Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста

У статті розглядається трансформація морально-ціннісних орієнтацій сучасної сільської молоді у містах. Пропонується виділити чотири умовні блоки, які складають ціннісну картину в світогляді молодих людей: традиційні, християнські, радянські та західні цінності. Результати дослідження засвідчую...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Момот, Т.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут народознавства НАН України 2013
Назва видання:	Народознавчі зошити
Теми:	Статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94966
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста / Т. Момот // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 623-628. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-94966
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-949662016-02-14T03:02:36Z Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста Момот, Т. Статті У статті розглядається трансформація морально-ціннісних орієнтацій сучасної сільської молоді у містах. Пропонується виділити чотири умовні блоки, які складають ціннісну картину в світогляді молодих людей: традиційні, християнські, радянські та західні цінності. Результати дослідження засвідчують світоглядний синкретизм в уявленнях молоді та відсутність єдиної ціннісної моделі. In the article has been considered a problem of transformative changes in nowadays country youth’s moral and axiological attitudes under conditions of present-day town reality. In her research-work the author has moved a proposal to define four conventional blocks that in sum would make up a panoramic image of values in young people’s worldviews: traditional, Christian, Soviet and Western ones. The results of the study have presented syncretism of views and absence of the integrating model of values. В статье рассматривается трансформация морально-ценностных ориентаций современной сельской молодежи в городах. Для этого предлагается выделить четыре условных блока, которые составляют ценностную картину в мировоззрении молодых людей: традиционные, христианские, советские и западные ценности. Результаты исследования говорят о мировоззренческом синкретизме в представлениях молодежи и отсутствие единой ценностной модели. 2013 Article Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста / Т. Момот // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 623-628. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94966 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Момот, Т. Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста Народознавчі зошити
description	У статті розглядається трансформація морально-ціннісних орієнтацій сучасної сільської молоді у містах. Пропонується виділити чотири умовні блоки, які складають ціннісну картину в світогляді молодих людей: традиційні, християнські, радянські та західні цінності. Результати дослідження засвідчують світоглядний синкретизм в уявленнях молоді та відсутність єдиної ціннісної моделі.
format	Article
author	Момот, Т.
author_facet	Момот, Т.
author_sort	Момот, Т.
title	Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста
title_short	Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста
title_full	Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста
title_fullStr	Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста
title_full_unstemmed	Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста
title_sort	трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94966
citation_txt	Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста / Т. Момот // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 623-628. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.
series	Народознавчі зошити
work_keys_str_mv	AT momott transformacíâmoralʹnocínnísnihoríêntacíjsílʹsʹkoímolodívumovahsučasnogomísta
first_indexed	2025-07-07T01:37:07Z
last_indexed	2025-07-07T01:37:07Z
_version_	1836950201911214080
fulltext	ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013 © Т. МОМОТ, 2013 Тіна МОМОТ ТРАНСФОРМАЦІЯ МОРАЛЬНО-ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СІЛЬСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ СУЧАСНОГО МІСТА У статті розглядається трансформація морально-ціннісних орієнтацій сучасної сільської молоді у містах. Пропонуєть- ся виділити чотири умовні блоки, які складають ціннісну картину в світогляді молодих людей: традиційні, християн- ські, радянські та західні цінності. Результати дослідження засвідчують світоглядний синкретизм в уявленнях молоді та відсутність єдиної ціннісної моделі. Ключові слова: морально-ціннісні орієнтації, трансфор- мація, сільська молодь, традиційні цінності, полікультур- ність, радянська мораль, конс’юмеризм. Наша праця є дослідженням трансформації морально-ціннісних орієнтацій сільської моло- ді в умовах сучасного міста. Для вирішення постав- лених завдань були визначені базові цінності сучас- ної молоді та їх місце у житті молодих людей. Тема дослідження є вкрай актуальною, адже моральні ім- перативи входять до системи життєзабезпечення ет- носу, і за їх станом можна прогнозувати перспекти- ви майбутнього розвитку українського суспільства. Проблема цінностей сучасної молоді в Україні до- сліджувалась переважно соціологами. Серед спеціа- лізованої літератури можемо виділити ряд збірників: «Молодь України у дзеркалі соціології» (К., 2001), «Молоде покоління нової України» (К., 1995), «Со- ціальне самопочуття та настрої української молоді» (К., 2006), «Соціальні уявлення молоді: особливос- ті та шляхи формування» (К., 2007). Важливі дані містяться у щорічних доповідях Президентові Укра- їни, Верховній Раді України про становище молоді в Україні «Сільська молодь: стан, проблеми та шляхи їх вирішення» (К., 2005), «Про становище молоді в Україні» (К., 2006), «Нове покоління незалежної України (1991—2001 роки)» (К., 2002), «Молодь в умовах становлення незалежної України (1991— 2011 роки)» (К., 2011). Окремо слід назвати публі- кації О.М. Балакірєвої «Трансформація ціннісних орієнтацій в українському суспільстві» та «Демокра- тичні цінності в українському суспільстві», що міс- тять конкретний статистичний матеріал. Джерельною базою нашого дослідження стали матеріали анкетування, проведеного нами у вузах Києва і Вінниці та інтерв’ю з молодими сільськими мігрантами. На нашу думку, базові цінності сучасної україн- ської молоді можна умовно поділити на чотири бло- ки: традиційні, християнські, радянські та західні. Насамперед, розглянемо традиційні цінності, однак, слід зауважити, що вже сам термін «тради- ційний світогляд» містить у собі ціннісний підхід, а отже співвідноситься з поняттям «етос» культу- ри [4, с. 2]. Як зауважує російський соціолог А.Г. Дугін [15], грецьке слово «етнос» близьке до слова «етос» («поведінка», «мораль»). Ці два по- няття мають спільний корінь «ет», який позначає «населену місцевість», а саме — «поселення сіль- ського типу». Це дає змогу розглядати етнос як органічне суспільство, яке займає певну територію та вирізняється спільною мораллю. Таким чином, через дослідження трансформації цінностей мож- Тіна МОМОТ624 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013 на постежити трансформацію всієї системи жит- тєдіяльності етносу. І.С. Кон стверджує, що ціннісні орієнтації етно- су можна реконструювати за образом ідеалу моло- дої людини, присутньому у певному етносі [16, с. 110]. Такий образ неодмінно пропагується в обря- довості та фольклорі, а родина виступає головним носієм етнокультурної інформації. Для українців традиційними є образи гарного гос- подаря та господині, а отже цінності, спрямовані на добробут родини. Базовими в системі моральних цін- ностей народу вважались сім’я, повага до старших, працьовитість, скромність, хазяйновитість та авто- ритет у громаді. Серед традиційних цінностей в уявленнях сучас- ної української молоді безперечне лідерство нале- жить сім’ї. Україна завжди знаходилась серед країн з високими показниками шлюбності. Крім того, саме для молоді створення сім’ї є головним завданням, реалізація якого свідчитиме про успішність у житті. В умовах трансформації сім’ї як суспільного інсти- туту спостерігається поява нових її типів (гомосек- суальних, неповних тощо). Найпоширенішою фор- мою нетрадиційного шлюбу в Україні є громадян- ський. Так, на 2001 р. у незареєстрованому шлюбі перебувало 7% чоловіків та жінок. Однак серед мо- лоді віком 15—19 років їх частка становила 25,3% чо- ловіків та 19,2% жінок [13, с. 11]. Такі результати однозначно свідчать про лібералізацію поглядів мо- лоді на сімейні стосунки та наближення до позицій західноєвропейської молоді. Цікавими є результати соціологічних досліджень щодо мотивації молодих людей при створенні сім’ї. Для молоді села найголовнішим є прагнення мати офіційного батька/матір для своєї дитини (43%), бажання бути більш упевненим/ою в майбутньому (24%), наполягання батьків (8%), наявні в Украї- ні закони (8%), бажання піднести свій соціальний статус у суспільстві (2%), шлюби ровесників (2%) [10, с. 14]. Як бачимо, порівняно з шлюбними нор- мами у традиційному суспільстві, спостерігається суттєве зменшення ролі батьків та уваги до ставлен- ня суспільства, натомість визначальними стають прагматичні чинники. Цінністю для молоді виступає «робота»: 49% опитаних погодились, що «робота завжди повинна бути на першому місці, навіть якщо залишається менше вільного часу», а 82%, що «необхідно пра- цювати, щоб розвинути власні таланти [2, с. 15]. Матеріали нашого опитування свідчать, що праця для молодих сільських мігрантів у містах є, насам- перед, способом самореалізації. Ця тенденція дещо вища у Києві (51%), ніж у Вінниці (48%). Крім того, 24% сільських мігрантів до Вінниці зазначи- ли, що надають перевагу міській праці. Вкрай низька оцінка сільськогосподарської праці пов’язана з тим, що велике трудове навантаження відбувається при зовсім невисокій віддачі [20, с. 19]. Зрештою, в сучасній Україні вона непрестижна, не- прибуткова і не має жодної популяризації з боку дер- жави. У традиційному ж суспільстві праця була не- роздільна з мораллю. Високоморальною вважалась лише та людина, яка живе зі своєї праці, працьови- тість була однією з найвищих чеснот, лінощі ж кате- горично засуджувались і висміювались [12, с. 88]. Пласт традиційних цінностей у світогляді сучас- ної сільської молоді простежується у її консерватив- ності. Результати соціологічного дослідження, про- веденого Державним інститутом проблем сім’ї та мо- лоді, свідчать, що серед молодих селян 39% надають перевагу традиційному, а не новому (серед молодих городян таких 33%) [10, с. 14]. Крім того, сільська молодь більшою мірою, ніж міська, орієнтована на необхідність збереження традицій (майже 90% сіль- ської молоді знає свої національні обряди, звичаї і традиції) [10, с. 14]. Тут доречно згадати про роль етнофестивалів останніх років у формуванні почуття цінності етно- культури для сучасної молоді. Від початку подібні заходи набули популярності переважно серед місь- кої молоді, зацікавленої традиційною культурою. Після того як етнофестивалі стали ще більш попу- лярними, вони увійшли до масиву молодіжної куль- тури, а та музика, яку пов’язували в кращому випад- ку із застіллям, тепер стала її елементом. Набувають нового прочитання народні пісні, модним стає на- родний одяг та аксесуари, сувеніри в народному сти- лі — елементом декору сучасного житла. Хоч най- частіше йдеться про т. зв. сувенірний варіант етно- культури, можна із впевненістю констатувати присутність її у повсякденні молодих українців. Яскравим прикладом такого є ставлення до народ- ного одягу в західних регіонах України, де вишиван- ка одягається представниками різних вікових груп 625Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013 на свято Першого дзвоника, при відвідуванні церк- ви, на державні та релігійні світа тощо. При аналізі традиційних цінностей вкрай важли- во врахувати, що в українців вони нерозривно пов’язані з християнськими, тому спостерігається накладення на образ господаря ідеалів християнської моралі. Християнські цінності становлять другий блок ціннісних орієнтацій сучасної молоді (ми не вда- ватимемось до цінностей інших релігій з огляду на багатовікові традиції та домінуючу роль християн- ства у конфесійному просторі України). Розглянемо статистичні дані щодо релігійної ситу- ації у державі. За даними Державного інституту роз- витку сім’ї та молоді віруючими назвали себе 70,5% молоді, невіруючими — 17,1%, атеїстами — 2,3%. Вагались — 10,1% [11, с. 72]. Варто зауважити, що у сільській місцевості частка віруючих більш висока, ніж у містах: 75% молодих селян проти 64% моло- дих міських жителів [10, с. 14]. Цікавим для нас є те, що аж 17,1% опитаних назвали себе невіруючими, проте не атеїстами. Це може свідчити про певні кри- зові явища у світогляді молодих людей, адже не ви- знаючи себе прибічниками релігії, вони, все ж, побо- юються проголошувати власну ате їстичність. Крім того, більшість віруючих опитаних не вважають обов’язковим відвідування релігійних установ. За ре- зультатами моніторингових соціо логічних опитувань з віруючих на свята відвідує храм — 37,2%, не від- відує — 22,9 %, відвідує кілька разів на рік — 27,6%, відвідує регулярно 5,5% [11, с. 72]. У 2001 р. відповідний показник становив вже 9% [8, с. 80], проте все одно він лишається вкрай низьким. Аналогічну ситуацію бачимо і в результатах на- шого анкетування. На питання «Чи вірите Ви в Бога?» сільська молодь Києва, відповіла «так» у 75,8% випадків, 20,6% зазначили, що вони «про- сто вірять в існування вищої сили». У Вінниці віру- ючими назвали себе 77,8% опитаних, а 13,0% ві- рять у вищу силу. Тут знову бачимо розмитість ре- лігійних уявлень сучасної молоді, адже віра у вищу силу не дає світоглядної моделі. Суттєво різняться у своїй нормативній частині із традиційними та християнськими цінності радян- ські. Ми також включаємо їх до базових цінностей сучасної молоді, адже найстарші з сучасних моло- дих людей були народжені ще у 70-ті роки — у роз- квіт «застою», і виховані батьками, які все життя прожили за радянської системи. За соціологічними даними 2009 р., насамперед, вважають себе грома- дянами СРСР 8,3% опитаного дорослого населен- ня: від 2,2% в молодшій віковій групі до 16,1% — в старшій [14, с. 234]. За офіційним формулюванням комуністична мо- раль в СРСР об’єднувала досягнення моральної культури минулих століть і одночасно несла в собі нові закони життя в умовах соціалістичного і кому- ністичного суспільства (тобто вищу міру гуманізму, рівності і справедливості) [17, с. 128]. Принципи комуністичної моралі були закріплені у «Моральному кодексі будівника комунізму». Цей документ крім традиційних для українців поваги між людьми та у сім’ї, чесності, скромності, турботі про виховання дітей, зобов’язував бути відданими спра- ві комунізму; замість праці на благо родини ставив працю на благо суспільства та добробут держави; пропагував колективізм та нетерпимість до ворогів комунізму. Зрозуміло, що такі положення ішли вроз- різ з народною мораллю. При цьому цінності, які насаджувались офіційно, більшістю населення не сприймались за життєві орі- єнтири, навпаки, формувалась ціла паралельна сис- тема якостей, необхідних для виживання у той час. При аналізі радянських цінностей вкрай важли- во врахувати свідоме руйнування зв’язків між по- коліннями, яке проводилось в СРСР, особливо у 20—30-ті роки. Налаштовування молоді проти батьків відбувалось на ідеологічному та релігійно- му ґрунті, сім’ї відводилась суто демографічна роль, в той час як виховання стало прерогативою держав- них установ — ясел, дитячих садків і шкіл. Завдя- ки такій політиці влада намагалась замінити тради- ційні цінності радянськими, а молодь використати як засіб боротьби із попередніми нормами [3, с. 72]. Це, в свою чергу, позначилось на стосунках бать- ків і дітей у майбутньому: суттєво зменшились ви- яви традиційної поваги до старших, пієтету стосов- но батьків, посилився і без того відчутний конфлікт між поколіннями. Прикрим є те, що навіть народжена за часів не- залежності молодь, увібрала у себе типово «совко- вий» тип поведінки, який з кожним роком все біль- ше прогресує. У такий спосіб молоді люди вимуше- ні адаптовуватись до типово «совкової» влади, яка є дійсністю в Україні. Тіна МОМОТ626 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013 «Совковість» української молоді проявляється, зокрема, у її стійких патерналістських орієнтаціях — більшість молодих людей впевнена, що держава в особі уряду та інших органів виконавчої влади від- повідальна за забезпечення населення роботою та гідними умовами життя [6, с. 117]. Подібна тенденція зумовлена стійкою традицією пов’язувати радянські часи із соціальною стабільніс- тю та захищеністю, що особливо гостро виступає на контрасті із погіршенням соціально-економічної си- туації в країні [6, с. 118]. Крім того, в сучасній Україні, як і в Радянському союзі, процвітає подвійна мораль. Низький рівень життя призводить до того, що ошуканство держави не вважається порушенням етичних норм. За резуль- татами опитування «Ціннісні орієнтації населення України-1999»: 14% молодих людей виправдовують отримання державної допомоги, на яку людина не має права, 30% виправдовують проїзд у громадсько- му транспорті без оплати, 28% припускають брехню у власних інтересах, 10% вважають нормальним отримати хабара, використовуючи службове стано- вище, близько 4% виправдовують політичні вбив- ства, 3% не засуджують крадіжку особистого тран- спорту. Більше половини опитаних молодих людей відповіли, що, на їхню думку, «майже всі» або «ба- гато хто» роблять саме такі речі [5, с. 44]. Закріпленню радянської моралі сприяють і окремі радянські традиції в сучасній Україні, зокрема свят- кування 8 березня, 23 лютого, 1 травня, 9 травня, 1 ве- ресня тощо. За даними нашого анкетування 85% мо- лодих сільських мігрантів до Вінниці і 72% молодих сільських мігрантів до Києва святкують 8 березня. Такий великий відсоток є переконливим свідченням глибини вкорінення радянської традиції. Втім, деякі інші весняні свята, зокрема, травневі (1—2 травня та День Перемоги) для більшості молодих мігрантів є нерозривно пов’язаними з весняними польовими ро- ботами, а саме садінням картоплі, у зв’язку з чим на ці вихідні дні сільська молодь проводить вдома в селі, допомагаючи батькам. Щоправда, спостерігається і прагнення взяти від радянської доби щось дієве, уникаючи ідейного ко- муністичного наповнення. За свідченням одного з респондентів, «це, можливо, дуже застаріле і тому подібне, але, наприклад, комсомол, колись така річ була «комсомольская молодежь» (…). Якщо ти комсомолець, ти якихось правил притримуєшся, бо- їшся, шо тебе там виключать чи ше шось. Інші, на- приклад, шо не в комсомолі, вони знають, шо є ком- сомол, шось таке високе. Це така моя думка. То єсть держава повинна організувати якусь організацію, подібну молодіжну, таку масову. І саме звідти шоб ішли гарні ось ці риси, цілі, ідеї» [22]. Як стверджує О.А. Беленок, сучасна молодь, сама того не усвідомлюючи, є продуктом радянського по- коління. В певних молодіжних групах спостерігають- ся прояви моди на радянську символіку — і це серед людей, соціалізація яких припала вже на пострадян- ський час [14, с. 232]. Зокрема, субкультура хіпсте- рів з своєю надмірною любов’ю до стилю «ретро» не- рідко звертається до радянської моди різних періодів, використовує аксесуари та атрибути СРСР. Мода на радянське охоплює і сферу дозвілля. Так, у Києві з’явилась ціла мережа «Кафе-вареничних «Победа»», нічний клуб «Ленін», ТЦ «Більшовик», «Пролетар- ська пивна «У станка»» тощо. Подібна різнома- нітність символів минулого може свідчити про його комерційну вигідність, зумовлену як ностальгією за державою, яку молодь не застала, так і просто заці- кавленням чимось новим та незвичним. Останньою складовою базових цінностей моло- дих українців є сучасні західні цінності, тобто цін- ності ліберального, демократичного характеру та конс’юмеризм. Західна культура диктує новий моральний об- раз — її ідеалом є людина сучасна, вільна, успіш- на, незалежна, яка має гідний рівень життя, знає свої права та в межах закону має право на будь-які по- гляди і дії. Частка населення, зайнятого у сільсько- господарському виробництві, на Заході становить 2—6%, тому про нормативний образ селянина у цій культурі говорити важко. Ідеал західного суспільст- ва — добропорядний городянин. Насамперед, розглянемо цінності демократично- го характеру. Слід зауважити, що проблемами де- мократії в Україні переймаються як люди старшого віку, так і молодь, адже демократичний розвиток країни «скоріше важливий» та «дуже важливий» для 75% опитаних молодих людей [6, с. 115]. Втім, у нашій державі демократія стикається з ці- лим комплексом проблем. В Україні сформувалась ситуація, коли молодь, продовжуючи вважати важ- ливими демократичні цінності, повністю втрачає віру 627Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013 у їх реальність в Україні. Зокрема опитування, яке проводилось Інститутом соціальної і політичної пси- хології АПН України, свідчить, що старшокласни- ки та студенти вважають закони такими, що не ві- дображають волю більшості, а є справедливими пе- реважно для можновладців. Свобода, на думку молодих людей, можливо, десь є, але це також ви- кликає сумніви. Песимістично оцінює молодь і си- туацію щодо дотримання прав людини [9, с. 114]. Така ситуація є вкрай небезпечною, бо вона сприяє «формуванню в українському суспільстві соціально- го цинізму, що означає руйнування основ соціаль- ного довір’я, пошани і відповідальності за свої вчин- ки перед іншими людьми» [1, с. 15]. Далі доцільно розглянути такі демократичні цін- ності як громадянство і громадянськість. Цікаво, що більш патріотичною виступає саме сільська молодь: 78% пишаються своїм громадянством (в обласних центрах — 70%, а в інших містах — 62%) [1, с. 16]. Готовність громадян захищати свою країну також свідчить про громадянські почуття людини. Протя- гом 1996—2006 років спостерігається падіння рів- ня готовності воювати за свою країну в разі необхід- ності: з 59% у 1996 р. до 51% у 2006 р. (чолові- ки — 62%, жінки — 42%) [1, с. 16]. Крім того, варто звернути увагу на питання патрі- отизму у молодіжному середовищі. Більшість наших респондентів називає себе патріотами, однак чітко пояснити, що таке патріотизм, не може. Окремі опи- тані вкладають у дане поняття наступний зміст: «Па- тріотизм, з моєї точки зору, це бути носієм імєнно української мови, знову ж таки підтримування тра- дицій, знову ж таки старатися показати, якшо буде така можливість, Україну перед іншими державами як країну достойну» [21], «треба якийсь зробити вклад особистий в розвиток країни, наскільки це можливо. Дійсно, якщо патріот, то хочеться підняти її хоч трішки, шоб не було так соромно» [23]. Іншим чинником, який засвідчує громадянську по- зицію, є відповідальність за свою країну та її долю. В Україні 45% опитаної молоді вважають за свій обов’язок сприяти розвитку країни, тоді як 30% від- повіли, що у них немає почуття відповідальності за долю України, і при нагоді вони виїхали б закордон, а 25% вагались з відповіддю [5, с. 42—43]. Таким чином, бачимо тенденцію до уникання молоддю від- повідальності за свою країну. На нашу думку, це пов’язано із дискредитацією себе владою та загаль- ним розчаруванням українцями у своїй державі. Ще однією необхідною складовою західних цін- ностей є свобода. За соціологічними даними 60% мо- лоді України віддає перевагу свободі особистості пе- ред принципом соціальної рівності, який підтримує лише чверть [5, с. 47]. Введення конс’юмеризму до системи цінностей в Україні відбулось наприкінці Радянської епохи, коли втомлені від тотального дефіциту люди отримали до- ступ до вільного вибору товарів і послуг. На сьогод- ні спостерігається повсюдне побутування спожива- цтва. При цьому досить помітне явище полікультур- ності споживацьких орієнтацій, коли молоді люди намагаються отримати якомога більше благ з різних джерел, керуючись не етнічною приналежністю, а модою та мас-медіа. В Україні, як і в більшості пострадянських країн, відбулась дезінтеграція впливу інститутів школи, сис- теми освіти, держави тощо. Натомість соціалізація сучасної української молоді (відповідно і формуван- ня морально-ціннісних орієнтацій) відбувається пе- реважно під впливом інституту ЗМІ. Міру цього впливу визначають кожна окремо взята родина, у якій батьки або контролюють інформацію довкола дити- ни або ж не втручаються у даний процес. Тут вкрай важливо розуміти, що якщо традиційна культура ста- вить собі за мету сформувати особистість, то ЗМІ — сформувати особистість споживача інформації [18]. Цікавим для нас є припущення, що сучасне поко- ління молоді — перше в історії, в якого немає геро- їв, а є лише кумири [19]. Таким чином, крім спожи- вацького стандарту, який нав’язують ЗМІ потужний вплив на ціннісний фон здійснюють образи, пропо- новані масовою культурою (секс-символи, зірки). Споживацькі тенденції найяскравіше помітні у до- звіллєвих орієнтаціях молоді, адже саме спосіб про- ведення вільного часу часто стає тим індикатором, який свідчить про цінності людини. Наші досліджен- ня говорять про те, що дозвілля сучасної молоді ха- рактеризується, насамперед, конс’юмеризмом, ге- доністичною спрямованістю та вестернізацією [7, с. 120—126]. Молодь, налаштована на західні лі- беральні цінності, бажає «брати від життя усе», тому саме ця соціальна група стає вдалим полем для впли- ву кріейтерів, копі-райтерів та піар-менеджерів у їх намагання продати свою продукцію. Тіна МОМОТ628 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013 Отже, на нашу думку, можна виділити чотири умовні блоки у структурі морально-цінних орієнта- цій сучасної сільської молоді у містах: традиційні, християнські, радянські та західні цінності. Втім, з огляду на те, що Україна перебуває у перехідному періоді, спостерігається світоглядний синкретизм в уявленнях молоді, адже в її морально-ціннісних орі- єнтаціях парадоксальним чином співіснують всі зга- дані компоненти. 1. Балакірєва О.М. Демократичні цінності в українсько- му суспільстві / О.М. Балакірєва // Український со- ціум. — 2007. — № 3. — С. 7—25. 2. Балакірєва О.М. Трансформація ціннісних орієнтацій в українському суспільстві / О.М. Балакірєва // Український соціум. — 2007. — № 2. — С. 7—19. 3. Боса л.Г. Соціалізація української молоді кінця XIX — початку XXI ст. : дис... канд. іст. наук: 07.00.05 / Боса Любов Григорівна ; Інститут мистецтвознавства, фоль- клористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України. — К., 2007. — 188 арк. 4. Гримич М.в. Традиційний світогляд та етнопсихологічні константи українців (Когнітивна антропологія) : моно- графія / М.В. Гримич. — К. : Віпол, 2000. — 380 с. 5. Молодь України у дзеркалі соціології / Балакірє- ва О.М., Бондар Т.В., Варбан М.Ю. та ін. ; Ольга Ми- колаївна Балакірєва (заг. ред.), Олександр Олексійович Яременко (заг. ред.). — К. : УІСД, 2001. — 210 c. 6. Молодь в умовах становлення незалежності України (1991—2011 роки): щоріч. доповідь Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету міністрів України про становище молоді України / М-во освіти і науки, молоді та спорту України ; Державний інститут розвитку сімейної та молодіжної політики. — К., 2011. — 316 с. 7. Момот Т.в. Дозвілля сільської молоді у містах: соціо- культурний контекст / Т.В. Момот // Народна твор- чість та етнологія. — 2012. — № 4. — С. 120—126. 8. Нове покоління незалежної України (1991— 2001 роки): Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2001 р.) / кол. авторів: В.А. Головенько та О.О. Яре- менко (керівники) та ін. — К. : Державний інститут проблем сім’ї та молоді, 2002. — 211 с. 9. Овдієнко л.Н. Мораль і право у соціальних уявлен- нях / Л.Н. Овдієнко // Соціальні уявлення молоді: особливості та шляхи формування : монографія. — К., 2007. — 218 с. 10. Сільська молодь України: стан, проблеми та шляхи їх вирішення: Щоріч. доп. Президентові України, Вер- ховній Раді України про становище молоді в Україні (за підсумками 2004 р.) / Т.В. Безулік, А.І. Білий, Є.І. Бородін та ін. ; ред. кол. Ю.О. Павленко та ін. ; Держ. ін-т пробл. сім’ї та молоді. — К. : Гопак, 2005. — 264 с. Tina Momot TRANSFORMATION OF MORAL AND AXIOLOGIC ORIENTATIONS OF COUNTRY YOUTH UNDER CONDITIONS OF PRESENT-DAY TOWN In the article has been considered a problem of transformative changes in nowadays country youth’s moral and axiological atti tudes under conditions of present-day town reality. In her research-work the author has moved a proposal to define four conventional blocks that in sum would make up a panoramic image of values in young people’s worldviews: traditional, Christian, Soviet and Western ones. The results of the study have presented syncretism of views and absence of the integra- ting model of values. Keywords: moral orientation, transformation, country youth, tra- ditional values, multiculturalism, Soviet morality, consumerism. Тина Момот ТРАНСФОРМАЦИЯ МОРАЛЬНО-ЦЕННОСТНЫХ ОРИЕНТАЦИЙ СЕЛЬСКОЙ МОЛОДЁЖИ В УСЛОВИЯХ СОВРЕМЕННОГО ГОРОДА В статье рассматривается трансформация морально- ценностных ориентаций современной сельской молодежи в городах. Для этого предлагается выделить четыре услов- ных блока, которые составляют ценностную картину в ми- ровоззрении молодых людей: традиционные, христианские, советские и западные ценности. Результаты исследования говорят о мировоззренческом синкретизме в представлени- ях молодежи и отсутствие единой ценностной модели. Ключевые слова: морально-ценностные ориентации, трансформация, сельская молодежь, традиционные ценно- сти, поликультурность, советская мораль, консюмеризм.

Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста

Репозитарії

Схожі ресурси