Національні мотиви у декорі костюмів у творчості Марти Токар (на прикладі діяльності Львівського будинку моделей)
Contemporary Ukrainian designers of fashion quite often turn their attention to the usage of national cultural motifs and folk art, so fine as decorative applied ones. That’s why in the following article some preconditions for specified use of ethnical styling in the works of Ukrainian designers...
Gespeichert in:
Datum: | 2013 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
Schriftenreihe: | Народознавчі зошити |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95044 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Національні мотиви у декорі костюмів у творчості Марти Токар (на прикладі діяльності Львівського будинку моделей) / М. Костельна // Народознавчі зошити. — 2013. — № 6 (114). — С. 1145-1149. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-95044 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-950442016-02-14T03:03:13Z Національні мотиви у декорі костюмів у творчості Марти Токар (на прикладі діяльності Львівського будинку моделей) Костельна, М. Статті Contemporary Ukrainian designers of fashion quite often turn their attention to the usage of national cultural motifs and folk art, so fine as decorative applied ones. That’s why in the following article some preconditions for specified use of ethnical styling in the works of Ukrainian designers have been considered and exemplified by creations of Martha Vasylivna Tokar, a Lviv fashion house artist. Particularly, there has been performed an analysis of Martha Tokar’s creative search in the context of Ukrainian national costume traditions of various ethnographical regions; the meaning of mentioned phenomena for further development of modeling art in Lviv during the 2nd half XX c. has been defined and presented. Современные украинские модельеры часто обращаются к использованию мотивов национальной культуры, народно- го искусства, как изобразительного так и декоративно- прикладного. Именно поэтому в данной статье рассмотре- ны предпосылки специфики применения этностилистики в дизайнерских разработках украинских модельеров на при- мере творчества художника Львовского дома моделей Марты Васильевны Токар. В частности был осуществлен анализ творческих поисков Марты Токар в контексте ин- терпретации традиций украинского народного костюма разных этнографических регионов и установлено значение этого явления для дальнейшего развития художественного моделирования одежды львовского центра во второй по- ловине ХХ в. Сучасні українські модельєри часто звертаються до використання мотивів національної культури, народного мистецтва, як образотворчого, так і декоративно-ужиткового. Саме тому у пропонованій статті розглядаються передумови специфіки застосування етностилістики у дизайнерських розробках українських модельєрів на прикладі діяльності художника Львівського будинку моделей Марти Василівни Токар. Зокрема, проаналізовано творчі пошуки Марти Токар у контексті інтерпретації традицій українського народного костюма різних етнографічних регіонів та встановлено значення цього явища для подальшого розвитку художнього моделювання одягу львівського осередку у другій половині ХХ ст. 2013 Article Національні мотиви у декорі костюмів у творчості Марти Токар (на прикладі діяльності Львівського будинку моделей) / М. Костельна // Народознавчі зошити. — 2013. — № 6 (114). — С. 1145-1149. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95044 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Статті Статті |
spellingShingle |
Статті Статті Костельна, М. Національні мотиви у декорі костюмів у творчості Марти Токар (на прикладі діяльності Львівського будинку моделей) Народознавчі зошити |
description |
Contemporary Ukrainian designers of fashion quite often turn
their attention to the usage of national cultural motifs and folk
art, so fine as decorative applied ones. That’s why in the following
article some preconditions for specified use of ethnical styling
in the works of Ukrainian designers have been considered
and exemplified by creations of Martha Vasylivna Tokar, a
Lviv fashion house artist. Particularly, there has been performed
an analysis of Martha Tokar’s creative search in the context of
Ukrainian national costume traditions of various ethnographical
regions; the meaning of mentioned phenomena for further development
of modeling art in Lviv during the 2nd half XX c.
has been defined and presented. |
format |
Article |
author |
Костельна, М. |
author_facet |
Костельна, М. |
author_sort |
Костельна, М. |
title |
Національні мотиви у декорі костюмів у творчості Марти Токар (на прикладі діяльності Львівського будинку моделей) |
title_short |
Національні мотиви у декорі костюмів у творчості Марти Токар (на прикладі діяльності Львівського будинку моделей) |
title_full |
Національні мотиви у декорі костюмів у творчості Марти Токар (на прикладі діяльності Львівського будинку моделей) |
title_fullStr |
Національні мотиви у декорі костюмів у творчості Марти Токар (на прикладі діяльності Львівського будинку моделей) |
title_full_unstemmed |
Національні мотиви у декорі костюмів у творчості Марти Токар (на прикладі діяльності Львівського будинку моделей) |
title_sort |
національні мотиви у декорі костюмів у творчості марти токар (на прикладі діяльності львівського будинку моделей) |
publisher |
Інститут народознавства НАН України |
publishDate |
2013 |
topic_facet |
Статті |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95044 |
citation_txt |
Національні мотиви у декорі костюмів у творчості Марти Токар (на прикладі діяльності Львівського будинку моделей) / М. Костельна // Народознавчі зошити. — 2013. — № 6 (114). — С. 1145-1149. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
series |
Народознавчі зошити |
work_keys_str_mv |
AT kostelʹnam nacíonalʹnímotiviudekoríkostûmívutvorčostímartitokarnaprikladídíâlʹnostílʹvívsʹkogobudinkumodelej |
first_indexed |
2025-07-07T01:46:41Z |
last_indexed |
2025-07-07T01:46:41Z |
_version_ |
1836950804011941888 |
fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
Особливості розвитку українського моделюван-
ня костюма поч. XXI ст. — це розвиток
фешен-індустрії, поява нових брендів, а найважли-
віше — звернення до традицій і пошуки сучасних
форм образів через технологічні та пластичні екс-
перименти.
Саме у Львові протягом XX ст. динамічно відбу-
вався пошук нового образу жінки, що візуально ін-
терпретувався через український стрій і аксесуари, і
тому дизайнери сучасності, серед яких є Роксолана
Богуцька, Олеся Теліженко та інші, своїми творчи-
ми досягненнями пов’язані саме з осередком Львів-
ської школи моделювання одягу.
Популярні видання першої третини XX ст.
«Нова хата» та «Жінка» демонстрували, як адап-
тувалась європейська мода за допомогою технічно-
го конструювання і декору, долучались традиції на-
ціонального строю.
Після закінчення Другої світової війни у Львів-
ському осередку розпочався процес формування Бу-
динку моделей, де І. Єлізарова підібрала кращих фа-
хівців: художники, конструктори, технологи тощо.
Саме І. Єлізаровій Марта Василівна Токар відво-
дить високу спроможність і силу, уміння підняти про-
ект створення Львівського будинку моделей і очо-
лити його, не зважаючи на те, що вона не була про-
фесійним модельєром. Інтелігентне виховання
(батько був проректором консерваторії), вроджений
смак, знання австрійських традицій конструктор-
ської школи сприяло їй баченню створення колекти-
ву, який був спроможний підняти на високий рівень
Львівський будинок моделей.
Неможливо зрозуміти цілісне структуроване до-
слідження розвитку моди в Україні другої половини
XX ст. без детального вивчення всіх передумов роз-
витку, більшість з яких створили творчий ґрунт, що
встановив естетичний пріоритет, «планку», що ви-
значила рівень саме цієї школи моделювання. Саме
пропонована стаття є важливою частиною комплек-
сного дослідження передумов становлення сучасної
української моди, де дуже суттєвим аспектом стала
діяльність Львівського будинку моделей, а, зокре-
ма, одного з провідних художників і проектантів —
Марти Василівни Токар (Балла).
Творчий пошук завжди перебував у контекстуаль-
ному зв’язку з демонстрацією культурної ідентифі-
кації авторів та потенційних споживачів. Власне тому
мода, як явище межового характеру, де відображе-
но мистецький та соціокультурний зрізи, потребує © М. КОСТЕЛЬНА, 2013
Марія КОСТЕЛЬНА
НАЦІОНАЛЬНІ МОТИВИ
У ДЕКОРІ КОСТЮМІВ
У ТВОРЧОСТІ МАРТИ ТОКАР
(на прикладі діяльності
Львівського будинку моделей)
Сучасні українські модельєри часто звертаються до вико-
ристання мотивів національної культури, народного мисте-
цтва, як образотворчого, так і декоративно-ужиткового.
Саме тому у пропонованій статті розглядаються передумо-
ви специфіки застосування етностилістики у дизайнерських
розробках українських модельєрів на прикладі діяльності
художника Львівського будинку моделей Марти Василів-
ни Токар. Зокрема, проаналізовано творчі пошуки Марти
Токар у контексті інтерпретації традицій українського на-
родного костюма різних етнографічних регіонів та встанов-
лено значення цього явища для подальшого розвитку ху-
дожнього моделювання одягу львівського осередку у дру-
гій половині ХХ ст.
Ключові слова: етно-мотиви, творчі пошуки, Львівський
будинок моделей, дизайн одягу.
Марія КОСТЕЛЬНА1146
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
детального аналізу з огляду на джерела інспірації.
Сучасна українська мода у творчому пошуку про-
відних дизайнерів, зокрема Роксолани Богуцької,
Лілі Пустовіт, Олесі Теліженко, демонструє, яким
чином доцільно застосовувати для сучасного костю-
ма декоративні елементи та орнаментальні мотиви,
пов’язані з національною культурою. Результати,
продемонстровані у колекціях цих авторів, перекон-
ливо фіксують особливості самоідентифікації дизай-
ну з візуальними формами української етнографіч-
ної специфіки, і як закономірний результат — тра-
диційна культура осмислюється як ефективне
джерело фешн-інновацій ХХ ст.
Проте цілком закономірно, що такий пошук здій-
снювався не вперше, адже модельєри минулих часів
також звертались до осмислення ролі традиції, спів-
відношення національного та глобального. У пропо-
нованій статті здійснено аналіз творчого пошуку од-
ного з модельєрів, чия творчість мала винятковий
вплив на актуалізацію етнічних мотивів у сучасному
костюмі — Марти Василівни Токар (Балла).
Серед досліджень, присвячених розкриттю окре-
мих аспектів розвитку українського моделювання
костюма у другій половині ХХ ст., варто виділити
дисертацію та публікації Олени Цимбалюк, моно-
графії Зеновії Тканко, дисертацію Ольги Тканко та
Олександра Коровицького. Однак специфіка за-
гадних праць зумовила фрагментарне розкриття
проблематики, тому у процесі формування опорно-
го корпусу нашого дослідження ми звернулись до
відповідних розділів у «Нарисах з історії україн-
ського декоративно-прикладного мистецтва» [1] та
розділу О. Чарновський «Декоративно-прикладне
мистецтво» (збірник «Мистецтво оновленого
краю») [4], видання «Токар Марта Василівна: Ка-
талог творів і бібліографія» [2] і статті науковця
Х. Турко «Українські плахтові тканини Марти Ва-
силівни Токар в системі ансамблю українського сце-
нічного костюма» [3].
Зокрема, у статті Н. Галкіної до «Нарисів з істо-
рії українського декоративно-прикладного мисте-
цтва» [1] автор звернулась до формування загальної
концепції діяльності будинків моделей на території
УРСР та наголосила на впливі чинника інтерпрета-
ції етно-мотивів у розробці одягу, однак про діяль-
ність Марти Токар інформації ми не знаходимо.
Окрім того, у загальній концепції статті доволі чітко
присутнє суттєве упередження з приводу введення
етнічних мотивів у декоративне вирішення та крій,
що було апробовано представниками львівського осе-
редку художнього моделювання костюма. Можливо
воно було пов’язане з тим, що Н. Галкіна писала про
М.В. Токар одразу, як тільки но Марта Василівна
закінчила Інститут прикладного та декоративного
мистецтв, а автор воліла спиратись на сформовані,
усталенні особистості й поняття у радянській моді
(Харківський, Київський, Одеський будинки моде-
лей). Львівський будинок моделей був на «старті»
свого розвитку, але він одразу ж зайняв свою почес-
ну нішу (паралель завжди проводили з камерним Тал-
лінським будинком моделей), крім того, була тенден-
ція обходити питання, що стосувались українського
коріння національного мистецтва.
На відміну від цього видання у статті О. Чарнов-
ського [4] наголошено на вагомості авторських роз-
робок Марти Токар, як у царині розробок тканин
для костюмів, так і власне моделей. Окрім того,
О. Чарновський наголосив на вагомості впливу на
творчий пошук Марти Токар стилістики декоративно-
ужиткового — народного мистецтва різних етногра-
фічних регіонів [4, с. 166—167]. Однак певна фраг-
ментарність цього дослідження зумовлена форматом
видання, тому узагальнених висновків та комплек-
сного аналізу проблематики тут немає.
Вагомим джерелом для вивчення проблематики
застосування етно-мотивів у роботах Марти Токар
є стаття Х. Турко, суттєвим аспектом якої є актуа-
лізація інформації, отриманної у безпосередньому
інтерв’ю з автором. Окрім того, Х. Турко послідов-
но проаналізувала технологічні та образно-
колористичні новації у роботах Марти Токар. Про-
те специфіка статті, орієнтованої на розкриття про-
блематики, пов’язаної з текстильним аспектом
творчості мисткині, зумовила відсутніть розкриття
власне дизайнерського компонента. Відповідно, че-
рез відсутність цілісного дослідження інспірації етно-
мотивів у костюмах, створених Мартою Токар, було
сформовано наукову новизну пропонованої статті.
Особливо вагомо, що саме образно-пластичні екс-
перименти та художні образи, які створила ця мист-
киня, у багатьох аспектах визначили парадигму роз-
витку львівського осередку моделювання костюма
другої половини ХХ ст. Варто вказати, що саме ре-
зультати творчого пошуку Марти Токар та отрима-
1147Національні мотиви у декорі костюмів у творчості Марти Токар…
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
не визнання цих творів на міжнародних показах
1950—1960-х рр. демонструють практичну апро-
бацію вивчення та інспірацію народних мотивів, що
доцільно застосувати і для сучасних теоретиків та
практиків дизайну, що, власне, і визначає актуаль-
ність пропонованої статті.
Для того, щоб здійснити цілісний та комплексний
аналіз творчого пошуку Марти Токар у царині інтер-
претації національних мотивів у дизайні костюма,
варто окреслити ключові особливості розвитку мо-
делювання вказаного періоду та його взаємозв’язки
у різних осередках на території УРСР. Варто вка-
зати, що діяльність Марти Токар як художника-
розробника тканин та моделей у Львівському будин-
ку моделей припадає на відносно короткий період
1957—1963 років.
Однак особливості візуального матеріалу та ре-
зультати показів зразків, створених Мартою Токар,
свідчить про високий рівень цих творів, адже мист-
киня представляла УРСР на міжнародних показах
у США, Канаді, НДР, Югославії, Франції, Япо-
нії, Індії, була відзначена відповідним нагородами.
І, що винятково важливо, художниця Марта Токар
більшість моделей цього періоду створила під без-
посереднім впливом стилістики українського народ-
ного мистецтва, що загалом явище унікальне, адже
звернення у постсталінську епоху до візуалізації ін-
терпретованих національних мотивів могло отрима-
ти і негативну оцінку.
Зокрема, дослідниця Н. Галкіна (1969 р.) вказу-
вала, що «іноді надмірне захоплення такими прийо-
мами надавали одягу етнографічності та перенаси-
чувало його орнаментом, але здебільшого викорис-
тання народних традицій допомагало модельєрам у
розробці крою та декорування» [1, с. 165]. Таке
трактування безперечно свідчить про тенденційність
в аналізі зразків тогочасної моди, естетика якої та-
кож корегувалась засадами соцреалістичної естети-
ки. Відповідно, творчий пошук у творчості Марти
Токар певною мірою можна розцінювати як нонкон-
формістичну діяльність, що межувала з забороною.
З огляду на це закономірно, що науковець Н. Гал-
кіна не згадує художницю серед авторів, які творчо
працювали у Львівському будинку моделей кінця
1950—1960-х рр., не зважаючи на те, що у вказа-
ний період роботи Марти Токар експонувались за
кордоном та були відзначені нагородами, а окремі
зразки придбані установами (Державний музей ет-
нографії та художнього промислу АН УРСР у Льво-
ві та Коломийський музей народного мистецтва Гу-
цульщини). Зокрема, тільки згодом дослідник
О. Чарновський (1979 р.) відзначав, що «серед про-
відних майстрів костюмних тканин на Львівщині
чільне місце посідає М. Токар. Вона створює зраз-
ки тканин і моделі одягу, ...використовуючи непо-
вторні етнографічні особливості крою та декору, при-
таманні народному вбранню» [4, с. 166].
Доцільно вказати, що на період діяльності Мар-
ти Токар у цій установі Львівський будинок моде-
лей перебував на стадії становлення, адже заснуван-
ня відбулось 1954 р. (серед перших авторів варто
відзначити Л. Скремета, А. Пірожок, Л. Казимір-
ську, Т. Дероган, І. Єлізарова, Н. Жук). Самостій-
ність цього осередку формувалась поступово, зокре-
ма тут була активно апробована стилістика, запро-
понована представниками київського осередку. «В
оформленні тканин найбільш поширеними були сти-
лізований рослинний орнамент та узори за народни-
ми мотивами. Прикрасою одягу часто були машин-
на та ручна вишивка. Орнаментальні смуги розта-
шовувались по низу сукні, відтіняли викрій
горловини, облямовували пояс, рукави» [1, с. 165].
Суголосні принципи ми можемо простежити у ро-
ботах Марти Токар вказаного періоду, однак доціль-
но зазначити, що навіть у ранніх роботах мисткиня
звертала увагу на розкриття авторського характеру
стилізації, формування композиційної структури де-
кору. Зокрема, можна доволі чітко виокремити за-
стосування стилізованих рослинних, передусім квіт-
кових мотивів, увиразнених геометричними елемен-
тами або ж горизонтальними смугами. Використання
такого трактування декору моделей Мартою Токар
виразно розкриває звернення до традицій художніх
тканин центральних регіонів України та Полісся, що
відображено не тільки на рівні особливостей техно-
логії виконання, композиційних структур, але й ко-
лористичному вирішенні.
Характерно, що саме на прикладі моделей Марти
Токар 1957—1963 рр. можна зафіксувати появу спо-
лучення білого та червоного кольорів, що згодом були
апробовані і в процесі розробки сценічних костюмів
для хору ім. Г. Верьовки [3]. Творчий пошук Марти
Токар демонструє осмислення не тільки актуальних
явищ у світовому дизайні, а й засад традиційної куль-
Марія КОСТЕЛЬНА1148
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
тури. Не менш вагомим у контексті етноінспірацій у
творчості мисткині стало переосмислення конструк-
тивних особливостей народного костюма (зокрема
силует), його декоративного доповнення (передусім
вишивки), відомі у зразках різних осередків Львів-
щини (Яворівщина, Сокальщина, Самбірщина) та
Івано-Франківщини (Снятинщина) [4, с. 166].
Варто вказати, що запропонована Мартою Токар
концепція виразно акцентує на доцільності пере-
осмислення тогочасних світових тенденцій у царині
дизайну костюма, з одночасним формуванням наці-
ональної моделі, де своєрідними ідентифікаторами
мали бути елементи, які є наріжними для народного
декоративно-ужиткового мистецтва. Серед таких
мотивів варто виокремити стилізовані характерним
чином мотиви рослинного світу, які безперечно од-
разу викликають асоціації з традиційним україн-
ським текстилем. Тут варто також зауважити, що
такий підхід є цілком закономірним, адже Марта То-
кар є одним зі співзасновників львівської школи ав-
торського текстилю, довготривалий час поєднує те-
оретичні пошуки, практичні експерименти та педа-
гогічні напрацювання у цій царині.
Текстильний вплив, однак, не набуває цитування,
а пристосовується до специфіки моделювання костю-
ма. Якщо сформувати ключові засади авторської кон-
цепції Марти Токар, реалізовані у її колекціях кінця
1950 — початку 1960-х рр., ми виразно можемо про-
стежити, що саме ці засади є базовими для представ-
ників української сучасної фешн-індустрії, які працю-
ють над створенням образів, інспірованих етнічними
мотивами. Зокрема, важливими є такі аспекти:
• творче осмислення крою строю різних етногра-
фічних регіонів (передусім Прикарпаття, Покуття та
Поділля) зі збереженням найвиразніших ознак си-
луету (суголосні тенденції ми виразно можемо також
простежити у творчих пошуках Роксолани Богуць-
кої, зокрема її репрезентативних колекціях, створе-
них для офіційних прийомів дружини колишнього
Президента України, що є свідченням впливу твор-
чого пошуку, започаткованого Мартою Токар);
• вивчення напрацювань модельєрів різних осе-
редків, передусім Києва та Харкова (тут варто від-
значити, що цей процес вивчення не призвів до де-
формації творчої манери художниці, у якій превалює
гранична візуальна виразність, але водночас і
м’якість, легкість та ергономічність силуету);
• використання для оздоблення костюмів декора-
тивних мотивів та орнаментальних елементів, інспі-
рованих народним мистецтвом різних осередків (у
цьому контексті варто вказати, що якщо Марта То-
кар у своїх колекціях виразно тяжіла до творчого
експерименту, нового осмислення традиційних візе-
рунків, то, зокрема, Роксолана Богуцька часто звер-
талась до постмодерністичного цитування, де оздо-
блення могло бути створеним з вишитих частин ав-
тентичних сорочок кінця ХІХ — початку ХХ ст.
Саме тому, на нашу думку, ближчим до запропоно-
ваного Мартою Токар на рівні концептуального ви-
рішення є підхід Олесі Теліженко, зокрема її колек-
цій, інспірованих витинанками);
• акцентування на введення інваріантних стилі-
зованих рослинних мотивів, пов’язаних з народ-
ним мистецтвом різних етнографічних регіонів то-
гочасної України (аспект є винятково знаковим,
адже створені Мартою Токар образи відтворюють
не тільки декоративний пласт, але й зберігають
формотворення суто символічних мотивів оберего-
вого призначення);
• акцент на потребу нового осмислення традиції
як постійного джерела інспірації крою, декору, ко-
лориту та окремих аспектів технології виготовлен-
ня костюма. Актуальність цієї складової творчої
концепції Марти Токар є безсумнівною і постійно
підтверджується вже понад півстоліття. Особливо
чітко ми можемо простежити доцільність такого під-
ходу, якщо проаналізуємо колекції, репрезентовані
на українських фешн-віках, адже за останні деся-
тиліття практично не було жодної акції, де принай-
мі декілька модельєрів би не звертались до інспіра-
ції українського декоративно-ужиткового або ж об-
разотворчого мистецтва. І в цьому ключі потрібно
пам’ятати, що такий підхід став можливим саме за-
вдяки діяльності національно свідомих представни-
ків львівської школи моделювання одягу, і зокрема
Марті Василівні Токар.
Важливо, що кожен комплект, створений Мартою
Токар, послідовно розкриває творчий пошук мисткині,
де стилізація передбачає збереження ключових візу-
альних характеристик джерела інспірації, з одночасним
поєднанням із тогочасними засадами європейського
дизайну костюма. Зокрема, створені мисткинею моде-
лі розкривають тенденцію другої половини 1950-х рр.,
коли відбулось переосмислення силуету з виразним ак-
1149Національні мотиви у декорі костюмів у творчості Марти Токар…
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
центуванням природних форм, зверненням до органіч-
них ліній та загальної витонченості образу.
Таким чином, можна констатувати, що творчий
пошук Марти Токар кінця 1950 — початку 1960-х рр.
у контексті застосування національних мотивів у ди-
зайні костюма передбачав розкриття цілої серії кон-
цептів, які нині постійно актуалізуються представ-
никами української фешн-індустрії. Відповідно,
прослідковується виразна закономірність у тракту-
ванні етно-мотивів, що свідчить про виразну тя-
глість традицій у розвитку українського моделюван-
ня костюма другої половини ХХ ст. Отже, доціль-
ним також є комплексне дослідження передумов
формування сучасного моделювання костюма крізь
призму діяльності локальних будинків моделей, у
контексті чого формувались засади технологічних,
конструктивних та образно-декоративних експери-
ментів, що стали наріжними для формування «укра-
їнського стилю» у світовій моді.
Загалом можна констатувати, що творчі напра-
цювання Марти Токар свідчать про ефективність
вивчення досвідів народного мистецтва з метою їх-
нього переосмислення для дизайну костюма. Окрім
того, характер стилізації, запропонований мистки-
нею, орієнтований на поєднання новацій часу та збе-
реження засад етнічної самоідентифікації, що, фак-
тично, є однією з важливих функцій моди не тіль-
ки ХХ, але й ХХІ ст.
1. Нариси з історії українського декоративно-прикладного
мистецтва / ред. Я. Запаско. — Львів : ЛНУ, 1969. —
192 с.
2. Токар Марта Василівна: Каталог творів і бібліогра-
фія. — Львів, 2000. — 71 с.
3. Турко Х. Українські плахтові тканини Марти Василів-
ни Токар в системі ансамблю українського сценічного
костюма. Машинопис.
4. Чарновський О. Декоративно-прикладне мистецтво /
О. Чарновський // Мистецтво оновленого краю. —
К. : Мистецтво, 1979. — С. 119—172.
5. Режим доступу: http://intkonf.org/turko-hv-unikalni-
plahtovi-tkanini-marti-vasil ivni-tokar-v-sistemi-
ansamblyu-ukrayinskogo-stsenichnogo-kostyumu/.
Maria Kostelna
ON NATIONAL MOTIFS IN DÉCOR
OF COSTUMES AFTER THE EXAMPLES
OF MARTHA TOKAR’S CREATIONS
IN LVIV FASHION HOUSE
Contemporary Ukrainian designers of fashion quite often turn
their attention to the usage of national cultural motifs and folk
art, so fine as decorative applied ones. That’s why in the follow-
ing article some preconditions for specified use of ethnical sty-
ling in the works of Ukrainian designers have been considered
and exemplified by creations of Martha Vasylivna Tokar, a
Lviv fashion house artist. Particularly, there has been performed
an analysis of Martha Tokar’s creative search in the context of
Ukrainian national costume traditions of various ethnographical
regions; the meaning of mentioned phenomena for further de-
velopment of modeling art in Lviv during the 2nd half XX c.
has been defined and presented.
Keywords: ethnical motives, creative search, Lviv fashion
house, design of clothes.
Марія Костельна
НАЦИОНАЛЬНЫЕ МОТИВЫ
В ДЕКОРЕ КОСТЮМОВ НА ПРИМЕРАХ
ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ЛЬВОВСКОГО ДОМА
МОДЕЛЕЙ В ТВОРЧЕСТВЕ МАРТЫ ТОКАР
Современные украинские модельеры часто обращаются к
использованию мотивов национальной культуры, народно-
го искусства, как изобразительного так и декоративно-
прикладного. Именно поэтому в данной статье рассмотре-
ны предпосылки специфики применения этностилистики в
дизайнерских разработках украинских модельеров на при-
мере творчества художника Львовского дома моделей
Марты Васильевны Токар. В частности был осуществлен
анализ творческих поисков Марты Токар в контексте ин-
терпретации традиций украинского народного костюма
разных этнографических регионов и установлено значение
этого явления для дальнейшего развития художественного
моделирования одежды львовского центра во второй по-
ловине ХХ в.
Ключевые слова: этнические мотивы, творческие поиски,
Львовский дом моделей, дизайн одежды.
|