — 246 c.
4. воронин С.а. Синестезия и звукосимволизм /
С.А. Воронин // Психолингвистические проблемы
семантики. — М. : Наука, 1983. — 131 с.
5. Галеев Б.М. Историко-теоретический анализ концеп-
ций синестезии в мировой психологи / Б.М. Галеев //
Вестник Российского гуманитарного научного фон-
да. — 2005. — № 1 (38). — C. 161—168.
катерина ШТаНЬкО542
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
6. Галеев Б.М. Проблемы синестезии в эстетике /
Б.М. Галеев // Современный Лаоокон. Эстетические
проблемы синестезии. — M. : МГУ, 1992. —
C. 5—9.
7. Заиченко а.а. Синестезия — феноменология, виды,
классификации / А.А. Заиченко, М.В. Картавенко //
Информатика, вычислительная техника и инженерное
образование. — 2011. — № 3 (5). — C 1—12.
8. кравков С.в. Взаимодействие органов чувств /
С.В. Кравков. — M. : АН СССР, 1946. — 128 c.
9. Расников Г.в. Особенности цвето-звуковой сине-
стезии : дис. канд. психолог. наук: 19.00.01 / Геор-
гий Викторович Расников ; Московский государ-
ственный университет имени М.В. Ломоносова. —
2006. — 162 c.
10. Рубинштейн С.л. Пробемы психологии восприятия /
С.Л. Рубинштейн // Исследования по психологии
восприятия. — Л. : Знание, 1948. — C. 3—20.
11. Хант Г. О природе сознания: С когнитивной, фено-
менологической и трансперсональной точек зрения /
Г. Хант. — M. : АСТ, 2004. — 555 с.
12. Marks l.E. On cross-modal similarity: perceiving tempo-
ral patterns by hearing, touch and vision Perception /
L.E. Marks // Psychophysics. — 1987. — Vol. 2. —
№ 3.
13. Что такое синестезия? [Электронный ресурс]:
http://www.sy naesthesia.ru/whatis.html.
14 Marks l.E. Special for syneasthesia. The Russian Sy-
naesthesia Community’s Site, 2009, An interview with
Prof. Law rence E. Marks. [Электронный ресурс]. Режим
доступа: http://www.synaesthesia.ru/marks.html.
kateryna Shtanko
ON TYPOLOGIC SCHEMES OF RESEARCH-
WORKS IN SYNESTHESIA PHENOMENA
In the paper have been analyzed some main typological schemes
used in consideration of synesthesia phenomena. Complications
in interpretation and conceptualisations of synaesthesia along
various fields of scientific knowledge have been presented.
Keywords: synesthesia, typological scheme, intermodal
perception.
катерина Штанько
ТИПОЛОГИЧЕСКИЕ СХЕМЫ
В ИССЛЕДОВАНИИ ФЕНОМЕНА
СИНЕСТЕЗИИ
В статье проанализированы основные типологические схе-
мы рассмотрения феномена синестезии. Показано слож-
ность интерпретации и осмысление синестезии в разных
сферах научного познания.
Ключевые слова: синестезия, типологическая схема, ин-
термодальная перцепция.
|