Юхим Михайлів. Митець і його час (за матеріалами збірок музейних фондів Українського Культурно-Освітнього центру Бавнд Брука, Нью Джерсі, США)
У пропонованій статті розглядається творчість українського символіста Юхима Михайліва на прикладі картин, що знаходяться у музейних фондах Українського культурно-освітнього центру в Бавнд Бруці, Нью Джерсі, США. Творчий доробок майстра складається з картин, у яких звучать теми національного ві...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Назва видання: | Народознавчі зошити |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95039 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Юхим Михайлів. Митець і його час (за матеріалами збірок музейних фондів Українського Культурно-Освітнього центру Бавнд Брука, Нью Джерсі, США) / К. Варшавська // Народознавчі зошити. — 2013. — № 6 (114). — С. 1138-1144. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-95039 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-950392016-02-14T03:03:13Z Юхим Михайлів. Митець і його час (за матеріалами збірок музейних фондів Українського Культурно-Освітнього центру Бавнд Брука, Нью Джерсі, США) Варшавська, К. Статті У пропонованій статті розглядається творчість українського символіста Юхима Михайліва на прикладі картин, що знаходяться у музейних фондах Українського культурно-освітнього центру в Бавнд Бруці, Нью Джерсі, США. Творчий доробок майстра складається з картин, у яких звучать теми національного відродження, української історії. Також художник створив низку символічних робіт, присвячених філософській тематиці. In presented article has been examined creative works by Ukrainian artist, symbolist Yukhym Mykhailiv, whose paintings are preserved at the museum archives of the Ukrainian Cultural Center in Bound Brook New Jersey, USA. The artist’s creative heritage consists mainly of the pictures on the themes of national renaissance and subjects of Ukrainian history. The artist had also created a series of symbolic pictures on the philosophical themes. В представленной статье рассматривается творчество украинского символиста Юхима Михайлива на примере картин, которые находятся в музейных фондах Украинского Культурно-Образовательного Центра в Бавнд Брук, Нью Джерси, США. Творческое наследие художника состоит из картин, в которых звучат темы национального возрождения, украинской истории. Также художник создал ряд работ посвященных философской тематике. 2013 Article Юхим Михайлів. Митець і його час (за матеріалами збірок музейних фондів Українського Культурно-Освітнього центру Бавнд Брука, Нью Джерсі, США) / К. Варшавська // Народознавчі зошити. — 2013. — № 6 (114). — С. 1138-1144. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95039 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Варшавська, К. Юхим Михайлів. Митець і його час (за матеріалами збірок музейних фондів Українського Культурно-Освітнього центру Бавнд Брука, Нью Джерсі, США) Народознавчі зошити |
| description |
У пропонованій статті розглядається творчість українського символіста Юхима Михайліва на прикладі картин, що
знаходяться у музейних фондах Українського культурно-освітнього центру в Бавнд Бруці, Нью Джерсі, США.
Творчий доробок майстра складається з картин, у яких
звучать теми національного відродження, української історії. Також художник створив низку символічних робіт,
присвячених філософській тематиці. |
| format |
Article |
| author |
Варшавська, К. |
| author_facet |
Варшавська, К. |
| author_sort |
Варшавська, К. |
| title |
Юхим Михайлів. Митець і його час (за матеріалами збірок музейних фондів Українського Культурно-Освітнього центру Бавнд Брука, Нью Джерсі, США) |
| title_short |
Юхим Михайлів. Митець і його час (за матеріалами збірок музейних фондів Українського Культурно-Освітнього центру Бавнд Брука, Нью Джерсі, США) |
| title_full |
Юхим Михайлів. Митець і його час (за матеріалами збірок музейних фондів Українського Культурно-Освітнього центру Бавнд Брука, Нью Джерсі, США) |
| title_fullStr |
Юхим Михайлів. Митець і його час (за матеріалами збірок музейних фондів Українського Культурно-Освітнього центру Бавнд Брука, Нью Джерсі, США) |
| title_full_unstemmed |
Юхим Михайлів. Митець і його час (за матеріалами збірок музейних фондів Українського Культурно-Освітнього центру Бавнд Брука, Нью Джерсі, США) |
| title_sort |
юхим михайлів. митець і його час (за матеріалами збірок музейних фондів українського культурно-освітнього центру бавнд брука, нью джерсі, сша) |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95039 |
| citation_txt |
Юхим Михайлів. Митець і його час (за матеріалами збірок музейних фондів Українського Культурно-Освітнього центру Бавнд Брука, Нью Джерсі, США) / К. Варшавська // Народознавчі зошити. — 2013. — № 6 (114). — С. 1138-1144. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT varšavsʹkak ûhimmihajlívmitecʹíjogočaszamateríalamizbírokmuzejnihfondívukraínsʹkogokulʹturnoosvítnʹogocentrubavndbrukanʹûdžersísša |
| first_indexed |
2025-07-07T01:46:27Z |
| last_indexed |
2025-07-07T01:46:27Z |
| _version_ |
1836950792212316160 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
Юхим Спиридонович Михайлів — визначна
постать в українському мистецтві I третини
XX ст., художник-символіст, поет, пам’яткоохоронець
та мистецтвознавець, видатний діяч української куль-
тури. На довгі роки він був забутий. Майже всі пер-
ші публікації про нього мали викривальний характер.
Його сучасники безпідставно критикували митця. В
ті часи радянська ідеологія вважала символізм «шкід-
ливим», а отже і творчість Михайліва була шкідли-
вою. В цих критичних статтях творчість художника
не розглядалась, так само як не розглядалась і його
майстерність. Лише з 1980-х років з’являються пер-
ші спроби висвітлити життя і творчість митця, та вне-
сти його ім’я на сторінки української культури.
Він народився в 1885 році у містечку Олешки (те-
пер місто Цюрупінськ, Херсонська область). Після
закінчення середньої освіти, не зважаючи на запе-
речення з боку деяких членів родини, яких лякало
майбутнє «вільного художника», Ю. Михайлів ви-
рішує працювати в галузі того мистецтва, представ-
ником якого він є і зараз. У 1902 році художник
отримує від Херсонського земства стипендію для
студіювання керамічного і ткацького мистецтва у
Строганівскому художньо-промисловому училищі в
Москві, яке закінчує у 1906 році зі званням
художника-кераміста, отримавши за проект кераміч-
ного каміна для великого кабінету високу оцінку. В
тому ж році вступає на конкурсній основі до Мос-
ковського училища живопису, скульптури і архітек-
тури, де його вчителями були видатні майстри Ва-
лентин Сєров і Костянтин Коровін. За свою карти-
ну «До богині Лади», на створення якої художника
надихнули твори Нестерова і Реріха, Михайлів отри-
мав звання класного художника І ступеня.
Школа в особі двох видатних представників ро-
сійського мистецтва дала Юхиму Михайліву потріб-
ну кваліфікацію, а найголовніше — стала стимулом
до невпинної праці, постійних творчих пошуків. Ва-
гомим вкладом у формування його творчості були
виставки «Світ Мистецтва» («Мир Искусства»),
де митець знайомиться з духовно близькими йому
Реріхом та Борисовим-Мусатовим [5, с. 33]. У сти-
лі останнього Михайлів відкрив приклади казкових,
сноподібних, а іноді і понадреальних настроїв, які
пізніше будуть притаманні і його творам.
Після завершення навчання художнику довело-
ся відбути військову службу у Катеринославі (те-
пер Дніпропетровськ). Тут Ю. Михайлів починає
працювати у Музеї старожитностей ім. Олександра © К. ВАРШАВСЬКА, 2013
Катерина ВАРШАВСЬКА
ЮХИМ МИХАЙЛІВ.
МИТЕЦЬ І ЙОГО ЧАС
(за матеріалами збірок музейних фондів
Українського культурно-освітнього центру
Бавнд Брука, Нью Джерсі, США)
У пропонованій статті розглядається творчість українсько-
го символіста Юхима Михайліва на прикладі картин, що
знаходяться у музейних фондах Українського культурно-
освітнього центру в Бавнд Бруці, Нью Джерсі, США.
Творчий доробок майстра складається з картин, у яких
звучать теми національного відродження, української іс-
торії. Також художник створив низку символічних робіт,
присвячених філософській тематиці.
Ключові слова: Юхим Михайлів, символізм, національне
відродження.
1139Юхим Михайлів. Митець і його час…
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
Поля, директором якого був Дмитро Яворницький,
що розкрив молодому співробітникові таємницю
українського духу. Праця та спілкування з Явор-
ницьким стали справжньою школою виховання й
гартування національної свідомості художника, саме
за його порадою Михайлів розпочав досліджувати
проблеми становлення і розвитку українського на-
родного мистецтва. За дорученням музею Михай-
лів збирав в околишніх селах взірці народного орна-
менту, змальовуючи візерунки з пічок, стін та вікон.
Результатами таких експедицій були два альбоми
народного орнаменту, які, на жаль, не збереглись.
В ці ж роки Михайлів працює в галузі народної ке-
раміки і ткацтва, збирає матеріали до майбутніх мо-
нографій «Гончарна кераміка на Україні» та «Тка-
чування на Україні».
В 1914 році Михайліва мобілізували та відіслали
на фронт. Під час коротких відпусток із фронту ху-
дожник створив низку малюнків, розпочав роботу
над монографією «Писанка», яка, на жаль, збере-
глась лише в окремих уривках.
В 1918 році Юхим Михайлів прибуває до Киє-
ва. На той момент йому виповнилось 33 роки. Він
вже мав за плечима два мистецькі училища, армію
та участь у Першій світовій війні, низку праць з на-
родного українського мистецтва, брав участь в кіль-
кох виставках, створив численні вірші і малюнки,
що друкувались в різних журналах, серед його зна-
йомих було багато діячів культури. Приїхавши до
Києва, він потрапляє у неоднорідне, різнобарвне
мистецьке середовище, де нуртують різноманітні
течії: символізм у всій його складності і модифіка-
ціях, модерн, авангардові течії — від кубофутуриз-
му й примітивізму до супрематизму, активні шукан-
ня національного стилю. Проте в них відчутна одна
спільна риса, яка їх об’єднує — бажання вирвати
українське мистецтво з тенет провінційності та ет-
нографізму, зробити його дійовим засобом перетво-
рення життя. Бурхлива епоха початку XX ст. дала
українській художній культурі низку могутніх, ба-
гатогранних і яскраво самобутніх творців. Серед
першорядних ознак їхнього мистецтва, сповненого
стильових шукань, глибокого інтересу до національ-
них витоків і прагнень осягнути кращі надбання сві-
тового мистецтва є об’єднуюча риса — потяг до уні-
версалізму і синтезування творчості. Не лише архі-
тектура стає виявом синтезу мистецтв, а й поезія,
музика, малярство немов проростають одні в одних,
являючи неповторні взірці тісної взаємодії різних
його видів, що дає підстави говорити про певні яви-
ща синкретизму [7, с. 25].
Щедро обдарований від природи, він виріс у са-
мобутнього майстра зі власними темами, мистець-
кими вподобаннями та амбіціями та лише йому при-
таманним світовідчуттям. Він увійшов у тогочасний
бурхливий мистецький світ вже сформованим ху-
дожником, яскравою постаттю з власними мистець-
кими вподобаннями, усталеними поглядами на жит-
тя та творчість. Його вабили творчі змагання сим-
волістів. З їх потягом до вічності, до загальнолюдських
проблем, з їх шуканнями «нової краси». Водночас
йому притаманна закоріненість у національне мину-
ле, в історію рідного краю.
Перебуваючи у Києві художник брав активну
участь у культурному житті міста, його роботи екс-
понувались на художніх виставках, його вірші дру-
Іл. 1. Старий цвинтар. 1916 рік. Пастель 18 х 23,5
Іл. 2. Зруйнований спокій. 1916 рік. Пастель 18 х 23,5
Катерина ВАРШАВСЬКА1140
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
кувались у журналі «Шлях», у видавництві «Ґрунт»,
він був членом Товариства діячів українського мис-
тецтва, Всеукраїнського комітету охорони пам`яток
мистецтва та старовини. Згодом Юхим Михайлів
став головою Київської філії Асоціації художників
Червоної України (АХЧУ). Працював у художньо-
промисловому відділі при комісаріаті мистецтв, а
згодом став членом колегії Всеукраїнського відділу
мистецтв Народного комісаріату освіти (Наркомо-
су). З 1920 року Михайлів став членом мистецької
ради Київської Художньої Академії, викладав у Ки-
ївському вищому інституті народної освіти
ім. М. Драгоманова (тепер Київський університет).
В 1921-му очолив Комітет пам`яті Миколи Леон-
товича, до якого також входили Гнат Хоткевич,
Лесь Курбас, Борис Лятошинський та інші видат-
ні діячі. Митець багато працював і на мистецтвоз-
навчій ниві. Упродовж 1920—1930-х Михайлів
друкував свої статті та рецензії у «Бібліологічних
вістях», «Житті й революції». Виходять друком
його монографії «Кераміка на Україні», «Т. Шев-
ченко», створюється книга «Українська пісня в мос-
ковському лубку», публікуються його статті, при-
свячені творчості художників Г. Нарбута, Г. Дяд-
ченко, О. Мурашка, Л. Позена, М. Жука,
М. Брукмана. У 1921 році у Відні вийшла книжка
«Гончарна кераміка на Україні». І хоча Михайлів пе-
ребував у самому центрі мистецького та культурно-
го життя, одначе і тематикою, і характером власних
картин він різко контрастував з творчим загалом.
Останній період життя і творчості художника від-
значався особливою складністю та драматизмом. І
хоча він продовжував працювати в АХЧУ, брав
участь у виставках, давав приватні уроки малюван-
ня, — все це не приносило відчутного задоволення.
Поступово його творчість і громадська діяльність ста-
вали об’єктом критики з боку представників офіцій-
ного мистецтва. Схильність живописця до символіз-
му, самобутність його творчості розцінювались як
вияв буржуазного формалістичного мистецтва. 27 бе-
резня 1934 р. Ю.С. Михайлів був викликаний в
ДПУ, де його звинуватили в приналежності до контр-
революційної антирадянської «Української військо-
вої організації». Слідство тривало недовго. Здебіль-
шого воно ґрунтувалось на свідченнях інших осіб, за-
арештованих у справі УВО. 31 березня постановою
Особливої Наради при Колегії ДПУ УСРР йому
було винесено вирок — 3 роки заслання в Північний
край до Котласу. У засланні художник не припиняв
малювати, писав вірші, влаштувався декоратором у
місцевий клуб. Мріяв про повернення на Батьківщи-
ну, до рідних, однак підірване за часів війни здоров’я
далося взнаки, і в 1935 році він помер.
Довгий час ім’я Юхима Михайліва та будь-які
згадки про його творчість були суворо заборонені на
радянському просторі. Більшість картин вдалося
зберегти, дружина художника Ганна Олексіївна ра-
зом з донькою у роки Другої світової війни емігру-
вали у США. У 1988 році в США зусиллями донь-
ки художника, нині покійної Тетяни Юхимівни та її
чоловіка Юрія Чапленка було видано монографію
«Юхим Михайлів. Його життя і творчість». Після
смерті подружжя картини були передані до Україн-
ського культурно-освітнього центру в Нью Джерсі,
де вони знаходяться і зараз. В Україні були видані
матеріали про життя і творчість Юхима Михайліва
(зокрема збірка матеріалів міжнародної наукової
Іл. 4. Золоті ворота. 1920 рік. Пастель 17, 5 х 25, 5
Іл. 3. Блукаючий дух. 1916 рік. Пастель 18 х 23,5
1141Юхим Михайлів. Митець і його час…
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
конференції у рамках проекту «Повернуті імена»,
присвяченої пам’яті Юхима Михайліва, яка відбу-
лася у 1997 р. у місті Олешки Херсонської області,
та монографія Юрія П'ядика «Юхим Михайлів.
Життя і творчість», 2004 рік.)
Юхим Михайлів належить до тієї плеяди талано-
витих українських митців, з якою цілком справедли-
во пов’язують стрімкий злет українського мистецтва
у 1920—1930-х роках.
Творам Ю. Михайліва притаманні простота і ла-
конізм. Це відчутно у колориті, композиції, малюн-
ку, у своєрідній манері виконання. Але передусім ва-
бить їхня музичність, тонкий ліризм. Художник ство-
рює свій світ, використовуючи як традиційні, так і
нові філософські поняття та символи [4, с. 200]. Де-
які його картини сповнені тривожними передчуття-
ми, попередженнями, духом катаклізмів, пов’язаними
з тогочасним життям, інші відображають духовну
пам’ять народу, його морально-етичні проблеми.
Композиції художника проникнуті глибинними
роздумами про людину, її життєві шляхи, про красу
землі, безмежність Всесвіту та про єднання людини
з природою. Митець в своїх творах прагнув втілю-
вати не так самі події або явища людського життя, як
почуття, прагнення душі, він прагнув побудити дум-
ку і пам`ять. Його твори сповнені символікою, мета-
форичними образами, близькими до пісенного фоль-
клору. Художник звертається до героїчного епосу
українських народних дум, весь свій багатогранний
талант скеровує до загальнолюдських почуттів і пе-
реживань, які були притаманні творчим ідеям і пошу-
кам інших народів. Стильовими ознаками творів Ми-
хайліва є дивовижна, споріднена з музикою, мело-
дійність лінійних абрисів його композицій. Музика
живопису є виразом духовного складу його маляр-
ського мистецтва. Художник мислив барвами, ліні-
ями і силуетами, виливаючи свої емоції у музично-
колірних живописних симфоніях [7, с. 32]. Уподі-
бненню живописної композиції музичній мелодії
сприяв і вибір матеріалів акварель та пастель, що
уможливлювало перехід реальної форми в напівре-
альну, перехід матерії в духовний стан, а з цим
пов’язаний і символічний підтекст творів [3, с. 79].
Творче обличчя Михайліва як символіста найпо-
вніше виявляється в трьох темах, що заволоділи уявою
художника. Першу з них можна назвати темою на-
ціонального відродження. Тема ця розкривається в
характерних для художника рисах музичного сим-
волізму.
Серед картин цієї серії можемо виділити триптих
«Соната України» (1916) (Іл. 1—3), що складаєть-
ся з наступних частин: «Старий цвинтар», «Зруй-
нований спокій», «Блукаючий дух». Якщо в суто
пейзажних творах переважає ліричний елемент, то в
композиційних сюжетних зображеннях визначаль-
ною є національна й загальнолюдська спрямованість
теми. В монументальному триптиху «Соната Укра-
їни» бачимо своєрідний симбіоз — пейзаж органіч-
но переплітається з сюжетом, вони не можуть існу-
вати окремо і покликані створити символічний ан-
самбль. Пластичні засоби трактування зображення,
де ідея воскресіння, пробудження духу України по-
єднана з утвердженням вічного життя Духу, відпо-
відають параметрам синтетичного жанрового утво-
рення, де пейзаж і сюжет зливаються, створюючи
цілісний образ. Зображення у триптиху будуються
Іл. 6. Чайка. 1923 рік. Пастель 17,5 х 23
Іл. 5. Загублена слава (Булава). 1920 рік. Пастель 17 х 25
Катерина ВАРШАВСЬКА1142
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
на переплетенні реального і фантастичного, що є ор-
ганічним для традиції символізму, яка уособлює єд-
нання уявного і реального світів. Конкретний при-
родний мотив у кожній з частин триптиху трансфор-
мується в узагальнену картину — образ минулого,
реальний час якого проникнутий явищами нереаль-
ними, позачасовими — присутністю Духа, персоні-
фікованого в образі юнака-ангела [7, с. 43].
На передньому плані «Старого цвинтаря» (Іл. 1)
бачимо невеличкий пагорб з похиленим старовинним
українським хрестом на ньому. На другому плані
кілька кам'яних могил, над якими у прозорому ве-
чірньому небі світить місяць. Завдяки м’якому роз-
сіяному світлу, розмитим контурам дерев, ніби по-
хилених від вітру, та мерехтливому сяйву обрію ство-
рюється враження містичного простору. Художник
змальовує нам символічний образ України — дав-
ньої, релігійної, містичної. В зображенні молодого
місяця вже відчуваються перші рухи нового життя,
перші акорди сонати «національного відродження».
Зображуючи забутий «Старий цвинтар» митець ви-
користовує тонкі кольорові нюанси: сіро-блакитні,
зеленкаво-сріблясті, білі, з вкрапленням золотого. У
цій композиції перед глядачем розгортається мінливо-
живий, рухливий пластичний світ, об`єднаний нея-
скравим, але глибоко насиченим кольором.
Друга частина триптиху, картина «Зруйнований
спокій» (Іл. 2) — це друга сходинка «становлення
духа». Глядач бачить те саме небо, ті ж розмиті кон-
тури обрію. На передньому плані розрита могила,
з неї піднімається ефемерна постать прозорого
привида-вершника, над яким сяє сузір’я «Віз».
Його напівпрозорий силует постає перед глядачем
такою ж реальністю, як і нічний степ з далекими па-
горбами, і зоряне небо над ним. Темна могила верш-
ника оточена зображенням червоних маків — сим-
волів вічного сну, спокою, смерті. Але цей сон-
смерть переривається, коли новонароджений дух
здіймається з глибин землі.
В третій, центральній частині, в картині «Блука-
ючий дух» (Іл. 3), дух прагне втілитись, набути фор-
ми. Хвилі ефемерної субстанції огортають простір,
вони пропливають крізь воду і ліс, а в далечині ми
бачимо образ молодого юнака, можливо це і є вті-
лення нової, життєдайної сили. Так на межі земно-
го і небесного і народжується Дух. Його мандри та
блукання цього — це символ життя, шлях у віках,
символ Духу України, похованого на старому цвин-
тарі, посталого з пам’яті про минуле, що відродився
для життя, для непокою під зоряним небом, прокла-
даючи країні і народу шлях у віки. Цей твір вважа-
ється одним з найсильніших, естетично і змістовно
переконливих у творчому доробку Михайліва.
Картини другої теми, сюжетами яких є минуле
України, об’єднані радісною, світлою кольоровою
гамою, і перейняті тим же глибоким національним
почуттям. Ця тема одна з найпоширеніших у твор-
чості майстра. Сюди належать картини «До Богині
Лади» (1911), «Кам’яні баби» (1919), «Мусянжо-
вий вік» (1917), «Творець Бога» («Різб’яр») (1916).
Проте найкраще та найповніше тему історичного ми-
Іл. 8. За завісою життя. 1923 рік. Пастель 18,5 х 24
Іл. 7. Мій сон. 1921 рік. Пастель 18 х 22
1143Юхим Михайлів. Митець і його час…
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
нулого України художник розкриває у циклі зобра-
жень «Золоті ворота» (1920) і «Загублена слава»
(1920). Тут важливу роль у символічному звучанні
відіграє органічно розв’язана митцем проблема часу.
У картині «Золоті ворота» (Іл. 4) художник, звер-
таючись до надзвичайно популярного в романтично-
му малярстві мотиву руїн, перегукуючись із нарбу-
тівськими «Руїнами» (1919), подає власне бачення
мотиву, який символізує руйнівну силу часу. Михай-
лів не зображає руїни якогось невідомого замку, а
бере за основу споруду, що символізувала міць і мо-
гутність Київської держави. Руїни воріт височать
серед степового простору. Наскрізний проріз воріт
немов розчиняється у зруйнованій межі двох про-
сторів: нема тієї споруди, брамою якої були золоті
ворота, як і немає того міста, того світу, куди вони
вели, але залишився символ того часу — булава, що
є несподіваним контрастом серед елегійного безлюд-
ного простору з руїнами [7, с. 46].
У картині «Булава» («Загублена Слава») (1920)
(Іл. 5) майстер продовжує цю тему. Майже все тло
картини займає зелений лан, усіяний квітами і зали-
тий сонячним сяйвом. І серед тієї краси лежить за-
бута, покинута, нікому не потрібна, покрита поро-
хом часу і ностальгічним сумом коштовна козацька
булава. Вона уособлює загублену славу українсько-
го козацтва, сумне ностальгічне усвідомлення, що
славетні часи не повернуться, залишаться лише урив-
ки спогадів і коштовні клейноди в музейних збірках.
Булава сприймається символом влади і міцності, але
вона лежить забута в траві на схилі козацької моги-
ли в українському степу. Трагічний пафос або сумна
поезія твору створюють епічну картину світу, немов
побаченого художником на відстані віків. У картині
видно протиставляння мальовничої квітучої приро-
ди і загубленного припорошеного символу минувши-
ни, розквіт і занепад, який трактується як безперерв-
ність. Композиційна спрощеність картини тільки
гранично загострює сприйняття задуму [4, с. 202].
Символом України вважається картина «Чайка»
(1923) (Іл. 6). На картині зображено річку — гли-
боку і спокійну, вона віддзеркалює небо і хмари і
символізує хід історії. За визначенням самого худож-
ника чайка, зображена на передньому плані, уособ-
лює Вкраїну, що лине у часі. Михайлів своєю стихі-
єю вважав музику барв, упевненим володарем якої
він був. Його улюблені кольори — жовтий та бла-
китний. Блакитний колір для митця — символ під-
несення, розквіту Духу, пронизана сонцем синь не-
бесна — безмежний Космос для творчого горіння.
Саме тому блакитних і золотавих відтінків найбіль-
ше у палітрі живописця.
Третя тема складніша за попередні дві. Вона
включає в себе символічні твори на філософську те-
матику, пронизана образами відречення від життя,
іронії, тривоги, безвиході, це філософія світу нави-
воріт, його глибоких і страшних нетрів. Більшість
цих образів були зумовлені обставинами особисто-
го життя художника — перебування на пруському
фронті Першої світової, а після повернення у вогні
військових дій на Україні, смерть маленького сина
[3, с. 80]. Подібні образи з’являються в картині
«Ой чого ти почорніло, зеленеє поле» (1915) з її
чорним полем та багряним небом, «Неминучий
шлях» («Путь его не перейдеши») (1924) з його
сонцем-черепом і шляхами до смерті, «На грані ві-
чного» (1926), з майже карикатурним зображен-
ням зали з труною, вкритою чорною пеленою.
В 1921 році художник малює «Мій сон» (1921)
(Іл. 7). На фоні коричнево-багряного неба з зобра-
женням затемнення сонця автор малює шибеницю,
обвиту змією. В цьому алегоричному сюжеті втілено
мить святкування тимчасової перемоги Зла над До-
бром, Мороку над Світлом. Брунатно-сірий колорит
картини передає тривожне передчуття неминучого.
До третьої теми можна віднести також картину «За
завісою життя» (1923) (Іл. 8), що символізує облуд-
ну привабливість життя митця. Рука часу відхиляє ви-
шиту квітами завісу — символ зовнішньої сторони
життя митця. А за нею страшне «закулісся» — П’єро,
в своєму білосніжному костюмі, лежить на підлозі, біля
нього поламані квіти. Над ним бачимо велетенські лапи
чудовиська, що розчавлюють артиста. На задньому
плані зображено античний храм, оповитий пожежею.
Цей храм — символ ідеалів, які скоро перетворяться
на згарище і попіл. П’єро — це митець, поет, а чудо-
висько — безжалісна реальність. Безумовно картина
відображала реалії 20-х років, в яких художнику до-
велося жити і творити. Лише висока мистецька репу-
тація Юхима Михайліва сприяла тому, що картина де-
монструвалась на кількох виставках, поки представ-
ники влади не заборонили її експонування.
Окрім символічних творів Юхим Михайлів чудо-
во проявив себе в створенні низки пейзажів і натюр-
Катерина ВАРШАВСЬКА1144
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
мортів. У його пейзажному доробку є натурні зама-
льовки, є «настроєві краєвиди», пейзажі-симфонії.
Усі пейзажі у художника «глибокі», тобто мають чи-
малу віддаль углиб композиції. Тут Михайлів торка-
ється європейських класичних краєвидів ще XVII ст.,
в яких панорамність — це бажання дати картину сві-
ту. Вони уявляються «вікном» у світ, настільки ши-
рокими є її обрії [7, с. 40]. У натюрмортах худож-
ника звучить на повну силу любов до життя, зами-
лування світом природи. Михайлів створює прості і
природні натюрморти, з квітами у вазах, кольорови-
ми тканинами, поодинокими плодами. Всі натюр-
морти вирізняються простотою, конструктивністю і
чудовою колористикою, згармонізованістю тонів.
Композиції натюрмортів чітко конструктивні і «міц-
но» побудовані. В кожному є певний акцент, який
розвиває і тримає композицію.
Поєднуючи на своєму творчому шляху надбання
художньої освіти, плідну співпрацю з діячами укра-
їнського мистецтва та культури, любов до Батьків-
щини і пошуки національного стилю та стилю му-
зичного символізму, художнику вдалося створити
власне неповторне мистецтво.
Юхим Михайлів належить до визначних україн-
ських художників, чиї твори відіграли значну роль у
розвитку української художньої культури і зберегли
своє естетичне значення до цього часу.
1. Білокінь С.І. Михайлів Ю.С. / С.І. Білокінь // Ен-
циклопедія історії України — Т. 6 — К. : Наукова
думка, 2009. — С. 689.
2. Болт Т. Символічні праці Юхима Спиридоновича Ми-
хайліва / Т. Болт // Юхим Михайлів. Життя і твор-
чість. 1885—1935 / ред. Ю. Чапленко. — Нью-Йорк
; Лондон ; Париж ; Торонто, 1988. — С. 13—24.
3. Історія українського мистецтва : у 5-ти т. / НАН Укра-
їни. ІМФЕ ім. М.Т. Рильського ; голов. ред. Г. Скрип-
ник ; наук. ред. Т. Кара-Васильєва. — К., 2007. —
Т. 5: Мистецтво ХХ ст.
4. Кочубей М. Живописні сонати України художника
Юхима Михайліва / М. Кочубей // МіСТ: Мисте-
цтво, історія, сучасність, теорія : зб. наук. пр. з мисте-
цтвознав. і культурології / Ін-т проблем сучас. мистец.
Нац. акад. мистец. України. — К. : ФЕНІКС, 2012. —
Вип. 8. — С. 198—205.
5. Майфет Г. Творчість Юхима Михайліва — Спроба на-
рису / Г. Майфет // Юхим Михайлів. Життя і твор-
чість. 1885—1935 / ред. Ю. Чапленко. — Нью-Йорк ;
Лондон ; Париж ; Торонто, 1988. — С. 31—45.
6. П’ядик Ю. Юхим Михайлів: життя і творчість /
Ю. П’я дик. — К. : Мистецтво, 2004.
7. Рубан В. «Мою палітру опоїв блакитний колір Укра-
їни…» Поетика і синтетика творчості Юхима. Ми-
хайліва / В. Рубан // Юхим Михайлів : матеріали
міжнародної конференції / Національна Комісія з
питань повернення в Україну культурних цінностей
при Кабінеті Міністрів України. — К., 1997. —
С. 25—63.
8. Світлицький В. Юхим Михайлів / В. Світлиць-
кий // Юхим Михайлів. Життя і творчість. 1885—
1935 / ред. Ю. Чапленко. — Нью-Йорк ; Лондон ;
Париж ; Торонто, 1988. — С. 53—60.
Kateryna Varshavska
YUKHYM MYKHAILIV. THE ARTIST
AND HIS TIME (after materials of creative works
in museum collections of Ukrainian cultural center
in Bound Brook New Jersey, USA)
In presented article has been examined creative works by Ukrai-
nian artist, symbolist Yukhym Mykhailiv, whose paintings are
preserved at the museum archives of the Ukrainian Cultural Cen-
ter in Bound Brook New Jersey, USA. The artist’s creative heri-
tage consists mainly of the pictures on the themes of national re-
naissance and subjects of Ukrainian history. The artist had also
created a series of symbolic pictures on the philosophical themes.
Keywords: Yukhym Mykhailiv, symbolic art, national renais-
sance.
Катерина Варшавска
ЮХИМ МИХАЙЛИВ. ХУДОЖНИК
И ЕГО ВРЕМЯ (по материалам собраний
музейных фондов Украинского культурно-
образовательного центра в Бавнд Брук,
Нью Джерси, США.)
В представленной статье рассматривается творчество
украинского символиста Юхима Михайлива на примере
картин, которые находятся в музейных фондах Украинско-
го Культурно-Образовательного Центра в Бавнд Брук,
Нью Джерси, США. Творческое наследие художника со-
стоит из картин, в которых звучат темы национального
возрождения, украинской истории. Также художник соз-
дал ряд работ посвященных философской тематике.
Ключевые слова: Юхим Михайлив, символизм, нацио-
нальное возрождение.
|