Теодозія Бриж: штрихи до творчого портрета
Стаття присвячена творчості відомої української скульпторки другої половини ХХ ст. Теодозії Бриж. Проаналізовано тематику та художні особливості її монументальних та станкових творів....
Збережено в:
Дата: | 2013 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
Назва видання: | Народознавчі зошити |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95001 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Теодозія Бриж: штрихи до творчого портрета / О. Гріщенко // Народознавчі зошити. — 2013. — № 5 (113). — С. 926-930. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-95001 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-950012016-02-14T03:02:39Z Теодозія Бриж: штрихи до творчого портрета Гріщенко, О. Статті Стаття присвячена творчості відомої української скульпторки другої половини ХХ ст. Теодозії Бриж. Проаналізовано тематику та художні особливості її монументальних та станкових творів. The article has presented a review of creative work by Teodoziya Bryzh,widely-known Ukrainian sculptor of the second half XX c. Analytical study in thematics and artistic features of monumental and easel works have been performed. Статья посвящена творчеству Теодозии Брыж, известной украинской женщины-скульптора второй половины ХХ в. Проанализирована тематика и художественные особенности ее монументальных и станковых произведений. 2013 Article Теодозія Бриж: штрихи до творчого портрета / О. Гріщенко // Народознавчі зошити. — 2013. — № 5 (113). — С. 926-930. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95001 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Статті Статті |
spellingShingle |
Статті Статті Гріщенко, О. Теодозія Бриж: штрихи до творчого портрета Народознавчі зошити |
description |
Стаття присвячена творчості відомої української скульпторки
другої половини ХХ ст. Теодозії Бриж. Проаналізовано тематику та художні особливості її монументальних та станкових творів. |
format |
Article |
author |
Гріщенко, О. |
author_facet |
Гріщенко, О. |
author_sort |
Гріщенко, О. |
title |
Теодозія Бриж: штрихи до творчого портрета |
title_short |
Теодозія Бриж: штрихи до творчого портрета |
title_full |
Теодозія Бриж: штрихи до творчого портрета |
title_fullStr |
Теодозія Бриж: штрихи до творчого портрета |
title_full_unstemmed |
Теодозія Бриж: штрихи до творчого портрета |
title_sort |
теодозія бриж: штрихи до творчого портрета |
publisher |
Інститут народознавства НАН України |
publishDate |
2013 |
topic_facet |
Статті |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95001 |
citation_txt |
Теодозія Бриж: штрихи до творчого портрета / О. Гріщенко // Народознавчі зошити. — 2013. — № 5 (113). — С. 926-930. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
series |
Народознавчі зошити |
work_keys_str_mv |
AT gríŝenkoo teodozíâbrižštrihidotvorčogoportreta |
first_indexed |
2025-07-07T01:39:10Z |
last_indexed |
2025-07-07T01:39:10Z |
_version_ |
1836950330434125824 |
fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013
© О. ГРІЩЕНКО, 2013
Олена ГРІЩЕНКО
ТЕОДОЗІЯ БРИЖ:
ШТРИХИ ДО ТВОРЧОГО
ПОРТРЕТА
Стаття присвячена творчості відомої української скульп-
торки другої половини ХХ ст. Теодозії Бриж. Проаналізо-
вано тематику та художні особливості її монументальних та
станкових творів.
Ключові слова: пластика, монументальна скульптура, де-
коративна скульптура.
Історія українського мистецтва ХХ століття налічує
чимало визначних особистостей. Чільне місце серед
них належить львівській скульпторці, Заслуженому
художникові України Теодозії Бриж (1929—1999).
Вона є автором серії робіт на теми старослов’янської
міфології, скульптурних символічних портретів дав-
ньоруських князів, надгробних пам’ятників С. Кру-
шельницької, І. Крип’якевича, Л. Левицького,
О. Шатківського та інших діячів української культу-
ри, пам’ятників Юрієві Котермаку у Дрогобичі, Ярос-
лаву Мудрому в м. Борислав, Данилу Галицькому у
м. Володимир-Волинський, Т. Шевченку в селі Бе-
режниця на Рівненщині тощо.
Проте на сьогодні її мистецька спадщина не ви-
світлена у жодній науковій праці. Окремі згадки про
творчість мисткині в контексті розвитку української
скульптури знаходимо у періодиці. Це статті Б. Го-
риня, М. Петренка, О. Голубця та ін. Тому осно-
вним джерелом для дослідження обраної теми вва-
жаємо свідчення сучасників скульпторки. Це, перш
за все, чоловік Теодозії Бриж Євген Безніско, а та-
кож поетеса Майя Білан, мистецтвознавець Воло-
димир Овсійчук, письменник Микола Петренко.
Теодозія Бриж народилась 1929 р. в селі Береж-
ниця на Рівненщині. Батько — Марко Бриж — до-
вгий час очолював місцеву «Просвіту». Під час Дру-
гої світової війни він брав активну участь у діяльнос-
ті УПА. Саме батько залучив 12-річну Теодозію до
підпільної діяльності під псевдо «Маруся». Згодом
М. Бриж був ув’язнений на 15 років. В 13 років малу
Теодозію разом з матір’ю заарештували, забравши
з криївки, де був госпіталь повстанців, в тюрму
м. Сарни. В той час через вкрай незадовільні умови
утримання в’язнів у тюрмі почалась епідемія тифу.
Їх, голодних і ледь живих, разом з померлими вики-
нули за місто в сніг, де вони напевне загинули б, якби
не місцевий мешканець, що знайшов їх і виходив.
Згодом Теодозія екстерном закінчує місцеву школу.
Вступає до Львівського інституту прикладного та де-
коративного мистецтва на кафедру монументальної
скульптури. Вчилась у відомого скульптора І.В. Севе-
ри. Після закінчення Інституту у 1954 р. жила і пра-
цювала у Львові. Її творча майстерня була одним з по-
тужних центрів дисидентського руху шістдесятників
тогочасного Львова. У цій майстерні по вул. Мартови-
ча, 5 сьогодні діє Меморіальний музей-майстерня Те-
одозії Бриж. Іван Драч святкував тут своє одруження,
Богдан Ступка разом із друзями —50-ліття, а ще тут
часто бували Іван Миколайчук та Микола Вінгранов-
927Теодозія Бриж: штрихи до творчого портрета
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013
ський, Алла Горська і Дмитро Павличко, Лесь Танюк
та Ліна Костенко і багато інших відомих діячів, без яких
українська культура ХХ століття не відбулася б. Саме
намагання вийти за межі соцреалізму, зацікавлення
творчістю світових авангардистів, традиціями україн-
ських модерністів й привертало до себе пильну увагу
органів влади. Теодозії Бриж часто висували звинува-
чення у абстракціонізмі, згодом у формалізмі.
Творча спадщина Т. Бриж — надзвичайно різнома-
нітна за своєю тематикою, техніками виконання та жан-
рами. Чільне місце займає галерея монументальних
скульптур та станкової пластики на історичну темати-
ку. Одним з найкращих серед них, на нашу думку, є
пам’ятник Юрію Котермаку у м. Дрогобичі на Львів-
щині (1999 р.). Варто сказати, що над образом Ю. Ко-
термака скульпторка почала працювати ще 1984 р., зо-
бражуючи його на різних періодах життя: як в молодос-
ті, так і в зрілому віці. Пам’ятник, встановлений у
м. Дрогобичі, за рахунком — сьомий. Монументально
узагальнене виконання форми, «ренесансне», гуманіс-
тичне трактування образу робить його одним з найкра-
щих творів української скульптури другої половини
ХХ ст. Всесвітньовідомий учений, доктор медицини
і філософії, придворний лікар короля Казимира, рек-
тор Болонського університету зображений в ріст, в
скромному вбранні з книгами та циркулем у руках.
Проте суворе обличчя з високим чолом та тонкими гу-
бами свідчить про глибину його внутрішнього світу.
Теодозія Бриж — митець глибоко національний.
Україна, її історія займають значне місце у творчос-
ті скульпторки. Вже у своїй дипломній роботі вона
звернулась до розкриття образу винятково важливо-
го для української історії діяча — Данила Галицько-
го (1954 р.). З максимальною увагою до розкриття
властивостей матеріалу — дерева, мисткиня подала
насичений за емоційним виразом, лаконічний та мо-
нументальний за сутністю і роллю образ князя. Спе-
цифіка формотворення, яку застосовує Т. Бриж, ви-
разно апелює до кращих зразків реалістичної плас-
тики. У наступних образах князя Данила Галицького
Т. Бриж вдається до розкриття багатогранного вну-
трішнього світу князя, його звернення до проблем,
що виходять за межі традиційного буття очільника
держави. Тому мисткиня створює «Діалог. Данило
Галицький з молодою людиною» (1989 р.). Ця
пам’ятка скеровує глядача до відомого зразка укра-
їнської середньовічної літератури «Повчання дітям»
Володимира Мономаха, де синтетично відображено
концепцію морально-етичного виховання.
Оригінальне трактування образів короля Данила
Галицького знаходимо у творі «Княжичі Данило і Ва-
силько» (1980 р.), встановленому у м. Володимир-
Волинському. У цій пам’ятці майбутні князі зображе-
ні у юному віці, вони стоять, повернувшись обличчям
одне до одного, і тримають в руках батьківське сідло.
Тут виразно прочитується ідея спадкоємності влади.
Тему братньої любові Т. Бриж розкриває в іншому
творі (1980 р.), зображуючи князів ще дітьми. Вони
сидять, притулившись одне до одного і загорнувшись
у покривало. Варто зауважити, що в образі князів
скульптор зобразила своїх синів. Ці дві пам’ятки вра-
жають своїм ліризмом, поетичністю, глибиною обра-
зів. Продумана тектоніка, гармонійний внутрішній
ритм, співзвучність ліній і форм, врахування специ-
фічних можливостей матеріалу, з якої виготовлені вка-
зані твори, гармонійно поєднують їхнє репрезента-
тивне поле із довкіллям, де вони встановлені.
Серед інших пам’ятників, присвячених Данилу Га-
лицькому, варто відзначити твір, встановлений у
м. Володимир-Волинському (2001 р.). Вказаний об-
раз синтезує монументальне трактування площин зі
специфічними орнаментально-декоративними допо-
вненнями, що сприяє створенню гармонійного, урів-
новаженого та впевненого у собі князя, специфіка
Пам’ятник Юрієві Котермаку в м. Дрогобичі
Олена ГРіЩЕНкО928
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013
правління якого візуалізована за допомогою поєд-
нання атрибутів влади — меча та сувою.
Зауважимо, що мисткиня для додаткового під-
креслення духовного та культурного зв’язку з Київ-
ською Руссю ввела меч так званого варязького типу
з характерною рослинною плетінкою. Споріднені
елементи введенні і в трактуванні вбрання характер-
ного за особливостями крою та орнаментальним до-
повненням до портретних зображень київських кня-
зів, зафіксованих у книжковій мініатюрі, фресках та
писемних джерелах (хроніках та літописах).
Ідею відображення духу епохи Теодозія Бриж вве-
ла у стилізованому та лаконічному за формотворен-
ням і пластичним трактуванням обличчя Данила Га-
лицького, яке наближено до особливостей іконопису
Київської Русі з характерною трансформацією про-
порційного ладу. За схожим принципом трактовано
руки князя, що хоча призвело до певної невідповід-
ності реалістичному відтворенню образу, однак за-
безпечило максимальну виразність та відповідність
стилістичним засадам епохи Данила Галицького.
Окремо вкажемо, що однією з характеристик всьо-
го твору є максимальна інтегрованість в простір місь-
кого середовища, чому, зокрема, сприяє особливість
позитури князя, який сидить на троні.
Теодозія Бриж неодноразово зверталась у своїх
творчих пошуках до творчості Лесі Українки. Це три
серії скульптур із 12 міфологічних персонажів казко-
вого світу письменниці. Лукаш і Мавка, Потерчата,
Русалка, Той, що греблі рве, Куць, Марище… Ху-
дожниця втілила у них усю витонченість пластично-
го моделювання об’єму, ліризм символіки, надзви-
чайну життєрадісність, яка виявляється у виразах об-
лич і гнучких лініях тіл, без детального пророблення.
Тому не дивно, що краса цих форм, динаміка жестів,
гармонія мас справляють емоційне враження. Осо-
бливо у творчості Лесі Українки Т. Бриж захоплю-
вав образ Мавки. Мисткиня приділяла велику увагу
цьому персонажу. Лукаш її не цікавив у такій мірі,
оскільки зрадив довіру та любов. Можливо, худож-
ниця бачила певну аналогію між образом зрадника
Лукаша та української «інтелігенції», яка підкорила-
ся тоталітарній системі, зрадивши національній ідеї.
У свою чергу серія меморіальної пластики, створе-
ної Теодозією Бриж і встановленої на Личаківському
кладовищі у Львові, демонструє авторські пошуки та
новаторські підходи, що відображають основні тенден-
ції у розвитку скульптури XX століття. Зокрема, уні-
кальним за своїм пластичним та об’ємно-просторовим
вирішенням є пам’ятники львівському графіку Лео-
польду Левицькому та художнику Олексі Шатківсько-
му. На нашу думку, пам’ятник Леопольду Левицько-
му свідчить, що у XX ст. поняття некропластики як
меморіальної репрезентації істотно змінюється. У цьо-
му творі автор зашифрувала монограму «ЛЛ» — Ле-
опольд Левицький. Ще одним свідченням зміни сут-
ності меморіальної скульптури є надгробний пам’ятник
Соломії Крушельницькій. Т. Бриж зобразила міфо-
логічного персонажа Орфея з лірою. Варто зауважи-
ти, що мисткиня також звернулась до переосмислен-
ня реалістичної традиції — у її вирішенні класика стає
сучасною. Тому і можна зробити висновок, що транс-
формована в образ Орфея класика — це основа фор-
мотворення скульптури, яка була закладена в анти-
чності і транслюється далі, забезпечуючи європейську
культурну перспективу. Споріднену концепцію демон-
струє пам’ятник на могилі львівського історика Івана
Крип’якевича, що за формою нагадує оборонну вежу
із зображенням давньоруського воїна, що, опершись
на щит, стоїть на захисті своєї землі. Можливо, у та-
кий спосіб мисткиню хотіла передати значення твор-
чості І. Крип’якевича, який своєю працею стояв на за-
хисті української державності.
Винятково важливими для відображення особли-
востей творчості Теодозії Бриж були твори, пов’язані
з образами Старого і Нового Заповітів. У цьому
контексті відзначимо створені близько 1985 р. фігу-
ри старозавітного пророка Ісаї. Образ замисленого
Ісаї (позитура якого передбачає певну спорідненість
з мислителем Огюста Родена), вирізняється своєю
Надгробний пам’ятник Леопольду Левицькому. Личаків-
ське кладовище. Львів
929Теодозія Бриж: штрихи до творчого портрета
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013
інтровертністю і лаконічністю форми. Так, скульптор
оперує локальними площинами, що додатково уви-
разнюються окремими динамічними складками-
драперіями, що у нижній партії візуально згладжу-
ють перехід фігури в постамент.
Загалом силуетна лінія практично з усіх ракурсів
передбачає певну плавність, що, однак, може допо-
внюватись динамічним компонентом. Композицій-
но цей твір, на відміну від інших зразків вказаної се-
рії, передбачає певну асиметрію, що сприяє збага-
ченню формальної виразності твору. Окрім того,
завдяки використанню зазначеного принципу лако-
нізму у моделюванні голови пророка перед нами по-
стає образ просвітленої людини, яка завдяки своє-
му дару не тільки перебуває у постійному стані са-
мозаглиблення, але й може змінити цей світ.
Адже, як відомо (Теодозія Бриж безперечно пра-
цювала із автентичними першоджерелами — кни-
гою пророка Ісаї канону Старого Заповіту), біль-
шість пророцтв Ісаї стосувалася «Невірності Ізраї-
ля Господеві», приходу Месії і есхатологічних видінь.
Контекстуально зазначимо, що саме очікування Ме-
сії очевидно стало основною передумовою появи вка-
заної серії і до певної міри досягло свого апогею у
монументальному образі Христа.
Вірогідно, що винятково складний для буття укра-
їнського народу час перебування у складі державної то-
талітарної формації, на думку мисткині, потребував ак-
туалізації такого складного і потужного за своїм вну-
трішнім наповненням образу. Замислений Ісая Т. Бриж,
однак, імовірно розкриває іще одну, додаткову, сюжет-
ну лінію — не лишень про звіщення майбутнього звіль-
нення з духовного і тілесного гніту, але й нагадування
про безпосередній зв’язок такої неволі з інертністю та
пасивністю у часи національно-визвольних змагань.
«Ой, люде грішний, народе, придавлений безза-
конням, кубло лиходіїв, розбещені сини! Покинули
Господа, занедбали Ізраїлевого Святого, відступи-
лись назад від нього! По чому вас іще бити, вас, що
не перестаєте бунтуватися. Кожна голова хвора,
кожне серце ослабло... Земля ваша спустошена, міс-
та ваші спалені вогнем, поля ваші на очах ваших чу-
жинці пожирають: вони спустошені, як по знищен-
ні Содому» (Іс. 1: 4—5,7). Власне останній мотив
розореного чужинцями краю допомагає донести до
глядача ідею, вкладену у твір. Цю ідею послідовно
розкриває пластичне вирішення торсу та стримана і
водночас максимально чітка в емоційному та симво-
лічному трактуванні позитура рук, що також демон-
струє аскетичність і самозаглибленість пророка.
Більш відвертим у відображенні внутрішнього
емоційного стану є образ Ісаї з молитовно підняти-
ми руками. Узагальнені площини драперій на фігурі
Ісаї пророблені подібно до полум’я свічки, а руки,
які виразними жестами вказують і закликають до
неба, додатково підкреслюють всю концепцію.
На відміну від попереднього образу мисткиня тут
розкриває весь пафос проповіді Ісаї, його звернення
до народу, де поруч з провіщенням пришестя довго-
жданого Месії лунає грізне попередження для всіх
«відпалих від дерева життя». Зауважимо, що остан-
нє розкривається у симетричності композиції і рівно-
мірності її відображення практично у всіх ракурсах.
Кілька плідних років Теодозія Бриж присвятила
садово-парковій скульптурі, об’єднаній темою «Двоє».
У жіночих і чоловічих постатях, що стоять, сидять, ле-
жать авторка оспівала красу міжлюдських стосунків.
У кожної з трьох декоративних композиції було своє
символічне вирішення, свій пластичний код. Компо-
зиція «Двоє І» (1966 р.), де злилися у єдину кругову
форму чоловіча та жіноча фігури, стає втіленням ідеї
нестримуваної чуттєвості: перед глядацьким поглядом,
що вільно кружляє усією стилізованою замкненою
формою, відкривається розкішне багатство об’єму і лі-
ній. Визначальним стилістичним компонентом для вка-
заного твору було осмислення надбань українського
авангарду та передусім творів Олександра Архипен-
ка, проте, на відміну від багатьох митців, які прагнули
актуалізувати його досвід, Т. Бриж звертається до
розкриття трансформації об’єкта у просторі. Суголос-
ним вказаній проблематиці є розв’язання просторово-
Надгробний пам’ятник Соломії Крушельницькій. Лича-
ківське кладовище. Львів
Олена ГРіЩЕНкО930
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013
го завдання у творі «Двоє ІІІ» (1967 р.), де матеріа-
лізоване повітря стає невидимою опорою, на якій по-
різному сидять дві людини: скульптурна група «він та
вона». Зображені жінка і чоловік, що сидять на лав-
ці. Бачимо протиставлення тендітної жіночої та муж-
ньої чоловічої фігур. Їх погляди спрямовані в простір.
Ця пам’ятка фіксує важливий момент — час, коли в
скульптурі ХХ ст. стався рішучий поворот від колиш-
нього механічного розуміння предметності, коли за
скульптурою визнавалася лише її пластична маса, до
більш складного розуміння пластики як єдності мате-
рії і простору, до розуміння їх нерозривного зв’язку,
взаємного проникнення і заміщення.
Але тільки-но простір став рівноправно з матері-
альним об’ємом — став порушуватися сталий з дав-
ніх часів звичай не зображати в круглій скульптурі
інтер’єр, пейзажне середовище, діалогічність. Це об-
меження було цілком логічно для класичного мисте-
цтва, яке оперувало з простором реальним, а не з зо-
бражуваним — «модельованим середовищем». Кла-
сика, як і соцреалізм, не знали і тих форм пластичного
узагальнення, які вживаються зараз. Тому в класич-
ному мистецтві відтворені предмети, простір вигляда-
ли б як повторення в бронзі реальних речей. Практи-
ка сучасної скульптури показала можливість і худож-
ню виправданість такого зображення.
На прикладі барельєфів, присвячених видатним
діячам культури та мистецтва, панівною стає дещо
інша концепція, а у формально-стилістичному вирі-
шенні виразно починає домінувати реалістичне трак-
тування з елементами стилізації. Зокрема портрет-
не зображення мистецтвознавців Бориса Возниць-
кого та Володимира Овсійчука демонструє вміння
скульпторки через засоби пластики передати тонкий
характер та глибину образу портретованого.
Таким чином, оглядово проаналізувавши творчу
спадщину Теодозії Бриж, робимо висновок, що ху-
дожниця, поєднавши традиції львівської пластичної
школи і нові художні віяння, виробила свій почерк,
свою манеру, свою узагальнену і виразну пластичну
мову, основними рисами якої є ліризм, поетичність,
іноді драматичність та завжди глибокообразність.
1. Библюк Н. Творчий шлях художника / Н. Библюк //
Універсум. — 2006. — № 9—10 (155—156). —
С. 27.
2. Дорожовець О. Повстане бронзовий Дрогобич /
О. Дорожовець // Галицька зоря. — 1991. — № 56. —
С. 5.
3. Иконников а. Искусство, среда, время / А. Иконни-
ков. — М. : Советский художник, 1985. — 336 с.
4. кравчук О. Комплексний підхід до проблематики укра-
їнського мистецького нонконформізму 60—80-х років /
О. Кравчук // Педагогіка. — 2005. — № 4. —
С. 32—35.
5. Полякова Н. Скульптура и пространство. Проблема со-
отношения объема и пространственной среды / Н. По-
лякова. — М. : Советский художник, 1982. — 199 с.
Oleha Hryshchenko
TEODOZIYA BRYZH:
STROKES TO CREATIVE PORTRAIT
The article has presented a review of creative work by Teodo-
ziya Bryzh,widely-known Ukrainian sculptor of the second half
XX c. Analytical study in thematics and artistic features of
monumental and easel works have been performed.
Keywords: the plastic arts, monumental sculpture, decorative
sculpture.
Олена Грищенко
ТЕОДОЗИЯ БРЫЖ:
ШТРИХИ К ТВОРЧЕСКОМУ ПОРТРЕТУ
Статья посвящена творчеству Теодозии Брыж, известной
украинской женщины-скульптора второй половины ХХ в.
Проанализирована тематика и художественные особенно-
сти ее монументальных и станковых произведений.
Ключевые слова: пластика, монументальная скульптура,
декоративная скульптура.
Княжичі Данило і Василько тримають батьківське сідло.
М. Новоград-Волинський
|