«Найрадикальніша» балада Миколи Костомарова у рецепції Григорія Нудьги
У статті з’ясовано, якою постає у критичній рецепції літе- ратурознавця Г. Нудьги балада «Пан Шульпіка» М. Костомарова. Автор статті спробувала відповісти на запитання: чому критик назвав означену баладу «рідкісним», «найрадикальнішим» твором доби раннього українського романтизму?...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Народознавчі зошити |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94975 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | «Найрадикальніша» балада Миколи Костомарова у рецепції Григорія Нудьги / О. Єременко // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 696-698. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-94975 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-949752016-02-14T03:02:52Z «Найрадикальніша» балада Миколи Костомарова у рецепції Григорія Нудьги Єременко, О. Статті У статті з’ясовано, якою постає у критичній рецепції літе- ратурознавця Г. Нудьги балада «Пан Шульпіка» М. Костомарова. Автор статті спробувала відповісти на запитання: чому критик назвав означену баладу «рідкісним», «найрадикальнішим» твором доби раннього українського романтизму? The article has dealt with the type of M. Kostomarov’s Shulpika ballad in the critical review made by H. Nudha. Author of the article has made an attempt to solve a problem: what was the reason of H. Nudha’s viewing the ballad as rarest and most radical creation of the whole early Ukrainian romantasism period. В статье определяется, какой в критическом восприятии литературоведа Г. Нудьги выступает баллада М. Костомарова «Пан Шульпика». Автор статьи осуществила попытку дать ответ на вопрос почему критик назвал указанную балладу «редким», «самым радикальным» произведением эпохи раннего украинского романтизма. 2013 Article «Найрадикальніша» балада Миколи Костомарова у рецепції Григорія Нудьги / О. Єременко // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 696-698. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94975 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Єременко, О. «Найрадикальніша» балада Миколи Костомарова у рецепції Григорія Нудьги Народознавчі зошити |
| description |
У статті з’ясовано, якою постає у критичній рецепції літе-
ратурознавця Г. Нудьги балада «Пан Шульпіка» М. Костомарова. Автор статті спробувала відповісти на запитання: чому критик назвав означену баладу «рідкісним»,
«найрадикальнішим» твором доби раннього українського
романтизму? |
| format |
Article |
| author |
Єременко, О. |
| author_facet |
Єременко, О. |
| author_sort |
Єременко, О. |
| title |
«Найрадикальніша» балада Миколи Костомарова у рецепції Григорія Нудьги |
| title_short |
«Найрадикальніша» балада Миколи Костомарова у рецепції Григорія Нудьги |
| title_full |
«Найрадикальніша» балада Миколи Костомарова у рецепції Григорія Нудьги |
| title_fullStr |
«Найрадикальніша» балада Миколи Костомарова у рецепції Григорія Нудьги |
| title_full_unstemmed |
«Найрадикальніша» балада Миколи Костомарова у рецепції Григорія Нудьги |
| title_sort |
«найрадикальніша» балада миколи костомарова у рецепції григорія нудьги |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94975 |
| citation_txt |
«Найрадикальніша» балада Миколи Костомарова у рецепції Григорія Нудьги / О. Єременко // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 696-698. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT êremenkoo najradikalʹníšabaladamikolikostomarovaurecepcíígrigoríânudʹgi |
| first_indexed |
2025-07-07T01:37:40Z |
| last_indexed |
2025-07-07T01:37:40Z |
| _version_ |
1836950236114714624 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
© О. ЄРЕМЕНКО, 2013
Оксана ЄРЕМЕНКО
«НАЙРАДИКАЛЬНІША» БАЛАДА
МИКОЛИ КОСТОМАРОВА
У РЕЦЕПЦІЇ ГРИГОРІЯ НУДЬГИ
У статті з’ясовано, якою постає у критичній рецепції літе-
ратурознавця Г. Нудьги балада «Пан Шульпіка» М. Кос-
томарова. Автор статті спробувала відповісти на запитан-
ня: чому критик назвав означену баладу «рідкісним»,
«найрадикальнішим» твором доби раннього українського
романтизму?
Ключові слова: балада, романтизм, фольклор, народна пісня.
Нестаріючий баладний жанр проходив тривалий
і складний шлях еволюції, переживав періоди
злетів і падінь. Балада була емблематичним жанром
доби романтизму, своєрідною «формою часу», що
задовольняла найвибагливіші запити читачів, а в
добу реалізму, відійшовши на другий план, не ви-
йшла з літературного обігу.
Загальні методологічні засади для дослідження
історії жанру містяться у працях С. Єфремова,
М. Зерова, Д. Наливайка. Важливою віхою у роз-
гляді балади стали праці М. Коцюбинської «Спе-
цифіка балади українських романтиків» та «Пое-
тика Шевченка і український романтизм». У мо-
нографії О. Дея «Українська народна балада»
про аналізовано баладний фонд фольклору, подано
його загальну характеристику, простежено еволю-
цію традиційних сюжетів, здійснено вдалу спробу
каталогізації балад. Нові перспективи комплексно-
го дослідження своєрідності балад Т. Шевченка,
аналізу тенденцій і закономірностей еволюції через
типологічні зіставлення відкрила синтезуюча праця
В. Кравченко «Балади в контексті творчості Тара-
са Шевченка» (1998). Епізодично дослідники —
М. Бондар, П. Волинський, Н. Калиниченко,
М. Нечиталюк, В. Поважна, Ф. Погребенник,
А. Погрібний — торкалися проблем жанру у твор-
чості окремих письменників.
Однак єдиною, по суті, працею теоретико-
узагальнюючого характеру, в якій розглянуто жанр
балади в її історико-літературному розрізі, є мо-
нографія Г. Нудьги «Українська балада» (1970),
яка і досі не втратила свого наукового значення.
Здійснивши велику дослідницьку роботу, широко
залучивши історико-літературний фактаж,
з’ясувавши специфічні ознаки жанру, автор подав
історію балади, поклавши в її основу хронологіч-
ний принцип, що обумовив послідовність викладу
матеріалу: спочатку розглянув первістки жанру та
романтичну баладу, потім виокремив баладотвор-
чість Т. Шевченка, у наступних розділах просте-
жив історію жанру у доробку поетів другої поло-
вини ХІХ — початку ХХ ст., а в заключному —
проаналізував баладу ХХ сторіччя.
Мета цієї статті — розглянути, якою у критичній
рецепції Г. Нудьги постає балада «Пан Шульпіка»
М. Костомарова.
В особі автора означеної балади вдало поєднались
різні іпостасі: історик і фольклорист, етнограф і лі-
тературний критик, письменник і поліглот. Людина
697«Найрадикальніша» балада Миколи костомарова у рецепції Григорія Нудьги
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
з дивовижною пам’яттю, широкою ерудицією, він
над усе цінував свободу думки й совісті, ненавидів
будь-яке насильство.
На відміну від українських письменників, які
називали власні твори «малоросійськими», М. Кос-
томаров у 1839 р. під псевдонімом Ієремія Галка
видав свою першу збірку «Украинские баллады»,
до якої увійшла балада «Пан Шульпіка», названа
Г. Нудьгою «найрадикальнішим» твором у пое-
тичному доробку романтиків передшевченківсько-
го періоду [3, с. 81]. Критик слушно припускає,
що твір з’явився у друці «тому, що автор додав до
нього коментар: це, мовляв, було за панування
польських панів» [3, с. 81].
У баладі Костомарова-Галки торжествує справед-
ливість, а зло карається смертю: пана, що викрав і
«запоганив» дочку вдови, наздоганяє козача пуля.
Автор свідомо дає панові-розпусникові промовисте
прізвище — Шульпіка, яке разом із загальною на-
звою птаха з родини яструбових — шуліка — ста-
новлять омонімічну пару лексем, що майже збіга-
ються за звуковим складом, але мають різне лексич-
не значення. Водночас ці пароніми є кінцевим
результатом полісемії і мають певну, хоча і дещо за-
темнену, семантичну близькість. Лексичні значення
обох слів поєднує спільний генетико-семантичний
стержень: хижий. Тлумачення лексеми двояке:
«1. Про птахів і тварин, які поїдають інших;
м’ясоїдний. 2. Про людину, яка виглядом, деякими
рисами нагадує хижих тварин» [2, с. 81]. Друге, пе-
реносне значення, використане для досягнення ху-
дожнього ефекту, стало семантичним ядром прізви-
ща свавільного пана.
Велемовність прізвища підсилюється психологіч-
ним паралелізмом, що характерний народним пісням:
Зажурився сизий голуб, сидя на дубочку,
Що одняв у нього злющий рябець голубочку
[4, с. 150].
Далі розкривається прозора алегорія, а елегійний
настрій переростає у своєрідний душевний бунт про-
ти панського насильства. Намагання вдови втамува-
ти сердечний біль козака не здатне вгамувати душев-
них пристрастей, позаяк наштовхується на вагомий
аргумент — високе почуття істинного кохання.
Цілком справедливо стверджує Г. Нудьга: «На-
родні перекази і пісні наштовхнули М. Костомаро-
ва на фабулу балади «Пан Шульпіка», яка найближ-
че стикається з оповіданнями й піснями про помсту
народу над паном» [3, с. 81].
Композиційно твір М. Костомарова, як і народ-
на пісня у класичному зразку, членується на дві зли-
ті воєдино частини, що розкривають тему. Перша з
них, побудована на психологічному паралелізмі, несе
відповідне змістове навантаження, підводить до дії,
збуджує інтерес читачів; у другій — символічні об-
рази занепадають, а їх місце владно займають риси
реального життя. Жорстокий пан, на прохання ма-
тері повернути дочку, відповідає лайкою і нагайкою,
тоді юнак зважується на свого роду геройський вчи-
нок. Відстоюючи власну гідність і право на щастя,
він вбиває зловмисника. Щоб зриміше показати
смерть розпусника, поет вдається до характерної для
історичних пісень фольклорної метафори: «А за па-
ном простяглася кривавая стежка» [4, с. 151]. Своєю
ритмікою, витриманою в коломийковій триколіннос-
ті рядків /8+6/, «Пан Шульпіка» наближається до
відомої народної пісні про повстання у Турбаях («За-
думали базилевці»). Народна оцінка безрозсудного
вчинку пана висловлена у дидактично-моралі-
заторській кінцівці, в якій суворо засуджено пове-
дінку насильника:
Отсе тобі, пан Шульпіка, хай буде за тоє,
Що дитину запоганив у неньки старої!
Отсе тобі, пан Шульпіка, хай за шкоду тую,
Що ти украв у козака дівку молодую!...
[4, с. 151].
Художня правда твору викристалізувалася із
правди життєвих реалій, адже авторові були відомі
випадки панського свавілля в Україні, про що він за-
значав у праці «Історичне значення південноруської
народної пісенної творчості», аналізуючи фольклор-
ну баладу «Про Бондарівну».
Вплив цієї народної балади на автора «Пана
Шульпіки» безсумнівний, однак Г. Нудьга вказує і
на відмінності: «Бондарівна не підкорялася пано-
ві — і загинула. Пан Каневський лишився непока-
раний. Хлопець у баладі Костомарова карає пана за
кривди і знаходить моральне виправдання з боку на-
роду й автора» [3, с. 81].
Відверта повчальна осторога панам, конкретизо-
вана подія, авторське співчуття до скривджених, що
проглядає в емоційно забарвленій лексиці, перші, хоч
і несміливі, штрихи психологізму (показ обурення,
гніву, прагнення помсти) — це ті нові, характерні
Оксана ЄРЕМЕНкО698
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
костомарівській баладі ознаки, що в сукупності від-
кривали українським поетам нові можливості для ху-
дожніх узагальнень.
Фабула балади «Пан Шульпіка», як зазначав
Г. Нудьга, «належить до тої категорії життєвого
матеріалу, яким згодом особливо цікавився і роз-
робляв Т. Шевченко» [3, с. 81]. Так, у спорідне-
ному з баладами творі «Із-за гаю сонце сходить»
Т. Шевченко завершує її більш типово і правдо-
подібно — «пан-гульвіса» замикає козака у льох,
а «дівчину покриткою по світу пускає» [5, с. 213].
У баладі М. Костомарова добро торжествує пере-
могу над злом, однак у кріпосницькій дійсності на-
руга над простою людиною, її почуттями з боку
панів була явищем буденним, а розправа над тим,
хто виявляв найменший спротив, неминучою.
Розв’язка у творі Т. Шевченка видається життє-
во достовірнішою, оскільки відбиває увесь трагізм
реального становища селян-кріпаків. Поет «вияв-
ляє рішучість і правоту, коли вказує, що причини
трагедій цих героїв зумовлені соціальним життям,
в основі якого лежить несправедливість і насиль-
ство» [3, с. 138], — стверджує Г. Нудьга.
Отже, аналізуючи «нетипову» для доби ранньо-
го романтизму баладу М. Костомарова «Пан Шуль-
піка», Г. Нудьга подає її в широкому контексті, за-
лучаючи до розгляду народну баладу «Про Бонда-
рівну», художній доробок українських романтиків,
творчість Т. Шевченка. Критик переконливо дово-
дить, що «соціальні проблеми — рідкісне явище в
баладах романтиків» [3, с. 81], тому й називає «Пана
Шульпіку» «найрадикальнішим», «рідкісним» тво-
ром передшевченківської доби.
Монографія Г. Нудьги «Українські балади» стала
своєрідним дороговказом у науковій царині для бага-
тьох дослідників. По ній звіряла свої перші несміли-
ві кроки в науці й авторка цієї статті, коли працюва-
ла над кандидатською дисертацією «Українська ба-
лада ХІХ століття (історія жанру)», тому з певністю
можу стверджувати, що доробок відомого критика і
літературознавця Г. Нудьги ще тривалий час залиша-
тиметься вельми актуальним, вагомим і цікавим.
1. Єременко О. Українська балада ХІХ століття (історія
жанру) / Оксана Єременко. — Суми : Мрія-1,
2004. — 216 с.
2. Короткий тлумачний словник української мови /
Д.Г. Гринчишин. — К. : Радянська школа, 1988. —
412 с.
3. Нудьга Г. Українська балада (З теорії та історії жан-
ру) / Григорій Нудьга. — К. : Дніпро, 1970. —
257 с.
4. Українські поети-романтики: поетичні твори / упоряд.
і прим. М.А. Гончарука. — К. : Наукова думка,
1987. — 592 с.
5. Шевченко Т.Г. Із-за гаю сонце сходить / Тарас Шев-
ченко // Тарас Шевченко. Повне зібр. тв. : у 12 т. —
Т. 2: Поезія 1847—1861 років / редкол.: М.Г. Жу-
линський (голова) та ін. — К. : Наукова думка,
2003. — 784 с.
Oksana Yeremenko
M. KOSTOMAROV’S MOST RADICAL BALLAD
IN RECEPTION OF HRYHORII NUDHA
The article has dealt with the type of M. Kostomarov’s Shulpika
ballad in the critical review made by H. Nudha. Author of the
article has made an attempt to solve a problem: what was the
reason of H. Nudha’s viewing the ballad as rarest and most ra-
dical creation of the whole early Ukrainian romantasism period.
Keywords: ballad, romanticism, folklore, people’s song.
Оксана Еременко
«САМАЯ РАДИКАЛЬНАЯ» БАЛЛАДА
М. КОСТОМАРОВА В ВОСПРИЯТИИ
Г. НУДЬГИ
В статье определяется, какой в критическом восприятии
литературоведа Г. Нудьги выступает баллада М. Косто-
марова «Пан Шульпика». Автор статьи осуществила по-
пытку дать ответ на вопрос почему критик назвал указан-
ную балладу «редким», «самым радикальным» произведе-
нием эпохи раннего украинского романтизма.
Ключевые слова: баллада, романтизм, фольклор, народ-
ная песня.
|