Призначення вишивки в оздоблені сорочок Тернопільської області I пол. ХХ ст.
Стаття окреслює особливості функціонального призначення вишивки на сорочках Тернопільської обл. ХХ ст. Розкрито зміст застосування вишивки з практичною і обрядово-обереговою метою. Висвітлено зв’язок технічного та практичного призначення вишивки. Проаналізовано етнічно-територіально розпізнава...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Назва видання: | Народознавчі зошити |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95009 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Призначення вишивки в оздоблені сорочок Тернопільської області I пол. ХХ ст. / Н. Волянюк // Народознавчі зошити. — 2013. — № 6 (114). — С.1075-1079. — Бібліогр.: 24 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-95009 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-950092016-02-14T03:03:10Z Призначення вишивки в оздоблені сорочок Тернопільської області I пол. ХХ ст. Волянюк, Н. Статті Стаття окреслює особливості функціонального призначення вишивки на сорочках Тернопільської обл. ХХ ст. Розкрито зміст застосування вишивки з практичною і обрядово-обереговою метою. Висвітлено зв’язок технічного та практичного призначення вишивки. Проаналізовано етнічно-територіально розпізнавальне та статево-віково-диференціююче призначення вишивки. The article has determined and presented some features of functional predestination in embroideries for shirts of Ternopil oblast during the XX c. The usage of embroideries with practical, ritual and protective ends has been discovered. Connections of technical and decorative tasks of embroideries have been exposed. Analytical studies in ethnical, territorially differentiated and age-produced traits of embroideries have been performed. В статье определены особенности функционального предназначения декоративной вышивки на рубашках в Тернопольской обл. в ХХ в. Раскрываются возможности применения вышивки с практической и обрядово-обереговой целью. Прослеживается связь технического и декоративного предназначения вышивки. Проанализированы этнические, территориальные и возрастные черты вышивки. 2013 Article Призначення вишивки в оздоблені сорочок Тернопільської області I пол. ХХ ст. / Н. Волянюк // Народознавчі зошити. — 2013. — № 6 (114). — С.1075-1079. — Бібліогр.: 24 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95009 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Волянюк, Н. Призначення вишивки в оздоблені сорочок Тернопільської області I пол. ХХ ст. Народознавчі зошити |
| description |
Стаття окреслює особливості функціонального призначення вишивки на сорочках Тернопільської обл. ХХ ст. Розкрито зміст застосування вишивки з практичною і обрядово-обереговою
метою. Висвітлено зв’язок технічного та
практичного призначення вишивки. Проаналізовано етнічно-територіально
розпізнавальне та статево-віково-диференціююче
призначення вишивки. |
| format |
Article |
| author |
Волянюк, Н. |
| author_facet |
Волянюк, Н. |
| author_sort |
Волянюк, Н. |
| title |
Призначення вишивки в оздоблені сорочок Тернопільської області I пол. ХХ ст. |
| title_short |
Призначення вишивки в оздоблені сорочок Тернопільської області I пол. ХХ ст. |
| title_full |
Призначення вишивки в оздоблені сорочок Тернопільської області I пол. ХХ ст. |
| title_fullStr |
Призначення вишивки в оздоблені сорочок Тернопільської області I пол. ХХ ст. |
| title_full_unstemmed |
Призначення вишивки в оздоблені сорочок Тернопільської області I пол. ХХ ст. |
| title_sort |
призначення вишивки в оздоблені сорочок тернопільської області i пол. хх ст. |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95009 |
| citation_txt |
Призначення вишивки в оздоблені сорочок Тернопільської області I пол. ХХ ст. / Н. Волянюк // Народознавчі зошити. — 2013. — № 6 (114). — С.1075-1079. — Бібліогр.: 24 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT volânûkn priznačennâvišivkivozdoblenísoročokternopílʹsʹkoíoblastíipolhhst |
| first_indexed |
2025-07-07T01:39:41Z |
| last_indexed |
2025-07-07T01:39:41Z |
| _version_ |
1836950363052179456 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
Протягом ХХ ст. оздоблення вишивкою сорочок
залишалось популярною формою народного мис-
тецтва на усій території Тернопільської області. Виши-
та сорочка від народження ставала оберегом людини на
усе життя і в побуті селян їй відводилась особлива роль.
З-посеред усього різноманіття народного вбрання саме
у вишивці сорочок найдовше затримались традиційні
типи народного орнаменту, які засвідчували родову на-
лежність власника, його матеріальну забезпеченість, со-
ціальний стан, вік та ін. Підтвердженням цього можуть
бути численні свідчення етнографів, інформаторів, а та-
кож народна поетична творчість, яка рясніє переказа-
ми, приповідками, прислів’ями, піснями, що інформу-
ють про важливу роль вишитої сорочки.
Натільна сорочка, відповідно до етнографічних ре-
гіонів, має багате лексичне найменування, варіатив-
ність конструктивної будови, а також загальноукра-
їнські та локальні художньо-стилістичні особливос-
ті. Різноманітність сорочок найповніше уявляємо за
допомогою вишитого орнаменту, функціональне при-
значення якого простежуємо у топографії декору, ко-
лориті та техніках виконання.
Актуальність та доцільність теми полягає в тому, що
з середини ХХ ст. орнаменти вишивок втратили свої
первинні функції і стали виконувати лише естетичне
призначення. В ході дослідження було встановлено, що
більшість вишивальниць, які працюють на теренах
означеної області, не оперують семантикою народних
узорів, абстрагуючись до їх естетичної функції. Окрім
того, важко виділити окрему наукову працю, яка б звер-
талась до аналізу функцій вишивки на сорочках окрес-
леної адміністративної території. Тому ми будемо ви-
світлювати обрядовий та символічний зміст вишитих
орнаментів на дитячих, жіночих та чоловічих сорочках.
Відмітимо, що в межах статті неможливо розкрити весь
художньо-технічний та семантичний спектр народної
вишивки, але така наукова розвідка розширить наші
відомості про найбільш виразні та характерні функціо-
нальні особливості вишивки на сорочках.
До вивчення української народної вишивки впро-
довж ХХ ст. зверталась низка вітчизняних та зарубіж-
них етнографів і мистецтвознавців. Найбільш ґрунтов-
ні дослідження в руслі нашої теми, у яких частково за-
лучались матеріали з Тернопільської області, здійснили:
Раїса Захарчук-Чугай [17], Тетяна Кара-Васильєва
[18], Галина Стельмащук [23], Тамара Ніколаєва [21],
Ірина Гургула [16] та ін. Вчені опублікували ряд ґрун-
товних монографій, у яких проаналізували історію та
художньо-стилістичні засади української вишивки, її © Н. ВОЛЯНЮК, 2013
Наталія ВОЛЯНЮК
ПРИЗНАЧЕННЯ ВИШИВКИ
В ОЗДОБЛЕННІ СОРОЧОК
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ I
пол. ХХ ст.
Стаття окреслює особливості функціонального призначен-
ня вишивки на сорочках Тернопільської обл. ХХ ст. Роз-
крито зміст застосування вишивки з практичною і обря-
дово-обереговою метою. Висвітлено зв’язок технічного та
практичного призначення вишивки. Проаналізовано етніч-
но-територіально розпізнавальне та статево-віково-дифе-
рен ціююче призначення вишивки.
Ключові слова: функція, народна вишивка, сорочка, тра-
диція, орнамент, техніки, символи.
Наталія ВОЛЯНЮК1076
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
регіональні та загальноукраїнські риси. Втім, науковці
не ставили за мету провести окреме комплексне дослі-
дження художньо-стилістичних особливостей народ-
ної вишивки Тернопільської області та її призначення
на сорочках. Серед наукових досліджень ХХ ст. чіль-
не місце займає праця Людмили Булгакової-Ситник
«Подільська народна вишивка» [15], у якій, з точки
зору етнографії, обґрунтовано типологічні та художньо-
стилістичні особливості народної вишивки одного із ет-
нографічних регіонів Тернопільської області — Захід-
ного Поділля. Відрадно зауважити, що є чимало пу-
блікацій у регіональній пресі стосовно творчості
народних майстринь та їх життєвого шляху.
В ході аналізу музейних колекцій та етнографічних
досліджень було встановлено, що порівняно з іншими
традиційними видами вбрання найзмістовніше і найви-
разніше функції вишивки проявились в оздобленні со-
рочок. Вишивка на сорочці позначена практично-
конструктивним, обрядово-обереговим, естетичним,
етнічно і територіально розпізнавальним, статево-
віково-диференціюючим та соціально-ієрархічним при-
значенням. З-посеред усього переліку, найдавнішою
функцією слід вважати практично-конструктивну. Дав-
ність її побутування підтверджує той факт, що до кін-
ця ХІХ ст. застосовували з’єднувальні шви вишивки,
якими скріплювали полотнища сорочки та її конструк-
тивні елементи, а також стягували і оздоблювали міс-
ця зшивання. У додільних сорочках, які побутували на
зламі ХІХ—ХХ ст., для з’єднувальних швів викорис-
товували мережку [6]. Такі шви виконували практич-
ну функцію, саме тому, що скріплювали усі елементи
сорочки в одне ціле. Прикладом такого функціональ-
ного призначення шва може бути «обметовуючий» шов,
яким обметовували горловину жіночих сорочок з Бу-
чацького, Зборівського, Бережанського районів. Та-
кий шов використовувався з метою обшивання краю
полотна для естетичного і практичного ефекту, остан-
ній не давав змогт торочитись тканині [1; 11; 12]. Таку
ж практичну функцію виконувала низка швів, які за-
стосовували для скріплення та оздоблення конструк-
тивних елементів сорочки «прямий хрест» [2], «строч-
ка» [5], «козлик» [7]. Зазначені типи швів є первин-
ними техніками вишивки, що виконували практичну
функцію й тому є тотожними з виникненням сорочки.
Тому їх в основному можна зустріти на сорочках з ко-
нопляного домашнього полотна, що ще раз засвідчує
їх давність та функціональну належність.
Синтезом практичних та естетичних міркувань в
оздобленні сорочки є «збиранки», які застосовували
для збирання краю полотна коміра, горловини, устав-
ки, і «пухлики» [24, с. 361—379], які виконували
для стягування та з’єднання уставки з рукавом, а та-
кож для оздоблення низу рукава і краю. Такі техніки
в основному були поширені на Західному Поділлі.
Поряд з практичною, важливе місце в оздоблен-
ні сорочок обіймає обрядово-оберегова роль вишив-
ки. На основі чисельних опитувань інформаторів і
аналізу літературних джерел було встановлено, що
саме через оберегові функції вишивок можна роз-
крити зміст народної вишивки на сорочках. Адже
вишита сорочка була задіяна в усіх обрядах та свя-
тах. Така функція має здебільшого гіпотетичний ха-
рактер, базується на численних спогадах, переказах,
записах етнографів, свідченнях респондентів.
Витоки оберегового призначення вишивки мають
таку ж глибинну архаїчну основу, як її практично-
конструктивне застосування, і тісно переплітаються з
міфологічною формою світогляду [19, с. 9]. Адже, згід-
но з первісними уявленнями людини, навколишній світ
населений добрими і злими духами, які можуть запо-
діяти зло людині, наслати на неї хвороби, негаразди,
злидні та навіть смерть. Тому здавна українці шанува-
ли вишиту сорочку, бо вірили, що вона захищає люди-
ну. У вишитих узорах люди відображали те, що бачи-
ли довкола себе, і вірили, що виконана з любов’ю і за-
клинанням вишивка на сорочці довго оберігатиме від
хвороби і лиха [22, с. 3—5]. Тому оберегову вишивку
наносили на регламентовані традиціями місця. За свід-
ченням інформатора Манзюк Марії Олексііївни зі с. Го-
родок Заліщицького району, знаками, символами вкри-
вали рукави, комір, пазуху, поділ сорочки, бо вважа-
лося, що саме там, де закінчувалося полотно, найкращі
місця для проникнення злих сил 1. За словами народної
вишивальниці Збаражчини Мирослави Василівни Ні-
тух, прикметною ознакою оберегової вишивки було рит-
мічне чергування елементів орнаменту 2. Оберегові влас-
тивості вишивки реалізувалися за допомогою кольоро-
вої гами, технік виконання, семантики орнаментальних
мотивів. Завдяки цьому оберегове призначення вишив-
ки тісно переплітається з естетичним, а більш деталь-
1 Польові матеріали, зібрані в с. Городок Заліщицького р-ну
Тернопільської обл. Архів автора. — Зош. № 1. — С. 4.
2 Польові матеріали, зібрані в м. Збараж Збаразького р-ну
Тернопільської обл. Архів автора. — Зош. № 5. — С. 1.
1077Призначення вишивки в оздобленні сорочок Тернопільської області I пол. ХХ ст.
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
ному вивченню символіки вишитих узорів буде присвя-
чено окреме дослідження.
З плином часу оберегова роль вишивки знівелю-
валась, вишиті орнаменти почали виконувати зде-
більшого естетичне призначення, яке полягало у ду-
ховному самовираженні, прагненні утвердити красу
навколишнього світу. Аргументом тут можуть ви-
ступати вишиті сорочки, що рясніють орнаментами
з рослинних форм.
Естетична функція, на відміну від практичної, має
не утилітарний характер, а споглядальне, творче від-
ношення людини до дійсності. Тому в багатобарвних
вишивках середини ХХ ст. основний акцент зосе-
реджується на емоційному, чуттєвому сприйнятті ба-
гатоколірної вишивки суто як декоративного елемен-
та. З таких естетичних міркувань в Гусятинському,
Борщівському, Заліщицькому районах вводили у ви-
шивки сорочок різні матеріали, такі як бісер, леліт-
ки, стеклярус та ін. Поряд з вишивкою, естетичне
навантаження несли мережані узори, які, з одного
боку, застосовували з практичною метою (на швах),
а з іншого — вводили в смугу орнаменту для есте-
тичного ефекту. Про це промовисто свідчить багата
різноманітність лексичного найменування мережива:
«Багаточисна мережка», «Вівсяночка», «Вирізуван-
ня», «Гречка», «Змережування зубцями», «Змере-
жування городки», «Змережування черв’ячком»,
«Мережка стовпчик», «Снопик» та ін. Такі мережа-
ні узори були поширені на Західному Поділлі.
Для реалізації естетичної ролі вишивки вагоме зна-
чення мав колір, який підбирали згідно змісту вишито-
го виробу. Якщо на межі ХІХ—ХХ ст. ще подекуди
враховувались оберегові функції вишивки, то з
поч. ХХ ст. основну увагу приділяли не обереговим, а
виражальним можливостям кольору. В другій
пол. ХХ ст. саме колір виступав основним показником
естетичної ролі вишивки. Барвисті, яскраві, багатоко-
лірні вишивки стали поціновуватись по всій області.
Окрім того, варто розглянути етнічно-територіальне
розпізнавальне призначення вишивки, яке, в свою
чергу, слід розрізняти за такими ознаками:
• етнічні ознаки — виокремлюють вишивки од-
нієї етнічної спільноти від усіх інших;
• етнографічні ознаки — в межах однієї етнічної те-
риторії розрізняють вишивки згідно встановлених ет-
нографічних кордонів (південна Волинь, Східне По-
ділля, Західне Поділля, Опілля, Буковина та ін.);
• територіальні (локальні) ознаки — визначають
належність вишитої сорочки до певної території
(села, району) в межах етнографічного регіону.
На нашу думку, в межах адміністративного кор-
дону Тернопільської області простежуються усі за-
значені ознаки етнічно-територіального призначен-
ня вишивки. Зафіксовані сорочки різняться між со-
бою за конструкцією виробу, матеріалом
виготовлення, орнаментом, композицією, символі-
кою. Відповідно загальноукраїнськими етнічними
особливостями, що простежуються на території об-
ласті, є усталені форми нанесення декору (комір, ма-
нишка, уставка, поділ) та поширення загальноукра-
їнських орнаментальних мотивів і символів, які рів-
номірно зосереджені по всій території області.
Особливе місце посідає етнографічно розпізнаваль-
не призначення вишивки, яке свідчить про такі сфор-
мовані типи як «волинський», «придністровський»,
«західно-подільський», «опільський». Для з’ясування
розпізнавальних ознак вишитих сорочок доцільно звер-
нутися до колориту, за допомогою якого, у нашому ви-
падку, можна ототожнити вишивку з певною етногра-
фічною територією. Так, для «волинського» типу виши-
вок характерними є сорочки з червоно-чорною гамою
кольорів та рослинно-геометризованим орнаментом 3
[10], тоді як вишивки «придністровського» типу вио-
кремлює темний насичений колорит, площинне запо-
внення рукава орнаментом [14; 13]. Поряд з колоритом
виразником етнографічної належності виробу виступає
арсенал технік виконання. Якщо загальнопоширеними
класичними техніками для «придністровського», «во-
линського», «опільського» та «західно-подільського»
типу вишивок є «хрестик», «повздовжня низь» [18,
с. 60], «поверхниця» [17, с. 73], «низинка» [17, с. 67],
«художня гладь» та ін., то локальними варіантами слід
вважати техніку «макове зерно» в Гусятинському райо-
ні, «колодки» в Борщівському, «стовпчик», «качалоч-
ки» у Козівському та Зборівському районах.
Також окремо варто розглянути територіальні (ло-
кальні) ознаки, які реалізують розпізнавальне при-
значення вишивки та підтверджують приналежність
вишитої сорочки до певної території (села, району).
Таку територіальну приналежність легко простежу-
ємо в колориті вишивок. — В межах кожного райо-
ну спостерігається локальність кольорової гами, яка
3 Польові матеріали, зібрані в м. Кременець Кременецького
р-ну Тернопільської обл. Архів автора. — Зош. № 8.
Наталія ВОЛЯНЮК1078
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
подекуди зводиться до окраїни одного села, або по-
черку окремої майстрині. Наприклад, в Борщівсько-
му районі за орнаментами і колоритом вишивок мож-
на було розпізнати, з якого села дівчина чи жінка.
Окрім колориту, територіальну (локальну) своє-
рідність вишивок підкреслює поширення загальноу-
країнських елементів геометричного та рослинного
орнаменту, які підпадали під творче переосмислення
майстринями, що, в свою чергу, призвело до регіо-
нальної специфіки трактування одного і того ж мо-
тиву. Закономірно, що притаманна для усіх етногра-
фічних регіонів України восьмипелюсткова зірка була
поширена й по усій Тернопільській області, але в кож-
ній місцевості наділена власними художніми особли-
востями. Таку ж територіальну специфіку мають і інші
мотиви загальноукраїнського орнаменту (хрести,
ромби, кола та ін.), які можна простежити лише за
допомогою комплексного аналізу та порівняння.
Окрім того, варто розглянути статево-вікове роз-
пізнавальне призначення вишивки, яке визначає на-
лежність виробу до певної статевої чи вікової групи.
В цьому руслі вишивки слід поділяти на чоловічі, жі-
ночі, підліткові та дорослі.
Статево-вікова розпізнавальна функція найяскра-
віше простежується у дівочих вишитих сорочках. За
повідомленням наукового працівника Кременецького
краєзнавчого музею (ККМ) Т. Федорук, вишивку
наносили на усе поле рукава, що свідчило про працьо-
витість, талановитість та майстерність дівчини. Діво-
чі сорочки вирізняються поміж інших багатим декора-
тивним оздобленням, в них домінували пишні рослин-
ні, зокрема квіткові орнаменти, кольорова палітра
складається із чистих яскравих барв. Т. Федорук за-
значає, що дівочу сорочку легко впізнати за вишити-
ми поликами. Народна приповідка каже: «Пізнають
хлопці і в драній сорочці, аби полики вишиті». Якщо
на дівочих сорочках вишивали уставки, підуставки, по-
лики, манжети, комірці, то сорочкам одружених жі-
нок та похилого віку приділяли менше уваги 4.
Сорочки заміжніх жінок декорували порівняно
скромно. За свідченнями Т. Федорук, у таких сороч-
ках полики не вишивали, жінки виготовляли собі нову
сорочку з вишитими уставками, а дівочу та весільну
ховали у скриню для дочок, внуків. Кольорова гама
4 Польові матеріали, зібрані в м. Кременець Креме-
нецького р-ну Тернопільської обл. Архів автора. —
Зош. № 8. — С. 1.
формувалася за допомогою приземлених тонів (ко-
ричневі, охристі, сині, зелені, вишневі тощо) 5.
Про належність до підліткової групи свідчить ха-
рактер орнаментальних мотивів. Так, в Шумському
районі сорочечки дівчаток оздоблювали технікою ху-
дожньої гладі, орнаментом з дрібними квітковими мо-
тивами, які тонкою галузкою наносили на комірець
та посередині рукава. Кольорова гама формувалась
за допомогою світлих тонів, салатовий, рожевий, бла-
китний, усі барви легкі та ніжні. У Гусятинському ра-
йоні вишивки підліткових сорочок створювались на
основі рослинно-геометричного орнаменту у вишнево-
червоних барвах за допомогою техніки хрестик [13].
Сорочки дівчаток оздоблювали на грудях стежиною
з рослинних мотивів технікою хрестик, а хлопчиків
стрічкою геометричного орнаменту у світлих барвах,
який розміщували на пазусі, комірці та манжетах. У
сорочечках хлопчиків вишивали солярні символи,
сильно стилізовані рослинні мотиви.
Сорочки дорослих чоловіків відрізняються ширше
вишитою манишкою, заповненням вишивкою усієї пло-
щини комірця, складністю композиційних форм, наси-
ченою кольоровою палітрою. Так, на півночі Тернопіль-
щини домінували вузькі та широкі манишки, орнамент
рослинно-геометризований, червоно-чорного кольору,
в той час, як на Західному Поділлі та, здебільшого,
Опіллі, популярними були широкі вишиті манишки, які
вкривали усі груди [4]. Для усіх зафіксованих зразків
характерною є поліхромна палітра, зміст якої визначав-
ся символікою того чи іншого кольору. Для вишивки
дорослих чоловіків використовували восьмипелюстко-
ві зірки, хрести, ромби, кола та інші загальноукраїнські
та локальні орнаментальні мотиви.
Усе це дає нам змогу зробити висновок, що протягом
першої пол. ХХ ст. вишивка була не лише прикрасою,
а виконувала певну мету та мала конкретне призначен-
ня у виготовленні та оздобленні сорочки. Тому багата
варіативність її застосування легко простежується у ви-
робах першої пол. ХХ ст., що не можемо стверджува-
ти стосовно його другої половини. Це пов’язано з по-
ширенням фабричного виробництва, яке уже в середи-
ні століття майже повністю витіснило одяг з
домашнього полотна, що призвело до втрати різних
функцій вишивки, зокрема її практично-конструктивного
5 Польові матеріали, зібрані в м. Кременець Креме-
нецького р-ну Тернопільської обл. Архів автора. —
Зош. № 8. — С. 2.
1079Призначення вишивки в оздобленні сорочок Тернопільської області I пол. ХХ ст.
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
призначення. Велику роль в нівелюванні інших функ-
цій відіграло поширення техніки хрестик та фабричних
матеріалів, що, в свою чергу, спричинило узагальненість
колориту вишивок по усій області. Пріоритетною озна-
кою таких орнаментів стала яскравість та багатобарв-
ність вишитого узору, втратилась доцільність поєднан-
ня та застосування різних матеріалів в одному виробі.
Тому з другої пол. ХХ ст. домінуючим стає естетичне
призначення вишивки, що передбачало щедре прикра-
шення жіночих сорочок різними матеріалами (бісер, ле-
літки, пацьорики). Нівелювання народних традицій, за-
стосування вишивки на сорочках призвело до того, що
подекуди створювались важкі перенасиченні матеріала-
ми та їх поєднанням вироби. Тому на поч. ХХІ ст. окре-
мі дослідники народної творчості звертаються до пошу-
ку та відтворення тієї взаємоузгодженості народної ви-
шивки, яка панувала до середини ХХ століття.
1. Фонди Бучацького краєзнавчого музею. — КН 1576. —
Тк. — № 48.
2. Фонди Бучацького краєзнавчого музею. — КН 877.
ДП. — № 23.
3. Фонди Гусятинського краєзнавчого музею. — Т (Г)
КМКН 315. — Т. — № 27.
4. Фонди Гусятинського краєзнавчого музею. —Т (Г)
КМКН 3911. — Т. — № 89.
5. Фонди Гусятинського краєзнавчого музею. — Т (Г)
КМ.ХН 4901. — Т. — № 103.
6. Фонди Кременецького краєзнавчого музею. —
ККМ 2194. — Тк. — № 58.
7. Фонди Кременецького краєзнавчого музею. —
ККМ 2196. — Тк. — № 60.
8. Фонди Кременецького краєзнавчого музею. —
ККМ 2197.— Тк. — № 65.
9. Фонди Кременецького краєзнавчого музею. —
ККМ 2198. — Тк. — № 62.
10. Фонди Кременецького краєзнавчого музею. —
ККМ 12787. — Тк. — № 375.
11. Фонди музею «Зборівська битва». — МЗБ 775. —
Тк. — № 59.
12. Фонди музею «Зборівська битва». — МЗБ 877. —
Тк. — № 67.
13. Фонди Тернопільського обласного краєзнавчо-
го музею. — ТОМЕ 315. — ТКМТ. — № 307.
14. Фонди Тернопільського обласного краєзнавчого му-
зею. — ТОМЕ 332. — ТКМТ. — № 337.
15. Булгакова-Ситник Л. Подільська народна вишивка
(етнографічний аспект) / Людмила Булгакова-Сит-
ник. — Львів : Інститут народознавства НАН Украї-
ни, 2005. — 338 с.
16. Гургула І. Народне мистецтво Західних областей Укра-
їни / І. Гургула. — К. : Мистецтво, 1966. — 74 с.
17. Захарчук-Чугай Р.В. Українська народна вишивка
Західних областей УРСР / Р.В. Захарчук-Чугай. —
К. : Наукова думка, 1988. — 184 с.
18. Кара-Васильєва Т.В. Народна вишивка / Кара-
Васильєва Т.В. — К. : Либідь, 1996. — 99 с.
19. Надольний І.Ф. Філософія : навчальний посібник /
І.Ф. Надольний, Л.В. Губерський, В.П. Андрушенко
та ін. ; за ред. Надольного І.Ф. — К. : Вікар, 2006. —
534 с. — (6-те вид., випр., і доп.).
20. Наулко В.І. Українське народознавство : книга для
вчителя / Наулко В.І., Артюх Л.Ф., Гориленко В.Ф.
та ін. — К. : Либідь, 1991. — 232 с.
21. Ніколаєва Т.О. Історія українського костюма / Ніко-
лаєва Т.О. ; іл. З. Васіної, Я. Міненко, Т. Ніколаєвої,
О. Слінчак, М. Старовойт. — К. : Либідь, 1996. —
176 с.
22. Семчишин М.К. Символи України: Вишита сорочка.
1—4 класи : посібник для вчителя / упо ряд. М.К. Сем-
чишин. — Тернопіль : Навчальна книга Богдан,
2012. — 32 с.
23. Стельмащук Г. Давнє вбрання на Волині / Галина
Стельмащук. — Львів : Волинська обласна друкарня,
2003. — 276 с.
24. Шевченко Є.І. Українська народна тканина / Шев-
ченко Є.І. — К. : Артанія, 1996. — 416 с.
Natalia Volyanyuk
ON PREDESTINATION OF EMBROIDERIES
IN DECORATING OF SHIRTS ALONG
TERNOPIL OBLAST DURING
THE TWENTIETH C.
The article has determined and presented some features of func-
tional predestination in embroideries for shirts of Ternopil oblast
during the XX c. The usage of embroideries with practical,
ritual and protective ends has been discovered. Connections of
technical and decorative tasks of embroideries have been ex-
posed. Analytical studies in ethnical, territorially differentiated
and age-produced traits of embroideries have been performed.
Keywords: function, folk embroidery, shirt, tradition, orna-
ment, equipment, symbols.
Наталия Волянюк
О ПРЕДНАЗНАЧЕНИИ ВЫШИВКИ
ПРИ ОТДЕЛКЕ РУБАШЕК
В ТЕРНОПОЛЬСКОЙ ОБЛАСТИ В ХХ ВЕКЕ
В статье определены особенности функционального пред-
назначения декоративной вышивки на рубашках в Терно-
польской обл. в ХХ в. Раскрываются возможности при-
менения вышивки с практической и обрядово-обереговой
целью. Прослеживается связь технического и декоратив-
ного предназначения вышивки. Проанализированы этни-
ческие, территориальные и возрастные черты вышивки.
Ключевые слова: функция, народная вышивка, рубашка,
традиция, орнамент, техники, символы.
|