Образ українців у подорожньому щоденнику Павла Халебського (Алеппського) «Опис подорожі патріарха Макарія»

Статтю присвячено дослідженню образу українців у подорожньому щоденнику Павла Халебського, сина Антіохійського патріарха Макарія Третього. У центрі уваги — релігійне життя українців, змалювання храмів, монастирів, побуту ченців тощо. Особливо виділяються постать Богдана Хмельницького і колективний...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2013
1. Verfasser: Випасняк, Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут народознавства НАН України 2013
Schriftenreihe:Народознавчі зошити
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94979
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Образ українців у подорожньому щоденнику Павла Халебського (Алеппського) «Опис подорожі патріарха Макарія» / Г. Випасняк // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 709-711. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-94979
record_format dspace
spelling irk-123456789-949792016-02-14T03:02:13Z Образ українців у подорожньому щоденнику Павла Халебського (Алеппського) «Опис подорожі патріарха Макарія» Випасняк, Г. Статті Статтю присвячено дослідженню образу українців у подорожньому щоденнику Павла Халебського, сина Антіохійського патріарха Макарія Третього. У центрі уваги — релігійне життя українців, змалювання храмів, монастирів, побуту ченців тощо. Особливо виділяються постать Богдана Хмельницького і колективний образ козаків як зразки духовного лицарства. The article has brought some results of studies in the image of Ukrainians noted by Paul of Aleppo, son of Makarios III, Patriarch of Antioch, in his journey diary. His especial attention deacon Paul had paid to Ukrainians’ religious life as well as to descriptions of temples and monasteries, monastic life etc. Figure of Bohdan Khmelnytsky and collective representation of Cossackdom have been thoroughly exposed as true specimens of spiritual knighthood and nobility. Статья посвящена исследованию образа украинцев в дорожном дневнике Павла Алеппского, сына патриарха Антиохийского Макария Третьего. В центре внимания — прежде всего религиозная жизнь украинцев, описание храмов, монастырей, быта монахов и т. п. Особое значение придается фигуре Богдана Хмельницкого и коллективному образу казачества как образцам духовного рыцарства. 2013 Article Образ українців у подорожньому щоденнику Павла Халебського (Алеппського) «Опис подорожі патріарха Макарія» / Г. Випасняк // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 709-711. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94979 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Випасняк, Г.
Образ українців у подорожньому щоденнику Павла Халебського (Алеппського) «Опис подорожі патріарха Макарія»
Народознавчі зошити
description Статтю присвячено дослідженню образу українців у подорожньому щоденнику Павла Халебського, сина Антіохійського патріарха Макарія Третього. У центрі уваги — релігійне життя українців, змалювання храмів, монастирів, побуту ченців тощо. Особливо виділяються постать Богдана Хмельницького і колективний образ козаків як зразки духовного лицарства.
format Article
author Випасняк, Г.
author_facet Випасняк, Г.
author_sort Випасняк, Г.
title Образ українців у подорожньому щоденнику Павла Халебського (Алеппського) «Опис подорожі патріарха Макарія»
title_short Образ українців у подорожньому щоденнику Павла Халебського (Алеппського) «Опис подорожі патріарха Макарія»
title_full Образ українців у подорожньому щоденнику Павла Халебського (Алеппського) «Опис подорожі патріарха Макарія»
title_fullStr Образ українців у подорожньому щоденнику Павла Халебського (Алеппського) «Опис подорожі патріарха Макарія»
title_full_unstemmed Образ українців у подорожньому щоденнику Павла Халебського (Алеппського) «Опис подорожі патріарха Макарія»
title_sort образ українців у подорожньому щоденнику павла халебського (алеппського) «опис подорожі патріарха макарія»
publisher Інститут народознавства НАН України
publishDate 2013
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94979
citation_txt Образ українців у подорожньому щоденнику Павла Халебського (Алеппського) «Опис подорожі патріарха Макарія» / Г. Випасняк // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 709-711. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.
series Народознавчі зошити
work_keys_str_mv AT vipasnâkg obrazukraíncívupodorožnʹomuŝodennikupavlahalebsʹkogoaleppsʹkogoopispodorožípatríarhamakaríâ
first_indexed 2025-07-07T01:37:52Z
last_indexed 2025-07-07T01:37:52Z
_version_ 1836950249517613056
fulltext ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013 Подорожні нотатки араба архідиякона Булос Ібн аз Заїма Халябі (Павла Халебського), сина Антіохійського патріарха Макарія Третього під на- звою «Опис подорожі патріарха Макарія» відно- ситься до типу пам’яток, які нещодавно повернули- ся із забуття. Пам’ятки такого зразка дають мож- ливість побачити свій народ, його історію з точки зору Іншого, і таким чином до певної міри привід- крити для себе, на перший погляд, добре знане ми- нуле, переоцінити й переосмислити його. Дослідженню історичних пам’яток, написаних іно- земцями про Україну, її мешканців, традиції тощо чимало уваги присвятив Г. Нудьга. На його думку, «наукові нотатки іноземців, коли їх враження про перебування на Україні об’єктивні і достовірні» [2, с. 88], становлять одне з найвагоміших джерел ін- формації для вивчення культури, освіти, побуту укра- їнців особливо у ХІІІ— ХVІ століттях. Подорожні нотатки Павла Халебського, який у 1654 році разом зі своїм батьком — Антіохійським патріархом Макарієм Третім — відвідав Україну, за своїм змістом відносяться до рідкісного типу подо- рожніх творів з двох причин. По-перше, тому що присвячені лише окремому аспекту життя україн- ців — їхньому духовному, релігійному життю. А по- друге, це один із тих небагатьох творів про вражен- ня від подорожі Україною, у якому наш народ не зо- бражено як дикий, неосвічений, яким, до речі, він поставав ув очах іноземців навіть у ХVІІІ ст. [1, с. 143—217]. У ньому не відчутно авторської зверх- ності, а навпаки, помітно глибоку приязнь і подеку- ди захоплення. Має рацію В. Яворівський, пишучи у післямові до видання «Україна — земля козаків», що «ми — тюхтіюваті й недбалі до власної історії» [4, с. 282], оскільки лише тепер заледве відкрили для себе твір, у якому «Україні наділено стільки любові, захвату, щирого замилування, що, якби це стосува- лося поляків, чехів, угорців, зрештою, росіян, — ця книга давно б стала в них підручником патріотизму, видавалася велетенськими тиражами, комен тувалася найвидатнішими істориками, політиками, президен- тами… А ми відкриваємо її лише завдяки щасливо- му випадку» [4, с. 284—285]. Автор подорожнього щоденника приділяє най- більшу увагу релігійному життю українців, змалю- ванню надзвичайної краси храмів, монастирів, осо- бливостей відправлення Літургії, уставу чернечого життя тощо. І така тематика є цілком зрозумілою, адже становила сферу особистих зацікавлень Пав-© Г. ВИПАСНЯК, 2013 Галина ВИПАСНЯК ОБРАЗ УКРАЇНЦІВ У ПОДОРОЖНЬОМУ ЩОДЕННИКУ ПАВЛА ХАЛЕБСЬКОГО (АЛЕППСЬКОГО) «ОПИС ПОДОРОЖІ ПАТРІАРХА МАКАРІЯ» Статтю присвячено дослідженню образу українців у подо- рожньому щоденнику Павла Халебського, сина Антіохій- ського патріарха Макарія Третього. У центрі уваги — ре- лігійне життя українців, змалювання храмів, монастирів, побуту ченців тощо. Особливо виділяються постать Богда- на Хмельницького і колективний образ козаків як зразки духовного лицарства. Ключові слова: образ українців, подорожній щоденник, Павло Халебський (Алеппський). Галина вИПаСНЯк710 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013 ла Халебського. Але поряд з домінуючою темати- кою нотаток паралельно розвивається і побічна лі- нія, присвячена безпосередньо українському наро- ду, а також історично важливим подіям Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. У подорожньому щоденнику помітне авторське здивування, наскільки теплим був прийом Антіохій- ського патріарха в Україні: «У домівках нікого не за- лишилося, навіть малих дітей — усі повиходили зу- стрічати нашого владику патріарха» [4, с. 24]. Люди виходили не просто подивитися, а йшли за патріар- шим благословенням, «отож ми дивувалися з їхньої набожності, пошанівку й старання» [4, с. 228]. Глибока релігійність українців спонукає їх до на- вчання. І хоча у багатьох іноземних історичних пам’ятках акцентується на неосвіченості українців, у Павла Халебського склалося цілком інше вражен- ня: «Усі вони (козаки. — Г. в.), за винятком неба- гатьох, навіть більшина їхніх дружин і доньок, умі- ють читати і знають порядок церковних служб та церковні піснеспіви» [4, с. 25], причому це стосу- ється навіть сиріт, оскільки «панотці не залишають сиріт напризволяще, аби ті невігласами вешталися вулицями, навчають грамоти» [4, с. 26]. Принагід- но варто зауважити, що автор вкотре подивований дбайливим ставленням українців до безпритульних і сиріт: «По всій країні козаків… збудовано для їх- ніх бідняків і сиріт притулки, знадвору на цих будин- ках висить безліч образів. Хто до них навідується, подає милостиню — не так, як у країні волохів та молдован, де вони жебрають по церквах і заважа- ють людям молитися» [4, с. 213]. Вражає, з яким захопленням змальовано у подо- рожньому щоденнику козаків і передусім їхнього гетьмана Богдана Хмельницького. Глибока автор- ська симпатія до українців помітна вже у тому, на- скільки емоційно Павло Халебський змальовує пе- редумови Визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького. Усвідомлення склад- ної ситуації, у якій перебували українці у той час, ві- добразилося на характеристиці поляків і євреїв, яких автор сприймає відверто негативно. Страждання українців від утисків поляків Павло Халебський сприймає як мучеництво за віру, тому неодноразо- во, розповідаючи про чергову українсько-польську сутичку, автор використовує фразу «мученицька смерть» стосовно українців. Він підтримує їхню ви- звольну боротьбу, сприймаючи її як своєрідне Гос- поднє покарання поляків за їхню зверхність у став- ленні до українців, а також через те, що «вони по- велися мерзенніше, ніж лукаві ідолопоклонники, завдаючи мук щирим християнам, аби знищити саме ім’я православних» [4, с. 26]. Павло Халебський, звертаючись до теми польсько-українського кон- флікту, неодноразово акцентує на тому, що «Бог, по- бачивши їхню (поляків. — Г. в.) пихатість і погор- ду й клятвопорушення, розгнівився на них і послав вірного раба свого Хмеля покарати їх і визволити обраний народ свій з ляської неволі, дарував йому міць і допоміг йому знищити всіх ляхів мечем і по- лоном, бо сказано: «Коли народ надміру сповнюєть- ся пихи, Бог дасть над ним владу іншому, аби вико- ренити його» [4, с. 43]. Імовірно, саме з цього погляду Павло Халебський неодноразово називає український народ вибраним, відповідно таким же є і його очільник — Богдан Хмельницький, якого Господь оберігав від усіляких ворожих підступів. Автор змальовує його не лише як вмілого полководця, але як справжнього христи- янина, що надзвичайно важливо для формування ці- лісного колективного образу українців. Перед нами постає ідеальний образ духовного лицаря, якому не лише вдалося знайти гармонію між світським і ду- ховним життям для себе особисто, але й зібрати чи- малу кількість однодумців, духовних побратимів: «Хміль нині може пишатися… перед царями всієї землі, бо має під рукою п’ятсот тисяч козаків, які служать без будь-якої платні… І всі вони, і він од Великодня до Великого посту живуть у степах, у розлуці з дружинами й дітьми, у цноті й цілковитій чистоті» [4, с. 75]. Таких однодумців Хмельниць- кому було легко знайти серед українців, бо «всі вони… живуть, задовольняючись вельми малим, споживають, що Бог пошле, і в одягові невибагли- ві» [4, с. 89]. Таким чином, в очах Павла Халеб- ського весь український народ на чолі з Богданом Хмельницьким є справжнім духовним лицарством, адже їм вдається у своєму житті поєднати звичний людський спосіб життя із лицарським і чернечим (принагідно варто згадати сучасного дослідника Ю. Фігурного, на думку якого козацтво є останнім європейським лицарським орденом (див. [3]). Автор виділяє окремі риси Б. Хмельницького, які не стільки характеризують його як полководця, а, пе- 711Образ українців у подорожньому щоденнику Павла Халебського «Опис подорожі патріарха Макарія» ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013 редусім, як духовну особу. Це, зокрема, лагідність, покірливість і смирення [4, с. 102], навіть «під час посту він припиняє війну, знімає меч і мирно живе у себе вдома» [4, с. 74]. Тобто зосереджено увагу на тих рисах, які зазвичай шукаємо у духовних осіб, чен- ців і святих. Але вони, на думку Павла Халебсько- го, не заважають, а навпаки допомагають Хмель- ницькому у його державницькій діяльності: «Цей Хміль — муж поважного віку, але щасливий Бо- жим благословенням, а тому він — поводир справ- дешній: щирий, спокійний, мовчкуватий, не цура- ється людей, усіма справами займається особисто, помірний у їжі, питві та одягові, наслідуючи спосіб життя найвеличнішого з царів Василя Македоня- нина» [4, c. 103]. Принагідно варто зауважити, що порівняння Б. Хмельницького з окремими історич- ними особами або біблійними персонажами неодно- разово зустрічається у нотатках Павла Халебсько- го. Найяскравішими є порівняння з образом Мой- сея та пророка Іллі: «Воістину Бог з тобою, Він, Котрий поставив тебе, щоб визволити свій обраний народ од поневолення ляхами, як у давнину Мой- сей вивів ізраїльтян з єгипетської неволі» [4, с. 104]; «Хміль спалахнув гнівом, як ото пророк Ілля, пом- стився їм (єзуїтам. — Г. в.), визволяючи обраний народ Божий з рук невірних і мерзенних людців» [4, с. 179—180]. Отож, у подорожньому щоденнику Павла Ха- лебського українців зображено як справді обраний народ, який, зазнаючи утисків як релігійних, так і національних, все ж намагається протистояти, збе- рігаючи власну ідентичність передусім завдяки гли- бокій релігійності, яка надає духовної наснаги. Може бути чимало закидів щодо історичної достовірності усього змальованого в «Описі подорожі патріарха Макарія», але, незважаючи на рівень суб’єктивності автора подорожнього щоденника, все ж варто при- слухатися до згаданих порад В. Яворівського і ре- комендувати українцям читати цю історичну пам’ятку для утвердження почуття патріотизму і гордості за власний народ. 1. вулф л. Винайдення Східної Європи: Мапа цивіліза- ції у свідомості епохи Просвітництва / Ларі Вулф ; пер. з англ. С. Біленький, Т. Цимбал. — К. : Крити- ка, 2009. — 592 с. 2. Нудьга Г. Рідкісні книжкові пам’ятки ХVІ століття про Україну / Г. Нудьга // На літературних шляхах: До- слідження, пошуки, знахідки. — К. : Дніпро, 1990. — С. 88—132. 3. Фігурний ю. Історичні витоки українського лицар- ства: Нариси про зародження і розвиток козацької традиційної культури та національне військове мисте- цтво в українознавчому вимірі / Юрій Фігурний. — К. : Стилос, 2004. — 308 с. 4. Халебський П. Україна — земля козаків: Подорож- ній щоденник / Павло Халебський ; упоряд. М.О. Ря- бий; післям. В.О. Яворівського. — К. : Український письменник ; Ярославів Вал, 2008. — 293 c. Galyna vupasnyak ON THE IMAGE OF UKRAINIANS ACCORDING TO JOURNEY DIARY THE DESCRIPTION OF PATRIARCH MAKARIOS’ TRAVEL BY PAUL OF ALEPPO The article has brought some results of studies in the image of Ukrainians noted by Paul of Aleppo, son of Makarios III, Pa- triarch of Antioch, in his journey diary. His especial attention deacon Paul had paid to Ukrainians’ religious life as well as to descriptions of temples and monasteries, monastic life etc. Figu re of Bohdan Khmelnytsky and collective representation of Cossackdom have been thoroughly exposed as true specimens of spiritual knighthood and nobility. Keywords: image of Ukrainians, journey diary, Paul of Aleppo. Галина выпасняк ОБРАЗЫ УКРАИНЦЕВ В ДОРОЖНОМ ДНЕВНИКЕ ПАВЛА АЛЕППСКОГО «ОПИСАНИЕ ПУТЕШЕСТВИЯ ПАТРИАРХА МАКАРИЯ» Статья посвящена исследованию образа украинцев в до- рожном дневнике Павла Алеппского, сына патриарха Ан- тиохийского Макария Третьего. В центре внимания — прежде всего религиозная жизнь украинцев, описание храмов, монастырей, быта монахов и т. п. Особое знаение придается фигуре Богдана Хмельницького и коллективно- му образу казачества как образцам духовного рыцарства. Ключевые слова: образы украинцев, дорожный дневник, Павел Алеппский.