Своєрідність декору узорнотканих запасок Жидачівщини

У статті розглянуті художні особливості декору тканих запасок наддністрянських сіл Жидачівського району Львівщини. Виявлені основні схеми композицій, мотиви, колорит, засоби та прийоми художньої виразності, властиві виробам цього ареалу ткацтва....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Никорак, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут народознавства НАН України 2013
Schriftenreihe:	Народознавчі зошити
Schlagworte:	Статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94996
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Своєрідність декору узорнотканих запасок Жидачівщини / О. Никорак // Народознавчі зошити. — 2013. — № 5 (113). — С. 863-874. — Бібліогр.: 40 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-94996
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-949962016-02-14T03:03:11Z Своєрідність декору узорнотканих запасок Жидачівщини Никорак, О. Статті У статті розглянуті художні особливості декору тканих запасок наддністрянських сіл Жидачівського району Львівщини. Виявлені основні схеми композицій, мотиви, колорит, засоби та прийоми художньої виразності, властиві виробам цього ареалу ткацтва. In the article have been considered some artistic peculiarities in décor of woven zapaskas —women’s skirt-typed two-part waist outer dress still used in Transnistrian villages of Zhydachiv region, Lviv obl. In the course of study have been discovered main schemes of compositions as well as general motifs, colour ranges, means and modes of artistic expressiveness inherited by the artifacts of mentioned areal of weaving. В статье рассмотрены художественные особенности декора тканых запасок приднестровских сел Жидачевского района Львовщины. Выявлены основные схемы композиций, мотивы, колорит, средства и приёмы художественной выразительности, присущие изделиям этого ареала ткачества. 2013 Article Своєрідність декору узорнотканих запасок Жидачівщини / О. Никорак // Народознавчі зошити. — 2013. — № 5 (113). — С. 863-874. — Бібліогр.: 40 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94996 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Никорак, О. Своєрідність декору узорнотканих запасок Жидачівщини Народознавчі зошити
description	У статті розглянуті художні особливості декору тканих запасок наддністрянських сіл Жидачівського району Львівщини. Виявлені основні схеми композицій, мотиви, колорит, засоби та прийоми художньої виразності, властиві виробам цього ареалу ткацтва.
format	Article
author	Никорак, О.
author_facet	Никорак, О.
author_sort	Никорак, О.
title	Своєрідність декору узорнотканих запасок Жидачівщини
title_short	Своєрідність декору узорнотканих запасок Жидачівщини
title_full	Своєрідність декору узорнотканих запасок Жидачівщини
title_fullStr	Своєрідність декору узорнотканих запасок Жидачівщини
title_full_unstemmed	Своєрідність декору узорнотканих запасок Жидачівщини
title_sort	своєрідність декору узорнотканих запасок жидачівщини
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94996
citation_txt	Своєрідність декору узорнотканих запасок Жидачівщини / О. Никорак // Народознавчі зошити. — 2013. — № 5 (113). — С. 863-874. — Бібліогр.: 40 назв. — укp.
series	Народознавчі зошити
work_keys_str_mv	AT nikorako svoêrídnístʹdekoruuzornotkanihzapasokžidačívŝini
first_indexed	2025-07-07T01:38:53Z
last_indexed	2025-07-07T01:38:53Z
_version_	1836950313868722176
fulltext	ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 Ансамбль традиційного жіночого вбрання Жи- дачівського р-ну Львівської обл. характер- ний яскравою мистецькою своєрідністю. Це ори- гінальне, самобутнє і достатньо багате явище в українському традиційному декоративно- прикладному мистецтві. Більшість полотняних компонентів одягу — лляна сорочка, спідниця і запаска були узорно тканими. Особливої уваги дослідників заслуговують ви- шукані в мистецькому сенсі запаски цього визна- чного осередку, які відзначаються доцільністю ви- бору художніх прийомів та багатством виражаль- них засобів. Вони білі (сіруваті), лляні, зшиті з двох видовжених по вертикалі пілок 1. Місце їхньо- го стику традиційно оздоблене кольоровою мереж- кою і вишивкою. Основні взористі поперечносму- гасті площини традиційно зосереджені переважно на поділку запаски, хоча багатші в мистецькому сенсі вироби, особливо святкового призначення, містили поперечно, — чи поздовжньо-смугастий декор і по всьому полотнищу. Незважаючи на вишуканість і різноманітність художньо-естетичних особливостей означених ви- робів, вони досі не отримали належного мистецтвоз- навчого аналізу. Cтисла характеристика комплексу традиційного вбрання Жидачівщини, що супрово- джується фотоілюстрацією, містяться в праці О. Косміної [36, с. 48—49]. Знайомство з існуючими творами, які зберігають в колекціях музеїв України, зокрема в Музеї етно- графії та художнього промислу НАН України та Музею народної архітектури та побуту у Львові, за- свідчують сформовану традицію декору запасок цьо- го осередку і спонукають до їхнього вивчення та ана- лізу мистецької своєрідності. Взористоткані запаски Жидачівщини — багате джерело творчої інтерпретації для сучасних худож- ників, особливо модельєрів, дизайнерів одягу, на- родних майстрів, викладачів і студентів мистецьких навчальних закладів. Спроба проаналізувати характерні особливості де- кору: виявити найбільш поширені мотиви орнамен- ту, основні схеми композиції, своєрідність кольоро- вої гами, структури і фактури домотканих запасок Жидачівщини здійснюється в цій статті вперше. 1 Довжиною 70—80 см, кожна з яких сягала від 60 до 66 см ширини. Вверху полотнище запаски зібране в дріб- ні складки і пришите до вузького пояса, яким прив’язують її до стану поверх сорочки та спідниці. © О. НИКОРАК, 2013 Олена НИКОРАК СВОЄРІДНІСТЬ ДЕКОРУ УЗОРНОТКАНИХ ЗАПАСОК ЖИДАЧІВЩИНИ У статті розглянуті художні особливості декору тканих за- пасок наддністрянських сіл Жидачівського району Львів- щини. Виявлені основні схеми композицій, мотиви, коло- рит, засоби та прийоми художньої виразності, властиві ви- робам цього ареалу ткацтва. Ключові слова: узорне ткацтво, запаска, декор, компози- ція, мотив, художня виразність. Олена НИкОРак864 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 Залучені до аналізу твори, типові для наддні- стрянських сіл Чертіж, Зарічне, володимирці, По- дорожнє та Сулятичі, дають змогку виокремити декілька типів композицій. Перший тип — характерний розташуванням три- дільної взористої групи смуг (шириною 6—9 см) лише в нижній частині запаски, а основне її полот- нище — однотонне, біле. Центральна, найширша смуга орнаменту утворена позмінним чергуванням по горизонталі домінуючих хрещатих фігур та шес- ти- чи восьмипелюсткових розет або ромбів, завер- шених зовні гачкуватими відростками. Завдяки тех- ніці перебору форма окреслених мотивів чорного ко- льору чітко виділяється на контрастному білому фоні полотняного переплетення [1; 2]. Зовні (зверху і знизу) вони обрамлені дрібно- узорними «поверхницями» у вигляді гладкотканих чорних або червоних стрічок (репсового ткання), між якими поперемінно укладені мініатюрні ромби- ки (іноді розетки) й перехрестя, або «павучки». Вони доповнюють і підтримують найважливішу взо- ристу смугу, творять разом з ними гармонійно ці- лісну композицію. Поверхниці, на відміну від цен- тральної чорної смуги орнаменту, інколи були не лише чорні, але й червоного або темносинього ко- льорів, що сприяло пожвавленню сприйняття всієї орнаментальної площини — «забору» [12; 13]. Білі проміжки фону додавали чіткості окреслення форм основних мотивів і підпорядкованих їм елементів. Іноді для підсилення звучання домінуючого взору по центру вводили декілька червоних (або темно- синіх) горизонтальних прокидок піткання. Запас- ки, в яких переважав пурпуровий «забір», тради- ційно акцентовані чорними стрічками [3; 4]. Техні- ка перебору давала змогу увиразнювати окремі фрагменти, які рельєфно виступають над поверх- нею білого тла мотивів розет і перехресть, та акцен- тувати основну смугу орнаменту. Для декору святкових, «шлюбних» (з перети- ком) запасок характерні зазвичай активніші сполу- ки, при яких основною виступала пурпурово- червона або вишнева барва (відомо, що такі запас- ки на Жидачівщині ткав Семко Височан) [14]. Незначне вкраплення чорного кольору підкреслю- вало окремі елементи форм головних та підпоряд- кованих мотивів, своєрідність їх ритміки в межах усієї взористої площини [15; 16; 17]. Для плавні- шого переходу до нейтрального білого фону осно- вного полотнища запаски вище забору часом роз- ташовували ще три вузенькі червоні стрічки, об- рамлені обабіч чорними зубчиками, створеними перетиком. Іноді в «заборових» смугах (витканих перебом) застосовували й техніку вишивки хрести- ком. Найчастіше — це поодинокі вкраплення чор- ного кольору, яким заповнювали вільні проміжки між мотивами [16]. Інколи вишиті компоненти ак- центували центр мотиву або доповнювали окремі Запаска (фрагмент), льон, бавовна; полотняне, перебірне ткання, вишивка, мережка, с. Чертіж, Жидачівського р-ну Львівської обл., поч. ХХ ст. МЕХП ЕП-804026 Запаска (фрагмент), льон, бавовна; полотняне, саржеве, пе- ребірне ткання, вишивка, мережка, с. Чертіж, Жидачівсько- го р-ну Львівської обл., поч. ХХ ст. МЕХП ЕП-78007 865Своєрідність декору узорнотканих запасок Жидачівщини ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 його елементи. Укладені з певним інтервалом по- ряд, по горизонталі, вони творили також штрих- пунктирну лінію, яка відмежовувала основну взо- ристу смугу від «поверхниць». Часом такими чор- ними мініатюрними хрестиками увиразнювали також «поверхниці», або нижній дрібноузорний край — поділок запаски. Деколи його завершува- ли також вишитою стрічкою, що імітувала тканий «павучковий» орнамент, який обрамляв основну за- борову площину [6]. Просвіти контрастного біло- го тла між усіма складовими орнаменту додають свіжості й легкості сприйняття всієї композиції. Чіткість «забору» в запасках цього, як і інших типів, посилювали тим, що іноді центральну най- ширшу смугу орнаменту або вузькі його поверхни- ці виділяли яскравішим (яснішим) червоним кольо- ром, тоді як інші — безузорні пасочки «розводи» та дрібновзористі «поверхниці» були темновишне- ві чи пурпурові [5]. Вагомим компонентом оздоблення запасок є вер- тикальна лінія стику двох її пілок мереживним швом у вигляді суцільної чорної або червоної, чи значно виразнішої в художньому сенсі «перекладуваної» 2 мережки [3; 4; 5; 6; 16]. Останню творили окремі чорні та червоні вертикальні стовпчики ( довжина кожного сягала від 2—2,5 до 3 см, а ширина від 1,2 до 1,7 см) мережки, які позмінно повторювалися вздовж виробу (лінії з’єднання двох полотнищ). Обабіч вони обрамлені вузькими поодинокими стріч- ками чорного та червоного (пурпурового чи вишне- вого) кольорів, виконаних обметувальним швом. Вони дещо збагачували й увиразнювали загальне оздоблення запасок цього типу. Суттєвим доповненням до охарактеризованого го- ризонтального декору запасок є вужчі від тканого «за- бору» смуги вертикально розташованого стилі зовано- рослинного орнаменту, виконані технікою вишивки «хрестиком» (загальна ширина обидвох взористих стрічок становить 7—9 см). Ці вибагливі за формою галузки з листям, пуп’янками та квітами, симетрично укладені обабіч мереживного «перекладуваного» червоно-чорного шва. Вони значно активніші й за ко- льоровими сполуками. Крім основних червоної та чор- ної барв, окремі елементи провідних та підпорядкова- них їм мотивів заповнені синім, голубим та рожевим 2 Її виготовляли гачком. Запаска та її фрагмент, льон, бавовна; полотняне, перебір- не ткання, вишивка, мережка, с. Чертіж, Жидачівсько- го р-ну Львівської обл., поч. ХХ ст. МЕХП ЕП-80427 Запаска (фрагмент), льон, бавовна; полотняне, перебірне ткання, мережка, с. Чертіж, Жидачівського р-ну Львів- ської обл., поч. ХХ ст. МЕХП ЕП-78006 (іноді зеленим і жовтим) кольорами [16; 4; 1; 5]. Вони збагачували композицію мажорною настроєвістю. Нижній кінець запаски «поділок» викінчували та- кож групою вузеньких узорнотканих «півпавучкових» Олена НИкОРак866 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 або «павучкових», а також вишитих стрічок (у вигля- ді зиґзаґа чи кривульки), виконаних «хрестиком». Край виробу завершений декоративним рубцем — червоною або чорною «обміткою». Усі складові ком- позиції запасок органічно поєднані й узгоджені між собою, завдяки чому формували гармонійну цільність і довершеність оздоблення виробів. Другий тип композицій запасок Жидачівського осередку характерний тим, що крім схожих основних орнаментальних смуг, зосереджених на поділку, все центральне полотнище виробу з певним інтервалом теж заповнене червоними горизонтальними вузень- кими безузорними стрічками. Як і в охарактеризо- ваних уже запасках, домінуючою є група тридільно- го геометричного й стилізовано-рослинного орна- менту (ширина заборової площини — 7—8 см), традиційно розташованого в нижній частині. Основу забору складають здебільшого чіткі за формою восьмипелюсткові розети (вписані часом у ромби чи восьмигранники), одинарні (іноді подвійні Запаска (фрагмент), льон, бавовна; полотняне, перебірне ткання, мережка, с. Чертіж, Жидачівського р-ну Львів- ської обл., поч. ХХ ст. МЕХП ЕП-77784 Запаска та її фрагмент, льон, бавовна; полотняне, репсове, перебірне ткання, мережка, с. Зарічне, Жидачівсько- го р-ну Львівської обл., поч. ХХ ст. МЕХП ЕП-80428 Височан Семко. Запаска «шлюбна з перетиком» (фраг- мент) полотняне, саржеве, перебірне ткання, вишивка, ме- режка, с. Чертіж, Жидачівського р-ну Львівської обл., поч. ХХ ст. МНАПЛ АП- 7019 867Своєрідність декору узорнотканих запасок Жидачівщини ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 чи потрійні) перехрестя, що розмежовують розети, які по-різному поєднані між собою та доповнені мен- шими елементами. Останні — зазвичай заповнюють вільні проміжки тла між провідними мотивами. Цен- тральна смуга орнаменту обрамлена обабіч однією або двома стрічками «павучків», найчастіше кон т- растних сполук (чорні та червоні на білому тлі). Взо- ристі ділянки — «забори» переважно пурпурово- червоного або вишневого кольорів, виткані технікою перебору, завдяки якій вони рельєфно виступали над гладкою лискучою поверхнею тла, створеною репсо- вим переплетенням. Деякі проміжки білого фону ча- сом виготовляли й саржею, внаслідок чого він мав ре- льєфну фактуру у вигляді скісних горизонтальних пружків, спрямованих вправо або вліво. Вагомою складовою деяких «заборів» були «по- верхниці» — групи вузьких безузорних пасочків і дрібновзористих стрічок «павучків», «гребінчиків» Запаска та її фрагмент, льон, бавовна; полотняне, репсове, перебірне ткання, мережка, с. Чертіж, Жидачівського р-ну Львівської обл., поч. ХХ ст. МЕХП ЕП-80420 Запаска (фрагмент), льон, бавовна; репсове, саржеве, пере- бірне ткання, вишивка, мережка, с. Чертіж, Жидачівсько- го р-ну Львівської обл., поч. ХХ ст. МНАПЛ АП-6663 Запаска (фрагмент), льон, бавовна; репсове, саржеве, пере- бірне ткання, вишивка, мережка, с. Сулятичі, Жидачівсько- го р-ну Львівської обл., поч. ХХ ст. МНАПЛ АП-7011 Олена НИкОРак868 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 штрих-пунктирних ліній. Вони доповнювали осно- вний орнамент і створювали плавний перехід від «за- борів» до рапортного декору центральної частини за- паски. Як і в домінуючій орнаментальній смузі, так і в поверхницях, типовою є тридільна схема розташу- вання провідних червоних стрічок на білому тлі. Аналогічна схема групування вузьких безузорних стрічок червоного кольору типова й для оздоблення основного полотнища виробу. Рапорт стрічок сягає від 0,9—1,7 до 2,5—3 см [8; 9; 18]. Для уникнення одноманітності в таких композиціях з монотонним розміреним ритмом іноді введено поодинокі чи парні вузенькі пасочки темносинього або чорного кольорів, розташованих посередині червоних стрічок, а деко- ли — й на білому тлі, що їх розмежовує [19; 20; 21]. Дещо вибагливішими й багатшими в художньому сен- сі є ті композиції у формуванні поперечносмугастого рапортного декору, в яких застосовано ще й стрічки чорних «павучків». Аналогічно до основної взористої площини «забору», в них використовували також дві червоні барви різної насиченості (темніша і ясніша), які збагачували кольорову гаму й урізноманітнювали темпоритм розташування вузеньких безузорних па- сочків та ширших дрібновзористих «баточок» [21]. У деяких варіантах цього типу композицій запа- сок поодинокі чорні «павучкові» стрічки з певним інтервалом (рапорт від 2,8 до 4—5 см) рівномірно розташовані і по всьому полотнищу запаски — най- частіше поміж однією—трьома групами безузорних червоних стрічок. Ці чорні або червоні «павучкові» стрічки підкреслювали ритміку по вертикалі, під- тримували основну заборову площину та її поверх- ниці, що сприяло збагаченню загальної художної мови творів [22; 10]. Осібний варіант означеного типу складають ком- позиції, в яких вище традиційного вишневого розет- кового забору з чорними «павучковими» поверхни- цями (в сукупності — 3,2 см) укладено групу з семи- дев’яти схожих вишневих стрічок «павучків» (загальна ширина яких сягає 9,5 см) [23]. Позмінне чергування таких вузеньких дрібновзористих конт- растних за тоном стрічок формувало монотонну рит- міку й певним чином пом’якшувало перехід до менш насиченої декором центральної площини запаски. Остання сформована дещо ширшими вишневими стрічками, заповненими посередині чорною «решіт- кою». Вузенькі просвіти білого тла між ними підкрес- Запаска та її фрагмент, льон, бавовна; репсове, саржеве, пе- ребірне ткання, вишивка, мережка, с. Зарічне, Жидачівсько- го р-ну Львівської обл., поч. ХХ ст. МЕХП ЕП-80421 Запаска (фрагмент), льон, бавовна; репсове, саржеве, пере- бірне ткання, вишивка, мережка, с. Чертіж, Жидачівсько- го р-ну Львівської обл., поч. ХХ ст. МНАПЛ АП-9405 869Своєрідність декору узорнотканих запасок Жидачівщини ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 лювали ритміку рапортних композицій, органічно впи- сувалися в загальну систему декору виробів. При такому композиційному прийомі основна ува- га традиційно зосереджувалася на долішній частині виробу, а центральна площина (рапорт якої — 2,5 см) — підпорядковувалася їй. Часом на поділ- ку розташовано «забір», сформований групою (з семи-дев’яти) лише павучкових стрічок. Одні з них (по три-чотири) стрічки червоного кольору з чорни- ми акцентами, а інші — навпаки, чорна з незначни- ми вкрапленнями червоного. Останні підкреслюва- ли симетричність композиції «павучкового» забору [24]. Поодинокі червоні стрічки цих же мотивів в рівномірному ритмі повторювалися й по всьому по- лотнищу запаски, а вузенькі червоні, чорні та білі пасочки доповнювали і підтримували їх. У різних варіантах композицій запасок цього типу, як і в охарактеризованих раніше, вертикальна лінія з’єднання двох пілок теж акцентується суцільною червоною або червоною та чорною «перекладува- ною» стрічкою мережки. Обабіч, симетрично, на не- значній відстані від мережки розташовані тоненькі чорні та червоні пасочки (у вигляді дрібненьких стіб- ків, створених технікою вишивки). Споріднений з охарактеризованими раніше, за схе- мами розташування декору, мотивами і колоритом є третій тип композицій запасок. Домінантою в них тра- диційно виступає найширша (8—9 см) смуга орна- менту, що завершує нижню частину виробу. Вона теж сформована восьмипелюстковими розетами, хрещати- ми фігурами в найрізноманітнішій інтерпретації. Однак центральне полотнище виробу (на відміну від розглянутих уже творів) щільно заповнене дещо вужчими групами поперечних смужок, утворених мі- ніатюрними ромбиками, перехрестями, кривулька- ми, іноді — «павучками» в оточенні безузорних па- сочків. Вони найчастіше доповнені ледь помітними стрічками у вигляді мініатюрних «цяточок», «гребін- ців», «решітки», штрих-пунктирних ліній, створе- них технікою перетику тощо. Ширина груп дрібно- візерунчастих «баточок» сягає здебільшого трьох- чотирьох сантиметрів. Декор усієї площини запасок формують переважно дві-три однакової ширини (3—3,5 см) стрічки, відмінні за мотивами. Рапорт становить 14—15 см. В орнаментальних групах смуг переважає червоний колір, а чорний — в основно- му підкреслює окремі елементи мотивів, тоді як бі- Запаска (фрагмент), льон, бавовна; репсове, саржеве, перебірне ткання, вишивка, мережка, с. Володимирці, Жидачівського р-ну Львівської обл., поч. ХХ ст. МНАПЛ АП-6687 Запаска (фрагмент), льон, бавовна; репсове, саржеве, перебір- не ткання, вишивка, мережка, с. Володимирці, Жидачівсько- го р-ну Львівської обл., поч. ХХ ст. МНАПЛ АП-6723 лий — вносить свіжість у загальне сприйняття оздо- блення виробу [25; 29; 27]. В інших варіантах цього типу композиції дещо ширші, поодинокі чи потрійні чорні смуги на кон- трастному білому фоні підкреслюють ритміку попе- речносмугастого декору всього центрального полот- нища запаски [28]. Як і в проаналізованих раніше запасках, важли- вим компонентом їх оздоблення є вертикальний Олена НИкОРак870 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 з’єднувальний шов у вигляді позмінного чергування червоної та чорної, а деколи й зеленої або темноси- ньої мережки [27]. Четвертий тип композицій запасок окреслено- го осередку теж схожий за схемою горизонтального розташування візерунчастих площин та акцентуван- ням їх долішньої частини. Основна відмінність від попередніх полягає в більшій ширині (9—11 см) й деталізованій розробці форм провідних мотивів осно- вної площини орнаменту, розташованого внизу за- паски. Домінуючими в ньому виступають ромби кон- центричної будови з гачкоподібними завитками на зовнішній стороні. Вони розділені між собою подвій- ним чи потрійним перехрестям. Вільні трикутні про- міжки, утворені між останніми, заповнені половин- ками розет, симетрично повернутими вершинами до центру орнаменту й заповнені дрібними ромбиками концентричної будови [34]. В інших варіантах цього типу композицій основу «забору» складають восьмипелюсткові розети, впи- сані в ромби, які заповнюють широку горизонтальну смугу за аналогічною схемою [29]. Незважаючи на деталізовану розробку форм провідних мотивів і до- повнюючих елементів, завдяки застосуванню насиче- ного вишневого кольору орнамент чітко виділяється на контрастному білому фоні, сприймається цільною площиною філігранного малюнка. Чорні «поверхни- ці», створені дрібноузорними стрічками з малих ро- зеток і перехресть на білому фоні, ще більше посилю- вали художню виразність основного орнаменту. Центральна площина запасок також густо заповне- на поперечносмугастим декором. Вони характерні по- єднанням неоднакових за шириною, подібних, але не- ідентичних за формою, невеликих ромбиків концен- тричної будови, чотири-, восьмипелюсткових ро зет та інших фігур. Такі мотиви щільно укладені поряд, фор- мують монотонний ритм у межах стрічок. Полотнище запасок творять переважно дві-три дещо відмінні за шириною але подібні за формою мотивів візерунчасті стрічки, які позмінно щільно, або з певним інтервалом повторюються по всьому виробу. Групи тоненьких без- узорних чорних та білих пасочків «розводи», що роз- діляють дрібноузорні смужки, певним чином урізно- манітнюють вертикальну ритміку [30]. Іноді основне полотнище запаски творить більша кількість (5—7) неоднакових взористих смужок чер- воного кольору [29]. Вони утворені схожими або ана- логічними за формою мотивами: ромбиками, вписани- ми одні в одних, чотири-, шести-, восьмипелюсткови- ми розетами та хрещатими фігурами, які в найрізноманітніших комбінаціях об’єднані між собою в кожній із смуг. При формуванні декору центральної взористої площини характерною є асиметрія в розта- шуванні однакових за шириною, але різних за формою та поєднанням мотивів смуг. Однак при їхньому гру- пуванні збережена рівновага і чітка послідовність чер- гування основних (ширших) червоних смуг та вужчих чорних візерункових пасочків, що їх розмежовують. Крім того, на противагу значній імпровізації укладу подібних чи однакових мотивів у кожній з ширших чер- воних смуг, вужчі чорні — за мотивами (мініатюрні розетки розмежовані перехрестям) і монотонним їх по- втором у межах стрічки є ідентичними. Вони об’єднують домінуючі червоні смуги, врівноважують композицію та підкреслюють поперечносмугасту ритміку всього Запаска (фрагмент), льон, бавовна; репсове, саржеве, пе- ребірне ткання, вишивка, мережка с. Чертіж, Жидачівсько- го р-ну Львівської обл., поч. ХХ ст. МНАПЛ АП-9187 Запаска (фрагмент), льон, бавовна; репсове, саржеве, пере- бірне ткання, вишивка, мережка, с. Чертіж, Жидачівсько- го р-ну Львівської обл., поч. ХХ ст. МНАПЛ АП-9198 871Своєрідність декору узорнотканих запасок Жидачівщини ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 полотнища запаски. Останні є акцентом центральної площини виробу, підкреслюють ширші орнаменталь- ні смужки, а також основний «забір». За схемами розташування орнаменту на поділку, а також вужчих поперечних стрічок і по всьому полот- нищу, та за формою деяких мотивів (ромбів, розет, хрещатих фігур, павучків) охарактеризовані типи ком- позицій досліджуваного осередку певним чином спо- ріднені з вовняними «заборовими» запасками надпрут- ських сіл Гуцульщини та Покуття [36, с. 235, 237; 38, с. 141—143, 146, 148—149; 39, с. 18; 40, с. 18]. Чи не найбільшим багатством, оригінальністю і ви- шуканістю декору виділяється п’ятий тип компози- ції запасок Жидачівщини. Характерною особливіс- тю виробів цього типу є те, що вони створені не з двох (як усі охарактеризовані раніше запаски), а з трьох частин. Основна площина виробу поздовжньосмугас- та 3, суцільноткана. Натомість нижня, «поділок» — поперечносмугаста, зшита мереживним швом верти- кально посередині запаски з двох однакових за вели- чиною і декором шматків тканини. Один з бічних країв основної площини запаски теж з’єднаний з по- ділком подібною або ідентичною мережкою. Своєрідність декору верхнього, основного полот- нища полягає в тому, що ширша (9—15 см) червона смуга типового для Жидачівщини стилізовано рос- линного орнаменту, створеного восьмипелюстковими розетами, розмежованими ромбами або хрещатими фігурами, розташована вертикально по центру виро- бу 4. Обабіч неї справа і зліва укладено по одній [31] або по дві [32] — три [11] чорні стрічки із щільно розташованих поряд дрібних зірчастих мотивів, роз- ділених перехрестям, які є поверхницями центральної смуги орнаменту. Зовні вони обрамлені ще однією- двома стрічками зірочок контрастного червоного ко- льору. Останні забезпечують плавний перехід від на- сичених мотивами ширших смуг орнаменту до бічних дрібновзористих країв, утворених монотонно повто- рюваними вузькими стрічками мініатюрних павучків 3 Основне полотнище виробу ткали на верстаті впоперек взористими горизонтальними смугами. Пізніше це по- лотнище 60—70 см шириною відрізали, обрублювали з обох боків і повертали вертикально. Натомість, для поділка виготовляли два однакові за шириною і компо- зицією поперечносмугасті «забори» висотою 13—15 см, укладали їх поряд, і в місці стику з’єднували мережкою. 4 У готовому виробі вона припадає над вертикальною лінією стику двох горизонтальних взористих площин поділка. Запаска (фрагмент), льон, бавовна; репсове, саржеве, пе- ребірне ткання, мережка, с. Чертіж, Жидачівського р-ну Львівської обл., поч. ХХ ст. МНАПЛ АП-8934 Запаска (фрагмент), льон, бавовна; репсове, саржеве, перебір- не ткання, вишивка, мережка, с. Подорожнє, Жидачівсько- го р-ну Львівської обл., поч. ХХ ст. МНАПЛ АП-6640 на червоному тлі. Загальна ширина групи централь- них смуг орнаменту складає 9—19 см. Рапорт вуж- чих стрічок у бічних площинах становить 10—11 см. Олена НИкОРак872 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 Варіантом цього типу є композиції, в яких поверх- ницями центрального взору виступають червоні оди- нарні чи подвійні стрічки павучків [33]. Схожі та іден- тичні дрібновзористі смужки, розділені вузенькими чорними і червоними пасочками на білому тлі, форму- ють рапортну композицію бічних країв запаски. Вагомою складовою декору проаналізованих запа- сок є тоненькі безузорні й дрібновізерунчасті пасоч- ки — червоні і чорні «гребінці», що завершують зі- рчасті й павучкові стрічки та виконують функцію «роз- водів». Дещо чіткіші за формою і більші за розмірами поодиноко укладені на білому тлі чорні павучки чи кри- вульки доповнюють і збагачують композицію. Ней- тральний білий фон підкреслює силует мотивів і вно- сить свіжість у сприйняття взористих площин та ак- центує ритміку центрального полотнища виробу. На противагу охарактеризованим схемам розта- шування основної площини запасок домінантою ком- позиції всієї запаски є нижня її частина — «поді- лок». Тут традиційно зосереджено найширшу й най- вибагливішу за формою мотивів групу три-, п’ятидільних орнаментальних смуг — «заборів», за- гальна ширина яких сягає 10—15 см. Центральна з них — значно ширша. Вона ство- рена переважно восьмипелюстковими розетами або ромбами зі скісними відростками на зовнішній сто- роні, розмежованими одинарними чи подвійними пе- рехрестями [31; 11]. Вільні проміжки між ними гус- то заповнені дрібними ромбиками, хрестиками тощо. Іноді середина орнаменту акцентована вузькою чор- ною стрічкою, яка увиразнювала окремі його еле- менти і певним чином перегукувалася з такої ж бар- ви зірчастими поверхницями [32]. Характерно, що на відміну від симетричної схеми розташування центральної групи орнаментальних смуг, завершенню верхньої та нижньої частин «за- бору» властива асиметричність. Зокрема, вище по- верхниці (біля місця з’єднання мережкою з осно- вним полотнищем) традиційно поміщали одну-дві групи червоних стрічок з «павучками» посередині [31; 32; 33; 11]. Білі проміжки тла і вкраплення чор- ного кольору підкреслювали форму тих мініатюрних мотивів. Вони перегукувалися з подібними дрібно- взористими стрічками основного полотнища запас- ки і сприяли досягненню цілісності композиції. На- томість долішній кінець поділка найчастіше акцен- тований стрічкою з дещо більших чорних ромбиків або кривульок. Нижче від неї поміщали переважно фрагменти розет, схожих з тими, що творили смугу основного орнаменту. Край поділка традиційно за- вершений фактурним декоративним рубцем. Одним із засобів досягнення чіткості сприйняття всієї заборової площини поділка, як і центрального полотнища виробу, є виділення домінуючої смуги орнаменту, а деколи й окремих дрібновзористих стрі- чок насиченішим і холоднішим червоним (вишневим чи пурпуровим) кольором [33; 32; 11]. Завдяки чер- гуванню цих неоднакових за тоном барв, поєднан- Запаска та її фрагмент, льон, бавовна; репсове, саржеве, пе- ребірне ткання, вишивка, мережка, с. Чертіж, Жидачівсько- го р-ну Львівської обл., поч. ХХ ст. МЕХП ЕП-78008 873Своєрідність декору узорнотканих запасок Жидачівщини ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 ню їх з чорним і білим кольором у різних пропорці- ях, досягнуто щораз іншого звучання та варіатив- ності композицій. Вагомим доповнюючим компонентом оздоблення цього, як і інших типів композиції запасок, є з’єднувальний поперечний шов між верхньою і ниж- ньою площинами, а також поздовжній — між дво- ма нижніми частинами. Цей конструктивний шов традиційно виступає у вигляді перерваної штрих- пунктирної лінії, в якій рівномірно, на відстані чотирьох-п’яти сантиметрів, чергуються відрізки червоної та чорної стрічок мережива (виготовлено- го гачком). Вони доповнюють і збагачують компо- зицію всього виробу, підкреслюють взористі верти- кальні та горизонтальні площини й певним чином ак- центують увагу на найважливіших компонентах декору. Всі орнаментальні площини виробу теж з’єднані між собою «перекладуваною» мережкою у вигляді чорних і червоних стовпчиків, які сприяють досягненню гармонійної довершеності декору запас- ки і додають виробам особливої привабливості. За схемою поєднання вертикальних взористих смуг (серед яких найбільше виділені ті, що припадають на середину виробу) з горизонтальними домінуючими «заборами», а також застосуванням мереживних швів для з’єднання взористих площин, такі запаски най- більше схожі з рушниками цього ж ареалу [36]. Отже, вивчення декору полотняних узорнотканих запасок Жидачівщини дало можливість стверджу- вати про значне багатство та різноманітність худож- ньої мови. Нам вдалося виокремити щонайменше п’ять типів композиції творів, які мають різну кіль- кість варіантів. Аналіз орнаментики переконує, що вони мають власну оригінальну систему художньо- го вислову. В охарактеризованих виробах найбільш колоритно виражені риси декору, типові й для інших компонентів одягового комплексу цього осередку. У запасках, як і в спідницях та сорочках, найбіль- шим орнаментальним багатством відзначаються поперечно-смугасті поділки. Там зосереджені шир- ші групи смуг «забори», утворені домінуючими гео- метричними та стилізовано-рослинними мотивами. Основне полотнище виробів буває: однотонне; поперечно-смугасте (рапортні композиції з вузень- ких безузорних чи дрібновзористих стрічок або шир- ших груп з переважаючими орнаментальними сму- гами); поздовжньосмугасте (з акцентуванням середи ни виробу вертикально розташованою групою ширших смуг орнаменту та бічними площинами, за- повненими вужчими дрібновзористими ритмічно по- вторюваними стрічками). Поперечно-смугасті, а також поздовжньо-смугасті запаски з горизонтальним укладом домінуючих взо- ристих площин на поділку характерні щільною за- повненістю всього полотнища декором. Найбільшою оригінальністю художнього вирішення відзначають- ся запаски, в яких основне поздовжньосмугасте по- лотнище з’єднане з поперечно-смугастим «заборо- вим» поділком мереживним швом. Типове для взористих тканин більшості теренів України переважання червоного кольору на Жидачів- щині, представлене максимально. Підпорядкованість одній червоній (різної світлотної градації) барві не- значної кількості чорної, формує насичені, тонально згармонізовані сполуки, які посилюють художню ви- разність і мажорність звучання декору. Натомість ню- ансні співвідношення пурпурового (чи вишневого), червоного та чорного кольорів у «заборах» запасок створюють елегійно спокійні, дещо мінорні відчуття. Загалом емоційна виразність досліджуваних ви- робів досягалася ясністю художньої мови, виваже- ним оперуванням ритму, симетрії, масштабно- Запаска (фрагмент), льон, бавовна; репсове, саржеве, пере- бірне ткання, вишивка, мережка, с. Чертіж, Жидачівсько- го р-ну Львівської обл., поч. ХХ ст. МНАПЛ АП-8936 Олена НИкОРак874 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 пропорційними співвідношеннями орнаментальних форм, вдалим поєднанням їх з безузорними стрічка- ми, нюансними градаціями барв. Таким чином, ощад- ливими художніми засобами народні майстри дося- гали максимального естетичного ефекту. Композиції проаналізованих узорнотканих запа- сок Жидачівщини, і то лише наддністрянських сіл Зарічне, Корчівка, Чертіж, Подорожнє, Володи- мирці, Сулятичі — неповторне високомистецьке явище, яке не має аналогів серед подібних виробів інших теренів України. Умовні скорочення: МЕХП — Музей етнографії та художнього про- мислу Національної академії наук України. МНАПЛ — Музей народної архітектури та по- буту у Львові. 1. МЕХП ЕП-78007. 2. МЕХП ЕП-80427. 3. МЕХП ЕП-77784. 4. МЕХП ЕП-78006. 5. МЕХП ЕП-80425. 6. МЕХП ЕП-80428. 7. МЕХП ЕП-78006. 8. МЕХП ЕП-78009. 9. МЕХП ЕП-80420. 10. МЕХП ЕП-80421. 11. МЕХП ЕП-78008. 12. МНАПЛ АП-9124. 13. МНАПЛ АП-9240. 14. МНАПЛ АП-7019. 15. МНАПЛ АП-6698. 16. МНАПЛ АП-8939. 17. МНАПЛ АП-9217. 18. МНАПЛ АП-9143. 19. МНАПЛ АП-6663. 20. МНАПЛ АП-7011. 21. МНАПЛ АП-6593. 22. МНАПЛ АП-6586. 23. МНАПЛ АП-9405. 24. МНАПЛ АП-8953. 25. МНАПЛ АП-6614. 26. МНАПЛ АП-6787. 27. МНАПЛ АП-6723. 28. МНАПЛ АП-6688. 29. МНАПЛ АП-9187. 30. МНАПЛ АП-9186. 31. МНАПЛ АП-8934. 32. МНАПЛ АП-8936. 33. МНАПЛ АП-6640. 34. МНАПЛ АП-9198. 35. Білан М.С. Український стрій / М.С. Білан, Г.Г. Стель мащук. — Львів, 2000. — 326 с. : іл. 36. косміна О.ю. Традиційне вбрання українців / О.Ю. Косміна. — К. : Балтія-Друк, 2008. — Т. 1. Лісостеп. Степ. — 158 с. : іл. 37. Никорак О.і. Українська народна тканина ХІХ— ХХ ст. Типологія, локалізація, художні особливості. Ч. 1. Інтер’єрні тканини (за матеріалами західних об- ластей України) / О.І. Никорак. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2004. — 684 с. : іл. 38. Никорак О.і. Особливості декору гуцульських запа- сок: типи, осередки / Олена Никорак // Карпати: людина, етнос, цивілізація. — Івано-Франківськ, 2013. — Вип. 4. — С. 138—157. 39. Олійник О.в. Система виражальних засобів покут- ських традиційних тканин / О.В. Олійник // Наро- дознавчі зошити. — 1997. — № 1. — С. 14—19. 40. Сахро М.П. Декоративно-вжиткові тканини Коло- мийщини / М.П. Сахро // Народна творчість та ет- нографія. — 1978. — № 4. — С. 49—58. Olena Nykorak ON ORIGINALITY OF DÉCOR IN TRACERY-WOVEN ZAPASKAS OF ZHYDACHIV REGION In the article have been considered some artistic peculiarities in décor of woven zapaskas —women’s skirt-typed two-part waist outer dress still used in Transnistrian villages of Zhydachiv re- gion, Lviv obl. In the course of study have been discovered main schemes of compositions as well as general motifs, colour ranges, means and modes of artistic expressiveness inherited by the artifacts of mentioned areal of weaving. Keywords: tracery waving, zapaska, décor, composition, mo- tif, artistic expressiveness. Олена Ныкорак СВОЕОБРАЗИЕ ДЕКОРА УЗОРНОТКАНЫХ ЗАПАСОК ЖИДАЧЕВЩИНЫ В статье рассмотрены художественные особенности де- кора тканых запасок приднестровских сел Жидачевского района Львовщины. Выявлены основные схемы компо- зиций, мотивы, колорит, средства и приёмы художе- ственной выразительности, присущие изделиям этого ареала ткачества. Ключевые слова: узорное ткачество, запаска, декор, ком- позиция, мотив, художественная выразительность.

Своєрідність декору узорнотканих запасок Жидачівщини

Institution

Ähnliche Einträge