Українське питання в діяльності намісника Галичини Міхала Бобжинського на шпальтах газети «Діло»

Розглянуто діяльність намісника Галичини Міхала Бобжинського (1908–1913), спрямовану на налагодження складних українсько-польських відносин. Відзначено, що в історіографії склався достатньо котраверсійний образ намісника. Його реформаторська політика наштовхнулася на спротив Костелу та правих сил. Н...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автор:	Кучеренко, А.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2015
Назва видання:	Історичний архів. Наукові студії
Теми:	Вітчизняна та всесвітня історія
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95176
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Українське питання в діяльності намісника Галичини Міхала Бобжинського на шпальтах газети «Діло» / А.А. Кучеренко // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2015. — Вип. 15. — С. 63-68. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-95176
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-951762016-02-17T03:02:00Z Українське питання в діяльності намісника Галичини Міхала Бобжинського на шпальтах газети «Діло» Кучеренко, А.А. Вітчизняна та всесвітня історія Розглянуто діяльність намісника Галичини Міхала Бобжинського (1908–1913), спрямовану на налагодження складних українсько-польських відносин. Відзначено, що в історіографії склався достатньо котраверсійний образ намісника. Його реформаторська політика наштовхнулася на спротив Костелу та правих сил. Неприхильно ставився до намісника й орган народно-демократичних сил Галичини – українська газета «Діло». На шпальтах газети не бракувало критичних публікацій на адресу М. Бобжинського. Рассмотрена деятельность наместника Галиции Михала Бобжинского (1908–1913), который задался целью сгладить сложные украинско-польские отношения. Отмечено, что в историографии сложился достаточно контраверсионный образ наместника. Его реформаторская политика встретила противодействие со стороны Костела и правых сил. Негативно относился к наместнику и орган народных демократов Галиции – украинская газета «Дело». На страницах издания было достаточно публикаций относительно М. Бобжинского. It was told about the actions of the governor (1908–1913) which aims were the improvement of the complicated Ukrainian – Polish relations. It was noted that the enough controversial image of the governor was created in the historiography. His reformatory policy faced the resistance of the Roman Catholic church and the right – wing forces. The political body of the people’s democratic forces, the Ukrainian newspaper «Dilo», didn’t approve the governor’s actions. There were critical publications of M. Bobrzynski on the newspaper’s pages. 2015 Article Українське питання в діяльності намісника Галичини Міхала Бобжинського на шпальтах газети «Діло» / А.А. Кучеренко // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2015. — Вип. 15. — С. 63-68. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1609-7742 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95176 94(947:943) uk Історичний архів. Наукові студії Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Вітчизняна та всесвітня історія Вітчизняна та всесвітня історія
spellingShingle	Вітчизняна та всесвітня історія Вітчизняна та всесвітня історія Кучеренко, А.А. Українське питання в діяльності намісника Галичини Міхала Бобжинського на шпальтах газети «Діло» Історичний архів. Наукові студії
description	Розглянуто діяльність намісника Галичини Міхала Бобжинського (1908–1913), спрямовану на налагодження складних українсько-польських відносин. Відзначено, що в історіографії склався достатньо котраверсійний образ намісника. Його реформаторська політика наштовхнулася на спротив Костелу та правих сил. Неприхильно ставився до намісника й орган народно-демократичних сил Галичини – українська газета «Діло». На шпальтах газети не бракувало критичних публікацій на адресу М. Бобжинського.
format	Article
author	Кучеренко, А.А.
author_facet	Кучеренко, А.А.
author_sort	Кучеренко, А.А.
title	Українське питання в діяльності намісника Галичини Міхала Бобжинського на шпальтах газети «Діло»
title_short	Українське питання в діяльності намісника Галичини Міхала Бобжинського на шпальтах газети «Діло»
title_full	Українське питання в діяльності намісника Галичини Міхала Бобжинського на шпальтах газети «Діло»
title_fullStr	Українське питання в діяльності намісника Галичини Міхала Бобжинського на шпальтах газети «Діло»
title_full_unstemmed	Українське питання в діяльності намісника Галичини Міхала Бобжинського на шпальтах газети «Діло»
title_sort	українське питання в діяльності намісника галичини міхала бобжинського на шпальтах газети «діло»
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Вітчизняна та всесвітня історія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95176
citation_txt	Українське питання в діяльності намісника Галичини Міхала Бобжинського на шпальтах газети «Діло» / А.А. Кучеренко // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2015. — Вип. 15. — С. 63-68. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
series	Історичний архів. Наукові студії
work_keys_str_mv	AT kučerenkoaa ukraínsʹkepitannâvdíâlʹnostínamísnikagaličinimíhalabobžinsʹkogonašpalʹtahgazetidílo
first_indexed	2025-07-07T01:54:23Z
last_indexed	2025-07-07T01:54:23Z
_version_	1836951288034623488
fulltext	Випуск 15 63 УДК 94(947:943) Кучеренко А. А., канд. іст. наук, доцент, докторант кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики, Чорноморський державний університет імені Петра Могили, м. Миколаїв, Україна УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ НАМІСНИКА ГАЛИЧИНИ МІХАЛА БОБЖИНСЬКОГО НА ШПАЛЬТАХ ГАЗЕТИ «ДІЛО» Розглянуто діяльність намісника Галичини Міхала Бобжинського (1908–1913), спря- мовану на налагодження складних українсько-польських відносин. Відзначено, що в істо- ріографії склався достатньо котраверсійний образ намісника. Його реформаторська політика наштовхнулася на спротив Костелу та правих сил. Неприхильно ставився до намісника й орган народно-демократичних сил Галичини – українська газета «Діло». На шпальтах газети не бракувало критичних публікацій на адресу М. Бобжинського. Ключові слова: М. Бобжинський; намісник Галичини; українсько-польські відносини; «Діло». Дослідження проблемних питань польсько- українських відносин, що сформувалися на початку XX ст. в Галичині, в останній час перебуває в полі зору багатьох науковців Польщі та України [2–10]. Це позитивно впли- ває на їх об’єктивне висвітлення в наукових розвідках. Джерельною базою для написання статті стали матеріали газети «Діло». Важливе місце відведено спогадам М. Бобжинського, які було написано відразу після його відставки з посади намісника Галичини та згідно з його заповітом надруковано в 1957 р. [11]. Після «весни народів», незважаючи на шалений опір польської панівної адміністрації Галичини та неадекватну позицію до різних ситуацій офіційного Відня, український на- ціональний рух, спираючись на конститу- ційні принципи національної рівноправності народів, здобував для українців дедалі більше прав та свобод. Однією з головних проблем на початку XX ст. в Галичині було розв’я- зання питання зміни виборчого законодавства. Навколо нього точились словесні баталії се- ред польсько-українського політичного про- воду як у стінах Галицького сейму, так і ав- стрійського парламенту, а також на сторінках громадсько-політичних часописів двох табо- рів, публічних зібраннях, конференціях, з’їздах, вічах тощо. Складовою національно-визволь- ного руху українського населення регіону була боротьба за народну освіту. На багато- людних зборах дедалі рішучіше лунали ви- моги ліквідувати дискримінацію українців у галузі освіти, дати українцям можливість реа- лізувати право на власний університет. Польський політичний провід намагався різними постановами крайового сейму, зако- нами (як-то: про урядову мову в адміністра- ціях краю, про поширення компетенції Крайо- вої шкільної ради тощо) забезпечувати «поль- ський характер» відносин у Галичині [12, с. 51]. Отримавши міцні позиції в сеймовому та парламентському представництвах, поль- ські діячі зі Східної Галичини вперто відстою- вали status quo, наголошуючи, що наміснику нічого не залишається, як цілковито усува- тися від будь-якого впливу в політичних пи- таннях на делегацію у Відні, так і на репре- зентацію в крайовому сеймі [1, с. 97]. Міхал Бобжинський, який після загибелі Анджея Потоцького обійняв у 1908 р. посаду намісника, опинився перед нелегкою диле- мою: прислухатися до закликів подоляків та ²сторичний арх³в 64 ендеків і запровадити в Східній Галичині надзвичайний стан або ж здійснити спробу нормалізувати українсько-польські відносини, не вдаючись до силових методів. «Номінація вже з початку зустрілася з недовірою від українців як і поляків. Перші пам’ятали його ще добре з часів віцепрезидентури в Краєвій раді шкільній; другі – не знаємо з яких при- чин – уважали його прихильником україн- ців…» [18, с. 2]. На посаді намісника М. Бобжинський на- магався провадити політику українсько-поль- ського замирення. Характерною в цьому кон- тексті є інавгураційна промова намісника, виголошена польською й українською мовами. «Високий сейм! Номінований ласкою най- яснішого Пана намісником Галичини, прий- маю владу з сильним бажанням збереження в регіоні громадського спокою, дотримання законів і поваги до влади. Є вдячним сус- пільству, яке зрозумівши і відчувши загрозу становища, зумовленого трагічною загибеллю мого попередника, … зобов’язує мене в цій ситуації зберегти спокій. … Не потребую ви- користовувати крайніх заходів. Де є загроза порядку, достатньо направлення урядника намісництва, розгляду скарг. … Налаштований утримати публічний порядок, не можу однак кожного гіркого, знаного прояву публічного життя в нашому суспільстві, кожного зібрання під відкритим небом, кожного походу чи знання, впорядкованих хоч би через радикаль- не угрупування чи об’єднання, були в межах приписів, брати за загрозу того порядку і проти нього апарат влади мобілізувати. … Чим більше маємо публічної свободи, тим далі від мене є думка їх обмежувати, тим більше мушу дбати про те, тим більше повинно дбати саме суспільство, аби кожен орган публічної влади, сповнював своє тяжке завдання, знай- шов у них розуміння. … Зважуючись однак до репресивних засобів на випадок крайньої необхідності, віддаю собі відповідь тому, що для дотримання громадського спокою інших засобів не було. … Йдеться тут перш за все про існування адміністративного апарату, який у нашому краї чисельно, а частково і якісно не відповідає великим, давно бажаним тепе- рішнім помислам діючої адміністрації. Прий- маючи владу, отримав запевнення, що цен- тральний уряд в тому напрямку не пожаліє ані допомоги, ані коштів. … Часи і стосунки, в яких намісник сам міг всіма справами і всіма урядниками особисто керувати, минули. … В міру як адміністративний апарат буде покра- щуватися, краще також буде усувати з нього формалізм і бюрократизм, надихати його тою ініціативою в піднятті й вирішенні справ, чого йому ще бракує. Кроки започатковані мною в тому напрямку кроки переконали мене, що на добру волю і краще бажання урядників можу розраховувати. … Нещастя є таке велике, що всякі сили правительства, краю і цілої суспільності должні ся злучити в цілі його поборювання. Здаючи собі з того справу, запросиваєм всі тоті чинники, котрі би могли допомогти до діла і утворилем Ко- мітет ратунковий начальний, до котрого вій- шли побіч представителі правительства, також репрезентанти Відділу крайового і головних Товариств рільничих польських і русин- ських…» [14, с. 186]. Із приходом до керівництва Галичиною М. Бобжинського починається новий, більш поміркований із боку певної частини поль- ської політичної еліти період відносин між двома народами. М. Бобжинський – чи не єдиний, хто обійняв посаду намісника з чітко сформованою програмою дій [13, c. 136]. Польсько-мовна преса нещадно критикувала намісника. У свою чергу, у газеті «Діло» публікувалися статті, у яких висловлювалося достатньо скептичне ставлення до заяв на- місника та намагань примирити два народи. «Або візьмімо шкільні справи. Пан намісник як президент кураєвої ради шкільної не пови- нен би не знати, що по селах східної Гали- чини українську більшість позбавляють шкіл на користь польської меншості! І при тому всьому він дипломатично говорить, що час почати дискусію про важку проблему шкіл для національних меншин. Так, про школи для української національної меншини по містах почнеться дискусія, результат якої, при ук- Випуск 15 65 раїнсько-ненависному настрої всіх польських кіл та україноїдній тактиці всіх польських властей не залишається ніяких сумнівів, – а тим часом без дискусії провадитиметься по- лонізація українських шкіл в селах східної Галичини» [19, c. 1]. На початку ХХІ ст., перед обличчям роз- витку масових демократичних течій та стрім- кого зростання українського руху східно- галицькі консерватори змушені були визнати необхідність бодай незначних змін. «Якщо представники краківської консервативної школи (М. Бобжинський, В. Коритовський) бачили розв’язання проблеми на шляху ком- промісів з українськими народовцями, то ви- хідці зі Східної Галичини чи ті, хто перебу- вав під впливом східно-галицької шляхти (А. Ґолуховський, Л. Півінський, Альфред По- тоцький, Анджей Потоцький), намагалися стримати національний розвиток українців, представляли останніх у Відні антидержав- ним москвофільським чинником, а на прак- тиці нерідко толерували русофілів» [1, c. 99]. У підтримці москвофілів (русофілів) час від часу був звинувачений і М. Бобжинський. «Виправданням адміністрації, а не констата- цією фактичного стану, є також заява наміс- ника в справі москвофільства. Ексцеленція Бобжинський констатує, що наш народ не є частиною народу російського, заявляє, що супроти російської пропаганди не може бути пасивним і байдужим, і ще додає, що жоден намісник не може бути пасивним і байдужим у тій справі, – а тим часом в дійсності про- довжує на цій лінії москвофільську політику графа Потоцького. Коли статути українських товариств відкидаються за термін український, то статути товариств москвофільських, напи- сані по-російськи, з термінологією русский без перешкоди затверджуються» [19, с. 1]. «Якщо представники правих сил вбачали в політиці М. Бобжинського щодо українців здачу інтересів польської спільноти, то значно пізніше йшлося про те аби використати зов- нішні відмінності, що поділяли той рух і опираючись на одну з течій, та з її допомогою подолати протилежну. Йшлося про вибір партнера, а точніше, визначитися яка з україн- ських течій представляла найменшу загрозу для панування польської шляхти. Українські націоналісти з метою отримання більшого впливу на селян мали рахуватися з їх інтере- сами і виступали проти поміщиків, висуваючи гасло парцеляції маєтків. Царськофільський (русофільський) напрямок вабив шляхту своїм консерватизмом. З іншого боку, інтереси ав- стрійської держави схиляли Відень до здійс- нення тиску на Галичину, аби подолати ца- рофілів, взаємодіяти виключно з націоналіс- тичним напрямком. Конкретно за правління Бобжинського австрійська політика мала на меті наближення до себе українців і встанов- лення польсько-української угоди напередодні все більшої перспективи війни з Росією. Се- ред польської буржуазії ці концепції мали своїх прихильників. … Позиція щодо україн- ців була одним із головних питань, яке поді- ляло польські буржуазні партії на два табори. Було то одним із найважчих політичних питань, які мав розв’язати Бобжинський. У цьому сенсі політика намісника Бобжинського зазнала значних труднощів і зустрічала силь- ний опір. … Не підлягає найменшому сумніву, що сам Бобжинський не був налаштований якось прихильно до українців. Особисто, на- приклад, був неприхильно налаштований до творення українського університету, вважаючи, що українська наука не доросла ще до ство- рення власного вищого навчального закладу. Найближчий співпрацівник Бобжинського, Яворський, писав, що «то є спільною політи- кою» [15, c. 125]. Намісник розраховував замирити дві най- більші національні громади Галичини. Він зблизився з краківськими демократами. За допомогою віденського уряду схилив на свій бік людовців. Однак напруження між двома народами в Східній Галичині невпинно на- ростало. «… Почесний професор львівського університету екселенція Міхал Бобжинський … заявив, що видав обмеження на володіння револьверами, браунінгами і різними пісто- лями, що на його думку полегшить завдання влади. Що ж, як би так ще до того внести для ²сторичний арх³в 66 українського народу закон про товариства і збори, «закрити» українську пресу і замкнути всі школи для українців, то може завдання польської влади в Галичині було би на якийсь час полегшене, – поки рух не вибухнув би з тим більшою силою» [20, с. 1]. «Промовою посла Олесницького україн- ський клуб заповів австрійсько-польському режимові в Галичині боротьбу на життя і смерть… Поляки були промовою Олесниць- кого збентежені» [21, с. 4]. «Розуміємо, яким ударом була ця промова для п. Бобжинського і польських політиків. Бо коли політик з мар- кою такої поміркованості й зваженості, як д-р Олесницький, вдаряє на шефа крайового уряду такою промовою, то це яскравий доказ, до якої міри посунувся режим гніту за прав- ління Бобжинського над українським наро- дом» [22, с. 3]. «Демократи і людовці стали союзниками станьчиків у ставленні до українського пи- тання. … До грудня 1912 р. М. Бобжин- ському та голові Польського кола, демократу Ю. Лєо вдалося переконати польську опози- цію погодитися на проект виборчої реформи, який передбачав для українців 26,5 % місць від загального представництва. Проти цього проекту 26 березня виступив римо-католицький єпископат» [1, с. 128, 130]. З огляду на на- пруження ситуації на Балканському півострові та загрозу фінансової кризи в Галичині, восени 1912 р. кабінет К. Штюрка почав стимулю- вати переговорний процес, унаслідок чого 17 березня 1913 р. було досягнуто польсько- українського компромісу з приводу сеймової виборчої реформи. У цей час університет- ська справа відійшла на другий план, оскільки український табір почав розглядати реформу як першочергове завдання національної полі- тики, реалізація якого сприяла в майбутньо- му відкриттю українського вищого навчаль- ного закладу у Львові. Через ігнорування цен- тральними органами влади настроїв польського єпископату нову виборчу ординацію не було ухвалено. Позитивну роль у цей період віді- грав галицький намісник М. Бобжинський, котрий зумів налагодити співпрацю між поль- ською та українською сторонами, чим значно зменшив гостроту польсько-українського ан- тагонізму в краї [16, с. 13]. Тому не дивно, що М. Бобжинський здобув серед українців прихильні відгуки за намагання утвердити засади гідності кожного громадянина, відно- вити віру суспільства в силу права. Згодом один із лідерів української націонал-демо- кратії Кость Левицький писав: «Недавно по- мерлий д-р Михайло Бобжинський заслужив собі у нас, українців, щоби його згадати не- злим словом» [17]. Намісник, пов’язаний найтісніше класови- ми інтересами зі шляхтою, не мислив про зміну наявного стану речей. Тим не менше, М. Бобжинського не можна вважати за типо- вого націоналіста, бракувало йому тенденцій до розпалювання національного антагонізму. Подібно до більшості консерваторів, вважав за найбільшу небезпеку розгортання револю- ційного руху. Для мешканців Західної Гали- чини зв’язок між класовою та національною свідомістю українців був менш істотним, ніж для подоляків. На політику станьчиків і М. Бобжинського впливали також інтереси Австро-Угорської монархії, з якими він був пов’язаний, як, зрештою, з інтересами поль- ської шляхти. ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА 1. Мудрий М. Галицькі намісники в системі українсько-польських взаємин (1849–1914) / М. Мудрий // Вісник Львівського університету. – Львів : ЛДУ ім. Івана Франка, 1998. – Вип. 33. – Серія історична. 2. Сінкевич Є. Г. Міхал Бобжинський: життєвий шлях та наукова діяльність (1849–1935) / Є. Г. Сінкевич // Сумська старовина : наук. журн. з історії та культури України. – Суми : СДУ, 2006. – № 20. – С. 90–95. 3. Сінкевич Є. Г. Міхал Бобжинський: суспільно-політична діяльність / Є. Г. Сінкевич // Історичний архів. Наукові студії : зб. наук. праць. – Миколаїв : ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. – Вип. 5. – С. 60–63. 4. Baran A. Michał Bobrzyński (1848–1935) a mit Habsburgów / A. Baran, Z. Baran // Znak. – 1984. – R. 36. – Nr. 1. – S. 95–102. Випуск 15 67 5. Bardach J. O Michałe Bobrzyńskim nad Newa, Sekwaną i Weltawą / J. Bardach // Ustrój i prawa w przeszłości dalszej i bliższej. Studia historyczne o prawie dedukowane prof. S. Grodziskiemu w pięćdziesiątą rocznicę pracy naukowej / pod red. J. Malca, W. Urszczaka. – Kraków : Wyd. UJ, 2001. – S. 239–254. 6. Bartel W. Michał Bobrzyński (1849–1935) / W. Bartel // Spór o historyczna szkoła krakowska: Stulecie katedry historii polski Uniwersytetu Jagellońskiego 1869–1969 / pod red. C. Bobińskiej. – Kraków : Wyd. Literackie, 1972. – S. 145–189. 7. Buszko J. Polityka Michała Bobrzyńskiego w kwestii ukraińskiej (1906–1913) / J. Buszko // Ukraińska myśl polityczna w XX wieku. Materiały z międzynarodowej konferencji naukowej zorganizowanej przez Instytut Historii Uniwersytetu Jagiellońskiego i Fundację św. Włodzimierza Chrzciciela Rusi Kijowskiej w Krakowie, 1990 / pod red. M. Pułaskiego. – Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. – Nr. 1088. – Prace Histo- ryczne. – Z. 103. – Kraków, 1993. – S. 63–70. 8. Daszyk K. Idea parlamentarna a kwestia «silnego rządu» w refleksji historycznej Michała Bobrzyńskiego / K. Daszyk // Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace historyczne / pod red. K. Baczkowskiego. – Kraków, 1998. – Nr. 1219. – Zesz. 125. – S. 109–128. 9. Dembiński B. Michał Bobrzyński. Próba charakterystyki człowieka i działalności / B. Dembiński // Przeględ Historyczny. – 1936. – T. 33. – S. 333–340. 10. Аркуша О. Міхал Бобжинський та українське питання в Галичині / О. Аркуша // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип. 35–36. – Львів, 2000. – С. 168–206. 11. Bobrzyński M. Z moich pamiętników / M. Bobrzyński ; wstęp i przypisy A. Galos. – Wrocław ; Kraków : Wyd. Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, 1957. – XXXII, 404 s. 12. Плекан Ю. Польсько-українські взаємини на початку ХХ століття у Галичині (за матеріалами архівних збірок Ягелонського університету) / Ю. Плекан // Питання історії України : збірник наук. статей кафедри історії України Чернівецького нац. ун-ту імені Юрія Федьковича. – Т. 9. – Чернівці : Зелена Буковина, 2006. – С. 50–52. 13. Łazuga W. Michał Bobrzyński. Myśl historyczna a działalność polityczna / W. Łazuga. –Warszawa : PWN, 1982. 14. Цит. за Сінкевич Є. Г. Краківська історична школа в польській історіографії / Є. Г. Сінкевич. – Миколаїв : ЧДУ ім. П. Могили, 2010. – 357 с. 15. Jaworski W. Listy z Sejmu r. 1910 / W. Jaworski. – Kraków : Wyd. C.K. UJ, 1911. 16. Уська У. Р. Українське питання в Галичині у політиці австрійського уряду в 1907–1914 рр. : автореф. дис. … канд. іст. наук / У. Р. Уська. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2005. 17. Левицький К. Д-р Михайло Бобжинський в українській політиці / К. Левицький // Діло. – 1935. – Ч. 187. – 17 липня. 18. З-за куліс галицької адміністрації // Діло. – 1910. – 27 серпня. 19. Промова намісника / Ред. стаття // Діло. – 1910. – 21 січня. 20. Дві промови // Діло. – 1910. – 23 вересня. 21. Пани Бобжинський і Бінерт перемахнулися // Діло. – 1910. – 5 листопада. 22. Гончі п. Бобжинського // Діло. – 1910. – 13 листопада. А. А. Кучеренко, Черноморский государственный университет имени Петра Могилы, г. Николаев, Украина УКРАИНСКИЙ ВОПРОС В ДЕЯТЕЛЬНОСТИ НАМЕСТНИКА ГАЛИЦИИ МИХАЛА БОБЖИНСКОГО НА СТРАНИЦАХ ГАЗЕТЫ «ДЕЛО» Рассмотрена деятельность наместника Галиции Михала Бобжинского (1908–1913), который задался целью сгладить сложные украинско-польские отношения. Отмечено, что в историографии сложился достаточно контраверсионный образ наместника. Его реформаторская политика встретила противодействие со сто- роны Костела и правых сил. Негативно относился к наместнику и орган народных демократов Галиции – украинская газета «Дело». На страницах издания было достаточно публикаций относительно М. Бобжин- ского. Ключевые слова: М. Бобжинский; наместник Галиции; украинско-польские отношения; «Дело». А. А. Kucherenko, Petro Mohyla Black Sea State University, Mykolaiv, Ukraine UKRAINIAN ISSUE IN THE ACTIVITY OF THE GOVERNOR OF GALICIA MICHAEL BOBRZYNSKI IN THE NEWSPAPER «DILO» It was told about the actions of the governor (1908–1913) which aims were the improvement of the complicated Ukrainian – Polish relations. It was noted that the enough controversial image of the governor was created in the historiography. ²сторичний арх³в 68 His reformatory policy faced the resistance of the Roman Catholic church and the right – wing forces. The political body of the people’s democratic forces, the Ukrainian newspaper «Dilo», didn’t approve the governor’s actions. There were critical publications of M. Bobrzynski on the newspaper’s pages. Keywords: M. Bobrzynski; the governor of Galicia; Ukrainian – Polish relations; «Dilo». © Кучеренко А. А., 2015 Дата надходження статті до редколегії 12.07.2015 Рецензенти: д-р іст. наук, професор Сінкевич Є. Г.; д-р іст. наук, професор Котляр Ю. В.

Українське питання в діяльності намісника Галичини Міхала Бобжинського на шпальтах газети «Діло»

Репозитарії

Схожі ресурси