Агатангел Кримський — феномен української науки та культури
У статті висвітлюється необхідність глибокого і всебічного вивчення діяльності та багатогранного творчого доробку діячів української науки і культури, які своєю самовідданою працею сприяли збереженню самобутності українського народу. Автор пропонує більш детально вивчати спадщину українського...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Народознавчі зошити |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94978 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Агатангел Кримський — феномен української науки та культури / С. Петькун // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 705-708. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-94978 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-949782016-02-14T03:02:32Z Агатангел Кримський — феномен української науки та культури Петькун, С. Статті У статті висвітлюється необхідність глибокого і всебічного вивчення діяльності та багатогранного творчого доробку діячів української науки і культури, які своєю самовідданою працею сприяли збереженню самобутності українського народу. Автор пропонує більш детально вивчати спадщину українського вченого зі світовим іменем Агатангела Юхимовича Кримського. The article has thrown some light upon the need of deep and multilateral researches in activities and creative heritage by maîtres of Ukrainian science and culture who owing to their selfsacrificing work had promoted the salvation of Ukrainian people’s originality. The author has launched the claim of more detailed studies in the heritage of Ahatanhel Yukhymovych Krymsky, the world-known Ukrainian scientist У статье освещается необходимость глубокого и всестороннего изучения деятельности и многогранного творческого наследия деятелей украинской науки и культуры, которые своей самозабвенной работой содействовали сохранению самобытности украинского народа. Автор предлагает более детально изучать труды украинского ученого с мировым именем — Агатангела Юхимовича Кримського 2013 Article Агатангел Кримський — феномен української науки та культури / С. Петькун // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 705-708. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94978 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Петькун, С. Агатангел Кримський — феномен української науки та культури Народознавчі зошити |
| description |
У статті висвітлюється необхідність глибокого і всебічного
вивчення діяльності та багатогранного творчого доробку
діячів української науки і культури, які своєю самовідданою працею сприяли збереженню самобутності українського народу. Автор пропонує більш детально вивчати
спадщину українського вченого зі світовим іменем Агатангела Юхимовича Кримського. |
| format |
Article |
| author |
Петькун, С. |
| author_facet |
Петькун, С. |
| author_sort |
Петькун, С. |
| title |
Агатангел Кримський — феномен української науки та культури |
| title_short |
Агатангел Кримський — феномен української науки та культури |
| title_full |
Агатангел Кримський — феномен української науки та культури |
| title_fullStr |
Агатангел Кримський — феномен української науки та культури |
| title_full_unstemmed |
Агатангел Кримський — феномен української науки та культури |
| title_sort |
агатангел кримський — феномен української науки та культури |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94978 |
| citation_txt |
Агатангел Кримський — феномен української науки та культури / С. Петькун // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 705-708. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT petʹkuns agatangelkrimsʹkijfenomenukraínsʹkoínaukitakulʹturi |
| first_indexed |
2025-07-07T01:37:49Z |
| last_indexed |
2025-07-07T01:37:49Z |
| _version_ |
1836950245762662400 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
Український народ віками творив власну само-
бутню культуру, успадковуючи культурні цін-
ності своїх предків, переймаючи і творчо осмис-
люючи надбання інших народів. Цим самим вони
розвивали не лише національну культуру, але й
зробили вагомий внесок у скарбницю світової.
Особливістю української культури є її відкритість
і здатність сприймати й українізувати різні куль-
турні впливи.
Актуальність нашої теми обумовлена необхідніс-
тю глибокого і всебічного вивчення діяльності та ба-
гатогранного творчого доробку діячів української
науки і культури, які своєю самовідданою працею
сприяли збереженню самобутності українського на-
роду. Яскравою постаттю серед плеяди українських
науковців особливо вирізняється Агатангел Юхи-
мович Кримський, один із видатних вчених світу,
за походженням — кримський татарин, що стояв
біля витоків формування Української Академії наук
і все своє життя присвятив науці; людина, яка зна-
ла понад 60 мов, і всі діалектні особливості україн-
ської мови. Він належить до блискучої когорти по-
движників української науки і культури другої по-
ловини ХІХ — початку ХХ ст., діяльність і
творчість якого стали невід’ємною складовою час-
тиною українського сходознавства, славістики, лі-
тератури, фольклору, історії, етнографії, культури.
Однак, про нього практично не написано в сучас-
них підручниках історії, його літературні праці не
входять у шкільну програму.
Завдання нашої статті полягає в тому, щоб при-
вернути увагу до багатогранної наукової та культур-
ної спадщини вченого.
А. Кримський здійснив вагомий внесок у роз-
виток української науки, пройшов довгий і важкий
шлях Великого Українця, хоча й не був українцем
по крові. Його «українське обличчя» — це і ху-
дожня література, критика, українознавство (в пе-
реважній більшості у сфері мовознавчих дисци-
плін), політика і, найбільше, — мова та мовознав-
ство. «Життєвий шлях А. Кримського — це подвиг,
який гідний подиву і найбільшої шани, — І. Курас
писав у своїй статті з нагоди роковин від дня наро-
дження А. Кримського. — Зміст цього подвигу
вимірюється такою кількістю книг, досліджень, ви-
дань, наукових розвідок, творів художньої літера-
тури, підручників, довідників, словників, що з них
можна було б скласти багатогалузеву бібліотеку.
В історії української культури спадщина Крим-© С. ПЕТЬКУН, 2013
Світлана ПЕТЬКУН
АГАТАНГЕЛ КРИМСЬКИЙ —
ФЕНОМЕН УКРАЇНСЬКОЇ
НАУКИ ТА КУЛЬТУРИ
У статті висвітлюється необхідність глибокого і всебічного
вивчення діяльності та багатогранного творчого доробку
діячів української науки і культури, які своєю самовідда-
ною працею сприяли збереженню самобутності україн-
ського народу. Автор пропонує більш детально вивчати
спадщину українського вченого зі світовим іменем Агатан-
гела Юхимовича Кримського.
Ключові слова: українознавство, сходознавство, україн-
ство, українська наука, українська культура.
Світлана ПЕТЬкУН706
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
ського кількісно поступається лише перед спадщи-
ною Івана Франка, який свого часу зазначив:
«Лиш в праці варто і для праці жить». Такий тру-
довий девіз був повсякденною життєвою нормою
і для А. Кримського.
У своїх автобіографіях він незмінно говорить про
навчання, про науку, про здійснене, про планове»
[6, с. 9]. Через активну діяльність вченого у різних
сферах (орієнталістика, славістика, політика, публі-
цистика, література, націологія) спадщина його над-
звичайно важко піддається системному аналізові.
До того ж варто сказати, що маємо справу з досить
суперечливою і складною особистістю.
Інформація про А. Кримського розпочинається з
огляду надзвичайних фактів його знань: він написав
сотні статей, підручників, досліджень, зробив пере-
клади художніх творів, перш за все, з перської й
арабської мов. Про нього можна сказати, що він є
втіленням досконалості людського інтелекту й
пам’яті. «Він — перший і донині найвидатніший
український сходознавець» [7, с. 12].
У життєвій та науковій діяльності А. Кримсько-
го два періоди: перший — московський (29 років:
1889 — осінь 1918 рр.) і другий — київський
(23 роки) — після переїзду вченого восени 1918 р.
до Києва. Перший період пов’язаний з Лазарев-
ським інститутом східних мов у Москві, уся київська
доба невіддільна від Української Академії наук, де
вчений виконував керівні функції як неодмінний се-
кретар (до 1928 р.) та як голова Першого (Історично-
філологічного) відділу (до 1929 р.).
Працюючи в Лазаревському інституті східних
мов, А. Кримський видає фундаментальний по-
сібник «Лекции по истории семитских языков»
(вип. І — «Семитские языки и арабский язык до-
класический» — 1902, вип. ІІ — «классический
арабский язык» — 1903). Він створює також інші важ-
ливі посібники: «Источники для истории Мохам-
меда и литературы о нём» (1902), «История му-
сульманства», ч. 1 (1904), «Мусульманство і його
будучність» (1904), «История арабов и арабской
литературы светской и духовной» (1911—1914), «Араб-
ская хрестоматия» (1916).
З лінгвістичних праць у галузі арабістики особли-
во слід відзначити «Очерк произношения арабських
звуков» (1910), «Из области арабской лингвисти-
ки» (1912), переклад «Корану» з коментарем.
Монографії-посібники А. Кримського з різних
галузей сходознавства, на думку академіка І. Крач-
ковського, відігравали винятково важливу роль у
вихованні й становленні майбутніх орієнталістів:
«Вони витримували багато видань, не завжди були
закінченими, іноді мали переважно бібліографічний
характер, який затінював провідну нитку викладу,
але завжди поширювалися далеко за межі найближ-
чої аудиторії молоді, яка навчалася, завжди знахо-
дили доступ у найвіддаленіші кутки Росії, в най-
різноманітніші кола... Досить пригадати, що
Л. Толстой, за його власними словами, «вивчав
«Коран» за Кримським», йому ж належить дуже
похвальний відзив на працю А.Ю. Кримського про
«1001 ніч» [7, с. 169].
А. Кримський був автором усіх найважливіших
статей, в яких йшлося про мови, історію, етногра-
фію, літератури народів Близького Сходу, словника
Брокгауза і Ефрона та словника Граната.
Оцінюючи науковий доробок А. Кримського-
сходознавця, академік І. Крачковський писав,
що «для популяризації науки у нас він зробив
більше, ніж усі попередні й сучасні йому арабіс-
ти» [4, с. 22].
Мовознавець широкого профілю, А. Кримський
інтенсивно працював також над проблемами
слов’янської філології, його цікавила українська гра-
матика, лексикологія і лексикографія, діалектологія,
український правопис, українське літературознав-
ство, фольклористика та етнографія.
Провідна риса особистості А. Кримського — роз-
двоєння — виявилася, зокрема, в його метаннях між
природним «батьком» — сходознавством і «прибра-
ним» — українознавством. Безсумнівно, рішення
щодо навчання в Лазаревському інституті східних
мов у Москві було прийняте під впливом родинного
коріння. Він часто запитував самого себе, чи це кон-
флікт між його власною не українською «кров’ю» і
його політичним українством. Це простежується у
листі до Б. Грінченка від 21 липня 1893 року: «Я собі
частенько філософствую про вплив крові на націо-
нальні симпатії. Нема такого впливу! Адже оті ве-
ликоруські селяни, яких я зустріваю, по крові міні
ніби й рідні, а часом же я до них обоятний? Чом,
коли я на них дивлюся, мене тягне на Вкраїну, дар-
ма що я зовсім не вкраїнець, мене тягне до селянина-
українця з його мовою, з його обличевим тіпом, з
707агатангел кримський — феномен української науки та культури
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
його, нарешті, вбранням» [3, арк. 1]. Суттєвою при-
чиною у виборі майбутнього шляху також стала су-
цільна фальсифікація української минувшини тодіш-
німи істориками, на яку натрапляв юнак, що «не
стандартно» мислив. Вже в колегії Павла Ґалаґана
майбутній вчений, переважно під впливом П. Жи-
тецького, дізнався, що майже всі українські історич-
ні джерела великодержавні «мужі» нищили, обез-
личували, «тягнучи» нащадків героїчних русичів-
козаків у «морок суцільного безпам’ятства».
А. Кримський у знак протесту прагнув віднайти іс-
тинність української минувшини саме у східних дже-
релах і архівах, у спогадах мандрівників, які дослі-
джували і знали Русь.
Навчаючись у Москві, А. Кримський не поли-
шав займатися українською справою. В листі до
Б. Грінченка він пише: «Спитаєтеся ...нащо я пра-
цюю задля московських товариств, а не задля
укр[аїнських] видань? Через те, що та область на-
уки, в якій я себе почуваю хоч трохи дужчим, не має
органів на укр[аїнській] мові... А друга причина —
тая, що я, коли зможу вчинити що-неб[удь] добреє
задля України, то тільки через науку, і скажу як:
успішна наукова праця дасть мені змогу завести тіс-
ні зносини з російською пресою, дозволить мені ви-
ступати в рос[ійських] часописях з обороною укра-
їнських інтересів» [5, с. 132]. Далі він говорить про
те, «що нам дуже треба таких людей, які б обстою-
вали за Україною в рос[ійській]пресі...» [5, с. 132].
Також він звертає увагу на те, що «великороси, на-
віть дуже поступові, часто байдужо стосуються до
всяких виступів «Моск[овських] Вед[омостей]» і
К проти українства і сподіватися пуття можна тіль-
ки од українців самих. Коли мені пощастить досяг-
ти цієї мети, то я, либонь, смітиму дивитися в вічі
всім чесним патріотам» [2, арк. 6]. Він перекона-
ний в тому, що безпосередня допомога Україні біль-
ше принесе користі, ніж посередня.
Все своє життя А. Кримський мріяв служити
українській науці й культурі. То ж коли його запро-
сили (М. Василенко і В. Вернадський) долучитись
до створення Української Академії наук, він прийняв
запрошення. З 1918 р. ім’я А. Кримського тісно пе-
реплелося з Академією наук.
Великі надії покладав А. Кримський на Україн-
ську Академію наук, із заснуванням якої пов’язував
відродження української культури і науки, зростан-
ня національної самосвідомості. Разом з В. Вернад-
ським і М. Василенком вони сформували свою прин-
ципову позицію щодо цього, яку останній проголо-
сив у програмній промові на першому ж засіданні
щойно створеної Комісії для вироблення законопро-
екту про заснування Української Академії наук у Ки-
єві. Йшлося про те, що в Академії необхідно погли-
блено вивчати український народ, зокрема його жит-
тя, культуру, історію, бо до цього часу «не було на
Вкраїні такого дослідничого осередку для вивчення
історії, побуту, фольклору, письменства, мови, мис-
тецтва та музики, економічних умов життя, фізич-
ної природи українського народу. Час минав, без во-
роття зникали й гинули численні познаки минулос-
ти й сучасности, яких не встигали зафіксувати
нечисленні, розкидані, позбавлені необхідних для та-
кої праці засобів наукові робітники. До якої царини
наукового знаття, зв’язаного з українським народом,
ми тепер не зазирнемо, скрізь ми бачимо величезне
поле неторкнутої наукової праці, відсутність необ-
хідної для цього організації, розкиданість та випад-
ковість зайнятих нею сил» [8, с. 4].
А. Кримський разом з провідними вченими Ака-
демії: В. Вернадським, С. Тимошенком, М. Васи-
ленком та іншими дбали про те, щоб Академія була
інституцією справді державної ваги, яка користува-
лася світовим визнанням: «Українська Академія наук
як вища українська наукова національна установа
ставить собі метою, крім общенаукових завдань та-
кож всебічне вивчення на основі української само-
стійної культури і української мови, сучасності і ми-
нулого України, країни і її народу» [1, арк. 217].
Отже, наукова та культурна спадщина вченого в
наш час заслуговує на більш детальне вивчення, бо
завдяки зусиллям А. Кримського, з утворенням
Історично-філологічного відділу Української Ака-
демії наук, в концепцію якого було покладено ідею
національного відродження, українознавство впер-
ше здобуло плідне підґрунтя для свого розвитку. В
Історично-філологічному відділі були створені ко-
місії: для складання словника живої української
мови, яку очолив А. Кримський; історично-гео-
графічного словника української землі; археографіч-
на (для видання пам’яток мови, письменства);
правописно-термінологічна.
Про А. Кримського можна сказати, що він є вті-
ленням досконалості людського інтелекту й пам’яті.
Світлана ПЕТЬкУН708
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
1. Архів Президії НАН України. — Ф. 251. — Оп. 31. —
Спр. 2. — 237 арк.
2. ІР НБУВ. — Ф. 36. — № 105. — 16 арк. — (крим-
ський а. Вірші і щоденник 1890 р. Запис від 1 квітня
1890 р.).
3. ІР НБУВ. — Ф. 3. — № 37859. — 4 арк. — (Лист
А. Кримського до Б. Грінченка від 21 липня 1893 р.).
4. крачковский И. Академик АН УССР А.Е. Крым-
ский. / И. Крачковский // Известия Академии наук
СССР. Отделение литературы и языка. — М., 1941. —
№ 3. — 368 с.
5. кримський а. Етнографічні й інші українські видання
московських лубочників / А. Кримський // Розвід-
ки, статті та замітки. — К., 1928. — 370 с.
6. курас і. А.Ю. Кримський — видатний український
учений-гуманіст / І. Курас // Матеріали юві лейної
сесії секції гуманітарних наук Національної акаде-
мії наук України, присвяченої 130-річчю від дня на-
родження А.Ю. Кримського. — К., 2001. —
368 с.
7. Павличко С. Націоналізм, сексуальність, орієнталізм.
Складний світ Агатангела Кримського / С. Павлич-
ко. — К. : Основи, 2001. — 328 с.
8. Пояснювальна записка до законопроекту про засну-
вання Української Академії наук у Києві. — К.,
1918. — 32 с.
Svitlana Petkun
AHATANHEL KRYMSKY AS A PHENOMENON
OF UKRAINIAN SCIENCE AND CULTURE
The article has thrown some light upon the need of deep and
multilateral researches in activities and creative heritage by maî-
tres of Ukrainian science and culture who owing to their self-
sacrificing work had promoted the salvation of Ukrainian peo-
ple’s originality. The author has launched the claim of more
detailed studies in the heritage of Ahatanhel Yukhymovych
Krymsky, the world-known Ukrainian scientist
Keywords: Ukrainian studies, Oriental studies, Ukrainism,
Ukrainian science, Ukrainian culture.
Светлана Петькун
АГАТАНГЕЛ КРЫМСКИЙ — ФЕНОМЕН
УКРАИНСКОЙ НАУКИ И КУЛЬТУРЫ
У статье освещается необходимость глубокого и всесторон-
него изучения деятельности и многогранного творческого
наследия деятелей украинской науки и культуры, которые
своей самозабвенной работой содействовали сохранению
самобытности украинского народа. Автор предлагает более
детально изучать труды украинского ученого с мировым
именем — Агатангела Юхимовича Кримського.
Ключевые слова: украиноведение, востоковедение, укра-
инство, украинская наука, украинская культура.
|