Молоді роки Івана Мазепи у висвітлені сучасної російської історіографії: крізь призму «імперської візії»

Стаття висвітлює особливості зображення ранньої біографії Івана Мазепи в працях сучасних російських істориків, які дотримуються «імперської візії» щодо постаті гетьмана І. Мазепи та історії України. Особливу увагу звернуто на намагання сучасних російських істориків презентувати ранню біографію...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Яценко, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2014
Schriftenreihe:	Історіографічні дослідження в Україні
Schlagworte:	Проблемна історіографія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95313
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Молоді роки Івана Мазепи у висвітлені сучасної російської історіографії: крізь призму «імперської візії» / В. Яценко // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 24. — С. 298-328. — Бібліогр.: 47 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-95313
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-953132016-02-22T03:02:19Z Молоді роки Івана Мазепи у висвітлені сучасної російської історіографії: крізь призму «імперської візії» Яценко, В. Проблемна історіографія Стаття висвітлює особливості зображення ранньої біографії Івана Мазепи в працях сучасних російських істориків, які дотримуються «імперської візії» щодо постаті гетьмана І. Мазепи та історії України. Особливу увагу звернуто на намагання сучасних російських істориків презентувати ранню біографію гетьмана як шерег перманентних зрад. Концентруючись на аналізі зображення І. Мазепи в доробку І. Андреева, Г. Саніна та В. Артамонова, автор наголошує, що негативний образ Мазепи вони будують, повторюючи численні антимазепинські міти російської і почасти української історіографії ХІХ–ХХ ст. The article devotes the peculiarities of Young Ivan Mazepa’s image in works of contemporary Russian historians, who support the “imperial vision” of Hetman Mazepa and Ukrainian History in general. Particular attention is paid to the attempts of modern Russian scientists to provide an early biography of the Hetman as a string constant betrayals. By focusing on the analysis of Mazepa in the works of I. Andreev, G. and B. Sanin Artamonov, the author stresses that the negative image of Mazepa researchers create repeating antimazepinsky’s myths of Russian and Ukrainian historiography of the ХІХ–ХХ centuries. 2014 Article Молоді роки Івана Мазепи у висвітлені сучасної російської історіографії: крізь призму «імперської візії» / В. Яценко // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 24. — С. 298-328. — Бібліогр.: 47 назв. — укр. XXXX-0023 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95313 [929 Іван Мазепа:930.2](470+571) uk Історіографічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемна історіографія Проблемна історіографія
spellingShingle	Проблемна історіографія Проблемна історіографія Яценко, В. Молоді роки Івана Мазепи у висвітлені сучасної російської історіографії: крізь призму «імперської візії» Історіографічні дослідження в Україні
description	Стаття висвітлює особливості зображення ранньої біографії Івана Мазепи в працях сучасних російських істориків, які дотримуються «імперської візії» щодо постаті гетьмана І. Мазепи та історії України. Особливу увагу звернуто на намагання сучасних російських істориків презентувати ранню біографію гетьмана як шерег перманентних зрад. Концентруючись на аналізі зображення І. Мазепи в доробку І. Андреева, Г. Саніна та В. Артамонова, автор наголошує, що негативний образ Мазепи вони будують, повторюючи численні антимазепинські міти російської і почасти української історіографії ХІХ–ХХ ст.
format	Article
author	Яценко, В.
author_facet	Яценко, В.
author_sort	Яценко, В.
title	Молоді роки Івана Мазепи у висвітлені сучасної російської історіографії: крізь призму «імперської візії»
title_short	Молоді роки Івана Мазепи у висвітлені сучасної російської історіографії: крізь призму «імперської візії»
title_full	Молоді роки Івана Мазепи у висвітлені сучасної російської історіографії: крізь призму «імперської візії»
title_fullStr	Молоді роки Івана Мазепи у висвітлені сучасної російської історіографії: крізь призму «імперської візії»
title_full_unstemmed	Молоді роки Івана Мазепи у висвітлені сучасної російської історіографії: крізь призму «імперської візії»
title_sort	молоді роки івана мазепи у висвітлені сучасної російської історіографії: крізь призму «імперської візії»
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Проблемна історіографія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95313
citation_txt	Молоді роки Івана Мазепи у висвітлені сучасної російської історіографії: крізь призму «імперської візії» / В. Яценко // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 24. — С. 298-328. — Бібліогр.: 47 назв. — укр.
series	Історіографічні дослідження в Україні
work_keys_str_mv	AT âcenkov molodírokiívanamazepiuvisvítlenísučasnoírosíjsʹkoíístoríografííkrízʹprizmuímpersʹkoívízíí
first_indexed	2025-07-07T02:06:33Z
last_indexed	2025-07-07T02:06:33Z
_version_	1836952053530755072
fulltext	298 УДК[929 Іван Мазепа:930.2](470+571) Владислав Яценко МОЛОДІ РОКИ ІВАНА МАЗЕПИ У ВИСВІТЛЕНІ СУЧАСНОЇ РОСІЙСЬКОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ: КРІЗЬ ПРИЗМУ «ІМПЕРСЬКОЇ ВІЗІЇ» Вступ Гетьман Іван Мазепа є однією з небагатьох українських історичних постатей ранньомодерної доби чиє ім’я доволі міцно вписано до російського історичного наративу. За своєю значу- щістю Мазепа мало чим поступається іншій поважній для української і російської історіографії постаті – гетьманові Богданові Хмельницькому. Щоправда, якщо першого, російські історики XIX–ХХ ст., зображували переважно у світлих тонах, то щодо другого, проголошеного ще Пєтром І «другим Іудою», не шкодували чорних барв. Належачи до антигероїв, гетьман Мазепа на сторінках російських історичних праць, за невеликим виключенням поставав, зазвичай, у зрілому віці і на відміну від свого головного опонента, царя-реформатора і першого росій- ського імператора Петра І, чи низки інших дієвих осіб Великої північної війни – Карла ХІІ чи Алєксандра Мєншикова, не міг похизуватися інтересом істориків до його ранішнього минулого. У дослідженнях, написаних у ХІХ–ХХ ст., в яких історики усе ж згадували про ранні роки життя гетьмана, ці згадки містили обмаль інформації про походження, освіту та життя молодого Мазепи до часу обрання його на гетьманство. До того ж вони були не предметом самостійного пошуку російськими науковцями документальних свідчень про молоді роки гетьмана у архівах, а переповіданням фактів, наявних у творах укра- їнських, польських чи французьких, мова йде насамперед про французького просвітника Марі Франсуа Аруе, якого більшість 299 знає за його псевдо – Вольтер, авторів, що виявляли до постаті гетьмана значно більший інтерес. Такий підхід хоча і дозволяв підсилювати міфічний образ «другого Іуди», який ще в молоді роки виявляв порочні схильності, втім доволі мало давав уявлення про гетьмана, як реальну історичну постать. Доки російська історична візія щодо минулого України була домінуючою, за часів імперії Романових та особливо СРСР, такий підхід до постаті гетьмана не викликав істотних запе- речень, а найбільший інтерес істориків зосереджувався навколо питання, коли Мазепа вирішив зрадити російському цареві, чи як писали за радянських часів «Росії та братньому союзові російського та українського народів». Втім після розпаду СРСР ситуація істотно змінилася. Російські науковці доволі болісно поставилися до відмови їх українських колег від русоцент- ричного бачення української минувшини і повернення до пан- теону українських національних героїв низки раніше табуйо- ваних постатей ранньомодерної історії, серед яких І. Мазепа посідав чільне місце. Прагнучи спростувати нові підходи до постаті гетьмана в сучасній українській історіографії, що ґрунтуються насамперед на положеннях державницької історіографії вироблених у ХХ ст., чимало російських істориків, не будучи фахівцями з україністики, яка як самостійний напрямок почала розвиватися у РФ лише після 1991 р., спробували втім презентувати власне бачення постаті гетьмана Мазепи. За методологічну основу частині російських істориків при цьому слугувала «імперська —————— Відзначимо, що наявні на сьогодні в сучасній російській істо- ричній науці ґрунтовні дослідження, щодо постаті гетьмана І. Мазепи, були написані, чи не єдиним фаховим російським україністом, про- фесором СПбГУ Татьяною Таїровою-Яковлєвою. Втім з огляду на її вишкіл та підходи щодо висвітлення ранньомодерного минулого України в цілому і І. Мазепи зокрема, що співпадають із тенденціями у вітчизняній та світовій україністиці, але істотно суперечать оцінкам і трактуванням пануючим у сучасній російській історичній науці в цій розвідці ми згадаємо про її доробок побіжно. Останній безсумнівно заслуговує на окрему розвідку над якою ми зараз працюємо. 300 візія» на українське минуле. Для останньої властивим є опертя на праці російських дослідників доби імперії Романових і СРСР та співзвучний їм за багатьма нюансами, щодо негативного ставлення до постаті І. Мазепи, доробок народницької школи української історіографії, презентований передусім працями Миколи Костомарова, Олександра Лазаревського, Володимира Антоновича та Дмитра Яворницького. Нам вже доводилося висловлювати свою думку щодо особ- ливостей застосування російськими вченими «імперської візії» для аналізу подій ранньомодерного минулого України пов’яза- них із козацько-московськими взаєминами1. Тож у цій розвідці ми хотіли б розглянути застосування сучасними російськими науковцями окресленого вище підходу щодо висвітлення моло- дих років Івана Мазепи, від народження до часу обрання його на гетьманство. Молоді роки Івана Мазепи у прочитанні Ігоря Андрєєва Одним із перших сучасних істориків, хто у своїх працях звернувся до ранньої біографії гетьмана Мазепи, був москов- ський дослідник Ігорь Андрєєв. У 2001 р. він опублікував роз- відку під назвою «Мазепа Герой или изменник?», де заперечував ймовірність ідеалізації гетьмана, наголошуючи, що головними, притаманними Мазепі, рисами були егоцентризм, себелюбство, любов до влади, а також «безпринципність і нерозбірливість у досягненні мети». Дослідник підкреслював, що Мазепа не знав почуття вдячності, а його життєвий шлях – це «нескінчений ланцюг зрад, інтриг та брехні»2. Серед тих, кого гетьман ввів у оману або зрадив, дослідник згадав, Яна ІІ Казиміра, Петра Дорошенка, Івана Самойловича, Васілія Голіцина та Карла XII3. Приписуючи І. Мазепі три зради ще до часу його обрання на гетьманство, дослідник побіжно згадав, що він здобув гарну освіту, навчався у єзуїтській школі та юність провів при коро- лівському дворі Яна Казиміра4. Згадка про освіченість майбут- нього гетьмана, так само, як і перерахунок його «зрад» постійно з’являються у працях вченого, а в останній його монографії, присвяченій Полтавській битві, дістали доволі цікаве поєднання. 301 Відзначивши, що розум і освіченість не є гарантією високих чеснот, дослідник вкотре наголосив, що життєвий шлях І. Ма- зепи являв собою ланцюг нескінчених зрад та інтриг, а спроби «деяких українських дослідників виправдати таку поведінку прагненням гетьмана послужити «вітчизні» не здаються пере- конливими. Навпаки, сумною є історія держави, де постаті подібні до Мазепи, претендують на роль національних героїв»5 . Наведені пасажі із праць І. Андрєєва видаються нам цікавими із низки причин. По-перше, відзначивши в своїй останній моно- графічній роботі відсутність зв’язку між освіченістю та мораль- ними чеснотами, науковець застосував до І. Мазепи підходи, які раніше опробував при порівнянні московського царя Алєксєя Міхайловіча та шведської королеви Христини6. Щоправда, по- рівнюючи представників двох правлячих династій, дослідник був значно стриманішим у висновках, ніж у випадку із геть- маном. По-друге, ймовірно не усвідомлюючи цього, І. Андрєєв у своїх публікаціях презентував новий підхід до зображення геть- мана, який невдовзі підхопили й інші прихильники «імперської візії». Останній передбачав критику сучасної української істо- ріографії за глорифікацію гетьмана та зображення Мазепи як людини, чиїм політичним кредо ще з молоду була зрада. Візія Гєннадія Саніна Одним з перших, хто підхопив та розвинув положення наявні у працях І. Андрєєва щодо Мазепи, був поважний російський науковець, співробітник РАН і один з визнаних фахівців росій- ської історії XVII ст. – Гєннандій Санін. У доповіді, яка була виголошена на засіданні ІРІ РАН 1 квітня 2004 року щодо порівняння Б. Хмельницького і І Мазепи, а в подальшому опуб- лікована як стаття7, дослідник, демонструючи свою неприязнь до постаті Мазепи, значно ретельніше за попередника вдався до відтворення його біографії. При цьому науковець висловив чимало «цікавих» припущень і тверджень дотичних ранньої біографії гетьмана. Так, зокрема, Мазепа був звинувачений у тому, що свою політичну кар’єру розпочав зі зради свого народу, Гетьманщини 302 та Московії. Приводом для подібного припущення став той факт, що близько 1655 р. у віці 15-16 років, за підрахунками Г. Саніна, Мазепа став покойовим короля Яна ІІ Казиміра і в такий спосіб розпочав зближення із Річчю Посполитою. На думку автора саме тоді, ймовірно вперше у житті, він зрадив присязі, яку знов таки ймовірно, разом із киянами приніс у 1654 р. цареві Алєксєю Міхайловічу перед московським по- сланцем Бутурліним8. Як посланець Яна ІІ Казиміра у 1660 р. Мазепа доклав своїх рук до переходу Юрія Хмельницького на бік Речі Посполитої під час Чуднівської епопеї. У 1666 р. під час антипольського повстання на правобережжі Мазепа зраджує Яна ІІ Казиміра і переходить на службу до Петра Дорошенка. Потім почергово Мазепа зраджує Петра Дорошенка, Івана Самойловича, а вже будучи гетьманом царівну Софью та князя Васілія Голіцина у 1689 р, у 1708 р. Пєтра І і на останок робить спробу зрадити Карла ХІІ9. Як бачимо перелік «зрад», припи- суваних Мазепі замолоду, істотно зріс, втім як засвідчує нау- ковий апарат праць Г. Саніна головним джерелом з якого він брав фактичну складову про молоді роки свого антигероя була праця М. Костомарова10. Що ж до інтерпретації наведених фак- тів, то остання швидше за все була зумовлена прихильністю російського історика до «імперської візії», адже жодного нового джерела на підтвердження своїх припущень науковець не навів Молодість Івана Мазепи у висвітленні Владіміра Артамонова Інтерпритація Г. Саніна щодо висвітлення молодих років гетьмана повністю була відтворена в дослідженнях ще одного сучасного представника РАН, Владіміра Артамонова. Останній, напередодні та під час відзначення в Україні та РФ у 2008– 2009 рр. низки заходів щодо вшанування 300-ліття антимосков- ського виступу гетьмана І. Мазепи 1708 р. та 300-річчя Пол- тавської битви 1709 р., опублікував чимало матеріалів, у яких вдавався до висвітлення постаті гетьмана Мазепи, зокрема і його ранньої біографії11. 303 Погляди В. Артамонова, як було вже зазначено, багато у чому співпали із поглядами на постать гетьмана Г. Саніна. Втім, не бажаючи бути лишень ретранслятором чужих ідей і при- пущень, російський науковець істотно збагатив і доповнив доробок свого колеги. Так, наприклад, припущення Гєннадія Саніна, що Іван Мазепа опинився при польському королів- ському дворі зрадивши царській присязі у 1654 р., науковець перетворив на довершений факт. Здійснив він це, щоправда, не шляхом введення у науковий обіг нових джерел з РГАДА, а лишень застосувавши певні стилістичні зміни: речення, що містили припущення були трансформовані на стверджувальні12. Одночасно, дослідник цілком самостійно виявив, що в часі між 1660, коли І. Мазепа начебто, доклав рук до переходу на бік Речі Посполитої Юрія Хмельницького і зрадою Яна ІІ Казиміра у 1666 р., на той час королівський покойовий у 1661 р. «зрадив» також шляхтича Яна Хризостома Пасека, звинувативши його у спробі підняти рокош у литовському війську13. Відкриваючи читачам і науковцям раніше невідомі обставини перебування майбутнього керманича Гетьманщини при королівському дворі, співробітник РАН зазначав, що православний шляхтич проникся там ідеями польської мегаломанії і месіанізму, набув польської свідомості, внаслідок чого, вочевидь, ніколи не вдавався до критичних висловів щодо Речі Посполитої, та потайки вважав москавитів «варварами-схизматиками»14. Значно далі за свого колегу із РАН В. Артамонов підійшов також при розкритті причин, які зумовили залишення молодим Мазепою королівського двору. Якщо Г. Санін, покликаючись на дослідження українського історика Тараса Чухліба, вбачав го- ловну причину у прагнені доглянути за старим батьком і лише побіжно згадав про романтичну плітку, яку розпускав аби ском- прометувати Мазепу його особистий ворог Я. Пасек15, то Арта- монов оповідання щодо пані Фальбовської виклав як доведений факт16. Повторивши звинувачення щодо мазепинських зрад Пет- ра Дорошенка, Івана Сомойловича, князя Васілія Голіціна та царівни Софьї, російський історик так захопився змалюванням гетьмана як «маститого перевертня»17, що ймовірно вперше в історіографії, на сторінках власних досліджень, висунув звину- 304 вачення гетьманові у тому, що той через власний егоїзм і побоювання за життя, не попередив Карла XII про численні труднощі, з якими той міг зіткнутися під час походу на Москву18. Доводиться тільки дивуватися, чому в переліку «зрад» гетьмана, у обліку яких дослідник навіть заплутався, він не згадав «справу Соломона» прописану у науковому доробку Ніколая Устрялова та Вєніаміна Шутого19. Низку сюжетів, пов’язаних із цією справою, в контексті загострення москов- сько-річпосполитських взаємин під час війни з Османською імперією на початку 90-х рр. XVII ст., дослідник у своїй творчості неодноразово висвітлював20. Вище наведені пасажи дають чимало цікавої інформації як для аналізу тих змін, що зазнає російська історіографія у висвітленні постаті гетьмана І. Мазепи і обізнаності російських вчених в українській минувшині. Ще раз наголосимо, донедавна російські науковці не виявляли фахової зацікавленості до реконструкції ранньої біографії Мазепи, залишаючи це питання на розгляд їх українських колег (дивись додаток № 1). Мізерна інформація щодо освіти Мазепи наявна у роботах істориків аматорів та фахових дослідників XIX–XX ст. переважно зводи- лася до того, що освіту він здобув у єзуїтів, знав кілька мов, число і найменування яких могли різнитися, молодість провів при королівському дворі і їздив на навчання до Європи (дивись додаток № 2). Деякі із цих сюжетів могли не згадуватись, як наприклад перебування при королівському дворі відсутні у текстах Платона Бєкєтова21, чи згадки про навчання у Київ- ському колегіумі і Західній Європі, відсутні в працях Ніколая Устрялова, Ніколая Полєвого, Вєніаміна Бергмана22, або ж на- вчання у єзуїтів відсутнє у доробку поважного знавця біографії Пєтра Вєлікого і історії Росії XVIII ст. Ніколая Павлєнка23. Натомість в українській історіографії з кінця XIX cт. юнацькі роки гетьмана почали викликати посилену увагу науковців, що зумовлювалося не останньою мірою підняттям цього питання у гетьманській біографії, написаній Федором Уманцем24. Через брак джерельної бази, українські дослідники від кінці ХІХ століття і до сьогодні презентують читачам дещо різні відповіді на час, коли молодий Мазепа опинився при королівському 305 дворі, як відбувалося його кар’єрне просування, у якому єзуїт- ському колегіумі він навчався, скільки тривали його студії у Європі тощо (більш детально із цього приводу дивись додаток № 2). Більше того частина вітчизняних науковців і російський україніст Таїрова-Яковлєва воліють25, повністю або почасти, не вдаватися при висвітленні цих сюжетів до конкретної хроно- логії. Серед тих же, хто у своїх працях зазначав приблизний час появи Мазепи при королівському дворі, Ф. Уманець, Д. Доро- шенко та І. Крип’якевич вважали, що це сталося до 1652 р.26, сучасна дослідниця Ольга Ковалевська, вочевидь, підводячи перебування Мазепи при королівському дворі максимально близько до часу його європейських студій, вважає що це сталося у 1656 рр., тоді як скажімо чернігівський дослідник біографії Мазепи Сергій Павленко відносить цю подію до 1659 р.27 Враховуючи вище наведені припущення Г. Саніна та тверд- жування В. Артамонова, що Мазепа опинився при королів- ському дворі саме після 1654 р. видаються нам вкрай конт- роверсійними. Що ж до звинувачення молодого шляхтича у зламанні клятви Алєксєю Міхайловічу, то перефразовуючи відо- мий афоризм доцільно поставити питання, а чи була ця клятва? В історіографії є інформація щодо присяги Адама-Степана Мазепи, білоцерківського отамана і батька майбутнього геть- мана, щодо останнього таких відомостей не має28. За подібних обставин припущення, а тим більше твердження про присягу І. Мазепи висловлені поважними співробітниками РАН, пред- ставники якого часто дорікають своїм закордонним колегам незнанням російських джерел, але самі демонструють голослів- ність, вже було піддано критиці, із боку перманентного опо- нента В.А. Артамонова, Т. Таїрової-Яковлєвої29. У висвітленні сучасними російськими вченими сюжету, щодо служби Мазепи при дворі Яна ІІ Казиміра, увагу привертатає той факт, що останнє також трактовано як зраду. Дозволимо собі відзначити, що тут авторів підводить слабке знання укра- їнських реалій другої половини XVII ст, та застосування до них лекал московської історії. Для дітей козацької старшини навча- тися на території Речі Посполитої чи перебувати при королів- ському дворі не було чимось надзвичайним. Як засвідчує знаний 306 український археограф Юрій Мицик пізніше за Мазепу при королівських Дворах Міхала Вишневецького-Корибута та Яна ІІІ Собєського перебували сини гетьмана Михайла Ханенка та кошового Івана Сірка, а також небіж Павла Тетері Василь Іск- рицький30. Попри козацьку революцію 1648–1657 років та Руїну Річ Посполита залишалася для еліти Гетьманщини відкритим і притягальним світом, дверима до Європи, у які вона охоче спрямовувала своїх чад для науки та набуття виховання. Нарешті не все так просто і з навчанням Івана Мазепи у єзуїтському колегіумі. Серед українських науковців наявні роз- біжності щодо визначення в якому саме колегіумі Краківському, Варшавському чи Полоцькому навчався молодий гетьман. Нещодавно російський дослідник життєпису Мазепи Т. Таїрова- Яковлєва взагалі припустила, щоправда без покликання на джерела, що майбутній гетьман, на відміну від Богдана Хмель- ницького взагалі не навчався у єзуїтів, а був лише студентом Київського колегіуму31. Врешті-решт, сам В. Артамонов, спира- ючись на чужі припущення, також має труднощі із визначенням місця розташування єзуїтського колегіуму, де навчався май- бутній гетьман. У своєму виступі і подальшій публікації 2008 р. він відряджає гетьмана до Варшави, а вже у своїй монографії 2009 р. до Кракова32. Істотну пікантність і без того кумедній ситуації додає той факт, що в обох випадках російський нау- ковець покликається на вже згадувану працю свого колеги Г. Саніна. Натомість останній у своїй розвідці, зокрема і на 75 сторінці, на яку покликається В. Артамонов33, жодним сло- вом не прохопився про навчання І. Мазепи у будь-якому з єзуїтських колегіумів. Ба , навпаки, Санін зазначив, що освіту майбутній гетьман здобував освіту у Києво-Могилянському колегіумі, а вже потім за кордоном, в європейських універ- ситетах Голандії, Італії, Німеччини і Франції34. Далі більше. Мазепа ніяк не міг докласти рук до переходу Юрія Хмельницького на бік речі Посполитої у 1660 р, хоча б тому, що не мав політичного впливу ані в Варшаві, ані в Чигирині. Від 1659 до 1663 р. він просто виконував королівські дипломатичні доручення як посланець, а не дипломат на кшталт Казиміра Бєньовського. Що ж до причин укладання Юрієм 307 Хмельницьким у 1660 році Слободищинського трактату, то досліднику було б значно доречніше пояснити його невдово- ленням серед козацької еліти умовами Переяславської угоди 1659 р. Олії у вогонь додавали ще й безкомпромісність царської політики щодо Гетьманщини. Останнє знайшло відображення у небажання царської адміністрації йти на порозуміння із стар- шиною та гетьманом з низки питань внутрішньої і зовнішньої політики Гетьманату і намаганні спілкуватися із гетьманський урядом з позиції сили. Не останню роль у загостренні козацько- московських взаємин відіграв також і особистісний конфлікт у взаєминах гетьмана Юрія Хмельницького із київським воєводою Васілія Шерємєтьєва35. Усі ці причини викладені у доробку вже згадуваної Т. Таїрової-Яковлєвої, В. Артамонов мав би знати, тим більше, що його бачення перебігу Руїни дослідниця на початку 2000-них вже критикувала36. Втім захопившись очор- ненням постаті гетьмана дослідник усіляко оминає увагою будь- які факти, що суперечать його задуму. Найбільший виявом консерватизму і неадекватного став- лення до предмету дослідження нам видається сприйняттям за чисту монету легенди щодо амурних пригод Мазепи із пані Фальбовською. У працях російських істориків ХІХ–ХХІ ст. ця історія наведена у спогадах Яна Хризостома Пасека викорис- товувалась на підкреслення виявленої ще у молодості похіт- ливості і аморальності Мазепи та пояснення чому він залишив королівську службу37. Маємо відзначити, що згадку про неї, як дійсний факт відтворюють і ті науковці, що намагаються пре- зентувати гетьмана поза межами імперської парадигми. Прикла- дом цього слугують розвідки, написані переважно із опертям на дослідження вітчизняних і закордонних україністів XIX–XX cт., співробітника Інституту всесвітньої історії РАН Алєксандра Чудінова38. Втім, заради об’єктивності, слід відзначити, що далеко не всі адепти імперської візії схильні довіряти спогадам Пасека. Вже згадуваний,не прихильний до гетьмана Г. Санін, подібно до Костомарова, вбачав у ній лише плітку39 [9, c. 76]. Дозволимо собі відзначити що в історіографії вже давно існує критичне ставлення до творчості Я. Пасека про який 308 російський науковець не міг не знати40 [49, s. 100; 50, s. XXVI– LV; 51, р. 65]. Маючи чималий літературний хист, Пасек за життя був, за твердженням польського історика Владислава Чаплинського, «склочник зі склочників»41 [50, s. XXXVI], на сторінках своїх мемуарів охоче мстився за допомогою власної уяви усім кого недолюблював. Серед тих на кому він гострив своє перо були і польська королева Марія Людовіка і молодий Іван Мазепа42 [50, с, 57]. Останнього він спочатку позбавив спадкового шляхетства, а потім змусив у ролі викритого і побитого коханця мчати у чім мати народила на коні до якого він був прив’язаний43 [53, s. 171–172, 232–234]. Про те що ця історія є мало правдоподібною і у ній відчувається звернення її автора до міту про Іполіта і Федру відзначав зокрема і Т. Мацьків44 [54, с, 175–177; 27, с. 26–27]. З працями останнього В. Артамонов хоч і обізнаний, як засвідчує бібліографія його розвідок, проте використовує їх вкрай вибірково, зазвичай, для наведення покликань на якийсь конкретний факт. Небажання враховувати науковий доробок інших і ігнору- вання нововідкритих документів,навіть якщо вони походять із РГАДА призводить до того, що російський науковець хоч і не так кричуще, як його колега Г. Санін, додає Мазепі кількість міфічних зрад, роблячи його одним з головних винуватців у поваленні І. Самойловича45 [10; 11, с. 18; 12, c. 17; 13, с. 348– 349], подібне тлумачення відверто суперечить нововиявленим і опублікованим Т. Таїровою-Яковлєвою джерелам. Останні свід- чать, що у старшинській змові проти І. Самойловича мало заможний і не впливовий серед старшини Мазепа відігравав роль статиста, а перша скрипка у створені старшинського до- носу та повалені гетьмана належала генеральному писареві Василію Кочубею46 [55, с. 192–193; 29, с. 49–50; 40, с. 43–55]. Приписувати Мазепі зраду гетьмана П. Дорошенка також недоречно. У реаліях ранньомодерного часу, про що свідчить шотландський найманець Патрік Гордон, перехід полонених на службу до тих, хто їх полонив було справою буденною, яка мала певний ритуал. Останній передбачав для полоненого право переходу на службу до того, хто його полонив вразі, якщо попереднє командування полоненого не викупало47 [56, с. 69–70, 309 95, 97, 223, 225–226]. П. Дорошенко не викупав Мазепи, то ж той міг і мав особисто подбати про своє подальше життя та існування. Висновки Підбиваючи підсумки, відзначимо, що для частини сучасних російських істориків Мазепа так і не став об’єктом наукових досліджень, залишаючись втіленням мітичного «другого Іуди». Негативно реагуючи на наявні в сучасній українській історіо- графії трансформації, що супроводжуються відходом від русо- центрічної візії українського минулого та поверненням до пантеону національних героїв І. Мазепи, російські науковці І. Андрєєв, Г. Санін і особливо В. Артамонов намагаються у своїх працях презентувати образ «анти-Мазепи». Витворений із врахуванням «імперської візії» ранньомодерної історії України, цей образ, зокрема його біографічна складова ранніх років Мазепи, містить чимало мітів, що подають негативне трак- тування будь-яких вчинків майбутнього гетьмана. Варто від- значити,що надаючи в котре нове життя історії щодо пані Фальбовської, чи винаходячи новий міт про зраду юним Мазе- пою українського народу і Московії, через зламання ним клятви буцімто принесеної у Переяславі у 1654 р., частина сучасних російських дослідників є відверто неготовою до діалогу із низки питань, пов’язаних із постаттю Мазепи з українськими коле- гами, чи поодинокими фаховими російськими україністами. Водночас консервування і примноження мітів навколо постаті І. Мазепи є однією з багатьох ознак того, що в історичній науці РФ йде процес винайдення української історії, який значна частина науковців готова здійснити саме в межах імперського бачення історії України. —————— 1 Яценко В. Сучасна російська історіографія про козацьку рево- люцію1648–1657 рр. // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. (Нова серія). – 2005. – Т. 11. – С. 282–267; Яценко В. 310 Українські фрагменти в студіях російського військового історика Алєксандра Малова // Збірник Харківського історико-філогічного това- риства (Нова серія). – 2008. – Т. 13. – С. 299–318; Яценко В. Антимосковський виступ Війська Запорізького низового на чолі із кошовим Костем Гордієнком у 1709 р. в зображенні сучасної росій- ської історіографії: до постановки проблеми // Наукові записки. Збір- ник праць молодих вчених та аспірантів. – 2011. – Т. 22. – С. 5–14; Яценко В.Б. Батуринська трагедія 1708 р. у висвітлені сучасної росій- ської історіографії // Сіверщина в історії України. Збірник наукових праць. – К.–Глухів., 2012. – Вип. 5. – С. 188–194. 2 Андреев И. Мазепа. Герой или изменник? // «Знание-сила». – 2001. – № 4. – С. 125–126. 3 Андреев И. Мазепа С. 126; Андреев И. Алексей Михайлович. – М.: Молодая гвардия. – М., 2006. – С. 573–574; Андреев И. Алексей Михайлович. 2-е изд., исправл. – М.: Молодая гвардия – М., 2006. – С. 573–574; 4 Андреев И. Мазепа. – С. 125. 5 Андреев И.Л. На пути к Полтаве. – М.: Вече, 2009. – С. 299. 6 Андреев И. Алексей Михайлович … – С. 39; Андреев И. Алексей Михайлович. 2-е изд., исправл… – С. 39. 7 Санин Г. Богдан Хмельницкий и Иван Мазепа // Труды института истории Российской истории РАН. – М., 2006. – Вып. 6. – С. 65–90. 8 Там само. – С. 74–75. 9 Там само. – С. 75–76, 78–81, 85–87. 10 Там само. – С. 88–89. 11 Артамонов В.А. Вторжение шведской армии на Гетьманщину в 1708 г. и Иван Мазепа // Украина и Россия: история и образ историю Материалы конференции. (3–5 апреля 2008, Институт Европы РАН) // Режим доступу: http://www.hist.msu.ru/Labs/UkrBel/materials.htm; Арта- монов В.А. Вторжение шведской армии на Гетьманщину в 1708 г. и Иван Мазепа // Артамонов В.А., Кочегаров К.А., Курукин И.В. Втор- жение шведской армии на Гетманщину в 1708 г. – СПб., 2008. – С. 16– 18; Артамонов В.А. Полтавское сражение. К 300-летию Полтавской победы. – М., 2009. – С. 347–349; Артамонов В. Горький путь пре- дательства. Мазепа и шведы в 1708 году // Родина. – 2009. – № 7. – С. 17. 12 Артамонов В.А. Вторжение шведской армии… // Режим доступу: http://www.hist.msu.ru/Labs/UkrBel/materials.htm; Його ж. Вторжение шведской армии на Гетьманщину … – С. 16; Його ж. Полтавское 311 сражение… – С. 347; Його ж. Горький путь предательства. Мазепа и шведы в 1708 году // Родина. – 2009 – № 7. – С. 17. 13 Артамонов В.А. Вторжение шведской армии // Режим доступу: http://www.hist.msu.ru/Labs/UkrBel/materials.htm; Артамонов В.А. Втор- жение шведской армии на Гетьманщину… – С. 16–17; Артамонов В.А. Полтавское сражение… – С. 347; Артамонов В. Горький путь… – С. 17. 14 Артамонов В.А. Вторжение шведской армии // Режим доступу: http://www.hist.msu.ru/Labs/UkrBel/materials.htm; Його ж. Вторжение шведской армии на Гетьманщину… – С. 16–17; Його ж. Полтавское сражение… – С. 347; Його ж. Горький путь… – С. 17. 15 Санин Г. Богдан Хмельницкий… – С. 76. 16 Артамонов В.А. Вторжение шведской армии // Режим доступу: http://www.hist.msu.ru/Labs/UkrBel/materials.htm; Його ж. Вторжение шведской армии на Гетьманщину… – С. 16–17, 22; Його ж. Полтавское сражение… – С. 347–348, 352. 17 Артамонов В.А. Вторжение шведской армии // Режим доступу: http://www.hist.msu.ru/Labs/UkrBel/materials.htm; Його ж. Вторжение шведской армии на Гетьманщину… – С. 17–18; Його ж. Горький путь… – С. 17; Його ж. Полтавское сражение… – С. 358. 18 Артамонов В.А. Вторжение шведской армии // Режим доступу: http://www.hist.msu.ru/Labs/UkrBel/materials.htm; Його ж. Вторжение шведской армии на Гетьманщину… – С. 33; Його ж. Горький путь… – С. 18; Його ж. Полтавское сражение… – С. 360. 19 Устрялов Н.Г. История царствования Петра Великого. – СПб.: Типография II-го отделения Собств. Его Имп. Вел. Канцелярии, 1858. – Т. ІІ. Потешные и Азовские походы. – С. 197, 201, 203; Шутой В.Е. Борьба народных масс против нашествия армии Карла ХІІ. – М., 1958. – С. 64–65; Шутой В.Е. Измена Мазепы // Исторические записки. – 1950. – Т. 31. – С. 163–165; Шутой В. Народна війна на Україні проти швед- ських загарбників у 1708–1709 рр. – К., 1951. – С. 25. 20 Артамонов В.А. Страны Восточной Европы в войне с Османской империей // Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XVII в. Ч. ІІ / Отв. Ред. Г.Г. Литаврин. – М. Памятники исторической місли, 2001. – С. 309–312; Artamonow W.A. Rosja, Rzeczpospolita i Krym w latach 1686–1699 // Studia i materiaіły z czasów Jana III // Acta Universitatis Wratislaviensis. – 1992. – № 1418. – Historia CII. – S. 35. 21 Бекетов П. Собрание портретов россиян знаменитых. – М.: Типо- графия Семена Силивановского, 1821. – С. 151. 312 22 Устрялов Н. История царствования Петра Великого. – СПб.: Типография II-го отделения Собств. Его Имп. Вел. Канцелярии, 1858. – T. I. – Господство царевны Софьи. – С. 200; Бергман В. История Петра Великого / Пер. с нем. Егор Аладьин. – Спб.: Типография Конрада Вингебера, 1833. – Т. ІІ. – С. 105; Полевой Н.А. История Петра Первого. – Спб.: Типография К. Жернакова., 1843. – Т. І. – С. 200. 23 Павленко Н.И. Петр Великий. – М.: Мысль, 1991, – С. 262. 24 Уманец Ф. Гетман Мазепа. Историческая монография. – СПб.: Типография М. Меркушева, 1897. – С. 1–25. 25 Яковенко Н. Нариси історії середньовічної та ранньомодерної України. – Видання друге, перероблене і розширене. – К.: Критика, 2005. – С. 400; Мицик Ю. Іван Мазепа. – К., 2007. – С. 21–22; Яков- лева Т.Г. Мазепа-гетман: в поисках исторической объективности // Но- вая и Новейшая история. – 2003. – № 4. – С. 46; Таирова-Яковлева Т.Г. Мазепа. – М.: Молодая гвардія, 2007. – С. 15–17. 26 Уманец Ф. Гетман Мазепа… – С. 14; Дорошенко Д. Мазепа в історичній літературі і житті // Мазепа. Збірник. – Т. І // Праці укра- їнського наукового інституту. – Варшава, 1939. – Т. XLVI. – Серія, історична книга 5. – С. 16; Велика історія України. У 2-х томах. – К.: Глобус, 1993. – Т. ІІ. – С. 105. 27 Ковалевська О. Іван Мазепа:у запитаннях та відповідях. – К.: Темпора, 2008. – С. 24; Ковалевська О. Іван Мазепа. – К.: Дельта, 2009. – С. 9; Павленко С. Іван Мазепа. – К.: Вид. Дім «Альтернативи», 2003. – С. 29; Шляхи: Науково-популярне видання. – К.: Темпора, 2009. – С. 39. 28 Лазаревський Ал. Заметки о Мазепе // КС. – 1899. – Т. LX. – № 3. – Отд. 1. – С. 461; Оглоблін О. Нариси з історії України. – К.: Вид-во АН УРСР, 1941. – Вип. VI. Україна в кінці XVII – в першій чверті XVIIІ ст. – С. 9; Оглоблін О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. – 2-е доповнене видання. – Нью-Йорк–Київ–Львів–Париж–Торонто, 2001. – С. 59–60; Оглоблін О. Гетьман Іван Мазепа і Москва // Іван Мазепа і Москва: Історичні розвідки і статті. – К., 1994. – С. 18. 29 Таирова-Яковлева Т.Г. Иван Мазепа и Российская империя. Исто- рия предательства». – М.: Центерполиграф, 2011. – С. 10. 30 Мицик Ю. Іван Мазепа… – С. 22. 31 Таирова-Яковлева Т.Г. Иван Мазепа. – С. 9, 27. 32 Артамонов В.А. Вторжение швед ской…// Режим доступу: http://www.hist.msu.ru/Labs/UkrBel/materials.htm; Його ж. Вторжение шведской армии… – С. 16; Його ж. Горький путь… – С. 17; Його ж. Полтавское сражение. – С. 347. 313 33 Артамонов В. А. Вторжение швед ской… // Режим доступу: http://www.hist.msu.ru/Labs/UkrBel/materials.htm; Його ж. Вторжение шведской армии… – С. 102; Його ж. Горький путь… – С. 20; Його ж. Полтавское сражение. – С. 347. 34 Санин Г. Богдан Хмельницкий… – С. 71–72; 74–75. 35 Яковлева Т. Руїна Гетьманщини: Від Переяславської ради-2 до Андрусівської угоди (1659–1667 рр.) / Пер з рос. Л. Білик. – К. Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. – С. 20–21, 32–33, 38–45, 46–47, 48, 55, 130; Яковлева Т.Г. Проблемы взаимоотношения украины и России 1654–1667 гг. // Белорусcия и Украина: История и культура. Еже- годник 2003 / Ин-т славяноведения; Гл. ред. Б.Н. Флоря. – М.: Наука, 2003. – С. 43–44. 36 Дискуссия по докладам В.А. Артамонова и А.И. Миллера // Белоруссия и Украина: История и культура. Ежегодник 2003 / Ин-т славяноведения; Гл. ред. Б.Н. Флоря. – М.: Наука, 2003. – С. 74–76. 37 Бекетов П. Собрание портретов С. 151; Устрялов Н. История царствования Петра Великого… – T. I. – Господство царевны Софьи. – С. 200–201; Бергман В. История Петра Великого… – С. 257; Полевой Н.А. История Петра Первого… – С. 105; Павленко Н.И. Петр Великий... – С. 262; Голиков И.И. Дополнение к Деяниям Петра Великого. – М.: Университетская типография у Ридгера и Клаудїя, 1795. – С. 3–4; Соловьев С.М. История России с древнейших времен. 1675–1676. – М.–Харьков: ООО «Издательство АСТ», «Фолио», 2001, – Кн. VI. – Т. XI–XII. – 1657–1676. – С. 622–623; История России XVIII–XIX веков / Л.В. Милов, Н.И. Цимбаев; под ред. Л.В. Милов. – М.: Эксмо, 2006. – С. 41. 38 Чудинов А.В. Гетман Иван Мазепа // Европа. Международный альманах. – 2002. – Вып. 2. – С. 207; Чудинов А.В. Гетман Иван Мазепа // Актуальные проблемы всеобщей истории. Межвузовский сборник научных статей. – 2003. – Вып. 2. – С. 138. 39 Санин Г. Богдан Хмельницкий… – С. 76. 40 Brückner A. Literatura polska : początki – rozwój – czasy ostatnie. – Warszawa: Trzaska, Evert i Michalski, 1931. – S. 100; Czaplinski Wl. Wstep // Pasek J. Pamiętniki. – Wroclaw: Wydawnictwo zakladu naro- dowiego imiennia Ossolinskiego, 1952. – S. XXVI–LV; Mackiw T.F Biographical Sketch of Prince Mazepa (1639–1709) // The Ukrainian Review. – 1965. – Vol. XII. – № 4. – Р. 65. 41 Czaplinski Wl. Wstep… – S. XXXVI. 42 Мицик Ю. Мемуари Яна Пасека про Івана Мазепу // Сіверян- ський літопис. – 2009. – № 6. – С. 57. 314 43 Pasek J. Pamiętniki. – Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1955. – S. 171–172, 232–234. 44 Мицик Ю. Іван Мазепа… – С. 26–27; Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687–1709. – Вид. друге, доповнене. – Київ–Полтава, 1995. – С. 175–177. 45 Артамонов В.А. Вторжение шведской армии // Режим доступу: http://www.hist.msu.ru/Labs/UkrBel/materials.htm; Його ж. Вторжение шведской армии на Гетьманщину… – С. 18; Його ж. Горький путь… – С. 17; Його ж. Полтавское сражение… – С. 348–349. 46 Таирова-Яковлева Т.Г. Мазепа… – С. 49–50; Таирова-Яковлева Т.Г. Иван Мазепа… – С. 43–55; Яковлева Т.Г. Донос старшини на І. Са- мойловича: аналіз першоджерел // УІЖ. – 2006. – № 4. – С. 192–193. 47 Гордон П. Дневник 1635–1659 / Патрик Гордон; пер., ст., примеч. Д.Г. Федосова; отв. Ред. М.Р. Рыженков. – М.: Наука, 2005. – С. 69–70, 95, 97, 223, 225–226. 315 Д од ат ок 1 У кр аї нс ьк а іс то рі ог ра ф ія На вч ан ня в єз уїт сь ко му ко ле гіу мі Ав то р і на зв а п ра ці, ст ор інк и Рі к на ро дж ен ня По хо дж ен ня На вч ан ня у К иїв сь ко му ко ле гіу мі , вк аз івк а р ок ів пр и н ая вн ос ті Ва рш ав - сь ки й Кр ак івс ьк ий По ло ць ки й Пе ре бу ва нн я п ри ко ро лів сь ко му д во рі, із за зн ач ен ня м по са ди По їзд ка на на вч ан ня за ко рд он , вк аз івк а к ра їн, де на вч ав ся За зн ач ен ня зн ан ня м ов 1 2 3 4 5 6 7 8 Ба нт ыш -К ам ен ск ий Д м. Ис то ри я М ал ой Ро сс ии . – К .: Ч ас , 19 93 . – С . 6 56 на ро ди вс я у с ел і Ма зе пи нц і Ки ївс ьк ої гу бе рн ії, c. 34 0, 55 8 шл ях ти ч c. 34 0 на вч ав ся у єз уїт ів c. 34 1 Ма ло ро сій - сь ка , ла ти на , нім ец ьк а і по ль сь ка , c. 34 1 Ба нт ыш -К ам ен ск ий Д м. Ма зе па . – М .: Ти по гр аф ия А вг ус та Се ме но ва , 1 99 3 16 44 , с . 5 –6 Ма зе пи нц і, Ки ївс ьк а гу бе рн ія, біл я Б іло ї Це рк ви Да вн я М ал о- ро сій сь ка фа мі лія , к им сл уж ив йо го ба ть ко не від ом о, с. 5 на вч ав ся у єз уїт ів с. 5 Пр и п ол ьс ьк ом у ко ро лів сь ко му дв ор і б ув ж ал ув а- ни й у па жи , с лу - жи в, за св ідч ен - ня м су ча сн ик ів, у г ва рд ії Я на Ка зи ми ра , с . 6 До ск он ал о во ло дів ла ти но ю і по ль сь ки м, по ча ст и зн ав ні ме - ць к у , с . 6 Ма ро ке ви ч М . Іс то рія Ма ло ро сії / В ідп . р ед . і ав то р п ер ед . Ю .С . Ш ем шу че нк о. – К. : К он це рн «В ид ав - ни чій Д ім «І н Ю ре », 20 03 . – С . 4 22 по ля к уч ен ь є зу їті в 316 1 2 3 4 5 6 7 8 Ко ст ом ар ом Н .И . Ге тм ан И ва н С те па но - ви ч М аз еп а. – К .: Ра ду га , 2 00 5, с. 64 , с. 7– 8 Пр ав ос ла в- ни й ш ля хт ич ку рс на вч ан ня пр ох од ив д ес ь у п ол ьс ьк ом у у чи ли щі Сл уж ив пр и Я ні Ка зи ми рі по ко - єв им д во ря ни но м По ль сь ка , ру си нс ьк а, нім ец ьк а, ла ти на Ко ст ом ар ов Н .И . Ма зе па . – М .: Ре сп уб ли ка , 1 99 2. – С. 19 –2 0, 22 16 29 р. (в тім ст ав ив під су мн ів цю д ат у,я ку на вів по кл и- ка юч ис ь н а від ом ос ті на да ні гр аф ом Бр юе ль - Пл ят ер ом ), с. Ма зе пи н- ці не по да лік Бі ло ї Це рк ви Ш ля хе тс ьк о- го ро ду , ге рб у Б он ч На вч ав ся ри то ри ці у Ки єв і, з гід но Ве ли чк о Сл уж ив пр и Я ні Ка зи ми рі по ко єв им дв ор ян ин ом Їзд ив на на вч ан ня за ко рд он на тр и р ок и, ко ш т ом ко ро ля Ум ан ец Ф . Г ет ма н Ма зе па . И ст ор ич ес ка я мо но гр аф ия . – С Пб .: Ти по гр аф ия М . М ер ку - ше ва , 1 89 7. – 9 2 с . 16 29 аб о де що піз ніш е (1 63 3) , с. 11 13 Ма ло ро сій - сь ки й шл ях ти ч У 16 49 р. бу в ст уд ен то м Ки ївс ьк ої бр ат сь ко ї ко ле гії , с. 14 , 2 4 На вч ав ся «ф іло со - фі ї» дв а ро ки с. 14 . До П ол ь- щі у Ва р- ша ву пр иб ув мі ж 16 49 – 16 52 р. , с. 14 , 2 4 На вч ан ня за ко рд он ом мо гл о в ідб у- ти ся у 16 54 – 16 57 рр . с . 2 4 Ру сь ки й, по ль сь ки й, 317 1 2 3 4 5 6 7 8 Ка ма ни н И . Р ец на : Ге тм ан М аз еп а. Ис то ри че ск ая мо но гр аф ія Ф. М. У ма нц а. Сп б. 18 97 . С тр . 4 55 [Р ец ен зія ] // К С. – 18 99 . – Т . L X. – № 3. – От д. 2. – С. 10 8– 11 5 16 29 с. 10 8 Пе рв існ у ос віт у зд об ув у Ки ївс ьк ій бр ат сь кій шк ол і д е пе ре бу ва в у 16 48 р. Ос віт у з ак інч ив у Ва рш ав і С. 10 8 Бу в п аж ем пр и пе рс он і к ор ол я С. 10 8 Ла за ре вс ьк ий А л. За ме тк и о М аз еп е / / КС . – 18 99 . – Т . L X. – № 3. – От д. 1. – С. 45 7– 48 5 Ск еп ти чн о ст ав ив ся до д ат и на ро дж ен ня Ма зе пи у 16 29 чи 16 33 р. , с. 46 3– 46 4 По ча в ос віт у у Ки ївс ьк ій ак ад ем ії, с. 46 3 За вд як и б ат ьк ов і по тр ап ив д о к ол а ко ро лів сь ки х дв ор ян . П ісл я по ве рн ен ня із за ко рд он у, де на вч ав ся , с та в по ко єв им , с . 2 62 Ко ро ль ві д- ря дж ав йо го на вч ат ис я з а ко рд он , с. 46 2– 46 3 Гр уш ев сь ки й М . Р ец .: Ф. М. У ма не ц. Ге тм ан Ма зе па . И ст ор ич ес ка я мо но гр аф ія, С пб ., 18 97 , с . 1 +4 55 +І ІІ / / ЗН ТШ . – 18 98 . – Т . 2 1. – К н. 1. – С . 2 0– 23 . На ро ди вс я пр ав до по - діб но на - пр ик інц і 20 -х рр . XV II с т., с. 21 . Гр уш ев ск ий М . О че рк и ис то ри и у кр аи нс ко го на ро да . – И зд . в то ро е до п. – С Пб , Т ип ог ра - фи я т ов ар ищ ес тв а «О бщ ес тв ен на я п о- ль за ». – 1 90 6. – с . 5 12 Ки ївс ьк ий шл ях ти ч Мо ло діс ть пр ов ів пр и п ол ьс ьк ом у дв ор і, я к п аж С. 32 1 318 1 2 3 4 5 6 7 8 Гр уш ев сь ки й М . Іл юс тр ов ан а і ст ор ія Ук ра їни – Ре пр ин тн е ви да нн я – К ., 1 99 2 ко ло 16 40 р. 36 1 с . Ук ра їнс ьк ий шл ях ти ч з Бі ло це рк ів- щи ни Бу в х ло пц ем ви - сл ан ий на ко ро лів - сь ки й д вір , с . 3 61 Бо рщ ак І. Ма зе па . Лю ди на й іст ор ич ни й дія ч. До по від ь н а св ят оч ній ак ад ем ії На ук . Т -в а. Ім . Ш ев - че нк а 1 1 в ер ес ня 19 32 // З НТ Ш . – 19 32 – Т. C LII . – C . 1 –3 3 за св ідч ен - ня м де як их вк аз іво к су ча сн ик ів біл я 1 64 0 р . С. 4 шл ях ти ч Ве ли чк о і Ор ли к за зн ач ал и, що М аз еп а на вч ав ся у Ки ївс ьк ій ак ад ем ії С. 4 Пі зн іш е по ль сь кі дж ер ел а вк аз ую ть на По ло ць к, як м ісц е на вч ан ня ге ть ма на С. 4 Бу в п ок ой ов им Ян а К а з им ир а ч и йо го д ру жи ни Ма рії Л уїз и С. 4 Бу в у Ф ра нц ії Іта лії і Н ім еч - чи ні, як св ід- чи ли Б ал юз та О рл ик , а ле су мн івн о що до ві дв і- ди н Г ол ла нд ії пр о щ о й де - ть ся у по ль - сь ки х в ка зів - ка х. 16 59 р. вж е б ув у По ль щі . С . 4 До ро ше нк о Д . М аз еп а в і ст ор ич ній л іте ра ту рі і ж ит ті // М аз еп а. Зб ір- ни к. – Т . І // П ра ці ук - ра їнс ьк ог о н ау ко во го інс ти ту ту . – В ар ша ва ., 19 39 . – Т . X LV I. – С е- рія , іс то ри чн а к ни га 5. – С . 3 –3 4 20 бе ре зн я 16 32 р. , да та не пе в- на , в из на - че на М. С. В оз ня - ко м. С . 3 . Ук ра їнс ьк ий шл ях ти ч, с. 15 Вч ив ся в Ки ївс ьк ій ко ле гії , с . 1 6 За од ніє ю ве рс ією на вч ав ся у є зу ї тс ьк ій ко ле гії у Ва рш ав і, за ін шо ю – в П ол оц ьк у, с. 16 Мі ж 16 50 –1 65 2 р р. по тр ап ив д о к ор о- лів сь ко го д во ру Ян а К аз им ир а, де пе ре бу ва в я к п аж . С. 16 За ко рд он ом пе ре бу ва в 3 р ок и н а на вч ан ні, сп ец іал ьн о їзд ив д о Го лл ан дії , аб и с ту дію - ва ти ар ти ле - рій сь ке ми ст ец тв о. С. 16 319 1 2 3 4 5 6 7 8 Кр ип ’як ев ич І. Ве ли ка іст ор ія Ук ра їни . У 2- х то ма х. – К ., 1 99 3. – Т. ІІ Не ма є п ев - ни х в ідо - мо ст ей пр о на ро дж ен ня , на ро ди вс я мі ж 16 29 – 16 32 рр . с. 10 5 Не ма є п ев - ни х в ідо - мо ст ей пр о ос віт у, йм о- вір но ст уд і- юв ав у Ки ївс ьк ій ак ад ем ії с. 10 5 Йм ов ірн о вч ив ся в єз уїт сь кій ко ле гії у Ва рш ав і с. 10 5 Бу в п ри ко ро лів - сь ко му д во рі у 16 49 –1 6 5 2 р р . с. 10 5 На вч ав ся за ко рд он ом , с. 10 5 Кр уп ни ць ки й Б. Д. Ге ть ма н М аз еп а т а йо го д об а / П ер . з нім ец ьк ої О. К. С тр ук е- ви ча ; П ер ед мо ва В. М. Го ро бц я. – К ., 20 03 рік на ро д- же нн я з ал и- ша єт ьс я не з’я со ва - ни м, на йв і- ро гід ніш им и є 1 63 2 а бо 16 39 рр . с. 19 шл ях ти ч сп оч ат ку вч ив ся у Ки єв о- Мо ги - ля нс ьк ій ко ле гії , с . 2 1 по тім мо жл ив о в є зу їт- сь кій ко ле гії у Ва рш ав і, с. 21 На вч ан ня у П ол оц ь- ку не пр ав - до по діб не , че ре з в ід- да ле ніс ть ро зт аш у- ва нн я і від су т- ніс ть зв ’яз ків у ро ди ни Ма зе п і з ци м мі ст ом 15 -р ічн ий М аз еп а бу в п аж ем пр и дв ор і Я на Ка зи ми ра , с . 2 1 Зг ідн о Ер аз ма От він ов ск ог о бу в в ідр яд - же ни й ко ро ле м із дв ом а і нш и- ми то ва ри ша - ми за ко рд он дл я вд ос ка на - ле нн я о св іти . Бу в у Г о лл ан - дії д ля оп ан ув ан ня те хн іки ар ти ле рій - сь ко го ми ст ец тв а, с. 21 320 1 2 3 4 5 6 7 8 Ог ло бл ін О. Н ар ис и з іст ор ії У кр аїн и. – К . Ви д- во А Н УР СР , 19 41 . – В ип . V I. Ук ра їна в кін ці XV II – в пе рш ій чв ер ті XV IIІ ст . 20 бе ре зн я 16 32 р. с. 9 По хо ди в з пр ав об е- ре жн ої ук ра їнс ьк ої шл ях ти , с . 9 Вч ив ся у Ки єв о- Мо ги - ля нс ьк ій ко ле гії , с . 9 чи у По ло ць кій єз уїт сь кій ко ле гії , с. 9 Ка р’є ру ро зп оч ав пр и д во рі у к ор ол я Ян а К а з им ир а, в як ог о б ув по ко - єв им д во ря ни но м, с. 9 На вч ав ся у За хід ній Єв ро пі, від від ав Фр ан цію , Іта лію та Ні ме чч ин у, є від ом ос ті, щ о ви вч ав ар ти - ле рій сь ку сп ра ву у Го лл ан дії . По ве рн ув ся до П ол ьщ і на пр ик інц і 50 -х рр . XV II с т., с. 9 Ог ло бл ін О. Ге ть ма н Іва н М аз еп а т а й ог о до ба . – 2- е д оп ов не не ви да нн я. – Н ью -Й ор к– Ки їв– Ль вів –П ар иж – То ро нт о, 20 01 Пр ав до по - діб но на ро ди вс я 20 бе ре зн я 16 39 р. в с. Ма зе пи н- ці, с. 60 шл ях ти ч Вч ив ся у Ки єв о- Мо ги - ля нс ьк ій ко ле гії пр од ов - жи в н ав - ча нн я у єз уїт сь кій ко ле гії в Ва рш ав і, с. 61 За ін ши ми ме нш пе вн им и да ни ми у По ло ц ь ку С. 61 бу в п ок оє ви м у ко ро ля Я на Ка зи ми ра Пр иб ли зн о у 16 56 – 16 59 рр . по бу ва в в Ні ме чч ин і, Іта лії та Фр ан ції . Є зв іст ка , щ о бу в у Н іде р- ла нд ах , д е ви вч ав ар ти - ле рій сь ку сп ра ву , с . 6 1 321 1 2 3 4 5 6 7 8 Ог ло бл ін О. Ге ть ма н Іва н М аз еп а і М ос кв а // І ва н М аз еп а і Мо ск ва : Іс то ри чн і ро зв ідк и і ст ат ті. – К. , 19 94 . – С . 1 1– 47 До ск он ал о від ом о, що на ро ди вс я він в ст ар ій ук ра їнс ьк ій шл ях ет сь кій ро ди ні Бі ло - це рк івс ьк ог о по віт у в ро до во му се лі Ма зе - пи нц і, 1 8 с . вч ив ся сп оч ат ку у Ки єв о- Мо ги - ля нс ьк ій ко ле гії Пр од ов - жи в с во є на вч ан ня фі ло со фі ї у є зу їт- сь кій ко ле гії в Ва рш ав і С. 18 На пр ик інц і 1 65 9 р . по ве рн ув ши сь із за ко рд он у б ув зр об - ле ни й Я но м Ка зи - ми ро м ко ро лів сь - ки м по ко єв им д во - ря ни но м. Д ос лід - ни ки сп ер еч аю ть ся чи це бу ло пр и д во - рі Ян а К аз им ир а чи ко ро ле ви М ар ії Лю дв ик и, с. 19 16 58 р. ви їха в з а ко рд он д ля за ве рш ен ня св оє ї о св іти й на бу тт я д ип - ло ма ти чн ог о до св іду Су бт ел ьн ий О . Ма зе пи нц і. Ук ра їнс ьк ий се па ра ти зм на по ча тк у X VI II с т. / П ер . з а нг л. В . К ул ик а. – К. , 19 94 на йв іро гід - ніш е н ар о- ди вс я 2 0 бе ре зн я 16 39 р. в с. Ма зе пи н- ця х, с. 17 шл ях ти ч сп оч ат ку на вч ав ся у Ки єв о- Мо ги - ля нс ьк ій ак ад ем ії, с. 18 по тім на вч ав ся у Єз уїт сь кій ко ле гії у Ва рш ав і, с. 18 За вд як и з в’я зк ам ба ть ка із по ль - сь ки ми м аг на та ми Ма зе па ст ав ко ро лів сь ки м ка ме рг ер ом Ко шт ом ко ро - ля за ве рш у- ва в н ав ча нн я у Є вр оп і. П ро - тя го м 16 56 – 16 59 рр . п ер е- бу ва в у Н іме ч- чи ні, Іт ал ії т а Фр ан ції , с . 1 8 Па вл ен ко С . Ів ан Ма зе па . – К ., 2 00 3 20 бе ре зн я 16 39 р. 13 с. до 16 57 р. на вч ав ся у Ки єв о- Мо ги - ля нс ьк ом у ко ле гіу мі , с. 24 у К ра ків - сь кій єз у- їтс ьк ій ак ад ем ії мі г н ав ча - ти ся д о аб о п ісл я від від ин Де ве нт е- ра у Го лл ан дії у П ол оц ь- ку йм о- вір но м іг на вч ат ис я піс ля по - ве рн ен ня із Де ев ен - те ра , с . 2 6 16 59 р. ст ав по ко єв им Я на Ка зи ми р а С. 29 16 57 р. бу в на діс ла ни й до Го лл ан дії на вч ат ис я ар ти ле рій сь кі й с пр ав і, д е пе ре бу ва в рік . С . 2 5. До Фр ан ції їз ди в у 1 65 9 р . в же як по ко єв ий , с. 29 322 1 2 3 4 5 6 7 8 Да шк ев ич Я . Ів ан Ма зе па і Р ос ія // Да шк ев ич Я . П ос та ті: На ри си пр о д іяч ів іст ор ії, по літ ик и, ку ль ту ри / 2 -ге ви д. , ви пр ав л. й до по вн . – Л. : П іра мі да , 2 00 7. – С. 20 1– 20 4 По хо ди в і з да вн ьо го шл ях ет сь ко го ро ду , о сн ов ні зе мл і я ко го бу ли на П ра - во бе ре жж і, не да ле ко Біл ої Це рк ви , с. 20 1 За кін чи в ук ра їнс ьк у Ки ївс ьк у ко ле гію за кін чи в ла ти но - мо вн у ко ле гію у Ва рш ав і аб о у По ло ць ку Де сь у 16 59 р оп ин ив ся пр и дв ор і п ол ьс ьк ог о ко ро ля Я на Ка зи ми ра , м ав ти ту л ко ро лів - сь ко го па жа , с . 2 02 Йм ов ірн о д ва ро ки пр ов ів за ко рд он ом , ма бу ть , с ам е у Г ол ла нд ії ст уд ію ва в ар ти ле рій сь к е м ис те цт во , с. 20 2 Як ов ен ко Н . Н ар ис и іст ор ії с ер ед нь ов ічн ої та ра нн ьо мо де рн ої Ук ра їни . – В ид ан ня др уг е, пе ре ро бл ен е і ро зш ир ен е. – К ., 2 00 5 20 бе ре зн я 16 39 р. У с. Ма зе пи н- ця х Б іло - це рк івс ьк ої за мк ов ої ок ру ги , с. 40 0 з р од ин и з ам ко ро во го шл ях ти ча , с. 40 0 Ос віт у от ри ма в у Ки єв о- Мо ги - ля нс ьк ій ко ле гії , с. 40 0 Да лі Кр а- ків сь кій ак ад ем ії, с. 40 0 За вд як и з на йо м- ст ву ба ть ка із пр ед - ст ав ни ка ми пр и- дв ор ни х к іл, бу в пр ий ня ти й н а д вір - сь ку сл уж бу як по - ко єв ий па ж ко ро ля Ян а К аз им ир а, с. 40 0 П ізн іш е с лу - жи в п ри дв ор і, в ик о- ну юч і д ип ло ма ти чн і до ру че нн я, с. 40 1 На ко ро лів сь - ки й к ош т у пр о- до вж 16 57 р. ви вч ав ві й- сь ко ву сп ра ву в Г ол ла нд ії; вд ру ге ви їж д- жа в в ос віт ню по до ро ж до Ні ме чч ин и, Іта лії та Фр ан ції Ми ци к Ю . Ів ан Ма зе па . – К ., 2 00 7 На ро ди вс я в с ел і М аз е- пи нц і н а Бі ло це р- ків щи ні, С . 5 По хо ди в і з пр ав ос ла в- но ї д ріб но - шл ях ет сь ко ї ро ди ни , йм ов ірн о, за ну ре ни ми св оїм и ко рін ня ми в се ре до ви ще ки ївс ьк их мі ща н, с. 5, 7 До 16 57 р. на вч ав ся у Ки єв о- Мо ги - ля нс ьк ій ак ад ем ії, с. 15 На вч ав ся у К ра ків - сь кій ак а- де мі ї в же як по ко - єв ий ко ро ля , с. 22 У 16 57 – 16 58 рр . на вч ав ся в є зу їт- сь ко му ко ле гіу мі (П ол оц ьк ) Бу в п ок оє ви м пр и ко ро лі Ян і Ка зи ми рі У 16 57 – 16 58 рр . оп ан ов ув ав ар те ли рій - сь ку сп ра ву у Де ве нт ер і (Г ол ла нд ія) , на вч ав ся та ко ж у Ні ме чч ин і, Іта лії , Ф ра нц ії С. 22 Ві ль но во - ло дів ві сь - мо ма ін о- зе мн им и мо ва ми : ро сій сь ко ю, по ль сь ко ю, ла ти но ю, гр ец ьк ою , іта лій сь ко ю, фр ан цу зь - ко ю, ні ме ць - ко ю, та та р- сь ко ю, с. 18 323 1 2 3 4 5 6 7 8 Ко ва ле вс ьк а О . Ів ан Ма зе па :у за пи та нн ях та ві дп ов ідя х. – К .: Те мп ор а, 20 08 . – с. 20 0 20 бе ре зн я 16 39 р. , с. 16 З ро ди ни біл оц ер ків - сь ко го го ро до во го от ам ан а, зн ат но го ко за ка С те - па на А да ма Ма зе пи , с. 20 , р ід Ма зе пи на ле жа в д о ге рб а «К ур ч» * с. 17 16 46 – 16 56 рр . на вч ав ся в Ки єв о- Мо ги - ля нс ьк ом у ко ле гіу мі , с. 24 За вд як и з в’я зк ам ба ть ка по тр ап ив на сл уж бу д о по ль сь ко го ко ро ля Ян а К аз им ир а, с. 24 У 16 57 – 16 59 рр . б ув від пр ав ле ни й ко ро ле м за ко рд он ; в ід- від ав Ф ра н- цію , Г ол ла н- дію , Н ім еч - чи ну , Іт ал ію , де ви вч ав ар ти ле рій сь к у т а і нж ен ер - ну сп ра ви , вд ос ко на лю в ав зн ан ня мо в, зо кр ем а, ла ти ни , с . 2 4 — — — — — — — * Т ой ф ак т, щ о ук ра їн сь ки й іс то ри к О ль га К ов ал ев сь ка з ар ах ов ує б ат ьк а Ів ан а М аз еп и, А да ма -С те па на М аз еп у до зн ат ни х ко за кі в, н ам т им м ен ш з ро зу мі ли й, щ о у св ої й ди се рт ац ії, п ри св яч ен ій п ос та ті г ет ьм ан а в іс то рі ог ра фі ї X V II I– X X c т. , до сл ід ни ця з аз на ча ла , щ о пр ов ід ні у кр аї нс ьк і на ук ов ці у с во їх п ра ця х вк аз ув ал и на ш ля хе ць ке п ох од ж ен ня ро ди ни М аз еп , А да ма -С те па на т а йо го с ин а. ( Д ив . – К ов ал ев сь ка О .О . І.С . М аз е п а в іс то рі ог ра фі ї X V II I– X X с то лі ть . [Т ек ст ]: Д ис . К ан д. іс т. н ау к. : 0 7. 00 .0 1; 0 7. 00 .0 6 / д он ец ьк ий д ер ж ав ни й ун ів ер си те т. Д он ет сь к. , 1 99 7. – С . 5 2– 55 ). 324 1 2 3 4 5 6 7 8 Ко ва ле вс ьк а О . Ів ан Ма зе па . – К .: Д ел ьт а, 20 09 . – 5 2 с . 20 бе ре зн я 16 39 р. с. 7 З ро ди ни біл оц ер ків - сь ко го го ро до во го от ам ан а, зн ат но го ко за ка Ст еп ан а Ад ам а Ма зе пи , с . 7 На вч ав ся в Ки єв о- Мо ги - ля нс ьк ом у ко ле гіу мі д о 16 56 р. , с. 8– 9 За вд як и з в’я зк ам ба ть ка по тр ап ив на сл уж бу д о по ль сь ко го ко ро ля Ян а К аз им ир а, с. 9 У 16 57 – 16 59 рр . б ув від пр ав ле ни й ко ро ле м за ко рд он ; в ідв і- да в Ф ра нц ію , Го лл ан дію , Ні ме чч ин у, Іта лію , д е ви вч ав ар ти - ле рій сь ку та інж ен ер ну сп ра ви , в до - ск он ал юв ав зн ан ня м ов , зо кр ем а, ла - ти ни , с . 8 –9 Па вл ен ко С . К ор інн я. Пі зн аю чи св іт // Ге ть ма н. Ш ля хи : На ук ов о- по пу ля рн е ви да нн я. – К ., 2 00 9 20 бе ре зн я 16 39 р. , с. 17 Ш ля хе тс ьк е, с. 17 –1 8 На вч ав ся до 16 55 р. в Мо ги ля н- сь ко му ко ле гіу мі , с. 37 Бі ль ш вір ог ідн о, що в 16 55 – 16 56 рр . ви вч ав фі ло со - фі ю в Кр ак ів- сь кій ак а- де мі ї, с. 37 Во се ни 16 59 р. Я н ІІ К аз им ир вз яв пі д оп іку пр иб ічн ик ів Ве ли ко го кн яз ів- ст ва Р ус ьк ог о, Іва н у М аз еп і б ул о на да но ст ат ус по ко єв ог о, с. 39 16 57 р. бу в від пр ав ле ни й ви вч ат и г ар - ма тн у с пр ав у до го лл ан д- сь ко го м іст а Де ве нт ер а, с. 38 . В ос ен и 16 59 р. у ск ла ді по ль - сь ки х у ря до в- ців як по ко є- ви й к ор ол я від бу в д о Фр ан ції , с . 4 3 325 Ро сі йс ьк а іс то рі ог ра ф ія Ав то р і на зв а п ра ці, ст ор інк и На вч ан ня у Ки їв- сь ко му ко ле гіу мі , вк аз івк а р ок ів пр и н ая вн ос ті На вч ан ня в єз уїт сь ко му ко ле гіу мі Пе ре бу ва нн я п ри ко ро лів сь ко му дв ор і, і з з аз на че нн ям по са ди По їзд ка на на вч ан ня за ко рд он , в ка зів ка кр аїн д е н ав ча вс я Зн ан ня м ов Го ли ко в И .И . До по лн ен ие к де ян ия м Пе тр а В ел ик ог о. – М .: Ун ив ер си те тс ка я ти по гр аф ия у Ри дг ер а и Ка уд їя, 17 95 . – 40 1 с . На вч ав ся в єз уїт ів у на йм ол од шо му віц і (« в с ам ых мл од ых ещ е ле та х» ) с . 2 Бу в п ри йн ят ий пр и д во рі ко ро ля Ян а К аз им ир а д о п аж ів. Т ут від зн ач ив ся в оп ан ув ан ні на ук і мо в, та нц ях , в ер хо вій їз ді, вій сь ко вій ек зе рц ії, а т ак ож в ус і х хи тр ощ ах і п ро ни рс тв ах пр ид во рн их , с . 2 Ла ти ну оп ан ув ав до ск он ал о, с. 3 Бе ке то в П . С об ра ни е по рт ре то в р ос си ян зн ам ен ит их . – М .: Т ип о- гр аф ия С ем ен а С ил ив а- но вс ко го , 1 82 1. – 2 96 с. За м ол од у б ув від да ни й д о є зу - їті в д е о па ну ва в сл ов ес ні на ук и і ла ти ну зн ав до ск он ал о с . 1 51 . Ла ти ну зн ав до ск он ал о, с. 15 1 Ус тр ял ов Н . И ст ор ия ца рс тв ов ан ия П ет ра Ве ли ко го . – С Пб .: Т ип о- гр аф ия II- го от де ле ни я Со бс тв . Е го И мп . В ел . Ка нц ел яр ии , 1 85 8. – T . I. – Го сп од ст во ца ре вн ы Со фь и S LX XX VI II+ 40 6 c . Ви хо ва не ць єз уїт ів, с. 20 0 Сл уж ив пр и д во рі Ян а К аз им ир а ка ме р- юн ке ро м, с. 20 0 Бе рг ма н В . И ст ор ия Пе тр а В ел ик ог о / П ер . с не м. Е го р А ла дь ин . – Сп б. : Т ип ог ра фи я Ко нр ад а В ин ге бе ра , 18 33 . – Т . ІІ . – С . 3 20 Ю ніс ть пр ов ів пр и ко ро лів сь ко му д во рі у з ва нн і па жа с. 25 7 326 По ле во й Н .А . И ст ор ия Пе тр а П ер во го . – С пб .: Ти по гр аф ия К . Ж ер на - ко ва ., 1 84 3. – Т . І. – С. 35 2 Бу в н а с лу жб і п аж ом в бо га то го по ль сь ко го во єв од и с . 1 05 «з на л по ль ск ий , ру сс ки й, ла ти нс ки й яз ык и» с. 10 6 Со ло вь ев С .М . И ст ор ия Ро сс ии с др ев не йш их вр ем ен . 1 67 5– 16 76 . М. –Х ар ьк ов : О ОО «И зд ат ел ьс тв о А СТ », «Ф ол ио », 20 01 , – Кн . V I. – Т. X I–X II. – 1 65 7– 16 76 . – 83 2 c . Ко за к з а п ох од же нн ям д іст ав шл ях ет ст во ві д Ян а К аз им ир а і бу в п ри нь ом у п ок оє ви м (« кім на тн им д во ря ни но м» ) с. 62 2 Па вл ен ко Н .И . П ет р Ве ли ки й. – М .: М ыс ль , 19 91 . – 59 1 с . Ви хо ву ва вс я п ри д во рі Ян а Ка зи ми ра , с . 2 62 Бу в н ад ісл ан ий на вч ат ис я з а ко рд он ко ро ле м на тр и р ок и, с. 26 2 Ан др ее в И . М аз еп а. Ге ро й и ли из ме нн ик ? / / «З на ни е- си ла ». – 2 00 1. – № 4. – С. 11 9– 12 7 на вч ав ся у єз уїт сь кій ш ко лі, с. 12 5 Ні ст ь п ро вів пр и д во рі Ян а Ка зи ми ра , с . 1 25 Чу ди но в А .В . Г ет ма н Ив ан М аз еп а / / Е вр оп а. Ме жд ун ар од ны й а ль ма - на х. – 2 00 2. – В ып . 2 . – С. 20 6– 21 4 Га рн у о св іту зд об ув йм ов ірн о у К иїв сь ко му ко ле гіу мі , с . 2 07 3 1 65 9 р ок у б ув по ко єв им Я на Ка зи мі ра , с . 2 07 Кіл ьк а р ок ів пр ов ів за ко рд он ом – у Фр ан ції , Н ім еч чи ні, Іта лії , й мо вір но у Го лл ан дії , с . 2 07 Ук ра їнс ьк а, ро сій - сь ка , л ат ин а, по ль - сь ка , іт ал ійс ьк а, нім ец ьк а, фр ан - цу зь ка і т ат ар сь ка мо ви , с . 2 07 Чу ди но в А .В . Г ет ма н Ив ан М аз еп а / / А кт уа ль - ны е п ро бл ем ы вс ео бщ ей ис то ри и. Ме жв уз ов ск ий сб ор ни к н ау чн ых ст ат ей . – 2 00 3. – В ып . 2 . – С. 13 7– 14 5 Га рн у о св іту зд об ув йм ов ірн о у К иїв сь ко му ко ле гіу мі , с . 1 38 3 1 65 9 р ок у б ув по ко єв им Я на Ка зи мі ра , с . 1 38 Кіл ьк а р ок ів пр ов ів за ко рд он ом – у Фр ан ції , Н ім еч чи ні, Іта лії , й мо вір но у Го лл ан дії , с . 1 38 Ук ра їнс ьк а, ро сій - сь ка , л ат ин а, по ль - сь ка , іт ал ійс ьк а, нім ец ьк а, фр ан - цу зь ка і т ат ар сь ка мо ви , с . 1 38 327 Як ов ле ва Т .Г. М аз еп а- ге тм ан : в по ис ка х ис то ри че ск ой об ъе кт ив но ст и / / Н ов ая и Но ве йш ая ис то ри я. – 20 03 . – № 4. – С. 45 –6 3 Уч ив ся в Ки єв о- Мо ги ля нс ьк ій ко ле гії , с . 4 6 Пі сл я М ог ил ян ки бу в в ідд ан ий до ко ро лів сь ко го д во ру , д е пр од ов жи в о св іту , с . 4 6 На вч ав ся в Го лл ан дії , Іта лії ,Н ім еч чи ні. Фр ан ції Ві ль но во ло дів ро сій сь ко ю, по ль - сь ко ю, та та рс ьк ою , ла ти но ю, зн ав іт а- лій сь ку і н ім ец ьк у, а за д ея ки ми д ан им и і ф ра нц уз ьк у, с. 46 Та ир ов а- Як ов ле ва Т .Г. Ма зе па . – М .: М ол од ая гв ар ди я, 20 07 . – 20 1 с . На вч ав ся у Ки ївс ьк ій ак ад ем ії, с. 15 16 59 р. бу в н ад ісл ан ий ба ть ко м до ко ро лів сь ко го д во ру , д е діс та в п ос ад у п ок оє во го , с . 1 7 У 16 57 –1 65 9 р р. Ма зе пу по си ла ли на вч ат ис я н а З ах ід, він ви вч ав ар ти ле - рію в Го лл ан дії у м. Д ев ен те рі, ві дв і- да в І та лію , Н ім еч - чи ну , Ф ра нц ію , с . 1 6 Ук ра їнс ьк а, ро сій - сь ка , п ол ьс ьк а, віл ьн о в ол од ів ла ти но ю, ро зм ов - ля в і та лій с ь ко ю, нім ец ьк ою , д уж е до бр е з на в т ат ар - сь ку , с . 1 5– 16 Та ир ов а- Як ов ле ва Т .Г. Ив ан М аз еп а и Р ос си й- ск ая им пе ри я. Ис то ри я пр ед ат ел ьс тв а» . – М .: Це нт ер по ли гр аф , 2 01 1. – 52 5 с . На вч ав ся у Ки єв о- Мо ги ля нс ьк ій ак ад ем ії, с. 15 У єз уїт сь ко му ко ле гіу мі не на вч ав ся , с . 9 бу в в ідп ра вл ен ий ,ко ли П ра во - бе ре жн а У кр аїн а в іді йш ла пі д вл ад у Р еч і П ос по ли то ї, д о дв ор у Я на К аз им ир а я к по ко єв ий , с . 1 0 Са ни н Г . Б ог да н Хм ел ьн иц ки й и И ва н Ма зе па // Тр уд ы ин ст ит ут а и ст ор ии Ро сс ий ск ой ис то ри и РА Н. – М. , 2 00 6. – Вы п. 6. – С . 6 5– 90 На вч ав ся у Ки єв о- Мо ги ля нс ьк ій ко ле гії , й мо вір но у 1 65 0– 16 56 р. , с. 71 –7 2 За ве рш ив ши на вч ан ня у Ки єв о- Мо ги ля нс ьк ом у к ол ег іум і по тр ап ив д о к ор ол івс ьк ог о дв ор у Я на К аз им ир а, де бу в ко ро лів сь ки м по ко єв им , с . 7 2, 75 Бу в в ідр яд же ни й ко ро ле м із дв ом а то ва ри ша ми на вч а- ти ся за ко рд он . Т ри ро ки м ан др ув ав Є в ро по ю на вч ав ся фі ло со фі ї в ун іве р- си те та х Г ол ла нд ії, Іта лії , Н ім еч чи ни і Фр ан ції , д о П ол ьщ і по ве рн ув ся у 16 59 р. с. 71 –7 2, 75 328 Ар та мо но в В .А . Вт ор же ни е ш ве дс ко й ар ми и н а Г ет ьм ан щи ну в 17 08 г. и Ив ан М аз еп а / / Ар та мо но в В .А ., К оч ег а- ро в К .А ., К ур ук ин И .В . Вт ор же ни е ш ве дс ко й ар ми и н а Г ет ма нщ ин у в 17 08 г. – СП б. , 2 00 8. – С. 4– 11 0 На вч ав ся у Ки єв о- Мо ги ля нс ьк ій ак ад ем ії, с. 16 Пі сл я н ав ча нн я у Ки єв о- Мо ги ля н- сь кій А ка де мі ї пр ой шо в к ур с на ук у єз уїт - сь ко му ко ле гіу мі у В ар ш а ві, с. 16 Сл уж ив по ко єв им пр и к ор ол і- ка то ли ку Я ні ІІ К аз им ир і, с . 1 6 Ві дз на чи вш и й ог о ст ар ан ніс ть ко ро ль від пр ав ив йо го вл ас ни м ко шт ом д о Єв ро пи «ш ліф ув ат и ос віч ен іст ь» , с . 1 6 На сл іду юч и « єв ро - пе йс ьк і с та нд ар ти » оп ан ув ав ні ме ць ку та іт ал ійс ьк у м ов и, до бр е р оз мо вл яв ла ти но ю, ви пи су - ва в г ол ан дс ьк і і фр ан цу зь кі га зе ти , с. 20 Ар та мо но в В . Г ор ьк ий пу ть пр ед ат ел ьс тв а. Ма зе па и шв ед ы в 1 70 8 го ду // Ро ди на . – 20 09 . – № 7. – С. 16 –2 0 На вч ав ся у Ки єв о- Мо ги ля н- сь кій ак ад ем ії, с. 17 Пі сл я н ав ча нн я у Ки єв о- Мо ги ля н- сь кій А ка де мі ї пр ой шо в к ур с на ук у єз уїт - сь ко му ко ле гіу мі у В ар ша ві, с. 17 На сл іду юч и « єв ро - пе йс ьк і с та нд ар ти » оп ан ув ав ні ме ць ку та іт ал ійс ьк у м ов и, до бр е р оз мо вл яв ла ти но ю, ви пи су - ва в г ол ан дс ьк і і фр ан ц у зь кі га зе ти , с. 20 Ар та мо но в В .А . По лт ав ск ое ср аж ен ие . К 30 0- ле ти ю По лт ав ск ой по бе ды . – М ., 2 00 9. – 70 4 с . На вч ав ся у Ки єв о- Мо ги ля н- сь кій ак ад ем ії, с. 34 7 Пі сл я н ав ча нн я у Ки єв о- Мо ги ля н- сь кій А ка де мі ї пр ой шо в к ур с на ук у єз уїт - сь ко му ко ле гіу мі у К ра ко ві, с. 34 7 Сл уж ив по ко єв им пр и к ор ол і- ка то ли ку Я ні ІІ К аз им ир і, с . 3 47 Ві дз на чи вш и й ог о ст ар ан ніс ть ко ро ль від пр ав ив йо го вл ас ни м ко ш т ом д о Єв ро пи «ш ліф ув ат и ос віч ен іст ь» , с . 3 47 На сл іду юч и « єв ро - пе йс ьк і с та нд ар ти » оп ан ув ав ні ме ць ку та іт ал ійс ьк у м ов и, до бр е р оз мо вл яв ла ти но ю, ви пи су - ва в г ол ан дс ьк і і фр ан цу зь кі га зе ти , с. 35 0

Молоді роки Івана Мазепи у висвітлені сучасної російської історіографії: крізь призму «імперської візії»

Institution

Ähnliche Einträge